Документ № 96555705

Справа № 991/2812/21

Провадження 1-кс/991/2860/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 квітня 2021 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Галабала М.В., за участю секретаря судових засідань Яроша О.М. та представника особи, яка подала скаргу, - адвоката Анікіна Д.С., детектива НАБ України Бірюкова Р.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України про закриття кримінального провадження № 52020000000000043 від 17 січня 2020 року та

ВСТАНОВИВ:

1.22 квітня 2021 року на адресу Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову детектива Національного бюро четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро Україна Бірюкова Р.Г. від 25 січня 2021 року про закриття кримінального провадження № 52020000000000043 від 17 січня 2020 року (далі - Кримінальне провадження).

2.Вимоги скарги вмотивовані тим, що детектив не послався на жодну обставину, встановлену особисто ним під час досудового розслідування, обмежившись лише переказом показань допитаних ним заявників; посилання детектива Бірюкова Р.Г. у оскаржуваній постанові на відсутність події кримінального правопорушення є неправомірним з огляду на нездійснення повного комплексу слідчих та процесуальних дій для отримання доказів та їх оцінки, невжиття заходів щодо направлення запиту про надання міжнародної правової допомоги, а також не надання оцінки фактам, викладеним в заяві про вчинення злочину; ігнорування детективом положень ч. 2 ст. 91 КПК України про те, що обов`язок доказування покладається на слідчого (детектива) та прокурора.

3.Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 22 квітня 2021 року справа передана на розгляд слідчому судді Галабалі М.В.

4.Учасники судового розгляду надали такі пояснення.

4.1.Представник особи, яка подала скаргу, - адвокат Анікін Д.С. - вимоги скарги підтримав, просив постанову детектива НАБ України скасувати як незаконну та невмотивовану, адже в ході досудового розслідування не встановлено всіх обставин, що підлягають доказуванню.

4.2.Детектив НАБ України ОСОБА_2 заперечив проти вимог скарги. Пояснив, що в ході досудового розслідування було допитано осіб, які подали скаргу, а також оглянуто джерела інформації, які за версією заявників свідчать про вчинення кримінального правопорушення. Вказав, що особливості отриманої інформації дозволили йому визначити таке коло слідчих (розшукових) дій, які є необхідними та доцільними із тим, щоб її перевірити на наявність ознак подій кримінальних правопорушень. Додатково надав матеріали кримінального провадження для огляду.

5.Оцінивши обставини, що викладені в скарзі та доданих до неї матеріалах, поясненнях учасників судового розгляду, що надані в судовому засіданні, слідчий суддя приходить до таких висновків.

5.1.Кримінальне провадження розпочате на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Олійник О.В. від 09 січня 2020 року у справі № 991/28/20. До Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості про кримінальні провадження під номерами 520200000000000043 та 520200000000000044, а також розпочато досудове розслідування за депутатським зверненням - заявою народних депутатів України ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України. За версією заявників, ознаки згаданих вище складів кримінальних правопорушень наявні в діях політичних діячів США - ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , а також ОСОБА_15 , які нібито здійснили розкрадання 100 млрд доларів США. Такий висновок вони роблять з огляду на аналіз інтернет-ресурсів, які базуються на дописі ОСОБА_20 в соціальній мережі «Twitter».

5.2.Постановою детектива НАБ України від 25 січня 2021 року Кримінальне провадження було закрите у зв`язку із відсутністю події кримінального правопорушення. Постанова обґрунтована, зокрема, таким:

«Вивченням інтернет-публікацій, що зазначені у зверненні народних депутатів України від 17.12.2019 №14-ДЗ, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3; ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що вони містять посилання на дописи у соціальній мережі «Twitter» користувача ОСОБА_23 ), а також містять відомості про викрадення і виведення ОСОБА_15 та його соратниками з держави більше 100 млрд доларів США.

Жодних інших відомостей, які б вказували на час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінальних правопорушень, а також конкретний вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у вищевказаних інтернет-публікаціях не вказано.

Окрім того в ході досудового розслідування із залученням перекладача оглянуто сторінку у соціальній мережі для публічного обміну інформацією «Twitter» користувача ОСОБА_23 ) у всесвітній інформаційній системі загального доступу - Інтернет, на яку посилались у своєму зверненні від 17.12.2019 №14-ДЗ народні депутатами України, а також посилання на яку міститься у перерахованих вище інтернет-публікаціях засобів масової інформації.

Оглядом встановлено, що у соціальній мережі для публічного обміну інформацією «Twitter» користувача ОСОБА_23 ) у всесвітній інформаційній системі загального доступу - Інтернет за 15.12.2019 містяться дописи у текстовому вигляді на англійській мові.

Перекладом їхнього змісту на українську мову встановлено текст із наступним змістом: « Імпічмент Демократів за невинну поведінку має на меті перешкодити наступним розслідуванням корупції епохи Обами: мільярди відмитих доларів; мільярди, переважно доларів США, були використані не за призначенням - Вимагання; хабарництво; змова Демократичного Національного Комітету з Україною щодо знищення кандидата ОСОБА_19. Набагато більше».

Жодних інших відомостей, які б вказували на час, місце, спосіб та інші обставини вчинення можливих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, а також суб`єкта їхнього можливого вчинення та конкретний вид і розмір завданої шкоди, у інтернет-публікаціях, а також першоджерелі інформації - дописах у соціальній мережі «Twitter» користувача ОСОБА_23 ), не вказано.

Окрім того в ході проведення досудового розслідування в якості свідків допитано народних депутатів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Допитаний в якості свідка ОСОБА_1 надав свідчення, згідно яких додаткових відомостей окрім тих, які викладені у зверненні від 17.12.2019 №14-ДЗ із відповідними додатками, у нього не має. Також пояснив, що 16.12.2019 року у засобах масової інформації опубліковано відомості про те, що колишній Президент США та Президент України, повноваження якого припинено, - ОСОБА_15 шляхом зловживання службовим становищем останнім можливо заволоділи грошовими коштами і завдали збитків державі Україна у розмірі 100 млрд. доларів США.

Як зазначено у вищевказаних публікаціях ці відомості повідомив екс-мер Нью-Йорка - ОСОБА_20 шляхом викладення відповідних дописів на своїй сторінці в соціальній мережі «Twitter». Згідно інформації ОСОБА_20 частина із грошей, які є збитком державі Україна, були розподілені між ОСОБА_15 і його оточенням з одного боку та членами демократичної партії США - з іншого.

ОСОБА_1 не відомо чи є достовірними відомості, що викладені у засобах масової інформації у всесвітній мережі Інтернет. Відомостей про те, яким саме чином Президент України, повноваження якого припинено, - ОСОБА_15 зловживав владою або службовим становищем, тобто умисно використовував владу чи своє службове становище з метою завдання збитків державі Україна, про які вказується у депутатському зверненні, а також, у якому вигляді завдано збитки, у ОСОБА_1 не має.

Також ОСОБА_1 не відомо яким саме чином Президент України, повноваження якого припинено, - ОСОБА_15 здійснив легалізацію (відмивання) майна, одержаного внаслідок вчинення злочину, про який йдеться у депутатському зверненні - заяві про вчинення кримінальних правопорушень № 14-ДЗ від 17.12.2019.

Жодних інших додаткових відомостей, окрім тих, що викладені у зверненні народних депутатів України від 17.12.2019 № 14-ДЗ із відповідними додатками, ОСОБА_1 не надав.»

5.3.Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, дати їм належну оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ст. 9 КПК України). Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому КПК України (ч. 1 ст. 24 КПК України). На досудовому провадженні заявник, потерпілий, його представник чи законний представник, підозрюваний, його захисник чи законний представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження можуть оскаржити рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи (п. 4 ч. 1 ст. 303 КПК України).

5.4.У розділі 3 Листа ВССУ від 12 січня 2017 року № 9-49/0/4-17 «Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» зазначено, що правова природа оскарження постанови про закриття кримінального провадження передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими особами органів досудового розслідування, а й підстав його закриття.

5.5.Щодо дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження слідчий суддя звертає увагу на таке.

5.5.1.Детектив НАБ України прийняв рішення про закриття провадження у формі постанови. Він закрила його реалізуючи повноваження, передбачене ч. 4 ст. 284 КПК України. Також, слідчий суддя встановив, що копія постанови детектива про закриття кримінального провадження була надіслана особам, перелік яких визначений у ч. 6 ст. 284 КПК України.

5.5.2.В подальшому слідчий суддя встановлює, чи дотримані формальні вимоги при прийнятті постанови. КПК України містить вимоги до постанови як рішення слідчого. Так, постанова слідчого складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови (ч. 5 ст. 110 КПК України).

5.5.3.У резолютивній частині оскаржуваної постанови не зазначено особу, якій належить її виконати, проте, з урахуванням того, що детектив уповноважений на виконання цієї постанови (тобто, може закрити кримінальне провадження самостійно), незазначення відповідальної особи, що виконує постанову, не є, на переконання суду, порушенням. Оцінивши наданий текст постанови детектива НАБ України від 25 січня 2021 року про закриття Кримінального провадження, слідчий суддя доходить до висновку, що ця постанова містить усі обов`язкові елементи такого процесуального рішення. Відтак, детектив дотримався процесуального порядку закриття кримінального провадження.

5.6.Щодо наявності підстав для закриття кримінального провадження слідчий суддя звертає увагу на таке.

5.6.1.Закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України (відсутність події кримінального правопорушення) може здійснюватися у випадках, якщо: а) встановлено, що не було самого факту, для розслідування якого почате провадження; б) встановлено, що сама подія мала місце, однак її не можна визнати кримінальним правопорушенням, бо вона була результатом дії стихійного лиха, фізіологічних процесів тощо; в) встановлено, що подія мала місце, проте не була кримінальним правопорушенням, оскільки пов`язана з діями потерпілого, а не сторонніх осіб (самогубство, нещасні випадки на підприємствах), тощо (постанова Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 361/4314/16-к). Доктринально визнано, що у кримінально-правовому і кримінально-процесуальному значеннях подія злочину (подія кримінального правопорушення) - це діяння особи, вчинення якого заборонено законом і яке законодавцем визнається злочином (кримінальним правопорушенням). Таким чином, обсягом перевірки слідчим суддею щодо застосування цієї підстави для закриття кримінального провадження охоплюється якість оцінки слідчим доказів, які вказують на наявність факту вчинення певного кримінального правопорушення.

5.6.2.Органом досудового розслідування було встановлено: «…у колективному зверненні народних депутатів України від 17.12.2019 №14-ДЗ із відповідними додатками; у дописах у соціальній мережі «Twitter» користувача ОСОБА_23 ), а також у інтернет-публікаціях, що зазначені у зверненні народних депутатів України від 17.12.2019 №14-ДЗ не містять конкретних та об`єктивних відомостей та фактичних даних про подію злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191, а також злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, із урахуванням інших доказів та фактичних даних у їх сукупності та взаємозв`язку, які ґрунтуються на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, викладених у колективному зверненні народних депутатів України від 17.12.2019 № 14-ДЗ із відповідними додатками, у дописах у соціальній мережі «Twitter» користувача ОСОБА_23 ), а також у інтернет-публікаціях, що зазначені у зверненні народних депутатів України від 17.12.2019 № 14-ДЗ, оцінюючи сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, органом досудового розслідування встановлено відсутність події кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, а також відсутність події кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.»

5.6.3.Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 191 КК України може бути вчинене у таких формах: 1) привласнення чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні; 2) розтрата такого майна зазначеною особою (ч. 1 ст. 191); 3) привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (ч. 2 ст. 191). За частиною п`ятою цієї ж статті кримінальна відповідальність настає, якщо згадані вище дії були вчинені щодо майна в особливо великому розмірі, тобто на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення (примітка 4 до ст. 185 КК України) або ж вчинені організованою групою, тобто якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення цього та іншого (інших) кримінальних правопорушень, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи (ч. 3 ст. 28 КК України).

5.6.4.Що ж до кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК України, то станом на момент опублікування допису ОСОБА_20 (на підставі якого було зроблено публікації, які послугували приводом написання заяв про злочин) об`єктивною стороною вказаної статті охоплювалося вчинення фінансової операції чи правочину з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів. За частиною третьою настає кримінальна відповідальність за умови, якщо діяння вчинене в особливо великому розмірі, тобто якщо предметом злочину були кошти або інше майно на суму, що перевищує вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (примітка 3 до цієї ж статті) або ж вчинений організованою групою, визначення якої наведене в попередньому пункті. Станом на той час, для встановлення складу злочину «легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» необхідна наявність предикатного діяння, тобто діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або діяння, вчинене за межами України, якщо воно визнається суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, за кримінальним законом держави, де воно було вчинене, і є злочином за Кримінальним кодексом України та внаслідок вчинення якого незаконно одержані доходи (примітка 1 до цієї ж статті).

5.6.5.Виходячи із цього, слід зробити висновок про правильність дій детектива НАБ України щодо вирішення питання про обсяг слідчих дій, які слід здійснити в межах Кримінального провадження з огляду на ознаки об`єктивної сторони кримінальних правопорушень, про існування яких вказували у своїй заяві заявники.

5.6.6.В силу положень ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Видається, що під процесуальною самостійністю слідчого слід розуміти його право на підставі свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, приймати відповідні процесуальні рішення та вчиняти дії, пов`язані із рухом досудового розслідування (збирати докази, проводити слідчі та негласні слідчі (розшукові) дії, інші процесуальні дії тощо), застосуванням заходів забезпечення кримінального провадження, за винятком випадків, коли законом передбачене отримання на це згоди прокурора чи слідчого судді, з метою досягнення завдань кримінального провадження.

5.6.7.Слідчий суддя враховує те, що ст. 25 КПК України однією із засад кримінального провадження визначено публічність. Її зміст полягає, зокрема, в тому, що слідчий зобов`язаний в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Процесуальна активність посадових осіб, що ведуть процес на стадії досудового розслідування, зумовлена обов`язками слідчого, керівника органу досудового розслідування, прокурора всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження. З цією метою слідчий має за власною ініціативою здійснювати розслідування, проводити слідчі дії, не чекаючи клопотань щодо цього інших учасників кримінального провадження.

5.6.8.Враховуючи, що критерії оцінки ефективності досудового розслідування в кримінальному процесуальному законі не визначені, слідчий суддя вдається до аналізу практики Європейського суду з прав людини щодо позитивних обов`язків держави за ст. 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Так, щоб певне розслідування вважалось «ефективним», воно повинно призвести до встановлення фактів справи та до встановлення і покарання винних осіб. Це не є обов`язком досягнення результату, але є обов`язком вжиття заходів. Державні органи повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, серед іншого, покази свідків, висновки судових експертиз та ін. (A.N. v. Ukraine, № 13837/09, 29 January 2015, § 65). Таким чином, ЄСПЛ недвозначно застосовує критерій розумності у визначенні обсягу заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються певної події.

5.6.9.Доктриною визначається, що на методику перевірки первинної інформації впливає джерело цієї інформації. Правильна організація її перевірки залежить від слідчої ситуації, яка визначає обсяг, межі перевірки і впливає на вибір криміналістичних засобів, прийомів і методів, спеціально призначених для вирішення завдань на стадії досудового розслідування. Під час оцінювання первинної інформації слідчий не збирає вичерпні відомості про всі факти кримінальних правопорушень і суб`єктний склад, а виявляє лише дані, що вказують на ознаки конкретного злочину, організованого злочинного утворення.

5.6.10.Зі змісту скарги та оглянутих в ході судового розгляду матеріалів кримінального провадження встановлено, що детектив НАБ України оглянув додані до заяви про кримінальне правопорушення додатки, з яких встановлено, що вони ґрунтуються на дописі у соціальній мережі «Twitter» користувача ОСОБА_23 ), і на відміну від першоджерела містять відомості про викрадення і виведення ОСОБА_15 та його соратниками з держави більше 100 млрд доларів США. Жодних відомостей, які б вказували на час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінальних правопорушень, а також конкретний вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у вищевказаних інтернет-публікаціях не вказано. Крім цього, протоколом огляду соціальної мережі «Twitter» користувача ОСОБА_23 ), який було здійснено детективом НАБ України із залученням спеціаліста-перекладача, встановлено, що жодної інформації про вчинення яких-небудь дій ОСОБА_15 у вищезгаданому дописі немає. Таким чином, детектив НАБ України не лише допитав заявників, як про це зазначає ОСОБА_22 у скарзі на постанову про закриття кримінального провадження, а й вчинив інші слідчі дії, які спрямовані на вивчення первинного джерела інформації. За умови, що заявники не могли повідомити будь-яких інших відомостей, які б дозволили перевірити наявність події кримінального правопорушення, дії слідчого, спрямовані на аналіз первинного джерела, яке стало інформаційним підґрунтям для поширення інформації на різних інтернет-сторінках, слід визнати правильними та такими, що узгоджуються із засадою публічності, а також дозволяють стверджувати, що детектив НАБ України здійснив своєчасний розгляд та кваліфіковану оцінку первинної інформації на досудовому розслідуванні.

5.6.11.Оглянуті матеріали Кримінального провадження дозволяють прийти до висновку, що детективом НАБ України належним чином проаналізовано фактичні обставини та шляхом всебічного, повного й неупередженого їх дослідження, керуючись законом, встановлено відсутність події кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України та ч. 3 ст. 209 КК України, адже інформація про вчинення будь-яких дій, які могли б вказувати на наявність ознак діянь, що кваліфікуватимуться за вищезгаданими статтями - не встановлено.

5.7.Доводи заявника про те, що постанова від 25 січня 2021 року про закриття Кримінального провадження не містить відомостей про виконані слідчі чи процесуальні дії слідчий суддя сприймає як такі, що не базуються на вимогах закону, оскільки ні стаття 110 КПК України, ні стаття 284 КПК України не містять вимог до постанови про закриття кримінального провадження щодо зазначення у ній переліку виконаних слідчих чи процесуальних дій. Доводи про те, що у оскаржуваній постанові не надано оцінки фактам, викладеним в заяві про вчинення злочину, спростовується ретельним аналізом цієї постанови, адже у ній зазначено, що «…у колективному зверненні народних депутатів України від 17.12.2019 №14-ДЗ із відповідними додатками; у дописах у соціальній мережі «Twitter» користувача ОСОБА_23 ), а також у інтернет-публікаціях, що зазначені у зверненні народних депутатів України від 17.12.2019 №14-ДЗ не містять конкретних та об`єктивних відомостей та фактичних даних про подію злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191, а також злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України…». Таке судження слідчий суддя сприймає як оцінку наданих заявниками фактів, яка викладена у належній процесуальній формі та базується на отриманих доказах. Щодо доводів про те, що у Кримінальному провадженні не проведено значну кількість слідчих та процесуальних дій, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (та наводяться заявником у скарзі), то ці доводи спростовуються тим, що слідчий є самостійною фігурою у кримінальному провадженні; обсяг заходів, які ним вживаються для перевірки первинної інформації у кримінальному провадженні повинен бути розумним та співвідноситися із джерелом отриманої інформації.

6.Таким чином, слідчий суддя вважає, що детектив всебічно, повно і неупереджено дослідив обставини кримінального провадження, зміст та форма процесуального рішення (постанова про закриття кримінального провадження) відповідає вимогам ст. 110 КПК України, офіційне розслідування проведене ефективно, а за таких обставин доводи заявника про його необґрунтованість та незаконність є необґрунтованими, що вказує на необхідність відмови у задоволенні скарги про скасування постанови детектива про закриття кримінального провадження.

Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 2-3, 9, 284, 303, 306-307, 309, 372 КПК України слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

1.Скаргу ОСОБА_1 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 25 січня 2021 року про закриття кримінального провадження № 52020000000000043 від 17 січня 2020 року, залишити без задоволення.

2.Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

3.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя М.В. Галабала