Документ № 95972496

Справа № 757/7528/14-к

Провадження №11-сс/991/198/21

Слідчий суддя: Гладун Х.А.

Доповідач: Никифоров А.С.

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого Никифорова А.С.,

суддів Павлишина О.Ф.,

Чорної В.В.,

секретар судового засідання - Сердюк Ю.С.,

за участю:

прокурора - Андрусишин С.А.,

захисника - Воротинцева Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Воротинцева Єгора Васильовича, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.04.2014 у справі № 757/7528/14-к про арешт майна,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного судового рішення

і встановлені судом першої інстанції обставини

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.04.2014 задоволено клопотання слідчого Генеральної прокуратури України у кримінальному провадженні № 42014000000000069 від 06.03.2014 та накладено арешт на грошові кошти та цінні папери підозрюваного ОСОБА_1 , що наявні на банківських рахунках у ПАТ «Український бізнес Банк».

Оскаржувана ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду обґрунтована наступним.

У провадженні Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України перебувають матеріали досудового розслідування № 42014000000000069 від 06.03.2014, у якому ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України, який оголошений у розшук.

За версією слідства, кримінальними діяннями підозрюваного ОСОБА_1 державі заподіяна шкода у розмірі 42 598 436,40 гривень, що становить особливо великий розмір.

Інкриміновані ОСОБА_1 злочини передбачають додаткову міру покарання у вигляді конфіскації майна, а тому, з метою забезпечення виконання можливого вироку в частині конфіскації майна, з метою недопущення знищення, втрати або пошкодження майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, на підставі ч.ч. 1, 3 ст. 170 КПК України (в редакції на час постановлення ухвали), слідчий суддя вважав за необхідне накласти арешт на майно підозрюваного - кошти та цінні папери, наявні на його банківських рахунках, відкритих у ПАТ «Український бізнес Банк».

Вимоги апеляційної скарги

і узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погодившись із ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, 04.03.2021 адвокат Воротинцев Є.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу, у якій прохає скасувати ухвалу слідчого судді від 01.04.2017 у справі № 757/7528/14к та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Ковальчука Ю. про арешт майна.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги адвокат зазначає наступне.

Висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а при постановленні ухвали істотно порушені вимоги кримінального процесуального закону.

Так, слідчим суддею не було досліджено розміру шкоди, нібито завданої злочином. Відомості про розмір несплачених податків та розмір збитків слідчий підтвердив лише одним документом - довідкою-висновком від 28.03.2014, що складена головним державним ревізором - інспектором п`ятого відділу слідчого управління кримінальних розслідувань Головного слідчого управління фінансових розслідувань Міністерства доходів і зборів Кіценко С.В., яка є недопустимим доказом. Посилаючись на практику Верховного Суду зазначив, що єдиним належним доказом розміру шкоди може бути висновок судового експерта.

Зазначив, що сторона захисту самостійно звернулась до експертної установи та залучила судового експерта для проведення економічної експертизи. Відокремленим підрозділом «Центр судової експертизи та експертних досліджень» ДП «Інформаційні судові системи» встановлено, що висновки, викладені в Довідці-висновку від 28.03.2014 щодо заниження зобов`язань зі плати податку на додану вартість та податку на прибуток за 2013 рік внаслідок проведення операцій з ТОВ «Тревелін» не є документально та нормативно обґрунтованим.

Протягом семи років досудового розслідування не встановлено потерпілу особу, цивільний позов не заявлений, докази розміру матеріальної шкоди відсутні.

Висновок слідчого судді про набуття ОСОБА_1 статусу підозрюваного не відповідає фактичним обставинам справи. Жодного доказу отримання ОСОБА_1 повідомлення про підозру або ознайомлення із його змістом матеріали клопотання не містять.

Слідчі прокуратури станом на 2014 рік не мали повноважень на здійснення досудового розслідування злочину, передбаченого ст. 212 КК України, який інкримінується ОСОБА_1 . Відповідно такий слідчий не мав права на звернення до слідчого суді із клопотанням про арешт майна.

Рух справи

та позиції учасників судового провадження

На виконання вимог ст. 422 КПК України Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду витребувані матеріали судового провадження із Печерського районного суду м. Києва та призначено апеляційний розгляд.

29.03.2021 до Суду надійшло письмове клопотання прокурора третього відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора Андрусишин С.Я. про закриття апеляційного провадження, яке обґрунтовано наступним:

- ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01.04.2014 року у справі № 757/7528/14-к про арешт грошових коштів підозрюваного ОСОБА_1 , що наявні на банківських рахунках у ПАТ «Український бізнес Банк», переглядалась колегією суддів Апеляційного суду м. Києва за апеляційною скаргою захисника Галанського Д.П. в інтересах ОСОБА_1 . За наслідком апеляційного перегляду судом апеляційної інстанції було встановлено обґрунтованість арешту майна, ухвалу слідчого судді Печерського суду від 01.04.2014 залишено без змін (ухвала від 29.05.2014, справа № 11-сс/796/893/2014);

- банківська установа ПАТ «Український бізнес Банк», в якій розміщені гроші та цінні папери, на які накладений арешт, знаходиться в процесі ліквідації;

- постановою прокурора Генеральної прокуратури України від 08.05.2014 із кримінального провадження № 42014000000000069 були виділені в окреме провадження матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_1 , за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України, які зареєстровані в ЄРДР за 42014000000000369, в тому числі і матеріали щодо арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.04.2014. А тому застосований захід забезпечення у вигляді арешту майна забезпечує саме кримінальне провадження № 42014000000000369 від 08.05.2014, а не № 42014000000000069. Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000369 від 08.05.2014 відносно ОСОБА_1 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України, здійснюється Головним слідчим управління Національної поліції України, а процесуальне керівництво - прокурором третього відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора Андрусишин С.Я., зазначене кримінальне провадження не підсудно Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду.

А тому прокурор прохає апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Воротинцева Є.В. закрити.

У судовому засіданні прокурор своє клопотання підтримала та прохала його задовольнити.

Адвокат Воротинцев Є.В. у судовому засіданні заперечував проти закриття провадження. Пояснив, що прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання, додала не завірені судові рішення, які не можуть бути доказами дійсного їх постановлення. Його довіритель не ставив йому до відома, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.04.2014 оскаржувалась іншим захисником в апеляційному порядку. Оскільки матеріали апеляційного провадження, що здійснювалось Апеляційним судом м. Києва, відсутні, вважає, що такі аргументи прокурора недоведені. Ліквідація банківської установи не може впливати на вирішення питання про скасування арешту майна. Посилаючись на постанову колегії суддів Верховного Суду по цій справі від 24.02.2021, вважав, що застосований ухвалою слідчого судді арешт майна ОСОБА_1 не може забезпечувати кримінальне провадження № 42014000000000369 від 08.05.2014.

Мотиви суду

Розглянувши клопотання прокурора про закриття апеляційного провадження, вислухавши думку учасників судового провадження та обговоривши їх, дослідивши матеріали апеляційного провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до матеріалів справи, 31.03.2014 у кримінальному провадженні 42014000000000069 від 06.03.2014 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України (а.с. 33-38). Досудове розслідування здійснювалось слідчими управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України.

Постановою прокурора Генеральної прокуратури України від 08.05.2014 матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України, виділені в окреме провадження та зареєстровані в ЄРДР за № 42014000000000369 від 08.05.2014. Здійснення досудового розслідування доручено Головному слідчому управлінню Генеральної прокуратури України (а.с. 27-32).

Згодом, 22.12.2014 ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42014000000000369 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України (витяг з ЄРДР за № 42014000000000369, а.с. 15-19).

Здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000069 за фактами заволодіння ОСОБА_2 в період перебування його на посадах Прем`єр-міністра України та Президента України за попередньою змовою з іншими особами об`єктами нерухомості - державним майном, у тому числі резиденцією «ІНФОРМАЦІЯ_1» та будівлями, розташованими по АДРЕСА_1 , а також за іншими фактами за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369, ч. 2 ст. 205 КК України, постановою Генерального прокурора від 18.11.2019 передоручено детективам Національного антикорупційного бюро України (а.с. 25-26 судової справи № 757/7528/14к Київського апеляційного суду).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» саме цей суд здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом, а також шляхом здійснення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях, здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанції у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до визначеної у ст. 33-1 КПК України предметної юрисдикції Вищого антикорупційного суду йому підсудні лише кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених у примітці ст. 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України (якщо їх вчинено спеціальним суб`єктом (п. 1), за певної кількісної характеристики предмета кримінального правопорушення або завданої шкоди (п. 2), якщо кримінальне правопорушення, передбачене ст. 369, ч. 1 ст. 369-2 КК України, вчинено щодо службової особи, визначеної у ч. 4 ст. 18 КК України або у пункті 1 цієї частини (п. 3)).

Приміткою до ст. 45 КК України до корупційних злочинів віднесено кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.

Тобто злочини, передбачені ст.ст. 212, 366 КК України, про підозру у вчиненні яких було повідомлено ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42014000000000069 від 06.03.2014 та згодом матеріали щодо останнього виділені в окреме провадження № 42014000000000369 від 08.05.2014, відповідно до ст. 33-1 КПК України предметно не підсудні Вищому антикорупційному суду.

Відповідно до п. 20-2 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України, підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду" (до 22 вересня 2019 року), якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Кримінальне провадження № 42014000000000369 щодо підозрюваного ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України, внесено до ЄРДР 08.05.2014, тобто до початку процесуальної діяльності Вищого антикорупційного суду, та здійснюється Головним слідчим управлінням Національної поліції України, а процесуальне керівництво - прокурором третього відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора.

Детективами Національного антикорупційного бюро України досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000369 не здійснюється та не здійснювалось. А тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 20-2 Розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України, Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду кримінальне провадження № 42014000000000369 від 08.05.2014 не підсудне.

Процесуальний керівник у кримінальному провадженні № 42014000000000069 - начальник першого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Омельченко О. у відповідь на повідомлення Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду про виклик в судове засідання по цій справі представника САП, повідомив Суд, що постановою від 08.05.2014 матеріали відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 366 КК України, в тому числі і матеріали щодо арешту майна ОСОБА_1 , застосованого ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.04.2014 у справі 757/7528/14-к, виділені в окреме провадження та зареєстровані в ЄРДР за № 42014000000000369 від 08.05.2014. Жодних матеріалів щодо цього арешту матеріали кримінального провадження № 42014000000000069 не містять, а прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не уповноважені брати участь у судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги адвоката Воротинцева Є.В. на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.04.2014 (а.с. 132).

А тому колегія суддів приходить до висновку, що застосований захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підозрюваного ОСОБА_1 , накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва 01.04.2014, є заходом забезпечення саме у кримінальному провадженні № 42014000000000369 від 08.05.2014, а не у кримінальному провадженні № 42014000000000069 від 06.03.2014, яке є фактовим.

Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду при розгляді касаційної скарги захисника Воротинцева Є.В. в інтересах ОСОБА_1 у цій справі у постанові від 24.02.2021 встановила, що у випадках розмежування юрисдикції між Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду та апеляційними судами загальної юрисдикції за обставин необхідно використовувати положення п. 20-2 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України.

Також колегія суддів Верховного Суду зазначила, що рішення про накладення арешту на майно ухвалено 01 квітня 2014 року, тобто до внесення змін у п. 20-2 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України, які набрали чинності 22 вересня 2019 року. А тому прийшла до висновку, оскільки арешт накладався 01 квітня 2014 року у межах кримінального провадження № 42014000000000069, здійснення досудового розслідування у якому постановою Генерального прокурора від 18.11.2019 доручено детективам Національного антикорупційного бюро України, воно відповідає критеріям підсудності Вищого антикорупційного суду.

Втім, при розгляді касаційної скарги колегія суддів не мала у своєму розпорядженні тих відомостей, які були надані прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Омельченком О. та прокурором Офісу Генерального прокурора Андрусишин С. під час здійснення апеляційного перегляду Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду. Зокрема, колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду при ухваленні постанови від 24.02.2021 було здійснено аналіз відповідності кримінального провадження № 42014000000000069 від 06.03.2014 критеріям підсудності Вищому антикорупційному суду. Втім предметом дослідження суду касаційної інстанції не були матеріали, які вказують на те, що внаслідок виділення із кримінального провадження № 42014000000000069 матеріалів щодо арешту майна ОСОБА_1 , накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.04.2014, у кримінальне провадження № 42014000000000369, такий арешт є заходом забезпечення саме у кримінальному провадженні № 42014000000000369.

Отже, в силу ст. 5 КПК України та наведених вище положень п. 20-2 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України, вирішення будь-яких процесуальних питань у кримінальному провадженні № 42014000000000369 від 08.05.2014 Вищому антикорупційному суду та Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду зокрема, станом на дату постановлення даного судового рішення, не підсудне.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Серед основних засад судочинства, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, є обов`язковість рішень суду.

Згідно ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Аналогічна норма закріплена у ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус судів», зокрема щодо обов`язковості та преюдиційності судового рішення. Так, обов`язковими судовими рішеннями є лише ті, що набрали законної сили, а преюдиційність судових рішень для інших судів визначається виключно законом.

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду.

Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (mutatis mutandis, рішення у справі "Рябих проти Росії" № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).

Прокурором Андрусишин С.Я. до клопотання про закриття провадження додано копію судового рішення, із якого вбачається, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.04.2014 вже переглядалась Апеляційним судом м. Києва за апеляційною скаргою адвоката Галанського Д.П. в інтересах ОСОБА_1 , за наслідком якого ухвалою колегії суддів апеляційної інстанції від 29.05.2014 ухвалу слідчого судді залишено без змін (справа № 11-сс/796/893/2014). А тому здійснення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді вдруге буде суперечити зазначеному вище принципу остаточності судових рішень (res judicata).

Прокурором на підтвердження того, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду від 01.04.2014 у справі №757/7528/14-к вже переглядалась в апеляційному порядку, було надано роздруківку судового рішення із зазначенням реквізитів цього документу, який оприлюднений на порталі Єдиного державного реєстру судових рішень, що відкритий для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ст.ст. 3,4 Закону України «Про доступ до судових рішень»). Для встановлення дійсності постановлення судового рішення, яке внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень, його додаткове засвідчення не потребується.

Колегія суддів при оцінці наданих доказів переконалась у тому, що Апеляційним судом м. Києва 29.05.2014 у справі № 11-сс/796/893/2014 переглядалась ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.04.2014 в апеляційному порядку. А тому заперечення захисника Воротинцева Є.В. щодо неналежності наданих прокурором доказів, колегія суддів відхиляє.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що підтверджується матеріалами справи, письмовими поясненнями прокурора САП Омельченка О. та прокурора Офісу Генерального прокурора Андрусишин С.Я., матеріали щодо ОСОБА_1 були виділені із кримінального провадження № 42014000000000069 від 06.03.2014 в окреме провадження - № 42014000000000369 від 08.05.2014, в тому числі і матеріали щодо арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.04.2014 у справі №757/7528/14-к. А тому арешт майна ОСОБА_1 , накладений зазначеною ухвалою слідчого судді, забезпечує кримінальне провадження № 42014000000000369 від 08.05.2014, у якому йому повідомлено про підозру за ч.3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України, і яке не розслідувалось та не розслідується детективами Національного антикорупційного бюро України. Отже, відповідно до п.20-2 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України, це кримінальне провадження не віднесено до підсудності Вищого антикорупційного суду. Через це усі процесуальні питання у кримінальному провадженні № 42014000000000369 від 08.05.2014, в тому числі щодо здійснення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.04.2014 у справі №757/7528/14-к, Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду не підсудно.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 лютого 2019 року (справа № 569/17036/118, провадження № 51-598кмо19), рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження та про повернення скарги можуть бути ухвалені на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, а у випадку оскарження ухвали слідчого судді - при вирішенні питання про призначення судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги на таке рішення. Якщо після призначення судового засідання у випадку оскарження ухвали слідчого судді буде встановлено, що апеляційний розгляд здійснюється за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження.

Так, після надходження апеляційної скарги захисника Воротинцева Є.В., Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду на виконанням вимог ст. 422 КПК України витребувані матеріали судового провадження із Печерського районного суду м. Києва та призначено апеляційний розгляд.

Оскільки вже після призначення судового засідання Судом було встановлено неможливість продовження апеляційного розгляду через непідсудність справи Вищому антикорупційному суду, а ухвалу про повернення апеляційної скарги апеляційний суд може постановити лише на стадії відкриття апеляційного провадження (призначення апеляційного розгляду) і тільки з підстав, передбачених ч. 3 ст. 399 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про необхідність ухвалення рішення, яким по суті слід завершити апеляційне провадження - закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката.

Керуючись статтями 33-1, 376, 418, 532, п. 20-2 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора третього відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора Андрусишин С.Я. - задовольнити.

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Воротинцева Єгора Васильовича, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.04.2014 у справі № 757/7528/14-к про арешт майна - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: А.С. Никифоров

Судді: О.Ф. Павлишин

В.В. Чорна