- Головуюча суддя (ВАКС): Саландяк О.Я.
- Захисник/адвокат : Джеваги М.В.
- Прокурор : Невірець П.І.
Справа № 991/2374/21
Провадження 1-кс/991/2419/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2021 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Саландяк О.Я., з участю секретаря судових засідань Пузира В.Р., заявника - адвоката Джеваги М.В., підозрюваного ОСОБА_1 , слідчого Гасанова Д.В., прокурора Невірця П.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань скаргу адвоката Джеваги Максима Вікторовича, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на повідомлення про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 62020100000000091 від 11.01.2020,
В С Т А Н О В И Л А:
07.04.2021 адвокат Джевага М.В., в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , звернувся до Вищого антикорупційного суду зі скаргою, в якій просить скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 14.02.2020 у кримінальному провадженні № 62020100000000091 від 11.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Обставини, на які посилається особа, яка подала скаргу.
Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні 62020100000000091 від 11.01.2020 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
14.02.2020 ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 62020100000000091 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України. Захисник вважає, що зазначене повідомлення про підозру підлягає скасуванню, оскільки не відповідає вимогам закону, здійснене з порушенням принципу законності, є необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам та матеріалам кримінального провадження з таких підстав.
1. Порушення вимог КПК України щодо виключної предметної підслідності.
Кримінальне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 та яке є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000000091 від 11.01.2020, віднесене до виключної підслідності НАБУ за наступних підстав:
- кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України, є корупційним, оскільки передбачене в примітці до ст. 45 КК України;
- на момент вчинення злочину ОСОБА_2 обіймав посаду начальника Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (пособником якого виступив ОСОБА_1 ), а тому був службовою особою державного органу відповідно до ч. 3 ст. 18 КПК України;
- розмір предмета злочину у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення злочину.
Протягом майже цілого місяця з моменту внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення прокурор Беспалов О.С., якому було доручено здійснювати у цьому кримінальному провадженні нагляд за дотримання законності у формі процесуального керівництва, всупереч ч. 5, 10, 216 КПК України, володіючи даними щодо обставин скоєння кримінального правопорушення, його суб`єктів і розміру злочинного посягання, не звернувся до Офісу Генерального прокурора з метою визначення підслідності за НАБУ, що потягло б і зміну прокурора прокуратури Київської області на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а 14.02.2020 погодив повідомлення про підозру, яке було складено слідчим Гасановим Д.В., який також не мав повноважень здійснювати у даному кримінальному провадженні досудове розслідування.
Під час розслідування вказаного кримінального провадження порушено вимоги КПК України про виключну предметну підслідність, у зв`язку з чим у слідчого Державного бюро розслідувань та прокурора прокуратури Київської області відсутні визначені законом повноваження на здійснення досудового розслідування та процесуального керівництва у кримінальному провадженні відповідно.
2. Порушення вимог КПК України щодо засад територіальності.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві, юрисдикція якого поширюється одночасно на чотири адміністративно-територіальні одиниці: м. Києва, Київської, Чернігівської та Черкаської областей. Процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях, досудове розслідування у яких здійснюють слідчі даного органу, можуть здійснювати прокурори відповідних підрозділів регіональних прокуратур, юрисдикція яких поширюється на вказані адміністративно-територіальні одиниці. На думку адвоката, слідчі Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, не можуть на власний розсуд обирати регіональну прокуратуру для здійснення процесуального керівництва.
Так як прокурор Беспалов О.О. не є прокурором Київської міської прокуратури, а перебуває на посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Київської області, він не має повноважень на здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 62020100000000091 від 11.01.2020, тому був зобов`язаний вжити всіх необхідних передбачених законом заходів для забезпечення належного прокурорського нагляду у даному кримінальному провадженні.
Отже, прокурором не дотримано вимог функціонального (предметного) принципу, закріпленого в нормах ст. 218 КПК України, ч. 2 ст. 17 Закону України «Про прокуратуру», Положення про управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідування, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, що поширює свою діяльність на Київську області прокуратури Київської області, затвердженому Наказом прокуратури Київської області від 08.07.2019 року № 132, наказі Генерального прокурора України № 15 від 19.01.2017 «Про основні засади організації роботи в органах прокуратури України», у зв`язку з чим не має повноважень на здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні.
На підтвердження того, що подія кримінального правопорушення сталася у м. Києві адвокатом наведено у скарзі витяги з повідомлення про підозру: адреса виконання договору, який є предметом кримінального правопорушення; вимога щодо надання неправомірної вигоди була висунута у м. Києві; дії, які інкримінують ОСОБА_1 , як пособнику у вчиненні злочину, згідно з матеріалами НСРД відбувалися у м. Києві; зустріч двох підозрюваних та заявника ОСОБА_3 відбулось в м. Києві, в тому числі подальші їх зустрічі, нібито вимагання неправомірної вигоди та узгодження порядку її передачі, а також подія нібито передачі неправомірної вигоди.
Тобто, всі події та слідчі/процесуальні дії (затримання, повідомлення про підозру, обрання запобіжного заходу) відбувалися в м. Києві та поза межами адміністративно-територіальної одиниці, визначеної ст. 133 Конституції України, на яку поширюються повноваження прокуратури Київської області, з урахуванням наявності в прокуратурі м. Києва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованих у м. Києві.
3. Відсутність законних повноважень на здійснення процесуального керівництва.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про державне бюро розслідувань» нагляд за додержанням Державним бюро розслідувань законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності і досудового розслідування здійснює Генеральний прокурор безпосередньо та через уповноважених ним прокурорів.
В матеріалах кримінального провадження відсутній факт надання повноважень Генеральним прокурором на здійснення нагляду за додержанням слідчими Державного бюро розслідувань законів під час проведення досудового розслідування прокурорами прокуратури Київської області - Беспалову О.С., Польовому С.В., Новохатському В.О., Лісовському Б.Ф., Сопіній А.О., Ганночку Р.О., Тищенку М.А., Пірусу Ю.Ю., Семку В.Б.
На думку захисника, даний факт свідчить про те, що процесуальне керівництво досудового розслідування № 62020100000000091 від 11.01.2020 здійснюється неуповноваженими на це прокурорами.
4. Необґрунтованість повідомлення про підозру (відсутність події кримінального правопорушення).
Підставою для внесення відомостей до ЄРДР за № 62020100.000000091 від 11.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, стала заява про вчинення злочину, подана до Управління стратегічних розслідувань в м. Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 08.01.2020, ОСОБА_3 .Доводи, викладені в заяві, стали відображенням стислого викладу фактичних обставин кримінального правопорушення у повідомленні про підозру від 14.02.2020, проте працівниками правоохоронних органів протягом цілого місяця не було перевірено достовірності фактів, викладених ОСОБА_3 .
Так, ОСОБА_1 займав посаду фінансового директора ТОВ «Група компаній «Будкоін», яке уклало договір на виконання будівельно-монтажних робіт внутрішнього фасаду будинку Секретаріату Кабінету міністрів України з ТОВ «Спектрум Девелопмент». Зазначене товариство стало переможцем тендерних закупівель, однак не мало фахівців для виконання вказаних робіт.З огляду на зазначене, фахівцями ТОВ «ГК «Будкоін» протягом серпня - листопада виконувались будівельно-монтажні роботи. В той же час, ТОВ «Спектрум Девелопмент» не розрахувалася за виконані роботи на загальну суму 5 914 142 грн 71 коп.
ОСОБА_1 неодноразово офіційно (листами, адвокатськими запитами) звертався до керівництва ТОВ «Спектрум Девелопмент» з вимогою погасити заборгованість за договором. Самі працівники ТОВ «ГК «Будкоін» писали листи як керівництву Управління адміністративних будинків ( ОСОБА_2 ), так і в державні контролюючі та правоохоронні органи щодо погашення заборгованості перед ними.
Від імені ТОВ «Спектрум Девелопмент» перемовини проводились ОСОБА_3 (діяв на підставі довіреності). Останній намагався зменшити суму заборгованості, пояснював (погрожував), що на рахунках товариства відсутні кошти, що змінили директора на підставну особу, а вирішення питання в судовому порядку призведуть лише до витрачання коштів, оскільки з товариства виведені всі активи. тому примусове стягнення є неможливим. Пропонував вирішити питання (розрахуватись з боргом згідно з договором) шляхом оплати незначної суми коштів (в різні часи пропонував різні суми, наприклад «лям», «2,250», «2,5»).
Підозрюваний ОСОБА_1 не погодився на такі умови, оскільки мав заборгованість перед працівниками, які працювали на даному об`єкті, перед постачальниками матеріалів, а також зобов`язання перед бюджетом зі сплати податків за даними виконаними роботами.Окрім цього, ОСОБА_1 мав трудові відносини з ОСОБА_3 як керівник будівельного майданчику, але останній також не розрахувався за вказані роботи.
Станом на сьогоднішній день особисто ОСОБА_3 та іншими особами, які діють з ним у злочинній змові, завершені чи здійснюються дії щодо виведення ТОВ «Спектрум Девелопмент» з ринку шляхом зміни на ньому керівників та власників на підставних осіб, не сплачуються податкові зобов`язання до бюджету. Єдиною метою затягування перемовин щодо погашення заборгованості у листопаді-грудні 2019 року були: зміна керівників ТОВ «Спектрум Девелопмент» на підставну особи;отримання залишків фінансування за тендерами, виграними у Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації у грудні 2019 року;виведення активів ТОВ «Спектрум Девелопмент» на інших осіб, щоб унеможливити виконання рішень судів щодо стягнення заборгованості, які виникли в ході договірних відносин як з ТОВ «Група компаній «Будкоін», відповідно до інших договорів про виконання робіт за бюджетні кошти.
Так, станом на 20.12.2019 відповідно до витягу з ЄДРПОУ керівником ТОВ «Спектрум Девелопмент» є ОСОБА_4 , яка укладала договір з ТОВ «Група компаній «Будкоін» та договір з Управлінням адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2019 року.
Проте, станом на 24.12.2019 до ЄДРПОУ внесено зміни, керівником ТОВ «Спектрум Девелопмент» зазначено ОСОБА_5 з 06.11.2018.На думку сторони захисту, внесення неправдивих відомостей було здійснено для переоформлення товариства на іншу особу з метою приховування протиправних дій попереднього директора - ОСОБА_4 щодо заволодіння коштами державного бюджету України, виділених Секретаріату Кабінету міністрів України на утримання Будинку Уряду, в тому числі, в рамках зазначеного вище договору вказаного, оскільки відповідні роботи належним чином не виконані, відповідними первинними документами бухгалтерського обліку не оформлені.
Отже, єдиною метою провокацій, вчинених заявником ОСОБА_3 , є створення штучних перешкод ОСОБА_1 у вчиненні передбачених законом дій длястягнення заборгованості за договором про виконання будівельно-монтажних робіт шляхом звернення до суду чи інших правоохоронних органів і притягнення посадових осіб до відповідальності, передбаченої законом.
Посилаючись на вказані обставини, захисник зазначає, що слідчим не доведено вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 , навіть виходячи з «мінімальних стандартів доказування».
5. Відсутність процесуальних повноважень у прокурора Сопіної А.О .
Такі НСРД, як зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, спостереження за особою, аудіо-, відеоконтроль особи, установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, зняття інформації з електронних інформаційних систем були проведені щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі ухвал слідчого судді Київського апеляційного суду за результатами розгляду відповідних клопотань слідчого Гасанова Д.В. від 20.01.2020, погоджених прокурором Сопіною А.О.
Однак, в матеріалах кримінального провадження відсутнє процесуальне рішення, яким прокурора Сопіну А.О. станом на 20.01.2020 уповноважено здійснювати нагляд за додержанням законів у даному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва.В матеріалах кримінального провадження наявна постанова про зміну групи прокурорів від 21.01.2020, однак постанови визначення такої групи - немає.
Тобто, клопотання слідчого Гасанова Д.В. про надання дозволу на проведення НСРД від 20.01.2020 затверджено прокурором, який не мав на те законних повноважень, а відтак його погодження не має юридичної сили, що автоматично ставить під сумнів їх законність.
Крім того, слідчий суддя Київського апеляційного суду розглядаючи вказані клопотання, не звернув уваги на те, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється щодо корупційного злочину, тобто кримінального правопорушення, віднесеного до виключної предметної підсудності Вищого антикорупційного суду. Однак, клопотання розглянув та постановив ухвали, якими їх задовольнив, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, на підставі яких в подальшому проводились НСРД та збирались недопустимі докази.
На даний час у вказаному кримінальному провадженні два рішення слідчих суддів вже були скасовані Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду як такі, що ухвалені з істотними порушеннями КПК України через порушення правил підсудності.
6. Процесуальні порушення проведення НСРД у кримінальному провадженні.
Контроль за вчиненням злочину у формі слідчого експерименту проведено на підставі постанови, що не відповідала вимогам КПК України, а сама постанова була фактично складена у повному обсязі вже після того як НСРД контроль за вчиненням злочину у формі слідчого експерименту був завершений.
Зокрема, в протоколі про використання заздалегідь ідентифікованих засобів, що був складений оперативними співробітниками УСР в м. Києві 04.02.2020 в період часу з 15 год 10 хв до 16 год 15 хв зазначено, що дана процесуальна дія проводиться на підставі «постанови прокурора другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Київської області Беспалова О. про проведення негласної слідчої дії контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту із використанням спеціальних, імітаційних засобів - заздалегідь ідентифікованих грошових коштів та несправжніх (імітаційних) засобів». Зазначене формулювання назви постанови, особа, ким вона нібито була винесена абсолютно не відповідає дійсному документу.Крім того, зазначено, що грошові кошти та імітаційні засоби вручаються ОСОБА_3 задля перевірки відомостей щодо причетності до розслідуваного кримінального правопорушення ОСОБА_2 та осіб, які вимагають неправомірну вигоду. Інформація про громадянина ОСОБА_7 відсутня.
Станом на 16 год 15 хв 04.02.2020, майже за півтори години до зустрічі ОСОБА_3 з ОСОБА_7 , ні сам ОСОБА_3 , ні оперативні співробітники УСР в м. Києві, ні слідчий Гасанов Д.В. не знали про існування такого громадянина як ОСОБА_7 .В свою чергу, ОСОБА_2 також не знав про існування такого громадянина, як ОСОБА_7 і на зустріч з ОСОБА_3 не збирався. ОСОБА_3 про те де і коли він має зустрітися для передачі грошових коштів дізнався по месенджеру Whatsapp від невідомої особи лише о 16 год 31 хв 04.02.2020, тобто, вже після складення протоколу про використання заздалегідь ідентифікованих засобів та вручення йому його ж помічених грошових коштів та імітаційних засобів.В свою чергу, ОСОБА_7 повідомив, що йому також не відомо було для кого і для чого призначалися грошові кошти, що були у нього вилучені, тобто, він не знав ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_3 .
Адвокат стверджує, що оперативні співробітники УСР в м. Києві, які складали протокол про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 04.02.2020, не бачили постанови, на яку посилалися у протоколі, оскільки її не існувало.
Також, на підтвердження того, що НСРД - контроль за вчиненням злочину розпочиналась і проводилась без постанови прокурора свідчить і протокол про результати проведення НСРД - контролю за вчиненням злочину, складений 05.02.2020 старшим оперуповноваженим УСР в м. Києві Кострубіною М., в якому вона зафіксувала, що НСРД контроль за вчиненням злочину проводився на підставі постанови прокурора - заступника начальника відділу прокуратури Київської області Сопіної А. від 04.02.2020 № 15/2/2-2 57т.Тобто, 04.02.2020 у старшого оперуповноваженого УСР в м. Києві Клименюка О. постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину не було, тому він не вказав її реєстраційний номер з відміткою «Т», що означає «ТАЄМНО».
Відомості про те, що грошові кошти будуть передаватися через ОСОБА_7 не могли бути відомі прокурору, слідчому, оперативним співробітникам до початку проведення НСРД контролю за вчиненням злочину, як це зазначено в постанові прокурора Сопіної А.О., вказує і ряд інших обставин.
Зокрема, відповідно до показів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , ніхто з них ( ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ) до 17 год 15 хв 04.02.2020 не був знайомим і ніколи не спілкувався з ОСОБА_7 .
Якби відомості про ОСОБА_7 були б відомі до проведення НСРД - контролем за вчиненням злочину, слідчий Гасанов В.Д. також звернувся би до слідчого судді з клопотанням про проведення відносно ОСОБА_7 інших НСРД.
Захисник вважає, що можливі два варіанти:
-особа ОСОБА_7 була встановлена після закінчення проведення НСРД - контролю за вчиненням злочину від 04.02.2020 і в такому випадку фактично проводилась без постанови прокурора як єдиної законної підстави її проведення, тому всі результати і докази, здобуті за її результатом і проведення є незаконними, недопустимими і не можуть бути обґрунтуванням повідомлення про підозру ОСОБА_2 . Крім того, окремі процесуальні документи, складені в ході проведення даної НСРД, містять ознаки службового підроблення.
-особа ОСОБА_7 дійсно була відома співробітникам правоохоронних органів і діяла з ними спільно з метою штучного створення доказової бази для подальшого притягнення до відповідальності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Окрім цього, майже половина НСРД проведені у даному кримінальному провадженні за участю ОСОБА_1 і щодо нього, тому що заявник ОСОБА_3 розуміючи, що ОСОБА_2 не зацікавлений у спілкуванні з ним, використовував свої особисті боргові питання та ініціював спілкування з ОСОБА_1 , під час якого намагався провокувати ОСОБА_2 на відступлення від своїх службових обов`язків в інтересах ТОВ «Спектрум Девелопмент».На підтвердження того, що відносно ОСОБА_1 проводились НСРД останній 02.04.2020 отримав відповідне повідомлення слідчого Гасанова Д.В .Разом з тим, всі НСРД, проведені щодо ОСОБА_1 , були проведені безпідставно і незаконно - без відповідних постанов слідчого/прокурора або ухвал слідчих суддів, а отже їх результати є незаконними, а всі докази, отримані в результаті проведення вказаних НСРД, - недопустимими.
7. Неналежне вручення письмового повідомлення про підозру.
14.02.2020 ОСОБА_1 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень. Захисник зазначає, що повідомлення про підозру не відповідає вимогам ст. 277, 278 КПК України, оскільки не містить дати його складання, дати погодження прокурором та підпису слідчого на момент вручення повідомлення про підозру, всупереч вимог наказу Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 № 139 «Про затвердження Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань».
В момент вручення повідомлення про підозру слідчий проставив дату повідомлення про підозру та підписав його, навмисно не проставив дату на повідомленні про підозру, чим поставив під сумнів факт того, що зазначене повідомлення було складено в день його вручення - 14 лютого 2020 року (на підтвердження додав відеозапис проставлення дати слідчим).
Тобто, прокурор погодив повідомлення про підозру без дати складання повідомлення про підозру та підпису слідчого на документі, що ставить під сумнів законність такої процесуальної дії (рішення).
Позиція сторін у судовому засіданні.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Джевага М.В. підтримав скаргу із підстав, викладених в ній, просив її задовольнити. Зазначив, що повідомлена підзахисному підозра є необґрунтованою. Зокрема, не зазначено мотивів вчинення інкримінованого кримінального правопорушення. ОСОБА_3 звернувся до правоохоронних органів із заявою про вимагання від нього грошової винагороди за проведені ним будівельні роботи в приміщенні Кабінету Міністрів України. Орган досудового розслідування за допомогою негласних слідчих (розшукових) дій зафіксував зустрічі ОСОБА_3 із ОСОБА_1 , під час яких, нібито, останній вимагав сплатити «відкат» з коштів, які були перераховані за проведені будівельні роботи. Сторона захисту в свою чергу долучила до матеріалів кримінального провадження документи, які підтверджують, що на момент проведення негласних слідчих (розшукових) дій у ОСОБА_1 був наявний оригінал розписки, відповідно до якої ОСОБА_3 заборгував ОСОБА_1 близько 700 000 грн за період, коли останній працював виконавцем робіт ОСОБА_3 . За допомогою вказаних коштів підзахисний повинен був розрахуватися із підлеглими працівниками, оплатити придбані матеріали, частина коштів була особистим заробітком ОСОБА_1 . Сторона обвинувачення проігнорувала неодноразові звернення захисників щодо проведення допиту ОСОБА_3 з приводу вказаних обставин в частині дослідження обставин щодо повернення боргу, а не вимагання неправомірної вигоди.
Вказав, що ТОВ «Спектрум Девелопмент» стало переможцем тендерних закупівель на проведення будівельних робіт будівлі Уряду України на загальну суму близько 13 млн грн. У зв`язку із відсутністю власних працівників товариство уклала договір субпідряду із ТОВ «ГК «Будкоін», де фінансовим директором працював ОСОБА_1 , та яка фактично виконувала будівельні роботи, за які підрядник розрахувався частиною коштів. Пізніше були виконані певні будівельні роботи, за які підрядна організація отримала майже 6 млн грн, однак кошти за втконані роботи субпідрядній організації не перерахувала, що підтверджено відповідними документами. ТОВ «Спектрум Девелопмент» привласнило вказані кошти, для чого змінило власника та директора на номінальних, які, в свою чергу, залучили ОСОБА_3 як посередника для перемовин з ТОВ «ГК «Будкоін» з метою затягування часу до сплину бюджетного року, отримання бюджетних коштів, подальшого їх виведення та уникнення зобов`язань щодо розрахунку із субпідрядником. Розрахунок після закінчення бюджетного року, тобто в січні, був неможливий з огляду на положення закону, відповідно до якого невикористані кошті повертаються з казначейських рахунків до бюджету. Доводи щодо вимагання неправомірної вигоди у січні є неправдивими та нелогічними. Отже, всі зафіксовані органом досудового розслідування перемовини між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 стосувалися виключно заборгованостей останнього як особистих, так і як представника підрядної організації. Твердження ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_1 не мав жодного відношення до проведених будівельних робіт є неправдивими, так як перебування працівників ТОВ «ГК «Будкоін» на території Будинку Уряду фіксувалося в автоматичному режимі, контролювалося працівниками державної служби охорони. Орган досудового розслідування не довів, що у ОСОБА_1 був інший мотив для зустрічей з ОСОБА_3 , окрім як повернення заборгованих йому коштів за виконані будівельні роботи. У зв`язку із цим сторона захисту вважає недоведеними всі обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, відповідно до вимог ст. 91 КПК України. Додав, що після того, як із субпідрядником не розрахувались, залишались невиконаними роботи на суму близько 800 000 грн. ТОВ «ГК «Будкоін» відмовилося їх виконувати. Окрім цього, Кабінет Міністрів України звернувся до банку з метою списання банківської гарантії, після чого звернувся до суду із позовом про стягнення з підрядника штрафних санкцій. Позов задоволено. Окрім цього, Уряд звернувся із заявою про вчинення підрядником кримінального правопорушення, так як відповідно до умов тендерного договору, підрядником може залучатися субпідрядник для виконання лише 20 % робіт. ТОВ «Спектрум Девелопмент» залучив субпідрядника для виконання 100 % робіт. До початку проведення конкурсних торгів товариство у письмовому вигляді подавало зобов`язання про те, що не буде залучати субпідрядні організації.
Окрім цього, дата отримання листа до заступника Генерального прокурора Холодницького Н.І. щодо вирішення питання про підслідність кримінального провадження на день передує даті його реєстрації (направлення). Сторона захисту вважає зазначений лист підробленим, сумнівним через дату його надсилання, з огляду на що адвокат робить висновок, що він до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури взагалі не направлявся, або мали місце певні «махінації», так як у разі зміни підслідності всі докази, отримані за результатами винесення рішень прокурорами Прокуратури Київської області, в подальшому були б визнані судами недопустимими. На підтвердження своєї позиції додав копію листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яким керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницькому Н.І. на його звернення зазначено, що докази, отримані внаслідок проведення досудового розслідування із порушенням правил підслідності, є недопустимими.
Також вказав, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення ґрунтується лише на доказах, зібраних в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, жодна з якої не стосується ОСОБА_1 . Вважає, що всі вказані матеріали можуть використовуватися стосовно тієї особи, дозвіл на обмеження прав якої надав суд. Отже, під час складання та повідомлення про підозру його підзахисному слідчий перевищив свої повноваження, порушив норми закону.
Вважає, що нагляд за додержанням Держаним бюро розслідувань законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності і досудового розслідування здійснює Генеральний прокурор безпосередньо та через уповноважених ним прокурорів. Тобто, прокурори можуть бути уповноважені Генеральним прокурором на підставі нормативно-правових актів, тобто на постійній основі, або ж відповідно до індивідуальних рішень Генерального прокурора. Зазначені акти у кримінальному провадженні відсутні.
Зазначив, що у кримінальному провадженні декілька разів змінювалась група прокурорів. До складу групи прокурорів, які були на час одержання дозволу на проведення НСРД, не була включена Сопіна А.О . Разом з тим, саме вона погодила клопотання про проведення НСРД, за результатами проведення яких були отримані відомості, якими обґрунтовують підозру ОСОБА_1 . Вважає такі докази незаконними.
В ході дослідження письмових документів звертав увагу слідчої судді на їх недоліки. Заявив про здійснення досудового розслідування з обвинувальним ухилом, оскільки не було забезпечено перевірки доказів сторони захисту, із усіх клопотань сторони захисту задоволене єдине - одночасний допит ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , в ході якого ОСОБА_3 надавав очевидно неправдиві свідчення.
Підозрюваний ОСОБА_1 скаргу захисника підтримав повністю та просив її задовольнити. Вказав, що мав власні боргові відносини із ОСОБА_3 .
Слідчий Гасанов Д.В. заперечив проти задоволення скарги, просив відмовити в її задоволенні. Зазначив, що доводи захисника про те, що повідомлення про підозру не було погоджено прокурором, не мало підпису та дати не відповідає дійсності, так як ним проставлявся підпис про вручення підозри під час такого вручення. Питання підслідності кримінального провадження неодноразово досліджувалося, в тому числі Вищим антикорупційним судом. Також, наявний лист заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. № 16/1/5-165вих-20 від 27.03.2020, в якому зазначено, що підстав визначення підслідності кримінального провадження за НАБУ немає та повернуто матеріали до ТУ ДБР, розташованого в м. Києві. Долучив скріншот щодо руху кримінального провадження з ЄРДР, відповідно до якого 21.01.2020 внесено відомості про групу попередніх прокурорів, серед яких є Сопіна А.О . У разі відсутності в останньої повноважень слідчий суддя Апеляційного суду м. Києва не розглядав би погоджене нею клопотання слідчого. Вказав, що сторона захисту умисно підміняє стадію судового розгляду стадією розгляду скарги на повідомлення про підозру, порушуючи питання про допустимість доказів у кримінальному провадженні. Окрім цього, у протоколах за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій фактичні дані про те, що ОСОБА_1 просить у ОСОБА_3 повернути йому заборговані особисті кошти, - відсутні. Під час одночасного допиту останніх ОСОБА_1 зазначив, що звертався до ОСОБА_2 з проханням посприяти в поверненні боргу. Відповіді на питання чи уповноважений останній вирішувати питання повернення особистих заборгованостей у органу досудового розслідування немає. Зазначив, що постанова про контроль за вчиненням злочину винесена прокурором Сопіною А.О., а в протоколі про контроль за вчиненням злочину була допущена описка, а саме зазначили прізвище іншого прокурора - Беспалова О., виправити зазначену описку неможливо - протокол був складений та підписаний. Вважає підозру про вчинення ОСОБА_1 злочину обґрунтованою, що вже також перевірялося Апеляційним судом м. Києва. Додатково та на запитання слідчої судді пояснив, що у повідомленні про злочин була наявна інформація про вимагання100 000 грн, а відтак відомості до ЄРДР було внесено за ч. 3 ст. 368 КК України. Про те, що сума вимоги складає 100 000 доларів США стало відомо лише перед самою передачею коштів, а відтак після передачі коштів було внесено зміни у кваліфікацію шляхом винесення відповідної постанови. Надалі кримінальне провадження було направлене до офісу Генерального прокурора для визначення підслідності, однак, було повернуто, оскільки відсутні підстави для визначення його підслідності за НАБУ. Зазначив, що ТУ ДБР, розташованого в м. Києві, здійснює досудове розслідування за принципом територіальності, юрисдикція поширюється на м. Київ, Київську область, Чернігівську та Черкаську області. Процесуальне керівництво в таких кримінальних провадженнях здійснює прокуратура Київської області або м. Києва, керівник якої і визначає склад групи прокурорів. Генеральний прокурор або його заступники визначають групу прокурорів у разі, якщо процесуальне керівництво у кримінальному провадженні визначено за Офісом Генерального прокурора. Також вказав, що фіксування дій ОСОБА_1 відбулось в результаті здійснення НСРД відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , який виявився між ними посередником, на момент отримання дозволів на проведення НСРД щодо даних осіб підстави для звернення до суду із клопотанням про надання дозволу на проведення НСРД щодо ОСОБА_1 були відсутні.
Прокурор Невірець П.І.заперечив проти задоволення скарги, просив відмовити в її задоволенні. Вважає, що порушень під час вручення повідомлення про підозру не було, так як документ підписаний і вручений в один і той же день. Обов`язковість зазначати мотив вчинення злочину у повідомленні про підозру чинним кримінальним процесуальним кодексом не передбачена, натомість прокурор має довести його існування під час судового розгляду. Надавати оцінку постанові прокурора, яка не була скасована, підстав не вбачає. Незрозумілою є позиція сторони захисту, яка зазначає про підслідність кримінального провадження НАБУ, її підсудність Вищому антикорупційному суду, разом з тим подавала скарги на повідомлення про підозру ОСОБА_1 до Печерського районного суду м. Києва. Зазначив, що уповноваженими Генеральним прокурором є керівники регіональних прокуратур та їх заступники. Також вказав про необґрунтованість посилань сторони захисту на те, що особа ОСОБА_7 не була нікому відома, оскільки вона встановлювалась оперативним шляхом та відомості про якого могли бути доведені до відома правоохоронних органів.
Установлені слідчою суддею обставини та мотиви, з яких слідча суддя виходила при постановленні ухвали, положення закону, яким вона керувалася.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначений главою 26 Кримінального процесуального кодексу України - параграф 1, статті 303-308.
Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування здійснюється відповідно до правил ст. 306 КПК України. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, розглядаються слідчим суддею Вищого антикорупційного суду. За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора слідчий суддя постановляє ухвалу, передбачену ч. 2 ст. 307 КПК України.
Питання предметної підсудності Вищого антикорупційного суду врегульоване нормами ст. 33-1 КПК України. До підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно з частиною першою статті 33-1 КПК України віднесені кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України.
Із наданих слідчій судді матеріалів скарги вбачається підсудність Вищому антикорупційному суду кримінального провадження № 62020100000000091 від 11.01.2020. Зокрема, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 368 КК України, є корупційним злочином, відповідно до примітки ст. 45 КК України, тому відноситься до злочинів, кримінальні провадження стосовно яких підсудні Вищому антикорупційному суду. Окрім цього, дії ОСОБА_1 полягали в пособництві в одержанні ОСОБА_2 неправомірної вигоди в розмірі 100 000 доларів США під час перебування останнього на посаді начальника Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України.
Службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом, відповідно ч. 3 ст. 18 КК України. Адміністративно-господарські функції (обов`язки) - це обов`язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Організаційно-розпорядчі функції (обов`язки) - це обов`язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. З огляду на викладене, інкриміновані ОСОБА_2 дії вчинені ним як службовою особою державного органу.
Частина четверта статті 368 КК України передбачає кримінальну відповідальність за одержання службовою особою неправомірної вигоди у особливо великому розмірі за вчинення такою службовою особою неправомірної вигоди у особливо великому розмірі за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого йому службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.
В примітці до ст. 368 КК України вказано, що неправомірною вигодою в особливо великих розмірах вважається вигода, що у п`ятсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
Для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України для відповідного року (пункт 5 підрозділ 1 розділ ХХ Податкового кодексу України станом на 29.12.2019, редакція якого діяла на момент вчинення кримінального правопорушення).
Податкова соціальна пільга встановлюється у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України)
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року складав 2102 гривень. Таким чином, податкова соціальна пільга у 2020 році становила 1051 гривень. Тобто відповідальність за ч. 4 ст. 368 КК України у такому разі могла наступати у разі одержання неправомірної вигоди на суму у 525 500 гривень і більше. Зазначені у повідомленні про підозру суми, з якими слідчий пов`язує досудове розслідування, перевищують вказані розміри.
Окрім цього, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно кримінальних правопорушень, якщо наявна хоча б одна із умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України.
Розмір предмета кримінального правопорушення становить 2, 5 млн грн (еквівалент 100 000 доларів США), який більше, ніж п`ятсот разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020.
Отже, кримінальне провадження № 62020100000000091 від 11.01.2020 стосовно кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, підсудне Вищому антикорупційному суду, так як наявна умова, передбачена п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, а саме розмір предмета кримінального правопорушення в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення кримінального правопорушення та кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу.
Пунктом 10 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що підозрюваний, його захисник чи законний представник на досудовому провадженні може оскаржити повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.
14.02.2020 у кримінальному провадженні № 62020100000000091 від 11.01.2020 слідчий Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, Гасанов Д.В. склав та вручив повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.
Адвокат Джевага М.В. як захисник підозрюваного ОСОБА_1 є особою, уповноваженою на досудовому провадженні оскаржувати повідомлення про підозру від 14.02.2020 з урахуванням того, що сплило понад два місяці з дня повідомлення про підозру у вчиненні злочину, кримінальне провадження не закрите прокурором і не було звернення до суду із обвинувальним актом, відповідно до вимог ст. 303 КПК України.
Питання повідомлення особи про підозру врегульоване нормами глави 22 КПК України. Так, пунктом 3 ч. 1 ст. 276 КПК України передбачено, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Вимоги до змісту письмового повідомлення про підозру закріплені у статті 277 КПК України. Письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором і має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення. Повідомлення про підозру від 14.02.2020 зазначеним вимогам КПК України відповідає (а.с. 21-25).
Кримінальний процесуальний кодекс України не містить положень, якими були б визначені підстави для скасування повідомлення про підозру.
Аналіз положень частини 3 статті 17 КПК, частини 1 статті 47 та частини 1 статті 94 КПК України дає підстави для висновку, що при оскарженні повідомлення про підозру слідчий суддя уповноважений перевіряти, зокрема, дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру.
З матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування кримінального провадження № 62020100000000091 від 11.01.2020 здійснює Перший слідчий відділ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві. 14.02.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України. Повідомлення про підозру складено слідчим Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві Гасановим Д.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області Беспаловим О.С.
Статтею 111 КПК України встановлено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених КПК України, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Згідно з ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
У судовому засіданні переглянуто відеозапис, наданий стороною захисту, на якому зафіксовано вручення 14.02.2020 ОСОБА_1 повідомлення про підозру, яким спростовано аргументи захисника про відсутність підпису слідчого на письмовому повідомленні. В той же час, слідчий додатково зафіксував час вручення повідомлення про підозру, зробивши відповідний запис на останньому аркуші повідомлення. Оглянутий оригінал письмового повідомлення про підозру свідчить про його вручення о 14 год 45 хв 14.02.2020, що свідчить про обґрунтованість твердження слідчого про його складання саме в день вручення. Проставлення дати повідомлення про підозру під час вручення в день її складання не спростоване розумними доводами.
Захисник стверджує, що у даному кримінальному провадженні порушено підслідність, оскільки досудове розслідування кримінального провадження має здійснюватися НАБУ, а процесуальне керівництво, відповідно, має здійснювати САП.
Слідчою суддею встановлено, що відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено уповноваженою особою Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві. На момент внесення зазначених відомостей та під час здійснення досудового розслідування були відсутні підстави для визначення підслідності зазначеного кримінального провадження за НАБУ, оскільки із заяви про вчинення злочину вбачалось, що предметом неправомірної вигоди були грошові кошти в сумі 100 000 грн (а.с. 30-31). В даному випадку дійсно були відсутні умови передбачені пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України для визначення підслідності даного кримінального провадження за НАБУ.
Відповідно до ч. 2 ст. 218 КПК України, якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність. Поняття «розслідування» включає в себе увесь обсяг дій і рішень, передбачених Розділом ІІІ "Досудове розслідування", до якого входить і повідомлення про підозру.
Спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня. Спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності НАБУ, вирішує Генеральний прокурор або його заступник, відповідно до ч. 5 ст. 218 КПК України. Заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницький Н.І. в листі № 16/1/5-165вих-20 від 27.03.2020 зазначив, що підстав для визначення підслідності у кримінальному провадженні № 62020100000000091 від 11.01.2020 за детективами НАБУ не встановлено (а.с. 107).
Не знайшли свого підтвердження доводи захисника щодо відсутності у прокурорів прокуратури Київської області законних підстав для здійснення процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні, так як досудове розслідування проводиться ТУ ДБР у м. Києві, з огляду на що нагляд за додержанням законів у зазначеному кримінальному провадженні має здійснювати Київська міська прокуратура. Так, з моменту внесення відомостей до ЄРДР та до моменту передачі грошових коштів відомості про місце вчинення злочину у органу досудового розслідування були відсутні. Разом з тим, після встановлення зазначених обставин та направлення матеріалів кримінального провадження керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницькому Н.І., останній листом № 16/1/5-165вих-20 від 27.03.2020, скерованому прокурору Київської області, також зазначив, що направляє матеріали кримінального провадження для організації «подальшого досудового розслідування та процесуального керівництва» (а.с. 106-107).
Також, кримінальний процесуальний закон не визначає строку, протягом якого прокурор, в разі виявлення обставин, які свідчать про здійснення досудового розслідування кримінального провадження органом до компетенції якого таке не віднесене, зобов`язаний визначити іншу підслідність такого кримінального провадження. А питання допустимості доказів, що були отримані після початку досудового розслідування кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокурорами своїх повноважень, не передбачених КПК України, вирішується під час судового розгляду судом, який здійснює розгляд кримінального провадження.
Не відповідають закону трактування захисника норм ст. 29 Закону України «Про державне бюро розслідувань», відповідно до якого нагляд за додержанням Державним бюро розслідувань законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності і досудового розслідування здійснює Генеральний прокурор безпосередньо та через уповноважених ним прокурорів.
Так, діяльності прокуратури ґрунтується, в тому числі, на засадах територіальності (п. 3 ст. 3 Закону України «Про прокуратуру»).
Нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності здійснюється Генеральним прокурором, його заступниками, керівниками обласних прокуратур, їх першими заступниками та заступниками, а також уповноваженими наказом Генерального прокурора прокурорами Офісу Генерального прокурора та уповноваженими наказом керівника обласної прокуратури прокурорами відповідних обласних прокуратур. До підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність відноситься, в тому числі, Державне бюро розслідувань (ст. 3, 14 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»).
Отже, у кримінальних провадженнях, відомості про які внесено до ЄРДР територіальними управліннями ДБР, визначення прокурорів відбувається відповідно до принципу територіальності. З огляду на зазначене, процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у таких кримінальних провадженнях мають здійснювати прокурори відповідних регіональних прокуратур, а не Офіс Генерального прокурора.
Слідча суддя відхиляє доводи захисника про те, що лист прокурора Київської області до заступника Генерального прокурора Холодницького Н.І. (а.с. 106) з метою вирішення питання про підслідність кримінального провадження містить ознаки підробки.
Зазначений лист містить відповідні реквізити: вихідний номер (№ 15/2/2-195вих-20) та дату його реєстрації (26.03.2020), що свідчить про належну його реєстрацію у відповідному реєстрі прокуратури Київської області. Також, вбачається направлення зазначеним супровідним листом матеріалів кримінального провадження № 62020100000000091 в 5 томах (а.с. 106). В той же час, у листі заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. (№ 16/1/5-165вих-20 від 27.03.2020) зазначено про прийняте рішення за результатами опрацювання матеріалів зазначеного кримінального провадження (в 5 томах), що свідчить про фактичне їх надходження до адресата (а.с. 107). Наявність на листі прокурора Київської області відмітки про його отримання в день, який передує дню реєстрації листа, не дає підстави вважати про його незаконність, а може свідчити про описку з урахуванням зазначених вище обставин, та яким має бути надано оцінку під час судового розгляду справи.
Відповідно до оглянутої у судовому засіданні постанови прокурора Київської області від 21.01.2020 про зміну групи прокурорів, а також долучену слідчим довідку про рух кримінального провадження (а.с. 144), прокурор Сопіна А.О. зазначена у групі прокурорів, які здійснюють процесуальний нагляд у кримінальному провадженні № 62020100000000091 від 11.01.2020, як і прокурор Беспалов О.С., який призначений старшим групи прокурорів.
Також, матеріали кримінального провадження містять доручення від 11 січня 2020 начальника Першого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого в м. Києві, Франтовського Є. про проведення досудового розслідування слідчому Гасанову Д.В., відповідно до ст. 39 КПК України, та повідомлення зазначеного слідчого про початок досудового розслідування від 11.01.2020, яке адресоване прокурору Київської області Киричуку М. , тоді коли відомості про призначення Гасанова Д.В. попереднім слідчим у кримінальному провадженні внесено до ЄРДР 04.02.2020 (а.с. 144).
Слідчий Гасанов Д.В. мав статус єдиного слідчого у кримінальному провадженні до створення відповідної групи слідчих 04.02.2020. Вказане відповідає положенням ст. 214 КПК України, згідно з якою слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування. За таких обставин, сумніви у тому, що відбулось визначення слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування кримінального провадження у слідчої судді відсутні.
Разом з цим, Єдиний реєстр досудових розслідувань - автоматизована система електронної бази даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким врегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом. Тобто, до ЄРДР слідчі та прокурори вносять інформацію, яка міститься у прийнятих відповідно до кримінального процесуального закону рішеннях.
З огляду на викладене, очевидних порушень норм Кримінального процесуального кодексу України в діях слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань Гасанова Д.В. та прокурора відділу прокуратури Київської області Сопіної А.О. на момент розгляду скарги не вбачається.
Щодо відсутності у прокурора Сопіної А.О. повноважень станом на 20.01.2020 - день складання слідчим Гасановим Д.В. відповідних клопотань про проведення НСРД, на яких міститься погодження даного прокурора, слідча суддя вважає за доцільне звернути увагу на те, що дані документи є секретними. Вимоги до організації та забезпечення режиму секретності в державних органах визначаються Порядком організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939, який має гриф «Для службового користування». Тобто, без дослідження руху клопотань про проведення НСРД від 20.01.2020 зробити висновки про їх погодження Сопіною А.О. саме 20.01.2020 - у день їх складення слідчим - неможливо.
У зв`язку з вищевикладеним, слідча суддя відхиляє доводи захисника про незаконність повідомлення про підозру у зв`язку зі складенням його та погодженням некомпетентними органами, направлення слідчим Гасановим Д.В. до Київського апеляційного суду клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, погоджених прокурором Сопіною А.О., як особами без відповідних процесуальних повноважень.
Також, при оскарженні повідомлення про підозру слідчий суддя уповноважений перевіряти наявність достатності доказів для підозри.
Стандарт «достатніх підстав (доказів) для підозри» є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри». Для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
У зв`язку із цим слідча суддя під час розгляду скарги вирішує питання про доведеність тих обставин, на які посилається сторона захисту у скарзі, та чи можуть бути такі обставини підставою для висновку про недостатність доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні злочину.
Захисник стверджує про відсутність самої події злочину, посилаючись на те, що ОСОБА_3 вчиняв провокації з метою створення штучних перешкод ОСОБА_1 у вчиненні передбачених чинним законодавством дій для стягнення заборгованості за договором про виконання будівельно-монтажних робіт, а останній намагався повернути свої кошти, що, в свою чергу, органом досудового розслідування не перевірено.
Натомість, надані слідчій судді для огляду матеріали кримінального провадження, а також матеріали, які надійшли зі скаргою Джеваги М.В. , не спростовують того, що мали місце події, про які зазначено в повідомленні про підозру від 14.02.2020 (заява про вчинення злочину від 10.01.2020, протоколи допитів свідка ОСОБА_3 , протокол допиту свідка ОСОБА_12 , протокол про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 04.02.2020, протокол огляду від 04.02.2020, протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 04.02.2020, протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, постанова про проведення контролю за вчиненням злочину від 04.02.2020 та протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 05.02.2020, протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_7 від 23.03.2020 та інші досліджені докази).
З наявних в матеріалах кримінального провадження та досліджених доказів вбачається, що і ОСОБА_2 і ОСОБА_1 сприймали ОСОБА_3 як представника ТОВ «Спектрум Девелопмент», яке несло відповідальність за невиконання остаточних робіт за договором з Управлінням адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2019 року. Вимога ОСОБА_2 про надання йому неправомірної вигоди до закінчення 2020 року, можливе маніпулювання своїми повноваженнями щодо здійснення чи нездійснення певних дій як до закінчення поточного року - остаточне підписання актів виконаних робіт, так і надалі - звернення із позовними заявами до ТОВ «Спектрум Девелопмент» щодо надання документації, стягнення штрафних санкцій узгоджується із відомостями, що містяться у зібраних органом досудового розслідування доказами. Озвучені ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 суми неправомірної вигоди у розмірі 100 тис доларів США (еквівалент 2,5 млн грн), 2 млн грн з яких 04.02.2020 були передані ОСОБА_7 на можливу вимогу ОСОБА_2 , відповідають відомостям, що зазначені у підозрі. Активність ОСОБА_1 , здійснені ним висловлювання щодо ОСОБА_2 , обговорення вказаних вище сум грошових коштів, переконування ОСОБА_3 у припиненні «торгів», об`єктивно свідчать про його можливу причетність до кримінального правопорушення, відомості про які викладено у підозрі про вчинення злочину у формі пособництва.
Досліджені докази, зібрані у кримінальному провадженні на день складення повідомлення про підозру від 14.02.2020, переконують слідчу суддю в тому, що в своїй сукупності та взаємозв`язку вони відповідають тому мінімальному рівню стандарту «достатніх підстав (доказів)», що закріплений в пункті 3 частини 1 статті 276 КПК та давали стороні обвинувачення підстави для підозри ОСОБА_1 у пособництві в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого йому службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.
Слід зазначити, що під час розгляду скарги на повідомлення про підозру слідчий суддя не вправі оцінювати зібрані під час досудового розслідування докази з точки зору їх достатності для складання та направлення до суду обвинувального акту щодо підозрюваного.
Слідча суддя приймає до уваги наявність постанови про перекваліфікацію кримінального провадження, яка була оглянута в ході дослідження матеріалів № 62020100000000091 від 11.01.2020, яка була винесена лише 05.02.2020 та лише після винесення якої у всіх інших процесуальних документах виникли підстави зазначення кваліфікації за ч. 4 ст. 368 КК України.
Неаргументованими є доводи сторони захисту про незаконність використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій, проведених відносно інших осіб, як обґрунтування підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, оскільки у разі використання для доказування результатів негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути допитані особи, з приводу дій або контактів яких проводилися такі дії. Такі особи повідомляються про проведення негласних слідчих (розшукових) дій тільки щодо них у строк, передбачений статтею 253 цього Кодексу, і в тому обсязі, який зачіпає їх права, свободи чи інтереси, відповідно до ч. 3 ст. 256 КПК України. Тобто використання таких результатів НСРД врегульоване відповідними положеннями КПК України, а тому вважати їх очевидно недопустимими, як такі, які зібрані із істотним порушенням прав та свобод людини (відповідно до ст. 87 КПК України), підстави відсутні.
Слідча суддя не приймає до уваги надані у судовому засіданні захисником документи - клопотання про ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, здійснені запити (а.с.162-179 ), оскільки вони свідчать про процесуальну активність сторони захисту в ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження, що є природнім передбаченим кримінальним процесуальним законом процесом, а у разі наявності бездіяльності органу досудового розслідування з приводу даних клопотань, вона підлягає оскарженню у відповідному порядку, встановленому процесуальним законом.
Недоведеними є доводи сторони захисту про недоліки процесуальних документів, досліджених у судовому засіданні матеріалів кримінального провадження № 62020100000000091 від 11.01.2020, так як не встановлено вирішального значення таких недоліків як підставу скасування письмового повідомлення про підозру.
Слідча суддя відхиляє доводи сторони захисту про провокативну поведінку з боку заявника у даному кримінальному провадженні - свідка ОСОБА_3 , недостовірність його показань, упередженість органу досудового розслідування, недопустимість, недостовірність, суперечливість, недостатність зазначених у скарзі та у судовому засіданні доказів як підставу скасування повідомлення про підозру від 14.02.2020 ОСОБА_1 , оскільки захисник насправді пред`являє до оцінки наданих доказів такі ж високі вимоги, як під час розгляду обвинувального акту по суті. Однак, питання винуватості чи невинуватості особи у вчиненні конкретного кримінального правопорушення здійснюється судом, встановленим законом, шляхом оцінки доказів відповідно до положень ст. 94 КПК України - за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
У п. 30 рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99 від 27.09.2001, Європейський Суд з прав людини зазначив: «…Незважаючи на те, що п. 1 ст. 6 Конвенції прав людини зобов`язує суди мотивуючи свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент…». Тобто, ступінь необхідності детально мотивувати аргументи сторін кримінального провадження визначається слідчим суддею з урахуванням обставин справи. У зазначеній справі слідча суддя надала відповіді на всі вагомі аргументи сторін.
Слідча суддя під час розгляду скарги вирішує питання про наявність тих обставин, на які посилається сторона захисту у скарзі, та чи можуть бути такі обставини підставою для висновку про скасування письмового повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у ньому злочину.
На підставі викладеного, слідча суддя вважає за необхідне у задоволенні скарги захисника на повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 14.02.2020 відмовити.
Керуючись статтями 26, 303, 307, 309, 372, 395 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволенні скарги адвоката Джеваги Максима Вікторовича, поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на повідомлення про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 62020100000000091 від 11.01.2020, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя О.Я. Саландяк