- Головуюча суддя (ВАКС): Саландяк О.Я.
Справа № 991/3171/21
Провадження 1-кс/991/3224/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2021 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, власника майна ОСОБА_4, представника власника майна адвоката ОСОБА_5,
розглянувши увідкритому судовому засіданні в м. Києві в режимі відеоконференцзв`язку із Харківським апеляційним судом клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна, яке подане у кримінальному провадженні №52020000000000525, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
Прокурор п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6, 07.07.2021 через засоби поштового зв`язку «Укрпошта» надіслав до Вищого антикорупційного суду клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке були внесені 19.08.2020 до ЄРДР за №52020000000000525 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України.
Обставини, на які у клопотанні посилається прокурор.
Детективи Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000525 від 19.08.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
В ході досудового розслідування отримано дані про те, що службові особи Державного підприємства «Хлібна база № 73» Державного агентства резерву України (далі ДП «Хлібна база №73») у період з 26.03.2020 по 28.07.2020 могли вчинити розтрату матеріальних цінностей Державного агентства резерву України (далі Держрезерв), які зберігалися на державному підприємстві, а саме зерна пшениці у кількості 10 тисяч тон, чим завдали збитків Державі в особі Державного агентства резерву України на загальну суму приблизно 60 млн грн за таких обставин.
Наказом Голови Держрезерву ОСОБА_7 від 26.03.2020 № 135-к на посаду виконуючого обов`язки директора ДП «Хлібна база 73» призначено ОСОБА_4 .
Згідно до наказу Голови Держрезерву № 83 від 14.04.2020
ДП «Хлібна база № 73» наказано забезпечити своєчасне виконання розпорядження (наряду) на переміщення зерна з оформленням акта на виконання у встановленому порядку, а ДП «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів» - забезпечити своєчасне виконання розпорядження (наряду), забезпечити здійснення переміщення зерна з оформленням приймального акта форми № Р-16 у встановленому порядку. Зазначеним наказом управлінню державних резервів, управлінню фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку доручено підготувати та оформити в установленому порядку розпорядження (наряд) на переміщення матеріальних цінностей державного резерву 10 000 тон зерна пшениці 3 класу 2010 року з ДП «Хлібна база №73» на ДП «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів».
Згідно наявних у органу досудового розслідування відомостей, наряд на переміщення зерна у порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України № 1129 від 08.10.1997 «Про затвердження Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву» Держрезервом не готувався та не оформлявся, а ДП«Куліндорівський комбінат хлібопродуктів» зерно пшениці з ДП «Хлібна база №73» не переміщувало та не отримувало.
Разом з тим, на початку квітня 2020 року службові особи ДП «Хлібна база №73» повідомили працівників державного підприємства про необхідність переміщення зерна пшениці у кількості 10 тисяч тон з ДП «Хлібна база № 73» на ДП «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів».
У період з 26.03.2020 по 28.07.2020 працівниками ДП «Хлібна база № 73» з метою виконання вказівки керівництва ДП «Хлібна база №73» щодо переміщення зерна пшениці із зазначеного підприємства до ДП «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів» було завантажено зерном пшениці, яка зберігалась на елеваторах державного підприємства, приблизно 200 спеціальних вантажних автомобілів (зерновозів). У подальшому зазначені зерновози після їх завантаження пшеницею виїхали з території ДП «Хлібна база № 73». За вказівкою керівництва ДП «Хлібна база 73», відомості щодо державного номеру вантажного автомобіля, водія, ваги брутто, тари та нетто вносились працівниками державного підприємства в окрему відомість на переміщення зерна та передавались безпосередньо керівництву державного підприємства.
У подальшому, приблизно у другій декаді квітня 2020 року, керівництво ДП «Хлібна база 73» повідомило працівників державного підприємства, що відвантажування зерна пшениці здійснюється на підставі наказу Голови Держрезерву ОСОБА_7 від 14.04.2020 № 83 щодо переміщення пшениці у кількості 10 000 тон з ДП «Хлібна база №73» до ДП «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів».
