Документ № 96783439

Справа № 991/2979/21

Провадження 1-кс/991/3026/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участі секретаря судового засідання Батир Б.В., адвоката Крижанівського С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката Крижанівського Сергія Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей за заявою про вчинення кримінального правопорушення від 26.04.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга адвоката Крижанівського С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей згідно заяви ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення від 26.04.2021.

У поданій скарзі адвокат просить суд зобов`язати уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 від 26.04.2021 вх.№Ч-5508 та розпочати досудове розслідування кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

Обґрунтовуючи скаргу адвокат Крижанівський С.В. зазначив, що 26.04.2021 ОСОБА_1 було подано до НАБУ заяву про вчинення кримінального правопорушення, яка зареєстрована 26.04.2021 за вх.№ Ч-5508, з приводу можливих неправомірних дій Міністра юстиції України ОСОБА_2 , окремих посадових осіб Міністерства юстиції України та державних реєстраторів прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Однак уповноважені особи НАБУ, в порушення вимог ст. 214 КПК України, відомості згідно вказаної заяви про злочин до ЄРДР не внесли. Вказані обставини стали підставою для звернення 29.04.2021 до Вищого антикорупційного суду із скаргою в порядку статті 303-304 КПК України на бездіяльність слідчого (детектива), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні адвокат Крижанівський С.В підтримав подану скаргу та просив суд задовольнити її у повному обсязі та зобов`язати уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 від 26.04.2021 вх.№Ч-5508 та розпочати досудове розслідування кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 364 КК України. Адвокат зазначив, що неправомірні дії Міністра юстиції України ОСОБА_2, окремих посадових осіб Міністерства юстиції України та державних реєстраторів, які полягають у безпідставній відмові у знятті арешту на майно ОСОБА_1 на підставі ухвали слідчого судді про скасування арешту майна від 25.02.2021, є порушенням гарантій Конституції України щодо вільного володіння, користування та розпорядження майном. Окрім того під час судового розгляду адвокат повідомив, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 17.03.2021 на нерухоме майно ОСОБА_1 вчергове накладено арешт.

Представник НАБУ у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Надіслав пояснення, в яких зазначив, що на підставі перевірки заяви про злочин від 26.04.2021 ОСОБА_1 . Головним підрозділом детективів НАБУ було встановлено, що у самій заяві не наведено об`єктивних даних, які можуть свідчити про вчинення кримінальних корупційних правопорушень, віднесених до підслідності НАБУ, а тому відсутні правові підстави для внесення відомостей до ЄРДР. Тому, на виконання вимог ст. 216 КПК України, вказану заяву про злочин від 26.04.2021 було скеровано листом НАБУ від 29.04.2021 № 111-192/13828 до Національної поліції України, про що повідомлено заявника. На підставі наведеного представник НАБУ вважає, що бездіяльність з боку службових осіб НАБУ відсутня, а тому просив відмовити в задоволенні скарги та розгляд здійснювати без участі представника НАБУ.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність представника особи, дії якої оскаржуються, не є перешкодою для розгляд скарги.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги та письмові пояснення представника НАБУ, заслухавши позицію скаржника, дійшов таких висновків.

Згідно ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Статтею 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яке полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Статтею 33-1 КПК України встановлено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.

Частиною 1 статті 306 КПК України передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

Аналізуючи норми ст.ст.214,303 КПК України, які свідчать про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Зі скарги адвоката Крижанівського С.В. до слідчого судді вбачається, що ним оскаржується бездіяльність НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, згідно заяви ОСОБА_1 від 26.04.2021 вх.№Ч-5508.

Відповідно до ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Згідно з п. 2 Глави 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 № 139, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.

Відповідно до вимог ч.1 та п.4 ч.5 ст. 214 КПК України підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР є виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Тобто, підставами вважати заяви чи повідомлення саме про злочин, є наявність у таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є посилання у повідомленні про злочин на фактичні обставини, що підтверджують наявність складу відповідного кримінального правопорушення.

Враховуючи приписи ч.1 ст.2, п.10 ч.1 ст.3, ч.1 та п.4 ч.5 ст. 214 КПК України, можливо зробити висновок, що однією із обов`язкових умов для внесення відомостей до ЄРДР є повідомлення/виявлення діяння/бездіяльності, яке містить ознаки складу злочину, передбаченого особливою частиною Кримінального кодексу України. Внесення до ЄРДР короткого викладу обставин, які вказують на наявні в діянні/бездіяльності ознаки складу злочину, підтверджує обґрунтованість початку досудового розслідування.

