- Головуючий суддя (ВАКС) : Ногачевський В.В.
- Захисник/адвокат : Степанова О.Л.
Справа № 991/2317/21
Провадження № 1-кс/991/2360/21
УХВАЛА
6 квітня 2021 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Ногачевський В.В. розглянув скаргу адвоката Степанова О.Л. в інтересах заявника ОСОБА_1 на постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора про закриття кримінального провадження № 52019000000000693 від 05.08.2019.
05.04.2021 Вищим антикорупційним судом отримано вказану скаргу.
У ній зазначається, що 22.05.2020 прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) Скибенком О.І. закрито кримінальне провадження № 52019000000000693, розслідування у якому здійснювалось за ч. 2 ст. 384 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
04.12.2020 адвокатом Степановим О.Л. постанову прокурора про закриття провадження було оскаржено до Печерського районного суду міста Києва. Однак, ухвалою слідчого судді цього суду від 09.12.2020 цю скаргу було повернуто адвокату. В мотивувальній частині рішення зазначено, що таке провадження є підсудним Вищому антикорупційному суду з урахуванням Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
У зв`язку з цим адвокат Степанов О.Л. звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою у порядку п. 4 ч. 1 ст. 303 КПК. У ній він просить поновити строк на оскарження рішення прокурора, який був пропущений з об`єктивних причин, а постанову про закриття кримінального провадження скасувати.
Дослідивши подану скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя робить висновок про необхідність її повернення з огляду на таке.
Окремою формою судової діяльності відповідно до закону є судовий контроль за додержанням законів органами досудового розслідування, прокуратури, який реалізує слідчий суддя. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов`язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини на стадії досудового розслідування.
В свою чергу, глава 26 КПК гарантує особі можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування до слідчого судді. На досудовому провадженні, серед іншого, може бути оскаржене рішення прокурора про закриття кримінального провадження (п. 4 ч. 1 ст. 303 КПК). Така скарга до слідчого судді може бути подана, зокрема, заявником.
Згідно з частиною другою цієї ж статті скарга повертається, якщо, зокрема, вона не підлягає розгляду в цьому суді.
Предметна підсудність Вищого антикорупційного суду визначається ст. 33-1 КПК з урахуванням п. 20-2 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК.
Відповідно до ч. 2 ст. 33-1 КПК слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
Вона встановлює, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК.
Примітка до статті 45 КК України, в свою чергу, визначає, що Корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.
Слідчі судді Вищого антикорупційного суду не мають повноважень здійснювати судовий контроль у тих кримінальних провадженнях, які не визначенні у ст. 33-1 КПК та примітці до ст. 45 КК України, а також не виконано умови, передбачені у п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК.
Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» від 18.09.2019 № 100-ІХ (далі - Закон) внесені зміни до пункту 20-2 розділу XI «Перехідні положення» КПК. Цим пунктом встановлено спеціальні правила для визначення підсудності провадження Вищому антикорупційному суду у період до набрання цим Законом чинності.
Так, пункт 20-2 розділу XI «Перехідні положення» КПК визначає, що підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом для слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР):
1) з дня набрання чинності Законом;
2) до дня набрання чинності Законом, якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Ця норма Перехідних положень КПК звужує предметну підсудність Вищого антикорупційного суду, визначену ст. 33-1 КПК, а не навпаки - відносить до предметно підсудних цьому суду усі провадження, що розслідуються Національним антикорупційним бюро України.
Таким чином, для того, щоб кримінальне провадження було підсудним Вищому антикорупційному суду (за умови, що відомості до ЄРДР внесено до набрання чинності Законом), необхідно щоб:
1) воно здійснювалось Національним бюро,
2) розслідування стосувалось злочинів, визначених у ст. 33-1 КПК та примітці до ст. 45 КК України, а також
3) були виконані умови, передбачені п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК.
Із наданих адвокатом матеріалів вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні під № 52019000000000693 здійснювалось Національним антикорупційним бюро України.
При цьому, розслідування у кримінальному провадженні стосувалось можливого вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України - введення в оману суду або іншого уповноваженого органу. Діяння, передбачене цією статтею не входить до переліку корупційних правопорушень, визначених ст. 33-1 КПК та приміткою до ст. 45 КК України.
Більше того, із скарги слідує, що у провадженні розслідувались обставини стосовно можливого складення завідомо неправдивого висновку експертом-членом судово-медичної експертної комісії ДУ «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України» ОСОБА_2 При цьому, зі скарги не вбачається наявності хоча б однієї з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК.
Таким чином, з урахуванням того, що кримінальне провадження № 52019000000000693 здійснювалось за ч. 2 ст. 384 КК України, діяння, що передбачене цією статтею, не входить до числа злочинів, предметно підсудних Вищому антикорупційному суду згідно з ст. 33-1 КПК та примітки до ст. 45 КК України, а також не виконано хоча б одну з умов, передбачених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК, таке провадження не є підсудним Вищому антикорупційному суду, а слідчі судді цього суду не уповноважені здійснювати судовий контроль за поданою скаргою.
За вказаних обставин, матеріали поданої скарги підлягають поверненню особі, яка її подала.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
ПОСТАНОВИВ:
- скаргу адвоката Степанова О.Л. в інтересах заявника ОСОБА_1 на постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора про закриття кримінального провадження № 52019000000000693 від 05.08.2019, повернути особі, яка її подала;
- копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду впродовж п`яти днів з дня отримання її копії.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя В.В. Ногачевський