Документ № 95865380

Справа № 991/1443/21

Провадження 1-кс/991/1474/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Саландяк О.Я., з участю секретаря судового засідання Зубріцької О.М., представників власника майна ТОВ «Вест-Транс-Груп» - адвокатів Сочки В.І., Лещинця Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з Закарпатським апеляційним судом із застосуванням засобів фіксування судового засідання технічними засобами у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання представника власника майна ТОВ «Вест-Транс-Груп», - адвоката Сочки Віталія Івановича про скасування арешту тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 62019240000000493 від 18.06.2019,

В С Т А Н О В И Л А:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання представника власника майна ТОВ «Вест-Транс-Груп»- адвоката Сочки В.І., в якому він просить скасувати арешт тимчасово вилученого майна, накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30.06.2019 у справі № 686/17296/19, напівпричепа марки «PEISCNL 3 ESPO», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Вимоги клопотання обґрунтовані посиланням на такі обставини.

Постановою прокурора від 20.10.2020 підслідність кримінального провадження № 62019240000000493 від 18.06.2019 визначено за детективами НАБУ.

Про час і місце розгляду клопотання про накладення арешту на вилучене майно у кримінальному провадженні № 62019240000000493 від 18.06.2019, представників ТОВ «Вест-Транс-Груп» не повідомили, відтак надати свої заперечення не було можливості. Представник власника майна - адвокат Сочка В.І., користуючись правом, передбаченим ч.1 ст. 174 КПК України, вважає, що арешт накладено необґрунтовано та на даний час потреба у застосуванні арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження відпала з огляду на таке.

У клопотанні адвокат зазначає, що в межах кримінального провадження № 62019240000000493 розслідуються обставини організації мешканцями Хмельницької області незаконного переміщення тютюнових виробів на митну територію України за сприяння посадових осіб Одеської митниці ДФС та військовослужбовців Південного регіонального управління ДПС України. Тютюнові вироби без здійснення митного оформлення були переміщені організаторами до складських приміщень, розташованих у м. Одесі, а звідки їх частина - до м. Мукачева Закарпатської області. Задовольняючи клопотання слідчого про накладення арешту, слідчі судді погодились з доводами клопотань слідчих про те, що вилучені в ході проведення обшуків транспортні засоби мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, враховуючи положення ст. 170, 171 КПК України відповідають критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України, тобто є речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому дійшли висновку про необхідність накладення арешту на вказане майно.

Представник власника майна ТОВ «Вест-Транс-Груп» - адвокат Сочка В.І. вважає, що наявні підстави для скасування накладеного на належний ТОВ «Вест-Транс-Груп» транспортний засіб арешту, виходячи з такого.

Доданими до клопотання матеріалами слідчий не довів, що належні ТОВ «Вест-Транс-Груп»» транспортний засіб відповідає критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України, та може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Збирання, перевірка та оцінка доказів повинна бути спрямована на встановлення обставин, які відповідно до ст. 81, 91 КПК України підлягають доказуванню та мають значення у даному кримінальному провадженні. Поряд з цим, можливість визнання тих чи інших матеріальних об`єктів речовими доказами у даному кримінальному провадженні, а відтак, і можливість вжиття щодо них заходів забезпечення кримінального провадження, залежить та обмежена колом обставин, які підлягають доказуванню у даному конкретному випадку.

Із клопотання слідчого, а також ухвали про накладення арешту не вбачається зв`язку між обставинами, які розслідуються у даному кримінальному провадженні, та майном третьої особи, на яке накладається арешт з метою збереження речових доказів.

Адвокат Сочка В.І. звертав увагу на те, що відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України покладає на слідчого суддю обов`язок застосувати у разі задоволення клопотання найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Разом з тим, ні клопотання, ні ухвала слідчого судді в порушення вимог кримінального процесуального закону не містить жодних доказів, які доводять, що працівники або посадові особи ТОВ ««Вест-Транс-Груп»» вчинили або будуть вчиняти дії, спрямовані на пошкодження, псування, знищення, перетворення, передачу арештованого транспортного засобу.

Окрім того, представник власника майна звернув увагу на те, що основним видом діяльності власника арештованих транспортних засобів ТОВ «Вест-Транс-Груп»» є КВЕД 49.41 «Вантажний транспорт», що включає усі види перевезень вантажним автомобільним транспортом. Позбавлення впродовж тривалого часу можливості володіти та користуватися вантажними автомобілями та напівпричепами спричиняє їх власнику збитки, як у виді упущеної вигоди, так і у витратах, які він буде змушений понести для приведення їх у належний технічний стан після тривалого простою, а також призводить до неможливості виконання зобов`язань перед контрагентами.