28.07.2020 наказом тимчасово виконуючого обов`язки Голови Держрезерву ОСОБА_8 № 233к ОСОБА_4 звільнено з посади в.о. директора ДП «Хлібна база 73».
Новопризначеним керівництвом ДП «Хлібна база 73» будь-яких облікових документів щодо вищевказаного переміщення зерна пшениці на державному підприємстві не виявлено, у електронній системі 1С «Елеватор» інформація про відвантаження або переміщення зерна пшениці також відсутня.
Отримані відомості вказують, що у вищевказаний період з території ДП «Хлібна база №73» вивезено зерно пшениці у кількості приблизно 10 тисяч тон. Таке вивезення здійснювалось без належного документального оформлення, передбаченого внутрішніми документами ДП «Хлібна база № 73» та Держрезерву.
За викладених обставин орган досудового розслідування робить висновок про те, що службові особи ДП «Хлібна база № 73», зловживаючи службовим становищем, у період з 26.03.2020 по 28.07.2020, вчинили розтрату зерна пшениці загальною вартістю приблизно 60 млн грн, тобто в особливо великому розмірі, чим вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст.191 КК України.
06.05.2021 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду України від 13.04.2021 проведено обшук квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_4, у ході якого виявлено та вилучено, серед іншого, мобільний телефон Samsung A5 SM-A520F, серійний номер НОМЕР_1, IMEI НОМЕР_2, IMEI НОМЕР_3 . У вказаному телефонів у додатку «Контакти» виявлено такі контакти, як «73 ХБ», «73 Хлебная база», «Резерв Володя Киев Госрезерв», « ІНФОРМАЦІЯ_1 », « ОСОБА_9 », « ОСОБА_10 » (за версією слідства ОСОБА_11 ), « ОСОБА_12 ». Крім того, у вказаному мобільному телефоні виявлено фотографії листів від імені ДП «Хлібна база №73» на ім`я Держрезерву від 29.04.2020 щодо пошкодження зерна пшениці та інші відомості, які представляють інтерес для досудового розслідування. У ході проведення обшуку ОСОБА_4 відмовився надати пароль доступу до вказаного мобільного телефону, внаслідок чого, детективом, який проводив обшук, прийнято рішення про вилучення зазначеного мобільного телефону.
Крім того, у ході проведення обшуку квартири детективами виявлено ноутбук HP Elite Book 8560p, серійний номер 5CB2372NGC. ОСОБА_4 у ході проведення обшуку повідомив детективам, що вказаний ноутбук використовувався ним під час здійснення повноважень в.о.директора ДП «Хлібна база № 73». Разом з тим, вміст зазначеного ноутбуку був захищений паролем, який ОСОБА_4 у ході обшуку надати детективам відмовився. Враховуючи викладене, детективами у ході обшуку прийнято рішення про вилучення зазначеного ноутбуку.
