Документ № 96358225

Справа № 991/2067/21

Провадження № 11-сс/991/256/21

Слідчий суддя: Широка К. Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2021 року м. Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в складі колегії суддів:

головуючого судді - Калугіної І. О.,

суддів - Глотова М. С., Чорненької Д. С.,

секретар судового засідання - Онуфрієнко І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу адвоката Слюсара Андрія Адамовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 березня 2021 року про відмову у відкритті провадження за скаргою на бездіяльність прокурора, яка полягає у невчиненні процесуальної дії у визначений законом строк у кримінальному провадженні № 42017000000001246 від 25 квітня 2017 року,

за участю:

особи, яка подала апеляційну скаргу, - адвоката Слюсара А. А.,

В С Т А Н О В И Л А:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини

10 лютого 2021 року слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою у справі № 991/417/21 (далі - ухвала від 10 лютого 2021 року) задовольнив скаргу адвоката Слюсара А. А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , (далі - адвокат Слюсар А. А.), скасував рішення прокурора за результатами розгляду скарги від 05 жовтня 2020 року на недотримання розумних строків та зобов`язав в. о. керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) Грищука М. О. надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення необхідних процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень, а також виконати вимоги ч. 2 ст. 308 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

Не отримавши будь-якого повідомлення про результати розгляду прокурором вказаної скарги, адвокат Слюсар А. А. 25 березня 2021 року подав до Вищого антикорупційного суду скаргу на бездіяльність прокурора, яка полягає у невчиненні процесуальної дії у визначений законом строк.

Цього ж дня слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою відмовив у відкритті провадження за вказаною скаргою, оскільки дійшов висновку, що інший слідчий суддя вже вирішив процесуальне питання, а невиконання рішення суду не може бути предметом оскарження в порядку ст. 303 КПК України. З аналогічних підстав, неповідомлення прокурором про виконання ухвали слідчого судді також не може оскаржуватися.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 березня 2021 року, адвокат Слюсар А. А. 05 квітня 2021 року подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу, у якій ставить вимогу про скасування оскаржуваної ухвали та постановлення нової ухвали про призначення розгляду скарги по суті в суді першої інстанції.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, посилається на те, що при постановленні оскаржуваної ухвали слідчий суддя допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки предмет оскарження, а саме не розгляд скарги на недотримання розумних строків протягом визначеного ч. 2 ст. 308 КПК України триденного строку та не повідомлення про результати її розгляду, прямо передбачений п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні адвокат Слюсар А. А. у повному обсязі підтримав апеляційну скаргу із наведених у ній підстав, просив її задовольнити.

Інші учасники судового провадження у судове засідання не прибули, будучи повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, однак відповідно до приписів ч. 4 ст. 405 КПК України їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду.

Мотиви суду

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши доводи адвоката Слюсара А. А., дослідивши матеріали, які надійшли від слідчого судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Згідно з положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження, передбачений главою 26 КПК України

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк;

2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування;

3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи;

5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки;

7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій;

8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу;

9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування;

10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом;

11) відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 9-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу;

Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 КПК України (ч. 2 ст. 309 КПК України).

За матеріалами судового провадження ухвалою від 10 лютого 2021 року задоволено скаргу адвоката Слюсара А. А., скасовано рішення прокурора за результатами розгляду скарги від 05 жовтня 2020 року на недотримання розумних строків та зобов`язано в. о. керівника САП Грищука М. О. надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення необхідних процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень, а також виконати вимоги ч. 2 ст. 308 КПК України.

У даному випадку зазначеною ухвалою, яка набрала законної сили з моменту її оголошення, вже вирішено у судовому порядку питання пов`язане із відсутністю належного процесуального реагування на його скаргу від 05 жовтня 2020 року на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні, та за результатами розгляду прийнято позитивне процесуальне рішення.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (принцип згадується у рішенні Великої Палати Європейського суду з прав людини у справі Brumarescu проти Румунії від 28 жовтня 1999 року, заява № 28342/95, параграф 61). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто «остаточності» рішення суду. Таким чином, слідчий суддя не може повторно розглядати питання бездіяльності, оскільки воно вже було вирішено слідчим суддею, а тому такий розгляд буде порушувати принцип юридичної визначеності.

Разом з тим, у своїй скарзі до слідчого судді від 25 березня 2021 року, адвокат Слюсар А. А. зазначає, що ухвала слідчого судді від 10 лютого 2021 року не виконана.

Отже, фактично, заявник ставить питання про невиконання зазначеної ухвали в порядку ч. 2 ст. 534 КПК України як судового рішення, яке набрало законної сили та підлягає безумовному виконанню, а також вважає, що допущено бездіяльність, тобто нездійсненно процесуальну дію, яку прокурор зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк.

Пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК України передбачено, що під час досудового провадження може бути оскаржена бездіяльність слідчого/прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Вчинити процесуальну дію у передбачений КПК України строк означає здійснити слідчим/прокурором в цей строк в рамках відповідного кримінального провадження певних заходів, передбачених кримінальним процесуальним законом, з метою реалізації завдань кримінального провадження.

У свою чергу, порядок виконання судових рішень передбачений Розділом 8 КПК України, відповідно до якого судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню (ч. 2 ст. 534 КПК України).

Відтак, за своїм змістом виконання судового рішення не є процесуальною дією, яку слідчий/прокурор зобов`язані вчинити в рамках кримінального провадження у строк, передбачений КПК України, а є дією, обов`язковою для виконання на всій території України.

При цьому, невиконання судового рішення - це бездіяльність, що полягає в незастосуванні заходів, необхідних для його виконання, за умови, якщо суб`єкт був зобов`язаний і мав реальну можливість виконати судовий акт. Законодавство України передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду. Втім, вирішення цього питання не може здійснюватися в межах розгляду скарги на бездіяльність, оскільки слідчий суддя може тільки вирішити питання поставлені в межах вимог скарги та прийняти одне з рішень по суті, передбачених ч. 2 ст. 307 КПК України. Кримінальний процесуальний закон України не наділяє слідчого суддю повноваженнями зобов`язувати органи досудового розслідування виконувати судові рішення інших слідчих суддів.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді, що бездіяльність прокурора, яка полягає у невиконанні ухвали від 10 лютого 2021 року, оскарженню не підлягає.

Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.

Отже, слідчий суддя, встановивши, що скаргу було подано на бездіяльність прокурора, яка відповідно до вимог КПК України не підлягає оскарженню, згідно з положеннями ст. 303 цього Кодексу, правомірно відмовив у відкритті провадження за скаргою адвоката Слюсара А. А.

При цьому, колегія суддів вважає, що відмова слідчого судді у відкритті провадження за скаргою не є свідченням обмеження доступу до правосуддя.

Згідно з ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.

Підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України).

За змістом ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається. Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга адвоката Слюсара А. А. з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката Слюсара Андрія Адамовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 березня 2021 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя І. О. Калугіна

Судді М. С. Глотов

Д. С. Чорненька