Документ № 96434198

Справа № 991/2699/21

Провадження1-кс/991/2748/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р., дослідивши скаргу адвоката Вольвака Олександра Миколайовича в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на постанову прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Лучківа Ю.В. від 29.03.2021 у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02.03.2018,

ВСТАНОВИВ:

20.04.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката Вольвака О.М. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 із вимогами про:

- скасування постанови від 29.03.2021 про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02.03.2018;

- зобов`язати прокурора у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02.03.2018 виключити потерпілу особу ПАТ «Укрнафта» з числа учасників кримінального провадження, шляхом винесення відповідної постанови в порядку ст. 110 КПК України.

Скаржник зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02.03.2018, у тому числі за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

З часу постановлення Солом`янським районним судом м. Києва ухвали від 30.05.2018, якою задоволено скаргу ПАТ «Укрнафта» на постанову детектива про відмову у залученні у якості потерпілого у кримінальному провадженні, останні є потерпілими у кримінальному провадженні № 52018000000000182.

Водночас вважає, що ПАТ «Укрнафта» не є та не може бути потерпілою особою у кримінальному провадженні № 52018000000000182.

В обґрунтування цього твердження зазначає, що:

- згідно з Кодексом України про надра та відповідно до Порядку № 615 права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу. На момент видання спірного наказу від 15.05.2017 № 217 ПАТ «Укрнафта» вже майже 3 роки не мало спеціального дозволу на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцької площі та не було надрокористувачем цього родовища;

- відмова ПАТ «Укрнафта» у отриманні спеціального дозволу на користування надрами мало місце до надання такого дозволу ТОВ «Аркона Газ-Енергія»;

- відсутність заподіяної шкоди, що підтверджується результатами державної аудиторської служби, науково-технічної експертизи Івано-Франківського Національного технічного університету нафти та газу щодо «Вартості запасів і ресурсів вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища та оцінки початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами станом на травень 2017 року», науково-правової технічної експертизи Полтавського Національного технічного університету ім. Ю. Кондратюка щодо ідентичності і співвідношення робіт «Геолого-економічна оцінка запасів Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області» з «Геолого-економічною оцінкою запасів Червонолуцького родовища», а також висновками Науково-дослідного інституту судових експертиз з питань інтелектуальної власності, Національної академії правових наук України, висновком комплексної судової геолого-економічної експертизи.

Крім того, у висновку комплексної судової економічної експертизи Харківського НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса № 23451 від 10.01.2020, проведеної за ініціативою сторони обвинувачення, зазначено, що недоотримання Державним бюджетом України у сумі 196 810,53 грн. є різницею між фактично сплаченою вартістю збору за надання спеціального дозволу за користування надрами з метою геологічного вивчення з ДПР та подальшим видобуванням вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького родовища № 4830 від 18.05.2017 та початковою ціною продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення ДПР та подальшим видобуванням вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького родовища.

Означене, за твердженням скаржника, спростовує доводи ПАТ «Укрнафта» про заподіяння їм майнової шкоди. Зважаючи на встановлення відсутності умов, що є підставою для набуття статусу потерпілого, а саме завдання кримінальним правопорушенням шкоди, орган досудового розслідування мав би винести відповідну постанову про виключення ПАТ «Укрнафта» із числа потерпілих у кримінальному провадження, але такого процесуального рішення винесено не було.

24.03.2021 він, у порядку, передбаченому ст. 100, 221 КПК України звернувся до прокурора із клопотанням про виключення ПАТ «Укрнафта» із числа потерпілих осіб.

Проте постановою від 29.03.2021 прокурор відмовив у задоволенні цього клопотання із посиланням, що хоча у ході досудового розслідування і не встановлено факту заподіяння матеріальної шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення, але ПАТ «Укрнафта» має статус потерпілого у кримінального провадженні.

Скаржник вважає, що у такий спосіб прокурором було допущено бездіяльність у винесенні процесуального рішення про виключення ПАТ «Укрнафта» з числа учасників кримінального провадження, яка відповідно до змісту скарги, є предметом оскарження відповідно до ст. 303 КПК України.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.04.2021 скаргу передано для розгляду слідчому судді Вищого антикорупційного суду Хамзіну Т.Р.

Перевіривши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Пунктами 1-11 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які не охоплюються вищенаведеною нормою не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу (ч. 2 ст. 303 КПК України).

Так, зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, посилання на зміст якої наведено у скарзі, передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Бездіяльність, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.

Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.

За змістом ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Із змісту скарги вбачається, що клопотання про виключення потерпілого ПАТ «Укрнафта» із числа учасників кримінального провадження було подано до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 24.03.2021. Але доказів на підтвердження цієї обставини матеріали скарги не містять. У оскаржуваній же постанові зазначено, що клопотання адвоката Вольвака О.М. надійшло до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 29.03.2021.

За результатами розгляду клопотання, 29.03.2021 прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Лучківим Ю.В. винесено постанову про відмову у задоволенні клопотання.

Навіть якщо клопотання захисника надійшло до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 24.03.2021, то з огляду на положення ч. 5, 7 ст. 115 КПК України, враховуючи, що 27.03. та 28.03.2021 були вихідними днями, клопотання адвоката Вольвака О.М. розглянуто у строки, визначені ч. 1 ст. 220 КПК України. У скарзі адвокат Вольвак О.М. про розгляд клопотання поза строками, передбаченими ч. 1 ст. 220 КПК України не зазначає.

За результатами розгляду клопотання прокурор здійснив належне процесуальне реагування на це клопотання - виніс постанову, як того вимагає ч. 2 ст. 220 КПК України.

Відмова у задоволенні клопотання адвоката Вольвака О.М. про виключення потерпілого - ПАТ «Укрнафта» зі складу учасників кримінального провадження, оформлена постановою та у строк, передбачений ч. 1 ст. 220 КПК України не може розцінюватися як бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк та не є предметом оскарження під час досудового розслідування.

У контексті підстави для оскарження, на яку посилається скаржник, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити також про таке.

Процесуальний статус потерпілого та порядок його залучення закріплені у ст. 55 КПК України.

У частині 2 ст. 55 КПК України зазначено, що права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної в частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим (ч. 5 ст. 55 КПК України).

Прийняття рішення про виключення особи із числа потерпілих не є обов`язком слідчого або прокурора. Відповідно строків для вчинення таких дій КПК України також не визначає.

Скаржником фактично оскаржується не бездіяльність детектива, а його рішення, прийняте за результатами розгляду клопотання про виключення потерпілого - ПАТ «Укрнафта» зі складу учасників кримінального провадження № 52018000000000182.

Можливість оскарження такого рішення на досудовому провадженні не передбачена, оскільки відповідно до пунктів 1-11 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність: 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк; 2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування; 3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи; 5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки; 7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; 8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування; 10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру.

Згідно з ч. 4 ст. 304 КПК України у разі якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню, то в такому разі слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження.

З цих підстав, враховуючи ту обставину, що адвокатом Вольваком О.М оскаржуються бездіяльність, рішення прокурора, що не підлягають оскарженню на досудовому провадженні, то в такому разі належить відмовити у відкритті провадження за його скаргою.

Керуючись ст. ст. 304, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за скаргою адвоката Вольвака Олександра Миколайовича в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на постанову прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Лучківа Ю.В. від 29.03.2021 у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02.03.2018.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Т.Р. Хамзін