Документ № 96303287

Справа № 991/908/19

Провадження1-во/991/17/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2021 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка К. Ю.,

за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,

адвоката Матвіїва Сергія Ігоровича, що діє в інтересах ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо виправлення допущеної у судовому рішенні описки,

ВСТАНОВИЛА

Ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 04.11.2019 року (справа № 991/908/19, провадження № 1-кс/991/1880/19) було частково задоволено клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України про арешт майна підозрюваного ОСОБА_2 та його дружини - ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні № 52019000000000348 від 24.04.2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (КК України).

26 березня 2021 року адвокат Матвіїв С. І., що діє в інтересах дружини підозрюваного - ОСОБА_1 , подав заяву про виправлення описки в ухвалі від 04.11.2019 року. Він стверджує, що в мотивувальній частині ухвали слідча суддя обґрунтувала накладення арешту на майно ОСОБА_1 лише в частині відчуження майна; проте, в резолютивній частині вона зазначила про накладення арешту на майно і в частині розпорядження цим майном.

У судовому засіданні заявник підтримав свою заяву та попросив її задовольнити.

Відповідно до статті 379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Дійсно, під час складення повного тексту цієї ухвали було виявлено допущену описку в резолютивній частині клопотання. В розділі мотивувальної частини ухвали «Наслідки арешту майна для підозрюваного та інших осіб» слідча суддя зазначила про таке: «Враховуючи те, що заборона розпорядження майном є значним втручанням в права підозрюваного та інших осіб, слідча суддя вважає, що повна заборона розпорядження майном не є пропорційною досягненню завдання арешту майна. При цьому, перебування майна у підозрюваного і заборона його відчуження в повній мірі досягне мети і завдання арешту майна, так як невжиття саме цього заходу може призвести до можливості його передачі, відчуження на користь третіх осіб або до настання інших наслідків, які унеможливлять виконання судового рішення в частині конфіскації майна підозрюваного. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе, зокрема, до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб (ч. 4 ст. 173 КПК України). Слідча суддя на цьому етапі оцінює лише обставини, що стосуються арешту майна та які мають значення для прийняття рішення стосовно накладення чи не накладення такого арешту (визначені вище). Подальша оцінка обставин щодо конфіскації може здійснюватися при винесенні вироку. З урахуванням цих обставин, а також аргументів, зазначених у попередньому розділі, слідча суддя приходить до висновку, що арешт майна із забороною тільки відчуження у цьому випадку є достатнім для забезпечення конфіскації як виду покарання. Таким чином, слідча суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню частково.» У своєму клопотанні детектив НАБУ просив про накладення арешту із забороною відчуження та розпорядження. Беручи до уваги зазначену мотивацію вище, саме тому слідча суддя й дійшла висновку, що клопотання необхідно задовольнити частково (відмовивши у частині накладення арешту на майно із забороною розпорядження).

Також слідчою суддею при досліджені матеріалів клопотання про арешт майна було встановлено, що у резолютивній частині короткого тексту ухвали суду від 04.11.2019 року (а. с. 190) у пункті 3 зазначено «Накласти арешт на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заборонною відчужувати зазначене майно, а саме:»

Оскільки мотивувальна частина обґрунтовує відповідну позицію, що також знайшло своє відображення у резолютивній частині короткого тексту ухвали, то допущена описка у резолютивній частині повного тексту ухвали від 04.11.2019 року (а. с. 195) є суто технічною.

З огляду на викладене, вказана описка підлягає виправленню, а тому твердження про накладення арешту у пункті 3 резолютивної частини ухвали на майно ОСОБА_1 із забороною відчуження та розпорядження необхідно замінити на твердження про накладення арешту із забороною лише відчуження, тобто на правильне.

На підставі викладеного, керуючись ст. 379 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА

Виправити описку, допущену в ухвалі слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 04.11.2019 року (справа № 991/908/19, провадження № 1-кс/991/1880/19) про часткове задоволення клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України про арешт майна підозрюваного ОСОБА_2 та його дружини - ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні № 52019000000000348 від 24.04.2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.

Замінити у пункті 3 резолютивної частини повного тексту ухвали фразу «Накласти арешт на майно (у виді позбавлення права відчуження, розпорядження) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:» на «Накласти арешт на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною відчужувати зазначене майно, а саме:».

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідча суддя Широка К. Ю.