- Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
- Секретар : Заплатинської К.В.
- Захисник/адвокат : Підлісного О.В., Яворської В.М.
- Прокурор : Мирко Б.М.
Справа № 991/2241/21
Провадження 1-кс/991/2285/21
У Х В А Л А
Іменем України
05 квітня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.
за участю:
секретаря судового засідання Заплатинської К.В.,
прокурора Мирка Б.М.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
захисників Підлісного О.В., Яворської В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду
клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Мирка Б.М. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у кримінальному провадженні № 52020000000000584 від 14.09.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,
В С Т А Н О В И В:
До Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 52020000000000584 від 14.09.2020.
Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000584 від 14.09.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_2 на протязі червня-вересня 2020 року, діючи у змові з в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області ОСОБА_1 , вчинював дії направлені на встановлення товариських та довірливих відносин з Головою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру - ОСОБА_3 , який відповідно до займаної ним посади є особою, яка займає особливо відповідальне становище, з метою подальшої можливості надання останньому неправомірної вигоди за невчинення ним дій в інтересах того, хто надає таку неправомірну вигоду та в інтересах третіх осіб.
Після чого, 06.11.2020 перебуваючи за місцем мешкання ОСОБА_3 - у квартирі АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_1 , передав ОСОБА_3 неправомірну вигоду у сумі 26 900 доларів США, та 09.12.2020 - неправомірну вигоду у сумі 25 000 доларів США, за невчинення останнім в інтересах тих, хто надає таку неправомірну вигоду та в інтересах третіх осіб, дій з використанням наданої йому влади, а саме: за не скасування ОСОБА_3 , як Головою Держгеокадастру, рішень щодо передачі земельних ділянок у власність громадянам на території Хмельницької області, виданих ОСОБА_1 .
Таким чином, загальна сума наданої ОСОБА_3 неправомірної вигоди, відповідно до офіційного курсу долара США на день надання такої неправомірної вигоди у гривневому еквіваленті становить 1 464 954 гривні.
09.12.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.12.2020, ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В результаті внесення застави, 14.12.2020 ОСОБА_1 звільнено з-під варти, через що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
2) не відлучатися із Хмельницької області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих (детективів) НАБ України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора України, слідчого судді (суду);
5) здати на зберігання до органів ДМС паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
В подальшому, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.02.2021 строк дії вказаних обов`язків було продовжено до 11.04.2021.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.02.2021, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000584, продовжено до шести місяців, тобто до 09.06.2020.
Також у клопотанні прокурор зазначає, що закінчити досудове розслідування у строк до 11.04.2021 не пред`являється можливим у зв`язку з необхідністю проведення низки слідчих та процесуальних дій, зокрема: завершити проведення експертизи відео-звукозапису, судово-почеркознавчої та комп`ютерно-технічної експертизи; по завершенню проведення експертною установою експертизи відео-звукозапису призначити та провести семантико-текстуальну експертизу аудіо-, відеоматеріалу; встановити та допитати у якості свідків усіх осіб, на чиї імена фактично видавалися накази на розробку проектів землеустрою щодо виділення земельних ділянок; завершити розсекречування матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, а також розсекречування документів, на підставі яких вони були проведені; провести інші слідчі та процесуальні дії, необхідність у яких може виникнути.
Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які продовжують існувати, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, прокурор просить продовжити строк дії покладених раніше на підозрюваного обов`язків на два місяці.
Прокурор Мирко Б.М. у судовому засіданні клопотання підтримав та додатково зазначив, що сторона обвинувачення на теперішній час очікує завершення призначених під час досудового розслідування судових експертиз. Вказані обставини перешкоджають можливості завершити досудове розслідування. Разом з цим продовжують існувати ризики, які були встановлені слідчим суддею при обрані до підозрюваного запобіжного заходу. Обґрунтування таким ризикам надав аналогічні тексту поданого клопотання. Крім того прокурор пояснив, що покладений на підозрюваного обов`язок не відлучатися за межі Хмельницької області не є суттєвим обмеженням для ОСОБА_1 , оскільки останній жодного разу не звертався до уповноваженої особи для отримання необхідного йому дозволу з метою здійснення такого виїзду. Водночас відповідний обов`язок забезпечує відсутність можливості ОСОБА_1 покинути території області для проведення зустрічей з особами, на чию користь здійснювалася видача земельних ділянок, що мешкають поза її межами. З приводу необхідності продовження обов`язку повідомлення уповноважених осіб про зміну місця проживання та місця роботи прокурор зазначив, що даний обов`язок забезпечує контроль за спілкуванням підозрюваного зі свідками у провадженні. На підставі наведеного просив клопотання задовольнити у повному обсязі.
Захисник Підлісний О.В. у судовому засіданні вказав на ті обставини, що ОСОБА_1 з часу застосування до нього запобіжного заходу та покладання низки процесуальних обов`язків справно їх виконує, не вчиняв жодних дій, які б сторона обвинувачення могла розцінювати, як спроби впливу на свідків, спроби знищення речових доказів або переховування від органів досудового розслідування та суду. Своєю бездоганною поведінкою, підозрюваний довів відсутність таких ризиків, а отже відсутні підстави для задоволення клопотання прокурора.
Захисник Яворська В.М. надала пояснення з приводу того, що стороною обвинувачення проведено низку слідчих (розшукових) дій, за результатами яких вилучено речі, що визнані речовими доказами та такі речі перебувають у володінні органу досудового розслідування, а отже ОСОБА_1 не може їх знищити чи спотворити. Крім того ОСОБА_1 не знайомий з особами, яких детективи та прокурори вважають свідками у даному кримінальному провадженні, а тому не може вчинювати на них тиск. Разом з цим, останнім не вчинювалося ніяких дій, якій б вказували на спроби переховування. Наведені обставини у своїй сукупності вказують на безпідставність клопотання прокурора, а тому прохала відмовити у його задоволенні.
Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позицію захисників, послався на недоведеність стороною обвинувачення жодного із ризиків, а також вказав, що у зв`язку з реорганізацією Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області він звільнений із займаної посади та на теперішній час не працює у відповідній державній установі. Просив відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення та не продовжувати строк дії, покладених на нього обов`язків.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків
У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52020000000000584 від 14.09.2020, в якому 09.12.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.12.2020, ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В результаті внесення застави, 14.12.2020 ОСОБА_1 звільнено з-під варти, через що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
2) не відлучатися із Хмельницької області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих (детективів) НАБ України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора України, слідчого судді (суду);
5) здати на зберігання до органів ДМС паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.02.2021 строк дії вказаних обов`язків було продовжено до 11.04.2021 включно.
Водночас, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.02.2021 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000584 від 14.09.2020, продовжено до шести місяців, тобто до 09.06.2021.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення його дієвості, є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже при вирішенні питання про доцільність продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо можливої причетності ОСОБА_1 до інкримінуємого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) розпорядженням Кабінету Міністрів України № 643-р від 10.06.2020 про призначення ОСОБА_3 . Головою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру; (2) розподілом обов`язків між Головою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, його першим заступником та заступниками, затвердженого наказом Держгеокадастру № 405 від 25.09.2020, відповідно до якого Голова Держгеокадастру призначає на посади та звільняє з посад начальників територіальних органів Держгеокадастру, а також скасовує повністю чи в окремій частині акти територіальних органів Держгеокадастру; (3) наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 149-то від 08.07.2020 про призначення ОСОБА_1 на посаду в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, за підписом Голови Держгеокадастру ОСОБА_3 ; (4) протоколом огляду від 06-07.11.2020, відповідно до якого ОСОБА_3 добровільно видано сумку з грошовими коштами, що були передані йому ОСОБА_2 ; (5) протоколом допиту ОСОБА_3 від 16.11.2020, в ході якого останній повідомив, що грошові кошти, передані йому ОСОБА_2 06.11.2020, є частиною неправомірної вигоди за його сприяння у виділенні земельних ділянок зацікавленим особам на території Хмельницької області, а саме: за не скасування ним рішень щодо виділення земель, які були прийняті в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області ОСОБА_1 ; (6) протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи від 19.11.2020, відповідно до якого 17.11.2020 відбувалася зустріч між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , під час якої обговорювалися питання щодо загальної кількості виданих ОСОБА_1 дозволів; кількості дозволів, виданих за грошову винагороду та суми такої винагороди від різних людей. Також в ході даної зустрічі ОСОБА_3 зазначав, що виконує усі покладені на нього обов`язки щодо відсутності перевірок та не скасування рішень ОСОБА_1 ; (7) протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_7 від 16.11.2020, в ході якого у мобільному додатку виявлено листування з абонентом ОСОБА_1 , де від останнього отримано таблиці з відомостями про видані накази та відповідну звітність та іншими матеріалами провадження у своїй сукупності.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Як вбачається із досліджених у судовому засіданні матеріалів, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.12.2020 було встановлено існування ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду. Зазначений ризик також знайшов своє підтвердження і під час попереднього продовження строку дії процесуальних обов`язків, покладених на підозрюваного, що відображено в ухвалі слідчого судді від 11.02.2021.
Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що на теперішній час ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду не втратив своєї актуальності.
Існування цього ризику пов`язане, у першу чергу, із тяжкістю кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 .
Так, злочин передбачений ч. 4 ст. 369 КК України є тяжким кримінальним правопорушенням, відповідальність за який передбачена у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна, що поряд з віднесенням його до корупційних злочинів, позбавляє суд можливості звільнення винної особи від кримінальної відповідальності чи звільнення її від відбування покарання з випробуванням. За таких обставин, у разі доведення вини ОСОБА_1 , до останнього буде застосована виключно реальне покарання у виді позбавлення волі. Наведена обставина у виді безальтернативності та тяжкості покарання, на переконання слідчого судді, сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного вчинити дії з метою переховування від органів досудового розслідування чи суду для уникнення притягнення до кримінальної відповідальності. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Разом з цим, при оцінці ризику переховування, слідчим суддею береться до уваги факт виявлення детективами Національного антикорупційного бюро України грошових коштів в іноземній та національній валюті, які зберігалися ОСОБА_1 на своєму робочому місці, що у сукупності з загальною сумою грошових коштів, які підозрювані мали отримати за виділення земельних ділянок на користь третіх осіб - більше 160 000 доларів США, переконує суд у можливому знаходженні у володінні підозрюваного грошових коштів, які він зможе використати у разі необхідності для вчинення дій з метою переховування. Кожна окремо з цих підстав не є вирішальною при оцінці ризику переховування, однак у своїй сукупності, слідчий суддя вважає, що зазначений ризик продовжує мати місце.
В оцінці ризику можливого впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя бере до уваги ті обставини, що частина свідків у провадженні є працівниками Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, які залучалися до розгляду заяв громадян про надання дозволів на розробку проектів землеустрою, їх затвердження і передання земельних ділянок у власність громадян. А тому, з огляду на працевлаштування ОСОБА_1 на керівних посадах у зазначеній державній установі, він міг здобути владний авторитет або особисті товариські відносини з працівниками різних відділів ГУД у Хмельницькій області, які може використати для спонукання свідків щодо зміни свідчень, викривлення існуючих подій або відмови від надання свідчень.
Разом з цим, інша частина свідків у кримінальному провадженні це особи, на кого здійснювалося оформлення земельних ділянок в інтересах третіх осіб. Вони особисто не були зацікавленими в їх отриманні, проте у подальшому, повинні були передавати право власності/користування на такі земельні ділянки на третіх осіб. З огляду на ті обставини, що прийняття рішення про виділення таких земельних ділянок приймалося за участю ОСОБА_1 , останній може бути обізнаний про усіх осіб, на чию користь здійснювалося таке оформлення, а отже може вчинити дії з метою тиску на них задля надання свідками вигідних для підозрюваного свідчень.
Також при оцінці ризику можливого впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
На теперішній час досудове розслідування триває, неможливість завершення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні пов`язана, у тому числі, і з необхідністю допиту ряду свідків, а отже, беручи до уваги вищенаведене, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків не зменшився та продовжує існувати.
Поряд з цим, слідчим суддею також береться до уваги і характер стосунків між підозрюваними, що підтверджується рекомендацією ОСОБА_2 , висловленою до ОСОБА_3 , з приводу призначення ОСОБА_1 на посаду в.о. начальника ГУД у Хмельницькій області. За таких обставин суд вважає, що підозрювані можуть вчинювати дії щодо узгодження і власних дій та свідчень, що в свою чергу може зашкодити меті кримінального провадження, а тому вважає підтвердженим наявність існування ризику впливу ОСОБА_1 на іншого підозрюваного у цьому провадженні.
Окрім цього, слідчим суддею враховується твердження прокурора про наявність ризику можливого знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що ґрунтується на твердженні прокурора про продовження проведення стороною обвинувачення слідчих (розшукових) дій з метою встановлення усіх обставин, які є предметом доказування у цьому провадженні. Хоча органом досудового розслідування і було проведено низку слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій, результати яких перебувають у розпорядженні сторони обвинувачення та зазначені результати покладені в основу повідомлення про підозру та обрання запобіжного заходу, втім повністю виключити зазначений ризик дотепер неможливо через продовження досудового розслідування. На підставі викладеного, слідчий суддя зазначає, що ризик знищення, спотворення речей і документів досі залишається актуальним, втім є мінімальним з огляду на час проведення досудового розслідування.
З огляду на викладене у судовому засіданні була встановлена актуальність існування ризиків, на які посилається прокурор, як підставу для продовження строку дії обов`язків, а саме: ризику можливого переховуватися підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду; ризику можливого знищення, приховування, спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та ризику незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, що разом з доведеністю обґрунтованості підозри, дає слідчому судді можливість дійти висновку про необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 . Продовження строку дії обов`язків забезпечить можливість контролю за поведінкою підозрюваного з боку органу досудового розслідування та надасть змогу досягти мети кримінального провадження.
Разом з цим, в частині продовження кола обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне
У судовому засіданні прокурором не було доведено необхідності продовження процесуального обов`язку не відлучатися ОСОБА_1 із Хмельницької області без дозволу уповноважених осіб та обов`язку повідомлення уповноважених осіб про зміну свого місця проживання та роботи саме в такому обсязі, про який прохає сторона обвинувачення та який попередньо був визначений слідчим суддею при обранні до підозрюваного запобіжного заходу. Із наданих у судовому засіданні пояснень прокурора суд не може встановити, які саме ризики забезпечуються відповідним обов`язком та доцільність подальшого обмеження прав підозрюваного у встановленому обсязі. За наведених обставин, з метою збереження співмірності цілей досудового розслідування та прав підозрюваного, слідчий суддя вважає за можливе послабити запобіжний захід, застосований до ОСОБА_1 шляхом скасування обов`язку щодо необхідності останньому повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця роботи та розширенням території, за межі якої підозрюваному заборонено відлучатися без отримання відповідного дозволу уповноваженої особи, до території всієї України.
Беручи до уваги вищевикладене, оскільки інші покладені на ОСОБА_1 обов`язки в достатній мірі та повно забезпечують його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов`язків, з метою мінімізації доведених ризиків, вважаю за можливе клопотання прокурора задовольнити частково та продовжити дію обов`язків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, в межах максимального строку, встановленого законодавцем. На переконання суду визначені обов`язки в достатній мірі гарантують належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування та їх повне скасування може завдати шкоди меті кримінального провадження.
Керуючись статтями: 107, 177, 178, 194 КПК України, слідчий суддя,
У Х В А Л И В:
Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Мирка Б.М. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню № 52020000000000584 від 14.09.2020 - задовольнити частково.
Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:
1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
2) не відлучатися з території України, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих (детективів) НАБ України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора, слідчого судді (суду);
5) здати на зберігання до органів ДМС паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Строк дії ухвали встановити до 05 червня 2021 року, включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 52020000000000584 від 14.09.2020.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя С.М. Мойсак