- Головуюча суддя (ВАКС): Михайленко В.В.
Справа № 991/1344/21
Провадження 1-кс/991/1373/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3,
розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_3, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4, про арешт майна підозрюваного ОСОБА_5 .
1.1.В обґрунтування клопотання зазначено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України.
1.2.Детектив зазначає, що в ході досудового розслідування встановлені такі обставини:
1.2.1.Станом на 01.06.2020 і до 12.06.2020 детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014000000001590, в рамках якого ОСОБА_5 у 2019 році повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. З ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.
1.2.2.У період з 01.06.2020 ОСОБА_6 увійшла у змову з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з метою забезпечення надання неправомірної вигоди службовим особам правоохоронних органів за прийняття процесуальних рішень у цьому кримінальному провадженні на користь ОСОБА_5 ОСОБА_5, усвідомлюючи, що ОСОБА_6 і ОСОБА_8 підпорядковуються йому у всіх питаннях, що стосуються господарської діяльності, обслуговування та ведення кримінальних проваджень, які зачіпають особисті інтереси ОСОБА_5, перебуваючи у постійній комунікації з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 у вказаний період, увійшовши у змову з ними з метою надання неправомірної вигоди службовим особам правоохоронних органів за прийняття процесуальних рішень у провадженні №42014000000001590 у власних інтересах, керував діями ОСОБА_6 і ОСОБА_8 при реалізації вказаного злочинного умислу.
1.2.3. ОСОБА_7, будучи з 2016 року знайомим та перебуваючи у дружніх стосунках з ОСОБА_9, відомості щодо якого змінено в порядку та на підставі п. а) ч. 1 ст. 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», 01.06.2020 зателефонував ОСОБА_9 та запросив його для проведення зустрічі за місцем роботи ОСОБА_7 в приміщенні ГУ ДПС в м. Києві.
1.2.4.Після отримання від ОСОБА_7 текстового файлу з відомостями про вказане кримінальне провадження №42014000000001590 в частині, що стосується ОСОБА_5, ОСОБА_9 зателефонував йому. В ході розмови ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_9, що певні особи, яких він не назвав, повідомили йому про свій намір надати кошти в сумі 1 млн. дол. США за зміну підслідності у вказаному кримінальному провадженні з визначенням її за слідчими Національної поліції, або в сумі 2 млн дол США за закриття вказаного кримінального провадження службовими особами НАБУ. Наступного дня 02.06.2020 ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що відмовляється вчиняти зазначені дії.
1.2.5. ОСОБА_7 пізніше того ж дня 02.06.2020 зателефонував ОСОБА_9 та повідомив, що ті ж особи, в інтересах яких він діє та яких він не назвав, повідомили йому про власну готовність надати за прийняття зазначених процесуальних рішень у кримінальному провадженні №42014000000001590 кошти у більшій сумі, а саме, 5 млн дол США.
1.2.6.На вказану нову пропозицію, передану ОСОБА_10, ОСОБА_9 відповів, що отримає додаткову інформацію стосовно кримінального провадження №42014000000001590, після чого вони з ОСОБА_7 домовляться про нову зустріч, на що останній погодився.
1.2.7.05.06.2020 згідно із домовленістю ОСОБА_7 у власному службовому кабінеті в приміщенні ГУ ДПС у АДРЕСА_1, зустрівся з ОСОБА_9 і отримав від останнього додаткові відомості щодо кримінального провадження №42014000000001590, зокрема, що в рамках провадження ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні двох злочинів. В ході подальшої розмови між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 останній також повідомив, що закриття вказаного кримінального провадження потребується здійснити до 14.06.2020 для того, щоб ОСОБА_5 міг повернутися в Україну саме на день свого народження 14.06.2020.
1.2.8.Крім того, під час цієї розмови ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_9, що має намір отримати для себе особисто 50 тис дол США за свої дії зі сприяння передачі неправомірної вигоди.
1.2.9.10.06.2020 ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_11, у відповідності до раніше досягнутої між ними домовленості, інформацію про те, яким саме чином може бути реалізовано намір ОСОБА_7 із забезпечення закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_5, а саме, що повноваження на це наявні у заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_12, так що, відповідно, саме він буде тією службовою особою, якій варто надати неправомірну вигоду за таке закриття; що для цього захиснику ОСОБА_5 належатиме подати до НАБУ відповідне клопотання, яке буде передано до САП і у зв`язку з яким ОСОБА_12 буде прийнято рішення про закриття провадження.
1.2.10.Одразу після цього ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_6 та повідомив їй про необхідність захисникам ОСОБА_5 терміново подати до НАБУ відповідне клопотання про закриття кримінального провадження. В подальшому ОСОБА_6 забезпечила подання такого клопотання до НАБУ. Пізніше ОСОБА_7 на його телефон було надіслано текст зазначеного клопотання про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_5, цей текст він переслав на телефон ОСОБА_9 .
