- Головуючий суддя (ВАКС) : Мовчан Н.В.
- Секретар : Черевач І.І.
- Захисник/адвокат : Щеннікової Г.О.
Справа № 991/2981/21
Провадження1-кс/991/3028/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В., за участю секретаря судового засідання Черевач І.І., підозрюваного ОСОБА_1 , адвоката Щеннікової Г.О., старшого детектива Коцюби О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката Щеннікової Ганни Олегівни, на рішення детектива про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій,
УСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій адвокат Щеннікова Г.О. просить:
скасувати постанову детектива Національного антикорупційного бюро України про відмову в задоволенні клопотання від 16.04.2021 у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02.03.2018;
зобов`язати компетентних осіб Національного бюро забезпечити проведення слідчої (розшукової) дії, а саме огляду таких документів: висновку експертів за результатами проведення комплексної судової економічної експертизи № 23451 від 10.01.2020; геолого-економічної оцінки Свистунівсько - Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області станом на 01.01.2016 року: Книга 2 - Текст звіту (розділ 7) Прим. № 2; заключення спеціаліста Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу від 30.09.2019; протоколу № 3659 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 28.09.2016 (Свистунівсько - Червонолуцьке газоконденсатне родовище).
Скарга обґрунтована тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02.03.2018 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
12 квітня 2021 року захисником ОСОБА_1 адвокатом Щенніковою Г.О.в порядку ст. 220, 237 КПК України подано до Національного бюро клопотання про проведення огляду документів у кримінальному провадженні, у якому чітко вказала перелік документів щодо яких ініціюється проведення огляду та навела належне обґрунтування необхідності проведення такої слідчої (розшукової) дії.
Зокрема вказала, що одним із документів, який обґрунтовує підозру ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень є висновок експертів Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса за результатами проведення комплексної судової економічної експертизи № 23451 від 10.01.2020, яким начебто встановлено факт заниження початкової вартості спеціального дозволу на користування Свистунівсько - Червонолуцького газоконденсатного родовища та встановлено суму недоотриманих у зв`язку з цим грошових коштів Державним бюджетом України у розмірі 196 810, 53 тис грн.
При проведенні дослідження використовувалися у тому числі документи, огляд яких просила провести адвокат у клопотанні від 12.04.2021.
В обґрунтування необхідності проведення такої слідчої дії вказала, що ОСОБА_2 , яка входила в комісію експертів, що проводили комплексну судову економічну експертизу, при вирішенні питання щодо правильності проведення геолого-економічної оцінки запасів Свистунівсько - Червонолуцького газоконденсатного родовища використовувала «Геолого - економічну оцінку запасів вуглеводнів Червонолуцького родовища (станом на 01.01.2010)». Звернула увагу, що в контексті розгляду матеріалів геолого - економічної оцінки запасів Червонолуцького родовища Полтавської області ОСОБА_2 виконувала експертизу за напрямом економічного обґрунтування, що є додатком до протоколу засідань колегії ДЗК, який стосувався оцінки запасів Червнолуцького газоконденсатного родовища станом на 21.12.2010. Тобто, як вказала в клопотанні адвокат, ОСОБА_2 була експертом з економіки при розгляді в ДКЗ України на замовлення потерпілого у кримінальному провадженні - АТ «Укрнафта» «Геолого - економічної оцінки запасів вуглеводнів Червонолуцького газоконденсатного родовища станом на 01.01.2010, про що зазначено в протоколі ДКЗ України № 2148 від 21.12.2010.
Крім того, 30.09.2019 ОСОБА_2 , будучи залученою постановою детектива від 18.03.2019 як спеціаліст для проведення окремих процесуальних дій у кримінальному провадженні, склала та підписала висновок спеціаліста, який також ліг в основу висновку експертів № 23451 від 10.01.2020.
