Документ № 96121172

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/1213/21

Провадження № 1-кс/991/1242/21

У Х В А Л А

01 квітня 2021 рокумісто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, заявника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 25.01.2021 про закриття кримінального провадження №52020000000000524 від 19.08.2020,

в с т а н о в и в :

19.02.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого (детектива) Національного антикорупційного бюро України (даліНАБУ) від 25.01.2021 про закриття кримінального провадження №52020000000000524 від 19.08.2020.

Скарга обґрунтовується тим, що слідчим НАБУ здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000524, внесене 19.08.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (даліЄРДР) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.364КК України. Заявник зазначає, що відомості до ЄРДР щодо вказаного кримінального правопорушення внесено на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.08.2020, якою задоволено його скаргу на бездіяльність детектива НАБУ ОСОБА_4 щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою від 21.07.2020.

ОСОБА_3 зазначає, що 09.02.2021 отримав копію постанови слідчого НАБУ ОСОБА_5 від 25.10.2021 про закриття кримінального провадження №52020000000000524 від 19.08.2020 з підстав відсутності в діяннях детектива ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.364КК України. Заявник вважає зазначену постанову незаконною, оскільки вона не містить належного обґрунтування, детективом не надано оцінки всім доказам, не допитано безпосередньо його, а також не проведено відповідну експертизу щодо встановлення наявності матеріальної шкоди, завданої йому кримінальним правопорушенням, вчиненим детективом ОСОБА_4 .

За твердженням заявника, слідчий НАБУ ОСОБА_5 умисно, за змовою з зацікавленими особами, із якими у нього можуть бути зв`язки, з можливим отриманням неправомірної вигоди встановив, що в діях детектива ОСОБА_4 відсутній склад кримінального правопорушення та закрив вищевказане кримінальне провадження. Крім того, ОСОБА_3 зазначає, що слідчим ОСОБА_5 в постанову про закриття кримінального провадження внесені неправдиві відомості, що не відповідають дійсності, а саме: вказано, що відомості про кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР за заявою від 08.07.2020, а не за заявою від 21.07.2020, а також зазначено, що ОСОБА_3 викликався на допит та був допитаний, проте такого не було.

Так, на думку заявника, детектив НАБУ в оскаржуваній постанові прийшов до неправильних висновків, не провів всі необхідні слідчі (розшукові) дії та передчасно прийняв рішення про закриття кримінального провадження.

Приймаючи участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції ОСОБА_3 наполягав на задоволенні своїх вимог з підстав, викладених у його скарзі.

Детектив НАБУ в судове засідання не з`явився, проте 02.03.2021 направив письмові заперечення, в яких прохав у задоволенні скарги ОСОБА_3 відмовити та провести судовий розгляд у його відсутність (а.с.33). Відповідно до ч.3ст.306КПК України, відсутність слідчого або прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до письмових заперечень детектива НАБУ ОСОБА_5 вх.№3813/21Вх від02.03.2021, під час досудового розслідування кримінального провадження №52020000000000524 ним допитано детектива НАБУ ОСОБА_4, який спростував відомості повідомлені у заяві ОСОБА_6 .

За твердженням детектива, під час допиту ОСОБА_3 останній не повідомив жодних відомостей, які б свідчили про зв`язки ОСОБА_4 з посадовцями та підприємцями, про протиправну діяльність яких повідомляв ОСОБА_3 . Жодних фактів, які би свідчили про наявність ознак кримінального правопорушення в діях детектива, ОСОБА_3 також не повідомив, що підтверджується протоколом його допиту.

Крім того, детектив вказує на те, що у вищезазначеному протоколі допиту ОСОБА_3 старшим оперуповноваженим Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 ймовірно допущено описку, а саме зазначено, що свідку роз`яснено, що його викликано для дачі показань у кримінальному провадженні №52020000000000447 від 17.07.2020.

Зазначена помилка, на думку детектива, може пояснюватись тим, що ОСОБА_3 раніше допитувався з приводу аналогічних обставин, але у кримінальному провадженні №52020000000000447. Інші відомості у протоколі допиту в межах кримінального провадження №52020000000000524 працівником поліції вказано вірно.

Детектив звертає увагу на те, що оглядом системи електронного документообігу НАБУ встановлено, що матеріали кримінального провадження №52020000000000428 від 08.07.2020 направлені до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора. Крім того, оглядом зазначеної системи встановлено, що 08.09.2020 детективом НАБУ ОСОБА_8 повідомлено прокурора, що підслідність у кримінальному провадженні №52020000000000428 визначена за Бахмутським ВП ГУНП в Донецькій області, і це підтверджується відповіддю зазначеного відділу поліції.

Крім того, детектив посилається на ч.2ст.218КПК України, якою передбачено, що слідчий у разі обізнаності про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесено до його компетенції проводить розслідування доти, поки прокурор не визначить іншу підслідність.

З урахуванням викладеного, слідчий вважає, що детективом ОСОБА_4 під час внесення відомостей до ЄРДР у кримінальному провадженні №52020000000000428 надана вірна оцінка діянню, яке заподіяло чи могло заподіяти шкоду та характеризується рисами кримінальної протиправності.

Слідчий звертає увагу на те, що в абзаці 8 постанови про закриття кримінального провадження, а саме в частині того, що ОСОБА_3 під час допиту підтвердив відомості про вчинення злочину, про які він вказував у своїй заяві від 08.07.2020, ним допущено описку. У вказаній частині постанови він повинен був вказати про заяву від 21.07.2020.

За твердженням слідчого, причиною описки слугувало те, що ОСОБА_3 08.07.2020 звертався до НАБУ з подібною заявою, на підставі якої 17.07.2020 ним розпочато досудове розслідування №52020000000000447. Слідчий зазначає, що вказані помилки у процесуальних документів зумовлені чисельними заявами ОСОБА_3 з приводу неправомірних, на думку останнього, дій детектива НАБУ ОСОБА_4, які вже були предметом дослідження в інших кримінальних провадженнях.

З огляду на викладене, слідчий НАБУ ОСОБА_5 вважає, що під час досудового розслідування він повно, всебічно та об`єктивно дослідив обставини справи й за наслідками прийняв законне та обґрунтоване рішення про закриття кримінального провадження №52020000000000524.

Заслухавши думку учасника судового засідання, дослідивши матеріали справи та матеріали закритого кримінального провадження, вважаю, що скарга ОСОБА_3 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Згідно з п.2 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Закриття кримінального провадження відповідно до положень Глави 24 КПК України є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Так, з метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст.2КПК України, прийняттю слідчим (детективом) рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, для з`ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження.

Змістом досудового розслідування є діяльність слідчого, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об`єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Основним засобом збирання доказів, а отже - основним засобом всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань, є проведення слідчих дій.

Відповідно до ч.1,ч.2 ст.223КПК України, слідчими (розшуковими) діями є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Доказуванню у кримінальному провадженні згідно із ч.1ст.91КПК України підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Процесуальними джерелами доказів відповідно до ч.2ст.84КПК України є показання, речові докази, документи та висновки експертів.

Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України, на слідчого суддю покладається функція здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Враховуючи те, що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчий суддя при розгляді скарги на відповідні постанови, з`ясовує питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.

Правова природа аналізованого виду оскарження процесуального рішення слідчого чи прокурора, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими органами досудового розслідування, а й підстави його закриття.

Отже, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливо лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності відповідно до ст.94КПК України.

Диспозиція ч.1ст.364КК України передбачає кримінальну відповідальність за вчинення зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Частина друга згаданої статті передбачає кримінальну відповідальність за те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.

Як вбачається з матеріалів справи, слідчими НАБУ здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000524 від 19.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.364КК України, відомості про яке внесені до ЄРДР на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.08.2020 за заявою ОСОБА_3 від 21.07.2020 щодо можливого вчинення детективом НАБУ ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.364КК України (а.к.п.5).

Зі змісту заяви від 21.07.2020 вбачається, що вказане кримінальне правопорушення полягало в тому, що детектив НАБУ ОСОБА_4 не виконав рішення слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.07.2020, а саме під час внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР за №52020000000000428 зазначив правову кваліфікацію за ч.2ст.367КК України, а не за ч.2ст.28,ч.5ст.191 та ч.2ст.210КК України, як вимагав ОСОБА_3 у своїй заяві від 14.06.2020 (а.к.п.6).

На думку заявника, детектив ОСОБА_4, використовуючи службове становище, умисно кваліфікував злочин за ч.2ст.367КК України, яка, відповідно до ст.216КПК України, не підслідна НАБУ, чим сприяв подальшій передачі матеріалів кримінального провадження №52020000000000428 до Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області, за що, можливо, отримав неправомірну вигоду.

Окрім цього, відповідно до заяви від 21.07.2020 ОСОБА_3 також вказано на порушення детективом ОСОБА_4 вимог ч.6ст.214КПК України, а саме щодо неповідомлення керівника органу прокуратури про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000428, та на невиконання вимог ч.9ст.214КПК України, яка стосується необхідності повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про початок досудового розслідування за участю викривача (а.к.п.7).

Під час розгляду скарги доходжу до висновку, що доводи заявника щодо неповноти проведеного досудового розслідування не знайшли свого підтвердження з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження №52020000000000524, у ході досудового розслідування: допитано детектива ОСОБА_4 ; отримано копії матеріалів кримінального провадження №52020000000000428, а саме: заяву ОСОБА_3 від 14.06.2020 з усіма додатками; витребувано копію постанови від 07.09.2020 про визначення підслідності у кримінальному провадженні №52020000000000428 за Бахмутським відділом поліції ГУНП в Донецькій області; оглянуто систему електронного документообігу НАБУ (далі«АСКОД»); 23.09.2020 винесено постанову про проведення слідчих дій на іншій території, зокрема Бахмутському відділу НП ГУНП в Донецькій області доручено провести у кримінальному провадженні №52020000000000524 допит свідка ОСОБА_3 ; 21.10.2020 допитано свідка ОСОБА_3 (а.к.п.32,18,39,52,42,49).

Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно із заявою ОСОБА_6 про вчинене кримінальне правопорушення від 14.06.2020 до НАБУ, посадові особи Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради Донецької області протягом 2018-2019 років безпідставно та в порушення умов договору від 04.06.2020 №30 та додаткової угоди №14 перерахували 14813987,45грн на користь ТОВ«Оквін-5», про що свідчать відомості в «Пошуковоаналітичній системі .007» (а.к.п.18).

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 01.07.2020 детектива НАБУ зобов`язано внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 14.06.2020 (а.к.п.29).

На виконання зазначеної ухвали детективом ОСОБА_4 внесено відомості до ЄРДР, зареєстровано кримінальне провадження №52020000000000428 за заявою ОСОБА_3 від 14.06.2020 з правовою кваліфікацією за ч.2ст.367КК України.

З огляду на це, ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, вчинене детективом ОСОБА_4, за його заявою від 14.06.2020, в результаті чого на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.08.2020 до ЄРДР внесені відомості за №52020000000000524 щодо можливого вчинення злочину детективом НАБУ ОСОБА_4 (а.к.п.5).

З протоколу допиту свідка ОСОБА_4 від 22.10.2020 вбачається, що останній на виконання ухвали Вищого антикорупційного суду від 01.07.2020 зареєстрував кримінальне провадження №52020000000000428 за заявою ОСОБА_3 від 14.06.2020 з правовою кваліфікацією за ч.2ст.367КК України, про що повідомив заявника (а.к.п.32).

Свідок ОСОБА_4 у своїх показаннях зазначив, що за результатами вивчення заяви ОСОБА_3 від 14.06.2020 ним не встановлено ознак, які могли б свідчити про вчинення посадовими особами Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради Донецької області та посадовою особою ТОВ «Оквін-5» злочинів, передбачених ч.2ст.28ч.5ст.191,ч.2ст.210КК України. На підставі відомостей, викладених у заяві ОСОБА_3, ним надано попередню правову кваліфікацію кримінальному правопорушенню за ч.2ст.367КК України. Свідок зазначив, що з представниками ТОВ «Оквін-5» та представниками Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради Донецької області він не знайомий. З Бахмутським міським головою ОСОБА_9 жодного разу не спілкувався. Крім того, свідок наголосив на тому, що ухвалою Вищого антикорупційного суду не зобов`язано посадову особу НАБУ внести відомості про вчинення кримінального правопорушення за конкретною статтею КК України та відповідно до ч.5ст.40КПК України він є самостійним у своїй процесуальній діяльності (а.к.п.32).

Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 21.10.2020, останній надав показання, аналогічні заяві про вчинення кримінального правопорушення від 14.06.2020, припускаючи вчинення детективом ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.364КК України. Свідок повідомив, що йому невідомо про те, чи спілкувався детектив ОСОБА_4 з начальником Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради ОСОБА_11 та власником ТОВ «Оквін-5» ОСОБА_12 . Проте, ОСОБА_6 переконаний, що умисно змінюючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, ОСОБА_13 «діяв в інтересах осіб з числа, так званої, «Партії Регіонів», які, як кажуть злі язики, і забезпечили появу ОСОБА_4 в НАБУ шляхом зловживання впливом, фінансовими вливаннями в кишені членів конкурсної комісії, з метою забезпечення покриття з боку «кишенькового детектива» своїх протиправних дій, направлених на заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах».

Крім того, свідок ОСОБА_3 вказав, що дії детектива ОСОБА_4 завдали йому моральної шкоди, які виразилися у тому, що у нього «погіршилися відносини з оточуючими, пов`язані саме з тим, що ОСОБА_3 доводиться витрачати свій час на складання процесуальних документів до суду, подання їх до суду, обстоювати свої доводи у судових засіданнях, що призводить до психологічного та фізичного навантаження, появи у зв`язку з цим знервованості, також призвело до порушення нормальних життєвих зв`язків ОСОБА_3, потребують ці події витрат та додаткових зусиль на відновлення та організацію життя іт.д. Все це, ясна річ, потребує матеріальних додаткових витрат з кишень ОСОБА_3 » (а.к.п.49).

В постанові про закриття кримінального провадження слідчим ОСОБА_5 зазначено, що ухвалою Вищого антикорупційного суду від 01.07.2020, постановленої за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 від 14.06.2020, службових осіб НАБУ зобов`язано внести до ЄРДР відомості на підставі заяви останнього. Водночас, у резолютивній частині вищевказаної ухвали судом не зазначено конкретної статті, за якою посадові особи НАБУ повинні внести відомості до ЄРДР (а.к.п.29).

Згідно з п.5ч.5ст.214,ст.40КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй професійній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Визначення попередньої правової кваліфікації покладається на орган досудового розслідування.

Зважаючи на зазначені вимоги, погоджуюсь з висновком слідчого ОСОБА_5 про те, що детектив ОСОБА_4, здійснюючи свої повноваження щодо визначення попередньої правової кваліфікації, діяв відповідно до вимог КПК України.

В частині тверджень заявника щодо не зазначення у витязі з ЄРДР прізвища наглядового прокурора, вважаю обґрунтованими доводи слідчого ОСОБА_5, що зазначені в постанові про закриття кримінального провадження. Зокрема, відповідно до протоколу огляду системи «Аскод» від 25.11.2020 слідчим встановлено, що детектив ОСОБА_4 08.07.2020 направив Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі Офісу Генерального прокурора повідомлення за №0443-006/23892 про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000428 (а.к.п.54).

Окрім цього, 08.09.2020 листом №0443006/31530 старшим детективом НАБУ ОСОБА_8 повідомлено прокурора, що підслідність у кримінальному провадженні №52020000000000428 визначено за Бахмутським ВП ГУНП в Донецькій області.

З огляду на викладене, оскільки письмове повідомлення заявника (із наданням йому копії витягу з ЄРДР) ОСОБА_4 здійснював листом від 08.07.2020 відразу після внесення відомостей до ЄРДР, то відомості стосовно прізвища процесуального керівника в кримінальному провадженні №52020000000000428 від 07.07.2020 в ЄРДР були відсутні, так як відповідне повідомлення детектива керівник органу прокуратури ще не отримав та прокурора у провадженні не призначив.

Щодо доводів заявника у частині порушень детективом вимог п.9ст.214КПК України, а саме-неповідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про початок досудового розслідування за участю викривача, то слідчий ОСОБА_5 вірно зазначив, що кримінальне провадження №52020000000000428 зареєстроване за ч.2ст.367КК України, яка, відповідно до примітки ст.45КК України, не відносить до корупційних кримінальних правопорушень, з огляду на що ОСОБА_6 не може мати статусу викривача.

Вважаю обґрунтованими доводи слідчого, що у матеріалах досудового розслідування №52020000000000524 від 19.08.2020 відсутні будь?які відомості, які б свідчили про умисні дії, спрямовані на зловживання владою або службовим становищем всупереч інтересам служби вчинені детективом НАБУ ОСОБА_4 при внесенні ним відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 14.06.2020.

Також погоджуюсь з висновком слідчого, що у діях детектива НАБУ ОСОБА_4 не вбачається спеціальної мети вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.364КК України, а саме зловживання службовим становищем з метою отримання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, як необхідного елементу суб`єктивної сторони злочину.

Для об`єктивної сторони зловживання владою та службовим становищем характерним є не тільки суспільно небезпечне діяння та завдання особі істотної шкоди, але й безпосередній причинно - наслідковий зв`язок між такими їх наслідками.

Також пункт 3 примітки до ст.364КК України встановлює, що тяжкими наслідками у статтях 364367КК України вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Водночас, тяжкі наслідки для ст.364КК України передбачають їх майновий характер, а саме реальні збитки або упущену вигоду.

Оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ст.364КК України, є злочином з матеріальним складом, він вважається закінченим з моменту завдання шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам громадян.

У заяві ОСОБА_3 від 14.06.2020 відсутні будь?які обґрунтовані відомості завдання йому якої?небудь шкоди в розумінні ст.364КК України за результатами невиконання детективом НАБУ ОСОБА_10 судового рішення та внесення до ЄРДР неправомірної кваліфікації. Таким чином, на думку слідчого, не встановлена наявність завдання істотної шкоди заявнику, так і будь-якого причинно-наслідкового зв`язку між діями та їх наслідками.

Твердження ОСОБА_3 про те, що тяжкі наслідки при кваліфікації дій детективом ОСОБА_4 за ч.2ст.364КК України зумовлені шкодою завданою безпідставним перерахуванням посадовими особами Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради Донецької області коштів за договором про закупівлю є надуманими.

На підставі викладеного, слідчим ОСОБА_5 зроблено обґрунтований висновок про те, що в ході досудового розслідування в діях детектива ОСОБА_4 встановлена відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.364КК України, у зв`язку з чим він прийняв рішення про закриття кримінального провадження №52020000000000524 від 19.08.2020.

Що стосується твердження ОСОБА_3 про неправомірність отримання слідчим ОСОБА_5 матеріалів із кримінального провадження №52020000000000428 від 07.07.2020 через невикористання механізму тимчасового доступу до речей і документів звертаю увагу на те, що чинним кримінальним процесуальним законом передбачено й інші механізми отримання органом досудового розслідування документів, зокрема у відповідності до ст.93КПК України, добровільним їх наданням особою.

Оглянувши та дослідивши матеріали кримінального провадження №52020000000000524 від 19.08.2020, вважаю, що слідчим було проведено усі слідчі дії, які є необхідними для встановлення обставин, які мають значення в даному кримінальному провадженні, що свідчить про належне проведення досудового розслідування та прийняття законного рішення.

Повнота дослідження обставин кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні, використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.

Вимоги до форми та змісту постанови слідчого наведені у ч.5ст.110КПК України. Зокрема, постанова слідчого має містити мотиви її прийняття, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.

Аналізуючи правові норми, та враховуючи вище викладене, вважаю, що винесена слідчим НАБУ ОСОБА_5 постанова від 25.01.2021 про закриття кримінального провадження №52020000000000524 від 19.08.2020 за відсутності в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, зокрема передбаченого ч.2ст.364КК України, відповідає як вимогам чинного кримінального процесуального законодавства, так і фактичним даним кримінального провадження.

Разом із цим, виявлені під час судового розгляду описки щодо певних дат та номерів провадження, допущені в процесуальних документах кримінального провадження №52020000000000524 та протоколі допиту свідка ОСОБА_3, є технічними і не впливають на законність оскарженого рішення слідчого.

Як вбачається із змісту заяви про вчинення кримінального правопорушення від 21.07.2020, показань, наданих ОСОБА_3 в якості свідка, пояснень ОСОБА_3 в судовому засіданні, останній фактично не погоджується із прийнятим ОСОБА_4 рішенням щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення і у такий непроцесуальний спосіб намагається оскаржити зазначені дії детектива.

Водночас звертаю увагу на те, що органом досудового розслідування не надано оцінку доводам ОСОБА_3 в частині невиконання судового рішення, а саме ухвали слідчого судді від 01.07.2020. Не зважаючи на це, вважаю, що наявність цих обставин не може бути підставою для скасування правильного по суті рішення слідчого з формальних підстав. Суворе трактування національного законодавства процесуального правила (надмірний формалізм) може унеможливити виконання завдань кримінального провадження.

З огляду на викладеного, приходжу до висновку, що скарга ОСОБА_3 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.110,284,303,307 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в :

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 25.01.2021 про закриття кримінального провадження №52020000000000524 від 19.08.2020,-відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1