1.2.11.Вранці 12.06.2020 ОСОБА_5, здійснюючи керівництво вчиненням злочину, надав згоду ОСОБА_6 залучити до передачі неправомірної вигоди пізніше того дня ОСОБА_8, надав вказівку ОСОБА_8 взяти участь разом з ОСОБА_6 у здійсненні такої передачі та сприяти останній у її здійсненні, а також отримував звіти від ОСОБА_6 про дії останньої в ході вчинення злочину протягом 12.06.2020.
1.2.12.Пізніше того ж дня 12.06.2020 ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зустрілася з ОСОБА_9 в будівлі ГУ ДПС у . АДРЕСА_1, після чого разом із вказаними особами отримала від ОСОБА_9 постанову заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_12 від 12.06.2020 про закриття кримінального провадження №42014000000001590 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. З ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.
1.2.13.Після ознайомлення з текстом вказаної постанови ОСОБА_6 і ОСОБА_8 повідомили, що має зауваження до викладеної у ній правової підстави закриття провадження (п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України замість п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України), та що врахування висловлених ними зауважень є умовою передачі ОСОБА_9 неправомірної вигоди для ОСОБА_12 . Крім того, ОСОБА_8 надав конкретні пропозиції щодо виправлення формулювань вказаної постанови, а також запропонував самостійно забезпечити виготовлення тексту такої постанови або надати його в електронному вигляді ОСОБА_9 для забезпечення останнім підписання цього тексту ОСОБА_12 .
1.2.14.Після пред`явлення ОСОБА_9 того ж дня ОСОБА_8, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 постанови заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_13, в якій було враховано зазначені зауваження, ОСОБА_6 надала згоду на те, що вказана постанова відповідає їхнім вимогам, відтак ОСОБА_7 провів ОСОБА_9 в окреме приміщення, де надав останньому можливість перерахувати кошти, які призначалися для подальшої передачі ОСОБА_12 .
1.2.15.Після того ОСОБА_7 з ОСОБА_9 повернулися до приміщення в будівлі ГУ ДПС у м. Києві, де продовжували перебували ОСОБА_8 з ОСОБА_6, ОСОБА_7 провів ОСОБА_9 до місця передачі коштів, надав йому кошти в сумі 5 млн дол США для передачі ОСОБА_12 в якості неправомірної вигоди за прийняття вказаного процесуального рішення про закриття кримінального провадження, і залишив собі 1 млн дол США із загальної суми коштів, які були надані йому для сприяння винесенню вказаного процесуального рішення.
1.2.16.За вказаним фактом 03.06.2020 розпочато досудове розслідування № 52020000000000362. У цьому кримінальному провадженні 01.07.2020 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину у спосіб, передбачений ст. 278, 135 КПК України.
1.2.17.28.07.2020 матеріали щодо вчинення ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення виділені з основного кримінального провадження, в якому повідомлено про підозру ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, в окреме провадження, якому присвоєно № 52020000000000473.
1.3.Детектив просить накласти арешт на грошові кошти, що належать підозрюваному ОСОБА_5, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном, а саме грошовими коштами, які розміщені на рахунку 007.7711396 у іноземній банківській установі Union Bancaire, UPB SA Zurich (Швейцарська конфедерація).
1.4.Метою арешту детектив зазначає забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).
1.5.Підставою арешту майна детектив зазначає положення ч. 5 ст. 170 КПК України та наявність достатніх підстав вважати, що суд може призначити ОСОБА_5 покарання у виді конфіскації майна у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Необхідність арешту майна обґрунтовує ризиком його відчуження з метою приховування та уникнення конфіскації.
2.Детектив просить розглядати зазначене клопотання в закритому судовому засіданні та без виклику ОСОБА_5 та його захисників.
2.1.В обґрунтування заявленого клопотання детектив послався на ризик відчуження майна, що унеможливить забезпечення виконання рішення суду про його арешт. Розгляд клопотання в закритому судовому засіданні обґрунтовує посиланням на таємницю досудового розслідування та метою запобігання її публічному розголошенню шляхом оприлюднення ухвали в Єдиному реєстрі судових рішень.
2.2.Слідчий суддя, розглянувши клопотання, дійшла висновку про його обґрунтованість.
2.2.1.Відповідно до ст. 27 Кримінального процесуального кодексу України слідчий суддя може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у випадках якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом. Згідно з ч. 1 ст. 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. З урахуванням обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшла висновку, що шкода від оприлюднення інформації щодо обставин досудового слідства у кримінальному провадженні, в межах якого детектив звернувся до слідчого судді, шляхом проведення відкритого судового засідання переважає суспільний інтерес в її отриманні.
2.2.2.Згідно з ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення … власника майна, …якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна. Під час розгляду цього питання слідчий суддя зважає на те, що, будучи обізнаним про наявність клопотання про арешт майна, власник може здійснити відчуження належного йому майна або передачу іншим особам. Це в подальшому може унеможливити виконання завдань кримінального провадження. Тому з метою запобігання можливості відчуження майна, слідчим суддею визначено за доцільне розглядати відповідне клопотання без виклику власника майна та його захисників, однак з подальшим повідомленням про постановлене рішення.
3.В судовому засіданні детектив підтримав клопотання, просив задовольнити його.
Власник майна в судове засідання не викликався з підстав, вказаних в п. 2.2.2 цієї ухвали.
4.Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла такого висновку.
4.1.У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
-існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
-потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
-може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
4.2.Як слідує із змісту клопотання та підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24.02.2021, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 здійснюється за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України, а саме організації надання службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення нею в інтересах третьої особи дії з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб.
4.2.1.В примітці до ст. 364-1 КК України вказано, що у статті 369 цього кодексу під неправомірною вигодою розуміють, в тому числі, грошові кошти, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав. Службовими особами, які займають особливо відповідальне становище у ст. 369 цього Кодексу є, зокрема, Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники (п. 3 примітки до ст. 368 КК України). А згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України «Про прокуратуру» одним із заступників Генерального прокурора є керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Із клопотання та доданих до нього матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході досудового розслідування встановлюються обставини надання неправомірної вигоди керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, отже особі, яка займає особливо відповідальне становище.
4.2.2.Описана у клопотанні фабула у сукупності з представленими матеріалами кримінального провадження (постанова про виділення матеріалів досудового розслідування від 28.07.2020 з додатком, протоколи допиту свідка ОСОБА_9 від 03.06.2020, 05.06.2020, 10.06.2020, 13.06.2020; протоколи виготовлення несправжніх (імітаційних) засобів для проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 11.06.2020, від 12.06.2020; протокол огляду та вручення несправжніх (імітаційних) засобів від 12.06.2020; постанова про закриття кримінального провадження № 42014000000001590 щодо підозрюваного ОСОБА_5 від 12.06.2020; протокол добровільної видачі від 12.06.2020; протокол про проведення контролю за вчиненням злочину від 11.06.2020, протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 11.06.2020; протоколи огляду речей від 10.06.2020, від 12.06.2020, від 22.06.2020; протоколи обшуку від 12.06.2020; протокол огляду місця події від 13.06.2020; матеріали кримінального провадження № 42014000000001590 від 17.11.2014) дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.
4.2.3.При цьому на етапі досудового розслідування слідчий суддя не може вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі встановлювати наявність в діях особи складу злочину та ступінь вини. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що кримінальне правопорушення, про яке зазначає детектив, могло бути вчинено з достатньою вірогідністю, що може бути підставою для застосування в цьому кримінальному провадженні заходів забезпечення, одним із яких є арешт майна.
4.3.Частиною першою та пунктом 3 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачена можливість накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. У цьому випадку арешт накладається на майно підозрюваного за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
4.3.1.Як підтверджується матеріалами поданого клопотання, 01.07.2020 у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 старший детективНаціонального бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 за погодженням із прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_14, склав повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.
4.3.2.У зв`язку із невстановленням місцезнаходження ОСОБА_5 та неможливістю вручення йому повідомлення про підозру особисто у день його складення, органом досудового розслідування у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 42 та ч. 2 ст. 135 КПК України, вжито передбачених заходів для вручення повідомлення про підозру ОСОБА_5 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень. Так, письмове повідомлення про підозру із зазначеними в ньому процесуальними правами і обов`язками 01.07.2020 о 15 годині 40 хвилин вручене дорослому члену сім`ї ОСОБА_5 його матері ОСОБА_15 . Про отримання повідомлення про підозру для передачі своєму сину ОСОБА_15 склала відповідну розписку. Цього ж дня, 01.07.2020 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та повістка про виклик направлені поштою цінним листом з описом за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_5, а саме в АДРЕСА_2 . Також письмове повідомлення про підозру було направлене 01.07.2020 житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання ОСОБА_5, а саме ОСББ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на адресу АДРЕСА_3 .
4.3.3.Вказане дає підстави для висновку, що орган досудового розслідування вжив усіх можливих заходів для вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру від 01.07.2020 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, чим виконав вимоги ч. 1 ст. 278, ч. 2 ст. 135 КПК України
4.3.4.28.07.2020 матеріали щодо вчинення ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення виділені з основного кримінального провадження, в окреме провадження, якому присвоєно № 52020000000000473.
4.3.5.Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_5 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, що може бути підставою для накладення арешту на його майно.
4.4.Детектив зазначає метою арешту майна забезпечення його можливої конфіскації за вироком суду. Відповідно до ч. 2 ст. 52, ст. 59 Кримінального кодексу України конфіскація є додатковим покаранням, яке полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється в тому числі за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Разом з тим, санкція ч. 4 ст. 369 КК України передбачає позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.
Отже, у цьому випадку є достатні підстави вважати, що суд може призначити покарання ОСОБА_5 у виді конфіскації майна у разі його подальшого засудження.
4.5.Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно … підлягає … можливій конфіскації. Арешт може бути накладений, в тому числі, на рухоме, нерухоме майно та корпоративні права (ч. 10 ст. 170 КПК України). А згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий,прокурор повиннівжити необхіднихзаходів зметою виявленнята розшукумайна,на якеможе бутинакладено арешту кримінальномупровадженні.
За таких умов за допомогою арешту майна зможе бути виконане завдання, для виконання якого детектив звернувся із клопотанням (п.3 ч. 3 ст. 132 КПК України), а потреби досудового розслідування у забезпеченні схоронності цього майна виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного (п.2 ч. 3 ст. 132 КПК України).
4.6.Як підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами, а саме Додатковим узагальненим матеріалом Державної служби фінансового моніторингу України №0985/2020/ДСК від 16.12.2020, ОСОБА_5 є власником рахунку в іноземній банківській установі, а саме: Union Bancaire, UPB SA Zurich (Швейцарська конфедерація), рахунок 007.7711396, Mykola Zlochevskyi, баланс 3924534 Євро. Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
4.7.В ч. 1 ст. 173 КПК України зазначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. Відповідно до зазначеної норми завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
В цьому кримінальному провадженні необхідність арешту нерухомого майна обумовлена сукупністю підстав вважати, що це майно може підлягати конфіскації як виду покарання у випадку прийняття в подальшому відповідного рішення судом. Ризиками, для запобігання яких необхідне накладення арешту, є можливість відчуження цього майна власником підозрюваним ОСОБА_5 або його уповноваженими представниками. Однак з накладенням арешту втрачається можливість особи відчужити це майно на користь третіх осіб. Отже, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його відчуження.
4.8.З огляду на положення ст. 170, 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, крім обставин, зазначених у ст. 131 КПК України, повинен врахувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) мету арешту майна;
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність;
4) наслідки арешту майна для третіх осіб;
5) розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
4.8.1.Правовою підставою арешту майна є відповідні положення ст. 170 КПК України, ст. 59, ч.4 ст.369 КК України.
4.8.2.Досліджені під час судового засідання матеріали дають слідчому судді підстави вважати, що заявлена детективом мета - забезпечення конфіскації майна як виду покарання - може бути досягнута через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження.
4.8.3.Слідчим суддею досліджені обставини, встановлені під час досудового розслідування і встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України (п. 4.2 цієї ухвали). Також викладені у повідомленні про підозру факти у сукупності з дослідженими матеріалами вбачаються достатньо обґрунтованими для переконання щодо причетності до правопорушення ОСОБА_5 .
4.8.4.Накладення арешту на грошові кошти не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. Хоча власник обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим. Отже, відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження. З урахуванням досліджених обставин в цьому кримінальному провадженні потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи. Окремо слід зазначити, що жодних негативних наслідків арешту грошових коштів ОСОБА_5 для третіх осіб не вбачається.
5.Викладене вище свідчить про можливість накладення арешту на грошові кошти підозрюваного ОСОБА_5 в цьому кримінальному провадженні з точки зору наявності передбачених законом підстав. А тому клопотання детектива слід задовольнити.
6.Окремо слідзазначити,що напідставі ст. 174 КПК України підозрюваний, його захисник, …які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, (його) захисника …, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.
7.У відповідності до ст. 175 КПК України ухвала слідчого судді про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором. А згідно із приписами ч. 2 ст. 400 КПК України подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим кодексом. Положення глави 17 КПК України «Арешт майна» КПК України не містять таких виключень.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИЛА:
1.Клопотання детектива про арешт майна задовольнити.
2.Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 ( ОСОБА_16 ), ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме:
- грошові кошти, розміщені на рахунку 007.7711396 у іноземній банківській установі Union Bancaire, UPB SA Zurich (Швейцарська конфедерація)
шляхом накладення заборони на відчуження, розпорядження та користування цим майном.
3.На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
4.Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
5.Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
6.Копію цієї ухвали вручити детективу негайно та надіслати власнику майна.
7.Повний текст ухвали оголошений 05.03.2021.
Слідчий суддя ОСОБА_1