Документ № 96838195

Дата засідання: 11/05/2021
Дата винесення рішення: 11/05/2021
Справа №: 991/2816/21
Провадження №: 52018000000000385
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуючий суддя (ВАКС) : Біцюк А.В.
Секретар : Волощенко С.В.
Захисник/адвокат : Туркінов Ю.О.
Прокурор : Кохно В.О.

Справа № 991/2816/21

Провадження1-кс/991/2864/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Біцюк А.В., за участю секретаря судового засідання Волощенко С.В., прокурора Кохно В.О., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Туркінова Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Коцюби О.П., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Кохно В.О., про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 52018000000000385 від 17.04.2018,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Коцюби О.П., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Кохно В.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 52018000000000385 від 17.04.2018, зокрема, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, в якому детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді застави, яку визначити у розмірі 321 прожитковий мінімум для працездатних осіб, тобто 727 тисяч 588 гривень, з покладенням на підозрюваного наступних обов`язків:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 ;

- здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у м. Києві усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Клопотання мотивовано тим, що:

1) ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, тобто - у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах та службовому підробленні, тобто складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинене за попередньою змовою групою осіб;

2) злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна;

3) наявні ризики того, що ОСОБА_1 може протидіяти кримінальному провадженню шляхом вчинення дій, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні;

4) застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу не дасть можливості забезпечити досягнення мети їх застосування, забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків;

5) застава у розмірі 321 прожитковий мінімум для працездатних осіб, що становить 727 588 грн., є співмірною зі шкодою, завданою кримінальним правопорушенням, а призначення застави у розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатне забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

У судовому засіданні прокурор Кохно В.О. доводи клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти доводів клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри щодо вчинення ним інкримінованих злочинів, відсутність ризиків, заявлених стороною обвинувачення, особисту ситуацію ОСОБА_1 , належну процесуальну поведінку підозрюваного без застосування щодо нього запобіжного заходу, непомірність зазначеної детективом застави та можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, просив відмовити у задоволенні клопотання детектива, застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Туркінов Ю.О. підтримав позицію підозрюваного, просив відмовити у задоволенні клопотання в повному обсязі.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу, додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1-2 статті 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про:

1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа;

2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу;

3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу;

4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини;

5) запобіжний захід, який застосовується.

В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається із матеріалів справи (Том № 1 а.с. 14), копію клопотання і доданих до нього матеріалів підозрюваний ОСОБА_1 у присутності його захисника - адвоката Туркінова Ю.О. отримав 21.04.2021, тобто, більше ніж за три години до початку розгляду клопотання слідчим суддею.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

21.04.2021 о 15 год. 55 хв. ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, та роз`яснено процесуальні права підозрюваного, про що свідчить відповідний підпис (Том № 1 а.с. 48).

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 , який підозрюється в організації вчинення злочинів, в силу займаної посади заступника генерального директора дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - «Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш» (далі - ДП ДГЗІФ «Укрінмаш») був обізнаний із тим, що співробітниками підпорядкованого йому Департаменту № 1 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» на постійній основі проводиться переддоговірна робота із представниками іноземних компаній для забезпечення укладення з ними зовнішньоекономічних угод (контрактів) на експортну поставку товарів. З цією метою співробітниками зазначеного Департаменту також проводиться відповідна робота і з представниками виробника, тобто Казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Імпульс» (далі - КП «ШКЗ «Імпульс»).

За результатами проведеної співробітниками Департаменту № 1 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» такої переддоговірної роботи між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», як суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності, та КП «ШКЗ «Імпульс», як виробником продукції, укладаються відповідні договори комісії з метою подальшого укладення зовнішньоекономічних угод (контрактів) на експортну поставку товарів з іноземними замовниками.

Будучи службовою особою та в силу займаної посади і наявного досвіду роботи ОСОБА_2 був обізнаним із практикою та особливостями укладення таких договорів комісії та необхідністю укладення ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», на їх виконання, зовнішньоекономічних угод (контрактів) на експортну поставку товарів з іноземними замовниками. Зважаючи на це, а також враховуючи існування попередніх договірних відносин з Компанією «Triangle group incorporated», в порушення зазначених вище положень законодавства, з метою розтрати коштів КП «ШКЗ «Імпульс», у грудні 2014 року, але не пізніше 11.12.2014, ОСОБА_2 прийняв для себе рішення про розтрату коштів КП «ШКЗ «Імпульс» в особливо великих розмірах, для чого, діючи умисно, розробив план злочинної діяльності, що полягав в організації безпідставного складання та укладення агентської угоди з компанією-нерезидентом «Triangle group incorporated», складання актів начебто виконаних робіт (наданих послуг) цією компанією-агентом, що фактично виконувались іншими особами, та перерахуванні на підставі таких актів грошових коштів на рахунок компанії-агента.