Натомість використання транспортних засобів у підприємницькій діяльності жодним чином не може приховати факт наявності в діях тих чи інших осіб ознак складу злочинів, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 364 КК України.

Наведене свідчить про невиконання слідчим суддею вимог щодо забезпечення розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та врахування наслідків арешту майна для третіх осіб.

Також належні підприємству транспортні засоби не підлягають ні спеціальній конфіскації, ні конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, не можуть бути звернуті в рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Адвокат Сочка В.І. вважає, що більше чим за 1 рік та 7 місяців, що минули після вилучення транспортних засобів, слідчий мав достатньо часу для проведення усіх слідчих дій, у тому числі завершити досудове розслідування. Упродовж вказаного періоду, органом досудового розслідування не здобуто даних щодо причетності посадових осіб або працівників ТОВ «Вест-Транс-Груп»» до вчинення кримінальних правопорушень стосовно яких здійснюється досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, такі особи слідчим не допитувались та повідомлення про підозру їм також не вручалось.

Також Сочка В.І. звертав увагу на те, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявні ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.05.2020 у справах № 757/18361/20-к та № 757/18327/20-к, від 04.03.2020 у справі № 757/8973/20-к, якими надано дозвіл на знищення речових доказів - значної кількості тютюнових виробів, вилучених та арештованих в межах даного кримінального провадженні.

Окрім того, адвокат вказав, що відповідно до ч. 2 ст. 64-2 КПК України права третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. При виникненні питання про обмеження права власності у кримінальному провадженні, особа, яка не є підозрюваною, набуває статусу третьої особи, щодо якої вирішується питання про арешт. Чинним кримінальним процесуальним законодавством визначена можливість арешту майна третьої особи лише за клопотанням прокурора. Разом з тим, як вбачається з ухвал слідчого судді, арешт був накладений за результатами розгляду клопотання слідчого, тобто за зверненням неналежного суб`єкта.

Адвокат вважає, що потреби досудового розслідування у даному кримінальному провадженні не виправдовують такий ступінь втручання в законні права ТОВ «Вест-Транс-Груп» як власника майна, які випливають з накладення арешту на майно. Наслідки такого заходу забезпечення не відповідають вимогам розумності та співрозмірності обмеження права власника з завданнями кримінального провадження.

У судовому засіданні 25.03.2021 представник власника майна ТОВ «Вест-Транс-Груп» - адвокат Сочка В.І. клопотання підтримав із викладених у ньому підстав, просив його задовольнити. Звертав увагу на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019240000000493 триває майже 2 роки, вважає, що цього часу було достатньо для встановлення даних щодо причетності посадових осіб чи працівників ТОВ «Вест-Транс-Груп» до вчинення кримінальних правопорушень. При цьому, за вказаний період часу, жодна посадова особа чи працівники вказаного товариства не допитувались у якості свідка в межах кримінального провадження.

Накладення арешту на майно завдає шкоди, оскільки одним із видів діяльності ТОВ «Вест-Транс-Груп» є КВЕД 49.41 «Вантажний транспорт», що включає усі види перевезень вантажним автомобільним транспортом. Після тривалого простою автотранспортного засобу, власник буде змушений понести значні збитки, як у виді упущеної вигоди, так і у витратах для приведення їх у належний технічний стан.

Також вказав, що не погоджується з постановою про визнання транспортного засобу речовим доказом, оскільки постанова слідчого є необґрунтованою. Сочка В.І. не погодився із запереченнями детектива НАБУ на клопотання про скасування арешту майна, посилаючись на те, що сторона обвинувачення лише вказує, що потреба в арешті не відпала і обґрунтовує накладення арешту тим, що досудове розслідування триває. Вважає, що орган обвинувачення мав достатньо часу для того, щоб провести усі слідчі дії та завершити досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Представник власника майна - адвокат Лещинець Л.В. у судовому засіданні також пояснив, що арешт накладено на майно необґрунтовано, орган досудового розслідування безпідставно продовжує строк досудового розслідування. Вказані дії негативно впливають на роботу товариству та завдають збитки як у виді упущеної вигоди, так і у витратах для приведення їх у належний технічний стан.

