Документ № 96536449

Справа № 991/1866/21

Провадження1-кс/991/2537/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2021 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,

за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,

адвоката Безмаля Д. І., Іваненка Т. М. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвокатів Іванченка Тараса Миколайовича, Безмаля Дмитра Ігоровича, що є захисниками та діють в інтересах ОСОБА_1 про залишення скарги на бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні інших дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений Кримінальним процесуальним кодексом України (КПК України) строк, у кримінальному провадженні № 42019160000000581 від 16.10.2019 року без розгляду

ВСТАНОВИЛА

У судовому засіданні 22.04.2021 року, до початку розгляду скарги Безмаля Д. І. на бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні інших дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк (неприйняття рішення про відмову у задоволені скарги № 2502/6 від 25.02.2021 року, поданої у порядку ст. 308 КПК України) у кримінальному провадженні № 42019160000000581 від 16.10.2019 року, один із захисників ОСОБА_1 , адвокат Іваненко Т. М. заявив клопотання про залишення цієї скарги без розгляду. Він вважає, що скарга непідсудна Вищому антикорупційному суду, цей суд не може розглядати таку скаргу по суті, та він просить залишити її без розгляду.

Адвокат Іваненко Т. М. зазначив, що 16.04.2021 року слідча суддя Вищого антикорупційного суду відкрила провадження за скаргою, та визначила, що якщо під час розгляду скарги по суті буде встановлено, зокрема, непідсудність скарги, то провадження за скаргою буде закрито. Він стверджує, що скарга непідсудна, оскільки ОСОБА_1 інкримінується вчинення злочинів, які на момент вчинення ним злочинів не вважалися корупційними. Оскільки це положення (примітка до ст. 45 Кримінального кодексу України (КК України) було введене до Кримінального кодексу України пізніше, а закон про кримінальну відповідальність не має зворотної дії в часі, якщо він встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи (ч. 2 ст. 5 КК України), скарга непідсудна Вищому антикорупційному суді, підсудність якого обмежена тільки корупційними злочинами. Стосовно того, що норми КПК України застосовуються станом на зараз, адвокат Іваненко Т. М. зазначив, що вони посилаються на норми КК України, які не мають зворотної дії в часі, а тому не застосовуються до злочинів нібито вчинених ОСОБА_1 . Адвокат звертає увагу, що він не ставить питання про визначення підсудності.

Адвокат Безмаль Д. І. підтримав доводи свого колеги.

Слідча суддя встановлює, чи є підстави для задоволення такого клопотання. Необхідно звернути увагу на те, що адвокат Безмаль Д. І. звернувся зі скаргою до Вищого антикорупційного суду 17.03.2021 року, потім оскаржив відмову у відкритті провадження до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, звернувшись із апеляційною скаргою 31.03.2021 року, і, коли рішення слідчої судді було скасовано, матеріали скарги знову надійшли у провадження до слідчої судді Вищого антикорупційного суду. Проте, станом на зараз, інший представник та адвокат Безмаль Д. І. просять залишити без розгляду скаргу через її непідсудність Вищому антикорупційному суду. Попри те, що адвокат Іваненко Т. М. зазначає, що він не ставить питання про визначення підсудності, прийняття рішення щодо подальшого розгляду скарги нерозривно пов`язано із встановленням факту підсудності цієї скарги Вищому антикорупційному суду. Хоча слідча суддя рішенням, прийнятим за результатом розгляду цього клопотання, не уповноважена визначати підсудність, саме рішення по такому клопотанню прямо вказуватиме на те, чи може ця скарга бути підсудною саме Вищому антикорупційному суду.

Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1 - 3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України (ч. 1 ст. 33-1 КПК України). Відповідно до примітки до ст. 45 КК України, що діяла станом на момент внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження № 42019160000000581 від 16.10.2019 року, корупційними злочинами відповідно до КК України вважалися злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368 - 369-2 КК України. Ця примітка була вперше додана у КК України Законом України від 14.10.2014 року (зміни набули чинності 23.10.2014 року).

Адвокат зазначає, що ОСОБА_1 заволодів грошовими коштами та легалізував ці грошові кошти у складі організованої групи, у період з грудня 2010 року по березень 2013 року, тобто, до того, як у КК України почали виокремлювати корупційні злочини. Корупційні злочини є особливим видом злочинів, і до осіб, які вчинили такі злочини, не застосовуються положення про звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання та його відбування, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміни невідбутої частини покарання більш м`яким. Через це, такі положення, на думку адвоката, погіршують становище ОСОБА_1 . Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі (ч. 2 ст. 5 КК України).

Слідча суддя критично оцінює доводи заявника клопотання, оскільки: 1) події, які охоплює повідомлена ОСОБА_1 підозра, тривали з 2010 до жовтня 2014 року - на це, зокрема, вказує передостання та остання сторінки повідомлення про підозру, де зазначається про можливе вчинення злочину ОСОБА_1 , передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, тобто закінченого замаху на вчинення цього злочину, шляхом вчинення дій, які, зокрема, могли бути вчинені у жовтні 2014 року; 2) окрім корупційних злочинів, передбачених приміткою до ст. 45 КК України, Вищому антикорупційному суду також підсудні кримінальні провадження щодо вчинення, зокрема, злочину, передбаченого ст. 209КК України, який інкримінується ОСОБА_1 згідно з повідомленням про підозру, та яке не є корупційним злочином згідно із приміткою до ст. 45 КК України; 3) той факт, що Вищий антикорупційний суд відповідно до ст. 33-1 КПК України розглядає за підсудністю провадження щодо корупційних злочинів, передбачених приміткою до ст. 45 КК України не вказує на те, що ця норма КПК України має темпоральні обмеження, пов`язані із додаванням такої примітки, оскільки перелічені у ній злочини, які інкримінуються ОСОБА_1 , були в Особливій частині КК України станом на момент можливого вчинення злочинних дій.

Тому, слідча суддя вважає, що викладена в ухвалі про відкриття провадження позиція щодо предметної підсудності скарги Безмаля Д. І . Вищому антикорупційному суду, не спростовується наданими у судовому засіданні аргументами адвокатів Іваненка Т. М. та Безмаля Д. І. Відповідно, нема підстав для закриття провадження за скаргою чи залишення скарги без розгляду із цих підстав.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 303-309 КПК України слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА

У задоволенні клопотання адвокатів Іваненка Тараса Миколайовича, Безмаля Дмитра Ігоровича, що є захисниками та діють в інтересах ОСОБА_1 про залишення скарги на бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні інших дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений Кримінальним процесуальним кодексом України (КПК України) строк, у кримінальному провадженні № 42019160000000581 від 16.10.2019 року без розгляду - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідча суддя Широка К. Ю.