- Головуючий суддя (ВАКС): Маслов В.В.
- Суддя (ВАКС): Строгий І.Л., Федорак Л.М.
- Секретар : Луганський О.Ю.
- Захисник/адвокат : Вилков С.В., Красник В.В., Дмитренко Д.Ф., Глядик Б.М.
- Прокурор : Броневицький С.С.
Справа № 760/26347/18
1-кп/4910/12/19
У Х В А Л А
17 березня 2021 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючий - Маслов В.В.,
судді - Строгий І.Л., Федорак Л.М.,
учасники кримінального провадження:
секретар судового засідання - Луганський О.Ю.,
прокурор - Броневицький С.С.,
обвинувачені - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
захисники - Вилков С.В., Красник В.В., Дмитренко Д.Ф., Глядик Б.М.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42018000000000500, стосовно обвинувачення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк Волинської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч.1 ст. 263 КК України,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Черкаси, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4, 5 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК України,
В С Т А Н О В И В:
1.У судовому засіданні 17 березня 2021 року обвинувачений ОСОБА_1 заявив відвід колегії суддів у складі ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_3
2.В обґрунтування заявленого відводу обвинувачений посилався на те, що 24 квітня 2020 року колегією суддів було постановлено ухвали, якими безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 - Авдєєнка В.А. про надання часу на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, а також заяви про відмову від виконання обов`язків захисника.
3.На переконання обвинуваченого ОСОБА_1 , такими рішеннями колегія суддів порушила принципи рівності та змагальності у кримінальному провадженні та проявила свою упередженість.
4.Крім того, обґрунтовуючи заяву про відвід, обвинувачений ОСОБА_1 посилався на те, що 30 листопада 2020 року на офіційному сайті «Судова влада» було розміщено оголошення, згідно з яким колегія суддів Вищого антикорупційного суду звернулася до Вищої ради правосуддя та до Генеральної прокуратури із повідомленням про втручання у діяльність суддів щодо здійснення правосуддя. Також, було опубліковано текст самого повідомлення від 27 листопада 2020 року за підписом суддів ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_3 , з якого по номеру справи та номеру кримінального провадження можна чітко ідентифікувати з відкритих джерел, у якому конкретно кримінальному провадженні колегія суддів вбачає втручання у здійснення правосуддя.
5.Також обвинувачений зазначає, що 17 лютого 2021 року Перша дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалила рішення про відкриття дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , оскільки були встановлені відомості, які свідчать про сукупність та системність порушень колегією суддів норм процесуального права під час розгляду даного кримінального провадження.
6.Посилаючись на наведені обставини, обвинувачений ОСОБА_1 вважає, що колегією суддів створюються перешкоди стороні захисту у відстоюванні своєї позиції та демонструється пряма зацікавленість у результаті розгляду даного кримінального провадження з обвинувальним ухилом, що свідчить про упереджене ставлення колегії суддів до обвинуваченого ОСОБА_1 .
7.На думку обвинуваченого ОСОБА_1 , перераховані вище обставини викликають сумнів у неупередженості колегії суддів та свідчать про наявність підстав для відводу, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
8.Захисник Вилков С.В., підтримав заявлений відвід та додав, що, оскільки існує дисциплінарне провадження стосовно дій колегії суддів у даному кримінальному провадженні, може виникнути ситуація, що в одному процесі відбудеться змагальність сторін між суддями і адвокатами, що скаржаться, а тому в обвинуваченого ОСОБА_6 виникають реальні побоювання щодо подальшого ухвалення відповідного рішення за результатами розгляду цього кримінального провадження.
9.Обвинувачений ОСОБА_2 , захисники Глядик Б.М., Красник В.В. та Дмитренко Д.Ф. підтримали заявлений відвід.
10.Прокурор Броневицький С.С. заперечував проти задоволення заяви про відвід, посилаючись на те, що ст. 75 КПК України передбачає відповідний перелік підстав для відводу судді, проте з тексту заяви ОСОБА_1 незрозуміло в чому саме вбачається неупередженість колегії суддів, а саме звернення до дисциплінарної палати не має жодних юридичних наслідків та не свідчить про упередженість суддів або порушення права на захист обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
11.Розглядаючи заяву про відвід, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, з огляду на таке.
12.Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
13.Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
14.З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).
15.Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді передбачений ст. 75, 76 КПК України.
16.Так, зокрема, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (п. 4 ч. 1 ст.75 КПК України).
17.Саме на цю законодавчу підставу посилався обвинувачений ОСОБА_1 у своїй заяві про відвід складу суду, зазначаючи про наявність у нього сумнівів щодо неупередженості суду.
18.Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
19.У рішенні Європейського суду з прав людини «Олександр Волков проти України» від 09 квітня 2013 року (Заява № 21722/11), зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з:(І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 Рішення).
20.Також, у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
21.Як вбачається зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід суддів ОСОБА_4., ОСОБА_3 та ОСОБА_5., доводи про наявність сумнівів щодо неупередженості суддів ґрунтуються, зокрема, на оцінці як неправомірних, ухвал, що постановлені судом, якими вирішено клопотання захисника ОСОБА_2 - Авдєєнка В.А. про надання часу на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та його заяву про відмову від виконання обов`язків, а також стосовно тієї обставини, що колегія суддів звернулась із повідомленням про втручання у їхню діяльність у даному кримінальному провадженні та оприлюднила це повідомлення на судовому сайті.
