Документ № 96394538

справа № 757/50347/20-к

провадження №11-сс/991/42/21

доповідач: Чорна В.В.

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2021 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Чорної В.В.,

суддів Никифорова А.С., Павлишина О.Ф.,

при секретарі судового засідання Сердюк І.С.,

за участі прокурора Семака І.А.,

захисника Штокалова Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Семака Ігоря Анатолійовича на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.12.2020 р., -

ВСТАНОВИЛА:

1.Рух справи.

30 грудня 2020 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 р. Семака Ігоря Анатолійовича на ухвалу слідчого судді від 24.12.2020 р., якою задоволено скаргу захисника Білявського Я.М. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на бездіяльність Генерального прокурора України та зобов`язано Генерального прокурора України у відповідності до вимог ст. 220 КПК України розглянути клопотання захисника Білявського Я.М. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 від 03.11.2020 р. про вирішення спору про підслідність, подане під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 р., вирішити спір про підслідність, та доручити здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні іншому органу досудового розслідування (т. 2 а.с. 1-3).

В той же день апеляційну скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні та витребувано з Печерського районного суду м. Києва матеріали провадження з розгляду скарги захисника Білявського Я.М., поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 9).

В подальшому, Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду на адресу Печерського районного суду м.Києва неодноразово (зокрема, 30.12.2020, 12.01.2021, 28.01.2021, 17.02.2021, 05.03.2021) надсилалися запити в порядку ст. 422 КПК України про невідкладне направлення до суду апеляційної інстанції матеріалів судової справи № 757/50347/20-к (номер провадження 1-кс-44686/20).

Ненадання Печерським районним судом м. Києва на запит Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду матеріалів провадження унеможливило розгляд апеляційної скарги, який відкладався з вищенаведених причин 31 грудня 2020, 12 січня 2021, 28 січня 2021, 16 лютого 2021 року, 04 березня 2021, тощо.

10 березня 2021 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з Печерського районного суду м. Києва надійшли матеріали провадження №757/50347/20-к (т. 1 а.с. 233).

Однак, 17 березня 2021 року Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду (суддя Фомін С.Б.) витребувано з Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора САП Офісу Генерального прокурора на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.12.2020 р. для вирішення питання про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого (т. 2 а.с. 111, 112).

31 березня 2021 року Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду направлено до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ухвалу від 26.03.2021 р., якою визначено підсудність провадження за апеляційними скаргами прокурора САП та захисника Ненашева Є.В., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.12.2020 р. за Київським апеляційним судом (т. 2 а.с. 156, 157-164).

2.Доводи апеляційної скарги прокурора та його позиція під час апеляційного розгляду.

В апеляційній скарзі прокурор просив скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою провадження у справі за скаргою закрити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що при винесенні оскаржуваної ухвали слідчим суддею грубо порушено вимоги ст. 33-1 КПК України щодо підсудності та доручено проведення досудового розслідування у провадженні, підслідному НАБУ, іншому органу досудового розслідування, що прямо заборонено ч. 5 ст. 36 КПК України. Крім того, оскаржувану ухвалу постановлено слідчим суддею поза межами повноважень, оскільки чинним КПК України взагалі не передбачено такого повноваження слідчого судді. Відтак, наведене є істотним порушенням вимог КПК України та підставою для скасування судового рішення.

15 квітня 2021 року прокурором Семаком І.А. подано клопотання про закриття провадження за даною апеляційною скаргою, яке мотивоване тим, що наразі досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 р. закінчено, 05.04.2021 року обвинувальний акт надійшов до Вищого антикорупційного суду для розгляду по суті, ухвалою якого від 07.04.2021 р. у справі призначено підготовче судове засідання. Отже, в подальшому всі питання кримінального провадження мають вирішуватися колегією суддів, яка його розглядає. Крім того, з огляду на стадію кримінального провадження, вчинення чи невчинення дій за оскаржуваною ухвалою наразі не має юридичного значення.

В судовому засіданні 15 квітня 2021 року прокурор Семак І.А. просив закрити апеляційне провадження за його апеляційною скаргою з підстав, викладених у клопотанні.

Також, просив залишити без розгляду як таке, що втратило свою актуальність, клопотання прокурора Перова А.В. від 02.03.2021 р. про зупинення виконання оскаржуваної ухвали.

3.Позиції інших учасників апеляційного розгляду.

В судовому засіданні 15 квітня 2021 року захисник Штокалов Є.А. підтримав клопотання захисника Білявського Я.М. від 14.04.2021 р., подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 , про передачу апеляційної скарги прокурора на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.12.2020 р. до Київського апеляційного суду та закриття апеляційного провадження, просив його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні. Зокрема, вказане клопотання обґрунтовано посиланням на ухвалу Верховного Суду від 26.03.2021 р. у справі № 757/50347/20-к, якою визначено підсудність провадження за апеляційними скаргами прокурора САП та захисника Ненашева Є.В., який діяв в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва 24.12.2020 р. за Київським апеляційним судом.

У закритті провадження з підстав, викладених у клопотанні прокурора, просив відмовити.

Також, просив залишити без розгляду як таке, що втратило свою актуальність, клопотання захисника Білявського Я.М. від 19.03.2021 р. про повернення апеляційної скарги прокурору.

4.Мотиви та висновки апеляційного суду.

У зв`язку з надходженням відповідних клопотань від прокурора та захисника, в судовому засіданні 15 квітня 2021 року колегією суддів постановлено залишити без розгляду як такі, що втратили свою актуальність, клопотання прокурора Перова А.В. від 02.03.2021 р. про зупинення виконання оскаржуваної ухвали, а також клопотання захисника Білявського Я.М. від 19.03.2021 р. про повернення апеляційної скарги прокурору.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора Семака І.А., захисника Штокалова Є.А. та дослідивши зміст ухвали Верховного Суду від 26.03.2021 р. у справі № 757/50347/20-к, колегією суддів встановлено наявність підстав для закриття апеляційного провадження, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», систему судоустрою складають: місцеві суди, апеляційні суди, Верховний Суд. Для розгляду окремих категорій справ відповідно до цього Закону в системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди. Зокрема, таким статусом наділений Вищий антикорупційний суд, що встановлено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 32 КПК України, абз. 1 ч. 1 ст. Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, що вчинені на території України і віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, здійснює Вищий антикорупційний суд як суд першої та апеляційної інстанції.

Як встановлено ч. 2 ст. 4 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» та абз. 2 ч. 1 ст. 32 КПК України, територіальна юрисдикція (підсудність) Вищого антикорупційного суду поширюється на всю територію України.

Відповідно до положень ст. 33-1 КПК України, Вищому антикорупційного суду підсудні корупційні кримінальні правопорушення, передбачені в примітці ст. 45 КК України, ст.ст. 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КПК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п.п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України. Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті. Інші суди, визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абз. 7 ч. 1 ст. 34 цього Кодексу).

З матеріалів провадження встановлено, що станом на час постановлення Печерським районним судом м. Києва оскаржуваної ухвали Національним антикорупційним бюро України проводилося досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - здійснювалося процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 р. за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369, ст. 368-5 КК України, а також наявні умови, визначені п. п. 2, 3 ч. 5 ст. 216 КПК України, а тому відповідно до ст. 33-1 КПК України це кримінальне провадження є підсудним Вищому антикорупційному суду.

З положень п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України слідує, що бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до цієї норми, передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.

Отже, наведена норма дозволяє звернутися до слідчого судді зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо невиконання процесуальних дій або неприйняття процесуальних рішень, обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Однак, Генеральний прокурор не здійснював процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 р., а рішення про покладення обов`язку на Генерального прокурора вирішити спір про підслідність та доручити здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні іншому органу досудового розслідування не є процесуальною дією, на здійснення якої Генеральний прокурор уповноважений за клопотанням, поданим у порядку ст.220 КПК України.

Отже, слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва, постановляючи ухвалу від 24.12.2020 р. про зобов`язання Генерального прокурора України розглянути у відповідності до вимог ст. 220 КПК України клопотання адвоката Білявського Я.М. в інтересах ОСОБА_2 від 03.11.2020 р. про вирішення спору про підслідність, подане в рамках здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 52020000000000362 від 03.06.2020 р., вирішити спір про підслідність та доручити здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні іншому органу досудового розслідування, прийняв рішення, не передбачене КПК України.

Крім того, всупереч положенням ст. 33-1 КПК України слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва, розглянувши скаргу захисника у вказаному провадженні, фактично здійснив судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів особи у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду.

Призначаючи апеляційну скаргу прокурора на вищезазначену ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва до розгляду, суд апеляційної інстанції керувався приписами ч. 6 ст. 9 КПК України щодо застосування загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 КПК України, однією з яких є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (п. 17 ч. 1 ст. 7 КПК України). Зміст цієї засади розкрито у ст. 24 КПК України, згідно з частиною першою якої, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Виходячи з вищенаведених загальних засад, у разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення ч. 3 ст. 309 КПК України, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 КПК України.

Саме такий висновок викладений у постанові Судової палати у кримінальних справах Верховного суду України у справі № 757/49263/15-к від 12.10.2017 р. В подальшому, постановою Великої палати Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі № 243/6674/17 також зроблено висновок про обов`язок суду апеляційної інстанції перевіряти законність ухвал, не передбачених кримінальними процесуальними нормами.

Однак, вирішуючи в межах цього провадження питання про розмежування юрисдикції між Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду та апеляційними судами загальної юрисдикції, Верховний Суд в ухвалі від 26.03.2021 р. у справі № 757/50347/20 зазначив, що оскільки скарга вирішувалася слідчим суддею місцевого суду загальної юрисдикції, то переглядати таке рішення в апеляційному порядку має відповідний апеляційний суд загальної юрисдикції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З огляду на обов`язковість висновків Верховного Суду, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду не є судом, встановленим законом, для перегляду ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.12.2020 р., постановленої у справі № 757/50347/20.

Відповідно, колегією суддів встановлено неможливість продовження апеляційного розгляду.

Враховуючи, що зазначені обставини встановлено вже після призначення апеляційного розгляду, а ухвалу про повернення апеляційної скарги апеляційний суд може постановити лише на стадії відкриття апеляційного провадження (призначення апеляційного розгляду) і тільки з підстав, передбачених ч. 3 ст. 399 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про необхідність ухвалення рішення, яким по суті слід завершити апеляційний розгляд, - закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора з мотивів, наведених вище.

Водночас, мотиви для закриття апеляційного провадження, наведені прокурором, не можуть бути враховані судом апеляційної інстанції, оскільки з часовими межами досудового розслідування законодавець пов`язує лише ініціювання апеляційного провадження шляхом подачі апеляційної скарги (оскарження судового рішення), а не безпосередньо апеляційний розгляд. Саме така правова позиція викладена у постанові Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 08.04.2020 р. у справі № 760/21807/18 (провадження № 51-8662км18).

Щодо клопотання захисника Білявського Я.М. в частині направлення апеляційної скарги прокурора до Київського апеляційного суду, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ст. 7 КПК України, однією із засад кримінального провадження є диспозитивність, яка передбачає, що сторони є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачені цим Кодексом.

Прокурор просив закрити апеляційне провадження за його скаргою, та не заявляв клопотання про направлення її на розгляд до іншого суду. Відповідно, розгляд його апеляційної скарги всупереч його волі призведе до непропорційного обмеження права особи вільно користуватися своїми процесуальними правами, передбаченими законом.

Крім того, колегія суддів враховує, що питання направлення кримінального провадження з одного суду до іншого врегульовано положеннями ст. 34 КПК України.

Зокрема, абз. 2 ч. 3 даної статті передбачено, що питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, зокрема, за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження.

Отже, саме Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (колегією у складі п`яти суддів) уповноважена вирішувати питання щодо направлення кримінальних проваджень з Вищого антикорупційного суду до інших судів.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі п`яти суддів від 13.04.2021 р. у справі № 991/2288/21 (провадження № 11-п/991/6/21) клопотання захисника Білявського Я.М. про направлення кримінального провадження № 52020000000000362 від 03.06.2020 р. з Вищого антикорупційного суду до Шевченківського районного суду м. Києва - залишено без розгляду.

Ухвалою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 13.04.2021 р. клопотання захисника в інтересах ОСОБА_2 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України, про направлення матеріалів кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до Шевченківського районного суду м. Києва залишено без задоволення.

За викладених обставин у їх сукупності, підстави для передачі апеляційної скарги прокурора до Київського апеляційного суду - відсутні, а отже, у задоволенні клопотання захисника Білявського Я.М. в цій частині слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 34,369-372, 404,418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Семака Ігоря Анатолійовича та адвоката Білявського Ярослава Миколайовича - захисника підозрюваного ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.12.2020 р. - закрити.

В частині клопотання адвоката Білявського Ярослава Миколайовича про передачу апеляційної скарги прокурора до Київського апеляційного суду - відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя В.В. Чорна

судді А.С. Никифоров

О.Ф. Павлишин