Додатково на запитання слідчої судді пояснив, що до апеляційного суду зі скаргою про оскарження ухвали про накладення арешту на майно представники ТОВ «Вест-Транс-Груп» не звертались, оскільки чекали завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Детектив НАБУ в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи, повідомлений належним чином (а.с. 62). При цьому, 15.03.2021 на адресу Вищого антикорупційного суду детектив НАБУ направив заперечення на клопотання по скасування арешту майна у якому зазначив таке. Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019240000000493 від 18.06.2019 триває, тому детектив вважає, що підстави для зняття арешту із майна ТОВ «Вест-Транс-Груп» наразі відсутні, оскільки напівпричіп «PEISCNL 3 ESPO», державний номерний знак НОМЕР_1 використовувався у якості знаряддя вчинення кримінального правопорушення, та може бути використаний як доказ у кримінальному провадженні, так як в ньому перевозилися в подальшому вилучені тютюнові вироби (а.с. 42-51).

Заслухавши доводи представників власника майна, дослідивши клопотання, наявні у матеріалах справи докази, слідча суддя дійшла таких висновків.

Територіальним Управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у м. Хмельницькому, розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019240000000493, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.06.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 204 КК України.

Із витягу з ЄРДР кримінального провадження № 62019240000000493 від 18.06.2019 вбачається, що відповідно до рапорту ГУ БКОЗ СБ України, невстановлені посадові особи Одеської митниці ДФС України спільно з військовослужбовцями Південного регіонального управління ДПС України, зловживаючи своїм службовим становищем, сприяють в незаконному переміщенні тютюнових виробів при проходженні відповідних митних процедур, що завдає істотної шкоди державним інтересам. В подальшому вищевказані тютюнові вироби за сприяння невстановлених посадових осіб Чернівецької митниці ДФС України незаконно переміщуються до країн Європейського Союзу через митний кордон України в територіальних межах Чернівецької області, що призвело до тяжких наслідків. Вказане кримінальне правопорушення кваліфікується (за ч. 2 ст. 364 КК України - епізод № 1, внесений в ЄРДР 18.06.2019 (а.с. 19).

Також з витягу вказаного кримінального провадженні вбачається, що відповідно до рапорту ГУ БКОЗ України, невстановлені посадові особи Одеської митниці ДФС України спільно з військовослужбовцями Південного регіонального управління ДПС України та невстановленими громадянами, здійснюють незаконне придбання з метою збуту, транспортування та зберігання з цією метою, а також збут незаконно виготовлених тютюнових виробів та зловживання службовим становищем, сприяють в незаконному приміщенні тютюнових виробів при походженні відповідних митних процедур, що завдає істотної шкоди державним інтересам. В подальшому вищевказані тютюнові вироби за сприяння невстановлених посадових осіб Чернівецької митниці ДФС України незаконно переміщуються до країн Європейського союзу через митний кордон України в територіальних межах Чернівецької області (за ч. 1 ст. 204 КК України - епізод № 2, внесений в ЄРДР 18.06.2019 (а.с.19-19 зворот)).

Органом досудового розслідування 28.06.2019 проведено обшук напівпричепа марки «PEISCNL 3 ESPO», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Вест-Транс-Груп».

Постановою слідчого Першого слідчого відділу СУ ТУ ДБР у м. Хмельницькому А. Шершелюка від 29.06.2019 у кримінальному провадженні № 62019240000000493 від 18.06.2019, серед іншого, визнано речовим доказом напівпричіп марки «PEISCNL 3 ESPO», державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 45-48).

Вказана постанова обґрунтована тим, що напівпричіп марки «PEISCNL 3 ESPO», державний номерний знак НОМЕР_1 використовувався, як знаряддя вчинення кримінального правопорушення та в якому зберігалися тютюнові вироби, та можливо яким здійснювалось їх транспортування, може бути використаний, як доказ у кримінальному провадженні. У зв`язку з цим, вилучені речі мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки підтверджують обставини, які є предметом розслідування. Таким чином, у даному кримінальному провадженні вилучені об`єкти мають значення речових доказів, та містять у собі сліди кримінального правопорушення та відомості, які можуть бути використані, як доказ обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30.06.2019 у справі № 686/17296/19 (провадження 1-кс/686/8923/19) накладено арешт на майно, зокрема на напівпричіп марки «PEISCNL 3 ESPO», державний номерний знак НОМЕР_1 шляхом тимчасового позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування, з метою запобігання можливості пошкодження, псування, знищення, перетворення, передачі, відчуження вказаного майна (а.с. 49-51).

Ухвала від 30.06.2019 обґрунтована тим, що речі, які 28.06.2019 були вилучені в ході проведення обшуку, зокрема напівпричіп марки «PEISCNL 3 ESPO», державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідають критеріям, зазначеним у ч.1 ст. 98 КПК України, тобто є речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

В силу вимог ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч.2 ст. 170 КПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч.1 ст. 174 КПК України). Разом з тим, у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі зазначається, в чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення (п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України).

Одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

Отже, зважаючи на приписи ст. 309 та ст. 174 КПК України, а також керуючись принципом правової визначеності, тобто остаточності рішення суду у спірних правовідносинах, слідчий суддя приходить висновку, що у випадку коли особа (підозрюваний, інший власник або володілець майна) вважає накладення арешту необґрунтованим, з цієї підстави він може: 1) оскаржити відповідну ухвалу слідчого судді в апеляційному порядку, або 2) заявити клопотання про скасування арешту такого майна на підставі ст. 174 КПК України.

Слідча суддя зауважує, що реалізація права на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна обумовлена не тим, що власник майна не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження. Інститут скасування арешту пов`язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України, - необґрунтованістю його накладення та відсутності потреби в подальшому застосуванні такого засобу забезпечення.

Із матеріалів клопотання вбачається, що представники ТОВ «Вест-Транс-Груп» не були присутні під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно. Слідча суддя приймає до уваги вказані доводи, оскільки вони підтверджуються змістом ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30.06.2019 у справі № 686/17296/19 (провадження 1-кс/686/8923/19).

При цьому, встановлено, що ухвала Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30.06.2019 у справі № 686/17296/19 (провадження 1-кс/686/8923/19), якою накладено арешт на майно, в апеляційному порядку не оскаржувалась. На підставі ст. 174 КПК України, представник власника майна ТОВ «Вест-Транс Груп» звернувся до суду за захистом своїх прав шляхом подачі клопотання про скасування арешту тимчасово вилученого майна, накладеного ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.

Доводи клопотання, про недоведеність того, що транспортні засоби ТОВ «Вест-Транс-Груп» відповідають критеріям речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, а також те, що відсутній зв`язок між обставинами, які розслідуються у даному кримінальному провадженні та майном юридичної особи, на яке накладається арешт з метою збереження речових доказів не приймаються на користь скасування арешту майна з огляду на те, що напівпричеп використовувався як знаряддя вчинення кримінального правопорушення оскільки у ньому зберігались незаконно виготовлені з метою збуту, незаконно переміщені в Україну тютюнові вироби при проходженні відповідних митних процедур, та які з метою подальшого збуту мали бути переміщені до країн Європейського союзу. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, можливу змову у його вчиненні невстановлених осіб Одеської митниці, військовослужбовців Південного регіонального управління ДПС України, які могли діяти зловживаючи службовим становищем, та невстановлених громадян, вилучені речі мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки підтверджують існування обставин, які є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні (а.с. 45-48, 49-51).

Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. При цьому, відповідно до п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України, гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).

Ураховуючи викладене, слідча суддя дійшла висновку, що твердження представників власника майна щодо здійснення ТОВ «Вест-Транс-Груп» лише транспортування тютюнових виробів на підставі реально існуючого договору, у якому замовником є інша особа, транспортування тютюнових виробів лише до м. Мукачево, потребують відповідного підтвердження, а саме по собі посилання адвоката на існування таких обставин не свідчить про те, що власник не міг не знати про незаконне використання його транспортного засобу та про те, що завантажений можливо незаконно виготовленими тютюновими виробами напівпричеп без тягача просто стояв на складі. Такі посилання представника власника майна без підтвердження відповідними доказами, викликають сумнів, є непереконливими.

Посилання представників власника майна на ухвали слідчих суддів Печерського суду м. Києва від 08.05.2020 та 04.03.2020 у справах №757/18361/20-к, №757/18327/20-к, №757/8973/20-к, якими надано дозвіл на знищення тютюнових виробів, які зберігались/транспортувались у транспортних засобах, про належність яких ТОВ «Вест-Транс-Груп» йдеться у клопотанні, жодним чином не свідчать про наявність підстав для скасування арешту, а лише про належність тютюнових виробів до товарів, вилучених з обігу, або що їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров`я людей або довкілля.

