Документ № 95875120

Справа № 991/1374/21

Провадження 1-кс/991/1403/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Батир Б.В., прокурора Степаняна С.Л., адвоката Захарченка Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Філатова Сергія Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42014000000000521 від 18.11.2016,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді надійшло вказане клопотання адвоката Філатова Сергія Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна, яке належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та який накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.07.2019 року у справі № 757/35376/19-к, у кримінальному провадженні № 42014000000000521.

В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що Головною військовою прокуратурою Генеральної прокуратури України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000521 від 18.06.2014 за підозрою колишнього Голови Державної податкової служби України (Міністра доходів і зборів України) ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України та за підозрою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України. Вказане кримінальне провадження було виділене 18.06.2014 з кримінального провадження №42014000000000283.

Окрім того Головною військовою прокуратурою ГПУ провадилось досудове розслідування у кримінальному провадженні №420160000000003536 від 18.11.2016, в якому 02.06.2017 оголошено про підозру ОСОБА_2 та з якого в подальшому 13.03.2018 було виділено матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_2 у кримінальне провадження №42018000000000563, де в свою чергу в квітні 2018 оголошено про підозру ОСОБА_6 та яке згодом 24.05.2018 було об`єднано з кримінальним провадженням № 42014000000000521.

В подальшому матеріали за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_5 були виділені з кримінального провадження № 42014000000000521 в кримінальне провадження №42018000000001406.

У кримінальному провадженні №42018000000001406 прокурором було оголошено про завершення досудового розслідування, проте згодом поновлено досудове розслідування зі стадії виконання вимог ст. 290 КПК України та об`єднано з кримінальним провадженням №42014000000000521.

З грудня 2018 року у кримінальному провадженні № 42014000000000521 досудове розслідування завершено та надано стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування, на виконання вимог, передбачених ст. 290 КПК України.

Постановою заступника Генерального прокурора - Головного військового прокурора Чумака В.В. від 19.11.2019 доручено здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42014000000000521 Національному антикорупційному бюро України.

Захисником зазначено, що під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування ним встановлено, що у кримінальному провадженні №42014000000000521 до часу об`єднання з кримінальним провадженням №42018000000000563 сплинуло майже 2 місяці, в той же час у кримінальному провадженні №42018000000000563 до часу об`єднання з кримінальним провадженням № 42014000000000521 сплинуло 10 місяців 27 днів строку досудового розслідування та вказані строки не пересікались між собою, а тому при об`єднанні вказаних кримінальних проваджень строки досудового розслідування повинні були визначитись шляхом додавання строків по кожному із таких проваджень, які не пересікались.

За таких обставин за твердженням захисника загальний строк досудового розслідування перевищив граничний строк у 12 місяців вже в день об`єднання цих проваджень, а тому ухвала про накладення арешту на майно була прийнята поза межами строку досудового розслідування.

З огляду на вищезазначене, на думку адвоката, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно є необґрунтованою, а тому він просить:

-скасувати арешт майна, що належить ОСОБА_1 , який був накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.07.2019 року у справі №757/35376/19-к;

-скасувати встановлений ухвалою слідчого судді Печорського районного суду м. Києва від 09.07.2019 року у справі № 757/35376/19-к, порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні, шляхом передачі в управління арештованого майна Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів;

-зобов`язати державного реєстратора скасувати реєстраційні записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна про право Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів управляти вищевказаним майном.

У судовому засіданні представник власника майна адвокат Захарченко Ю.О. підтримав подане клопотання та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на доводи, зазначені у клопотанні.

Прокурор Степанян С.Л. заперечував з приводу заявленого клопотання, вважав його безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає, зазначив, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні завершений, тому буде прийнято рішення на виконання вимог ст. 283 КПК України, що є виключними повноваженнями прокурора, а не слідчого судді, а тому наведені доводи захисника не є підставою для скасування арешту майна.

Заслухавши позицію представника власника майна, прокурора, дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Клопотання адвоката Філатова Сергія Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42014000000000521 подане в порядку ст.174 КПК України.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.07.2019 задоволено клопотання прокурора про арешт майна та передачу його в управління у кримінальному провадженні №42014000000000521та накладено арешт, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування, на майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

?квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 42536280000 );

?квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер 135948880000);

?квартиру АДРЕСА_3 (реєстраційний номер 226202880000);

?квартиру АДРЕСА_4 (реєстраційний номер 2512480000 );

?квартиру АДРЕСА_5 (реєстраційний номер 42503180000 );

?квартиру АДРЕСА_6 (реєстраційний номер 226202880000);

?квартиру АДРЕСА_7 (реєстраційний номер 135901780000);

?квартиру АДРЕСА_8 (реєстраційний номер 215239180000);

?квартиру АДРЕСА_9 (реєстраційний номер 31175468000);

Накладено арешт на майно, а саме заборонено вчиняти будь-які дії щодо відчуження корпоративних прав ТОВ "МАРКЕТ ЦЕНТР" (код ЄДРПОУ 38357237) в частині 5% від загальної частки; ТОВ "ТОРГОВО-РОЗВАЖАЛЬНИЙ ЦЕНТР" БОНАНЗА" (код ЄДРПОУ 38531584) в частині 3% від загальної частки; ТОВ "РОКАДА-ТРАНС" (код ЄДРПОУ 39012390) в частині 100% від загальної частки; ТОВ "ПОДІЛ РЕНТ" (код ЄДРПОУ 39960786) в частині 100% від загальної частки; ТОВ "ДОРЕНТАЛ" (код ЄДРПОУ 38982167) в частині 3% від загальної частки, які належать їх учаснику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні №42014000000000521 від 18.06.2014 шляхом передачі у порядку та на умовах, визначених ст.ст. 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901), в управління майно належне ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов`язано Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) забезпечити реєстрацію прав на управління та інших речових прав, що виникатимуть на підставі ухвали щодо передачі Національному агентству в управління нерухоме майно належне ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Реєстрацію здійснити у суб`єкта державної реєстрації прав на нерухоме майно. Заборонено державному реєстратору та нотаріусам вносити зміни пов`язані зі зміною засновника, зміни в статутні документи товариств, а також будь-які інші реєстраційні дії щодо ТОВ "МАРКЕТ ЦЕНТР" (код ЄДРПОУ 38357237) в частині 5% від загальної частки; ТОВ "ТОРГОВО-РОЗВАЖАЛЬНИЙ ЦЕНТР" БОНАНЗА" (код ЄДРПОУ 38531584) в частині 3% від загальної частки; ТОВ "РОКАДА-ТРАНС" (код ЄДРПОУ 39012390) в частині 100% від загальної частки; ТОВ "ПОДІЛ РЕНТ" (код ЄДРПОУ 39960786) в частині 100% від загальної частки; ТОВ "ДОРЕНТАЛ" (код ЄДРПОУ 38982167) в частині 3% від загальної частки, які належать їх учаснику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч.1 ст. 174 КПК України).

Тобто інститут скасування арешту пов`язаний із наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.

Перевіряючи обґрунтованість накладення арешту на вказане майно, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Підставами для накладення арешту на майно, згідно ухвали слідчого судді від 09.07.2019, відповідно до п.п.1,2 ч.2 ст.170 КК України є забезпечення збереження речового доказу та спеціальної конфіскації у кримінальному провадженні № 42018000000000521.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України)

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. (ч. 3 ст. 132 КПК України)

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України).

Як вбачається з ухвали слідчого судді він встановив наявність підстав для накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , враховуючи приписи ст. 96-2 КК України, відповідно до якої майно ОСОБА_1 підлягає спеціальній конфіскації, оскільки набуто внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України, які є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018000000000521.

Поряд з цим варто враховувати, що арешт майна з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів та являється самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні та не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, на відміну від інших правових підстав.

Водночас в ході розгляду клопотання, зокрема не були доведені обставини, які б давали підстави вважати, що на даний час відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, крім того заявником не доведено необґрунтованості накладення такого арешту.

В той же час із досліджених в судовому засіданні матеріалів вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні завершене та стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Тобто досудове розслідування на час розгляду клопотання не закінчено у встановленому законом порядку, а тому на переконання суду скасування заходу забезпечення може призвести до втрати речових доказів, що в свою чергу зашкодить меті кримінального провадження.

В свою чергу, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке обмеження для виконання завдань кримінального провадження, а також завдань арешту майна, визначених в абз.2 ч.1 ст.170 КПК України.

На думку слідчого судді, таке втручання органів досудового розслідування у права і свободи особи, є розумним та пропорційним меті кримінального провадження.

Твердження захисника стосовно того, що строки досудового розслідування у кримінальному провадженні закінчилися, а тому арешт накладений на майно ОСОБА_1 поза межами строків досудового розслідування не беруться слідчим суддею до уваги, оскільки виконання вимог ст.290КПК України свідчить саме про завершення досудового розслідування, в той же час, відповідно до положень ст. 283 КПК України формами закінчення досудового розслідування є: 1) закриття кримінального провадження; 2) звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Вказані дії повинні бути вчиненими виключно прокурором. Поряд з цим варто враховувати, що прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Водночас в матеріалах клопотання відсутня постанова прокурора про закриття кримінального провадження, обвинувальний акт, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності чи клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, що свідчить про те, що досудове розслідування не закінчено у встановленому законом поряду.

Разом з тим, у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі зазначається, в чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення (п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України).

Слідчий суддя зауважує, що реалізація права на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна обумовлена не тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження. Інститут скасування арешту пов`язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.

Натомість адвокатом не доведено необґрунтованості накладення арешту на вказане майно та відсутності подальшої потреби в ньому.

А законність ухвали слідчого судді може бути предметом перевірки лише в апеляційному порядку.

Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність визначених ст.174 КПК України підстав для скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.07.2019 у справі № 757/35376/19-к, тому клопотання заявника адвоката Філатова Сергія Васильовичапро скасування арешту майна задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 174, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання адвоката Філатова Сергія Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.07.2019 у справі № 757/35376/19-к, у кримінальному провадженні № 42014000000000521 від 18.11.2016, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.Д. Воронько