Як організатор скоєння кримінального правопорушення, усвідомлюючи, що самостійно він не зможе реалізувати свій злочинний умисел, ОСОБА_2 у не встановленому досудовим розслідуванням місці в першій половині грудня 2014 року, але не пізніше 11.12.2014, залучив до вчинення злочину виконуючого обов`язки генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_3 , начальника Департаменту № 1 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_5 , начальника відділу контрактів № 1 Департаменту № 1 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_6 , з якими був раніше знайомий, зважаючи на службові відносини та підпорядкування, і які мали виконувати роль співвиконавців злочину, довів до їх відома злочинний план на розтрату коштів КП «ШКЗ «Імпульс» в особливо великих розмірах, на спільне вчинення якого вони погодилися, та в подальшому керував їхніми діями.

Крім того, для реалізації злочинного плану ОСОБА_2 вирішив залучити як пособника директора компанії «Triangle group incorporated» та дійсного кінцевого вигодонабувача цієї юридичної особи ОСОБА_7 , з яким перебував у дружніх відносинах. Останній мав сприяти у вчиненні злочину шляхом надання усіх реквізитів зазначеної Компанії, в тому числі банківського рахунку, необхідного для укладення відповідної агентської угоди та перерахування в подальшому грошових коштів за начебто виконані роботи (надані послуги). Для цього в першій половині грудня 2014 року ОСОБА_2 довів до відома ОСОБА_7 свій злочинний план, спрямований на розтрату коштів КП «ШКЗ «Імпульс» шляхом укладення агентської угоди з підконтрольною останньому компанією та подальшого незаконного перерахування на її підставі на рахунок цієї компанії коштів за агентською угодою без їх фактичного виконання.

Отримавши таку інформацію, здійснюючи вирішальний вплив на діяльність вказаної юридичної особи, розуміючи відсутність необхідності в проведенні Компанією «Triangle group incorporated» робіт (наданні послуг), пов`язаних із укладанням та реалізацією умов зовнішньоекономічного контракту, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_7 погодився сприяти вчиненню злочину іншими співучасниками у запропонований ОСОБА_2 спосіб та надав усі реквізити зазначеної Компанії, в тому числі банківського рахунку, які були необхідні для укладення відповідної агентської угоди та перерахування в подальшому грошових коштів за начебто виконані роботи (надані послуги).

Так, за результатами проведеної співробітниками Департаменту № 1 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» переддоговірної роботи 11.12.2014 між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та КП «ШКЗ «Імпульс» укладено договір комісії № 3/112-Д.

Будучи обізнаним про умови укладеного між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та КП «ШКЗ «Імпульс» договору комісії від 11.12.2014 № 3/112-Д та усвідомлюючи необхідність подальшого укладення ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» зовнішньоекономічної угоди (контракту) на експортну поставку товарів (капсулів) з іноземним замовником, ОСОБА_2 забезпечив реалізацію зазначеного поетапного плану злочину залученими до його вчинення безпосередніми виконавцями.

З цією метою 12.12.2014 між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та Компанією «Triangle group incorporated» укладено агентську угоду № 3/164д-14.

30.12.2014 на виконання умов договору комісії від 11.12.2014 № 3/112-Д між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та Компанією «Дунарит» АД укладено контракт № Д-УИМ-ДУН-344.14-3/74-К на експортну поставку товарів (капсулів).

В подальшому в період з 18.06.2015 по 03.07.2015 зазначеними особами забезпечено складання і підписання акту виконаних робіт № 1 від 18.06.2015 за агентською угодою № 3/164d-14 від 12.12.2014, яким передбачено необхідність перерахування на користь Компанії «Triangle group incorporated» грошових коштів у сумі 28 205,42 Євро як плату за нібито надані зазначеною компанією-нерезидентом послуги, пов`язані із укладенням та виконанням контракту № Д-УИМ-ДУН-344.14-3/74-К.

16.07.2015 вказані грошові кошти з рахунку ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Укрексімбанк», були перераховані на рахунок Компанії «Triangle group incorporated» № НОМЕР_2 , відкритий в банківській установі Латвійської Республіки - JSС «Norvik Banka».

Таким чином, в результаті реалізації такого злочинного плану у період часу з грудня 2014 року по 16.07.2015 ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та іншими, не встановленими на теперішній час, особами вчинено розтрату чужого майна - грошових коштів КП «ШКЗ «Імпульс», отриманих за договором комісії від 11.12.2014 № 3/112-Д, в сумі 28 205,42 Євро, що в гривневому еквіваленті на дату перерахування згідно офіційного курсу гривні щодо іноземних валют НБУ становило 686 460,89 грн., на користь третьої особи - компанії «Triangle group incorporated», чим зазначеному державному підприємству спричинено матеріальні збитки.

Крім того, діючи повторно, використовуючи раніше розроблений план злочинної діяльності, у грудні 2014 року, але не пізніше 25.12.2014, ОСОБА_2 прийняв для себе рішення про розтрату коштів ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» в особливо великих розмірах.

Як організатор скоєння кримінального правопорушення, усвідомлюючи, що самостійно він не зможе реалізувати свій злочинний умисел, ОСОБА_2 у не встановленому досудовим розслідуванням місці в грудні 2014 року, але не пізніше 25.12.2014, залучив до вчинення злочину виконуючого обов`язки генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_3 , начальника Департаменту № 1 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_5 , начальника відділу контрактів № 2 Департаменту № 1 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_1 , з якими був раніше знайомий, зважаючи на службові відносини та підпорядкування, і які мали виконувати роль співвиконавців злочину, довів до їх відома злочинний план на розтрату коштів ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» в особливо великих розмірах, на спільне вчинення якого вони погодилися, та в подальшому керував їхніми діями.

Для реалізації злочинного плану ОСОБА_2 також вирішив залучити як пособника директора компанії «Triangle group incorporated» та дійсного кінцевого вигодонабувача цієї юридичної особи ОСОБА_7 , з яким перебував у дружніх відносинах. Останній мав сприяти у вчиненні злочину шляхом надання усіх реквізитів зазначеної Компанії, в тому числі банківського рахунку, необхідного для укладення відповідної агентської угоди та перерахування в подальшому грошових коштів за начебто виконані роботи (надані послуги). Для цього в першій половині грудня 2014 року ОСОБА_2 вдруге довів до відома ОСОБА_7 свій злочинний план, спрямований на розтрату коштів ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» шляхом укладення агентської угоди з підконтрольною останньому компанією та подальшого незаконного перерахування на її підставі на рахунок цієї компанії коштів за агентською угодою без їх фактичного виконання.

Отримавши таку інформацію, здійснюючи вирішальний вплив на діяльність вказаної юридичної особи, розуміючи відсутність необхідності в проведенні Компанією «Triangle group incorporated» робіт (наданні послуг), пов`язаних із укладанням та реалізацією умов зовнішньоекономічного контракту, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_7 знову погодився сприяти вчиненню злочину іншими співучасниками у запропонований ОСОБА_2 спосіб та надав усі реквізити зазначеної Компанії, в тому числі банківського рахунку, які були необхідні для укладення відповідної агентської угоди та перерахування в подальшому грошових коштів за начебто виконані роботи (надані послуги).

За результатами проведеної співробітниками Департаменту № 1 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» переддоговірної роботи 25.12.2014 між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та КП «ШКЗ «Імпульс» укладено договір комісії № 3/117-Д.

Будучи обізнаним про умови укладеного між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та КП «ШКЗ «Імпульс» договору комісії від 25.12.2014 № 3/117-Д та усвідомлюючи необхідність подальшого укладення ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» зовнішньоекономічної угоди (контракту) на експортну поставку товарів (капсулів) з іноземним замовником, ОСОБА_2 забезпечив реалізацію зазначеного поетапного плану злочину залученими до його вчинення безпосередніми виконавцями.

З цією метою 26.12.2014 між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та Компанією «Triangle group incorporated» укладено агентську угоду № 3/188д-14.

05.01.2015 на виконання умов договору комісії від 25.12.2014 № 3/117-Д між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та Компанією «Българска индустриална инжинерингова компания» укладено контракт № 3/1-К на експортну поставку товарів (капсулів).

В серпні 2015 року, не пізніше 10.08.2015, зазначеними особами забезпечено складання і підписання акту виконаних робіт № 1 від 10.08.2015 за агентською угодою № 3/188д-14 від 26.12.2014, яким передбачено необхідність перерахування на користь Компанії «Triangle group incorporated» грошових коштів у сумі 10 631,5 Євро як плату за нібито надані зазначеною компанією-нерезидентом послуги, пов`язані із укладенням та виконанням контракту № 3/1-к.

14.09.2015 вказані грошові кошти з рахунку ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Укрексімбанк», були перераховані на рахунок Компанії «Triangle group incorporated» № НОМЕР_2 , відкритий в банківській установі Латвійської Республіки - JSС «Norvik Banka».

Таким чином, в результаті реалізації такого злочинного плану у період часу з грудня 2014 року по 14.09.2015 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та іншими, не встановленими на теперішній час, особами вчинено розтрату чужого майна - грошових коштів ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», отриманих за договором комісії від 25.12.2014 № 3/117-Д, у сумі 10 631,5 Євро, що в гривневому еквіваленті на дату перерахування згідно офіційного курсу гривні щодо іноземних валют НБУ становило 259 940,64 грн., на користь третьої особи - компанії «Triangle group incorporated», чим зазначеному державному підприємству спричинено матеріальні збитки.

У подальшому, зважаючи на звільнення ОСОБА_3 із займаної посади, ОСОБА_2 з метою продовження реалізації злочинного умислу, спрямованого на розтрату грошових коштів ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» в інтересах третіх осіб - Компанії «Triangle group incorporated», залучив до вчинення злочину новопризначеного генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_4 .

В листопаді 2015 року, не пізніше 19.11.2015, зазначеними особами забезпечено складання і підписання акту виконаних робіт № 2 від 19.11.2015 за агентською угодою № 3/188д-14 від 26.12.2014, яким передбачено необхідність перерахування на користь Компанії «Triangle group incorporated» грошових коштів у сумі 18 287,5 Євро як плату за нібито надані зазначеною компанією-нерезидентом послуги, пов`язані із укладенням та виконанням контракту № 3/1-к.

11.12.2015 вказані грошові кошти з рахунку ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Укрексімбанк», були перераховані на рахунок Компанії «Triangle group incorporated» № НОМЕР_2 , відкритий в банківській установі Латвійської Республіки - JSС «Norvik Banka».

Таким чином, в результаті реалізації такого злочинного плану у період часу з листопада 2015 року по 11.12.2015 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та іншими, не встановленими на теперішній час, особами вчинено розтрату чужого майна - грошових коштів ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», отриманих за договором комісії від 25.12.2014 № 3/117-Д, у сумі 18 287,5 Євро, що в гривневому еквіваленті на дату перерахування згідно офіційного курсу гривні щодо іноземних валют НБУ становило 467 647,05 грн., на користь третьої особи - компанії «Triangle group incorporated», чим зазначеному державному підприємству спричинено матеріальні збитки.

Вказаними діями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та іншими, не встановленими на теперішній час, особами вчинено розтрату чужого майна - грошових коштів ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», отриманих за договором комісії від 25.12.2014 № 3/117-Д в сумі 28 919 Євро, що в гривневому еквіваленті на дату перерахування згідно офіційного курсу гривні щодо іноземних валют НБУ становило 727 587,69 грн., на користь третьої особи - компанії «Triangle group incorporated», чим зазначеному державному підприємству спричинено матеріальні збитки, що більш ніж у 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовим становищем за попередньою змовою групою осіб.

Враховуючи викладене, вищезгаданими протиправними діями ОСОБА_1 вчинив розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто особливо тяжкий корупційний злочин, передбачений ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Крім того, ОСОБА_1 за наведених вище обставин, діючи умисно, вчинив службове підроблення, тобто складання завідомо неправдивих офіційних документів.

Так, в серпні 2015 року, не пізніше 10.08.2015, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та іншими, не встановленими на теперішній час, особами забезпечено складання і підписання завіддомо неправдивого акту виконаних робіт № 1 від 10.08.2015 за агентською угодою № 3/188д-14 від 26.12.2014, яким передбачено необхідність перерахування на користь Компанії «Triangle group incorporated» грошових коштів у сумі 10 631,5 Євро як плату за нібито надані зазначеною компанією-нерезидентом послуги, пов`язані із укладенням та виконанням контракту № 3/1-к.

Далі, зважаючи на звільнення ОСОБА_3 із займаної посади, ОСОБА_2 з метою продовження реалізації злочинного умислу, спрямованого на розтрату грошових коштів ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» в інтересах третіх осіб - Компанії «Triangle group incorporated», залучив до вчинення злочину новопризначеного генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_4 .

Так, в листопаді 2015 року, не пізніше 19.11.2015, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та іншими, не встановленими на теперішній час, особами забезпечено складання і підписання завідомо нерпавдивого акту виконаних робіт № 2 від 19.11.2015 за агентською угодою № 3/188д-14 від 26.12.2014, яким передбачено необхідність перерахування на користь Компанії «Triangle group incorporated» грошових коштів у сумі 18 287,5 Євро як плату за нібито надані зазначеною компанією-нерезидентом послуги, пов`язані із укладенням та виконанням контракту № 3/1-к.

Вказаними діями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та іншими, не встановленими на теперішній час, особами вчинено службове підроблення з метою розтрати грошових коштів ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», отриманих за договором комісії від 25.12.2014 № 3/117-Д.

Враховуючи викладене, вищезгаданими протиправними діями ОСОБА_1 вчинив службове підроблення, а саме складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, тобто в:

- розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах;

- службовому підробленні, тобто складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Щодо обґрунтованості підозри.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Слідчий суддя, при постановлені ухвали, керується висновками ЄСПЛ. Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, копією Агентської угоди № 3/164д-14 від 12.12.2014 (Том № 1 а.с. 49-56), копією Акту № 1 виконаних робіт (Том № 1 а.с. 57-58), копією Агентської угоди № 3/188д-14 від 26.12.2014 (Том № 1 а.с. 59-66), копією Акту № 1 виконаних робіт (а.с. 67-68), копією Акту № 2 виконаних робіт (Том № 1 а.с. 69-70), копією Агентської угоди № 3/10-15д від 12.03.2015 (Том № 1 а.с. 71-78), копією Акту № 1 виконаних робіт (Том № 1 а.с. 79-80), копією Акту № 2 виконаних робіт (Том № 1 а.с. 81-82), копією Акту № 3 виконаних робіт (Том № 1 а.с. 83-84), копією Додаткової угоди № 1 від 11.04.2016 (Том № 1 а.с. 85), копією Акту № 4 виконаних робіт (Том № 1 а.с. 86-87), копією Акту № 5 виконаних робіт (Том № 1 а.с. 88-89), копією Додаткової угоди № 2 від 06.06.2016 (Том № 1 а.с. 90), копією Договору комісії № 3/112-Д від 11.12.2014 (Том № 1 а.с. 91-96), копією Договору комісії № 3/117-Д від 25.12.2014 (Том № 1 а.с. 97-102), копією Договору комісії № 3/12-Д від 11.03.2015 (Том № 1 а.с. 103-109), копією Контракту № Д-УИМ-ДУН-344.14-3/74-К від 30.12.2014 (Том № 1 а.с. 110-117), копією інвойсу № 1-3/74-К-1 (Том № 1 а.с. 118), копією Контракту № 3/1-К від 05.01.2015 (Том № 1 а.с. 119-126), копією інвойсу № 3/1-К-1 (Том № 1 а.с. 127), копією Контракту № 3/10-к від 24.03.2015 (Том № 1 а.с. 128-136), копією інвойсу № 4/3/10-К (Том № 1 а.с. 137), копіями звітів комісіонера (Том № 1 а.с. 138-144), копіями платіжних доручень (Том № 1 а.с. 145-147, 149, 151, 153), копією висновку експерта № 8/7 від 17.03.2020 (Том № 1 а.с. 155-174), показами свідків (Том № 2 а.с. 24-26, 50-54, 70-73, 147-150, Том № 3 а.с. 65-71), копією Договору про відкриття та обслуговування розрахункового рахунку, картки зразків підпису клієнта, заявки на отримання послуги «Віддалений доступ до рахунку», Анкети клієнта нерезидента-юридичної особи (Том № 2 а.с. 202-206), випискою по рахунку LV64LATB0006020200068 (Том № 2 а.с. 207-212), копією Довіреності (Том № 2 а.с. 217-223), копією Реєстру директорів (Том № 2 а.с. 226), копією наказу № 36/ДСК від 22.03.2005 (Том № 4 а.с. 178), копією наказу № 12 від 04.02.2010 (Том № 4 а.с. 180), копією наказу № 38-К/10-УІ-0000276 від 11.04.2012 (Том № 4 а.с. 182), копією наказу № 103-К/3-УІ-0000276 від 25.09.2013 (Том № 4 а.с. 183), копією наказу № 205-К/1-УІ-0000276 від 13.10.2014 (Том № 4 а.с. 184), копією наказу № 150 К від 26.05.2016 (Том № 4 а.с. 185), копією витягу із наказу № 205 К від 18.07.2016 (Том № 4 а.с. 186), копією витягу із наказу № 166 К від 18.07.2017 (Том № 4 а.с. 187), Положенням про департамент № 1 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» (Том № 4 а.с. 191-192).

Як вбачається із матеріалів справи, між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та Компанією «Triangle group incorporated» укладено агентські угоди № 3/164d-14 від 12.12.2014, № 3/188д-14 від 26.12.2014, № 3/10-15д від 12.03.2015 щодо надання зазначеною компанією-нерезидентом послуг, пов`язаних із укладенням та виконанням контрактів ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» з його контрагентами, а саме: контракту № Д-УИМ-ДУН-344.14-3/74-К, контракту № 3/1-к, контракту № 3/10-к.

Відповідно до наказу директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» № 36/ДСК від 22.03.2005, ОСОБА_1 прийнято з 01.04.2005 на посаду спеціаліста 1 категорії відділу контрактів департаменту № 4.

Згідно з наказом директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» № 12 від 04.02.2010, ОСОБА_1 переведено на посаду провідного спеціаліста відділу контрактів № 1 департаменту № 4, звільнивши його з посади спеціаліста 1 категорії цього ж відділу.

Відповідно до наказу № 38-К/10-УІ-0000276 від 11.04.2012, ОСОБА_1 переведено на посаду провідного спеціаліста у департамент № 1.

Відповідно до наказу № 103-К/3-УІ-0000276 від 25.09.2013, ОСОБА_1 переведено на посаду головного спеціаліста відділу контрактів № 1 департаменту № 1.

Відповідно до наказу № 205к/1-УІ- 0000276 від 13.10.2014, ОСОБА_1 переведено на посаду начальника відділу контрактів № 2 департаменту № 1.

Відповідно до п. 5.2.1. Положення про департамент № 1 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», затвердженого директором ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_34 18.04.2012, начальник відділу зобов`язаний виконувати доручення начальника департаменту та керівництва фірми; контролювати за виконанням договорів/контрактів.

Згідно з п. 5.2.4. вказаного Положення, начальник відділу має право приймати участь у переговорах з партнерами з питань реалізації товарів на внутрішньому/зовнішньому ринках; одержувати достовірну інформацію, яка необхідна для виконання посадових обов`язків; доповідати начальнику департаменту про всі недоліки в межах своєї компетенції.

Відповідно до наказу № 150 К від 26.05.2016, ОСОБА_1 переведено на посаду головного спеціаліста відділу контрактів № 2 департаменту № 1.

Згідно з витягом із наказу № 205 К від 18.07.2016, головного спеціаліста Відділу контрактів № 2 Департаменту №1 ОСОБА_1 переведено з 01.08.2016 на посаду головного спеціаліста Відділу контрактів № 2 Департаменту зовнішньоекономічної діяльності № 1.

Відповідно до витягу із наказу № 166 К від 18.07.2017, головного спеціаліста Відділу контрактів № 2 Департаменту зовнішньоекономічної діяльності № 1 ОСОБА_1 переведено з 01.08.2017 на посаду головного спеціаліста Департаменту контрактної роботи.

Як вбачається із матеріалів справи (Том № 1 а.с. 59-66 (зворот)), Агентська Угода № 3/188д-14 від 26.12.2014, укладена між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та Компанією «Triangle group incorporated», окрім інших, була погоджена і ОСОБА_1 .

Так, на підтвердження виконання зазначених агентських угод, складено акти виконаних робіт, а саме № 1 від 18.06.2015 за агентською угодою № 3/164d-14 від 12.12.2014 (Том № 1 а.с. 83-84), № 1 від 10.08.2015 за агентською угодою № 3/188д-14 від 26.12.2014 (Том № 1 а.с. 93-94), № 1 від 25.05.2015 за агентською угодою № 3/10-15д від 12.03.2015 (Том № 1 а.с. 105-106), № 2 від 16.09.2015 за агентською угодою № 3/10-15д від 12.03.2015 (Том № 1 а.с. 107-108), які з боку ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» підписано ОСОБА_3 , та акти № 2 від 19.11.2015 за агентською угодою № 3/188д-14 від 26.12.2014 (Том № 1 а.с. 95-96), № 3 від 26.11.2015 за агентською угодою № 3/10-15д від 12.03.2015 (Том № 1 а.с. 109-110), № 4 від 11.04.2016 за агентською угодою № 3/10-15д від 12.03.2015 (Том № 1 а.с. 112-113), № 5 від 26.04.2016 за агентською угодою № 3/10-15д від 12.03.2015 (Том № 1 а.с. 114-115),які з боку ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» підписано ОСОБА_4 .

Відповідно до матеріалів справи (Том № 1 а.с. 68 (зворот), 70 (зворот)), ОСОБА_35 причетний до виготовлення актів виконаних робіт № 1 від 10.08.2015 за агентською угодою № 3/188д-14 від 26.12.2014, № 2 від 19.11.2015 за агентською угодою № 3/188д-14 від 26.12.2014.

Відповідно до виписки по рахунку LV64LATB0006020200068 (Том № 2 а.с. 208-211), як плату за виконання вказаних агентських угод ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» перераховані на рахунок Компанії «Triangle group incorporated» № НОМЕР_2 , відкритий в банківській установі Латвійської Республіки - JSС «Norvik Banka», грошові кошти на загальну суму 140 312, 67 Євро.

Кошти на підставі актів виконаних робіт № 4 від 11.04.2016 за агентською угодою № 3/10-15д від 12.03.2015 та № 5 від 26.04.2016 за агентською угодою № 3/10-15д від 12.03.2015 перераховано не було.

Як вбачається із Договору про відкриття та обслуговування розрахункового рахунку, Анкети клієнта нерезидента- юридичної особи (Том № 2 а.с. 202-206), при відкритті у банківській установі Латвійської Республіки - JSС «Norvik Banka» рахунку № НОМЕР_2 компанією «Triangle group incorporated», її представником був саме директор ОСОБА_36 (Том № 2 а.с. 226).

Відповідно до показів свідків, при укладанні та виконанні контрактів ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» з його контрагентами, а саме: контракту № Д-УИМ-ДУН-344.14-3/74-К, контракту № 3/1-к, контракту № 3/10-к, представники компанії-нерезидента «Triangle group incorporated» участі не брали.

Згідно з висновком експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України № 8/7 від 17.03.2020, висновки довідки спеціаліста від 12.09.2019 в частині розміру безпідставного перерахування протягом періоду з 03.07.2015 по 21.12.2015 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», за агентськими угодами від 12.12.2014 № 3/164д-14 (акт виконаних робіт від 18.06.2015 № 1), від 26.12.2014 № 3/188-д-14 (акти виконаних робіт від 10.08.2015 № 1 та від 19.11.2015 № 2) та від 12.03.2015 № 3/10-15д (акти виконаних робіт від 25.05.2015 № 1, від 16.09.2015 № 2 та 26.11.2015 № 3), на рахунок Компанії «Triangle group incorporated» грошових коштів, документально та нормативно підтверджується у сумі 140 312, 67 євро, що в гривневому еквіваленті на дату перерахування по курсу НБУ становить 3 488 330, 76 грн. (Том № 1 а.с. 174).

Таким чином, існують обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 дійсно було вчинено розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах та службове підроблення, тобто складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Враховуючи вищевикладене, стороною захисту не зазначено обставин та не надано доказів на підтвердження існування таких обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричетність підозрюваного ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, про які йому повідомлено про підозру, або вказували на не обґрунтованість повідомленої підозри, а за такого доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри ОСОБА_1 слідчим суддею відхиляються, оскільки, наявні в матеріалах, доданих до клопотання, докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_1 .

Так, у клопотанні детективом заявлено наявність ризиків, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Ризик переховування від правосуддя слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації (обставин) підозрюваного ОСОБА_1 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).

У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року, ЄСПЛ зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Таким чином, ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна). Вказане особливо сильно підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

За час роботи в ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», у тому числі на керівній посаді, враховуючи специфіку та сферу діяльності цього підприємства, ОСОБА_1 здобув широке коло зв`язків серед впливових осіб, в тому числі за кордоном.

Підозрюваний та його дружина мають значні матеріальні статки, які ОСОБА_1 може використати для переховування від органу досудового розслідування та суду як на території України так і за її межами.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 має паспорти громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 .

Таким чином, слідчий суддя дійшов до висновку про існування мінімального ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

Щодо ризику незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків та інших підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.

Оскільки, за результатами розгляду клопотання вбачається наявність зв`язку та взаємообумовленості інкримінованих підозрюваним діянь, то існує ризик впливу ОСОБА_1 на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні з метою їх переконання у необхідності дачі неправдивих показань або відмови від їх надання задля уникнення від можливої кримінальної відповідальності.

Враховуючи, що ОСОБА_1 та іншим підозрюваним, у випадку направлення обвинувальних актів до суду та визнання їх винуватості, може бути призначено виключно реальне покарання, зважаючи, що ОСОБА_1 займав керівну посаду на ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», тривалий час працює на вказаному підприємстві, впродовж якого налагодив сталі тісні зв`язки, в тому числі, з керівництвом ДК «Укроборонпром», беручи до уваги, що частина свідків у даному кримінальному провадженні є працівниками підприємств, що входять до складу ДК «Укроборонпром», є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може опосередковано впливати на свідків/інших підозрюваних, з метою дачі ними неправдивих показів/відмови від дачі показів для уникнення можливої кримінальної відповідальності.

Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Враховуючи, що органом досудового розслідування не встановлено місце знаходження та не вилучено оригіналів установчих документів компанії «Triangle group incorporated», в тому числі печатки, яка використовувалась під час підписання агентських угод та актів приймання виконаних робіт за цими агентськими угодами, які, за версією сторони обвинувачення, є завідомо недостовірними, існує досить високий ризик того, що вказані речі та документи можуть бути знищені або спотворені підозрюваним ОСОБА_1 .

Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є особиста порука та особисте зобов`язання.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При розгляді вказаного клопотання, слідчим суддею встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України, відноситься до нетяжкого злочину, відповідно до ч. 6 ст. 12, примітки до ст. 45 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчим суддею серед іншого, приймається до уваги особиста ситуація підозрюваного (має постійне місце проживання та роботи, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, одружений, має малолітню доньку), проте, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до малоймовірності чи до їх виключення.

Таким чином, зважаючи на обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , встановлені слідчим суддею ризики, застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж застава не здатне забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти ризикам, передбаченим п. 1- 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановленим слідчим суддею.

Враховуючи вищевикладене, доводи сторони захисту щодо можливості застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання слідчим суддею відхиляються.

Обґрунтованість розміру застави.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Детектив у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді застави просить визначити підозрюваному заставу у розмірі 321 прожитковий мінімум для працездатних осіб, що складає 727 588 грн., тобто, у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з огляду на те, що застосування до підозрюваного ОСОБА_1 застави в розмірі до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб не здатне забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти встановленим слідчим суддею ризикам.

З аналізу ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначені розміру застави слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких родичів; встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Відповідно до витягу із Реєстру прав власності на нерухоме майно (Том № 4 а.с. 208-209), ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2 .

Як вбачається із відомостей із Єдиного державного реєстру транспортних засобів (Том № 4 а.с. 210-211), ОСОБА_1 є власником автомобіля LEXUS RX 300, державний номер НОМЕР_5 , 2004 року випуску.

Відповідно до відомостей із Єдиного державного реєстру фізичних осіб-платників податків (Том № 4 а.с. 212), за період з 2015 по 2020 роки ОСОБА_1 отримав доходи, нараховані податковими агентами в сумі 2 438 534,00 грн.

Згідно зі свідоцтвом про шлюб (серія НОМЕР_6 ), виданого 18.10.2018, ОСОБА_1 одружився із ОСОБА_37 . Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_35 .

Як вбачається із витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Том № 4 а.с. 217-219), дружині підозрюваного ОСОБА_1 - ОСОБА_38 на праві приватної власності належить: житловий будинок загальною площею 85,9 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_3 ; земельна ділянка площею 0,25 га, кадастровий номер 3221485601:01:013:0030, яка розташована за адресою: с. Митниця, Васильківський район, Київська область; земельна ділянка площею 0,359 га, кадастровий номер 3221485601:01:013:0029, яка розташована за адресою: с. Митниця, Васильківський район, Київська область.

Як вбачається із відомостей із Єдиного державного реєстру транспортних засобів (Том № 4 а.с. 220-221), ОСОБА_39 є власником автомобіля HONDA ACCORD, державний номер НОМЕР_7 , 2005 року випуску.

Відповідно до відомостей із Єдиного державного реєстру фізичних осіб-платників податків (Том № 4 а.с. 222), за період з 2015 по 2020 роки ОСОБА_39 отримала доходи нараховані (виплачені) податковими агентами в сумі 497 536 грн.

Таким чином, врахувавши обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного та його дружини, наявність ризиків, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи розмір збитків, завданих кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 (3 488 330, 76 грн.), вбачається, що розмір застави, який просить призначити у клопотанні детектив, є завідомо непомірним для підозрюваного, а застава в межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків,.

За такого, слідчий суддя дійшов до висновку, що застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 600, 00 грн., з урахуванням усіх обставин справи, здатна забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Так, у разі внесення застави, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), для запобігання встановленому слідчим суддею ризику, на підозрюваного ОСОБА_1 слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду;

2) не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 ;

5) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у м. Києві усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Разом з тим, зважаючи на розмір застави, визначеної підозрюваному ОСОБА_1 , слідчий суддя дійшов до висновку, що покладення на підозрюваного зазначених вище обов`язків є достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки, а тому у покладенні на ОСОБА_1 обов`язку носити електронний засіб контролю немає потреби, оскільки, на думку суду, таке втручання у права та свободи особи є невиправданим та буде надмірним, з огляду на всі незручності, пов`язані з його носінням та експлуатацією.

Таким чином, клопотання детектива про застосування запобіжного заходу підлягає задоволенню частково.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 177, 178, 182, 193, 194, 196, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 181600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_8

Визначений розмір застави підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Кохно В.О.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Покласти на строк дії ухвали на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду;

2) не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

Попередити підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Кохно В.О.

Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків - до 21 червня 2021 року включно.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ А.В. БІЦЮК