Документ № 96536472

Справа № 991/2682/21

Провадження1-кс/991/2732/21

У Х В А Л А

іменем України

23 квітня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

детектива ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 420170000000001981 від 21.06.2017,

ВСТАНОВИЛА:

1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про арешт тимчасово вилученого майна ОСОБА_6 .

1.1.В обґрунтування клопотання детектив зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001981 від 21.06.2017.

1.2.За твердженням детектива, в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлені такі обставини.

1.2.1. ОСОБА_6 у період з 08.07.2016 по 27.02.2018 обіймав в органі державної влади посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, тобто був службовою особою, яка займає відповідальне становище.

1.2.2.Враховуючи період перебування ОСОБА_6 на посаді начальника ДВТС, обсяг наданих йому прав та обов`язків, а також покладені як особисто на нього, так і на очолюваний ним структурний підрозділ функції, останньому було відомо про необхідність закупівлі для потреб вибухотехнічного відділу Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі ГУПН в Луганській області) вибухозахисного обладнання. У той же час ОСОБА_6 було відомо, що таке обладнання має можливість поставити його знайомий ОСОБА_7, який є засновником і директором ТОВ «Інтертрейд-Україна Лімітед». ТОВ «Інтертрейд-Україна Лімітед» є офіційним представником в Україні компанії «MED-ENG, LLC», яка є виробником вибухозахисних костюмів EOD та іншого вибухозахисного обладнання.

1.2.3.У період часу з 08.07.2016 до 16.09.2016 ОСОБА_6 за домовленістю з ОСОБА_7 зобов`язався з використанням наданої йому влади та службового становища начальника ДВТС забезпечити закупівлю ГУНП в Луганській області вибухозахисного обладнання у ТОВ «Інтертрейд-Україна Лімітед», за що ОСОБА_7 зобов`язався надати ОСОБА_6 неправомірну вигоду.

1.2.4.На виконання вказаної домовленості ОСОБА_6 у період часу з 13.09.2016 по 16.09.2016 зателефонував начальнику вибухотехнічного відділу ГУНП в Луганській області ОСОБА_8 та надав усну вказівку підготувати лист на адресу керівництва НПУ з проханням виділити додаткове фінансування на придбання вибухозахисного обладнання для потреб вибухотехнічного відділу ГУНП в Луганській області, у тому числі вибухозахисного костюму EOD9 та маніпулятора.

1.2.5.На виконання зазначеної вказівки ОСОБА_8 підготовлено лист «Щодо забезпечення спеціальним майном Вибухотехнічного відділу» № 3576/111/23/01-2016 від 19.09.2016, який за підписом заступника начальника ГУНП в Луганській області - начальника слідчого управління ОСОБА_9 скеровано на адресу заступника Голови НПУ - начальника Головного слідчого управління ОСОБА_10 . У листі містилося клопотання про виділення коштів для придбання необхідного першочергового майна, у тому числі вибухозахисного костюму EOD-9B та маніпулятора.

1.2.6.Розгляд вказаного листа резолюцією керівництва НПУ від 28.09.2016 доручено начальнику ДВТС ОСОБА_6 . За результатами розгляду вищезазначеного листа ОСОБА_6 підписано доповідну записку № 648/32/01-2016 від 03.10.2016, яку скеровано на адресу заступника Голови НПУ ОСОБА_11 з проханням сприяти у забезпеченні обладнанням вибухотехнічного відділу ГУНП в Луганській області.

1.2.7.У подальшому ОСОБА_6 у період з 09.11.2016 по 10.11.2016 зателефонував начальнику вибухотехнічного відділу ГУНП в Луганській області ОСОБА_8 та повідомив про заплановане керівництвом НПУ виділення додаткового фінансування для придбання ГУНП в Луганській області вибухозахисного обладнання. При цьому ОСОБА_6 надав ОСОБА_8 усні вказівки зв`язатися з директором ТОВ «Інтертрейд-Україна Лімітед» ОСОБА_7, отримати від нього інформацію про технічні характеристики та вартість вибухозахисного обладнання, а також інші відомості, необхідні для закупівлі обладнання у ТОВ «Інтертрейд-Україна Лімітед»; ініціювати перед керівництвом та тендерним комітетом ГУНП в Луганській області проведення закупівлі вибухозахисного обладнання у ТОВ «Інтертрейд-Україна Лімітед».

1.2.8.Використовуючи отриману від ОСОБА_7 інформацію, ОСОБА_8 на виконання вказівки ОСОБА_6 підписав доповідну записку «Щодо необхідності придбання спеціалізованого майна для виконання спеціальних вибухових робіт з протидії вибуховим пристроям вибухотехнічному відділу ГУНП в Луганській області», якою ініціював перед керівництвом ГУНП в Луганській області придбання у ТОВ «Інтертрейд- Україна Лімітед» вибухозахисного костюму EOD9 та телескопічного маніпулятору ТМ 600. У вказаній доповідній записці ОСОБА_8 зазначив вартість вибухозахисного костюму EOD9 з шоломом - 2 650 000 гривень та телескопічного маніпулятору ТМ600 - 350 000 гривень.

1.2.9.25.11.2016 за підписом заступника начальника ГУНП в Луганській області ОСОБА_12 на адресу начальника Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку НПУ ОСОБА_13 скеровано лист № 4894/111/57/05-2016 з проханням виділення додаткового фінансування. За результатами розподілу відкритих асигнувань № 535 від 01.12.2016 з рахунку № 90715100000001 для ГУНП в Луганській області виділено додаткові асигнування у сумі 4 000 000 гривень.

1.2.10. ОСОБА_8 у період з 25.11.2016 по 09.12.2016 підготував для членів тендерного комітету ГУНП в Луганській області «Обгронтуваня застосування переговорної процедури під час закупів важкого вибухозахисного костюму EOD9 з шоломом EOD9 А для працівників Вибухотехнічного відділу ГУНП в Луганській області» (далі - Обґрунтування). У вказаному Обґрунтуванні ОСОБА_8 зазначив про необхідність проведення переговорної процедури з ТОВ «Інтертрейд-Україна Лімітед» щодо закупівлі вибухозахисного костюму EOD9 та телескопічного маніпулятора ТМ600, виробництва компанії «MED-ENG, LLC» у зв`язку з відсутністю конкуренції.

1.2.11.09.12.2016 тендерним комітетом ГУНП в Луганській області проведено з ТОВ «Інтертрейд-Україна Лімітед» переговорну процедуру закупівлі вибухозахисного костюму та телескопічного маніпулятору вартістю 3 000 000 гривень (ідентифікатор закупівлі - UA-2016-12-09-002431-b). За результатами проведеної переговорної процедури 16.12.2016 між ГУНП в Луганській області в особі заступника начальника ГУНП ОСОБА_12 та ТОВ «Інтертрейд-Україна Лімітед» в особі директора ОСОБА_7 укладено договір № 794 на закупівлю товарів за бюджетні кошти. Відповідно до умов цього договору ТОВ «Інтертрейд-Україна Лімітед» зобов`язалось поставити вибухозахисний костюм EOD9 в повній комплектації з захисною рукавичкою, системою охолодження BCS-4, захисним шоломом EOD9 з захисним щитком для дихання EOD Visor НОМЕР_1, захисним забралом Visor Steel, системою комунікації HW-300 і телескопічним маніпулятором ТМ600 загальною вартістю 3 000 000 гривень, а ГУНП в Луганській області - здійснити оплату в 10-тиденний строк після підписання видаткової накладної.

1.2.12.На підставі підписаної ОСОБА_7 та ОСОБА_8 видаткової накладної № РН-0000006 від 16.12.2016 за платіжним дорученням № 3676 кошти у сумі 3 000 000 гривень з рахунку ГУНП в Луганській області № 35213026092649 в Державній казначейській службі України перераховано на рахунок ТОВ «Інтертрейд-Україна Лімітед» № НОМЕР_2 в АТ «ОТП Банк».

1.2.13.У подальшому, 13.01.2017 та 26.01.2017 ОСОБА_7 перерахував із рахунку ТОВ «Інтертрейд-Україна Лімітед» на рахунок ТОВ «БіВіДжі ГРУП», реальним кінцевим бенефіціарним власником якого був ОСОБА_6, грошові кошти у сумі 980000 гривень з призначенням платежу «За юридичні послуги», які насправді не надавалися.

1.2.14.У період з 16.01.2017 по 24.07.2017, діючи на виконання вказівок ОСОБА_6, ОСОБА_14 за допомогою системи «Клієнт-Банк» здійснено фінансові операції щодо перерахування коштів у сумі 655 500 гривень із банківського рахунку ТОВ «БіВіДжі ГРУП» № НОМЕР_3 відкритого в ПАТ КБ «Приватбанк» на банківський рахунок ТОВ «Валгос-2014» № НОМЕР_4 відкритий в AT «Ощадбанк».

1.2.15.Крім того, у період з 01.08.2017 по 04.08.2017, діючи на виконання вказівок ОСОБА_6, ОСОБА_14 за допомогою системи «Клієнт-Банк» здійснено фінансові операції щодо перерахування коштів у сумі 220 000 гривень із банківського рахунку ТОВ «БіВіДжі ГРУП» № НОМЕР_3, відкритого в ПАТ КБ «Приватбанк», на банківський рахунок ТОВ «Ейч Кью Юкрейн» № НОМЕР_5, відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк».

1.2.16.При цьому, жодні послуги ТОВ «Валгос-2014» з організації корпоративних заходів, а ТОВ «Ейч Кью Юкрейн» з маркетингових досліджень та вивчення кон`юнктури ринку, а також зі створення та просування сторінки в соціальній мережі для ТОВ «БіВіДжі ГРУП» фактично не надавалися.

1.3.Ґрунтуючись на цих обставинах, детектив стверджує, що начальник ДВТС ОСОБА_6 одержав від засновника та директора ТОВ «Інтертрейд-Україна Лімітед» ОСОБА_7 неправомірну вигоду у сумі 980000 гривень за забезпечення закупівлі ГУНП в Луганській області вибухозахисного обладнання саме у ТОВ «Інтертрейд-Україна Лімітед», тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України. Крім того, детектив зазначає, що у період з 13.01.2017 по 04.08.2017 ОСОБА_6 легалізував 875500 гривень, одержаних як неправомірна вигода за забезпечення закупівлі ГУНП в Луганській області вибухозахисного обладнання, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 209 КК України.

1.4.Детективами НАБУ 15.04.2021 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.04.2021 було проведено обшук в автомобілі марки Mercedes-Benz GLE 250, державний номерний знак НОМЕР_6 . В ході обшуку відшукано та вилучено 4 мобільні телефони, які належать ОСОБА_6, а саме: 2 телефони Iphone 11 PRO сірого кольору, 1 телефон Iphone 12 PRO темно-синього кольору та 1 телефон Iphone 7 чорного кольору.

1.5.Детектив просить накласти арешт на вказані мобільні телефони ОСОБА_6 . Метою арешту детектив зазначає забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).

1.6.Підставою арешту майна детектив вказує положення ч. 5 ст. 170 КПК України та наявність достатніх підстав вважати, що суд може призначити ОСОБА_6 покарання у виді конфіскації майна у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень. Необхідність арешту майна обґрунтовує ризиком його відчуження з метою приховування та уникнення конфіскації.

2.В судовому засіданні детектив підтримав клопотання, просив задовольнити його. Додатково зазначив, що вилучені телефони дороговартісних моделей, в разі призначення конфіскації як виду покарання, їх можливо звернути в дохід держави.

Захисник проти задоволення клопотання заперечував з посиланням на відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, потреб досудового розслідування і неможливість виконання завдань кримінального провадження. Стверджує, що детективом не доведено, що кошти отримані саме ОСОБА_6 ; в придбанні цього товару існувала об`єктивна потреба, а інших постачальників на території України не було, тому відбулася закупівля у одного учасника і таке відповідало чинному законодавству; ОСОБА_6 при чому не зловживав своїм впливом.

Крім того, адвокат стверджує, що ці телефони не можуть бути речовими доказами, адже вони 2020-2021 року випуску, жодної інформації щодо події кримінальних правопорушень, віднесених до 2016-2017 років, вони не містять. Також стверджує про пропуск детективом строку звернення з клопотанням і порушення строків розгляду клопотання, що унеможливлює задоволення клопотання.

3.Оскільки представником власника майна ставиться питання про пропуск встановленого ч 5 ст. 171 КПК України строку подання клопотання про арешт, слідчий суддя вважає за необхідне, в першу чергу, розглянути це питання.

3.1.Відповідно до абзацу 1 частини 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

3.1.1.Як вбачається з протоколу обшуку від 15.04.2021, обшук автомобіля марки Mercedes-Benz GLE 250, державний номерний знак НОМЕР_6, який перебуває у фактичному володінні ОСОБА_6, під час якого виявлені і вилучені речі, щодо яких ставиться питання про арешт, розпочався 15.04.2021 о 12 год. 45 хв. та завершився о 16 год. 20 хв. Отже, в цьому випадку строк подачі клопотання про арешт тимчасово вилученого під час такого обшуку майна встановлений до 16 год 20 хв 17.04.2021.

3.1.2.Клопотання про арешт майна було направлено до Вищого антикорупційного суду 16.04.2021 (про що свідчить відповідний поштовий штамп на конверті), отже у встановлений ч. 5 ст. 171 КПК України строк.

3.2.Доводи захисника про неможливість задоволення клопотання з огляду на те, що воно не було розглянуто слідчим суддею протягом 72 годин, слідчий суддя вважає безпідставними. Як вбачається з матеріалів справи, клопотання про арешт надійшло в провадження слідчого судді 19.04.2021. Судове засідання було призначено на 20.04.2021 року о 15 годині 30 хвилин, про що ОСОБА_6 було направлено відповідне повідомлення. Через неявку власника майна або його представника з метою забезпечення його прав на участь у розгляді клопотання, в тому числі через свого представника, судове засідання було відкладено на 23 квітня 2021 року. Отже нерозгляд клопотання про арешт майна протягом 72 годин відбувся через об`єктивні причини неявку підозрюваного або його представника, що не залежать від слідчого судді.

3.3.За таких обставин, слідчий суддя розглядає клопотання про арешт майна, виходячи із можливості цього заходу забезпечити дієвість кримінального провадження.

4.Заслухавши учасників, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла такого висновку.

4.1.Згідно зі ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

4.2.У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

-існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

-потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

-може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

4.2.1.Як слідує із змісту клопотання та підтверджується витягом з ЄРДР від 15.04.2021, досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001981 від 21.06.2017 здійснюється, в тому числі, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 209 КК України, а саме одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великих розмірах для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища та легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, а саме вчиненні фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.

4.2.2.Частина четверта ст. 368 КК України встановлює кримінальну відповідальність, в тому числі, за отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, або службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, надає неправомірну вигоду чи в інтересах третьої особи, будь-якої дії з використанням службового становища. В примітці до ст. 368 КК України вказано, що неправомірною вигодою в особливо великому розмірі є така, що у п`ятсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян. Пунктом 5 підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено, що сума неоподатковуваного мінімуму в частині кваліфікації кримінальних правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п. 169.1 ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року. За цією нормою Податкового кодексу України податкова соціальна пільга встановлюється у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2016 року складав 1378,00 гривень. Отже, податкова соціальна пільга у 2016 році становила 689,00 гривень. Тобто відповідальність за ч. 4 ст. 368 КК України наступає у разі розміру неправомірної вигоди більшої за 344 500 грн. У клопотанні йде мова про суму неправомірної вигоди у розмірі 980000 гривень, що перевищує межі особливо великого розміру, визначеного в примітці до ст. 368 КК України

4.2.3.Службовими особами, які займають відповідальне становище, у статті 368 КК України є особи, зазначені упункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із ст. 6Закону України "Про державну службу" належать до категорії "Б", судді, прокурори, слідчі і дізнавачі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць. Відповідно до витягу з наказу № 484 о/с від 13.07.2016 ОСОБА_6 призначено на посаду начальника департаменту вибухотехнічної служби Національної поліції України. Отже, здійснюючи функції керівника структурногопідрозділу органудержавної влади,він обіймавв органідержавної владипосаду,пов`язану звиконанням організаційно-розпорядчихфункцій,тобто бувслужбовою особою,яка займаєвідповідальне становище в розумінні ст. 368 КК України.

4.2.4.Частина перша статті 209 КК України передбачає кримінальну відповідальність за набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом.

4.2.5.Описана у клопотанні фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими детективом матеріалами кримінального провадження (доповідна записка від 02.09.2016; повідомлення про намір укласти договір; протокол засідання тендерного комітету ГУНП в Луганській області від 09.12.2016; лист ексклюзивного дозволу ТОВ «Інтертрейд-Україна Лімітед; доповідна записка від 25.11.2016; обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі; договір № 794 на закупівлю товарів за державні кошти від 16.12.2016; видаткова накладна № РН-0000006 від 16.12.2016; платіжне доручення № 3676 від 16.12.2016; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 15.07.2020; протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 19.12.2019; протокол допиту свідка ОСОБА_16 від 16.01.2020; протоколи допиту свідка ОСОБА_17 від 11.05.2019, від 12.03.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_18 від 17.05.2019; протокол допиту свідка ОСОБА_19 від 14.05.2019; протокол допиту свідка ОСОБА_20 від 28.05.2019; протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 06.05.2019; протоколи огляду від 16.07.2020, від 21-22.10.2019) формує у слідчого судді внутрішнє переконання про наявність ознак кримінальних правопорушень, щодо вчинення яких зазначає детектив.

4.2.6.За таких умов на даному етапі досудового розслідування наявна обґрунтована підозра щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 368 КК України, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.

4.2.7.При цьому на етапі досудового розслідування слідчий суддя не може вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі встановлювати наявність в діях особи складу злочину та ступінь вини. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що кримінальне правопорушення, про яке зазначає детектив у клопотанні, могло бути вчинено з достатньою вірогідністю, що може бути підставою для застосування в цьому кримінальному провадженні заходів забезпечення, одним із яких є арешт майна.

4.3.Частиною першою та пунктом 3 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачена можливість накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

4.3.1.У цьому випадку арешт накладається на майно підозрюваного за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).

4.3.2.Як підтверджується матеріалами поданого клопотання, 15.04.2021 старший детектив Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 склав повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.368, ч. 1 ст. 209 КК України, яке в той же день було вручено ОСОБА_6 .

4.3.3.Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_6 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, що може бути підставою для накладення арешту на його майно.

4.3.4.Детектив зазначає метою арешту майна забезпечення його можливої конфіскації за вироком суду. Відповідно до ч. 2 ст. 52, ст. 59 Кримінального кодексу України конфіскація є додатковим покаранням, яке полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється в тому числі за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Разом з тим, санкція ч. 4 ст. 368 КК України передбачає позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. В свою чергу санкція ч. 1 ст. 209 КК України передбачає позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна.

4.3.5.Отже, у цьому випадку є достатні підстави вважати, що суд може призначити покарання ОСОБА_6 у виді конфіскації майна у разі його подальшого засудження.

4.4.Разом з тим, детектив звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт мобільних терміналів систем зв`язку. Він не ставить питання про їх арешт з метою забезпечення збереження речових доказів, а висуває єдину мету забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

4.5.Слідчий суддя зазначає, що мобільні термінали систем зв`язку, безумовно, можуть бути об`єктом конфіскації. Проте, процесуальним законом встановлена їх підвищена правова охорона в контексті особливих вимог до їх вилучення при проведенні процесуальних дій. Це логічно пов`язано з тією функцією, яку виконують на сьогоднішній день мобільні телефони в житті кожної особи (забезпечення різних форм комунікації (телефонні розмови; sms-повідомлення; листування в месенджерах; доступ в Інтернет; зберігання інформації; інструмент доступу до інформації, що міститься в хмарних сервісах; доступ до банківських рахунків; засіб оплати; ідентифікація особи через застосунок «ДіЯ» тощо).

4.5.1.Так, частиною 2 ст. 168 КПК України передбачено, що під час обшуку може здійснюватися тимчасове вилучення майна. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

4.5.2.В даному випадку ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 9 квітня 2021 року наданий дозвіл на обшук в автомобілі марки Mercedes-Benz GLE 250, державний номерний знак НОМЕР_7, який перебуває у фактичному володінні ОСОБА_6 та належить на праві приватної власності ОСОБА_21, з метою відшукання, в тому числі засобів мобільного зв`язку та комунікації, які використовуються ОСОБА_6 та містять інформацію в електронному вигляді, повідомлення у електронних поштових скриньках, листування в месенджерах та файлообмінниками (Skype, IMessage, WhatsApp, Viber, Telegram, Signal) про спілкування з ОСОБА_22, ОСОБА_14, ОСОБА_23, ОСОБА_8, службовими особами системи органів Національної поліції, у тому числі членами тендерного комітету ГУНП в Луганській області щодо закупівлі вибухозахисного обладнання та подальшого руху грошових коштів, отриманих ТОВ «Інтертрейд-Україна Лімітед» за виконання договору від 16.12.2016 № 794 на закупівлю товарів за бюджетні кошти.