У клопотанні прокурор просить накласти арешт на зазначене майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
У судовому засіданні детектив клопотання прокурора підтримав та просив його задовольнити з підстав викладених у ньому. Пояснення надав аналогічні тексту клопотання. Додатково на запитання слідчої судді детектив пояснив, що відомості та інформація, яка знаходиться на вилучених мобільному телефоні та ноутбуці має суттєве значення для розслідування кримінального провадження. Так, в ході обшуку 06.05.2021 було виявлено мобільний телефон та ноутбук. Під час обшуку у ноутбуці було виявлено листування ОСОБА_4 з головою Держрезерву України, а також інші документи, що стосуються вивантаження та переміщення зерна пшениці, включаючи листування з трейдерами, іншими державними установами, що підтверджується протоколом огляду від 07.05.2021, який детектив долучив у судовому засіданні. У зв`язку зі стислими строками скопіювати всю необхідну інформацію, яка зберігається на ноутбуці, не вдалося, тому, не зважаючи на той факт, що доступ до інформації детективи отримали, існує необхідність в додатковому детальному дослідженні видалених файлів в межах експертної установи, що можливо зробити лише за наявності оригіналу носія інформації: як наявних у ноутбуці магнітних дисках, так і тієї, що міститься в оперативній пам`яті. Зазначив, що доступ до телефону був обмежений його володільцем, у зв`язку із чим детективами під час обшуку огляд здійснено поверхнево. Подолати логічну систему захисту можливо лише після проведення відповідних експертних досліджень. Додав, що є різниця у дослідженні електронних та паперових документів у часі такого дослідження, електронні документи можуть міститися і в електронних секторах носіїв інформації, та не може бути здійснене в часових межах звернення із клопотанням про арешт до суду. Зазначив, що будь-який телефон містить особисту інформацію його власника, яка в даному випадку буде підлягати відокремленню від тієї, яка має значення для слідства. Орган досудового розслідування заінтересований у збереженні наявної на носіях інформації в її первісному вигляді, з огляду на те, що такі носії є речовими доказами та мають відповідати умовам допустимості доказів у кримінальному провадженні. Додав, що за п`ять років роботи НАБУ не було жодного випадку зникнення даних або використання відомостей детективами та залученими спеціалістами в особистих цілях. У разі необхідності ОСОБА_4 може звернутися із відповідним клопотанням до детектива та скопіювати необхідну інформацію. Клопотання про арешт майна подано 07.05.2021 через засоби поштового зв`язку «Укрпошта», тобто з дотриманням вимог ст. 171 КПК України. Просив не розголошувати анкетні дані свідків у зв`язку із можливою загрозою їх життю та здоров`ю. Розрахунок завданої шкоди розрахований відповідно до сум вартості зерна пшениці станом на 2020 рік, наявною на сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України щодо періодичної сезонної ціни на пшеницю, а саме близько 6000 грн за тонну. Також враховано дані, наявні в аудиторському звіті. Розрахунок завданої шкоди на даний час підлягає перевірці, однак він у будь-якому випадку більший за встановлену законом межу, яка застосовується під час обрахування особливо великого розміру шкоди для кваліфікації злочину за чю5 ст. 191 КК України. В протоколі обшуку зафіксовано, що в телефоні ОСОБА_4 міститься контакт, який органом досудового розслідування ідентифіковано як ОСОБА_11 . Матеріали кримінального провадження містять протоколи допиту свідків, які вказують на ОСОБА_13 «смотрящого», який і є ОСОБА_11 .
Власник майна ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора заперечив, просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що на даний час він займається криптовалютами та вилучений мобільний телефон є ключем доступу до відповідних баз, а тому він не повідомив детективам пароль та не надав повного доступу до телефону, щоб даною інформацією не заволоділи сторонні особи. Копіювання інформації з телефону, який перебуває в органу досудового розслідування не надасть можливості отримати такий доступ, оскільки сам телефон є ключем. Він дійсно працював на ДП «Хлібна база 73» кілька місяців та здійснив звільнення певних працівників, та саме вони надали проти нього показання, які вважає неправдивими. Його свідки проти нього нічого не свідчили, орган досудового розслідування керується виключно припущеннями. Вказав, що навпаки, вилучені документи свідчать про його непричетність до кримінального правопорушення, яке є предметом досудового розслідування.
Представник власникамайна -адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора заперечив. Зазначив, що детективом не вказано яке саме доказове значення мають виявлені у ході обшуку документи. Всі обставини, на які посилається детектив, ґрунтуються на припущеннях, необхідності накладення арешту не доведено. Зокрема, наявність у телефоні контакту певних осіб не є підставою для арешту, а ті дані, які орган досудового розслідування має на меті встановити за допомогою безпосередньо вилученого телефону, можна отримати у оператора мобільного зв`язку. Також подав письмові заперечення на клопотання про арешт майна. Зокрема, Щодо вилучениху ОСОБА_4 майна,а саме:мобільного телефонута ноутбукузазначив,що вонине містятьжодної необхідноїслідству інформації,а маютьлише великукількість особистихфотографій таособистої інформації ОСОБА_4,яку вінвикористовує щоденноу своємуповсякденному житті,про щобуло повідомленодетективу підчас обшуку,а телефонбуло наданойому дляогляду.Детективу одразута безперешкоднобуло наданодоступ дотелефону тазапропоновано переглянутивесь вмісттелефону,скопіювати всюнеобхідну інформацію.Як вбачаєтьсяз протоколуобшуку від06.05.2021,детектив оглянувтелефон,чому ОСОБА_4 жодним чиномне перешкоджав.У протоколіобшуку детальноописується,що буловстановлено детективомпри оглядівилученого телефону.Отже,на данийчас єнезрозумілим,яка необхідністьє варешті телефону,в якомуне буловиявлено необхідноюслідству інформації.Вилучений у ОСОБА_4 ноутбук такожне міститьінформації доказовогозначення,адже використовувався ОСОБА_4 виключно дляповсякденного життя.Отже, матеріали самого клопотання про арешт майна не містять жодного обґрунтування необхідності накладення арешту на мобільний телефон та ноутбук, які були вилучені 06.05.2021.
Вказав,що дізнавшисьпро існуванняклопотання прокурорапро арештмайна,що належить ОСОБА_4,представником останньогобуло поданодо судуклопотання проознайомлення зматеріалами клопотанняпрокурора проарешт майна.Матеріали самогоклопотання здодатками представник ОСОБА_4 отримав 12.05.2021.Однак,прокурор заперечувавпроти наданняпредставнику ОСОБА_4 для ознайомленнявсіх матеріалівклопотання проарешт майната вказавлише частковонадати матеріаликлопотання дляознайомлення,тому представнику ОСОБА_4 було наданоматеріали клопотанняне вповному обсязі.З огляду на зазначене, на даний час не вбачається можливим зрозуміти та переконатися в обґрунтованості клопотання прокурора про арешт майна. Вважає,що Вищийантикорупційний суд при розгляд клопотання прокурора про арешт майна, яке належить ОСОБА_4, не має брати до уваги матеріали, які не були надано представнику ОСОБА_4 для ознайомлення.
Окрім цього, кримінальне провадження №52020000000000525 було відкрито ще 19.08.2020, однак детектив вирішив провести обшук за адресою мешкання ОСОБА_4 лише 06.05.2021, при цьому жодним чином не обґрунтовуючи підстави, з яких зроблено висновок про будь-яку причетність ОСОБА_4 до вказаного кримінального провадження. На даний час в органу досудового розслідування не виникало жодних підозр щодо ОСОБА_4 та при неодноразових оглядах не ставилися питання про проведення обшуку за місцем мешкання саме ОСОБА_4, про відшукання та вилучення у нього будь-яких доказів. На даний час ОСОБА_4 не має жодного статусу у вказаному кримінальному провадженні та прокурором у клопотанні про арешт майна жодним чином не доведено, що майно, що належить ОСОБА_4 має будь-яке значення для кримінального провадження.
Вважає, що матеріали клопотання про арешт майна не містять жодного обґрунтування необхідності накладення арешту на майно, яке було вилучено під час обшуку. Обґрунтування необхідності накладення арешту на майно у клопотанні прокурора зводиться лише до пояснення обставин кримінального провадження та зазначення норм КПК України про речові докази, однак, жодним чином не вказано, яке саме доказове значення має вилучене майно у кримінальному провадженні та не доведено необхідності накладення арешту на вилучене майно. Так, зі змісту клопотання про арешт майна не вбачається, які саме ознаки вилученого майна вказують на його відповідність критеріям, визначеним у статті 98 КПК України та яке воно має доказове значення. Посилання прокурора лише на те, що вилучене майно має доказове значення у кримінальному провадженню, без посилання на підтверджуючі документи та на те, яке саме та конкретне доказове значення, не є безумовною підставою вважати таке майно речовим доказом у кримінальному провадженні.