22.Проте, зазначені доводи вже були предметом розгляду суду 24 квітня 2020 року та 09 грудня 2020 року під час вирішення заяв захисника Авдєєнка В.А. та обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід суддям ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_3, за результатами розгляду яких судом постановлені ухвали про відмову в їх задоволенні.
23.З цього приводу, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягає сумніву («Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95, п. 61). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata (п. 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а проста можливість існування двох поглядів на питання не є підставою для повторного розгляду. Відхилення від цього принципу виправдані, тільки якщо вони необхідні в обставинах істотного і незаперечного характеру («Рябих проти Росії», заява № 52854/99, п. 52).
24.З огляду на зазначене, беручи до уваги те, що суд, ухвалюючи відповідні процесуальні рішення, наводив мотиви їх прийняття, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для повторного детального аналізу таких обставин в рамках розгляду даної заяви про відвід, а відповідно до принципу юридичної визначеності також суд не буде переглядати власне рішення, яке набрало законної сили.
25.До того ж, посилання обвинуваченого ОСОБА_1 на ті самі обставини лише вказує на зловживання ним правом на відвід.
26.Крім того, беручи до уваги ту обставину, що стороною захисту відвід суддям заявлявся неодноразово, суд вважає, що такі дії вчиняються з метою затягування кримінального провадження.
27.Разом із тим, суд вважає за необхідне повторно наголосити, що доводи, які наведені обвинуваченим ОСОБА_1 , по суті є висловленням незгоди з процесуальними рішеннями Вищого антикорупційного суду, після того як суд ухвалив відповідні вмотивовані рішення.
28.Такі доводи не є обґрунтованою підставою для відводу складу суду, оскільки ухвалення судом рішення є формою реалізації судової влади і не може розглядатися як обставина, що свідчить про упередженість суду.
29.Натомість, відповідні доводи можуть бути включені як заперечення до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
30.Також, як на підставу для відводу обвинувачений ОСОБА_1 посилається на факт відкриття дисциплінарного провадження Першою дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя стосовно суддів Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 .
31.Даючи оцінку наведеним обставинам, суд вважає за необхідне зазначити таке.
32.Дійсно, ухвалою Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 лютого 2021 року відкрито дисциплінарну справу стосовно суддів Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , за результатами проведення попередньої перевірки дисциплінарних скарг голови Національної асоціації адвокатів України Ізовітової Л.П. , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , на дії суддів під час розгляду справи № 760/26347/18.
33.Разом із цим, оцінюючи зазначену підставу для відводу, суд враховує роз`яснення, наведені у рішенні Ради суддів України № 34 від 8 червня 2017 року, згідно з якими, наявність скарги щодо судді у провадженні Вищої ради правосуддя, відкриття дисциплінарного провадження за такою скаргою не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи.
34.Від так, посилання обвинуваченого ОСОБА_1 в обґрунтування заявленого відводу на факт відкриття дисциплінарного провадження Вищою радою правосуддя стосовно колегії суддів, суд оцінює критично, оскільки така обставина не підтверджує сумніви в об`єктивності та неупередженості суддів та не може слугувати підставою для відводу, відповідно до ст. 75, 76 КПК України.
35.З цих же підстав, суд відхиляє доводи захисника Вилкова С.В. щодо того, що участь суддів у процедурі розгляду дисциплінарних скарг може викликати в обвинуваченого ОСОБА_6 об`єктивні побоювання щодо подальшого ухвалення рішення за результатами розгляду цього кримінального провадження. Також, оцінюючи відповідні доводи захисника Вилкова С.В., суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_6 сам є ініціатором дисциплінарного провадження. Відповідно побоювання, про які зазначає захисник, є наслідком власних дій обвинуваченого, а не поведінки суддів, яка б давала обґрунтовані підстави для висновків про їх упередженість.
36.Окремо суд вважає за необхідне надати оцінку посиланням обвинуваченого ОСОБА_1 , як на підставу для відводу, на ту обставину, що 17 лютого 2021 року Перша дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалила рішення про відкриття дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , оскільки були встановлені відомості, які начебто свідчать про сукупність та системність порушень колегією суддів норм процесуального права під час розгляду даного кримінального провадження.
37.Як з`ясовано під час судового засідання такі посилання обвинуваченого щодо встановлених у діях суддів системних порушень законодавства ґрунтувалися не на тексті рішення дисциплінарного органу, а на змісті повідомлення, розміщеного на сайті Вищої ради правосуддя.
38.Відповідно така інформація не є офіційним рішенням дисциплінарного органу та жодним чином не може вказувати на упередженість суддів у даній справі.
39.Таким чином, доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість вказаних суддів у результаті розгляду цього кримінального провадження, або наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості, з доводів заяви про відвід не вбачається.
40.З огляду на це, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід суддів ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_3, внаслідок чого дана заява задоволенню не підлягає.
41.Керуючись ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід суддів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Судді
В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак