Пошук

Документ № 96669406

  • Дата засідання: 29/04/2021
  • Дата винесення рішення: 29/04/2021
  • Справа №: 757/32221/20-к
  • Провадження №: 22020120000000019
  • Інстанція: ККС ВС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ККС ВС): Анісімов Г.М.
  • Суддя (ККС ВС): Луганський Ю.М., Фомін С.Б.
  • Секретар : Рудюк В.Л.
  • Захисник/адвокат : Нєнова Д.І.
  • Прокурор : Макар О.І.

Ухвала

Іменем України

29 квітня 2021 року

м. Київ

провадження № 51-3910впс20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Анісімова Г.М.

суддів Луганського Ю.М., Фоміна С.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Рудюк В.Л.,

захисника Нєнова Д.І.,

прокурора Макара О.І.

розглянувши в судовому засіданні клопотання захисника Нєнова Дениса Ігоровича

в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про передачу матеріалів провадження (по справі №757/32221/20-к провадження №11-сс/991/21/21) за апеляційною скаргою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Козачини С.С. на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 грудня 2020 року про роз`яснення судового рішення в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі -ЄРДР) за №22020120000000019 від 17 липня 2020 року, з одного суду апеляційної інстанції до іншого,

встановив:

У поданому на адресу Суду клопотанні у порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) захисник Нєнов Д.І. зазначає, що на розгляді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду перебуває апеляційна скарга прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Козачини С.С. на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 грудня 2020 року про роз`яснення судового рішення в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22020120000000019 від 17 липня 2020 року.

За твердженням захисника розгляд вищезазначеної апеляційної скарги має здійснювати Київський апеляційний суд, а тому матеріали, які знаходяться у провадженні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду слід направити до цього суду у порядку ст. 34 КПК.

На переконання захисника, прокурор подав скаргу з порушенням правил підсудності. За приписами п. 20 ч. 1 ст. 3 та ч. 2 ст. 33 КПК, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду є судом апеляційної інстанції виключно щодо судових рішень Вищого антикорупційного суду, ухвалених як судом першої інстанції, а також стосовно судових рішень інших судів першої інстанції, ухвалених до початку роботи Вищого антикорупційного суду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, що виключає можливість перегляду у апеляційному порядку ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09 грудня 2020 року Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду. Такий перегляд має здійснювати Київський апеляційний суд в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий суд.

Свої доводи захисник обґрунтовує мотивами, якими керувався Верховний Суд постановивши ухвали від 25 серпня 2020 року (провадження № 51-3910впс20) та 23 березня 2021 року (провадження № 51-3910ск20). Захисник стверджує, що оскаржена в апеляційному порядку ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 грудня 2020 року про роз`яснення судового рішення вирішувалася слідчим суддею місцевого суду загальної юрисдикції, а тому апеляційний перегляд має здійснювати апеляційний суд загальної юрисдикції в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції, а саме Київський апеляційний суд.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Нєнова Д.І., який просив задовольнити клопотання сторони захисту з підстав, зазначених в ньому, прокурора Макара О.І., який заперечив проти задоволення поданого клопотання, перевіривши наведені у клопотанні доводи та матеріали провадження, колегія суддів виходить з наступного.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 серпня 2020 року зобов`язано Генерального прокурора розглянути клопотання захисника Палія В.П., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , про вирішення спору про підслідність кримінального провадження №22020120000000019 від 17 липня 2020 року, яка за постановою заступника Генерального прокурора Любовича А.О. від 17 липня 2020 року визначена за детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, а також вирішити спір про підслідність у кримінальному провадженні №22020120000000019 від 17 липня 2020 року та доручити здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні іншому органу досудового розслідування.

06 серпня 2020 року зазначена ухвала слідчого судді була оскаржена захисником Нєновим Д.І. до Київського апеляційного суду.

10 серпня 2020 року ця ж ухвала слідчого судді була оскаржена старшим групи прокурорів в кримінальному провадженні №22020120000000019 від 17 липня 2020 року першим заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Грищуком М. О. до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

За ухвалою від 12 серпня 2020 року Київський апеляційний суд на підставі ст. 34 КПК звернувся з поданням до Верховного Суду для вирішення питання про передачу матеріалів за апеляційною скаргою сторони захисту на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 серпня 2020 року з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а саме до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Заборонивши за приписами ч. 5 ст. 34 КПКспори про підсудність між судами, чинний кримінальний процесуальний закон не визначив порядку вирішення у разі їх виникнення.

Водночас відповідно до пункту 6 частини 2 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Консультативна рада європейських суддів (далі - КРЕС) у висновку № 20 (2017) про роль судів у забезпеченні єдності застосування права відзначає, що неодноразове ухвалення судових рішень, які суперечать одне одному, може створити ситуацію юридичної невизначеності, що спричинить зменшення довіри до судової системи, у той час як ця довіра є важливим елементом держави, що керується принципом верховенства права («Вінчіч та інші проти Сербії (Vincic and Others v. Serbia).

Верховний суд має забезпечувати єдність судової практики для того, щоб виправляти непослідовності та таким чином, підтримувати громадську довіру до судової системи (пункт 20 зазначеного Висновку КРЕС).

Ухвалою Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у задоволенні подання Київського апеляційного суду відмовлено, де в обґрунтування зазначено, що переглядати ухвалу слідчого судді суду загальної юрисдикції в апеляційному порядку має відповідний апеляційний суд загальної юрисдикції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий суд (провадження № 51-3910впс20).

Колегія суддів виходила з того, що підстави до визначення підсудності за Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду відсутні, атой факт, що прокурор подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді суду загальної юрисдикції до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду не свідчить про наявність повноважень на розгляд скарги цим судом.

30 листопада 2020 року Генеральний прокурор Венедіктова І.В. звернулась до Печерського районного суду міста Києва із заявою про роз`яснення ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 серпня 2020 року. Цей суд ухвалою від 09 грудня 2020 року роз`яснив судове рішення.

28 грудня 2020 року Генеральний прокурор Венедіктова І.В. подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09 грудня 2020 року про роз`яснення судового рішення. За ухвалою Київського апеляційного суду від 21 січня 2021 року Генеральному прокурору Венедиктовій І.В. відмовлено в задоволенні апеляційної скарги на зазначену вище ухвалу слідчого судді від 09 грудня 2020 року.

Водночас 14 грудня 2020 року прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Козачина С.С. також оскаржив ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09 грудня 2020 року, проте до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, який на цей час і здійснює провадження за апеляційною скаргою прокурора.

До Касаційного кримінального суду Верховного Суду в порядку ст. 34 КПК надійшло клопотання захисника Нєнова Д.І. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про передачу матеріалів провадження (по справі №757/32221/20-к провадження №11-сс/991/21/21) за апеляційною скаргою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Козачини С.С. на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 грудня 2020 року про роз`яснення судового рішення, з Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду до Київського апеляційного суду.

Доводи сторони захисту, викладені у клопотанні захисника до Верховного Суду, є похідними від тих, які розглянув Верховний Суд за поданням Київського апеляційного суду в порядку ст. 34 КПК, і колегія суддів не має підстав для відступу від вмотивованих висновків, викладених в ухвалі від 25 серпня 2020 року (провадження № 51-3910впс20), оскільки вважає їх обґрунтованими і такими, що базуються на нормах чинного кримінального процесуального законодавства.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 3 КПКсуд апеляційної інстанції - це відповідний апеляційний суд, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції, що ухвалив оскаржуване судове рішення, а також Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду - стосовно судових рішень Вищого антикорупційного суду, ухвалених як судом першої інстанції, а також стосовно судових рішень інших судів першої інстанції, ухвалених до початку роботи Вищого антикорупційного суду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду.

За п. 20-2 розділу XІ «Перехідні положення» КПК у редакції Закону № 100-IX підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань: 1) з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду»; 2) до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Перегляд в апеляційному порядку Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду судових рішень інших судів першої інстанції здійснюється відносно судових рішень, які були ухвалені саме до початку роботи Вищого антикорупційного суду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених КПК до підсудності Вищого антикорупційного суду.

З дня набрання чинності Законом № 100-IX у кримінальних провадженнях, досудове розслідування яких здійснюється Національним антикорупційним бюро України або досудове розслідування яких здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, у тому числі, оскарження судових рішень, ухвалених до дня набрання чинності Законом № 100-IX, здійснюється за правилами підсудності, передбаченими цим Кодексом (п. 5).

За приписами в частинах 2, 3 ст. 33-1 КПК, слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ч. 1 цієї статті.

Вищому антикорупційному суду відповідно до ст. 33-1 КПК підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених у примітці ст. 45 Кримінального кодексу України (далі - КК), статтях 206-2, 209, 211, 366-1 цього Кодексу, якщо наявна хоча б одна з умов, визначених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК.

За ч. 3 ст. 34 КПК до повноважень Верховного Суду відноситься вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого.

Водночас за нормами абз. 2 ч. 3 ст. 34 КПКпитання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, або за клопотанням сторін не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Про сприйняття приписів абз. 2 ч. 3 ст. 34 КПК (з урахуванням абз. 7 ч. 1 цієї статті) як додаткової гарантії від втручання у діяльність Вищого антикорупційного суду неодноразово зазначав Верховний Суд (див., наприклад, ухвали Верховного Суду від 03 жовтня (2 ухвали), 02 грудня 2019 року, 21 та 28 липня 2020 року, 26 березня 2021 року у справах №469/1409/15-к, №4910/16/19-к, № 60/9481/17, №991/2605/20, №757/22567/20-к, №757/50347/20 відповідно). Отже вирішення питань, пов`язаних з передачею кримінальних проваджень з Вищого антикорупційного суду до іншого суду, віднесено до компетенції колегії у складі п`яти суддів Апеляційної палати цього Суду.

Верховний Суд розглядає провадження за приписами ст. 34 КПК, а тому наведені у клопотанні захисника доводи про неправомірне прийняття до свого провадження Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду апеляційної скарги прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Козачини С.С. на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 грудня 2020 року не є предметом розгляду в цьому провадженні.

За таких обставин колегія суддів не встановила підстав для задоволення клопотання захисника про передачу матеріалів провадження (справа №757/32221/20-к провадження №11-сс/991/21/21) за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 грудня 2020 року.

Керуючись статтями 32, 34 КПК, Суд

постановив:

Клопотання захисника Нєнова Дениса Ігоровича в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про передачу матеріалів провадження (по справі №757/32221/20-к провадження №11-сс/991/21/21) за апеляційною скаргою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Козачини С.С. на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 грудня 2020 року про роз`яснення судового рішення в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22020120000000019 від 17 липня 2020 року залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

Г.М. Анісімов Ю.М. Луганський С.Б. Фомін