- Головуючий суддя (ВАКС): Ногачевський В.В.
- Секретар : Федорова А.В.
- Захисник/адвокат : Малахової О.М.
Справа № 991/2502/21
Провадження № 1-кс/991/2551/21
УХВАЛА
20 квітня 2021 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Ногачевський В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Федорової А.В.,
адвоката Малахової О.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката Малахової О.М., подану в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність слідчого Державного бюро розслідувань у кримінальному провадженні № 42020000000002071 від 29.10.2020.
(1) Зміст поданої скарги
12.04.2021 Вищим антикорупційним судом отримано вказану скаргу.
У ній захисник вказує, що у провадженні Державного бюро розслідувань (далі - ДБР) перебуває кримінальне провадження № 42020000000002071 від 29.10.2020 за підозрою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 15, ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі - КК України) та за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. З ст. 369 КК України.
Незважаючи на те, що справу розслідує ДБР, захисник вказує, що вона на підставі ст. 33-1 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) є підсудною Вищому антикорупційному суду.
Адвокат зазначає, що в порядку статті 221 КПК 22.03.2021 їй на ознайомлення було надано матеріали досудового розслідування у вказаному провадженні. Серед матеріалів, наданих на ознайомлення, містився документ № 17/2/3-30130-20 від 16.12.2020 прокурора Офісу Генерального прокурора до слідчого ДБР Кокоші М.М. під назвою «Вказівки у кримінальному провадженні № 42020000000002071 від 29.10.2020». У цьому документі містився перелік слідчих (розшукових) дій, які вказаний слідчий мав виконати та повідомити процесуального керівника у строк до 15.01.2021.
Крім цього, захисник ознайомилась із клопотанням про надання дозволу на обшук, яке не погоджене із прокурором. В той же час, обшук за вказаним у клопотанні місцем було проведено.
До того ж, 29.03.2021 адвокатом Малаховою О.М. направлено на адресу слідчого ДБР Кокоші М.М. клопотання про ознайомлення із матеріалами вказаного кримінального провадження. Таке клопотання слідчий отримав 31.03.2021. Водночас, останній до цього часу слідчий його не розглянув у порядку ст. 220 КПК.
У зв`язку з цим, адвокат Малахова О.М. звернулася до слідчого судді зі скаргою в порядку ст. 303 КПК, у якій просить зобов`язати слідчого Кокошу М.М. розглянути по суті її клопотання.
(2) Позиції учасників провадження
У судовому засіданні адвокат Малахової О.М. підтримала доводи, зазначені у скарзі, просила її задовольнити.
Належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи слідчий Кокоша М.М. у засідання не з`явився. Він не направив жодних пояснень по суті поданої скарги.
Згідно з ч. 3 ст. 306 КПК відсутність слідчого, бездіяльність якого оскаржується, не є перешкодою для розгляду скарги.
(3) Мотиви слідчого судді щодо розгляду скарги
Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК є судовий контроль за додержанням законів органами досудового розслідування, який реалізує слідчий суддя. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов`язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини на стадії досудового розслідування.
За змістом пункту 18 частини першої статті 3 КПК слідчий суддя наділений повноваженнями здійснювати судовий контроль лише у порядку, що регламентований чинним КПК.
Процесуальний закон визначає, що скарги на бездіяльність слідчого, що визначені у ст. 303 КПК, розглядає слідчий суддя Вищого антикорупційного суду лише у тих провадженнях, які підсудні цьому суду (ч. 1 ст. 306 КПК).
Тому, окрім оцінки скарги на предмет її обґрунтованості, слідчому судді насамперед слід перевірити чи таке провадження є підсудним Вищому антикорупційному суду.
(3.1) Кримінальне провадження є підсудним Вищому антикорупційному суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 33-1 КПК слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
Вона, в свою чергу, встановлює, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
Примітка до статті 45 КК України до корупційних кримінальних правопорушень відносить, серед інших, злочини, передбачені статтями 368, 369 КК України.
Пункти 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК передбачають, зокрема, умови, за яких провадження є підсудними Вищому антикорупційному суду. Одна з них - розмір предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди повинен в п`ятсот і більше разів перевищувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено, серед інших, службовою особою правоохоронного органу).
Із наданого адвокатом витягу з ЄРДР вбачається, що кримінальне провадження під № 42020000000002071 здійснюється, серед іншого, за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України. Із цього ж витягу слідує, що розслідується можливе вчинення вказаних злочинів працівниками прокуратури, яка відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є правоохоронним органом. Крім того, у рапорті про виявлення кримінального правопорушення від 30.10.2020 та повідомленні про кримінальне правопорушення від 27.10.2020 йдеться про вимагання неправомірної вигоди у розмірі 500 000 доларів США.
Слідчим не надано жодних доказів, що кримінальне провадження за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України передано за підслідністю до іншого органу або ж закрито.
Вищевказаними нормами щодо підсудності не передбачено, що особі обов`язково має бути повідомлено про підозру за відповідними статтями Кримінального кодексу України, щоб слідчий суддя Вищого антикорупційного суду міг здійснювати судовий контроль у такому провадженні.
Тобто розслідування здійснюється, в тому числі, за ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України, а також наявні умови, визначені п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК.
Варто також зазначити, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження, що перераховані у ст.33-1 КПК та примітці до ст.45 КК України. І вони є підсудними цьому суду за умов, що визначені в пунктах 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК. При цьому не варто плутати зазначені умови для підсудності, з підслідністю кримінальних проваджень детективам НАБУ. Не усі справи підслідні НАБУ є підсудними Вищому антикорупційному суду. А слідчі судді цього суду здійснюють судовий контроль за розслідуванням злочинів підсудних йому, що здійснюється будь-яким органом досудового слідства.
Отже, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду уповноважений розглядати подану захисником скаргу, оскільки слідчим ДБР здійснюється досудове розслідування за ст.ст.368 та 369 КК України і з поданих до скарги документів вбачається, що розмір предмета кримінального правопорушення більше ніж в п`ятсот разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб і на даний час встановлюється можлива причетність до вчиненого службових осіб прокуратури.
(3.2) Слідчим ДБР допущено бездіяльність, що полягає у нерозгляді у порядку ст. 220 КПК клопотання адвоката Малахової О.М.
Бездіяльність, визначена у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК та яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, передбачає три обов`язкові ознаки: слідчий наділений обов`язком вчинити певну процесуальну дію (1), така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк (2), відповідна процесуальна дія слідчим у встановлений строк не вчинена (3).
Слідчим суддею встановлено, що слідчі ДБР здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000002071. До групи слідчих у провадженні входить, зокрема, Кокоша М.М.
29.03.2021 адвокат Малахова О.М. звернулася до слідчого ДБР Кокоші М.М. із клопотанням. Його слідчий отримав 31.03.2021 згідно з відомостями щодо відстеження рекомендованих відправлень на офіційному веб-сайті Укрпошти.
У скарзі адвокат зазначає, що вона звернулася до слідчого у порядку ст. 220 КПК. Ця стаття визначає порядок розгляду клопотань під час досудового розслідування. Відповідно до змісту частини першої вказаної статті клопотання, подане, серед іншого, стороною захисту, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий зобов`язаний розглянути в строк не більше трьох днів з моменту його подання і задовольнити за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка його заявила. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Таким чином, ключовим у контексті визначення наявності можливої бездіяльності є те, чи клопотання містило прохання про виконання будь-яких процесуальних дій.
Так, у своєму клопотанні адвокат Малахова О.М. просила слідчого повідомити її, чи виконувались ним вказівки прокурора; надати захиснику на ознайомлення певні документи; повідомити захисника стосовно того, чи погоджено прокурором Жидковим В. клопотання про проведення обшуку за місцем здійснення трудової діяльності ОСОБА_4 .
При цьому, прохання повідомити захисника про виконання певного документу, у якому містились вказівки прокурора до слідчого, а також надання інформації про підписання певного клопотання прокурором не підпадають під ознаки процесуальних дій, які передбачені законом.
Визначення терміну процесуальної дії в КПК немає. Аналіз норм процесуального закону, де згадуються словосполучення «процесуальна дія» дозволяє зробити висновок, що однією з ознак, які відносять дії у кримінальному провадженні до процесуальних, є їх передбачення в КПК. Вони в тому числі спрямовані на виконання завдань кримінального провадження.
Вчинення зазначених у клопотанні дій виходить за межі поняття процесуальні дії, адже останні не визначені нормами КПК, не спрямовані на виконання завдань кримінального провадження.
При цьому, стаття 221 КПК передбачає право сторони захисту на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.
Таким чином, необхідність ознайомлення з матеріалами кримінального провадження є процесуальною дією. З огляду на положення статті 220 КПК слідчий, що здійснює розслідування у такому провадженні, був зобов`язаний розглянути таке клопотання в частині ознайомлення з матеріалами впродовж трьох днів, а за результатами - або його задовольнити, або ж вмотивованою постановою відмовити у задоволенні, про що слідчий був зобов`язаний повідомити адвоката Малахову О.М., чого не зробив.
Таким чином, слідчим ДБР Кокошою М.М. було допущено бездіяльність щодо розгляду клопотання адвоката Малахової О.М. в частині ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
Відповідно до частини другої статті 307 КПК за результатами розгляду скарги на бездіяльність під час досудового розслідування може бути, серед іншого, прийнято рішення про зобов`язання суб`єкта вчинити певну дію.
Оскарження бездіяльності щодо нерозгляду клопотання в частині неознайомлення із матеріалами провадження відповідно до вимог ст. 220 КПК передбачає необхідність зобов`язати уповноважену особу розглянути це клопотання в цій частині.
При цьому, оскарження інших зазначених у клопотанні адвоката Малахової О.М. дій не входять до переліку рішень, дій чи бездіяльності, що підлягають оскарженню до слідчого судді під час досудового розслідування (ч. 1 ст. 303 КПК).
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Якщо після відкриття провадження за скаргою буде встановлено, що воно відкрите при наявності хоча б однієї із умов, передбачених ч. 2 ст. 304 КПК, слідчий суддя має постановити ухвалу про закриття провадження за такою скаргою.
Така позиція узгоджується із рішенням Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 569/17036/118.
Враховуючи викладене, слідчий суддя робить висновок, що провадження за скаргою в іншій частині підлягає закриттю.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
- скаргу адвоката Малахової О.М., подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково;
- зобов`язати слідчого Державного бюро розслідування Кокошу М.М. розглянути у порядку, визначеному ст. 220 КПК, клопотання адвоката Малахової О.М., поданого в інтересах ОСОБА_1 , від 29.03.2021 в частині надання на ознайомлення матеріалів кримінального провадження № 42020000000002071 від 29.10.2020;
- в іншій частині провадження за скаргою - закрити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя В.В. Ногачевський