У клопотанні про проведення огляду документів від 12.04.2021 адвокат додаткового звернула увагу, що у Таблиці 7.52 та Таблиці 7.54 Книга 2 - текст звіту «Геолого-економічна оцінка Свистунівського - Червонолуцького газоконденсатного родовища станом на 01.01.2016 року» відсутній розподіл видобутку газу «понад 5000 м» і «до 5000 м». Однак, в заключенні спеціаліста від 30.09.2019 вказано, що використано дані ГЕО-2016, і у той же час наведений в Додатку 1 до Заключення спеціаліста розподіл видобутку газу «понад 5000 м» і «до 5000 м», який на даних сторінках відсутній. Теж саме стосується і видобутку конденсату. Експерт самостійно зробила розподіл видобутку газу і відповідно застосувала різні бази оподаткування для газу, який видобутий «до 5000 м», та газу який видобутий «понад 5000 м». Саме цей розподіл, як зазначила адвокат, впливає на величину відрахувань до бюджету («Податки»), і відповідно впливає на результуючі висновки.
Разом з цим, як вказала адвокат у клопотанні, висновок експертів № 23451 від 10.01.2020 містить посилання про те, що «визначення чи є сума 196 810,53 тис грн шкодою. Завданою державі внаслідок заниження початкової вартості продажу спецдозволу № 4830 від 18.05.2017, не відноситься до компетенції судових експертів-економістів та завдань судової економічної експертизи», що на її думку свідчить про його необґрунтованість.
У зв`язку з чим, проведення огляду документів кримінального провадження, на думку захисника Щеннікової Г.О., є необхідним для виявлення відомостей та обставин кримінального правопорушення, а також отримання нових доказів, що мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.
За результатом розгляду клопотання від 12.04.2021 старший детектив Національного бюро Коцюба О.П. виніс постанову від 16.04.2021 про відмову у його задоволенні.
З прийнятим детективом рішенням сторона захисту не погоджується, вважає, що при винесенні постанови від 16.04.2021 ним не дотримано вимоги ч. 5 ст. 110 КПК України. Так, викладені у постанові від 16.04.2021 мотиви, на підставі яких детектив дійшов такого висновку, не можна вважати належним обґрунтуванням. Крім того, резолютивна частина постанови не містить інформацію про можливість та порядок її оскарження.
Вказане стало підставою для звернення до слідчого судді із цією скаргою.
У письмових доповненнях до скарги захисник також зазначила, що при огляді документів за участі спеціаліста ОСОБА_2, авторів (свідків) ГЕО-2016 інженера ОСОБА_3 , економіста ОСОБА_4 , будуть перевірені докази, що стосуються розміру шкоди завданої кримінальним правопорушенням та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Зокрема, на сторінках 174, 175, 176, 178 та Таблицях 7.50 і 7.51 Книги 2 (сторінки 180-181) авторами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 описані поклади, що залягають до глибини 5 000 м, наведені дати введення об`єктів в експлуатацію, а також переведення свердловин на об`єкти. На сторінці 128 Книги 2 автор ОСОБА_4 відмічає, що витрати на проведення свердловини з нижчезалягаючого на вищезалягаючий горизонт складають 800,00 тис грн. Автори ввели поклади, що залягають на глибині до 5000 м у розробку послідовно: у 2185 році, у 2188 році та 2249 році. Відповідно розраховували плату за користування надрами, починаючи з 2185 року (170 рік у заключенні спеціаліста від 30.09.2019 ОСОБА_2 ), для даних покладів, згідно ст. 252.20 ПКУ за значно вищою ставкою, ніж для інших покладів.
Фактично у заключенні спеціаліста зазначено, що видобуток з покладів, які залягають до глибини 5000 м буде розпочато з 2185 року у відповідності до Книги, відповідно плата за користування надрами з їх видобутку буде використовуватися значно більша, ніж застосовується до покладів, що залягають на глибині понад 5000 м, тобто з 2185 року суттєво збільшаться податкові відрахування.
У той же час, проектні видобутки газу і конденсату наведені в заключенні спеціаліста від 30.09.2019 не відповідають значенням, що наведені в Книзі 2 (сторінки 212-218). Введення покладів, що залягають на глибині до 5000 м у заключенні спеціаліста відтерміновано на 64 та 61 рік, а видобуток вуглеводнів з 173 не зменшився через відтермінування, а навпаки збільшився.
Окрім того, в 234 році в заключенні спеціаліста не враховані витрати на переведення свердловини з нижчезалягаючого на вищезалягаючий горизонт (3 свердловини * 800,00 тис грн = 2 400,00 тис грн). Прибуток визначається як різниця між доходами і витратами та податками, де доходи - це надходження від реалізації газу і конденсату, витрати описані у Книзі 2 (сторінки 128-129), а податки, у тому числі плата за користування надрами у Книзі 2 (сторінка 125, таблиця 7.29).
Основним доказом, що встановлює розмір завданих збитків є висновок експертів Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса за результатами проведення комплексної судової економічної експертизи № 23451 від 10.01.2020, визначення вартості спеціального дозволу проведено в даних висновках саме по сумарному чистому прибутку за весь період ділянки надр.
Тому в ході огляду документів чи слідчого експерименту потребують уточнення фактори, що вплинули на формування прибутку в сторону завищення більш ніж в 70 разів.
У судовому засіданні адвокат Щеннікова Г.О. позицію, висловлену у скарзі та доповненнях до скарги, підтримала, просила її задовольнити. Вказала, що мотивом звернення із клопотанням про проведення огляду матеріалів кримінального провадження стало співставлення даних та надання оцінки висновку експертів № 23451 від 10.01.2020, оскільки зазначена у ньому сума недоотриманих доходів Державним бюджетом України, виведена експертом ОСОБА_2 , є завищеною та не відповідає дійсності. Зокрема підозрюваний ОСОБА_1 , як спеціаліст, може вказати на що слід звернути увагу для усунення неточностей, викладених у висновку експертів, та довести необхідність призначення повторної експертизи у кримінальному провадженні.
Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засідання скаргу підтримав, надав пояснення аналогічні до тих, які викладені у скарзі та доповненнях до неї. Додатково вказав, що ОСОБА_2 зробила розрахунок у висновку експертів № 23451 від 10.01.2020 на підставі даних ГЕО станом на 01.01.2016. При цьому, вона погодившись та прийнявши за основу дані, висловлені авторами ГЕО, по суті у висновку навела інші цифри, що вплинули на завищення чистого прибутку. Крім того, ОСОБА_2 під час такого розрахунку використала невірну методику. ОСОБА_1 зазначив, що він неодноразово звертався до органу досудового розслідування з пропозицією надати пояснення та вказати на значні невідповідності даних висновку експертів даним у Книзі 2. За результатом проведення такої слідчої (розшукової) дії, як огляд матеріалів кримінального провадження, він доведе необхідність проведення ще одного експертного дослідження у кримінальному провадженні.
Старший детектив Коцюба П.О. у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував. Пояснив, що дійсно адвокатом Щенніковою Г.О., в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , подано клопотання про проведення огляду матеріалів кримінального провадження, за результатами розгляду якого ним винесено постанову про відмову у його задоволенні. Зі змісту клопотання підставою для проведення огляду є те, що експерт ОСОБА_2 самостійно зробила розподіл видобутку газу і відповідно застосувала різні бази оподаткування для газу, який видобутий «до 5000 м» та для газу, який видобутий «понад 5000 м», що вплинуло на величину відрахувань до бюджету та висновки експертизи. Однак, експерт ОСОБА_2 , окрім документів, огляд яких просить провести сторона захисту, використовувала також інші документи, надані авторами ГЕО на запит детектива, та використані експертом під час проведення розрахунку, про що ним зазначено у оскаржуваній постанові. Тому, враховуючи викладене у клопотанні обґрунтування необхідності огляду матеріалів кримінального провадження, детективом прийнято рішення про відсутність підстав для його проведення. Винесена ним постанова є законною та обґрунтованою. Щодо не зазначення ним у резолютивній частині порядку оскарження постанови, то це є формальним порушенням, яке не вплинуло на реалізацію стороною захисту можливості оскарження прийнятого ним рішення.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Правова природа проваджень, які здійснюються слідчим суддею, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед детективом, та обґрунтованість внесеного клопотання .
Таким чином, предметом судового контролю під час розгляду такої категорії скарг є не лише прийняте слідчим, прокурором рішення стосовно задоволеного клопотання, а й дотримання інших процесуальних вимог щодо проведення відповідних слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органами досудового розслідування у кримінальному провадженні.
З досліджених у судовому засіданні матеріалів встановлено, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02.03.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.
31 липня 2020 року, у межах цього кримінального провадження, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, про що не заперечували сторони у судовому засіданні.
13 квітня 2021 року адвокат Щеннікова Г.О., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Національного бюро із клопотанням від 12.04.2021 в порядку ст. 220, 237 КПК України, у якому просила з метою перевірки доказів, отриманих у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02.03.2018, провести огляд таких документів: висновку експертів за результатами проведення комплексної судової економічно експертизи № 23451 від 10.01.2020; геолого - економічної оцінки Свистунівсько - Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області станом на 01.01.2016 року: Книга 2 - Текст звіту (розділ 7) Прим. № 2; заключення спеціаліста Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу від 30.09.2019; протоколу № 3659 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 28.09.2016 (Свистунівсько - Червонолуцьке газоконденсатне родовище).
У клопотанні від 12.04.2021 адвокат Щеннікова Г.О. зазначила, що 16.10.2019 старший детектив Національного бюро Коцюба О.П. призначив комплексну судову економічну експертизу по матеріалах кримінального провадження № 52018000000000182, проведення якої доручив Харківському науково - дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса (далі - ХНІДСЕ). У зв`язку з відсутністю у ХНІДСЕ експертів, які мають спеціальні знання у галузі видобування нафти та газу, постановою від 16.10.2019 для проведення експертизи як експерта залучено доцента кафедри геології та розвідки нафтових і газових родовищ Івано - Франківського національного технічного університету нафти і газу, кандидата геологічних наук ОСОБА_2 .
За результатами проведеного дослідження комісією експертів у складі завідувача лабораторії економічних досліджень ХНІДСЕ ОСОБА_7 та ОСОБА_2 складено висновок експертів № 23451 від 10.01.2020, яким встановлено факт заниження початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами Свистунівсько - Червонолуцького газоконденсатного родовища та встановлено суму недоотриманих у зв`язку з цим грошових коштів Державним бюджетом України у розмірі 196 810, 53 тис грн.
Захисник також зазначила, що одним із документів, який обґрунтовує підозру ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень є саме висновок експертів № 23451 від 10.01.2020, при складанні якого досліджувалися і використовувалися, у тому числі, геолого - економічна оцінка Свистунівсько - Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області станом на 01.01.2016 року: Книга 2 - Текст звіту (розділ 7) Прим. № 2; протокол № 3659 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 28.09.2016 (Свистунівсько - Червонолуцьке газоконденсатне родовище) та заключення спеціаліста від 30.09.2019.
Також звернула увагу на те, що ОСОБА_2 виконувала експертизу за напрямом економічного обґрунтування, тобто була експертом з економіки при розгляді в ДКЗ України на замовлення АТ «Укрнафта» (потерпілий у кримінальному провадженні) «Геолого-економічної оцінки запасів вуглеводнів Червонолуцького газоконденсатного родовища станом на 01.01.2020».
Акцентувала увагу, шляхом виділення тексту, що «експерт самостійно зробила розподіл видобутку газу і відповідно застосувала різні бази оподаткування для газу, який видобутий «до 5 000 м», та для газу, який видобутий «понад 5 000 м», що вплинуло на визначення розміру величини відрахувань до бюджету («Податки») і, відповідно, суттєво впливає на результуючі висновки».
Зазначила, що, оскільки, основним «доказом», який встановлює розмір завданих збитків є висновок експертів № 23451 від 10.01.2020, який містить посилання про те, що «визначення чи є сума 196810, 53 тис грн шкодою, завданою державі внаслідок заниження початкової вартості продажу спецдозволу № 4830 від 18.05.2017, не відноситься до компетенції судових експертів - економістів та завдань судової економічної експертизи», то за версією сторони захисту можна стверджувати про її необґрунтованість.
У зв`язку з чим, з метою забезпечення ефективного захисту прав ОСОБА_1 , захисник звернулася із клопотанням про проведення огляду документів у кримінальному провадженні № 52018000000000182.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 93 КПК України ініціювання, зокрема, стороною захисту, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
Згідно із ч. 2 ст. 220 КПК України про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Тобто право сторони захисту ініціювати проведення слідчих (розшукових) дій є абсолютним, але питання про доцільність та необхідність їх проведення вирішується слідчим та прокурором, шляхом винесення вмотивованої постанови в порядку вимог ст. 220 КК України.
Вимоги до змісту постанови детектива визначені ч. 5 ст. 110 КПК України, в якій, зокрема, вказано, що в мотивувальній частині постанови повинні міститися відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу. Резолютивна частина повинна містити відомості, у тому числі, про можливість та порядок оскарження постанови (п. 2, 3 ч. 5 ст. 110 КПК України).
За результатами розгляду клопотання адвоката Щеннікової Г.О. від 12.04.2021 старший детектив Національного бюро Коцюба О.П. виніс постанову від 16.04.2021 про відмову у задоволенні клопотання.
Так, в мотивувальній частині постанови детектив зазначив короткий виклад обставин, які зазначені у клопотанні від 12.04.2021 як підставу для про проведення огляду; пославшись на норми Кримінального процесуального кодексу України навів мотиви щодо неприйняття доводів сторони захисту, зазначивши, що під час проведення комплексної судової економічної експертизи окрім документів, які просить оглянути адвокат і в яких відсутні зазначені у висновку експерта показники, експертами використовувалися й інші документи, в яких такі відомості наявні і на підставі яких ОСОБА_2 зробила розподіл видобутку газу і відповідно застосувала різні бази оподаткування для газу, який видобутий «до 5 000 м» та для газу, який видобутий «понад 5 000 м», тому висновки адвоката Щеннікової Г.О. про те, що ОСОБА_2 під час проведення комплексної судової економічної експертизи самостійно зробила розподіл, детектив вважає безпідставними та такими, що не відповідають дійсності. Детектив дійшов висновку, що проведення огляду документів, про які зазначено у клопотанні адвоката Щеннікової Г.О., не призведе до виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення і отримання нових доказів, що мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні. У зв`язку з цим, в даному випадку відсутні відомості, що вказують на можливість досягнення мети проведення огляду документів у кримінальному провадженні - встановлення факту необґрунтованості висновків комплексної судової економічної експертизи, тому детектив дійшов висновку про відсутність підстав для його проведення.
Разом з цим, в обґрунтування викладеної у постанові позиції, детективом у судовому засіданні надано матеріали, зокрема лист ДП «Укрнаукагеоцентр» від 27.06.2019 № 2004 з додатками у вигляді таблиці 7.52 (Книга 2, с. 201-210 Звіту «Геолого-економічна оцінка запасів Свистунівсько - Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області станом на 01.01.2016») про розподіл річних видобутків газу та конденсату за період 2017-2307 роки за глибинами залягання покладів (до 5000 м та понад 5000 м), матеріали якого передані для використання у проведенні експертизи, як і геолого-економічна оцінка Свистунівсько - Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області станом на 01.01.2016 року: Книга 2 - Текст звіту (розділ 7) Прим. № 2, заключення спеціаліста Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу від 30.09.2019 та інші матеріали, за результатами якої складено висновок експертів № 23451 від 10.01.2020, що підтверджується копією цього висновку(стор.2- 4).
Дослідивши у судовому засіданні постанову детектива про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту, слідчий суддя дійшов висновку, що оскаржуване рішення детектива, з урахуванням положень ч. 5 ст. 40 КПК України, є законним, обґрунтованим, винесеним в межах повноважень.
Так, приймаючи оскаржуване рішення, детективом викладено зміст обставин, які стали підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови та їх обґрунтування, посилання на положення Кримінального процесуального кодексу України, тобто постанова відповідає вимогам пункту 2 ч. 5 ст. 110 КПК України.
Непогодження сторони захисту із формулюванням підстав для прийняття постанови не може свідчити про недотримання детективом вимог щодо наведення належних мотивів відмови та їх обґрунтування.
Слід також звернути увагу, що кримінальне процесуальне законодавство не покладає на детектива обов`язку проводити усі слідчі (розшукові) дії, які ініціює сторона захисту, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути неможливими, недоцільними, передчасними або ж перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.
Доводи захисника про те, що постанова детектива від 16.04.2021 не відповідає вимогам п. 3 ч. 5 ст. 110 КПК України, оскільки не містить відомості про можливість та порядок її оскарження заслуговують на увагу, однак, відсутність такого посилання не вплинуло на прийняття правильного по суті рішення та не може бути виключною підставою для скасування постанови від 16.04.2021.
Разом з цим, за змістом ч. 2 ст. 223 КПК України підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Одним із видів слідчих дій є огляд, який проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення (ст. 237 КПК України).
Тому, з огляду на норми ст. 93 КПК України, у клопотанні сторони захисту має бути чітко визначена мета проведення слідчої (розшукової) дії, яка має значення для здійснення неупередженого, повного та всебічного досудового розслідування. За відсутності обґрунтованого клопотання неможливим є його задоволення.
Дослідивши зміст клопотання від 12.04.2021 на предмет обґрунтування доцільності проведення слідчої (розшукової) дії, встановлено, що клопотання містить доводи сторони захисту щодо оцінки висновку експертів № 23451 від 10.01.2020, як доказу у кримінальному провадженні, та висновок щодо його необґрунтованості. Звертаючись із клопотанням від 12.04.2021 захисник лише вказала, що метою огляду документів у кримінальному провадженні є забезпечення ефективного захисту прав ОСОБА_1 .
У той же час, у скарзі захисник Щеннікова Г.О. навела конкретні обставини, на підставі яких сторона захисту вважає, що проведення огляду є необхідним та що за результатами його проведення можуть бути отримані нові докази, які мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, а в доповненні до скарги наведені додаткові аргументи щодо вимог клопотання від 12.04.2021 та зазначено, що при огляді документів будуть перевірені докази, що стосуються розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Однак, ці доводи сторони захисту, зазначені у скарзі та в доповненні до неї, слідчий суддя не приймає до уваги, оскільки вказані відомості не зазначалися у клопотанні від 12.04.2021 та відповідно не були предметом розгляду детектива під час винесення оскаржуваної постанови від 16.04.2021 про відмову у задоволенні клопотання.
Разом з цим, звертаю увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Згідно із ст. 237 КПК України метою проведення огляду є виявлення та фіксація відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, а не перевірка вже отриманих.
Натомість, у судовому засіданні сторона захисту наголошувала, що метою проведення огляду зазначених у клопотанні від 12.04.2021 матеріалів кримінального провадження, є виявлення помилок, допущених експертами при проведенні розрахунку збитків у кримінальному провадженні, що є науково - дослідною роботою і науково - технічною інформацією, тобто потребує спеціальних знань, та може стати підставою для призначення експертизи.
Так, у ст. 242 КПК України визначено, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження необхідні спеціальні знання, то експертною установою, експертом або експертами проводиться експертиза.
Тому, слідчий суддя критично оцінює доводи сторони захисту, що шляхом проведення огляду матеріалів кримінального провадження можливо досягти мету, про яку наголошує сторона захисту, а саме: встановити важливі обставини кримінального провадження у частині обґрунтування розмірів завданих збитків.
Враховуючи вимоги статей 22, 91, 223, 237 КПК України та завдання кримінального провадження,слідчий суддя вважає, що стороною захисту не доведено доцільності проведення огляду матеріалів кримінального провадження, зазначених у клопотанні від 12.04.2021.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 2, 7, 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні скарги відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Н. В. Мовчан