Документ № 96586839

Справа № 991/2654/21

Провадження 1-кс/991/2704/21

У Х В А Л А

Іменем України

23 квітня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.

за участю:

секретаря судового засідання Заплатинської К.В.,

прокурора Скибенка О.І.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Стамборського Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду

клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенка О.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання до підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Тиврів Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судомого,

у кримінальному провадженні № 12020000000000081 від 31.01.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенка О.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12020000000000081 від 31.01.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

Як зазначає прокурор у змісті клопотання досудовим розслідуванням встановлено, що кінцевий бенефіціарний власник ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД - КРЕДИТ» ОСОБА_2 , начальник управління розквартирування та капітального будівництва логістики Головного управління Національної гвардії України ОСОБА_1 , начальник фінансової служби управління розквартирування і капітального будівництва логістики Головного управління НГУ ОСОБА_3 , діючи у складі організованої групи разом з представником за довіреністю ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» ОСОБА_4 , достовірно знаючи про невідповідність та неповноту конкурсних пропозицій ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД - КРЕДИТ», забезпечили його перемогу у конкурсі з придбання житла для військовослужбовців, на підставі чого, в подальшому було укладено низку договорів про придбання квартир, запропонованих ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД - КРЕДИТ», які дотепер не виконані у зв`язку з непридатністю квартир для проживання. Внаслідок сукупності дій, вищевказаних осіб, державному бюджету завдано шкоду на суму 17 337 970 гривень.

За версією сторони обвинувачення, ОСОБА_1 , будучи активним учасником організованої групи, виконував таке:

- отримував від ОСОБА_2 інформацію щодо єдиного злочинного плану, спрямованого на досягнення злочинного наміру та своєї злочинної ролі у ньому як заступника голови комісії (виконувача обов`язків голови комісії у разі відсутності голови) і начальника управління розквартирування і капітального будівництва логістики Головного управління НГУ;

- брав участь як член конкурсної комісії (заступник голови комісії, виконувач обов`язків голови комісії) під час визначення необхідності закупівлі максимально можливої кількості квартир на території Київської області для подальшої їх закупівлі;

- відповідно до вимог проведення конкурсу допустив як член конкурсної комісії (заступник голови комісії, виконувач обов`язків голови комісії) до участі в конкурсі пропозицію ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ», брав участь у її розгляді та визначенні переможцем конкурсу;

- узгоджував та підписував як член конкурсної комісії (заступник голови комісії, виконувач обов`язків голови комісії) підготовлені ОСОБА_3 за результатами проведення конкурсу проєкти протоколів засідання конкурсної комісії, будучи обізнаним про внесення до них недостовірних відомостей, які складали хибне уявлення у вищого керівництва Головного управління НГУ та членів конкурсної комісії, які не були обізнані про існування та діяльність організованої групи, а в подальшому - у службових осіб відповідних контролюючих органів про законну перемогу конкурсних пропозицій ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» та подальше придбання за бюджетні грошові кошти квартир у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , які відповідали вимогам конкурсу та були повністю готовими для заселення родин військовослужбовців НГУ (здійснені оздоблювальні роботи, підключені на постійній основі інженерні комунікації з постачання комунальних послуг тощо), що не відповідало дійсності;

- підписував з боку Головного управління НГУ документи про перехід права власності зазначених квартир від ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» до НГУ (договори, акти приймання-передачі тощо);

- отримував свою частку грошових коштів від злочинної діяльності.

Підставою для звернення до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання до підозрюваного ОСОБА_1 стали наявність достатніх підстав вважати, що останній вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, а також наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, експертів чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. З цих підстав прокурор вважає, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 необхідним є застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладанням наступних обов`язків: 1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; 3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 ; 5) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; 6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 7) носити електронний засіб контролю.

Доводи сторони обвинувачення.

Прокурор Скибенко О.І. клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання підтримав. Зазначив, що зібрані на сьогоднішній день докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, та підтверджують наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Наголосив, що підозрюваний ОСОБА_1 не з`являвся за викликом органу досудового розслідування, а також ухилявся від отримання процесуальних документів у кримінальному провадженні. Крім цього, просив суд врахувати ту обставину, що підозрюваний ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим, не з`явився у попереднє судове засідання, що є додатковим свідченням про існування ризиків. Посилаючись на вищезазначене прокурор просив задовольнити клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Доводи сторони захисту.

Адвокат Стамборський Т.М. проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання заперечив. Зауважив, що матеріали досудового розслідування не містять доказів, які б підтверджували обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються. Наголосив, що строки досудового розслідування у кримінальному провадженні, в якому ОСОБА_1 повідомлено про підозру сплили у минулому році, а тому будь-яке застосування щодо нього запобіжного заходу є неприпустимим. Звернув увагу, що на даний час підозрюваний ОСОБА_1 реалізував своє право на ознайомлення із матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000081 від 31.01.2020. Просив клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 повернути прокурору буз розгляду.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав доводи свого захисника та просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Додатково наголосив, що матеріали досудового розслідування не містять доказів тих обставин, які інкримінуються йому Національним антикорупційним бюро України та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою.

Оцінка та висновки слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, тобто в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, організованою групою та складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, за попередньою змовою групою осіб.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 № 187-р, яким передбачено розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 1003090 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців НГУ» на 2017 рік; Накази Головного управління Національної гвардії України від 14.04.2017 № 27/30/3-2348, від 24.05.2017 № 27/03/3-3557, якими було розпочато та завершено конкурс з придбання житла для військовослужбовців Національної гвардії України (підписані ОСОБА_1 ); конкурсною пропозицією учасника ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» для участі в конкурсі з придбання квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку для забезпечення житлом військовослужбовців НГУ; конкурсною пропозицією учасника ТОВ «ГІПЕРБУД КАПІТАЛ» для участі в конкурсі з придбання квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку для забезпечення житлом військовослужбовців НГУ; протоколами засідання конкурсної комісії з придбання житла для військовослужбовців Національної гвардії України у 2017, якими ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» було визнано переможцем конкурсу з придбання житла для військовослужбовців Національної гвардії України ( ОСОБА_1 був заступником голови комісії з придбання житла для військовослужбовців Національної гвардії України); договором купівлі-продажу квартир АДРЕСА_2 між ГУ НГУ та ТОВ «Бучажитлобуд-Кредит» від 15.12.2017 (зазначений договір від імені ГУ НГУ підписаний ОСОБА_1 ); актами за результатами огляду об`єкту дослідження від 03.06.2019 та висновками за результатами проведення судової будівельної експертизи від 19/06/2019 № 19/24/1/72-СЕ/19, від 20/06/2019 № 19/24/1/73-СЕ/19, від 21/06/2019 № 19/24/1/74-СЕ/19, від 24/06/2019 № 19/24/1/75-СЕ/19, відповідно до яких встановлено, що квартири не відповідають умовам договорів щодо якості квартир та вимогам Державних Будівельних Норм, які застосовуються до житлових квартир; висновком економічної експертизи від 20.07.2020 № 02/07-20, який свідчить про те, що сума матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету України внаслідок придбання ГУ НГУ об`єктів нерухомого майна - квартир НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_2 , складає 17 337 970 гривень.

Таким чином, дослідивши надані до суду матеріали у своїй сукупності, слідчий суддя встановив, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими.

З приводу наданих стороною захисту заперечень стосовно закінчення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000081 від 31.01.2020, слідчий суддя зауважує, що жодних доказів вищезазначеного твердження стороною захисту надано не було, а тому такі заперечення слідчим суддею вважаються необґрунтованими.

Зважаючи на вищевикладене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім вищезазначених кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин. Вказане, на переконання слідчого судді, може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Щодо наявності ризиків

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на існування таких ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; 3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Щодо ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

Обґрунтовуючи ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду сторона обвинувачення посилається на тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , майновий стан підозрюваного, наявність у його володінні двох паспортів громадянина України для виїзду за кордон, досвід перетину державного кордону, а також той факт, що організатор злочину ОСОБА_2 , якому про підозру повідомлено в іншому кримінальному провадженні, виділеному з кримінального провадження № 12020000000000081, достовірно знаючи про проведення розслідування правоохоронними органами, влітку 2019 року виїхав за межі України, його місцеперебування невідоме, оголошений в розшук.

Відповідно до долученої до матеріалів клопотання особової картки Державної міграційної служби України, на ім`я ОСОБА_1 дійсно зареєстровано два паспорти громадянина України для виїзду закордон, строк дії яких закінчується у 2023 та 2027 роках. Разом з тим, з урахуванням відсутності у матеріалах клопотання доказів наявності відповідних матеріальних ресурсів для перебування за кордоном, а також відсутності доказів того, що підозрюваний ОСОБА_1 взагалі покидав територію України, на які посилається сторона обвинувачення, слідчий суддя, наявність паспортів громадянина України для виїзду закордон, не визнає переконливою обставиною, яка здатна підтвердити існування ризику переховування та виправдати застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Крім цього, на момент розгляду клопотання прокурора Скибенка О.І. жодний запобіжний захід до підозрюваного ОСОБА_1 не застосований, а попередній запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання припинив свою дію ще 10.10.2020, при обранні якого вже враховувалися всі обставини, в тому числі про тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , а також переховування організатора злочину ОСОБА_2 , на які сторона обвинувачення посилається в обґрунтування ризику переховування. Матеріали клопотання не містять доказів, що підозрюваний ОСОБА_1 , необмежений будь-яким запобіжним заходом, вдавався до втечі або готував її.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя робить висновок, що у судовому засіданні не знайшла підтвердження наявність ризику переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду.

Щодо ризику незаконно впливати підозрюваним на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Обґрунтовуючи ризик незаконно впливати підозрюваним на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, прокурор послався на те, що частина свідків у даному кримінальному провадженні ( ОСОБА_13 ) та підозрюваний в іншому кримінальному провадженні ОСОБА_3 є колишніми підлеглими ОСОБА_1 , деякі з них проходять службу в ГУ НГУ на посадах вищого начальницького складу (полковник ОСОБА_6 , полковник ОСОБА_3 ). Таким чином, ОСОБА_1 має можливість чинити вплив на них з метою надання органу досудового розслідування необхідних йому показань для уникнення кримінальної відповідальності.

Оцінивши аргументи сторони обвинувачення покладені в обґрунтування вищеназваного ризику слідчий суддя зауважує, що посилання прокурора на можливість підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати незаконний вплив на підозрюваного в іншому кримінальному провадженні не є релевантною обставиною для застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12020000000000081. Так, ч. 1 ст. 131 КПК України метою застосування заходів забезпечення кримінального провадження, до яких належить запобіжний захід, визначає дієвість цього кримінального провадження. В свою чергу п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлює, що ризиком у контексті підстав застосування запобіжного заходу у межах конкретного кримінального провадження, може бути незаконний вплив підозрюваного на іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні. Зважаючи на викладене, слідчий суддя відхиляє вищеназваний аргумент прокурора в обґрунтування названого ризику.

Крім цього, слідчий суддя визнає непереконливим посилання прокурора на наявність ризику незаконного впливу підозрюваного ОСОБА_1 на свідка ОСОБА_13 , який є колишнім підлеглим підозрюваного. Зазначене пояснюється тим, що таке посилання і могло бути виправданим на початку слідства, разом з тим, зважаючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває більше року і на момент розгляду клопотання перебуває на стадії відкриття матеріалів іншій стороні, яка передує направленню обвинувального акта до суду, з огляду на те, що докази того, що підозрюваний ОСОБА_1 необмежений будь-яким запобіжним заходом здійснив вплив на вказаного свідка, відсутні, слідчий суддя відхиляє аргумент прокурора про наявність названого ризику.

Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

На підтвердження вищеназваного ризику прокурор посилався на те, що у ході досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_1 не з`являвся за викликом органу досудового розслідування без поважних причин з метою затягування строку досудового розслідування; не виконував обов`язки підозрюваного, визначені ст. 42 КПК України, ухилявся від отримання повідомлень та процесуальних документів. Факт неналежної процесуальної поведінки підозрюваного також встановлений ухвалою слідчого судді ВАКС від 13.01.2021.

Разом з тим, на переконання слідчого судді, не може слугувати підставою для застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 те, що ухвалою слідчого судді від 13.01.2021 було встановлено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, після спливу якого вважається, що сторона реалізувала своє право на доступ до матеріалів. Так, дійсно слідчий суддя вирішуючи питання про те, чи зволікала сторона захисту із реалізацією свого права, встановила, що сторона захисту, в тому числі і підозрюваний ОСОБА_1 зволікала із ознайомленням з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні. Втім, сам термін зволікання є оціночним поняттям і вирішується у кожному конкретному випадку в цілому для сторони захисту з урахуванням поведінки підозрюваного, захисника, поведінки сторони обвинувачення, обсягу матеріалів досудового розслідування, способу та періодичності ознайомлення тощо. Отже сам факт того, що підозрюваному було встановлено строк, після спливу якого він вважається таким, що реалізував своє право на доступ до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні не може автоматично свідчити про свідому поведінку підозрюваного, що спрямована на перешкоджання досудовому розслідуванню. Також, з огляду на відсутність у матеріалах клопотання доказів на підтвердження інших обставин, на які посилалась сторона обвинувачення в обґрунтування ризику того, що підозрюваний ОСОБА_1 перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя вважає твердження сторони обвинувачення про їх існування необґрунтованими.

Крім цього, зважаючи на прохання прокурора у судовому засіданні при вирішенні питання про існування ризиків врахувати ту обставину, що підозрюваний ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим, не з`явився у попереднє судове засідання, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити про наступне. Частина 2 ст. 185 КПК України, встановлює, що якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов`язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням. При цьому, має бути дотримано вимоги ч. 2 ст. 184 КПК України щодо надання відповідних копій підозрюваному не пізніше ніж за 3 години до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Зважаючи на викладене, а також той факт, що прокурором не було доповнено клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_1 з дотриманням вимог ч. 2 ст. 184 КПК України, слідчий суддя позбавлений можливості при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу врахувати ті обставини, на які посилався прокурор у судовому засіданні.

З урахуванням наведеного, на переконання слідчого судді, жоден із ризиків на існування яких посилається сторона обвинувачення, не знайшов свого підтвердження під час розгляду клопотання. З цих підстав, слідчий суддя, керуючись ч. 2 ст. 194 КПК України, відмовляє у задоволенні клопотання прокурора Скибенка О.І.

Одночасно з цим, слідчий суддя, вважає за необхідне, відповідно до положень ч. 3 ст. 194 КПК України, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою детективів, що проводять досудове розслідування у кримінальному провадженні та прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво, до Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора під час досудового розслідування.

Керуючись ст.ст.: 107, 110, 177-179, 194, 196, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенка О.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою детективів, що проводять досудове розслідування у кримінальному провадженні та прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво, до Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора під час досудового розслідування.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С. М. Мойсак