Документ № 96684717

Справа № 991/1213/21

Провадження № 11-сс/991/260/21

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

секретар судового засідання ОСОБА_5,

за участю:

заявника ОСОБА_6,

детектива ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 квітня 2021 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.04.2021 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 від 19.02.2021 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) від 25.01.2021 про закриття кримінального провадження № 52020000000000524 від 19.08.2020.

Не погоджуючисьіз вищевказаноюухвалою, ОСОБА_6 подав апеляційнускаргу здоповненнями,у якихпросить скасуватиухвалу слідчогосудді Вищогоантикорупційного судувід 01.04.2021та постановитинову,якою скасуватипостанову детектива НАБУ від25.01.2021про закриттякримінального провадження№ 52020000000000524 від 19.08.2020.

Посилається на такі обставини.

Детективом НАБУдосудове розслідуванняімітувалось зметою уникненнявідповідальності винуватоюособою,відтак проведенонеповно.Зокрема,не булозібрано іперевірено напредмет належностіта допустимостіусіх необхіднихдоказів,встановлено шляхомпроведення слідчихта процесуальнихдій обставинкримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.364КК України.Протокол допиту ОСОБА_6 у якостісвідка,якому небуло наданооцінки слідчимсуддею,сфальсифікований,так яквін недопитувався уцьому кримінальномупровадженні.Протокол допитусвідка ОСОБА_8 є недопустимимдоказом,який детектив НАБУ зробивз метоюунеможливлення вбудь-якомувипадку притягтидо кримінальноївідповідальності ОСОБА_8 .Також детективомне перевіренонаявність у ОСОБА_8 зв`язків зособами,яких ОСОБА_6 вважає учасникамиоднієї злочинноїорганізації.Постанова прозакриття кримінальногопровадження №52020000000000524містить помилкив зазначеннідат,подій таобставин вчиненогозлочину тасписана зпостанови прозакриття кримінальногопровадження №52020000000000447,скасованої ухвалоюслідчого судді Вищого антикорупційногосуду від06.04.2021(справа№ 991/861/21,провадження №1-кс/991884/21).Детективом невиконано вимогч.1ст.92,п.6ч.2ст.242КПК України,а самене встановленорозміру шкоди,оскільки умежах кримінальногопровадження жоднаекспертиза непризначалась.Детективу НАБУпри проведеннідосудового розслідуванняпотрібно буловстановити шляхомзбирання,перевірки таоцінки доказів(ч.2ст.91КПК)наступне:1.Відповідність дійдетектива НАБУ ОСОБА_8 вимогам ст.ст.40,214КПК;2.Чи відповідаєправова кваліфікаціякримінального правопорушення,внесеного ОСОБА_8 в ЄРДРза №5202000000000042807.07.2020обставинам,вказаним узаяві провчинення кримінальногоправопорушення ОСОБА_6 ;3.Чи сталинаслідком внесенняв ЄРДР ОСОБА_8 відомостей зправовою кваліфікацієюза ч.1ст.367КК Українипідставою длязміни підслідностікримінального провадженняз підслідностіНАБУ напідслідність Національноїполіції;4.Наявність наслідківу виглядішкоди,спричиненої кримінальнимправопорушенням;5.Чи булазмінена підслідністькримінального провадження№ 52020000000000428,внесеного в ЄРДР 07.07.2020;6.Якщо булазмінена підслідність,встановити обставинизміни підслідності-допитати дляцього особу,яка виносилапостанову прозміну підслідностіщодо обставин,які сталидля цьогопідставою;7.Чи відповідаютьвідомості,викладені узаяві від14.06.2020про вчиненнякримінального правопорушеннящодо вчинення ОСОБА_8 цього злочинуфактичним діям ОСОБА_8 та наслідкамцих дій-а самезміні підслідностікримінального провадження№ 52020000000000428,внесеного в ЄРДР 07.07.2020із підслідностіНАБУ напідслідність Національноїполіції;8.Встановити матеріальнушкоду,завдану кримінальнимправопорушенням,вчиненим ОСОБА_8 .При цьомуст.242КПК Українипрямо передбаченийобов`язок забезпечитипроведення експертизислідчому зметою встановленнярозміру збитків;9.Встановити наявністьумислу вдіях ОСОБА_8 -прямого чинепрямого,для доказуванняобставин,передбачених п.2ч.1ст.91КПК,та встановитикорисливість мотивівтаких дій ОСОБА_8 -для цьоговочевидь детектив НАБУ повиненбув отримативідомості щодоспілкування ОСОБА_8 з фактичнимивласниками ТОВ«Оквін-5»,якими єсин міністражитлово-комунальногогосподарства приправлінні ОСОБА_9 -Близнюк,народний депутат ОСОБА_10,інші високопосадовці,які маютьзв`язок зКраматорськом,про щобуло зазначенов показаннях ОСОБА_6 .Зокрема,необхідно булоперевірити частотутелефонних розмовміж ОСОБА_8 та зазначенимиособами,як частовони спілкувалисьтелефоном уробочий тапозаробочий час,як частомісцезнаходження телефонів ОСОБА_8 співпадали змісцезнаходженням телефонівзазначених осіб,особливо впозаробочий часі т.д.,для чогодетективу слідбуло звернутисьдо слідчогосудді зклопотанням пронадання тимчасовогодоступу;10.Встановити наявністьпричинного зв`язкуміж зловживаннямвладою абослужбовим становищемта істотноюшкодою. Із поведінки слідчого судді в судовому засіданні стало зрозуміло, що він уже мав відповідне рішення, навіть без розгляду скарги ОСОБА_6 . Крім того, повний текст оскаржуваного рішення став доступний для ознайомлення загалу користувачів у Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі ЄДРСР) лише 13.04.2021.

