Документ № 96196957

Справа № 757/2480/21-к

Провадження № 11-сс/991/136/21

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: Підпалий В.В.

Доповідач: Павлишин О.Ф.

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2021 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді Павлишина О.Ф.,

суддів: Никифорова А.С., Чорної В.В.,

секретар судового засідання Евфіменко К.М.,

за участю:

прокурора Макара О.І.,

захисника ОСОБА_1 - адвоката Трекке А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 січня 2021 року у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 52018000000000913 від 21 вересня 2018 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25.01.2021 частково задоволено скаргу адвоката Трекке А.С. в інтересах ОСОБА_1 , зобов`язано Генерального прокурора розглянути клопотання від 06.01.2021 та за результатом розгляду прийняти процесуальне рішення, яким зобов`язати підпорядкованих прокурорів Департаменту міжнародно-правового співробітництва та повернення активів Офісу Генерального прокурора провести перевірку законності дій детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - «НАБУ») та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - «САП») за фактом оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук у ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000913 від 21.09.2018.

Рішення слідчого судді обґрунтоване тим, що адвокатом Трекке А.С. в інтересах ОСОБА_1 направлено Генеральному прокурору клопотання від 06.01.2021 про зобов`язання вчинити дії. Однак, він не розглянув клопотання в строк та у порядку, визначеному ст. 220 КПК України. Крім того, слідчий суддя послався на те, що зобов`язання Генерального прокурора розглянути клопотання та за результатом розгляду прийняти процесуальне рішення, яким зобов`язати підпорядкованих прокурорів Департаменту міжнародно-правового співробітництва та повернення активів Офісу Генерального прокурора провести перевірку законності дій детективів НАБУ та прокурорів САП за фактом оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук у ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000913 від 21.09.2018 не є перешкодою для продовження досудового розслідування та прийняття одного із рішень, передбачених ст.ст. 283, 284 КПК України.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, прокурор САП подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25.01.2021, постановити нову, якою закрити провадження за скаргою Трекке А.С. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 .

В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що ухвала, постановлена слідчим суддею, не передбачена КПК України, відтак підлягає апеляційному оскарженню. На думку прокурора, рішення слідчого судді не відповідає вимогам ст. 370 КПК України, постановлене з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, а саме з порушенням правил підсудності та щодо дій і бездіяльності керівника прокуратури, які окремому оскарженню під час досудового провадження не підлягають.

У запереченні на апеляційну скаргу прокурора адвокат Трекке А.С. в інтересах ОСОБА_1 просить відмовити у відкритті провадження за вказаною апеляційною скаргою, оскільки її подано прокурором на ухвалу, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку згідно зі ст. 309 КПК України. Вважає, що не розгляд клопотання від 06.01.2021 Генеральним прокурором у строк, встановлений ст. 220 КПК України, та не задоволення такого клопотання за наявності підстав свідчить про бездіяльність Генерального прокурора, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Прокурор у доповненнях до апеляційної скарги просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25.01.2021, постановити нову, якою провадження за скаргою Трекке А.С. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 закрити.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала не передбачена КПК України, немає ні дозволу, ні заборони щодо апеляційного оскарження такого рішення, отже суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці його законності.

На думку прокурора, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , передбачене ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, відповідає умові, визначеній у п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, отже в силу ст. 33-1, ч. 1 ст. 306 КПК України кримінальне провадження № 52018000000000913 підсудне Вищому антикорупційному суду і судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб щодо зазначеного кримінального правопорушення повинен здійснюватися виключно слідчими суддями цього суду. А розгляд апеляційних скарг, поданих на будь-які судові рішення, ухвалені у межах цього кримінального провадження - Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду. Відтак, слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва був зобов`язаний повернути скаргу Трекке А.С. , а не розглядати її по суті, порушуючи правила підсудності.

Генеральний прокурор не здійснював процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52018000000000913. Діючий КПК України не передбачає можливості оскарження слідчому судді рішень, дій чи бездіяльності керівника органу прокуратури і не містить ні обов`язку, ні строку, у межах якого прокурор зобов`язаний розглянути клопотання сторони захисту та за результатом розгляду прийняти процесуальне рішення, яким зобов`язати підпорядкованих прокурорів Департаменту міжнародно-правового співробітництва та повернення активів Офісу Генерального прокурора провести перевірку законності дій детективів НАБУ та прокурорів САП за фактом оголошення особи у міжнародний розшук. Удавшись до аналізу законності оголошення ОСОБА_1 в міжнародний розшук, слідчий суддя виклав свої висновки, що не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать висновкам слідчих суддів Вищого антикорупційного суду та суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, які, зокрема, встановили законність оголошення ОСОБА_1 в міжнародний розшук.

У запереченнях на доповнення до апеляційної скарги Трекке А.С. в інтересах ОСОБА_1 просить у задоволенні апеляційної скарги прокурора відмовити, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25.01.2021 залишити без змін. Зазначає, що до Печерського районного суду міста Києва ним оскаржувалася бездіяльність саме Генерального прокурора, а не прокурора САП, отже його скарга не підсудна Вищому антикорупційному суду. Оскільки судове рішення ухвалене слідчим суддею суду загальної юрисдикції, при його оскарженні у відповідний апеляційний суд мають враховуватися правила територіальної юрисдикції, а не підслідності кримінального провадження, тобто ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва має бути оскаржена до Київського апеляційного суду. У цьому випадку Генеральний прокурор виступає у якості прокурора вищого рівня, а не керівника органу прокуратури. Ухвала слідчого судді постановлена у результаті розгляду скарги на бездіяльність Генерального прокурора, що полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений законом строк згідно зі ст. 220 КПК України, та є рішенням про зобов`язання вчинити дії, визначеним п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України. Тому постановлення такої ухвали передбачене КПК України. Однак, вона не підлягає апеляційному оскарженню відповідно до ст. 309 КПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу з доповненнями та навів доводи аналогічні їхньому змісту, пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Трекке А.С., який вважав, що апеляційне провадження підлягає закриттю, оскільки апеляційну скаргу прокурора помилково призначено до розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора слід закрити, враховуючи такі положення закону і встановлені обставини.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» систему судоустрою складають: місцеві суди, апеляційні суди, Верховний Суд. Для розгляду окремих категорій справ відповідно до цього Закону в системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди. Зокрема, таким статусом наділений Вищий антикорупційний суд (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд»).

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 32 КПК України, абз. 1 ч. 1 ст. Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, що вчинені на території України і віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, здійснює Вищий антикорупційний суд як суд першої та апеляційної інстанції.

Територіальна юрисдикція (підсудність) Вищого антикорупційного суду поширюється на всю територію України (ч. 2 ст. 4 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», абз. 2 ч. 1 ст. 32 КПК України).

Відповідно до положень ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційного суду підсудні корупційні кримінальні правопорушення, передбачені в примітці ст. 45 КК України, ст.ст. 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КПК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п.п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України. Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті. Інші суди, визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абз. 7 ч. 1 ст. 34 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів провадження, у кримінальному провадженні № 52018000000000913 ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, а також наявна умова, визначена у п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, а тому відповідно до ст. 33-1 КПК України це кримінальне правопорушення є підсудним Вищому антикорупційному суду.

Із положень п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України слідує, що бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до цієї норми, передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо невиконання процесуальних дій або неприйняття процесуальних рішень, обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Однак Генеральний прокурор не здійснював процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52018000000000913, а рішення про покладення обов`язку щодо проведення перевірки законності дій детективів НАБУ та прокурорів САП за фактом оголошення особи у міжнародний розшук у ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні не є процесуальною дією, на здійснення якої КПК України уповноважений Генеральний прокурор за клопотанням, поданим у порядку ст.220 КПК України.

Таким чином, слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва постановив рішення про зобов`язання Генерального прокурора розглянути клопотання від 06.01.2021 та за результатом розгляду прийняти процесуальне рішення, яким зобов`язати підпорядкованих прокурорів Департаменту міжнародно-правового співробітництва та повернення активів Офісу Генерального прокурора провести перевірку законності дій детективів НАБУ та прокурорів САП за фактом оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук у ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000913 від 21.09.2018, тобто рішення, яке не передбачене КПК України, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на це рішення керувався приписами ч. 6 ст. 9 КПК України щодо застосування загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 КПК України. Однією з таких засад є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (п. 17 ч. 1 ст. 7 КПК України). Зміст цієї засади розкрито у ст. 24 КПК України, згідно з частиною першою якої кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 № 243/6674/17).

Всупереч положенням ст. 33-1 КПК України слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва, розглянувши скаргу захисника у вказаному провадженні, фактично здійснив судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів особи у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, та постановив рішення, яке не передбачено КПК України.

Однак, вирішуючи питання про розмежування юрисдикції між Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду та апеляційними судами загальної юрисдикції, Верховний Суд в ухвалі від 26.03.2021 у справі № 757/50347/20, провадження № 51-65впс21, зазначив, що оскільки скарга вирішувалася слідчим суддею місцевого суду загальної юрисдикції, то переглядати його в апеляційному порядку має відповідний апеляційний суд загальної юрисдикції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Із огляду на обов`язковість висновків Верховного Суду, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду не є судом, встановленим законом, для розгляду апеляційної скарги прокурора на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду від 25.01.2021.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга прокурора призначена до розгляду і наявні підстави, передбачені п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК України, враховуючи правову позицію Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, зазначену в ухвалі від 19.02.2019 у справі № 569/17036/18, провадження № 51-598кмо19, колегія судді вважає, що апеляційне провадження за скаргою прокурора слід закрити.

Керуючись ст.ст. 303, 376, 404, 407, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 січня 2021 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.

Головуючий: О.Ф. Павлишин

Судді: А.С. Никифоров

В.В. Чорна