Об`єктивна сторона злочину - це сукупність ознак, які визначають зовнішню сторону злочину і характеризують суспільно-небезпечне діяння (дію або бездіяльність), його негативні наслідки та причинний зв`язок між діянням та наслідками, який обумовив настання останніх, а також місце, час, обстановку, спосіб, знаряддя та засоби вчинення злочину.

Таким чином, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, крім іншого, вноситься інформація про сукупність ознак, які свідчили б про вчинення того чи іншого злочину, і дали змогу кваліфікувати дії або бездіяльність, про яку йдеться в повідомлені про злочин, за відповідними статтями кримінального кодексу.

У заяві ОСОБА_1 про злочин від 26.04.2021 вх.№Ч-5508 мова йде про вчинення неправомірних дій Міністром юстиції України ОСОБА_2 , окремими посадовими особами Міністерства юстиції України та державними реєстраторами прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за наступних обставин.

Заявник зазначив, що ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 09.02.2019 у справі № 554/1002/19 накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 в межах кримінального провадження № №12019170000000084.

25.02.2021 ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/5143/21-к прийнято рішення про скасування арешту на вказане майно ОСОБА_1 , накладеного ухвалою від 09.02.2019 (справа № 554/1002/19).

З метою виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 16.03.2021 звернувся до державного реєстратора виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області із заявами про зняття арешту з нерухомого майна. Однак державним реєстратором ОСОБА_3 прийнято рішення по зупинення розгляду заяв ОСОБА_1 щодо зняття арешту з належного йому майна, у зв`язку з відсутністю вказаного рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень у відкритому доступі.

Після чого 17.03.2021 помічником адвоката Крижанівського С.В , - Мосінзовим С.М. знову подано заяви про зняття обтяжень на нерухоме майно ОСОБА_1 та додано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.02.2021 у справі № 757/5143/21-к про скасування арешту майна, а також лист Печерського районного суду м. Києва № 998/21 від 12.03.2021 про внесення ухвали в Єдиний державний реєстр судових рішень.

Проте державними реєстраторами ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відмовлено у реєстрації заняття арешту, у зв`язку з наявними суперечностями між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, тобто невідповідністю рішення, яким скасовано арешт, рішенню, яким накладено арешт на майно. Невідповідність стосувалась дати постановлення ухвали.

Заявник зазначив, що такі твердження державних реєстраторів не відповідають дійсності, оскільки вони мали у своєму розпорядженні сканкопії ухвали Октябрського районного суду м.Полтави у справі №554/1002/19 від 09.02.2018, якою накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 та ухвали від 11.02.2019 про виправлення описки в ухвалі про накладення арешту на майно (справа № 554/1002/19), а саме в даті її постановлення, замість неправильно зазначеної дати «09.02.2018», було виправлено на дійсну дату ухвали «09.02.2019».

Окрім того у державних реєстраторів при проведенні перевірки були в наявності всі документи, які необхідні для проведення ретельної перевірки документів на відповідність та для прийняття законного рішення, що вбачається з інформації, отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Таким чином заявник вважає, що вчинені державними реєстраторами ( ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ) дії, які виразились у неналежній перевірці документів та невчиненні визначених законом дій, щодо зняття арешту з його майна, є порушенням вимог Конституції України та обмежують його право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Вказаний факт став підставою для звернення заявника із заявою про вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 382 КК України до Дарницького УП ГУНП в м. Києві, за результатом розгляду якої, слідчим СУ Дарницького УП ГУНП в м. Києві внесені відомості про злочин до ЄРДР за №12021100020001010 від 30.03.2021 та розпочато досудове розслідування.

В подальшому, 22.03.2021 помічником адвоката Крижанівського С.В , - Мосінзовим С.М. знову були подані заяви про зняття обтяжень на нерухоме майно ОСОБА_1 , за результатом розгляду заявок державними реєстраторами ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 призупинено розгляд заяв, у зв`язку із відсутністю рішення суду про скасування арешту майна (справа № 757/5143/21-к) в Єдиному державному реєстрі судових рішень у відкритому доступі (доступ до вказаної ухвали обмежено за постановою слідчого ГСУ НП України) та зазначено, що розгляд заяв буде відновлено в результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, відповідно до вимог, встановлених п.4 ст. 31-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», які зокрема вимагають проведення реєстраційних дій виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

Така взаємодія здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно із Державною судовою адміністрацією України.

Заявник зазначає, що на практиці дана норма не діє, вищевказана інформаційна взаємодія не функціонує, в результаті невизначеність Міністерства юстиції України з приводу впровадження в дію системи інформаційної взаємодії породили корупційну систему. Всі зазначені обставини є непоодинокими та вказують на системність дій державних органів, направлених на спонукання власників майна вирішувати питання зняття обтяжень зі свого майна, шляхом здійснення корупційних дій та використовується ними як схема заробітку. Наведене вказує на зловживання Міністром юстиції України ОСОБА_2 , службовими особами Міністерства юстиції України та державними реєстраторами своїм службовим становищем та їх дії кваліфікуються як умисне використання службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, тобто за ч.2 ст. 364 КК України.

Підсумовуючи, із заяви про злочин ОСОБА_1 від 26.04.2021 вбачається, що він вважає дії Міністра юстиції України ОСОБА_2 , службових осіб Міністерства юстиції України та державних реєстраторів, які полягають у невпровадженні інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень та невизначенні порядку такої взаємодії, що породили корупційну схему заробітку, такими, що підпадають під ознаки діяння, передбаченого частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України. Вказане стало підставою для звернення до НАБУ із заявою про внесення відомостей до ЄРДР про вищевказаний злочин.

Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 364 Кримінального кодексу України, кримінальне провадження за якою відноситься до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, передбачає кримінальну відповідальність за вчинення такого кримінального правопорушення як зловживання владою або службовим становищем.

При цьому, об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК, має три обов`язкові ознаки: діяння - використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, що полягає у певних діях або бездіяльності суб`єкта; наслідки, що виявляються у завданні істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб; причинний зв`язок між діянням і наслідками.

Відсутність хоча б однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України.

В свою чергу, зловживання владою характеризується як вчинене всупереч інтересам служби використання службовою особою, яка є представником законодавчої, виконавчої чи судової влади, своїх повноважень і можливостей щодо пред`явлення вимог і прийняття рішень, обов`язкових для виконання іншими фізичними або юридичними особами. Зловживання службовим становищем - це вчинене всупереч інтересам служби використання службовою особою своїх повноважень і можливостей, пов`язаних із займаною посадою.

Кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, є спричинення таким злочином тяжких наслідків. Крім того, суб`єкт злочину, передбаченого статтею 364 КК України, - спеціальний, а саме службова особа, визначення якої зазначено у примітці 1 до статті 364 Кримінального кодексу України.

Згідно Примітки 1 до статті 364 Кримінального кодексу України службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом. Для цілей статей 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу до державних та комунальних підприємств прирівнюються юридичні особи, у статутному фонді яких відповідно державна чи комунальна частка перевищує 50 відсотків або становить величину, що забезпечує державі чи територіальній громаді право вирішального впливу на господарську діяльність такого підприємства.

Отже, виходячи з положень статті ст. 364 КК України, дана стаття передбачає відповідальність саме за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Варто зауважити, що зокрема стаття Особливої частини Кримінального кодексу України 364, яка міститься в переліку корупційних злочинів - підсудна Вищому антикорупційному суду лише за наявності хоча б однієї з умов, встановлених п.п. 1-3 ч.5 ст.216 КПК України.

Вказана вимога визначена законодавцем як обов`язкова.

Однак, наявність таких умов в даному випадку слідчим суддею встановлена лише щодо Міністра юстиції України ОСОБА_2 .

Оскільки вказані в заяві про злочин суб`єкти кримінальних правопорушень «Міністр юстиції України ОСОБА_2 , службові особи Міністерства юстиції України та державні реєстратори» не відповідають вимогам, передбаченим п.п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, за винятком Міністра юстиції України ОСОБА_2 .

Окрім того неможливо встановити чи є серед службових осіб Міністерства юстиції України, яких заявник вважає причетними до вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, державні службовці, посада яких належить до категорії "А", або ж інші особи, перелічені в п.п.1-3 ч.5 ст. 216 КПК України.

До того ж, у вказаній заяві про злочин відсутні будь-які конкретні фактичні дані про використання влади чи службового становища всупереч інтересам служби Міністром юстиції України ОСОБА_2 , службовими особами Міністерства юстиції України та державними реєстраторами, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самих себе чи іншої фізичної або юридичної особи, що спричинило тяжкі наслідки.

Натомість вбачається незгода заявника із прийнятими державними реєстраторами процесуальними рішеннями, а також незгода із впровадженою процедурою зняття обтяжень на нерухоме майно, встановленою Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що не може бути приводом для внесення відомостей до ЄРДР.

До того ж у заяві містяться твердження заявника щодо корупційних схем заробітку державними органами, направленими на спонукання власників майна вирішувати питання зняття обтяжень зі свого майна шляхом вчинення корупційних дій, які однак він не підкріплює жодними фактичними обставинами.

Варто уваги і те, що на даний час за повідомленням адвоката ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 17.03.2021 на нерухоме майно ОСОБА_1 вчергове накладено арешт та наразі триває процедура апеляційного оскарження рішення суду.

Згідно вимог ч.1 та п.4 ч.5 ст. 214 КПК України, підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР є виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

За результатами проведеної перевірки встановлено, що інформація, викладена в заяві про вчинення злочину від 26.04.2021, не підтвердилась та не містить відомостей, які б вказували на наявність ознак складу злочину, передбаченого нормами Кримінального кодексу України, що віднесені до підслідності Національного антикорупційного бюро України, а тому підстави для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування відсутні.

Із вказаним результатом розгляду заяви про злочин від 26.04.2021 заявника повідомлено листом Національного бюро від 29.04.2021 № 111-192/13828 із наданням відповідних роз`яснень.

Відповідно до листа зазначено, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні об`єктивні дані, які, дійсно, свідчать про ознаки конкретного кримінального правопорушення, реальність конкретної події злочину. Якщо таких даних у заявах чи повідомленнях немає, то вони не можуть вважатись такими, що мають бути обов`язково внесені до ЄРДР. У заяві про злочин від 26.04.2021 не наведено достатніх об`єктивних даних та конкретних фактів, що можуть свідчити про вчинення вказаними у заяві особами кримінального корупційного правопорушення, здійснення досудового розслідування якого віднесено до підслідності детективів Національного бюро. Також зазначено, що у заяві від 26.04.2021 не було зазначено і про обставини, що вказували б на вчинення особами дій, з використанням службового становища, з метою одержання неправомірної вигоди, що у свою чергу є умовою для здійснення попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення за ст. 364 КК України.

Виходячи зі змісту ч.1 ст.214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Такий обов`язок слідчого і прокурора визначено ч. 1 ст. 2 КК України, оскільки підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Тобто, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину) і саме такі фактичні дані мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до приписів ч.1 ст.2, п.10 ч.1 ст.3, ч.1 та п.4 ч.5 ст. 214 КПК України, однією із обов`язкових умов для внесення відомостей до ЄРДР є виявлення діяння, яке містить ознаки складу злочину, передбаченого особливою частиною Кримінального кодексу України. Внесення до ЄРДР короткого викладу обставин, які вказують на наявні в діянні ознаки складу злочину, підтверджує обґрунтованість початку досудового розслідування.

Поряд з цим заява про злочин не містить конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин, що надавали б підстави для кваліфікації відомостей, викладених в заяві про злочин за ст.364 КК України, та внесення коротких відомостей про них до ЄРДР, щоб в подальшому проводити їх досудове розслідування.

Так, зокрема у заяві про злочин не зазначені конкретні фактичні дані (а не загальні твердження) про дії, які свідчать про зловживання владою службовою особою або про зловживання службовим становищем службовою особою. Вказане позбавляє орган досудового розслідування можливості провести перевірку конкретних фактів на предмет наявності/відсутності у діях/бездіяльності особи складу злочину.

Як вже зазначалося, відповідно до приписів ч.1 ст.2, п.10 ч.1 ст.3, ч.1 та п.4 ч.5 ст.214 КПК України однією із обов`язкових умов для внесення відомостей до ЄРДР є виявлення діяння, яке містить ознаки складу злочину, передбаченого особливою частиною КК України. Внесення до ЄРДР короткого викладу обставин, які вказують на наявні в діянні ознаки складу злочину, підтверджує обґрунтованість початку досудового розслідування.

Натомість, повідомлення ОСОБА_1 не містить конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин, що б надавали підстави для кваліфікації відомостей, викладених в його повідомленні про злочини, за ст. 364 КК України.

З урахуванням викладеного, підстави для визнання незаконною бездіяльності уповноважених осіб НАБУ, що полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальні правопорушення та зобов`язання посадових осіб внести відповідні відомості про кримінальне правопорушення в ЄРДР за заявою ОСОБА_1 про злочин від 26.04.2021 відсутні.

Керуючись статтями 7, 9, 214, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги адвоката Крижанівського Сергія Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей за заявою про вчинення кримінального правопорушення від 26.04.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя В.Д. Воронько