Документ № 96819988

Справа № 991/2130/21

Провадження 1-кс/991/3025/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2021 року м. Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Саландяк О.Я., з участю секретаря судових засідань Зубріцької А.М., адвоката Кульчицької А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Кульчицької Андріани Богданівни на постанову детектива від 26.07.2019 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001245 від 25.04.2017,

В С Т А Н О В И Л А:

29.04.2021 до Вищого антикорупційного суду з Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для виконання вимог ст. 306, 307 КПК України надійшла скарга захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Кульчицької Андріани Богданівни на постанову детектива від 26.07.2019 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001245 від 25.04.2017.

Відповідно до ч. 3 ст. 415 КПК України, висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов`язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.04.2021 скарга визначена на розгляд слідчій судді Саландяк О.Я.

Скарга обґрунтована тим, що 26.07.2019 досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні зупинено у зв`язку з розшуком ОСОБА_1 . Зазначену інформацію 22.10.2020 прокурор В. Пономаренко повідомив ОСОБА_2 у відповіді на її адвокатський запит.

Так, сторона обвинувачення достеменно знала, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , або за адресою: АДРЕСА_2 . Вказані адреси були також зазначені у повідомленні про підозру від 07.04.2017 та постанові про розшук підозрюваного від 26.04.2017. Однак, матеріали кримінального провадження, наданих адвокату Кульчицькій А.Б. для ознайомлення, не містять документів, які підтверджують направлення ОСОБА_1 стороною обвинувачення повідомлення про підозру за відомими адресами його проживання. З огляду на зазначене, ОСОБА_1 не набув статусу підозрюваного в порядку, передбаченому КПК України.

Також, публікація повісток про виклик в газеті Урядовий кур`єр та на сайті Генеральної прокуратури України здійснена у позапроцесуальний спосіб, так як відносно ОСОБА_1 не здійснюється спеціальне досудове розслідування, направлення повісток про виклик за невірними адресами свідчить про відсутність підстав для оголошення його в розшук.

Дані підстави визначені захисником для скасування оскаржуваної постанови від 26.07.2019.

Щодо направлення постанови про зупинення від 26.07.2019 захиснику підозрюваного ОСОБА_1 - адвокату Горбалю І.В. зазначила, що останній не був і не є захисником ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42017000000001245 від 25.04.2017. Так, адвокат Горбаль І.В. був залучений захисником за призначенням на підставі постанови Генеральної прокуратури України від 07.04.2017 та діяв на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги у межах зазначеного кримінального провадження № 12014000000000164 від 01.04.2017. В подальшому, на підставі ст. 217 КПК України 25.04.2017 постановою заступника Генерального прокурора України виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування щодо ОСОБА_1 . На підставі зазначеного адвокат Кульчицька А.Б. робить висновок, що адвокат Горбаль І.В. не мав повноважень захисника в межах кримінального провадження № 42017000000001245 від 25.04.2017. Тому, отримання копії постанови від 26.07.2019 про зупинення досудового розслідування адвокатом Горбалем І.В. не значить про отримання вказаної копії адвокатом ОСОБА_1 Тому, строк на оскарження зазначеної постанови не пропущений.

Отже, захисник вважає постанову незаконною, з огляду на що просить постанову від 26.07.2019 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001245 від 25.04.2017 - скасувати.

Позиція сторін у судовому засіданні.

Захисник Кульчицька А.Б. у судовому засіданні скаргу підтримала із викладених у них підстав, просила задовольнити. На запитання слідчої судді повідомила, що ОСОБА_1 відомо про розгляду скарги захисника на постанову про зупинення досудового розслідування. Зазначила, що у матеріалах кримінального провадження містяться різні дані щодо місця проживання та місця реєстрації ОСОБА_1 на момент прийняття рішення про зупинення досудового розслідування. Вважає, що повідомлення про підозру мало вручатися під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи. Процедуру направлення повідомлення про підозру орган досудового розслідування порушив, з огляду на що ОСОБА_1 статусу підозрюваного не набув. Вважає, що аргументи слідства про те, що адвокат ОСОБА_1 - Горбаль І.В. був викликаний для вручення повідомлення про підозру не варто брати до уваги, оскільки даний адвокат ніколи не зв`язувався з ОСОБА_1 , не повідомляв про те, що він отримував процесуальні документи. До цього часу не вдалося встановити контакту із Горбалем І.В. , жодних документів він не передавав. Зазначене, з урахуванням доводів скарги, свідчить про формальний підхід органу досудового розслідування до направлення повідомлення про підозру, неврахування отриманих з різних джерел достовірних даних щодо адрес реєстрації ОСОБА_1 . Вказала, що ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.08.2019, якою надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якою нібито встановлено, що ОСОБА_1 є підозрюваним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, не можна брати до уваги, так як адвокати, які здійснюють представництво ОСОБА_1, у засіданні участі не брали, з огляду на що у суду не було можливості дослідити всі обставини, якими підтверджується направлення повідомлення про підозру ОСОБА_1 .

Вказала, що органом досудового розслідування не виконано вимоги ч. 4 ст. 280 КПК України, а саме не направило копію постанови про зупинення стороні захисту. Зокрема, у дорученні Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м. Києві від 07.04.2017 № 026-0001944 про залучення адвоката Горбаля І.В. захисником ОСОБА_1 зазначена одна адреса (в Київській області), а у супровідному листі, яким постанова про зупинення направлялася даному адвокату, зазначена інша адреса (в м. Києві). Також вказала, що ні квитанції, ні конверту, які б підтверджували направлення копії постанови про зупинення на вказані у супровідному листі адреси, органом досудового розслідування надано не було. Зі змісту зазначеного супровідного листа вбачається, що були направлені дві постанови: про відновлення та зупинення досудового розслідування. Однак, встановити в якій черговості здійснені зазначені процесуальні дії встановити неможливо.

Вважає, що оскаржувана постанова про зупинення досудового розслідування від 26.07.2019 не відповідає вимогам ст. 110 КПК України: не зазначено коли повідомлено ОСОБА_1 про підозру, лише проконстатовано необхідність зупинення досудового розслідування у зв`язку із оголошенням у розшук ОСОБА_1 , без посилань на відповідні процесуальні документи, також не зазначено які слідчі та інші процесуальні дії виконано слідчими з початку здійснення досудового розслідування до винесення постанови про зупинення досудового розслідування.

Посилаючись на картку руху кримінального провадження, наявну у витязі з ЄРДР щодо кримінального провадження № 42017000000001245 від 25.04.2017, надану слідчій судді для огляду у судовому засіданні, зазначила, що на момент винесення оскаржуваної постанови про зупинення досудового розслідування від 26.07.2019 повноважень на здійснення процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні у прокурора Генеральної прокуратури України К. Кулика не було, у зв`язку із чим вважає, що вказана постанова погоджена неуповноваженим прокурором.

Додатково та на запитання слідчої судді зазначила, що до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду оскаржувала ухвалу Печерського районного суду м. Києва про накладення арешту на Ѕ квартири за адресою: АДРЕСА_1 , у задоволенні апеляційної скарги було відмовлено. На запитання слідчої судді чи перебуває ОСОБА_1 за межами території України повідомила, що не готова відповісти на запитання. Чому останній уклав угоду з адвокатським об`єднанням у 2016 році вказала, що надати відповідь не може, так як працює лише з 2019 року. Копії двох паспортів, наданих для огляду слідчій судді, отримала не з матеріалів кримінального провадження. Вказала, що паспорт 2009 року видачі із реєстрацією місця проживання у м. Києві - загублений. Паспорт 2012 року видачі із адресою реєстрації в АР Крим є дійсним.

Детектив Дерновий В.В. у судове засідання не з`явився, про час і місце був повідомлений належним чином. Надав письмові пояснення від 05.05.2021, у яких зазначив таке. 07.04.2017 ОСОБА_1 складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст.З66 КК України. Під час здійснення досудового розслідування судом неодноразово перевірялось питання набуття ОСОБА_1 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні та обґрунтованість підозри. Зокрема, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.05.2017 надано дозвіл на затримання ОСОБА_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Також, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.08.2019 судом надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Наведеними судовими рішення встановлено, що ОСОБА_1 є підозрюваним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, та матеріалами клопотання підтверджено обґрунтованість повідомленої останньому підозри. Судом встановлено, що відповідно до вимог статті 278, глав 6, 11 КПК України, повідомлення про підозру направлено ОСОБА_1 поштовим зв`язком на адресу місця його останнього проживання, а також розміщено у газеті Урядовий кур`єр та на офіційному сайті Генеральної прокуратури України. Повідомленнями у газеті Урядовий кур`єр № 62 від 01.04.2017 та на офіційному сайті Генеральної прокуратури України, а також у порядку, передбаченому ст. 133, 135 КПК України, до Генеральної прокуратури України для проведення слідчих (розшуковик) дій та вручення повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст.366 КК України викликався ОСОБА_1 , який 06.04.2017 на виклик не з`явився. Повідомленнями у газеті Урядовий кур`єр № 70 від 13.04.2017 та на офіційному сайті Генеральної прокуратури України, а також у порядку, передбаченому ст. 133,135 КПК України, до Генеральної прокуратури України для проведення слідчих (розшукових) дій викликався ОСОБА_1 , який на виклик також не з`явився. Згідно з повідомленнями Служби безпеки України 24.05.2016 ОСОБА_1 виїхав за межі України і до цього часу на територію України не повернувся, у зв`язку з чим 26.04.2017 оголошено його розшук. 26.07.2019 досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинене на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, у зв`язку із розшуком підозрюваного. Під час розгляду скарги на постанову про зупинення досудового розслідування можуть перевірятися підстави, передбачені ст. 303 КПК України, щодо наявності підстав для зупинення досудового розслідування, якою у цьому випадку є оголошення підозрюваного в розшук (підтверджується постановою від 26.04.2017 про оголошення в розшук). Відповідно до ст. 282 КПК України, зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора), якщо підстави для його зупинення перестали існувати, зокрема коли місцезнаходження підозрюваного встановлено. Підставою для скасування постанови про зупинення досудового розслідування від 26.07.2019 є встановлення місця перебування підозрюваного ОСОБА_1 . Разом з цим, місце перебування підозрюваного ОСОБА_1 на цей час не встановлено, а тому детектив вважає, що підстави для скасування постанови відсутні. Детектив просив у задоволенні скарги адвоката Кульчицької А.Б. на постанову від 26.07.2019 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні відмовити.

Додатково у запереченнях від 06.05.2021 зазначив, що згідно з відомостями Державної міграційної служби України, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . У зв`язку з цим, Генеральною прокуратурою України для відправлення повідомлення про підозру залучено ТОВ «Карго Експрес ЛТД», якою вжито заходів для вручення відправлення за вказаною адресою (відомості ДМС України та підтвердження відправлення повідомлення про підозру за вказаною адресою додав). Також на підставі доручення для надання безоплатної вторинної допомоги особі від 07.04.2017 № 026-0001944, повідомлення про підозру від 07.04.2017 ОСОБА_1 вручено його захиснику - Горбалю І.В., що підтверджується його розпискою. Окрім того, досудовим розслідування було встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 та також міг проживати у вказаній квартирі, у зв`язку з чим Генеральною прокуратурою України вжито заходи, передбачені ст. 135 КПК України щодо вручення повідомлення про підозру ОСОБА_1 через житлово-експлуатаційну організацію, яка обслуговує будинок за вказаною адресою - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва». Вважає, що Генеральною прокуратурою України вжито вичерпні заходи, передбачені ч. 2 ст. 135 КПК України, щодо вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру.

Заслухавши захисника, дослідивши матеріали скарги та заперечень, слідча суддя дійшла таких висновків.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначений главою 26 Кримінального процесуального кодексу України - параграф 1, статті 303-308.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування визначений ст. 306 КПК України. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, розглядаються слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України, з урахуванням відповідних положень глави 26 цього Кодексу. За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора слідчий суддя постановляє ухвалу, передбачену ч. 2 ст. 307 КПК України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Адвокат Кульчицька А.Б. як захисник підозрюваного ОСОБА_1 є особою, яка має право на оскарження постанови слідчого про зупинення досудового розслідування.

Щодо строку на оскарження постанови від 26.07.2019 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001245 захисником ОСОБА_1 - адвокатом Кульчицькою А.Б., що за вказівкою Апеляційної палати Вищого антикорупційноого суду перевіряється в ході розгляду скарги по суті слід зазначити таке.

Слідчій судді детективом не надано відомостей, які б свідчили про направлення ОСОБА_1 та отримання ним копії оскаржуваної постанови відповідно до супровідного листа № 17/1/6-28821-17 від 04.09.2019 (т. 3 а.с. 50). Щодо направлення такої постанови захиснику Горбалю І.В. на адресу Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м. Києві слід звернути увагу на такі обставини. Адвоката Горбаля І.В. дорученням Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м. Києві № 026-0001944 від 07.04.2017 (т. 1 а.с. 71) на підставі постанови прокурора Генеральної прокуратури України від 07.04.2017 (т. 2 а.с. 30-31) було залучено як захисника підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12014000000000164.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» № 3460-VI від 02.06.2011 надання безоплатної вторинної правової допомоги припиняється за рішенням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у разі, якщо особа, яка отримує безоплатну вторинну правову допомогу, оголошена в розшук у кримінальному провадженні.

Із матеріалів судового провадження вбачається, що постановою прокурора Бороденка С.А. від 26.04.2017 у кримінальному провадженні № 42017000000001245 ОСОБА_1 було оголошено у розшук (т. 1 а.с 72-73).

Станом на 26.04.2017, тобто - на день винесення прокурором постанови, ст. 23 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» не містила пункту 5 частини 1 у зазначеній редакції.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» № 2475-VIII від 03.07.2018 у статтю 23 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» було внесено зміни, якими закріплено вимогу щодо припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги у разі, якщо особа, яка отримує безоплатну вторинну правову допомогу, оголошена в розшук у кримінальному провадженні. Вказана редакція статті 23 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» набула чинності 28.08.2018.

Таким чином, станом на 04.09.2019 - направлення оскаржуваної постанови захиснику Горбалю І.В. чинна редакція ст. 23 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» містила пункт 5 частини 1, яка обумовлювала припинення повноважень адвоката Горбаля І.В. як захисника ОСОБА_1

Таким чином, у зв`язку із невстановленням у судовому засіданні фактів, із якими кримінальний процесуальний закон пов`язує обчислення строку на оскарження постанови про зупинення досудового розслідування, розумні підстави вважати такий строк пропущеним у слідчої судді відсутні.

На підставі наданих захисником і детективом матеріалів кримінального провадження встановлено, що у провадженні детективів Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження № 42017000000001245 від 25.04.2017.

У межах кримінального провадження № 12014000000000164 від 01.04.2014 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України (т. 1 а.с. 104-125), а саме в умисній участі у період з вересня 2010 року і на момент повідомлення про підозру у злочинній організації ОСОБА_4 з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, а також участі в злочинах, вчинюваних такою організацією, в умисному заволодінні шляхом зловживання службовою особою свої службовим становищем чужим майном в особливо великих розмірах - грошовими коштами, належними ПАТ «НАК «Нафтогаз України» в сумі 404 374 966,48 доларів США (на момент вчинення злочину еквівалентно 3 234 999 731,84 грн), складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, іншому підробленні офіційних документів.

Так, повідомлення про підозру 07.04.2017 складено та направлено ОСОБА_1 поштовим зв`язком на адресу останнього відомого органу досудового розслідування місця проживання та за місцем реєстрації (на адресу КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва», т. 1 а.с. 92-95, за адресою: АДРЕСА_2 ; т. 1 а.с. 96-97), відповідно до вимог ст. 278 КПК України та глав 6, 11 КПК України.

Повістки про виклик ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України для участі у проведенні слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні неодноразово направлялися на адресу КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» за встановленим місцем проживання та реєстрації ОСОБА_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_3 (т. 1 а.с. 87-91), а також розміщувалися у газеті Урядовий кур`єр та на офіційному сайті Генеральної прокуратури України (т. 1 а.с. 53-66).

07.04.2017 дорученням для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі у кримінальному провадженні стосовно якої відповідно до положень КПК України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням, виданим на підставі постанови прокурора Генеральної прокуратури України від 07.04.2017, адвоката Горбаля І.В. призначено для надання безоплатної вторинної правової допомоги у межах процесуальних прав і обов`язків, визначених ст. 46, 47 КПК України, протягом строку дії доручення ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 71).

Постановою заступника Генерального прокурора України про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження від 25.04.2017 з матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014000000000164 від 01.04.2014 виділено в окреме провадження в оригіналах та копіях матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_1 , якому присвоєно номер № 42017000000001245 (т. 1 а.с. 51-52).

Згідно з повідомленнями Служби безпеки України 24.05.2016 ОСОБА_1 виїхав за межі України і на територію України не повернувся (т. 1 а.с. 98-99). У зв`язку з чим 26.04.2017 його оголошено у розшук (т. 1 а.с. 72-73).

26.07.2019 старший слідчий в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Свідлер М.С. виніс постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001245 від 25.04.2017 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, у зв`язку із розшуком підозрюваного ОСОБА_1 .

У постанові слідчий посилається на обставини, які стали підставою для прийняття такого рішення: повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст.З66 КК України; винесення процесуального рішення про оголошення розшуку ОСОБА_1 з підстав не встановлення його фактичного місцезнаходження.

Предметом оскарження є рішення слідчого від 26.07.2019 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадження № 42017000000001245 від 25.04.2017.

Підстави, порядок та умови зупинення досудового розслідування передбачені Главою 23 КПК України. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру, зокрема, у разі якщо підозрюваного оголошено у розшук. Тобто, можливість зупинення досудового розслідування, у тому числі у зв`язку із оголошенням особи у розшук передбачена лише після повідомлення особі про підозру у порядку, визначеному ст. 276-278 КПК України та набуття нею процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.

Згідно зі ч. 1 ст. 281 КПК України підозрюваний оголошується у розшук у разі якщо його місцезнаходження невідоме або він перебуває за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови якщо він був належним чином повідомлений про такий виклик.

Отже, зупинення досудового розслідування з підстав, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, передбачає існування формальних підтверджень наведених обставин і обґрунтовану констатацію відповідних фактів посадовими особами органів досудового розслідування, зокрема, нез`явлення на виклики слідчого, прокурора (п. 2 Узагальнень про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017).

Відповідно до ч. 2 ст. 280 КПК України до зупинення досудового розслідування слідчий зобов`язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв`язку з обставинами, передбаченими пунктом 2 частини першої цієї статті.

З огляду на наведені правові норми, враховуючи обставини, на які посилається заявник в обґрунтування вимог, при розгляді скарги слідча суддя має перевірити такі обставини:

- набуття ОСОБА_1 процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні;

- наявність підстав для зупинення досудового розслідування у зв`язку із оголошенням у розшук;

- факт виконання всіх слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, проведення яких необхідне та можливе на момент зупинення досудового розслідування та всіх дій для здійснення розшуку підозрюваного;

- дотримання вимог КПК України щодо процесуального оформлення рішення про зупинення досудового розслідування.

Щодо процесуального статусу ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42017000000001245 від 25.04.2017.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є, зокрема, особа щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України). Порядок здійснення повідомлень передбачений ст. 135 КПК України.

За змістом ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України). Такий спосіб вручення повідомлення про підозру, передбачає, що особа, якій такий документ адресувався, зможе дізнатися про його надходження з усіх доступних джерел, а не тільки від правоохоронних органів чи суду.

Слідча суддя встановила, що у зв`язку із неможливістю вручення повідомлення про підозру, складене 07.04.2017, було надіслано за місцем реєстрації та можливим місцем проживання ОСОБА_1 за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .

Адвокат оспорює ті обставини, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які документи, які підтверджували б спроби вручення стороною обвинувачення особисто ОСОБА_1 повідомлення про підозру за дійсними відомими адресами його проживання: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

Зазначені твердження спростовуються такими обставинами.

За визначенням наведеним у ст. 29 Цивільному кодексі України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрацією є внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону, реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. Тобто реєстрація місця проживання є певним способом повідомлення особою держави про обране нею місце проживання та саме ця адреса є єдиною, яка відома державі. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Слідча суддя відхиляє доводи захисника про те, що направлення повідомлення про підозру ОСОБА_1 на території АР Крим здійснювалось на неправильну адресу: міжнародна служба кур`єрської доставки ТОВ «Карго Експрес ЛТД» здійснювала спроби направити документ за адресою: АДРЕСА_4 .

Так, захисником у судовому засіданні надано для огляду копії двох паспортів ОСОБА_1 (один з яких було втрачено), включаючи сторінки з відмітками про реєстрацію місця проживання. В одному паспорті (серії НОМЕР_1 ) місцем реєстрації з 13.09.2012 зазначена адреса: АДРЕСА_2 . Також захисник надала для огляду копію договору про надання правової допомоги, укладеного 15.02.2016 між ОСОБА_1 та АО «Юридична фірма «Василь Кісіль і партнери», в якому місце реєстрації підзахисного зазначено: АДРЕСА_2 (відповідно до даних паспорта серії НОМЕР_1 ).

Підтвердження про місце реєстрації ОСОБА_1 за вказаною адресою також надав детектив, а саме відомості з Державної міграційної служби України, відповідно до яких ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (т. 3 а.с. 60). Аналогічна адреса місця реєстрації ОСОБА_1 зазначена в довідці ДІТ МВС України про судимість останнього від 10.04.2017 (т. 1 а.с. 102), а також у повідомленні про підозру (т. 1 а.с. 104).

Генеральна прокуратура України залучила до відправлення повідомлення про підозру ОСОБА_1 та повістки міжнародну службу кур`єрської доставки ТОВ «Карго Експрес ЛТД». Директор товариства листом № 30/04-17 від 28.04.2017 повідомив Генеральну прокуратуру України про те, що 07.04.2016 працівниками ТОВ «Карго Експрес ЛТД» прийнято відправлення за накладною № 380440577558, яке містило повідомлення про підозру від 07.04.2017 на 24 арк. та повістку на 1 арк. Відправлення адресувалося ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 . Кур`єр 13.04.2017 прибув для доставки відправлення, проте отримувача за вказаною адресою не виявилося, по вказаним у накладній контактними номерами телефону зв`язку із абонентом не було (т. 1 а.с. 97).

Разом з тим, детектив надав копію накладної № 380440577558, в якій зазначена дата отримання відправлення - 07.04.2017 та зазначена правильна адреса отримувача ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 (т. 3 а.с. 61).

Отже, встановлені дані свідчать про наявність описок у листі директора ТОВ «Карго Експрес ЛТД» № 30/04-17 від 28.04.2017 щодо року отримання відправлення, адресованого ОСОБА_1 , та номеру квартири, в якій зареєстрований останній, та не дають підстав для висновку, що сторона обвинувачення не направила повідомлення про підозру та повістку на правильну та відому адресу реєстрації ОСОБА_1 .

З огляду на це, надіслання органом досудового розслідування повідомлення про підозру за місцем реєстрації ОСОБА_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , підтверджено відповідними первісними даними, зазначеними в накладній, якою направлялося повідомлення про підозру, дата на якій співпадає із днем складення зазначеного документу (т. 1 а.с. 29, т. 3 а.с. 61) та є підтвердженням належного виконання органом досудового розслідування вимог щодо вручення повідомлення про підозру та повістки згідно із ч 1 ст. 278 та ч. 2 ст. 135 КПК України.

Також, слідча суддя відхиляє доводи захисника, що направлення повідомлення про підозру ОСОБА_1 та повісток в м. Києві здійснювалося на неправильну адресу.

Так, дійсно в наданих слідчій судді матеріалах, а саме листі Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України № 14/3/18287 від 03.04.2017, адресованого прокурору Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України та на виконання його доручення, зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 23). Вказана адреса зазначена у повідомленні про підозру ОСОБА_1 як місце проживання (т. 1 а.с. 29).

Відповідно до наданої у судовому засіданні захисником слідчій судді для огляду копії паспорту ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 (який за твердженням захисника втрачений), місцем реєстрації з 19.12.1995 зазначена адреса: АДРЕСА_1 . Також, відповідно до наданого адвокатом витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.01.2021, на Ѕ квартири за вказаною адресою накладено арешт як на майно ОСОБА_1 , при відсутності у даному витягу відомостей про перебування даної квартири у власності останнього.

В свою чергу, детектив також надав витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 30.03.2017, відповідно до якого Ѕ квартири за адресою: АДРЕСА_3 , на праві приватної власності належало ОСОБА_1 на час складення та надіслання повідомлення про підозру (т. 3 а.с. 64-65).

Також, у листі прокурору Генеральної прокуратури України начальник КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» Житлово-експлуатаційна дільниця «Липкижитлосервіс» зазначив, що повідомлення про підозру ОСОБА_1 зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_3 , не вдалося, так як при неодноразовому відвідуванні квартири двері ніхто не відчиняв (т. 3 а.с. 67). Тобто, житлово-експлуатаційна організація, яка обслуговує і кв. АДРЕСА_5 та яка створена для експлуатації громадського житлового фонду, до якого входять квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд), веде відповідні обліки таких квартир, не спростовує інформацію щодо можливого проживання ОСОБА_1 адресою належної останньому квартири.

Вказане свідчить, що орган досудового розслідування вжив необхідних заходів, що передбачені КПК України, для вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру, а також тих, що кримінальним процесуальним законом не регламентовано, зокрема: повідомлення про підозру вручено захиснику ОСОБА_1 - адвокату Горбалю І.В. (на підставі доручення для надання безоплатної вторинної допомоги № 026-0001944 від 07.04.2017), що підтверджується відповідною розпискою адвоката (т. 3 а.с. 63).

Також слідча суддя вважає за необхідне зазначити, що зазначеним вище обставинам в сукупності має бути надано оцінку під час судового розгляду справи.

Оцінюючи набуття ОСОБА_1 статусу підозрюваного на момент прийняття рішення про зупинення досудового розслідування слідча суддя також враховує той факт, що АО «ЮФ « ОСОБА_5 та партнери» здійснює представництво інтересів ОСОБА_1 з 15.02.2016.

Правом на оскарження рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування, передбаченим п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК України наділене вичерпне коло осіб, серед яких, зокрема, підозрюваний, його захисник чи законний представник. Набуття особою процесуального статусу підозрюваного визначене нормами ч. 1 ст. 42 КПК України. Подання скарги особою, яка не є підозрюваною або її захисником, виключає розгляд скарги, яка на підставі п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України підлягає поверненню особі, яка її подала.

Окрім цього, залучене ОСОБА_1 АО «ЮФ «Василь Кісіль та партнери» через своїх або залучених адвокатів (згідно з умовами договору) подає у кримінальному провадженні до суду та органу досудового розслідування свої клопотання, скарги. Тобто, ОСОБА_1 достовірно відомо про обставини, які розслідуються у кримінальному провадженні та про заходи, направлені на встановлення місцезнаходження підозрюваного, що свідчить про об`єктивну можливість повідомлення підозрюваного щодо необхідності його явки до органу досудового розслідування. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити правилам адвокатської етики (ч. 5 ст. 27 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а ст. 18, 26 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017 зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України від 15.02.2019, зобов`язує адвоката інформувати клієнта про правові наслідки досягнення результату, якого бажає клієнт, про можливий результат виконання доручень, про хід та результати виконання доручення, щодо правової позиції у справі. Також, такі висновки можна зробити із розділу 3 Договору про надання правової допомоги, кладеного між ОСОБА_1 та АО «ЮФ «Василь Кісіль та партнери», відповідно до якого строк оплати наданих послуг встановлений у 7-денний строк з дати підписання акта наданих послуг.

Наведене у сукупності дає підстави для висновку, що на момент винесення постанови про зупинення досудового розслідування від 26.07.2019 ОСОБА_1 набув процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 42017000000001245 від 25.04.2017, тому адвокат Кульчицька А.Б. користується правами захисника підозрюваного згідно чинного кримінального процесуального законодавства.

Щодо наявності підстав для зупинення досудового розслідування у зв`язку із оголошенням ОСОБА_1 у розшук.

Зі змісту оскаржуваної постанови від 26.07.2019 вбачається, що підставою для зупинення досудового розслідування є оголошення розшуку ОСОБА_1 (т. 3 а.с. 51-52), що встановлено постановою про оголошення розшуку ОСОБА_1 від 26.04.2017 (т. 1 а.с. 72-73).

За змістом постанови прокурора групи прокурорів Генеральної прокуратури - прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Миколаївської області Бороденка С.А. від 26.04.2017 підставами для оголошення розшуку ОСОБА_1 стала його неявка на виклики слідчого до Генеральної прокуратури України (т. 1 а.с. 12-22, 128-141).

Відповідно до ч.1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом (ч. 8 ст. 135 КПК України).

Із наявних матеріалів справи вбачається, що повістки про виклик до слідчого на 06.04.2017, 18.04.2017 були надіслані за місцем проживання/реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , - 31.03.2017 та 07.04.2017, а також на 18.04.2017 за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , - 07.04.2017.

Тобто більше, ніж за три дні до дати проведення процесуальних дій, зазначених у викликах. Зазначені повістки не були вручені адресату у зв`язку із відсутністю його за місцями проживання/реєстрації (т. 1 а.с. 20, 22). Також матеріали скарги містять докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 повідомлявся про необхідність явки до слідчого у інший спосіб та викликався до слідчого на інші дати. Зокрема, повідомленнями у газеті Урядовий кур`єр № 62 від 01.04.2017 (т. 1 а.с. 132-136) та на офіційному сайті Генеральної прокуратури України (т. 1 а.с. 130-131), до Генеральної прокуратури України для проведення слідчих (розшуковик) дій та вручення повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст.366 КК України викликався ОСОБА_1 , який 06.04.2017 на виклик не з`явився (т. 1 а.с. 138). Повідомленнями у газеті Урядовий кур`єр № 70 від 13.04.2017 (т. 1 а.с. 137- 141) та на офіційному сайті Генеральної прокуратури України (т. 1 а.с. 128-129), до Генеральної прокуратури України для проведення слідчих (розшукових) дій викликався ОСОБА_1 , який 18.04.2017 на виклик також не з`явився, про що зазначено у постанові про розшук підозрюваного (т. 1 а.с. 72-73).

Згідно з повідомленнями Служби безпеки України, ОСОБА_1 24.05.2016, виїхав за межі України і на територію України не повернувся, у зв`язку з чим 26.04.2017 оголошено його розшук.

Вказане дає підстави для висновку, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про необхідність явки до слідчого. Дані про те, що ОСОБА_1 ще до здійснення його викликів у 2017 році, які захисник в скарзі вважає неналежними, покинув територію України та не повернувся залишились неспростованими у судовому засіданні.

Також слідча суддя вважає за необхідне зазначити, що встановлені вище обставини залучення до направлення ОСОБА_1 . Генеральною прокуратурою України повідомлення про підозру міжнародної служби кур`єрської доставки ТОВ «Карго Експрес ЛТД» 07.04.2017 року та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» Житлово-експлуатаційної дільниці «Липкижитлосервіс», яка обслуговує і кв. 68, і кв. АДРЕСА_6 , також стосуються і направлення повісток.

З огляду на зазначені обставини, на підставі яких винесено постанову від 26.04.2017 про оголошення ОСОБА_1 у розшук, надання детективом доказів на підтвердження обставин, які стали підставою для оголошення розшуку, висновок слідчого про переховування ОСОБА_1 та відсутність даних про його місцезнаходження є обґрунтованими. Слідча суддя відхиляє доводи адвоката щодо належного виклику підозрюваного.

Щодо виконання всіх слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, проведення яких необхідне та можливе на момент зупинення досудового розслідування та всіх дій для здійснення розшуку підозрюваного та дотримання вимог КПК України щодо процесуального оформлення рішення про зупинення досудового розслідування.

Як вже було зазначено, відповідно до ч. 2 ст. 280 КПК України до зупинення досудового розслідування слідчий зобов`язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв`язку з розшуком підозрюваного.

Враховуючи вимоги до змісту та форми процесуального рішення, наведені у ст. 110 КПК України, постанова повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, а також мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.

Окрема постанова про розшук підозрюваного від 26.04.2017 містить посилання на слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, які були здійснені органом досудового розслідування для встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 та які не спростовані у судовому засіданні. Також очевидним є той факт, що будь-які слідчі дії із залученням підозрюваного ОСОБА_1 не могли бути проведеними через його неявки до органу досудового розслідування. Отже, враховуючи те, що оскаржувана постанова про зупинення від 26.07.2019 містить належне обґрунтування підстав та мотивів зупинення досудового розслідування, слідча суддя дійшла висновку про відповідність постанови формальним вимогам ст.110 КПК України.

Інші доводи адвоката Кульчицької А.Б.

Слідча суддя відхиляє заявлені в ході розгляду скарги аргументи захисника про те, що постанову про зупинення досудового розслідування було погоджено прокурором Куликом К., щодо якого існують сумніви у наявності відповідних повноважень з посиланням на інформацію, що міститься у копії витягу з ЄРДР із відомостями із вкладки «Рух провадження з огляду на таке.

Відповідно до Глави 1 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020, Єдиний реєстр досудових розслідувань - автоматизована система електронної бази даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким врегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом. Тобто, до ЄРДР слідчі та прокурори вносять інформацію, яка міститься у прийнятих відповідно до кримінального процесуального закону рішеннях.

Витяг з Реєстру - згенерований програмними засобами ведення Реєстру документ, який засвідчує факт реєстрації в Реєстрі відомостей про кримінальне правопорушення, отриманих за визначеними у пункті 3 цієї глави параметрами, які є актуальними на момент його формування (п. 2 глави 4 Положення).

Разом з тим, витяг з ЄРДР не може замінити постанову керівника відповідного органу прокуратури про призначення (визначення) прокурора або групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, оскільки він не є кримінально-процесуальним рішенням, яке породжує зазначені правові наслідки в конкретному кримінальному провадженні (постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 22.02.2021 у справі № 754/7061/15).

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що віднесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим кодексом.

У п. 30 рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99 від 27.09.2001, Європейський Суд з прав людини зазначив: «…Незважаючи на те, що п. 1 ст. 6 Конвенції прав людини зобов`язує суди мотивуючи свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент…». Тобто, ступінь необхідності детально мотивувати аргументи сторін кримінального провадження визначається слідчим суддею з урахуванням обставин справи.

Враховуючи встановлені обставини, слідча суддя, надавши оцінку суттєвим аргументам захисника, викладеним у скарзі та у судовому засіданні, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги адвоката Кульчицької А.Б., поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , про скасування постанови слідчого від 26.07.2019 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001245 від 25.04.2017.

Керуючись ст. 303, 304, 306, 309, 372 КПК України, слідча суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

У задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Кульчицької Андріани Богданівни на постанову детектива від 26.07.2019 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001245 від 25.04.2017, - відмовити.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Слідча суддя О.Я. Саландяк