Також вказав, якщо суд вирішить задовольнити клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні №52020000000000525 від 19.08.2020, то з урахуванням положень ч. 2 ст. 168 КПК України, вважає за доцільне визначити строк, достатній для копіювання та дослідження вилученого майна, а саме - два місяці, тобто до 13.07.2021 включно, після чого вказане майно має бути повернуте власнику.
Прокурор, будучи належним чином повідомленими, у судове засідання не з`явився, що не є перешкодою для розгляду клопотання відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України.
Заслухавши доводи детектива, власника майна та його представника, перевіривши зміст клопотання на відповідність вимогам КПК України та дослідивши матеріали, якими обґрунтовані доводи клопотання, письмові заперечення представника власника майна, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання підлягає задоволенню, враховуючи такі обставини і мотиви.
Подане детективом клопотання підсудне Вищому антикорупційному суду відповідно до ст. 33-1, п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000525 від 19.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за фактом вчинення службовими особами ДП «Хлібна база № 73» Державного агентства резерву України у період з 26.03.2020 по 28.07.2020 можливих розтрат матеріальних цінностей Держрезерву, які зберігалися на державному підприємстві, а саме зерна пшениці у кількості 10 тисяч тон, чим завдали збитків Державі в особі Державного агентства резерву України на загальну суму приблизно 60 млн грн.
У клопотанні прокурора наведені відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, які в сукупності з доданими матеріалами кримінального провадження дають слідчій судді підстави дійти висновку, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення про яке зазначено у клопотанні, що може стати підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, віднайденого та вилученого під час обшуку 06.05.2021 за місцезнаходженням квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_4, які підтверджуєтьсятакими доказами:витягом зЄРДР (а.с.6);копіями наказівДержавного агентстварезерву Українивід 26.03.2020№135-кпро призначення ОСОБА_14,яким призначено ОСОБА_14 виконуючим обов`язкидиректора державногопідприємства «Хлібнабаза №73»Державного агентстварезерву Україниз 27.03.2020на часпроведення позаплановогоаудиту (а.с.7);від 31.03.2020№138-к,яким внесенозміни донаказу від25.03.2020№135-к тазамінено « ОСОБА_14 » на« ОСОБА_4 » (а.с.7зворот);від 15.04.2020№150-кпро призначення ОСОБА_14,яким призначено ОСОБА_4 виконуючимобов`язки директорадержавного підприємства«Хлібна база№73»Державного агентстварезерву Україниз 16.04.2020до прийняттядо прийняттявідповідного рішенняуповноваженими органами(а.с.8);копією протоколудопиту свідкавід 21.08.2020,в якомузазначено,що надержавного підприємства«Хлібна база№73»зберігалось приблизно32тис тоннзерна пшеницірізних класівта приблизно4тис тоннсоняшнику.Свідок такожвказав нате,що у2019році здійсненоперевірку заучасті представниківДержрезерву,в ходіякої невиявлено фактівнестачі сільськогосподарськоїпродукції наДП «Хлібнабаза №73».Зазначено,що врозмові ізколишнім працівникомДП «Хлібнабаза №73»повідомлено,що 23.04.2020знаходилось близько25порожніх вантажівокна територіїпідприємства,що зафіксованона відеотелефону.Дізнавшись продані обставиниздійснено дзвінокдо головногобухгалтера Держрезервустосовно наявністьнарядів пропереміщення зерна,на щоповідомлено провідсутність таких.Також зазначено,що післяпризначення ОСОБА_4 на посаду,працівникам ДП«Хлібна база№73»здійснювались пропозиціїздійснити вивіззерна,а нестачусписати напопереднього директора,оскільки дотого часу ОСОБА_4 або іншіособи неприйняли товарно-матеріальніцінності ДП«Хлібна база№73»(а.с.8зворот -12зворот);копією протоколудопиту свідкавід 28.08.2020,у якомузазначено прозустріч ДП«Хлібна база№73»із працівникомданого підприємства,який повідомив,що зрозумівпро крадіжкузерна пшениціта повідомивпрацівників Держрезерву,проте зазначив,що черездекілька хвилинпісля цьогодо ньогопідійшов «смотрящий» ОСОБА_13 тапригрозив фізичноюрозправою.Через деякийчас працівникнадав копіюнаказу ОСОБА_4 від 14.04.2020про переміщеннязерна вобсязі 10000тонн доДП «Куліндорівськийкомбінат хлібопродуктів».Також повідомлено,що відбуласьзустріч ізще однимпрацівником ДП«Хлібна база№73»,який розповів,що запроцесом навантаженняслідкував керівникохорони,який приносивпрацівникам наказина відвантаженнязгідно якихзапускали зерновозина територіюДП «Хлібнабаза №73»,а післянавантаження керівникохорони забиравусі документита відносив ОСОБА_4,при цьому,жодних офіційнихзаписів прорух транспортуне робилось(а.с.13-17); відомостями, які містяться в ухвалі про обшук від 13.04.2021 (а.с. 64-75), якими підтверджуються фактичні дані, наявні в матеріалах справи про арешт щодо зникнення зерна пшениці з ДП «Хлібна база №73», можливу обізнаність про вказані обставини ОСОБА_4, відомості про зміст показань інших свідків - працівників ДП «Хлібна база №73», та які, в свою чергу, виправдовують недослідження анкетних даних свідків у ході розгляду клопотання з огляду на наявність посилань на здійснення погроз таким особам, що загалом може вплинути на зміст наданих ними показів у майбутньому; копією листа в.о. генерального директора ДП «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів» № 278 від 22.09.2020, яким останній повідомляє, що за період з 01.04.2020 по 22.09.2020 на підприємство не надходило зерно з ДП «Хлібна база 73», документи щодо такого переміщення відсутні (а.с. 39); копією протоколу огляду від 18.08.2020 з додатками, зі змісту якого вбачається, що детективом досліджено ціни на основні види сільськогосподарської продукції. Встановлено, що середня закупівельна ціна пшениці 3 класу у Дніпропетровській області станом на квітень.2020 року складала 6120 грн. (а.с.40-48), а також дослідженою слідчою суддею у судовому засіданні довідкою № 0419/43 ДСК, складена за результатами ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Хлібна база №73» Державного агентства резерву України з 01.01.2017 по 30.06.2020, відповідно до даних якої стан збереження матеріальних цінностей Держрезерву операцій проведення з матеріальними цінностями Держрезерву України. Розбіжності з фактичною наявністю зерна та даними бухгалтерського обліку не встановлено. Ручною інвентаризацією станом на 01.12.2019, проведеною директором ОСОБА_15, звільненим 20.01.2020, за участі представника Державного агентства резерву України встановлено наявність зерна пшениці Держрезерву у кількості 32512,99 тон розбіжностей з даними бухгалтерського обліку не встановлено. Станом на 12.03.2020 директором ДП «Хлібна база №73» Ревою, звільненою 10.04.2020, проведено інвентаризацією, за результатами якої встановлено наявність зерна пшениці 22264,96 тон, в тому числі зерна пшениці 3 класу в кількості 21716, 84 тони. Самовільно використано зерна пшениці Держрезерву у загальній кількості 12149, 191 тон, з них зерна пшениці 3 класу у кількості 12149, 034 тон. Інвентаризацією станом на 06.07.2020, за участі директора ОСОБА_4, звільненого 29.07.2020, проведеною посадовими особами ДП «Хлібна база №73» за участю представників Держрезерву встановлено наявність зерна пшениці в загальній кількості 5988,23 тони, в тому числі пшениці 3 класу в кількості - 5440,11 тони. Виявлено нестачу зерна пшениці у кількості 26524,76 тони, в тому числі пшениці 3 класу у кількості 26524, 603 тонни. З фактично наявної пшениці 3 класу 2600, 54 тони має ознаки зіпсованості. Інвентаризацією станом на 07.09.2020 за директора ОСОБА_16 виявлено наявність зерна пшениці загальною кількістю 3669, 422 тонни, в тому числі зерна пшениці 3 класу у кількості 3 класу 3121, 302 тонни, та виявлено нестачу зерна пшениці у загальній кількості 28843,568 тонни, в тому числі зерна пшениці 3 класу 28843, 411 тонни. Та зазначено загальний висновок, відповідно до якого нестача зерна пшениці Держрезерву станом на 07.09.2020 становить 28843,568 тонн, в тому числі зерна пшениці 3 класу в розмірі 28843,411 тонни, яка виникла протягом періоду з 01.12.2019 по 08.09.2020, а саме: за період з 01.12.2019 по 12.03.2020 в розмірі 10248,030 тонни, за період з 12.03.2020 по 06.07.2020 в розмірі 16276,730 тонн, за період з 06.07.2020 по 07.09.2020 в розмірі 2318,81 тонни. Вартість зерна пшениці, яка знаходиться на відповідальному зберіганні у ДП «Хлібна база №73», становить 1499, 14 грн за тонну зерна пшениці 3 класу. Загальна вартість 32556591, 16 грн за 21 тонну зерна пшениці. Самовільно використано 1 569,56 грн за тонну зерна пшениці 3 класу на загальну суму 19141537,06 грн за 12000 тонни. Отже, за період з 12.03.2020 по 07.06.2020 завдано матеріальної шкоди Держрезерву на загальну суму 30448973,91 грн без урахування самовільно використаного зерна пшениці у кількості 10000 тонн на загальну суму 16146169, 54 грн, в тому числі нестачі зерна пшениці 3 класу 18592,54 тонни на суму 27877317 грн. Матеріально відповідальною за збереження зерна пшениці була особа, після звільнення якої ОСОБА_4 передачу матеріальних цінностей у встановленому порядку не проведено.
Слід зазначити, що на даному етапі слідча суддя не вирішує питання, які повинна вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності, допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідча суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних дійшла висновку, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Під час розгляду клопотання встановлено, що 06.05.2021 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.04.2021 (справа № 991/2527/21, провадження №1-кс/991/2575/21) проведено обшук квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_4, у ході якого виявлено та вилучено речі та документи, перелік який зазначений у протоколі обшуку від 06.05.2021 (а.с. 55-63).
Зазначеною ухвалою слідчого судді, дозвіл на відшукання зазначених у клопотанні про арешт речей та документів був наданий в ухвалі (а.с. 74-75), однак із прив`язкою до змісту наявної у них інформації та періоду - з 26.03.2020 по 28.07.2020 (щодо створення документів та листування) та з 26.03.2020 по 13.04.2021 (щодо наявних у засобах мобільного зв`язку відомостей про спілкування). З огляду на викладене, вилучені речі не можна однозначно вважати тимчасово вилученим майном відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України.
Разом з тим, як встановлено у судовому засіданні, вміст вилучених ноутбука та мобільного телефона станом на час розгляду клопотання у повному обсязі не досліджено, існує потреба у продовженні таких досліджень за участю відповідних спеціалістів.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
Наявність підстав для вилучення мобільного телефону Samsung A5 SM-A520F та ноутбуку HP Elite Book 8560p, відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, вбачається із відомостей, які містяться безпосередньо в протоколі обшуку від 06.05.2021, зокрема, про те, що ОСОБА_4, за наявності підстав вважати, що дані речі містять відшукувану інформацію, відмовився надати пароль доступу до телефону Samsung A5 SM-A52OF, серійний номер НОМЕР_1, IMEI НОМЕР_2, IMEI НОМЕР_3, та ноутбука HP Elite Book 8560p, серійний номер 5CB2372NGC (а.с. 58-59), у зв`язку із чим детективом було прийнято рішення про їх вилучення.
Постановою детектива від 12.05.2021 ноутбук HP Elite Book 8560p, серійний номер 5CB2372NGC та мобільний телефон Samsung A5 SM-A52OF, серійний номер НОМЕР_1, IMEI НОМЕР_2, IMEI НОМЕР_3 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №52020000000000525 від 19.08.2020 (а.с. 131-133).
Прокурор у клопотанні зазначив, що під час проведення обшуку доступ до ноутбука та мобільного телефона ОСОБА_4 надавати відмовився, з огляду на що його було вилучено, відповідно до норм ч. 2 ст. 168 КПК України (а.с. 3-4).
У клопотанні прокурор просить накласти арешт на вказаний мобільний телефон та ноутбук, вилучені під час проведення обшуку квартири,яка розташованаза адресою АДРЕСА_1,за місцемпроживання ОСОБА_4 з метою забезпечення збереження речових доказів. Належність майна останньому підтверджується тим, що вони перебували у його квартирі на момент проведення обшуку 06.05.2021, також ці обставини підтвердив детектив, безпосередньо ОСОБА_4 та його представник у судовому засіданні.
З клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором (ч. 1 ст. 171 КПК України). З клопотанням про арешт майна звернувся прокурор з групи прокурорів у кримінальному провадженні (а.с. 5-6).
Правовою підставою арешту майна є положення ст. 170 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до підпункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. Правилами ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що в такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У статті 98 КПК України визначені такі критерії щодо речових доказів: матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
На підтвердження того, що вилучені під час обшуку речі містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, детектив надав протокол огляду від 07.05.2021, в якому відображено дослідження спеціалістом даних вмісту ноутбука HP Elite Book 8560p, серійний номер 5CB2372NGC (а.с. 106-130). Так, з додатків до проколу огляду вбачається, що на вказаних носіях інформації містяться документи, пов`язані зі збереженням, зберіганням зерна пшениці на ДП «Хлібна база №73» Державного агентства резерву України, в тому числі за період з 26.03.2020 по 28.07.2020. Наявність в мобільному телефоні ОСОБА_4 Samsung A5 SM-A52OF, серійний номер НОМЕР_1, IMEI НОМЕР_2, IMEI НОМЕР_3 інформації було встановлено під час проведення обшуку житла, що підтверджується протоколом обшуку від 06.05.2021 (а.с. 57-58). Зокрема, у вказаному телефоні у додатку «Контакти» виявлено такі контакти, як «73 ХБ», «73 Хлебная база», «Резерв Володя Киев Госрезерв», « ІНФОРМАЦІЯ_1 », « ОСОБА_9 », « ОСОБА_10 » (за версією слідства ОСОБА_11 ), « ОСОБА_12 », а також фотографії листів від ДП «Хлібна база №73» до Держрезерву від 29.04.2020 щодо пошкодження зерна пшениці та інші відомості, які становлять інтерес для досудового розслідування.
Необхідність накладення арешту на вказане майно обумовлена тим, що відомості, які містяться на вказаних речах нададуть можливість провести належне розслідування кримінального провадження, забезпечить виконання вимог ст. 2, 9, 28, 94 КПК України щодо виконання завдань кримінального провадження, забезпечення повного, всебічного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, надання їм належної правової оцінки та прийняття законного і обґрунтованого рішення.
Слідча суддя дійшла висновку, що вилучені речі в ході проведеного 06.05.2021 обшуку квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_4, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, так як містять інформацію та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а саме розтрата службовими особами ДП «Хлібна база № 73» Державного агентства резерву України у період з 26.03.2020 по 28.07.2020 матеріальних цінностей Держрезерву, які зберігалися на державному підприємстві, а саме зерна пшениці у кількості 10 тисяч тон, чим завдали збитків Державі в особі Державного агентства резерву України на загальну суму приблизно 60 млн грн, за версією органу досудового розслідування.
Окрім цього, слідча суддя, враховуючи досліджений в судовому засіданні аудиторський звіт та зазначені в ньому дані щодо вартості тонни зерна пшениці, інші матеріали кримінального провадження, дійшла висновку, що розмір завданої шкоди в будь-якому випадку є більшим за встановлену законом мінімальну межу, яка застосовується під час обрахування особливо великого розміру шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (розмір, який в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та у даному кримінальному провадженні у 2020 році становив 1261200 грн і більше).
Накладення арешту на таке майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням такого права. Хоча власник обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, однак такий захід є тимчасовим. