Документ № 96238072

Справа № 991/2288/21

1-кп/991/15/21

УХВАЛА

08 квітня 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючий - Маслов В.В.,

судді - Строгий І.Л., Федорак Л.М.,

учасники кримінального провадження:

секретар судового засідання - Луганський О.Ю.,

прокурор - Перов А.В.

обвинувачені - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

захисники - Білявський Я.М., Штокалов Є.А., Лисак О.М., Терефенко О.Р., Титаренко С.М., Бончева О.В., Сухов Ю.М.,

здійснюючи у відкритому підготовчому судовому засіданні розгляд клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369, ст. 368-5 КК, у кримінальному провадженні № 52020000000000362, а також клопотання захисника Сухова Юрія Миколайовича про зміну запобіжного заходу,

ВСТАНОВИВ:

Обставини кримінального провадження

1.У провадженні колегії судді Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали кримінального провадження № 52020000000000362, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 червня 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК, ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК.

2.15 червня 2020 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 84 080 000 грн та покладенням у разі внесення застави обов`язків, передбачених ст. 194 КПК.

3.Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 червня 2020 року залишено без змін зазначену вище ухвалу.

4.08 серпня 2020 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено розмір застави у вигляді 20 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42 040 000 грн з покладенням, у разі внесення застави, обов`язків.

5.21 серпня 2020 року у зв`язку з внесенням застави у розмірі 42 040 000 грн ОСОБА_3 звільнено з-під варти.

6.Ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 05 жовтня 2020 року, 11 листопада 2020 року, 05 січня 2021 року та 09 лютого 2021 року строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3 продовжувався відповідно до 12 листопада 2020 року, 11 січня 2021 року, 12 лютого 2021 року та 09 квітня 2021 року.

7.При цьому, 17 листопада 2020 року у задоволенні клопотання адвоката Стороженка Д.О. про зміну запобіжного заходу ОСОБА_3 відмовлено ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

8.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 січня 2021 року задоволено клопотання захисника Стороженка Д.О. про зміну запобіжного заходу та застосовано до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 15 877 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 36 040 790 грн.

Зміст клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 .

9.05 квітня 2021 року до суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369, ст. 368-5 КК, у кримінальному провадженні № 52020000000000362.

10.За змістом клопотання, прокурор просив суд продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 , передбачених ст. 194 КПК, а саме: 1) прибувати до прокурора та суду за першим викликом; 2) не відлучатися з міста Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду; 3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52020000000000362, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду.

11.Обґрунтовуючи необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 , прокурор посилався на наявність обґрунтованого обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369, ст. 368-5 КК, за обставин, визначених в обвинувальному акті, а також на наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

12.На переконання прокурора, на час розгляду клопотання вказані ризики не зменшилися та продовжують існувати.

13.Так, існування ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_3 від суду, прокурор обґрунтовує: можливістю обвинуваченого вибути за кордон, оскільки обвинувачений має паспорт громадянина України для виїзду за кордон та неодноразово перетинав кордон України; тяжкістю злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 та суворістю передбаченого за їх вчинення покарання; наявністю в обвинуваченого та його дружини великої суми коштів і нерухомого майна, що є достатнім активом для фінансового забезпечення під час можливого переховування; обставинами затримання обвинуваченого, під час якого він вчинив спробу втечі з використанням вогнепальної зброї; обставинами обвинувачення висунутого ОСОБА_3 , що викликають значний суспільний резонанс, згідно з якими останній, обіймаючи посаду в державному органі обласного значення, був викритий у вчиненні кримінального правопорушення, пов`язаного з наданням неправомірної вигоди, що була отримана від особи, яка переховується від органів слідства та обіймала посаду міністра Кабінету Міністрів України.

14.Обґрунтовуючи існування ризику незаконного впливу обвинуваченим ОСОБА_3 на свідків у цьому кримінальному провадженні, прокурор посилається на те, що ОСОБА_3 , перебуваючи на посадах у податкових органах, набув широке коло зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємства, установ та організацій, які він може використати з метою незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, зокрема на працівників ГУ ДФС у м. Києві. Можливість впливу на свідків прокурор також пояснює тим, що змінилася стадія кримінального провадження, тобто на разі здійснюється судовий розгляд, під час якого, суд отримує показання свідків усно шляхом їх допиту в судовому засіданні та у своєму рішенні не може посилатися на показаннях, надані слідчому або прокурору.

15.Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення обвинуваченим, прокурор обґрунтовується тим, що за результатами проведених слідчих (розшукових) дій отримано інформацію про те, що 12 вересня 2020 року під час спілкування з ОСОБА_4 обвинувачений ОСОБА_3 обговорював та пропонував йому за неправомірну вигоду вирішити питання про закриття кримінальних проваджень щодо певних осіб, зокрема ОСОБА_5 , яке розглядається Вищим антикорупційним судом. Під час зазначеної розмови ОСОБА_3 також доводив до відома ОСОБА_4 про свою обізнаність з окремими фактами можливої протиправної діяльності ОСОБА_6 та групи компаній Burisma Group, що на думку обвинуваченого, можливо було використати для початку досудового розслідування у інших кримінальних провадженнях та отримати неправомірну вигоду за їх закриття, аналогічно до вже вчиненого злочину.

Зміст клопотання захисника Сухова Ю.М. про зміну запобіжного заходу

16.У судовому засіданні 08 квітня 2021 року захисник Сухов Ю.М. заявив клопотання, у якому просив змінити застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід та застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 000 000 гривень. А якщо суд дійде висновку, що зменшення розміру застави не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого, захисник просив змінити вказаний запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання у період доби з 22:00 години до 06:00 години та покладенням на обвинуваченого обов`язків, визначених слідчим суддею 09 лютого 2021 року.

17.У своєму клопотанні захисник посилається на попередні ухвали слідчих суддів, зокрема на ухвалу від 09 лютого 2021 року, в якій констатовано добросовісність підозрюваного ОСОБА_3 у виконанні ним відповідних процесуальних обов`язків та відсутність зафіксованих стороною обвинувачення фактів їх порушення або невиконання. При цьому, в ухвалах слідчих суддів від 05 жовтня 2020 року та 11 листопада 2020 року визнано необґрунтованим існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.

18.Разом із цим, захисник вважає, що суттєво зменшилась вірогідність наявності ризику можливості переховуватися ОСОБА_3 від органів досудового розслідування, оскільки дія його паспорта для виїзду за кордон закінчився 26 січня 2021 року, а наявність матеріальних ресурсів у ОСОБА_3 жодним чином не може свідчити про його намір переховуватись від органів слідства. При цьому, ухвалами слідчих суддів від 16 червня 2020 року та 24 червня 2020 року частково накладено арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_3 .

19.Захисник зазначає, що у зв`язку із закінченням досудового розслідування зник ризик незаконного впливу обвинуваченого на свідків з числа співробітників ГУ ДФС у м. Києві, оскільки вони були вже допитані на стадії досудового розслідування. Також у ОСОБА_3 відсутні будь-які теоретичні мотиви впливати на цих свідків, оскільки їх показання безпосередньо не стосуються обставин, викладених в обвинувальному акті.

20.Таким чином, захисник стверджує, що з часу обрання запобіжного заходу у вигляді застави у сумі 42 040 000 грн та її зменшення до 36 040 790 грн перестав існувати ряд ризиків, які враховувалися при застосуванні запобіжного заходу та визначення суми застави.

21.Разом з цим, захисник посилається на те, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суді від 08 серпня 2020 року визначено розмір застави в сумі 42 040 000 грн, що була внесена безпосередньо фізичною особою ОСОБА_7 , з яких 20 000 000 грн ним були отримані від ОСОБА_8 на підставі договору позики від 20 серпня 2020 року. Інша частина коштів у розмірі 20 000 000 грн ОСОБА_7 були отримані на підставі договорів про надання поворотної фінансової допомоги від 20 серпня 2020 року і 21 серпня 2020 року, укладених з ТОВ «Імпекс Логістик». Внаслідок запровадження в країні карантину у зв`язку із розповсюдженням коронавірусу COVID-19, ТОВ «Імпекс Логістик» фактично зупинило свою діяльність через виникнення заборгованості за поставлену продукцію та надані послуги. У зв`язку з чим, керівництво ТОВ «Імпекс Логістик» звернулося до ОСОБА_7 з вимогою про дострокове повернення наданої фінансової допомоги у строк 15 робочих днів. Із зазначених причин ОСОБА_7 звернувся до ОСОБА_3 та його дружини з вимогою щодо необхідності повернення йому коштів у сумі 20 000 000 грн. Подружжя Ільяшенків повідомило ОСОБА_7 про об`єктивну неможливість повернення зазначеної суми коштів у визначений ним строк.

22.Клопотання також обґрунтоване тим, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, має гарну репутацію та характеристику, не перебуває на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах та перебуває на пенсії. Його сім`я знаходиться у скрутному матеріальному становищі, а його дружині необхідно повернути заставодавцю ОСОБА_7 позичені кошти. Крім того, ОСОБА_3 має на утриманні малолітню дитину.

Позиція учасників кримінального провадження щодо поданих клопотань

23.У судовому засіданні прокурор Перов А.В. підтримав своє клопотання в повному обсязі, просив його задовольнити та уточнив, що слід покласти на обвинуваченого обов`язок не відлучатися за межі України без дозволу суду, який був встановлений слідчим суддею, замість зазначеного в клопотанні обов`язку не відлучатися з міста Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду. Проти задоволення клопотання захисника Сухова Ю.М. заперечував, вважав, що на даний час відсутні підстави для зміни запобіжного заходу.

24.Захисник Сухов Ю.М. заперечував проти задоволення клопотання прокурора, оскільки останнім не доведено та не надано доказів, що хоча б якісь дії, що співвідносяться з ризиками, були вчинені обвинуваченим або були спроби їх вчинення. Натомість факти, на які посилається прокурор як на підставу продовження строку дії обов`язків, втратили свою актуальність, що і було зазначено в ухвалах слідчих суддів. Зокрема, в попередній ухвалі слідчий суддя визнав не доведеною обставину щодо спроби втечі обвинуваченого з використанням вогнепальної зброї під час затримання, на що посилається прокурор як на ризик переховування від прокурора, суду. Разом із тим, посилання прокурора на вчинення тяжкого злочину як на ризик переховування від органів досудового розслідування та суду не може існувати самостійно.

25.Окрім того, на переконання захисника, дане клопотання є неналежним і не обґрунтованим, так як: подане як до слідчого судді, а не колегії суддів; не відповідає вимогам закону, оскільки стороною обвинувачення не доводиться, що ризики не зменшилися та не обґрунтовується розмір застави, застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 ; стороною обвинувачення не були надані оригінали документів, якими обґрунтовується клопотання та підозра, пред`явлена ОСОБА_3 , тобто в клопотанні відсутні належні докази; надані протоколи допитів свідків, додані до клопотання, не є джерелом доказів для суду; до протоколів аудіо- та відео контрою не додані додатки, а тому вони є неналежними.

26.Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання свого захисника Сухова Ю.М. про зміну запобіжного заходу.

Положення закону, якими керувався суд

27.У відповідності до ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

28.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

29.Згідно з ч. 5 ст .194 КПК суд застосовуючи запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, може зобов`язати обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених судом; 5) не відвідувати місця, визначені судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

30.Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК вказані обов`язки можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності строк дії обов`язків може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу. З огляду на приписи ч. 4 ст. 199 КПК суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання суд керується загальними приписами, які регулюють застосування запобіжного заходу.

31.Системний аналіз положень ст. 194, 199 КПК, які регулюють загальні підстави і порядок застосування та продовження запобіжного заходу, дають суду підстави вважати, що на стадії судового провадження, під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого, суд має перевірити існування ризиків, які були заявлені прокурором у відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК та чи є обставини, що обґрунтовують необхідність покладення таких обов`язків.

32.Відповідні ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

33.Окрім того, у відповідності до ст. 201 КПК обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до Вищого антикорупційного суду клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Згідно із ч. 4 цієї статті таке клопотання також розглядається судом згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

34.За змістом ст. 194 КПК, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення;

-наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор;

-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали за наслідками розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 .

35.Заслухавши доводи сторін та дослідивши надані документи, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

36.Ухвалою слідчого судді від 09 лютого 2021 року продовжено обвинуваченому до 09 квітня 2021 року строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, а саме: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатися за межі України без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03 червня 2020 року, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду та експерта, залученого стороною захисту на договірних умовах або слідчим суддею, судом.

37.Сторона обвинувачення у клопотанні посилалась на наявність трьох ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме: ризик переховування обвинуваченого від суду, ризик незаконного впливу обвинуваченого на свідків та інших осіб у кримінальному провадженні та ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.

38.Колегія суддів погоджується з доводами, наведеними у клопотанні прокурора про існування зазначених ризиків.

39.Так, ризик переховування обумовлюється можливістю притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для обвинуваченого наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки злочини, у яких обвинувачується ОСОБА_3 є корупційними, санкція яких, передбачає покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.

40.Важливим аспектом є також те, що звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину КК не передбачено (ст. 69, 75 КК).

41.Окрім того, ризик переховування пов`язаний з даними щодо неодноразових випадків перетину обвинуваченим державного кордону України, а також даними про наявність у сім`ї обвинуваченого достатніх фінансових ресурсів для забезпечення свого перебування в умовах переховування від суду як в Україні так і за її межами.

42.Зокрема, згідно з копією витягу з інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, ОСОБА_3 неодноразово перетинав державний кордон України упродовж 2018-2019 років (а.с.191).

43.Також, як вбачається із даних, наявних в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої ОСОБА_3 за 2019 рік, обвинуваченому та його дружині належали значні суми готівкових і безготівкових коштів, значна кількість дороговартісного рухомого та нерухомого майна (а.с.166-187).

44.Вказані активи, навіть з урахуванням часткового їх арешту, є достатніми для фінансового забезпечення під час можливого переховування, що разом з усвідомленням можливості покарання можуть спонукати обвинуваченого до переховування від суду та свідчать про реальну можливість такого переховування.

45.При цьому посилання сторони захисту на завершення строку дії паспорта громадянина України для виїзду за кордон не усуває зазначеного ризику, оскільки не свідчать про неможливість повторного одержання обвинуваченим цього документа.

46.Окрім зазначених обставин ризик переховування суд оцінює в сукупності з іншими наявними даними, зокрема щодо обставин затримання ОСОБА_3 , під час якого останній вчинив спробу втечі, з використанням вогнепальної зброї, про що вказує службова записка детектива, який брав участь у затриманні (а.с. 205,206).

47.Посилання сторони захисту на те, що обвинувачений не знав, що його затримує співробітник НАБУ, який перебував не у форменому одязі, не спростовує відповідну обставину, а лише вказує на альтернативну версію подій щодо його затримання.

48.Оцінюючи обставини, пов`язані з ризиком переховування від суду, колегія суддів також враховує, що запобіжний захід у вигляді застави, на даному етапі кримінального провадження, не є достатнім самостійним стимулюючим фактором для належної поведінки обвинуваченого, оскільки така застава хоча і становить велику суму, однак внесена не самим обвинуваченим, а іншими особами.

49.Тому продовження існування ризику переховування обумовлює необхідність продовження строку дії, покладених на ОСОБА_3 обов`язків: прибувати до прокурора та суду за викликом; не відлучатися за межі України без дозволу суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи.

50.Також, суд погоджується з доводами прокурора щодо наявного ризику незаконного впливу обвинуваченого на свідків.

51.При встановленні наявності ризику впливу на свідків, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

52.За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

53.На переконання суду, з переходом на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на свідків лише актуалізується, адже за наслідками ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, обвинувачений стає обізнаним про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні.

54.Окрім того, як вбачається з матеріалів клопотання під час перебування обвинуваченого ОСОБА_3 на посадах у податкових органах, у тому числі керівних, останній об`єктивно міг набути широке коло зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, зокрема, на працівників ГУ ДФС у м. Києві, з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності.

55.За таких обставин, не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з визначеним колом осіб з приводу обставин, викладених у обвинувальному акті, ОСОБА_3 може здійснювати вплив на свідків, з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі.

56.Отже, на переконання колегії суддів, продовження строку дії обов`язку, який полягає в необхідності утримуватися обвинуваченому від спілкування з визначеним колом осіб є об`єктивно виправданим.

57.Разом з цим, враховуючи аргументи сторони захисту, суд вважає за доцільне розширити коло осіб, з якими обвинувачений ОСОБА_3 може спілкуватися з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52020000000000362, зокрема з членами своєї сім`ї та близькими родичами, оскільки таке спілкування з вказаними особами не несе негативних ризиків для даного кримінального провадження.

58.Оцінюючи ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, суд бере до уваги, що згідно з результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні отримано інформацію про те, що ОСОБА_3 12 вересня 2020 року під час спілкування з ОСОБА_4 обговорював можливість неправомірного закриття кримінальних проваджень щодо ряду осіб (а.с.101).

59.За наявності такої інформації, позицію прокурора про наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення також слід визнати обґрунтованою.

60.Таким чином, оцінивши в сукупності всі наведені вище обставини, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому строку дії процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, а саме: прибувати до прокурора та суду за першим викликом; не відлучатися за межі України без дозволу суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52020000000000362, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду та експерта, залученого стороною захисту на договірних умовах або слідчим суддею, судом, а також членів своєї сім`ї та близьких родичів.

61.Колегія суддів вважає, що запобіжний захід у вигляді застави з покладенням вказаних обов`язків, буде співмірним з існуючими ризиками, відповідатиме особі обвинуваченого та буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

62.Беручи до уваги, що судове провадження перебуває на початковій стадії, строк дії таких обов`язків слід продовжити на два місяці.

63.Окремо суд вважає за необхідно зазначити, що під час розгляду клопотання прокурора не знайшли підтвердження доводи сторони захисту про невідповідність такого клопотання вимогам закону. Зі змісту клопотання вбачається, що воно адресовано колегії суддів Вищого антикорупційного суду, містить необхідні дані, які визначені процесуальним законодавством, зокрема, обґрунтування на користь того, що ризики, які обумовлюють необхідність продовження строку дії покладних на обвинуваченого обов`язків, не зменшилися.

64.Те, що стороною обвинувачення не були надані оригінали документів, якими обґрунтовується клопотання, а лише їх копії, не суперечить положенням ст. 184 КК, згідно з якою до клопотання додаються копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

65.Щодо посилання сторони захисту на недопустимість та неналежність окремих доказів, доданих до клопотання, то на переконання колегії суддів оцінка цим доводам має бути надана за результатами судового провадження та ухвалення судом відповідного рішення.

Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали за наслідками розгляду клопотання захисника Сухова Ю.М. про зміну запобіжного заходу.

66.Заслухавши сторони кримінального провадження щодо поданого захисником клопотання про зміну запобіжного заходу та дослідивши додані до нього документи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.

67.На стадії судового провадження клопотання про зміну запобіжного заходу має передбачати виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які безпосередньо можуть свідчити про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

68.Тому суд не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, що виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування і можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або спосіб його виконання. Такий висновок опосередковано ґрунтується на приписах ч. 5 ст. 201 КПК, яка унеможливлює подання обвинуваченим, його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.

69.У зв`язку з цим, реалізація права на звернення до судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу обумовлена не тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із застосованим запобіжним заходом. Інститут зміни запобіжного заходу пов`язаний з виникненням нових обставин, які впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим ризикам кримінального провадження. При чому одні й ті ж саме обставини не можуть бути предметом неодноразового розгляду судом або слідчим суддею, поданих з системною періодичністю ідентичних клопотань.

70.У своєму клопотанні захисник Сухов Ю.М. в обґрунтування підстав для зміни запобіжного заходу посилається на такі обставини:

-втрата актуальності ризику знищення, приховання, або спотворення речей чи документів, вчинення іншого кримінального правопорушення, а також зменшення вірогідності ризику переховування від суду та впливу на свідків.

-звернення до ОСОБА_3 і його дружини заставодавця ОСОБА_7 з вимогами про повернення суми сплаченої застави, яка була надана за відповідними договорами фінансової допомоги, укладених з ТОВ «Імпекс Логістик»;

-належне та добросовісне виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків;

-гарна репутація обвинуваченого.

71.Як вбачається із ухвал слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 січня 2021 року та 11 березня 2021 року, за наслідками розгляду клопотань сторони захисту про зміну запобіжного заходу, ці обставини вже були предметом дослідження слідчого судді.

72.Станом на день розгляду цього клопотання захист не представив нових суттєвих аргументів, які б давали підстави для зміни запобіжного заходу.

73.Так, на переконання суду втрата актуальності ризику знищення, приховання, або спотворення речей чи документів не може слугувати підставою для зміни запобіжного заходу шляхом його пом`якшення з огляду на те, що така обставина раніше вже була врахована слідчим суддею в ухвалі від 18 січня 2021 року, внаслідок чого було зменшено розмір застави до 15 877 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 36 040 790 грн.

74.Інші ризики, зазначені стороною захисту, на переконання суду продовжують існувати, про що судом було зазначено вище.

75.Так само, позитивна репутація обвинуваченого була предметом оцінки слідчого судді під час обрання запобіжного заходу, а тому сама по собі вона не може слугувати підставою для зміни запобіжного заходу.

76.Посилання в клопотанні на належне виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, як на підставу для зміни запобіжного заходу суд вважає необґрунтованими. Суд зауважує, що посилання захисника на добросовісне виконання обвинуваченим таких обов`язків не спростовує і не нівелює ризики, про які йдеться в ухвалах слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 15 червня 2020 року, 08 серпня 2020 року, 05 жовтня 2020 року, 11 листопада 2020 року, 05 січня 2021 року, 18 січня 2021 року та 09 лютого 2021 року та в даній ухвалі суду. Виконання покладених обов`язків є обов`язковим для особи, щодо якої вони застосовані, їх виконання не можна представляти як таке, що залежить від волі обвинуваченого і, тим більше, обумовлює зміну запобіжного заходу. Більше того, покладені обов`язки мають додатковий до основного запобіжного заходу характер, отже, їх виконання саме по собі не може впливати на суть та порядок виконання основного запобіжного заходу, в цьому випадку - застави у визначеній формі.

77.Посилання захисника на тяжкий фінансовий стан ТОВ «Імпекс Логістик» в обґрунтування необхідності зменшення розміру визначеної ОСОБА_3 застави є безпідставними зважаючи на те, що цивільно-правові відносини між ОСОБА_7 та ТОВ «Імпекс Логістик» не мають взаємного зв`язку з кримінально-процесуальними відносинами, які виникли щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу. Специфіка застави як запобіжного заходу не обумовлює її зміну з огляду на введені в країні карантинні заходи, незадовільний стан надходження фінансових потоків від здійснення господарських операцій, складне становище на відповідному ринку товарів та послуг; закон не пов`язує наявність застави або її розмір з фінансовим становищем як особи, яка виступає заставодавцем так і осіб, у яких він отримав кошти для внесення такої застави. Водночас, сплата заставодавцем коштів в якості застави за підозрюваного або обвинуваченого є актом добровільної волі такої особи, а вимоги заставодавця до підозрюваного або обвинуваченого щодо повернення з будь-яких причин сплачених в якості застави за нього коштів не є обставиною, що може стати підставою для зміни запобіжного заходу та зменшення розміру застави.

78.Внесення застави неможливе без згоди на це заставодавця. Особа не може бути визнана заставодавцем усупереч її бажанню та волі, тобто вона висловлює своє добровільне волевиявлення на внесення застави. Погоджуючись внести заставу та нести відповідні обов`язки як заставодавця, останній має усвідомлювати існування ризику неповернення застави - звернення її в дохід держави. З огляду на вищезазначені законодавчі положення, у заставодавця відсутні підстави очікувати, що кошти, внесені ним у якості застави за підозрюваного або обвинуваченого, будуть йому обов`язково повернуті у найкоротший строк до припинення дії цього запобіжного заходу. Зазначене узгоджується з положеннями статей 203 та 368 КПК. Більше того, відповідно до ч. 3 ст. 182 КПК при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави заставодавцю роз`яснюється, у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків. Відповідно в обвинуваченого та заставодавця відсутні законні підстави ставити чинність застосованого запобіжного заходу в залежність від взаємовідносин між собою.

79.За таких обставин суд доходить висновку, що подане клопотання захисника про зміну запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави не підлягає задоволенню.

80.Так само суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, адже така зміна, на переконання суду, не лише не матиме вищезазначених правових підстав, а і призведе до невиправданого примусу з обмеженням свободи та особистої недоторканності обвинуваченого.

Ураховуючи вищезазначене, керуючись положеннями ст. 372 КПК, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, до 08 червня 2021 року включно, а саме:

- прибувати до прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатися за межі України без дозволу суду;

- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52020000000000362, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду та експерта, залученого стороною захисту на договірних умовах або слідчим суддею, судом, а також членів своєї сім`ї та близьких родичів.

В іншій частині клопотання прокурора - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника Сухова Юрія Миколайовича про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.

Судді:

В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак