Документ № 95875106

Справа № 760/26347/18

1-кп/4910/12/19

УХВАЛА

24 березня 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючий - Маслов В.В.,

судді - Строгий І.Л., Федорак Л.М.,

учасники кримінального провадження:

секретар судового засідання - Луганський О.Ю.,

прокурор - Касьян А.О.,

обвинувачені - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисники - Красник В.В., Дмитренко Д.Ф., Глядик Б.М.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42018000000000500, стосовно обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк Волинської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч.1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Черкаси, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4, 5 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1.У судовому засіданні 24 березня 2021 року захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - Глядик Б.М., заявив клопотання про звільнення його від надання правової допомоги. В обґрунтування клопотання посилався на те, що ухвалою суду він був залучений для надання безоплатної вторинної правової допомоги обвинуваченому ОСОБА_2 . У подальшому останнім був додатково залучений захисник за договором ОСОБА_3 . У зв`язку із цим, захисник вважає, що право на захист обвинуваченого ОСОБА_2 забезпечене. Разом із тим, захисник зазначає, що порушується право його як захисника, оскільки ухвала суду, якою доручено забезпечити безперервну участь призначеного захисника, змушує його продовжувати надавати правову допомогу, при цьому Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві, посилаючись на положення п. 3 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу», відмовиться оплачувати виконану ним роботу.

2.У цьому ж судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотання про відмову від захисника, посилаючись на те, що в даному кримінальному провадженні його захист здійснює захисник за договором, а призначення судом безоплатного адвоката порушує його права, як обвинуваченого, на вільний вибір захисника і такі дії є незаконними.

3.Також обвинувачений зазначив, що призначений захисник, починаючи з 12 лютого 2021 року та по 19 березня 2021 року включно не ознайомився з матеріалами кримінального провадження, згідно з якими обвинуваченого ОСОБА_2 притягують до кримінальної відповідальності, а тому він відмовляється від подальшої участі у справі захисника з Регіонального центру з надання вторинної правової допомоги у м. Києві.

4.Захисник Красник В.В. щодо заявленого адвокатом Глядиком Б.М. клопотання зазначив, що на даний час вказана колізія ще не врегульована, а лише існує законопроект стосовно цього, тому відповідному адвокату слід проінформувати Регіональний центр про те, що в обвинуваченого існує адвокат за договором, після чого Регіональний центр має прийняти рішення щодо припинення чи продовження дії доручення. Стосовно клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 не заперечував, посилаючись на те, що обвинуваченим був залучений адвокат за договором, а тому відсутня потреба у наданні безоплатної правової допомоги адвокатом за призначенням.

5.Захисник Глядик Б.М. підтримав клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 .

6.Прокурор Касьян А.О. заперечував проти задоволення клопотань, посилаючись на те, що рішення про залучення адвоката з безоплатної правової допомоги було ухвалено судом у зв`язку зі зловживанням обвинуваченим своїми правами.

7.Розглядаючи заяву захисника Глядика Б.М. про відмову від виконання обов`язків захисника, суд виходить із такого.

8.Кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав (ст. 59 Конституції України).

9.Обвинувачений має право на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених КПК України та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги (ч. 3 ст. 20, п. 3 ч. 3 ст. 42 КПК України).

10.Захисник залучається судом для здійснення захисту за призначенням у випадках та в порядку, визначених статтями 49 та 53 КПК України (ч. 2 ст. 48 КПК України).

11.Суд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні, якщо вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а обвинувачений не залучив його (п. 3 ч. 1 ст. 49 КПК України).

12.У даній справі ухвалою від 09 лютого 2021 року судом постановлено доручити Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві призначити адвоката обвинуваченому ОСОБА_2 для здійснення захисту та забезпечити безперервну участь призначеного захисника незалежно від подальшої участі у судових засіданнях захисників, обраних обвинуваченим ОСОБА_2 .

13.У зазначеній ухвали судом було зроблені висновки, що обставини цього кримінального провадження вимагають постійної участі захисника, оскільки висунуте обвинувачення стосовно ОСОБА_2 є тяжким корупційним злочином, відповідальність за який передбачає позбавлення волі, а тому вкрай важливим є дотримання державних гарантій захисту прав і свобод людини та громадянина, закріплених у ст. 59, ч. 2 ст. 63, п. 5 ч. 2 ст. 129 Конституції України та міжнародних актах, які є складовою національного законодавства щодо прав людини і основоположних свобод.

14.Під час постановлення вказаної ухвали суд, проаналізувавши процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисників, що здійснювали захист на договірних умовах, дійшов висновків про недотримання ними положень Правил адвокатської етики, системне зловживання процесуальними правами, що полягали у неприбутті до суду і заявлені клопотань про відкладення судового розгляду.

15.Такі дії обвинуваченого та обраних ним захисників, на думку суду, свідчили про свідоме затягування судового провадження, що унеможливлює забезпечення дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження та права обвинуваченого на захист, у зв`язку з чим судом було доручено керівнику Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві забезпечити безперервну участь призначеного захисника незалежно від подальшої участі у судових засіданнях інших захисників, обраних обвинуваченим, до настання, визначених КПК України обставин, які обумовлюють припинення здійснення захисником захисту обвинуваченого.

16.З огляду на зазначене, беручи до уваги те, що суд, ухвалюючи відповідне процесуальне рішення, наводив обґрунтовані мотиви його прийняття, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для повторного детального аналізу таких обставин в рамках розгляду даного клопотання захисника Глядика Б.М., при цьому відповідно до принципу юридичної визначеності також суд не буде переглядати власне рішення, яке набрало законної сили та не було скасоване.

17.З цього приводу, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягає сумніву («Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95, п. 61). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata (п. 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а проста можливість існування двох поглядів на питання не є підставою для повторного розгляду. Відхилення від цього принципу виправдані, тільки якщо вони необхідні в обставинах істотного і незаперечного характеру («Рябих проти Росії», заява № 52854/99, п. 52).

18.Крім того, виходячи з положень ч. 6 ст. 19 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу», у разі отримання ухвали суду про залучення захисника для здійснення захисту за призначенням Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов`язаний негайно призначити захисника.

19.Повноваження адвоката підтверджуються дорученням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та довіреністю відповідно до вимог процесуального законодавства (ч. 3 ст. 21 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу»).

20.При цьому, надання безоплатної вторинної правової допомоги припиняється за рішенням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у разі, зокрема, якщо особа користується захистом іншого захисника або залучила іншого представника у справі, за якою їй призначено захисника чи представника відповідно до цього Закону (п. 3 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу»).

21.Окрім того, відповідно до абз. 8 п. 3 наказу № 33 Координаційного центру з надання правової допомоги Міністерства юстиції України «Питання видання доручень центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги» від 25 грудня 2014 року дія доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги може бути припинена у разі прийняття такого рішення центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - регіональний центр) з підстав, передбачених статтями 23 і 24 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», статтями 47, 54 та 78 КПК України. Зазначене рішення оформлюється наказом центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги із зазначенням підстави для прийняття такого рішення, дати і часу припинення дії відповідного доручення.

22.Таким чином, прийняття рішення про надання та припинення безоплатної вторинної правової допомоги є виключно компетенцією Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, а тому твердження адвоката, що саме суд, яким була постановлена вищевказана ухвала може звільнити захисника Глядика Б.М. від надання правової допомоги обвинуваченому ОСОБА_2 є безпідставними.

23.Суд також вважає недоведеним посилання захисника на те, що Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві не буде здійснювати оплату за виконану ним роботу, оскільки це суперечить п. 3 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу».

24.Виходячи з пояснень, наданих самим захисником Глядиком Б.М., доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги обвинуваченому ОСОБА_2 № 026-00010003 від 10 лютого 2021 року на даний час не скасоване та не припинене Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві на підставі вищевказаних положень, а тому обов`язок щодо оплати послуг адвоката з надання правової допомоги обвинуваченому не перестав існувати.

25.При цьому, факт надання таких послуг адвокатом може бути підтверджено шляхом подачі для звітності Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві копій журналів судових засідань та процесуальних документів, що вказують на виконання захисником Глядиком Б.М. своїх повноважень у здійсненні захисту обвинуваченого ОСОБА_2 .

26.Таким чином, суд вважає необґрунтованими підстави, на які посилається захисник Глядик Б.М. у своєму клопотання про звільнення від надання правової допомоги.

27.Розглядаючи клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про відмову від захисника, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.

28.Як зазначалось раніше, згідно зі ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

29.Обвинувачений має право на захист, яке, зокрема, полягає у наданні йому можливості користуватися правовою допомогою захисника (ч. 1 ст. 20 КПК України).

30.Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, обраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.

31.Питання забезпечення ефективного захисту у кримінальному провадженні висвітлено у практиці Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні.

32.Так, згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, відображеною, зокрема, у справі «Мефтах та інші проти Франції» 26 липня 2002 року суд вказав, що право кожного обвинуваченого використовувати правову допомогу захисника, обраного на власний розсуд, не є абсолютним і може бути обмежено за наявності відповідних підстав в інтересах правосуддя.

33.Також у справі «Круасан проти Німеччини» від 25 вересня 1992 року Європейський суд з прав людини відзначив, що уникнення пауз або перерв відповідає інтересам правосуддя і цілком може виправдати призначення адвоката всупереч побажанням обвинуваченого. У цьому ж рішенні суд наголошує, що стаття 6 п. 3 (с) Конвенції визнає право будь-якого обвинуваченого на допомогу захисника на свій вибір. Проте, і, незважаючи на значення довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, не слід надавати цьому праву абсолютний характер. Воно неминуче піддається певним обмеженням в питанні безоплатної юридичної допомоги, коли судам належить право вирішувати, чи вимагають інтереси правосуддя надання обвинуваченому захисника, призначеного безкоштовно. Призначаючи такого адвоката, національні суди повинні, безумовно, враховувати побажання обвинуваченого, однак вони можуть це обійти, якщо існують достатні підстави вважати, що інтереси правосуддя цього вимагають.

34.Отже, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях розглядає право вибору адвоката як неабсолютне, тобто як таке, що може зазнавати обмежень з метою належного відправлення правосуддя.

35.З урахуванням обставин даної справи, суд зазначає, що випадки неодноразової відмови обвинуваченого ОСОБА_2 від захисників не ґрунтувались на відсутності ефективного захисту, а були зумовлені зловживанням обвинуваченим своїми правами з метою затягування розгляду справи, що негативно впливало на належне відправлення правосуддя, адже призводило до появи значних перерв у судовому провадженні.

36.Клопотання, що є предметом даного розгляду, очевидно має ту саму направленість.

37.Таким чином, суд доходить висновку, що залучення адвоката Глядика Б.М. для здійснення захисту обвинуваченого ОСОБА_2 є об`єктивно виправданим.

38.Таке залучення захисника жодним чином не обмежує та не порушує право обвинуваченого на залучення інших обраних ним захисників, натомість покликане забезпечити ефективний захист обвинуваченого у кримінальному провадженні, обставини якого вимагають постійної участі захисника. Також, залучення захисника дозволить уникнути випадків затягування розгляду справи.

39.Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що посилання обвинуваченого на неефективність захисту з боку захисника Глядика Б.М. на даний час не знаходять свого підтвердження.

40.Під час розгляду кримінального провадження судом не встановлено очевидних обставин неспроможності залученого за призначенням захисника Глядика Б.М. у належному захисті ОСОБА_2 , як і не встановлено порушень вимог кримінального процесуального закону, який регулює право на захист.

41.Так, 23 березня 2021 року захисник Глядик Б.М. завершив ознайомлення з матеріалами кримінального провадження (т. 14, а.с.162).

42.Також, захисник Глядик Б.М. активно допомагає обвинуваченому, у всьому підтримує його позицію та висловлює свою думку з приводу обставин справи на користь обвинуваченого ОСОБА_2 , тобто не висловлював своєї позиції на погіршення становища підзахисного і не діяв всупереч його волі, що є безумовним обов`язком захисника, визначеним положеннями ст. 47 КПК України.

43.З огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про відмову від захисника Глядика Б.М.

Керуючись положеннями ст. 372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника Глядика Богдана Миколайовича про звільнення від надання правової допомоги - відмовити.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про відмову від захисника - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.

Судді:

В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак