- Головуючий суддя (ВАКС) : Галабала М.В.
Справа № 991/2477/21
Провадження 1-кс/991/2523/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
13 квітня 2021 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Галабала М.В., за участю секретаря судових засідань Яроша О.М. та особи, яка подала скаргу, ОСОБА_1 , детектива НАБ України Брояки С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України про закриття кримінального провадження, та
ВСТАНОВИВ:
1.09 квітня 2021 року на адресу Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_2 , на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 23 березня 2021 року про закриття кримінального провадження № 52020000000000382 від 16 червня 2020 року (далі - Кримінальне провадження).
2.Вимоги скарги вмотивовані тим, що Національним антикорупційним бюро України в ході досудового розслідування Кримінального провадження здійснювалася перевірка обставин, за позицією ОСОБА_1 , безпідставного підвищення тарифів на міжнародні поштові відправлення, яке здійснено Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації (далі - НКРЗІ) за зверненням АТ «Укрпошта» щодо підвищення тарифів на універсальні послуги поштового зв`язку з пересилання міжнародних поштових відправлень. 23 березня 2021 року детектив НАБ України прийняв постанову, якою закрив Кримінальне провадження у зв`язку із відсутністю в діях службових осіб НКРЗІ складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
3.Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 09 квітня 2021 року справа передана на розгляд слідчому судді Галабалі М.В.
4.Учасники судового розгляду надали такі пояснення.
4.1. ОСОБА_1 вимоги скарги підтримав, просив постанову детектива НАБ України скасувати як незаконну, оскільки слідством не встановлено обставин, які підлягали встановленню під час розслідування та не проведено необхідних слідчих дій, про які ним зазначено у клопотанні від 01 липня 2020 року. Пояснив, що детектив не в повному обсязі виконав ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В. , оскільки не вніс відомості до ЄРДР за тими статтями КК України, про які вів мову ОСОБА_1 .
4.2.Детектив НАБ України Брояка С.В. заперечив проти вимог скарги. Пояснив, що в ході досудового розслідування було з`ясовано об`єктивні підстави підвищення відповідних тарифів, а також зібрано достатній обсяг доказів, які свідчать про відсутність складу кримінального правопорушення.
5.Оцінивши обставини, що викладені в скарзі та доданих до неї матеріалах, поясненнях учасників судового розгляду, що надані в судовому засіданні, слідчий суддя приходить до таких висновків.
5.1.Кримінальне провадження ініційоване ОСОБА_1 шляхом звернення до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою на невнесення відомостей до ЄРДР за заявою останнього про вчинення кримінальних правопорушень посадовими особами НКРЗІ, за попередньою змовою з керівництвом АТ «Укрпошта», шляхом прийняття завідомо незаконних нормативно-правових актів, що полягають у отриманні надприбутків в особливо великих розмірах, у тому числі для забезпечення особистих матеріальних інтересів керівництва АТ «Укрпошта». Такі висновки ОСОБА_2 зробив з огляду на те, що посадовими особами НКРЗІ прийнято рішення про значне підвищення поштових тарифів для міжнародних відправлень без дотримання Порядку регулювання тарифів на універсальні послуги поштового зв`язку, затвердженого Рішенням НКРЗІ від 23 травня 2017 року № 260. Крім цього, без будь-якого обґрунтування та без оформлення відповідних рішень було змінено тарифну сітку, що призвело до прихованого додаткового підвищення деяких міжнародних поштових тарифів.
5.2.Постановою детектива НАБ України від 23 березня 2021 року Кримінальне провадження було закрите у зв`язку із відсутністю в діях службових осіб НКРЗІ складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України. Постанова обґрунтована таким:
«Тарифи на послуги, які регулюються державою (передплата періодичних друкованих видань, універсальні послуги поштового зв`язку, виплата і доставка пенсій та грошової допомоги населенню) розраховуються АТ «Укрпошта» відповідно до Рішення НКРЗІ від 23.05.2017 № 260 «Про затвердження Порядку регулювання тарифів на універсальні послуги поштового зв`язку» шляхом калькулювання. Відповідно до Рішення НКРЗІ від 17.10.2017 № 535 в 2018 році змінилася структура граничних тарифів на універсальні послуги в частині видів відправлення. Проте граничні тарифи за надані послуги по пересиланню поштових відправлень у межах України в 2018 році по відношенню до 2017 року збільшилися в незначній мірі. Значне збільшення тарифів у 2018 році відбулося на універсальні послуги по пересиланню поштових відправлень до іноземних держав зазначені в доларах США без ПДВ, проте оплата проводиться в національній валюті Україні. Розмір оплати визначається із застосуванням курсу гривні до іноземної валюти, що встановлюється Національним банком України, на дату надання послуги. Збільшення тарифів відбувалося в межах 30%.
Також у пояснювальній записці АТ «Укрпошта», щодо проекту змін до Граничних тарифів на універсальні послуги поштового зв`язку, обґрунтовується необхідність перегляду тарифів на пересилання письмової кореспонденції та посилок без оголошеної цінності масою до 10 кг до іноземних держав тим, що їх рівень не переглядався з 2013 року (додаток до листа АТ «Укрпошта» від 15.08.2017).
Під час аудиту проведено аналіз тарифів на послуги поштового зв`язку АТ «Укрпошта» та приватних операторів поштового зв`язку («Нова пошта», «Ін тайм», «Міст Експрес», «Делівері»), які надають послуги на території України. Порівняння було проведено відповідно до інформації, взятої з Інтернет-ресурсів (операторів) за базовими тарифами (наближеними між собою) на поштові послуги, встановлені дані свідчать, що за винятком оператора Делівері Укрпошта має нижчі ціни на послуги, що надає їй переваги на ринку доставки.
У зауваженнях та пропозиціях до проекту аудиторського звіту Протоколу розбіжностей до звіту про результати державного фінансового аудиту діяльності акціонерного товариства «Укрпошта» (до сторінки 19 аудиторського звіту) представниками АТ «Укрпошта» вказано про показники (збитки) що також пов`язано з підняттям тарифів, а саме:
- зростання витрат на оплату праці з нарахуваннями внаслідок щорічного підвищення законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати (особливо це відчутно було у 2017 році, підвищення склало майже у 2 рази) та впровадженню нових правил нарахування ЄСВ (база нарахування податку має бути не нижчою від мінімальної зарплати, в той час як в Укрпошті значна частка персоналу працює на неповну ставку з мінімальним окладом). Додаткові витрати від нарахування ЄСВ за новими правилами тільки у 2017 році склали близько 100 млн. грн;
- затримка з підвищенням регульованих тарифів, які б відображали мінімальну зарплату (у 2017 році тарифи на універсальні поштові послуги були переглянуті тільки з 24.03.2017 року, тарифи на передплату і доставку періодики вступили в силу з 01.07.2017 лише на половину від необхідного рівня росту).
Відповідно до Розділу ІІ. «Формування тарифів» Порядку регулювання тарифів на універсальні послуги поштового зв`язку затвердженого Рішенням НКРЗІ від 23.05.2017 № 260: 1) Формування тарифів здійснюється на основі розрахунків тарифів, що проводяться операторами поштового зв`язку, виходячи з планової собівартості, яка визначається відповідно до планових обсягів надання послуг та економічно обґрунтованих планових витрат на їх надання, з урахуванням планового прибутку; 2) Планування витрат для визначення планової собівартості здійснюється із застосуванням нормативного методу на підставі державних і галузевих нормативів використання матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів, норм і розцінок з оплати праці. Розмір витрат розраховується з додержанням визначених у встановленому порядку нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, нормативів розвитку мережі об`єктів поштового зв`язку національного оператора поштового зв`язку, які затверджуються у встановленому законодавством порядку. Витрати, визначення яких із застосуванням нормативів неможливе, плануються з урахуванням фактичних витрат за попередній період, прогнозу індексу цін на промислову продукцію, індексу інфляції, змін мінімальної заробітної плати.
Також, відповідно до пунктів 1, 2 Розділу V вказаного Порядку, для перегляду тарифів на універсальні послуги поштового зв`язку, оператор поштового зв`язку подає до НКРЗІ відповідні обґрунтовані пропозиції. Підставами для перегляду тарифів є зміна ставок податків і зборів (обов`язкових платежів), мінімального рівня заробітної плати, ставок орендної плати, цін і тарифів на паливно-енергетичні та матеріальні ресурси, які не залежать від господарської діяльності операторів. Відповідно до розділу IV. Порядку п. 13 під час визначення тарифів на пересилання поштових відправлень за межі України до тарифів на відповідні послуги в межах України додається складова тарифу для покриття витрат на міжнародні розрахунки на підставі договорів операторів поштового зв`язку України з операторами поштового зв`язку іноземних країн. При формуванні тарифу на пересилання поштових відправлень авіатранспортом розмір тарифу на пересилання поштових відправлень в межах України збільшується із застосуванням коефіцієнта 1,3.
Вказані обставини щодо формування тарифів підтвердили допитані свідки: директор Департаменту економічного аналізу НКРЗІ ОСОБА_5 та заступник начальника відділу цін та тарифів АТ «Укрпошта» ОСОБА_6 які також показали, що відомості щодо витрат на сировину, матеріали, паливо, електроенергію вказуються у фінансових планах АТ «Укрпошта», що погоджується відповідними міністерствами та відомствами.
Крім того, Окружним адміністративним судом м. Києва у справі № 640/14725/19 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації про визнання протиправним та нечинним пункти 1, 2 Рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації № 414 від 07.08.2018 року «Про затвердження Граничних тарифів на універсальні послуги поштового зв`язку і визнання таким, що втратило чинність, рішення НКРЗІ від 17.10.2017 року №535» та №535 від 17.10.2017 року «Про затвердження Граничних тарифів на універсальні послуги поштового зв`язку і визнання таким, що втратило чинність, рішення НКРЗІ від 23.02.2017 року №97» в частині затвердження граничних тарифів на універсальні послуги поштового зв`язку з міжнародних відправлень.
В ході розслідування не встановлено даних штучного завищення економічних показників, що впливають на прийняття рішення про підняття тарифів на універсальні послуги поштового зв`язку, перегляд тарифів АТ «Укрпошта» на відповідні періоди відбувався внаслідок зростання, зокрема, мінімальної заробітної плати, рівня інфляції, індексу цін та специфіки розрахунки (нарахування) ЄСВ, матеріалами досудового розслідування встановлено відсутність заподіяння діями службових осіб Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, а також АТ «Укрпошта» шкоди правам, свободам та інтересам фізичних та юридичних осіб, державним чи громадським інтересам, та відповідно складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.»
5.3.Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, дати їм належну оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ст. 9 КПК України). Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому КПК України (ч. 1 ст. 24 КПК України). На досудовому провадженні заявник, потерпілий, його представник чи законний представник, підозрюваний, його захисник чи законний представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження можуть оскаржити рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи (п. 4 ч. 1 ст. 303 КПК України).
5.4.У розділі 3 Листа ВССУ від 12 січня 2017 року № 9-49/0/4-17 «Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» зазначено, що правова природа виду оскарження постанови про закриття кримінального провадження передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими особами органів досудового розслідування, а й підстав його закриття.
5.5.Щодо дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження слідчий суддя звертає увагу на таке.
5.5.1.Детектив НАБ України прийняв рішення про закриття провадження у формі постанови. Він закрив його реалізуючи повноваження, передбачене ч. 4 ст. 284 КПК України. Також, слідчий суддя встановив, що копія постанови детектива про закриття кримінального провадження була надіслана особам, перелік яких визначений у ч. 6 ст. 284 КПК України.
5.5.2.В подальшому слідчий суддя встановлює, чи дотримані формальні вимоги при прийнятті постанови. КПК України містить вимоги до постанови як рішення слідчого. Так, постанова слідчого складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови (ч. 5 ст. 110 КПК України).
5.5.3.У резолютивній частині оскарженої постанови не зазначено особу, якій належить її виконати, проте, з урахуванням того, що детектив уповноважений на виконання цієї постанови (тобто, може закрити кримінальне провадження самостійно), незазначення відповідальної особи, що виконує постанову, не є, на переконання суду, порушенням. Оцінивши наданий текст постанови детектива НАБ України від 23 березня 2021 року про закриття Кримінального провадження, слідчий суддя доходить до висновку, що ця постанова містить усі обов`язкові елементи такого процесуального рішення. Відтак, детектив дотримався процесуального порядку закриття кримінального провадження.
5.6.Щодо наявності підстав для закриття кримінального провадження слідчий суддя звертає увагу на таке.
5.6.1.Для закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (відсутність в діянні складу кримінального правопорушення) детективу слід встановити: 1) наявність діяння, вчиненого особою; 2) наявність доказів, за яких можна встановити факт відсутності у діянні хоча б одного елемента складу злочину - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту, суб`єктивної сторони.
5.6.2.Органом досудового розслідування було встановлено наявність діяння у формі «підвищення тарифів на міжнародні поштові відправлення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації за зверненням АТ «Укрпошта» щодо підвищення тарифів на універсальні послуги поштового зв`язку, обґрунтовуючи це підвищенням собівартості вказаних послуг.»
5.6.3.Загальною характеристикою групи злочинів у сфері службової діяльності, про імовірне вчинення яких веде мову ОСОБА_2 є заподіяння шкоди тим інтересам, суспільним відносинам, благам, задля підтримання яких у нормальному стані запроваджена посада відповідної особи, а сама вона наділена службовими повноваженнями. Також необхідно відзначити, що у рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_7 про офіційне тлумачення частини другої ст. 164 КК України 1960 року (справа про службових осіб підприємств, установ та організацій) від 30 жовтня 2003 року № 18-рп/2003 зазначається, що діяння, які становлять об`єктивну сторону службових злочинів (за винятком давання хабара) пов`язані зі службовою діяльністю службових осіб, порушенням ними функціональних обов`язків. Діяння, що становлять їх об`єктивну сторону, завжди вчиняються всупереч інтересам служби, тобто є незаконними і такими, що суперечать цілям і завданням, заради яких функціонує апарат управління відповідних органів, підприємств, установ та організацій і для виконання яких службові особи цих апаратів наділяються певними повноваженнями. Слідчий суддя враховує позицію, що сформульована в постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 23 грудня 2020 року по справі № 299/2144/17. Так, в ній зазначено, що виходячи з буквального розуміння змісту п. 3 примітки ст. 364 КК України істотна шкода може мати виключно матеріальний вимір і перераховуватися в матеріальний еквівалент. При цьому, істотна шкода, про яку йдеться вище, повинна піддаватися грошовій оцінці та не викликати сумніву (див. постанову Верховного Суду України від 27 жовтня 2016 року в справі № 5-99кс16).
5.6.4.Аналіз приписів ст. 1 Закону України «Про поштовий зв`язок», п. 9 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, а також Порядку регулювання тарифів на універсальні послуги поштового зв`язку, затверджені рішенням НКРЗІ від 23 травня 2017 року № 260 дозволяє зробити до висновок про те, що збільшення розміру тарифів зумовлено підвищенням вартості вхідних часток країн призначення, яка входить до собівартості послуги і застосовується для розрахунків між країнами - членами Всесвітнього поштового союзу. Так, у порівнянні з 2013 роком тарифи на послуги поштового зв`язку, зокрема, з пересилання міжнародних поштових відправлень, станом на 2017 рік були підвищені, що може свідчити про обґрунтованість збільшення Граничних тарифів на універсальні послуги поштового зв`язку з міжнародних відправлень.
5.6.5.Оглянуті матеріали Кримінального провадження дозволяють прийти до висновку, що детективом витребувано та отримано відомості, які дозволили перевірити наявність ознак кримінальних правопорушень в діях службових осіб НКРЗІ та АТ «Укрпошта» та спростувати гіпотезу про їх наявність. Таким чином, детектив правомірно встановив відсутність в діях службових осіб Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, та АТ «Укрпошта» складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
5.7.Оцінка ОСОБА_1 показань свідків виключно як «усні доводи» не базується на положеннях ст. 95 КПК України, відповідно до якої показаннями є відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження. Таким чином, відомості, які надали в ході допитів директор Департаменту економічного аналізу НКРЗІ ОСОБА_5 , заступник начальника відділу цін та тарифів АТ «Укрпошта» ОСОБА_6 володіють таким ж доказовим значенням як і відомості, що отримані з інших джерел доказів. Стосовно аргументів особи, яка подала скаргу, про те, що слідчим не проведено необхідних слідчих дій слідчий суддя зазначає, що в силу положень ст. 93, 94 КПК України слідчий має найширший розсуд у кримінальному провадженні стосовно визначення потреби у вчиненні процесуальних дій, за допомогою яких встановлювати наявність або відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
6.Таким чином, слідчий суддя вважає, що детектив всебічно, повно і неупереджено дослідив обставини кримінального провадження, зміст та форма процесуального рішення детектива (постанова про закриття кримінального провадження) відповідає вимогам ст. 110 КПК України, офіційне розслідування проведене ефективно, а за таких обставин доводи заявника про її необґрунтованість та незаконність не заслуговують на увагу, що вказує на необхідність відмови у задоволенні скарги про скасування постанови детектива про закриття кримінального провадження.
Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 2-3, 9, 284, 303, 306-307, 309, 372 КПК України слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
1.Скаргу ОСОБА_1 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 23 березня 2021 року про закриття кримінального провадження № 52020000000000382 від 16 червня 2020 року, залишити без задоволення.
2.Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
3.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя М.В. Галабала