- Головуючий суддя (ВАКС): Хамзін Т.Р.
Справа № 991/2836/21
Провадження1-кс/991/2884/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива НАБУ ОСОБА_3,
підозрюваного ОСОБА_4,
захисника ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3, погоджене із прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6, про арешт майна у кримінальному провадженні №52018000000000385 від 17.04.2018,
ВСТАНОВИВ:
23.04.2021 року до Вищого антикорупційного суду надійшло означене клопотання.
1.Доводи клопотання.
У клопотанні зазначено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000385 від 17.04.2018 здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України за фактом розтрати службовими особами Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» «Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш» (код ЄДРПОУ 14281072) (далі ДПДГЗІФ «Укрінмаш») та підприємства нерезидента «Triangle Group Incorporated» (Об`єднані Арабські Емірати) грошових коштів КП «ШКЗ «Імульс», ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» в особливо великих розмірах.
Так досудовим розслідуванням встановлено, що на виконання договорів комісії №3/112-Д від 11.12.2014, № 3/12-Д від 11.03.2015, укладених між КП «ШКЗ «Імпульс» та ДПДГЗІФ«Укрінмаш», останні з компаніями-нерезидентами уклали контракти на експортну поставку товарів (капсулів), виробником якого є КП «ШКЗ «Імпульс», а саме: контракт №Д-УИМ-ДУН-344.14-3/74-К з Компанією «Дунарит АД»; контракт № 3/10-К з компанією ««Infora Limited».
Для забезпечення виконання умов за вищевказаними зовнішньоекономічними контрактами ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» залучило компанію-нерезидента «Triangle Group Incorporated», уклавши з нею агентські угоди №3/164д-14 від 12.12.2014, 3/10-15д від 12.03.2015.
На виконання вищевказаних агентських угод вищевказаними особами забезпечено складання і підписання актів виконаних робіт (№1 від 18.06.2015 на суму 28205,42 Євро, №1 від 25.05.2015 на суму 11833,50 Євро, №2 від 16.09.2015 на суму 30606 Євро, №3 від 26.11.2015 Євро на суму 40748,75 Євро, №4 від 11.04.2016 на суму 28347,5 Євро, №5 від 26.04.2016 на суму 53464,5 Євро) за нібито надані компанією «Triangle Group Incorporated» послуги, пов`язані із укладенням та виконанням зовнішньоекономічних контрактів на експортну поставку товарів (капсулів).
У наступному грошові кошти за актами виконаних робіт були перераховані на рахунок компанії «Triangle Group Incorporated», відкритий у банківській установі Латвійської Республіки - JSС «Norvik Banka».
Водночас орган досудового розслідування стверджує, що роботи і послуги, зазначені в актах виконаних робіт за вищевказаними агентськими угодами, компанією «Triangle Group Incorporated» фактично не виконувались та не надавались, а акти виконаних робіт на підставі яких були перераховані грошові кошти містять завідомо неправдиві відомості.
За версією слідства в першій половині грудня 2014 року, ОСОБА_7, який займав посаду заступника генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» залучив до вчинення вказаного вище злочину виконуючого обов`язки генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_8, начальника Департаменту № 1 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_9, начальника відділу контрактів № 1 Департаменту № 1 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_4 .
21.04.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах;
- ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України службовому підробленні, тобто складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
За версією слідства зазначені дії ОСОБА_4 призвели до спричинення збитків на загальну суму 2760743,07 грн.
Детектив стверджує, що під час досудового розслідування 21.04.2021 детективами Національного бюро, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_10 від 08.04.2021 № 991/2416/21 в ДП ДГЗІВ «Укрінмаш» проведено обшук, в ході якого, зокрема, вилучено як тимчасово вилучене майно мобільний телефон iPhone XS Max imei НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4 . Підставою даного вилучення було виявлення у даному телефоні листування між ОСОБА_4 та ОСОБА_9, зокрема, з приводу предмету досудового розслідування, а тому, даний телефон має значення для досудового розслідування кримінального провадження як речовий доказ та підлягає арешту.
Крім того, згідно доводів клопотання, з метою відновлення видаленої інформації з вказаного мобільного телефону, яка може мати значення для досудового розслідування кримінального провадження, існує необхідність у подальшому проведенні експертного дослідження, під час якого можливо відновити видалену інформацію з метою її подальшої оцінки в ході досудового розслідування.
Таким чином, на думку детектива, під час досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на мобільний телефон iPhone XS Max imei НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4 з метою забезпечення збереження речових доказів із забороною користування та розпорядження власником або іншими особами цим рухомим майном.
2.Судовий розгляд.
