Пошук

Документ № 96684698

  • Дата засідання: 28/04/2021
  • Дата винесення рішення: 28/04/2021
  • Справа №: 991/2820/21
  • Провадження №: 52018000000000385
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Біцюк А.В.
  • Секретар : Пузиря В.Р., Волощенко С.В.
  • Захисник/адвокат : Гардецького О.С., Шупені В.М.
  • Прокурор : Кохно В.О.

Справа № 991/2820/21

Провадження1-кс/991/2868/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Біцюк А.В, за участю секретарів судового засідання Пузиря В.Р., Волощенко С.В., прокурора Кохно В.О., підозрюваного ОСОБА_1 , захисників Гардецького О.С., Шупені В.М., розглянувши клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Коцюби О.П., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Кохно В.О., про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 52018000000000385 від 17.04.2018 р.

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Коцюби О.П., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Кохно В.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 52018000000000385 від 17.04.2018, зокрема, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, в якому детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Піщанка Вінницької області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді застави, яку визначити у розмірі 2566 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 5 мільйонів 824 тисячі 731 гривня, з покладенням на підозрюваного наступних обов`язків:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

2) не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 ;

5) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у м. Києві усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

Клопотання мотивовано тим, що:

1) ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, тобто - у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах та службовому підробленні, тобто складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчиненого за попередньою змовою групою осіб;

2) злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна;

3) наявні ризики того, що ОСОБА_1 може протидіяти кримінальному провадженню шляхом вчинення дій, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні;

4) застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу не дасть можливості забезпечити досягнення мети їх застосування, забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків;

5) застава у розмірі 2 566 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 824 731 грн., є співмірною зі шкодою, завданою кримінальним правопорушенням, а призначення застави у розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатне забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

У судовому засіданні прокурор Кохно В.О. доводи клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Шупеня М.М. в судовому засіданні заперечував проти доводів клопотання, просив відмовити у його задоволенні, виходячи з наступного:

1) відповідно до вимог ст. 186 КПК України, клопотання про застосування запобіжного заходу розглядається слідчим суддею не пізніше 72-х годин з моменту надходження такого клопотання до суду, якщо підозрюваний перебуває на свободі, зважаючи, що автоматизований розподіл клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави було здійснено 22.04.2020 о 13 год. 16 хв., то дане клопотання мало б бути розглянуте судом не пізніше 13 год. 16 хв. 25.04.2021. Оскільки днем розгляду клопотання є 27.04.2021, то суд не має законного права задовольнити таке клопотання, оскільки його розгляд відбувається із суттєвими порушеннями вимог Кримінального процесуального кодексу України;

2) відсутня обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому діяння, оскільки:

- із повідомлення про підозру не можливо встановити, кому саме сприяв ОСОБА_1 або ж кому було надано перевагу при укладенні зазначених у повідомленні про підозру договорів та з якою метою підозрюваним здійснювались протиправні дії, оскільки про жоден факт, окрім як домислів детектива, в повідомленні про підозру не вказано;

- відсутні будь-які докази про наявність змови підозрюваних осіб, оскільки в їх діях відсутній умисел, який би мав протиправний характер, направлений на досягнення спільної мети;

3) у клопотанні не наведено належних та достатніх підстав, якими можна було б обґрунтувати наявні на думку детектива ризики, заявлені ним у клопотанні, оскільки їх існування не підкріплюються жодними доказами та є лише припущеннями сторони обвинувачення;

4) у клопотанні належним чином не обґрунтовано розмір застави, яку просить встановити сторона обвинувачення. Застава у розмірі 5 824 731 грн. є завідомо непомірною для ОСОБА_1 , не відповідає майновому стану підозрюваного, його близьких осіб та значно перевищує розмір нібито завданої кримінальним правопорушенням шкоди.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Гардецький О.С. в судовому засіданні заперечував проти доводів клопотання, просив відмовити у його задоволенні, виходячи з наступного:

1) відсутня обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому діяння, оскільки:

- органом досудового розслідування за одним і тим самим фактом здійснюється два кримінальних провадження по взаємовиключних кваліфікаціях кримінального правопорушення - заволодіння та розтрата грошових коштів;

- повідомлення про підозру ОСОБА_1 здійснено за статтею Кримінального кодексу України, за якою не розпочато досудове розслідування, оскільки такі відомості не внесені до реєстру: ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, а відомості до ЄРДР внесено лише за ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України;

- строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000385 від 17.04.2018 закінчився 17.10.2019, тобто через 18 місяців з дати початку досудового розслідування;

- висновки про ненадання компанією «Triangle group incorporated» агентських послуг гуртуються на матеріалах, наданих Республікою Болгарія на запит Національного антикорупційного бюро України, який був направлений безпосередньо органом досудового розслідування, що прямо суперечить вимогам чинного законодавства та тягне за собою визнання вказаної процесуальної дії недопустимою;

-довідка працівників Державної аудиторської служби щодо перевірки окремих питань фінансово-господаарської діяльності Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш», пов`язаних із перерахуванням грошових коштів на рахунок компанії «Triangle group incorporated», є недопустимим доказом, оскільки працівники Державної аудиторської служби України прийняли участь у перевірці на підставі звернення Національного антикорупційного бюро України, однак з 15.07.2015 прокур і слідчий не мають повноважень призначати ревізії і перевірки; висновок експерта від 17.03.20, яким підтверджені висновки вказаної довідки, також є недопустимим доказом;

- висновки органу досудового розслідування, що ОСОБА_1 приймав участь у заволодінні (розтраті) грошових коштів ґрунтуються на припущеннях;

2) відсутні ризики, передбачені п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, заявлені у клопотанні, зокрема, ОСОБА_1 з листопада 2015 року не працює в Державній госпрозрахунковій зовнішньоторговельній та інвестиційній фірмі «Укрінмаш», яка є режимним об`єктом, та не спілкується з її працівниками; враховуючи, що донька підозрюваного ОСОБА_34 , та її неповнолітній син - ОСОБА_35 , який професійно займається спортом та потребує супроводження на змагання, проживають у м. Братиславі, де ОСОБА_34 проходить лікування від тяжкої онкологічної хвороби, заборона виїзду ОСОБА_1 за межі території України матиме для них негативні наслідки.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію захисника, просив відмовити у задоволенні клопотання в повному обсязі.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу, додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1-2 статті 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про:

1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа;

2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу;

3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу;

4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини;

5) запобіжний захід, який застосовується.

В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається із матеріалів справи (Том № 1 а.с. 19), копію клопотання і доданих до нього матеріалів підозрюваний ОСОБА_1 у присутності його захисника - адвоката Шупені В.М. отримав 21.14.2021, тобто, більше ніж за три години до початку розгляду клопотання слідчим суддею.

Що стосується доводів сторони захисту з приводу відсутності законних підстав для задоволення клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки 72-х годинний строк, встановленій ст. 186 КПК України, на розгляд такого клопотання порушено, то слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Згідно положень ст. 186 КПК України, клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.

При цьому, відмова в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу, з урахуванням положень ч. 2 ст. 194 КПК України, можлива лише, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України (обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні).

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Таким чином, такої підстави для відмови у задоволенні клопотання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, як розгляд його не в межах 72-х годинного строку, Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено ні серед умов, які враховуються при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу, ні серед підстав для відмови в задоволенні такого клопотання.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

21.04.2021 о 10 год. 55 хв. ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, та роз`яснено процесуальні права підозрюваного, про що свідчить відповідний підпис (Том № 1 а.с. 83).

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 , який підозрюється в організації вчинення злочинів, в силу займаної посади заступника генерального директора дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - «Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш» (далі - ДП ДГЗІФ «Укрінмаш») був обізнаний із тим, що співробітниками підпорядкованого йому Департаменту № 1 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» на постійній основі проводиться переддоговірна робота із представниками іноземних компаній для забезпечення укладення з ними зовнішньоекономічних угод (контрактів) на експортну поставку товарів. З цією метою співробітниками зазначеного Департаменту також проводиться відповідна робота і з представниками виробника, тобто Казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Імпульс» (далі - КП «ШКЗ «Імпульс»).

За результатами проведеної співробітниками Департаменту № 1 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» такої переддоговірної роботи між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», як суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності, та КП «ШКЗ «Імпульс», як виробником продукції, укладаються відповідні договори комісії з метою подальшого укладення зовнішньоекономічних угод (контрактів) на експортну поставку товарів з іноземними замовниками.

Будучи службовою особою та в силу займаної посади і наявного досвіду роботи ОСОБА_2 був обізнаним із практикою та особливостями укладення таких договорів комісії та необхідністю укладення ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», на їх виконання, зовнішньоекономічних угод (контрактів) на експортну поставку товарів з іноземними замовниками. Зважаючи на це, а також враховуючи існування попередніх договірних відносин з Компанією «Triangle group incorporated», в порушення зазначених вище положень законодавства, з метою розтрати коштів КП «ШКЗ «Імпульс», у грудні 2014 року, але не пізніше 11.12.2014, ОСОБА_2 прийняв для себе рішення про розтрату коштів КП «ШКЗ «Імпульс» в особливо великих розмірах, для чого, діючи умисно, розробив план злочинної діяльності, що полягав в організації безпідставного складання та укладення агентської угоди з компанією-нерезидентом «Triangle group incorporated», складання актів начебто виконаних робіт (наданих послуг) цією компанією-агентом, що фактично виконувались іншими особами, та перерахуванні на підставі таких актів грошових коштів на рахунок компанії-агента.

Як організатор скоєння кримінального правопорушення, усвідомлюючи, що самостійно він не зможе реалізувати свій злочинний умисел, ОСОБА_2 у не встановленому досудовим розслідуванням місці в першій половині грудня 2014 року, але не пізніше 11.12.2014, залучив до вчинення злочину виконуючого обов`язки генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_1 , начальника Департаменту № 1 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_4 , начальника відділу контрактів № 1 Департаменту № 1 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_5 , з якими був раніше знайомий, зважаючи на службові відносини та підпорядкування, і які мали виконувати роль співвиконавців злочину, довів до їх відома злочинний план на розтрату коштів КП «ШКЗ «Імпульс» в особливо великих розмірах, на спільне вчинення якого вони погодилися, та в подальшому керував їхніми діями.

Крім того, для реалізації злочинного плану ОСОБА_2 вирішив залучити як пособника директора компанії «Triangle group incorporated» та дійсного кінцевого вигодонабувача цієї юридичної особи ОСОБА_7 , з яким перебував у дружніх відносинах. Останній мав сприяти у вчиненні злочину шляхом надання усіх реквізитів зазначеної Компанії, в тому числі банківського рахунку, необхідного для укладення відповідної агентської угоди та перерахування в подальшому грошових коштів за начебто виконані роботи (надані послуги). Для цього в першій половині грудня 2014 року ОСОБА_2 довів до відома ОСОБА_7 свій злочинний план, спрямований на розтрату коштів КП «ШКЗ «Імпульс» шляхом укладення агентської угоди з підконтрольною останньому компанією та подальшого незаконного перерахування на її підставі на рахунок цієї компанії коштів за агентською угодою без їх фактичного виконання.

Отримавши таку інформацію, здійснюючи вирішальний вплив на діяльність вказаної юридичної особи, розуміючи відсутність необхідності в проведенні Компанією «Triangle group incorporated» робіт (наданні послуг), пов`язаних із укладанням та реалізацією умов зовнішньоекономічного контракту, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_7 погодився сприяти вчиненню злочину іншими співучасниками у запропонований ОСОБА_2 спосіб та надав усі реквізити зазначеної Компанії, в тому числі банківського рахунку, які були необхідні для укладення відповідної агентської угоди та перерахування в подальшому грошових коштів за начебто виконані роботи (надані послуги).

Так, за результатами проведеної співробітниками Департаменту № 1 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» переддоговірної роботи 11.12.2014 між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та КП «ШКЗ «Імпульс» укладено договір комісії № 3/112-Д.

Будучи обізнаним про умови укладеного між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та КП «ШКЗ «Імпульс» договору комісії від 11.12.2014 № 3/112-Д та усвідомлюючи необхідність подальшого укладення ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» зовнішньоекономічної угоди (контракту) на експортну поставку товарів (капсулів) з іноземним замовником, ОСОБА_2 забезпечив реалізацію зазначеного поетапного плану злочину залученими до його вчинення безпосередніми виконавцями.

З цією метою 12.12.2014 між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та Компанією «Triangle group incorporated» укладено агентську угоду № 3/164д-14.

30.12.2014 на виконання умов договору комісії від 11.12.2014 № 3/112-Д між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та Компанією «Дунарит» АД укладено контракт № Д-УИМ-ДУН-344.14-3/74-К на експортну поставку товарів (капсулів).

В подальшому в період з 18.06.2015 по 03.07.2015 зазначеними особами забезпечено складання і підписання акту виконаних робіт № 1 від 18.06.2015 за агентською угодою № 3/164d-14 від 12.12.2014, яким передбачено необхідність перерахування на користь Компанії «Triangle group incorporated» грошових коштів у сумі 28 205,42 Євро як плату за нібито надані зазначеною компанією-нерезидентом послуги, пов`язані із укладенням та виконанням контракту № Д-УИМ-ДУН-344.14-3/74-К.

16.07.2015 вказані грошові кошти з рахунку ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Укрексімбанк», були перераховані на рахунок Компанії «Triangle group incorporated» № НОМЕР_2 , відкритий в банківській установі Латвійської Республіки - JSС «Norvik Banka».

Таким чином, в результаті реалізації такого злочинного плану у період часу з грудня 2014 року по 16.07.2015 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та іншими, не встановленими на теперішній час, особами вчинено розтрату чужого майна - грошових коштів КП «ШКЗ «Імпульс», отриманих за договором комісії від 11.12.2014 № 3/112-Д, в сумі 28 205,42 Євро, що в гривневому еквіваленті на дату перерахування згідно офіційного курсу гривні щодо іноземних валют НБУ становило 686 460,89 грн., на користь третьої особи - компанії «Triangle group incorporated», чим зазначеному державному підприємству спричинено матеріальні збитки.

Враховуючи викладене, вищезгаданими протиправними діями ОСОБА_1 вчинив розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто особливо тяжкий корупційний злочин, передбачений ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Крім того, діючи повторно, використовуючи раніше розроблений план злочинної діяльності, у грудні 2014 року, але не пізніше 25.12.2014, ОСОБА_2 прийняв для себе рішення про розтрату коштів ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» в особливо великих розмірах.

Як організатор скоєння кримінального правопорушення, усвідомлюючи, що самостійно він не зможе реалізувати свій злочинний умисел, ОСОБА_2 у не встановленому досудовим розслідуванням місці в грудні 2014 року, але не пізніше 25.12.2014, залучив до вчинення злочину виконуючого обов`язки генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_1 , начальника Департаменту № 1 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_4 , начальника відділу контрактів № 2 Департаменту № 1 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_6 , з якими був раніше знайомий, зважаючи на службові відносини та підпорядкування, і які мали виконувати роль співвиконавців злочину, довів до їх відома злочинний план на розтрату коштів ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» в особливо великих розмірах, на спільне вчинення якого вони погодилися, та в подальшому керував їхніми діями.

Для реалізації злочинного плану ОСОБА_2 також вирішив залучити як пособника директора компанії «Triangle group incorporated» та дійсного кінцевого вигодонабувача цієї юридичної особи ОСОБА_7 , з яким перебував у дружніх відносинах. Останній мав сприяти у вчиненні злочину шляхом надання усіх реквізитів зазначеної Компанії, в тому числі банківського рахунку, необхідного для укладення відповідної агентської угоди та перерахування в подальшому грошових коштів за начебто виконані роботи (надані послуги). Для цього в першій половині грудня 2014 року ОСОБА_2 вдруге довів до відома ОСОБА_7 свій злочинний план, спрямований на розтрату коштів ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» шляхом укладення агентської угоди з підконтрольною останньому компанією та подальшого незаконного перерахування на її підставі на рахунок цієї компанії коштів за агентською угодою без їх фактичного виконання.

Отримавши таку інформацію, здійснюючи вирішальний вплив на діяльність вказаної юридичної особи, розуміючи відсутність необхідності в проведенні Компанією «Triangle group incorporated» робіт (наданні послуг), пов`язаних із укладанням та реалізацією умов зовнішньоекономічного контракту, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_7 знову погодився сприяти вчиненню злочину іншими співучасниками у запропонований ОСОБА_2 спосіб та надав усі реквізити зазначеної Компанії, в тому числі банківського рахунку, які були необхідні для укладення відповідної агентської угоди та перерахування в подальшому грошових коштів за начебто виконані роботи (надані послуги).

За результатами проведеної співробітниками Департаменту № 1 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» переддоговірної роботи 25.12.2014 між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та КП «ШКЗ «Імпульс» укладено договір комісії № 3/117-Д.

Будучи обізнаним про умови укладеного між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та КП «ШКЗ «Імпульс» договору комісії від 25.12.2014 № 3/117-Д та усвідомлюючи необхідність подальшого укладення ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» зовнішньоекономічної угоди (контракту) на експортну поставку товарів (капсулів) з іноземним замовником, ОСОБА_2 забезпечив реалізацію зазначеного поетапного плану злочину залученими до його вчинення безпосередніми виконавцями.

З цією метою 26.12.2014 між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та Компанією «Triangle group incorporated» укладено агентську угоду № 3/188д-14.

05.01.2015 на виконання умов договору комісії від 25.12.2014 № 3/117-Д між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та Компанією «Българска индустриална инжинерингова компания» укладено контракт № 3/1-К на експортну поставку товарів (капсулів).

В серпні 2015 року, не пізніше 10.08.2015, зазначеними особами забезпечено складання і підписання акту виконаних робіт № 1 від 10.08.2015 за агентською угодою № 3/188д-14 від 26.12.2014, яким передбачено необхідність перерахування на користь Компанії «Triangle group incorporated» грошових коштів у сумі 10 631,5 Євро як плату за нібито надані зазначеною компанією-нерезидентом послуги, пов`язані із укладенням та виконанням контракту № 3/1-к.

14.09.2015 вказані грошові кошти з рахунку ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Укрексімбанк», були перераховані на рахунок Компанії «Triangle group incorporated» № НОМЕР_2 , відкритий в банківській установі Латвійської Республіки - JSС «Norvik Banka».

Таким чином, в результаті реалізації такого злочинного плану у період часу з грудня 2014 року по 14.09.2015 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та іншими, не встановленими на теперішній час, особами вчинено розтрату чужого майна - грошових коштів ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», отриманих за договором комісії від 25.12.2014 № 3/117-Д, у сумі 10 631,5 Євро, що в гривневому еквіваленті на дату перерахування згідно офіційного курсу гривні щодо іноземних валют НБУ становило 259 940,64 грн., на користь третьої особи - компанії «Triangle group incorporated», чим зазначеному державному підприємству спричинено матеріальні збитки.

У подальшому, зважаючи на звільнення ОСОБА_1 із займаної посади, ОСОБА_2 з метою продовження реалізації злочинного умислу, спрямованого на розтрату грошових коштів ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» в інтересах третіх осіб - Компанії «Triangle group incorporated», залучив до вчинення злочину новопризначеного генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_3 .

В листопаді 2015 року, не пізніше 19.11.2015, зазначеними особами забезпечено складання і підписання акту виконаних робіт № 2 від 19.11.2015 за агентською угодою № 3/188д-14 від 26.12.2014, яким передбачено необхідність перерахування на користь Компанії «Triangle group incorporated» грошових коштів у сумі 18 287,5 Євро як плату за нібито надані зазначеною компанією-нерезидентом послуги, пов`язані із укладенням та виконанням контракту № 3/1-к.

11.12.2015 вказані грошові кошти з рахунку ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Укрексімбанк», були перераховані на рахунок Компанії «Triangle group incorporated» № НОМЕР_2 , відкритий в банківській установі Латвійської Республіки - JSС «Norvik Banka».

Таким чином, в результаті реалізації такого злочинного плану у період часу з листопада 2015 року по 11.12.2015 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та іншими, не встановленими на теперішній час, особами вчинено розтрату чужого майна - грошових коштів ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», отриманих за договором комісії від 25.12.2014 № 3/117-Д, у сумі 18 287,5 Євро, що в гривневому еквіваленті на дату перерахування згідно офіційного курсу гривні щодо іноземних валют НБУ становило 467 647,05 грн., на користь третьої особи - компанії «Triangle group incorporated», чим зазначеному державному підприємству спричинено матеріальні збитки.

Вказаними діями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та іншими, не встановленими на теперішній час, особами вчинено розтрату чужого майна - грошових коштів ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», отриманих за договором комісії від 25.12.2014 № 3/117-Д в сумі 28 919 Євро, що в гривневому еквіваленті на дату перерахування згідно офіційного курсу гривні щодо іноземних валют НБУ становило 727 587,69 грн., на користь третьої особи - компанії «Triangle group incorporated», чим зазначеному державному підприємству спричинено матеріальні збитки, що більш ніж у 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовим становищем за попередньою змовою групою осіб.

Враховуючи викладене, вищезгаданими протиправними діями ОСОБА_1 вчинив розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто особливо тяжкий корупційний злочин, передбачений ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Також, діючи повторно, використовуючи раніше розроблений план злочинної діяльності, у лютому-березні 2015 року, але не пізніше 11.03.2015, ОСОБА_2 прийняв для себе рішення про розтрату коштів ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» в особливо великих розмірах.

Як організатор скоєння кримінального правопорушення, усвідомлюючи, що самостійно він не зможе реалізувати свій злочинний умисел, ОСОБА_2 у не встановленому досудовим розслідуванням місці в лютому-березні 2015 року, але не пізніше 11.03.2015, залучив до вчинення злочину виконуючого обов`язки генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_1 , начальника Департаменту № 1 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_4 , начальника відділу контрактів № 1 Департаменту № 1 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_5 , з якими був раніше знайомий, зважаючи на службові відносини та підпорядкування, і які мали виконувати роль співвиконавців злочину, довів до їх відома злочинний план на розтрату коштів ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» в особливо великих розмірах, на спільне вчинення якого вони погодилися, та в подальшому керував їхніми діями.

Для реалізації злочинного плану ОСОБА_2 також вирішив залучити як пособника директора компанії «Triangle group incorporated» та дійсного кінцевого вигодонабувача цієї юридичної особи ОСОБА_7 , з яким перебував у дружніх відносинах. Останній мав сприяти у вчиненні злочину шляхом надання усіх реквізитів зазначеної Компанії, в тому числі банківського рахунку, необхідного для укладення відповідної агентської угоди та перерахування в подальшому грошових коштів за начебто виконані роботи (надані послуги). Для цього в першій половині грудня 2014 року ОСОБА_2 втретє довів до відома ОСОБА_7 свій злочинний план, спрямований на розтрату коштів ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» шляхом укладення агентської угоди з підконтрольною останньому компанією та подальшого незаконного перерахування на її підставі на рахунок цієї компанії коштів за агентською угодою без їх фактичного виконання.

Отримавши таку інформацію, здійснюючи вирішальний вплив на діяльність вказаної юридичної особи, розуміючи відсутність необхідності в проведенні Компанією «Triangle group incorporated» робіт (наданні послуг), пов`язаних із укладанням та реалізацією умов зовнішньоекономічного контракту, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_7 знову погодився сприяти вчиненню злочину іншими співучасниками у запропонований ОСОБА_2 спосіб та надав усі реквізити зазначеної Компанії, в тому числі банківського рахунку, які були необхідні для укладення відповідної агентської угоди та перерахування в подальшому грошових коштів за начебто виконані роботи (надані послуги).

За результатами проведеної співробітниками Департаменту № 1 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» переддоговірної роботи 11.03.2015 між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та КП «ШКЗ «Імпульс» укладено договір комісії № 3/12-Д.

Будучи обізнаним про умови укладеного між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та КП «ШКЗ «Імпульс» договору комісії від 11.03.2015 № 3/12-Д та усвідомлюючи необхідність подальшого укладення ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» зовнішньоекономічної угоди (контракту) на експортну поставку товарів (капсулів) з іноземним замовником, ОСОБА_2 забезпечив реалізацію зазначеного поетапного плану злочину залученими до його вчинення безпосередніми виконавцями.

З цією метою в період з 12.03.2015 по 06.05.2015 між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та Компанією «Triangle group incorporated» укладено агентську угоду № 3/10-15д.

24.03.2015 на виконання умов договору комісії від 11.03.2015 № 3/12-Д між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та Компанією ««Infora Limited» укладено контракт № 3/10-К на експортну поставку товарів (капсулів).

25.05.2015 року зазначеними особами забезпечено складання і підписання акту виконаних робіт № 1 від 25.05.2015 за агентською угодою № 3/10-15д від 12.03.2015, яким передбачено необхідність перерахування на користь Компанії «Triangle group incorporated» грошових коштів у сумі 11 833,5 Євро як плату за нібито надані зазначеною компанією-нерезидентом послуги, пов`язані із укладенням та виконанням контракту № 3/10-к.

03.07.2015 вказані грошові кошти з рахунку ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Укрексімбанк», були перераховані на рахунок Компанії «Triangle group incorporated» № НОМЕР_2 , відкритий в банківській установі Латвійської Республіки - JSС «Norvik Banka».

Таким чином, в результаті реалізації такого злочинного плану у період часу з березня 2015 року по 03.07.2015 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та іншими, не встановленими на теперішній час, особами вчинено розтрату чужого майна - грошових коштів ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», отриманих за договором комісії від 11.03.2015 № 3/12-Д, у сумі 11 833,5 Євро, що в гривневому еквіваленті на дату перерахування згідно офіційного курсу гривні щодо іноземних валют НБУ становило 275 146 грн., на користь третьої особи - компанії «Triangle group incorporated», чим зазначеному державному підприємству спричинено матеріальні збитки.

Згодом, у вересні 2015 року, не пізніше 16.09.2015, зазначеними особами забезпечено складання і підписання акту виконаних робіт № 2 від 16.09.2015 за агентською угодою № 3/10-15д від 12.03.2015, яким передбачено необхідність перерахування на користь Компанії «Triangle group incorporated» грошових коштів у сумі 30 606 Євро як плату за нібито надані зазначеною компанією-нерезидентом послуги, пов`язані із укладенням та виконанням контракту № 3/10-к.

13.10.2015 вказані грошові кошти з рахунку ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Укрексімбанк», були перераховані на рахунок Компанії «Triangle group incorporated» № НОМЕР_2 , відкритий в банківській установі Латвійської Республіки - JSС «Norvik Banka».

Таким чином, в результаті реалізації такого злочинного плану у період часу з вересня 2015 року по 13.10.2015 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та іншими, не встановленими на теперішній час, особами вчинено розтрату чужого майна - грошових коштів ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», отриманих за договором комісії від 11.03.2015 № 3/12-Д, у сумі 30 606 Євро, що в гривневому еквіваленті на дату перерахування згідно офіційного курсу гривні щодо іноземних валют НБУ становило 759 436,14 грн., на користь третьої особи - компанії «Triangle group incorporated», чим зазначеному державному підприємству спричинено матеріальні збитки.

У подальшому, зважаючи на звільнення ОСОБА_1 із займаної посади, ОСОБА_2 з метою продовження реалізації злочинного умислу, спрямованого на розтрату грошових коштів ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» в інтересах третіх осіб - Компанії «Triangle group incorporated», залучив до вчинення злочину новопризначеного генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_3 .

У листопаді 2015 року, не пізніше 26.11.2015, зазначеними особами забезпечено складання і підписання акту виконаних робіт № 3 від 26.11.2015 за агентською угодою № 3/10-15д від 12.03.2015, яким передбачено необхідність перерахування на користь Компанії «Triangle group incorporated» грошових коштів у сумі 40 748,75 Євро як плату за нібито надані зазначеною компанією-нерезидентом послуги, пов`язані із укладенням та виконанням контракту № 3/10-к.

21.12.2015 вказані грошові кошти з рахунку ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Укрексімбанк», були перераховані на рахунок Компанії «Triangle group incorporated» № НОМЕР_2 , відкритий в банківській установі Латвійської Республіки - JSС «Norvik Banka».

Таким чином, в результаті реалізації такого злочинного плану у період часу з листопада 2015 року по 21.12.2015 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та іншими, не встановленими на теперішній час, особами вчинено розтрату чужого майна - грошових коштів ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», отриманих за договором комісії від 11.03.2015 № 3/12-Д, у сумі 30 606 Євро, що в гривневому еквіваленті на дату перерахування згідно офіційного курсу гривні щодо іноземних валют НБУ становило 1 039 700,04 грн., на користь третьої особи - компанії «Triangle group incorporated», чим зазначеному державному підприємству спричинено матеріальні збитки.

Вказаними діями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та іншими, не встановленими на теперішній час, особами вчинено розтрату чужого майна - грошових коштів ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», отриманих за договором комісії від 11.03.2015 № 3/12-Д, в сумі 83 188,25 Євро, що в гривневому еквіваленті на дату перерахування згідно офіційного курсу гривні щодо іноземних валют НБУ становило 2 074 282,18 грн., на користь третьої особи - компанії «Triangle group incorporated», чим зазначеному державному підприємству спричинено матеріальні збитки, що більш ніж у 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовим становищем, потворно, за попередньою змовою групою осіб.

Враховуючи викладене, вищезгаданими протиправними діями ОСОБА_1 вчинив розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто особливо тяжкий корупційний злочин, передбачений ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Крім того, ОСОБА_1 за наведених вище обставин, діючи умисно, вчинив службове підроблення, тобто складання завідомо неправдивих офіційних документів.

Так, в період з 18.06.2015 по 03.07.2015 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та іншими, не встановленими на теперішній час, особами забезпечено складання і підписання завідомо неправдивого акту виконаних робіт № 1 від 18.06.2015 за агентською угодою № 3/164d-14 від 12.12.2014, яким передбачено необхідність перерахування на користь Компанії «Triangle group incorporated» грошових коштів у сумі 28 205,42 Євро як плату за нібито надані зазначеною компанією-нерезидентом послуги, пов`язані із укладенням та виконанням контракту № Д-УИМ-ДУН-344.14-3/74-К.

Вказаними діями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та іншими, не встановленими на теперішній час, особами вчинено службове підроблення з метою розтрати грошових коштів КП «ШКЗ «Імпульс», отриманих за договором комісії від 11.12.2014 № 3/112-Д.

Враховуючи викладене, вищезгаданими протиправними діями ОСОБА_1 вчинив службове підроблення, а саме складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

В подальшому, в серпні 2015 року, не пізніше 10.08.2015, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та іншими, не встановленими на теперішній час, особами забезпечено складання і підписання завіддомо неправдивого акту виконаних робіт № 1 від 10.08.2015 за агентською угодою № 3/188д-14 від 26.12.2014, яким передбачено необхідність перерахування на користь Компанії «Triangle group incorporated» грошових коштів у сумі 10 631,5 Євро як плату за нібито надані зазначеною компанією-нерезидентом послуги, пов`язані із укладенням та виконанням контракту № 3/1-к.

Далі, зважаючи на звільнення ОСОБА_1 із займаної посади, ОСОБА_2 з метою продовження реалізації злочинного умислу, спрямованого на розтрату грошових коштів ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» в інтересах третіх осіб - Компанії «Triangle group incorporated», залучив до вчинення злочину новопризначеного генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_3 .

Так, в листопаді 2015 року, не пізніше 19.11.2015, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та іншими, не встановленими на теперішній час, особами забезпечено складання і підписання завідомо нерпавдивого акту виконаних робіт № 2 від 19.11.2015 за агентською угодою № 3/188д-14 від 26.12.2014, яким передбачено необхідність перерахування на користь Компанії «Triangle group incorporated» грошових коштів у сумі 18 287,5 Євро як плату за нібито надані зазначеною компанією-нерезидентом послуги, пов`язані із укладенням та виконанням контракту № 3/1-к.

Вказаними діями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та іншими, не встановленими на теперішній час, особами вчинено службове підроблення з метою розтрати грошових коштів ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», отриманих за договором комісії від 25.12.2014 № 3/117-Д.

Враховуючи викладене, вищезгаданими протиправними діями, які полягали у внесенні завідомо недостовірних відомостей до акту виконаних робіт від 10.08.2015 № 1 за агентською угодою № 3/188d-14 від 26.12.2014, ОСОБА_1 вчинив службове підроблення, а саме складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Крім цього, 25.05.2015 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та іншими, не встановленими на теперішній час, особами забезпечено складання і підписання завідомо неправдивого акту виконаних робіт № 1 від 25.05.2015 за агентською угодою № 3/10-15д від 12.03.2015, яким передбачено необхідність перерахування на користь Компанії «Triangle group incorporated» грошових коштів у сумі 11 833,5 Євро як плату за нібито надані зазначеною компанією-нерезидентом послуги, пов`язані із укладенням та виконанням контракту № 3/10-к.

Згодом, у вересні 2015 року, не пізніше 16.09.2015, зазначеними особами забезпечено складання і підписання завідомо неправдивого акту виконаних робіт № 2 від 16.09.2015 за агентською угодою № 3/10-15д від 12.03.2015, яким передбачено необхідність перерахування на користь Компанії «Triangle group incorporated» грошових коштів у сумі 30 606 Євро як плату за нібито надані зазначеною компанією-нерезидентом послуги, пов`язані із укладенням та виконанням контракту № 3/10-к.

У подальшому, зважаючи на звільнення ОСОБА_1 із займаної посади, ОСОБА_2 з метою продовження реалізації злочинного умислу, спрямованого на розтрату грошових коштів ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» в інтересах третіх осіб - Компанії «Triangle group incorporated», залучив до вчинення злочину новопризначеного генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_3 .

У листопаді 2015 року, не пізніше 26.11.2015, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та іншими, не встановленими на теперішній час, особами забезпечено складання і підписання завідомо неправдивого акту виконаних робіт № 3 від 26.11.2015 за агентською угодою № 3/10-15д від 12.03.2015, яким передбачено необхідність перерахування на користь Компанії «Triangle group incorporated» грошових коштів у сумі 40 748,75 Євро як плату за нібито надані зазначеною компанією-нерезидентом послуги, пов`язані із укладенням та виконанням контракту № 3/10-к.