4.5.3.На підставі зазначеної ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду 15.04.2021 року був проведений обшук автомобіля марки Mercedes-Benz GLE 250, державний номерний знак НОМЕР_6, який перебував у фактичному володінні ОСОБА_6 . В ході обшуку відшукано та вилучено 4 мобільні телефони, які належать ОСОБА_6, а саме: 2 телефони Iphone 11 PRO сірого кольору, 1 телефон Iphone 12 PRO темно-синього кольору та 1 телефон Iphone 7 чорного кольору. Відповідно до протоколу обшуку від 15.04.2021 ОСОБА_6 пояснив, що вказані телефони належать йому, однак повідомити паролі доступу для проведення огляду вмісту вказаних телефонів на місці обшуку відмовився. Враховуючи викладене, зазначені телефони вилучені для подальшого проведення огляду в умовах Національного антикорупційного бюро України.

4.5.4.Згідно ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Разом з тим, відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право, серед іншого, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном. Підстави тимчасового вилучення майна встановлені статтею 167 КПК України і полягають в тому, що майно, яке вилучається слідчим, прокурором має мати певний зв`язок з розслідуваним кримінальним правопорушенням.

4.5.5.Разом з тим, протоколом огляду від 16.04.2021 встановлено, що серійний номер мобільного телефону Iphone 7 чорного кольору НОМЕР_8, IMEI НОМЕР_9 ; серійний номер мобільного телефону Iphone11PROсірого кольору F2LZD47FN70W, IMEI НОМЕР_10 ; серійний номер мобільного телефону Iphone 11 PRO сірого кольору FCJCT0MPN70W, IMEI 35 НОМЕР_11 ; серійний номер мобільного телефону Iphone 12 PRO темно-синього кольору GONDM3EW0D5C, IMEI НОМЕР_12 . Оглядом телефонів встановлено, що всі вони знаходяться у заблокованому стані та для огляду вмісту інформації необхідно ввести коди доступу, які складаються з 6-ти символів. Необхідні коди доступу органу досудового розслідування на даний час невідомі, у зв`язку з чим на даний момент можливість проведення огляду інформації, яка міститься у мобільних телефонах, відсутня.

4.5.6. Отже, ні під час проведення слідчої дії обшуку, ні в процесі огляду вилучених телефонів в приміщенні органу досудового розслідування не було встановлено, що відшукані мобільні телефони містять інформацію, яка б ідентифікувала їх такими, на відшукання яких надано дозвіл ухвалою слідчого судді.

4.5.7.Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли

1)їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або

2)якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення,

а також

3)якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

4.5.8.В даному випадку, хоча доступ до вмісту мобільних телефонів був обмежений власником, детектив не представив слідчому судді відомостей про те, що досудове розслідування цікавить інформація, що на них міститься, для отримання доступу до якої необхідне експертне дослідження.

4.6.Сам інститут тимчасового вилучення майна як захід забезпечення кримінального провадження (ст. 167 КПК України) пов`язується з достатністю підстав вважати, що вилучені речі:

1)підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2)призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3)є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4)одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

До матеріалів клопотання і в судовому засіданні відомостей про відповідність мобільних телефонів одному або декільком критеріям, передбачених у ст. 167 КПК України, слідчому судді не надано.

5.З урахуванням викладеного, відсутні підстави вважати, що вилучені під час обшуку мобільні телефони відповідали ознакам майна, яке може бути тимчасово вилучене або дозвіл на відшукання яких прямо надано ухвалою про обшук, а також що вони вилучені для вивченняфізичних властивостей,які маютьзначення длякримінального провадження, і їх вилучення їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження. За таких обставин, клопотання про арешт тимчасово вилучених мобільних терміналів систем зв`язку з метою конфіскації не може бути задоволено, адже відсутні самі підстави перебування їх в розпорядженні органу досудового розслідування.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 132, 167, 168, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

1.Клопотання детектива про арешт майна залишити без задоволення.

2.На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

3.Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

4.Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

5.Копію цієї ухвали вручити детективу негайно та надіслати власнику майна.

6.Повний текст ухвали оголошений 26.04.2021.

Слідчий суддя ОСОБА_1