У запереченні на апеляційну скаргу детектив НАБУ просить відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_6 про скасування постанови детектива від 25.01.2021 про закриття кримінального провадження № 52020000000000524 від 19.08.2020.

Посилається на такі обставини.

Досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні проведено повно, всебічно та об`єктивно, досліджено обставини справи й прийнято законне та обґрунтоване процесуальне рішення. Зокрема, проведено допит детектива ОСОБА_8, який спростував відомості, повідомлені у заяві ОСОБА_6 . Під час допиту ОСОБА_6 не навів фактів, які би свідчили про наявність кримінального правопорушення у діях детектива, не повідомив жодної інформації щодо зв`язків ОСОБА_8 із особами, про протиправну діяльність яких він повідомляв. У протоколі допиту ОСОБА_6, долученому до матеріалів кримінального провадження № 52020000000000524, ймовірно допущено описку, оскільки ОСОБА_6 раніше допитувався з приводу аналогічних обставин у кримінальному провадженні № 52020000000000447 від 17.07.2020. Інші відомості у протоколі допиту в межах кримінального провадження № 52020000000000524 працівником поліції вказано правильно. Оглядом системи електронного документообігу НАБУ встановлено, що матеріали кримінального провадження № 52020000000000428 08.07.2020 направлені до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. 08.09.2020 повідомлено прокурора, що підслідність у кримінальному провадженні № 52020000000000428 визначена за Бахмутським ВП ГУНП в Донецькій області, яким здійснюється досудове розслідування. Детективом ОСОБА_8 під час внесення відомостей до ЄРДР щодо кримінального провадження № 52020000000000428 надана правильна оцінка діянню, яке імовірно містить ознаки кримінальної протиправності. Однак, у разі виявлення під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000428 ознак складів кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 216 КПК України віднесено до підслідності НАБУ, прокурором визначатиметься підслідність проведення досудового розслідування за НАБУ.

ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги з доповненнями та надав пояснення, що аналогічні доводам, викладених у них.

Детектив у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги та надав пояснення на підтримку висновків слідчого судді.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_6 та детектива, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не є обґрунтованою.

Слідчим суддею встановлено такі обставини.

Відповідно до заяви ОСОБА_11 про вчинене кримінальне правопорушення від 14.06.2020 до НАБУ посадові особи Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради Донецької області протягом 2018-2019 років безпідставно та в порушення умов договору від 04.06.2020 № 30 і додаткової угоди № 14 перерахували 14813987,45 грн. на користь ТОВ «Оквін-5», про що свідчать відомості в «Пошуково-аналітичній системі .007».

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 01.07.2020 детектива НАБУ зобов`язано внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 від 14.06.2020 без вказівки у резолютивній частині конкретної статті КК України.

На виконання ухвали від 01.07.2020 детективом ОСОБА_8 внесено відомості до ЄРДР та зареєстровано кримінальне провадження № 52020000000000428 із правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 367 КК України.

ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, вчинене детективом ОСОБА_8, за його заявою від 14.06.2020. Вказане кримінальне правопорушення, на думку ОСОБА_6, полягало в тому, що детектив ОСОБА_8 не виконав рішення слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.07.2020, а саме під час внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР за № 52020000000000428 зазначив правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 367 КК України, а не за ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 210 КК України, як вимагав ОСОБА_6 у своїй заяві від 14.06.2020. Тобто, детектив ОСОБА_8, використовуючи службове становище, умисно кваліфікував злочин за ч. 2 ст. 367 КК України, яка відповідно до ст. 216 КПК України не підслідна НАБУ, чим сприяв подальшій передачі матеріалів кримінального провадження № 52020000000000428 до Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області, за що, можливо, отримав неправомірну вигоду.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.08.2020 скаргу ОСОБА_6 задоволено і на підставі вказаної ухвали до ЄРДР внесені відомості за № 52020000000000524.

У ході досудового розслідування кримінального провадження № 52020000000000524 від 19.08.2020, яке здійснювалось НАБУ, допитано детектива ОСОБА_8, отримано копії матеріалів кримінального провадження № 52020000000000428, а саме заяву ОСОБА_6 від 14.06.2020 з усіма додатками, витребувано копію постанови від 07.09.2020 про визначення підслідності у кримінальному провадженні № 52020000000000428 за Бахмутським ВП ГУНП в Донецькій області, оглянуто систему електронного документообігу НАБУ, 23.09.2020 винесено постанову про проведення слідчих дій на іншій території, зокрема Бахмутському ВП ГУНП в Донецькій області доручено провести у кримінальному провадженні № 52020000000000524 допит свідка ОСОБА_6, 21.10.2020 допитано свідка ОСОБА_6 .

Постановою детектива НАБУ від 25.01.2021 кримінальне провадження № 52020000000000524 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, оскільки відсутні відомості, які б свідчили про умисні дії, спрямовані на зловживання владою або службовим становищем всупереч інтересам служби, вчинені детективом НАБУ ОСОБА_8 при внесенні ним відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 від 14.06.2020.

Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову детектива НАБУ від 25.01.2021, слідчий суддя виходив з того, що детективом проведено усі слідчі дії, необхідні для встановлення обставин, які мають значення в кримінальному провадженні, що свідчить про належне проведення досудового розслідування та прийняття законного рішення постанови від 25.01.2021 про закриття кримінального провадження № 52020000000000524 від 19.08.2020 за відсутності в діях ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Висновки слідчого судді щодо встановлених обставин достатньо мотивовані та відповідають положенням закону, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Відповідно до положень КПК України, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження. Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим (детективом) доказів, які стосуються цього провадження у сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, полягає у використанні службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Фактичне настання тяжких наслідків, які згідно з п. 4 примітки до ст. 364 КК України у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто мають майновий характер, необхідне для визнання цього злочину закінченим, оскільки склад його за своєю конструкцією є матеріальним.

Для об`єктивноїсторони зловживання владою або службовим становищем характерним є не тільки суспільно небезпечне діяння та завдання шкоди, але й безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між ними.

Суб`єктом зазначеного злочину може бути лише службова особа.

Із суб`єктивної сторони ч. 2 ст. 364 КК України характеризується умисною або змішаною формою вини.

Як вбачається з приписів п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України, до ЄРДР, окрім іншого, вносяться відомості про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Із показань, відображених у протоколі допиту свідка ОСОБА_8 від 22.10.2020, вбачається, що він на виконання ухвали Вищого антикорупційного суду від 01.07.2020 зареєстрував кримінальне провадження № 52020000000000428 за заявою ОСОБА_6 від 14.06.2020 із правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 367 КК України, про що повідомив заявника. За результатами вивчення заяви ОСОБА_6 від 14.06.2020 ним не встановлено ознак, які могли б свідчити про вчинення посадовими особами Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради Донецької області та посадовою особою ТОВ «Оквін-5» злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 210 КК України. На підставі відомостей, викладених у заяві ОСОБА_6, ним надано попередню правову кваліфікацію кримінальному правопорушенню за ч. 2 ст. 367 КК України. Свідок зазначив, що з представниками ТОВ «Оквін-5» та представниками Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради Донецької області він не знайомий. Із Бахмутським міським головою ОСОБА_12 жодного разу не спілкувався. Крім того, пояснив, що ухвалою Вищого антикорупційного суду не зобов`язано посадову особу НАБУ внести відомості про вчинення кримінального правопорушення за конкретною статтею КК України та відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України він є самостійним у своїй процесуальній діяльності.

Враховуючи вказані вище правові норми та відсутність у резолютивній частині ухвали Вищого антикорупційного суду від 01.07.2020, якою детектива НАБУ зобов`язано внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 від 14.06.2020, вказівки щодо конкретної статті КК України, колегія суддів вважає правильним висновок слідчого судді, що детектив ОСОБА_8, здійснюючи свої повноваження щодо визначення попередньої правової кваліфікації, діяв відповідно до вимог КПК України.

Водночас, так як під час внесення відомостей до ЄРДР визначається саме попередня кваліфікація ймовірного кримінального правопорушення за статтями КК України, яка не є остаточною, у випадку виявлення ознак іншого складу злочину її може бути змінено уповноваженою особою у ході досудового розслідування. Отже, у випадку встановлення під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000428 ознак складів кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 216 КПК України віднесені до підслідності НАБУ, прокурором визначатиметься підслідність проведення досудового розслідування за НАБУ.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 про те, що детективом не перевірено наявність у ОСОБА_8 зв`язків з особами, яких заявник вважає учасниками однієї злочинної організації, не є обґрунтованими.

Так, відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_6 від 21.10.2020, останній надав показання, аналогічні заяві про вчинення кримінального правопорушення від 14.06.2020, припускаючи вчинення детективом ОСОБА_13 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Зазначив, що йому невідомо про те чи спілкувався детектив ОСОБА_8 з начальником Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради ОСОБА_14 та власником ТОВ «Оквін-5» ОСОБА_15 . Проте, він переконаний, що умисно змінюючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, ОСОБА_16 «діяв в інтересах осіб з числа, так званої, «Партії Регіонів», які, як кажуть злі язики, і забезпечили появу ОСОБА_8 в НАБУ шляхом зловживання впливом, фінансовими вливаннями в кишені членів конкурсної комісії, з метою забезпечення покриття з боку «кишенькового детектива» своїх протиправних дій, направлених на заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах». Повідомив, що дії детектива ОСОБА_8 завдали йому моральної шкоди.

Підстави вважати протокол допиту ОСОБА_6 сфальсифікованим відсутні, так як із матеріалів кримінального провадження вбачається, що на виконання постанови про проведення слідчих дій на іншій території від 23.09.2020 у кримінальному провадженні № 52020000000000524 було здійснено допит останнього працівниками Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області, у результаті якого він надав свої показання та підтвердив їх достовірність своїм підписом.

Твердження в апеляційній скарзі ОСОБА_6 щодо недопустимості допиту у якості свідка ОСОБА_8 є помилковим.

Так,відповідно доположень п.1ч.3ст.87КПК Українинедопустимими єдокази,що булиотримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.

Верховний Суд України в постанові від 09.06.2016 за № 5-316кс15 вказав, що п. 6 ч. 2 ст. 87 КПК України у редакції від 13.04.2012 передбачено, що суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод діяння з отримання показань від свідка, який надалі буде визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні. Зміст цієїнорми прававказує нате,що вонамає застосовуватисяза умови,коли начас отриманняпоказань відсвідка ужеіснували дані,що йогобуде визнанопідозрюваним чиобвинуваченим,але,всупереч наявностіу такоїособи правана мовчаннята свободивід самовикриття,слідчий чипрокурор вчиняєдії,спрямовані наотримання показаньвід неї.Саме такідії,а невласне фактотримання показаньвід свідка,який надалібув визнанийпідозрюваним чиобвинуваченим,мають визнаватисяістотним порушеннямправ людиниі основоположнихсвобод. Суд вважає за потрібне звернути увагу й на те, що в самій назві ст. 87 КПК України законодавець визнання доказів недопустимими обумовив їх отриманням внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Таким чином, із наведеного слід дійти висновку, що якщо фактичні дані щодо підозри особи на момент її допиту як свідка були відсутні, то отримання слідчим, прокурором показань від такої особи у процесуальному статусі свідка з наступним переведенням у процесуальний статус підозрюваного не є істотним порушенням прав та свобод людини і в такому разі докази не можуть визнаватись не допустимими.

А тому, оскільки в протоколі допиту свідка ОСОБА_8 відсутні докази про порушення права на мовчання та свободи від самовикриття, немає підстав для висновку, що дії, спрямовані на отримання показань від нього є істотним порушенням прав та свобод людини.

Враховуючи, що кримінальне правопорушення, передбачене ст. 364 КК України, є злочином з матеріальним складом, та вважається закінченим з моменту завдання шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам громадян, доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 про те, що детективом НАБУ не виконано вимог ч. 1 ст. 92, п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України, а саме не встановлено розміру шкоди, оскільки у межах кримінального провадження жодна експертиза не призначалась, є безпідставними із огляду на те, що під час допиту ОСОБА_6 повідомив, що діями ОСОБА_8 йому було завдано саме моральної шкоди.

Також безпідставним є посилання в апеляційній скарзі, що детективом не вжито заходів забезпечення кримінального провадження.

Так,згідно зч.3ст.132КПК Українизастосування заходівзабезпечення кримінальногопровадження недопускається,якщо слідчий,дізнавач,прокурор недоведе,що: 1)існує обґрунтованапідозра щодовчинення кримінальногоправопорушення такогоступеня тяжкості,що можебути підставоюдля застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадження; 2)потреби досудовогорозслідування виправдовуютьтакий ступіньвтручання управа ісвободи особи,про якийідеться вклопотанні слідчого,дізнавача,прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням. Однак апеляційна скарга не містить посилання на обставини, що стверджують наявність у детектива підстав для звернення до слідчого судді з відповідним клопотанням згідно з вимогами ч. 3 ст. 132 КПК України.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що постанова про закриття кримінального провадження № 52020000000000524 містить помилки в зазначенні дат, подій та обставин вчиненого злочину не конкретизовано щодо саме яких дат, подій та обставин, а тому визнається необґрунтованим.

Також помилковим є посилання в апеляційній скарзі про те, що оскаржувана постанова детектива списана з постанови про закриття кримінального провадження № 52020000000000447, скасованої ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.04.2021 (справа № 991/861/21, провадження № 1-кс/991884/21).

Так, відповідно до ч.1 ст.90 КПК України рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів.

Однак за відсутності обставин, що стверджують встановлення ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.04.2021 порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також враховуючи те, що питання про допустимість доказів не вирішується, слід дійти висновку, що ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.04.2021 (справа № 991/861/21, провадження № 1-кс/991884/21) не має преюдиціального значення.

Твердження в апеляційній скарзі, що повний текст оскаржуваного рішення став доступний для ознайомлення загалу користувачів ЄДРСР лише 13.04.2021 висновків слідчого судді не спростовує, а тому не приймається до уваги.

Із огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала винесена з додержанням вимог кримінального процесуального закону та слідчий суддя обґрунтовано відмовив в задоволенні скарги ОСОБА_6, у зв`язку з чим у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, а ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 309, 376, 404, 407, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 квітня 2021 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_2

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4