Крім цього, в період з 11.04.2016 по 27.04.2016, вказаними особами забезпечено складання і підписання завідомо неправдивого акту виконаних робіт № 4 від 11.04.2016 за агентською угодою № 3/10-15д від 12.03.2015, яким передбачено необхідність перерахування на користь Компанії «Triangle group incorporated» грошових коштів у сумі 28 347,5 Євро як плату за нібито надані зазначеною компанією-нерезидентом послуги, пов`язані із укладенням та виконанням контракту № 3/10-к.

Далі, в період з 26.04.2016 по 27.04.2016, вказаними особами забезпечено складання і підписання завідомо неправдивого акту виконаних робіт № 5 від 26.04.2016 за агентською угодою № 3/10-15д від 12.03.2015, яким передбачено необхідність перерахування на користь Компанії «Triangle group incorporated» грошових коштів у сумі 53 464,5 Євро як плату за нібито надані зазначеною компанією-нерезидентом послуги, пов`язані із укладенням та виконанням контракту № 3/10-к.

Вказаними діями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та іншими, не встановленими на теперішній час, особами вчинено службове підроблення з метою розтрати грошових коштів ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», отриманих за договором комісії від 11.03.2015 № 3/12-Д.

Враховуючи викладене, вищезгаданими протиправними діями, які полягали у внесенні завідомо недостовірних відомостей до актів виконаних робіт від 25.05.2015 № 1 та від 16.09.2015 № 2 за агентською угодою № 3/10-15d від 12.03.2015, ОСОБА_1 вчинив службове підроблення, а саме складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, тобто в:

- розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах;

- службовому підробленні, тобто складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Щодо обґрунтованості підозри.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Слідчий суддя, при постановлені ухвали, керується висновками ЄСПЛ. Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, копією Агентської угоди № 3/164д-14 від 12.12.2014 (Том № 1 а.с. 84-91), копією Акту № 1 виконаних робіт (Том № 1 а.с. 92-93), копією Агентської угоди № 3/188д-14 від 26.12.2014 (Том № 1 а.с. 94-103), копією Акту № 2 виконаних робіт (а.с. 104-105), копією Агентської угоди № 3/10-15д від 12.03.2015 (Том № 1 а.с. 106-113), копією Акту № 1 виконаних робіт (Том № 1 а.с. 114-115), копією Акту № 2 виконаних робіт (Том № 1 а.с. 116-117), копією Акту № 3 виконаних робіт (Том № 1 а.с. 118-119), копією Додаткової угоди № 1 від 11.04.2016 (Том № 1 а.с. 120), копією Акту № 4 виконаних робіт (Том № 1 а.с. 121-122), копією Акту № 5 виконаних робіт (Том № 1 а.с. 123-124), копією Додаткової угоди № 2 від 06.06.2016 (Том № 1 а.с. 125), копією Договору комісії № 3/112-Д від 11.12.2014 (Том № 1 а.с. 126-131), копією Договору комісії № 3/117-Д від 25.12.2014 (Том № 1 а.с. 132-137), копією Договору комісії № 3/12-Д від 11.03.2015 (Том № 1 а.с. 138-144), копією Контракту № Д-УИМ-ДУН-344.14-3/74-К від 30.12.2014 (Том № 1 а.с. 145-152), копією інвойсу № 1-3/74-К-1 (Том № 1 а.с. 153), копією Контракту № 3/1-К від 05.01.2015 (Том № 1 а.с. 154-161), копією інвойсу № 3/1-К-1 (Том № 1 а.с. 162), копією Контракту № 3-10-к від 24.03.2015 (Том № 1 а.с. 163-171), копією інвойсу № 4/3/10-К (Том № 1 а.с. 172), копіями звітів комісіонера (Том № 1 а.с. 173-179), копіями платіжних доручень (Том № 1 а.с. 180-182, 184, 186, 188), копією висновку експерта № 8/7 від 17.03.2020 (а.с. 190-209), показами свідків (Том № 2 а.с. 24-26, 50-54, 70-73, 147-150, Том № 3 а.с. 65-71), копією Договору про відкриття та обслуговування розрахункового рахунку, картки зразків підпису клієнта, заявки на отримання послуги «Віддалений доступ до рахунку», Анкети клієнта нерезидента-юридичної особи (Том № 2 а.с. 202-206), випискою по рахунку НОМЕР_6 (Том № 2 а.с. 207-212), копією Довіреності (Том № 2 а.с. 217-223), копією Реєстру директорів (Том № 2 а.с. 226).

Як вбачається із матеріалів справи, між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та Компанією «Triangle group incorporated» укладено агентські угоди № 3/164d-14 від 12.12.2014, № 3/188д-14 від 26.12.2014, № 3/10-15д від 12.03.2015 щодо надання зазначеною компанією-нерезидентом послуг, пов`язаних із укладенням та виконанням контрактів ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» з його контрагентами, а саме: контракту № Д-УИМ-ДУН-344.14-3/74-К, контракту № 3/1-к, контракту № 3/10-к.

На підтвердження виконання зазначених агентських угод, складено акти виконаних робіт, а саме № 1 від 18.06.2015 за агентською угодою № 3/164d-14 від 12.12.2014 (Том № 1 а.с. 92-93), № 1 від 10.08.2015 за агентською угодою № 3/188д-14 від 26.12.2014 (Том № 1 а.с. 102-103), № 1 від 25.05.2015 за агентською угодою № 3/10-15д від 12.03.2015 (Том № 1 а.с. 114-115), № 2 від 16.09.2015 за агентською угодою № 3/10-15д від 12.03.2015 (Том № 1 а.с. 116-117), які з боку ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» підписано ОСОБА_1 , та акти № 2 від 19.11.2015 за агентською угодою № 3/188д-14 від 26.12.2014 (Том № 1 а.с. 104-105), № 3 від 26.11.2015 за агентською угодою № 3/10-15д від 12.03.2015 (Том № 1 а.с. 118-119), № 4 від 11.04.2016 за агентською угодою № 3/10-15д від 12.03.2015 (Том № 1 а.с. 121-122), № 5 від 26.04.2016 за агентською угодою № 3/10-15д від 12.03.2015 (Том № 1 а.с. 123-124),які з боку ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» підписано ОСОБА_3 .

Згідно з наказом Генерального директора Державного концерну «Укроборонпром» ОСОБА_36 № 297-к від 26.09.2014 (Том № 4 а.с. 176), виконання обов`язків директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» покладено з 27.09.2014 на ОСОБА_1 та надано останньому право підписання розпорядчих, фінансових та інших документів з питань, віднесених до компетенції директора цієї фірми.

Згідно з наказом генерального директора Державного концерну «Укроборонпром» ОСОБА_37 № 344-к від 27.11.2014 (Том № 4 а.с. 178), заступника директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_1 увільнено з 28.11.2014 від виконання обов`язків директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш».

Наказом № 255К-УІ-0000429 від 28.11.2014 ОСОБА_1 переведено на посаду заступника генерального директора.

Згідно з наказом генерального директора Державного концерну «Укроборонпром» ОСОБА_37 № 347-к від 28.11.2014 (Том № 4 а.с. 181), виконання обов`язків генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» покладено з 01.12.2014 на заступника генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_1 та надано останньому право підписання розпорядчих, фінансових та інших документів з питань, віднесених до компетенції директора цієї фірми.

Наказом генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» № 212К від 11.11.2015 ОСОБА_1 звільнено з займаної посади заступника генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш».

Відповідно до виписки по рахунку НОМЕР_6 (Том № 2 а.с. 208-211), як плату за виконання вказаних агентських угод ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» перераховані на рахунок Компанії «Triangle group incorporated» № НОМЕР_2 , відкритий в банківській установі Латвійської Республіки - JSС «Norvik Banka», грошові кошти на загальну суму 140 312, 67 Євро.

Як вбачається із Договору про відкриття та обслуговування розрахункового рахунку, Анкети клієнта нерезидента- юридичної особи (Том № 2 а.с. 202-206), при відкритті у банківській установі Латвійської Республіки - JSС «Norvik Banka» рахунку № НОМЕР_2 компанією «Triangle group incorporated», її представником був саме директор ОСОБА_38 (Том № 2 а.с. 226).

Відповідно до показів свідків, при укладанні та виконанні контрактів ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» з його контрагентами, а саме: контракту № Д-УИМ-ДУН-344.14-3/74-К, контракту № 3/1-к, контракту № 3/10-к, представники компанії-нерезидента «Triangle group incorporated» участі не брали.

Так, згідно з показами директора АТ «Дунарит» ОСОБА_39 (Том № 2 а.с. 51-54), переговори щодо підписання між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та компанією «Дунарит» договору № Д-УИМ-ДУН-344.14-3/74-К від 30.12.2014 велися у формі листування. 09.10.2014 компанія «Дунарит» запросила пропозицію від «Укрінмаш» на продукцію, яку хотіла придбати. У відповідь на вказаний запит компанією отримано пропозицію на відповідну продукцію, яка підписана від імені ОСОБА_40 . Оскільки ціни, які були отримані, компанію особливо не задовільнили, 20.11.2014 надіслано пропозицію з проханням знизити ціни, яка була адресована виконуючому обов`язки директора ОСОБА_41 . 02.12.2014 компанією отримано відповідь, підписану тим же ОСОБА_41 , в якій вони погодились з пропозицією знизити ціни. 30.12.2014 договір було підписано.

Згідно з висновком експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України № 8/7 від 17.03.2020, висновки довідки спеціаліста від 12.09.2019 в частині розміру безпідставного перерахування протягом періоду з 03.07.2015 по 21.12.2015 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», за агентськими угодами від 12.12.2014 № 3/164д-14 (акт виконаних робіт від 18.06.2015 № 1), від 26.12.2014 № 3/188-д-14 (акти виконаних робіт від 10.08.2015 № 1 та від 19.11.2015 № 2) та від 12.03.2015 № 3/10-15д (акти виконаних робіт від 25.05.2015 № 1, від 16.09.2015 № 2 та 26.11.2015 № 3), на рахунок Компанії «Triangle group incorporated» грошових коштів, документально та нормативно підтверджується у сумі 140 312, 67 євро, що в гривневому еквіваленті на дату перерахування по курсу НБУ становить 3 488 330, 76 грн. (Том № 1 а.с. 209).

Таким чином, існують обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 дійсно було вчинено розтрату чужого майна шляхом зловживання ним, як службовою особою, своїм службовим становищем, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах та службове підроблення, тобто складання, як службовою особою, завідомо неправдивих офіційних документів, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Що стосується доводів сторони захисту з приводу того, що висновок експерта від 17.03.2020, довідка працівників Державної аудиторської служби України та матеріали, надані Республікою Болгарія у відповідь на запит про міжнародну правову допомогу, є недопустимими доказами, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно з ч. 1 ст. 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Таким чином, на даній стадії, надання оцінки таким доказам з точки зору їх достовірності, допустимості та належності є передчасним, однак є достатнім для висновку, що внаслідок інкримінованих ОСОБА_1 дій могла бути заподіяна шкода державним інтересам.

Доводи сторони захисту з приводу того, що повідомлення про підозру ОСОБА_1 здійснено за статтею Кримінального кодексу України, за якою не розпочато досудове розслідування, оскільки такі відомості не внесені до ЄРДР, та зазначення різної кваліфікації дій ОСОБА_1 слідчим суддею відхиляються, виходячи з наступного.

За ч. 3 ст. 214 КПК України, здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до п. 4-5 ч. 5 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

У даному випадку до ЄРДР внесено відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, які, окрім інших, інкриміновано і ОСОБА_1 , що є підставою для здійснення досудового розслідування та, за наявності достатніх для цього підстав, повідомлення про підозру. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає зазначення у витязі конкретної кваліфікації злочину, яка повинна вказуватись у повідомленні про підозру.

Судовим розглядом встановлено, що у витязі з ЄРДР за № 52018000000000385 від 17.04.2018 станом на 27.04.2021 (Том 3 5 а.с. 12-17), містяться відомості про повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України (Епізод № 2), ч. 1 ст. 366 КК України (Епізод № 3), ч. 5 ст. 191 КК України (Епізод № 4), ч. 1 ст. 366 КК України (Епізод № 5), ч. 5 ст. 191 КК України (Епізод № 6), ч. 1 ст. 366 КК України (Епізод № 7).

Таким чином, у витязі з ЄРДР зазначена правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, окрім інших, і ОСОБА_1 , не зазначення у витязі форми та виду співучасті у вчиненні кримінального правопорушення, не тягне недопустимості доказів, отриманих у ході проведення досудового розслідування даного кримінального провадження та, як наслідок, неправомірності повідомлення про підозру.

Доводи сторони захисту з приводу закінчення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчим суддею відхиляються, оскільки ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.10.2019 (справа № 4910/15/19-к) та ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.10.2020 (справа № 991/8386/20) вцілому строк досудового розслідування продовжено до 17.10.2021.

Враховуючи вищевикладене, стороною захисту не зазначено обставин та не надано доказів на підтвердження існування таких обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричетність підозрюваного ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, про які йому повідомлено про підозру, або вказували на не обґрунтованість повідомленої підозри, а за такого доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри ОСОБА_1 , слідчим суддею відхиляються, оскільки, наявні в матеріалах, доданих до клопотання, докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_1 .

Так, у клопотанні детективом заявлено наявність ризиків, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

Щодо ризику незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків та інших підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.

Оскільки, за результатами розгляду клопотання вбачається наявність зв`язку та взаємообумовленості інкримінованих підозрюваним діянь, то існує ризик впливу ОСОБА_1 на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні з метою їх переконання у необхідності дачі неправдивих показань або відмови від їх надання задля уникнення від можливої кримінальної відповідальності.

Враховуючи, що ОСОБА_1 та іншим підозрюваним, у випадку направлення обвинувальних актів до суду та визнання їх винуватості, може бути призначено виключно реальне покарання, зважаючи, що ОСОБА_1 тривалий час перебував на керівних посадах в Міністерстві оборони України та в ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», впродовж якого налагодив сталі тісні зв`язки, в тому числі, з керівництвом ДК «Укроборонпром», беручи до уваги, що частина свідків у даному кримінальному провадженні є працівниками підприємств, що входять до складу ДК «Укроборонпром», є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може опосередковано впливати на свідків/інших підозрюваних, з метою дачі ними неправдивих показів/відмови від дачі показів для уникнення можливої кримінальної відповідальності.

Що стосується ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, то він існує, але є мінімальним. Крім того, донька підозрюваного ОСОБА_1 - ОСОБА_34 хворіє на тяжку онкологічну хворобу та проживає у м. Братиславі, де з 2016 року проходить постійне лікування. Неповнолітній син ОСОБА_34 - ОСОБА_35 (онук підозрюваного)професійно займається спортом (великим тенісом). Внаслідок хвороби ОСОБА_34 не має можливості супроводжувати свого сина на змагання, у зв`язку з чим ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_35 проживає без батька, супроводжує неповнолітнього онука на змагання. Підозрюваний ОСОБА_1 одружений, має постійне місце проживання в Україні, а тому позбавлення його можливості виїзду за кордон матиме негативні наслідки для його близьких осіб (доньки та онука).

Що стосується ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, то його відсутність обумовлюється наступним. ОСОБА_1 працював на керівних посадах у ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» з 27.09.2014 по 11.11.2015, після звільнення він не має доступу до приміщень ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», оскільки воно є режимним об`єктом, а за такого, позбавлений можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей або документів, які мають істотне значення для встановлення обставин злочинів, інкримінованих ОСОБА_1 .

Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є особиста порука та особисте зобов`язання.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При розгляді вказаного клопотання, слідчим суддею встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України, відноситься до нетяжкого злочину, відповідно до ч. 6 ст. 12, примітки до ст. 45 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчим суддею серед іншого, приймається до уваги особиста ситуація підозрюваного (має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, одружений, має тяжко хвору доньку та неповнолітнього онука), проте, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до їх малоймовірності чи виключення.

Таким чином, застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж застава, зважаючи на обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , та на встановлені слідчим суддею ризики, не здатне забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти вказаним ризикам.

Обґрунтованість розміру застави.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Детектив у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді застави просить визначити підозрюваному заставу у розмірі 2 566 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 5 824 731 грн., тобто, у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з огляду на те, що застосування до підозрюваного ОСОБА_1 застави в розмірі до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб не здатне забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти встановленим слідчим суддею ризикам.

З аналізу ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначені розміру застави слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких родичів; встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Відповідно до відомостей з інформаційної бази «Державний земельний кадастр» (Том № 4 а.с. 203-205), ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 2,0 га, що розташована за адресою: Луко-Барська сільська рада, Барський район, Вінницька область (кадастровий номер 0520282800:02:002:0055).

Згідно з витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (Том № 4 А.С. 206-207), ОСОБА_1 є одним із засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Барський спортивно-оздоровчий комплекс» (ТОВ «БАР СОК»). Розмір внеску до статутного капіталу складає 25 500 грн.

Відповідно до відомостей із Єдиного державного реєстру фізичних осіб-платників податків (Том № 4 а.с. 208), за період з 2015 по 2020 роки ОСОБА_1 отримав такі доходи:

- доходи, нараховані податковими агентами в сумі 2 638 075,00 грн.;

- доходи, задекларовані від підприємницької діяльності в сумі 1 082 187,00 грн.

Відповідно до витягу із Реєстру права власності на нерухоме майно (Том № 4 а.с. 211-212), дружині підозрюваного - ОСОБА_42 на праві приватної власності належить домоволодіння загальною площею 440,2 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з відомостями з інформаційної бази «Державний земельний кадастр» (Том № 4 а.с. 213-219), ОСОБА_42 є власником земельних ділянок: площею 0,0300 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 3221483301:01:019:0172); площею 0,0889 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 3221483301:01:019:0186); площею 0,2157 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 Васильківський район, Київська область (кадастровий номер 3221483301:01:019:0187).

Як вбачається із відомостей із Єдиного державного реєстру транспортних засобів (Том № 4 а.с. 220-223), ОСОБА_42 є власником автомобілів: LAND ROVER RANGE ROVER EVOQUE, державний номер НОМЕР_3 , 2016 року випуску; ГАЗ 21, 1967 року випуску, державний номер НОМЕР_4 .

Відповідно до відомостей із Єдиного державного реєстру фізичних осіб-платників податків (Том № 4 а.с. 224-225), за період з 2015 по 2020 роки ОСОБА_42 отримала наступні доходи:

- нараховані податковими агентами в сумі 2 427 172 грн.;

- задекларовані від підприємницької діяльності в сумі 7 636 137 грн.

Таким чином, врахувавши обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного та його дружини, наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи розмір збитків, завданих кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 (3 488 330, 76 грн.), вбачається, що застава в межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, однак, розмір застави, який просить призначити у клопотанні детектив, є завідомо непомірним для підозрюваного, а за такого, слідчий суддя дійшов до висновку, що застава у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 135 000, 00 грн., з урахуванням усіх обставин справи, здатна забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Разом з тим, застава у меншому розмірі, на думку слідчого судді, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , не здатна запобігти ризикам переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, які встановлені слідчим суддею.

Відповідно до ч. 2 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Так, у разі внесення застави, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), для запобігання встановленому слідчим суддею ризику, на підозрюваного ОСОБА_1 слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме:

1)прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду;

2)повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

3)утримуватися від спілкування щодо обставин кримінального провадження №52018000000000385 від 17.04.2018 р. з підозрюваними ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 .

Разом з тим, зважаючи на розмір застави, визначеної підозрюваному ОСОБА_1 , наявність мінімального ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя дійшов до висновку, що застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави та покладення на на нього зазначених вище обов`язків є достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки, а тому у покладенні на ОСОБА_1 обов`язків не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у м. Києві усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю немає потреби, оскільки, на думку суду, їх покладення не виправдовує потреби досудового розслідування та буде надмірним втручанням у права та свободи особи.

Таким чином, клопотання детектива про застосування запобіжного заходу підлягає задоволенню частково.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 177, 178, 182, 193, 194, 196, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 1 135 000 (один мільон сто тридцять п`ять тисяч) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_5

Визначений розмір застави підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Кохно В.О.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Покласти на строк дії ухвали на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1)прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду;

2)повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

3)утримуватися від спілкування щодо обставин кримінального провадження №52018000000000385 від 17.04.2018 р. з підозрюваними ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 .

Попередити підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Кохно В.О.

Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків - до 21 червня 2021 року включно.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ А.В. БІЦЮК