Доводи сторони захисту, що накладений арешт на майно дійсно може негативно впливати на діяльність товариства, слідча суддя приймає до уваги. Проте, враховує, що згідно актуальних відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України, видами діяльності ТОВ «Вест-Транс Груп» є не лише КВЕД 49.41 «Вантажний автомобільний транспорт», а й інші види діяльності, зокрема КВЕД 47.11 «Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважено продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами». Вказаний вид діяльності, який наразі здійснює ТОВ «Вест-Транс-Груп» у сукупності із відсутністю доказів правомірного знаходження станом на час проведення обшуку у транспортному засобі, на який накладено арешт, можливо незаконно виготовлених тютюнових виробів, не може свідчити і про здійснення даним товариством саме правомірної підприємницької діяльності, тобто законної, яка відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України має бути захищена. Навпаки, здійснення неправомірної підприємницької діяльності має бути обмежене. Тривалість досудового розслідування, на що також посилались представники власника майна, не може стати підставою для скасування арешту майна, оскільки підстави для його накладення не відпали, та таке майно у разі встановлення обставин, передбачених ч.9 ст. 100 КПК України може бути конфісковане.

З огляду на вказані обставини, слідча суддя, оцінюючи розумність та співмірність обмеження прав власника майна завданням кримінального провадження у зазначеному випадку, вважає, що на даній стадії кримінального провадження загальносуспільний інтерес обмежити право щодо вищевказаного об`єкту, шляхом накладення на нього арешту для цілей кримінального провадження, переважає право такої особи на відчуження та мирне розпорядження цим майном.

Саме тому, з огляду на суспільну небезпечність діяння і його можливі наслідки, застосування арешту майна не порушує справедливого балансу між інтересами власника такого майна і завданнями кримінального провадження.

Слідча суддя вважає, що перевірка дотримання вимог ч. 2 ст. 64-2 КПК України щодо належного суб"єкта звернення із клопотанням про арешт майна - це виключна компетенція судді під час розгляду клопотання по суті, та ухвала за результатами розгляду якого може бути перевірена в ході апеляційного оскарження ухвали суду. Натомість, в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя повноважний перевіряти лише обґрунтованість накладення такого арешту.

Слідчий суддя, на відміну від апеляційних судів, не наділений повноваженнями щодо констатування невірного або безпідставного застосування іншими слідчими суддями норм процесуального права, а також питання законності прийнятого ними рішення. При розгляді клопотання про скасування арешту майна слідчий суддя повинен перевіряти факт продовження існування необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження та обґрунтованість прийнятого рішення.

Обґрунтованість рішення суду досягається повнотою, всебічністю та безпосередністю дослідження матеріалів справи, на які посилаються сторони під час судового засідання, правильною оцінкою таких доказів, переконливим та логічним мотивуванням висновку суду, який відповідає встановленим обставинам справи, дослідженим у судовому засіданні, а також встановлені обставини повинні відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності.

З оскаржуваного рішення вбачається, що постановляючи ухвалу, слідчою суддею було надано повну та вичерпну оцінку встановленим досудовим розслідуванням обставинам справи.

У сукупності викладеного, слідча суддя дійшла висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30.06.2019 у справі № 686/17296/19 якою накладено арешт на майно ТОВ «Вест-Транс-Груп» містить обґрунтування накладення арешту, слідчим суддею досліджено всі наявні докази, повно і всебічно з`ясовано обставини у даному судовому засіданні, а тому підстав для її скасування з зазначеного приводу не має. Також слідчою суддею не встановлено, що у подальшому застосуванні заходу забезпечення, як накладення арешту на тимчасово вилучене майно ТОВ «Вест-Транс-Груп» відпала потреба.

Окрім того, слідчою суддею не встановлено порушення прав власника майна тією мірою, яка б переважила на час розгляду клопотання суспільний інтерес щодо необхідності у накладенні арешту на дане майно.

З огляду на викладене, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання представника власника майна ТОВ «Вест-Транс-Груп», - адвоката Сочки В.І, про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30.06.2019 у справі № 686/17296/19 у кримінальному провадженні № 62019240000000493 від 18.06.2019, задоволенню не підлягає.

Зазначене не позбавляє особу, на майно якої накладено арешт повною мірою використовувати передбачені Кримінальним процесуальним кодексом права для свого захисту.

Керуючись ст. 131, 132, 170, 174, 309, 372 КК України, слідча суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання представника власника майна ТОВ «Вест-Транс-Груп», - адвоката Сочки Віталія Івановича про скасування арешту тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 62019240000000493 від 18.06.2019, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідча суддя Саландяк О.Я.