Під час судового розгляду детектив НАБУ ОСОБА_3 зазначив, що під час обшуку огляд мобільного телефону проводився, однак весь вміст телефону не вдалося скопіювати. На даний момент огляд мобільного телефону ОСОБА_4 не проводився у зв`язку з браком часу, а тому існує необхідність у його арешті для проведення подальшого огляду та вилучення відповідної інформації.
Детектив долучив копію постанови про визнання речовим доказом та визначення місця його зберігання від 22.04.2021.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 наголосив на тому, що вилучений мобільний телефон ОСОБА_4 не вказаний у переліку речей, дозвіл на відшукання яких був наданий слідчим суддею при задоволенні клопотання про обшук, а тому його вилучення є перевищенням повноважень детектива. Він зазначив, що під час обшуку ОСОБА_4 не мав бажання віддавати телефон, а надав його для огляду, вказав пароль доступу з метою зняття наявної інформації. Просив відмовити у задоволенні клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_4 вказав, що не надавав дозвіл на вилучення мобільного телефону, а надав його для огляду та повідомив пін-код. У зв`язку з безпідставним вилученням мобільного телефону, просив відмовити у задоволенні клопотання та повернути пристрій.
3.Оцінка та висновки слідчого судді.
3.1.Щодо правового статусу вилученого майна та дотримання строків звернення із клопотанням про арешт майна.
Згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор серед іншого має право оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі.
Поряд із цим, цією ж нормою закріплено, що вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Наведене дає підстави для висновку, що речі і документи, вилучені на підставі ухвали слідчого судді про обшук не є тимчасово вилученим майном.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.04.2021 (справа №991/2416/21) детективам Національного антикорупційного бюро України надано дозвіл на проведення обшуку в приміщеннях, в яких здійснює свою діяльність ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» і які знаходяться на сьомому поверсі будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, задля відшукання та вилучення речей та документів, серед яких відсутні термінали мобільного зв`язку.
Відповідно до протоколу обшуку від 21.04.2021, у результаті проведення обшуку на підставі вказаного судового рішення, детективами НАБУ серед іншого було вилучено мобільний телефон iPhone XS Max imei НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4 .
Отже, ухвалою слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку безпосередньо не передбачалась можливість вилучення мобільних пристроїв, а тому мобільний телефон iPhone XS Max imei НОМЕР_1 є тимчасово вилученим майном.
Також кримінальний процесуальний закон визначає окремі підстави для вилучення мобільних терміналів зв`язку. Так у абз. 2, 3 ч. 2 ст. 168 КПК України зазначено, що тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Обшук у приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 проводився 21.04.2021 у період часу з 09:45 до 15:10. Таким чином, клопотання про арешт майна мало б бути подане не пізніше 15:10 23.04.2021.
Вказане клопотання було зареєстроване канцелярією Вищого антикорупційного суду 23.04.2021 о 08:52.
Отже, клопотання про арешт майна подано у строк передбачений абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України.
3.2.Щодо наявності підстав для арешту майна.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).
З матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000385 від 17.04.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, здійснюється, зокрема, за фактом розтрати службовими особами ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та підприємства нерезидента «Triangle Group Incorporated» грошових коштів КП «ШКЗ «Імульс», ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» в особливо великих розмірах.
У клопотанні детектива наведені відомості про обставини вчинення злочину, які в сукупності з наданими у судовому засіданні поясненнями та доданими до клопотання матеріалами дають слідчому судді підстави для висновку, що могло бути вчинено кримінальне правопорушення, про яке зазначається у клопотанні. Такий висновок ґрунтується на підставі сукупності досліджених у судовому засіданні документів, зокрема: копії висновку експерта №8/7 від 17.03.2020, копіях агентських угод №3/164д-14 від 12.12.2014, №3/188д-14 від 26.12.2014, №3/10-15д від 12.03.2015 копіях актів виконаних робіт №1 від 18.06.2015 за агентською угодою №3/164д-14 від 12.12.2014, №1 від 10.08.2015 за агентською угодою №3/188д-14 від 26.12.2014, №1 від 25.05.2015 та №3 від 26.11.2015, №4 від 11.04.2016, №5 від 26.04.2016 за агентською угодою №3/10-15д від 12.03.2015 та інших доказах.
Зазначені обставини підтверджують факт можливого вчинення кримінального правопорушення та необхідності його належного досудового розслідування, що може бути підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. (ч. 1 ст. 170 КПК України).
У ч.2ст.170КПК Українипередбачено,що арештмайна допускаєтьсяз метоюзабезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Підставою для арешту мобільного телефону ОСОБА_4 детектив визначає необхідність збереження речового доказу.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна з метою збереження речових доказів слідчий суддя, зокрема, повинен враховувати:
- правову підставу для арешту майна;
- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України);
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
- наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).
Із змісту клопотання, протоколу обшуку та опису вилучених документів та речей, що є додатком до протоколу обшуку вбачається, що за результатами його проведення, серед іншого, було виявлено та вилучено: мобільний пристрій iPhone XS Max imei НОМЕР_1 . У протоколі вказано, що ОСОБА_4 добровільно надав мобільний телефон та вказав пін-код до нього.
Детектив пояснює рішення про вилучення вказаного телефону тим, що під час його огляду було виявлено листування між ОСОБА_4 та ОСОБА_9, зокрема з приводу предмету досудового розслідування. Крім того, він стверджує, що існує необхідність у подальшому проведенні експертного дослідження з метою відновлення видаленої інформації з вказаного мобільного телефону.
Постановою від 22.04.2021 детектив ОСОБА_11 визнав мобільний пристрій iPhone XS Max imei НОМЕР_1 речовим доказом у кримінальному провадженні №52018000000000385 від17.04.2018 як матеріальний об`єкт, що містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Отже, орган досудового розслідування цікавлять саме відомості, які містяться на вказаному мобільному пристрої, а не безпосередньо матеріальний об`єкт у вигляді мобільного телефону.
Встановлено, що під час проведення вказаного вище обшуку був присутній спеціаліст, який проводив огляд комп`ютерних пристроїв, копіював віднайдену інформацію. ОСОБА_4 добровільно надав доступ до свого мобільного телефону, чим забезпечив можливість копіювання наявної у ньому інформації. Зі змісту протоколу вбачається лише те, що на вказаному пристрої нібито виявлено листування ОСОБА_4 та ОСОБА_9 щодо предмета досудового розслідування, однак жодних вказівок щодо перешкод, які б заважали спеціалісту скопіювати наявну на пристрої інформацію, або технічної неможливості вилучити всі необхідні дані не міститься.
Крім того, з наданих детективом документів неможливо встановити характер відомостей, які можуть міститись на вказаному пристрої, та зміст віднайденого слідством листування. Детективом не було надано пояснень про те, які конкретно питання обговорювались у віднайденому листуванні. Це позбавляє можливості дійти висновку про наявність на вказаному мобільному пристрої інформації, яка може мати суттєве значення для встановлення обставин вказаного кримінального провадження.
З моменту проведення обшуку минуло 6 днів, протягом яких органом досудового розслідування не було проведено повторний огляд мобільного телефону iPhone XS Max imei НОМЕР_1, не було встановлено ні його вміст, ні факт видалення з нього будь-якої інформації. Весь цей час мобільний пристрій ОСОБА_4 перебуває у розпорядженні органу досудового слідства, однак жодних дій, які були б спрямовані на отримання доступу до інформації, її вилучення та повернення вказаного пристрою слідством не вживається.
У постанові про визнання вказаного мобільного телефону речовим доказом також відсутні відомості щодо його вмісту, а міститься лише вказівка про наявність листування, яке було виявлено у результаті огляду телефону ще під час проведення обшуку.
З наведеного вбачається, що детективом не доведено:
-наявність на мобільному телефоні iPhone XS Max imei НОМЕР_1 відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження №52018000000000385, тобто те, чи може він бути речовим доказом;
-наявність перешкод у доступі та копіюванні інформації з вказаного мобільного пристрою під час його огляду та у результаті його подальшого утримання;
-наявність на вказаному мобільному пристрої видаленої інформації, яка може бути здобута лише у результаті проведення експертного дослідження;
-необхідність проведення експертного дослідження та наявність підстав для його проведення;
-факту призначення експертизи, для проведення якої необхідний вилучений мобільний телефон.
Відсутність вказаних обставин обумовлює відсутність підстав для арешту такого майна. Брак часу для встановлення цих обставин у органу досудового розслідування в даному випадку не виправдовує безпідставне застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.
За таких умов втручання у право власності ОСОБА_4 у виді арешту його майна не є виправданим.
Враховуючи той факт, що детектив не надав слідчому судді ґрунтовних пояснень та не довів можливість знищення, приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження інформації, яка міститься на мобільному пристрої ОСОБА_4, клопотання про арешт мобільного телефону iPhone XS Max imei НОМЕР_1 не може бути задоволеним.
У ч. 1 ст. 173 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Зважаючи на викладене вище, у задоволенні клопотання старшого детектива Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 98, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання старшого детектива Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про арешт майна.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1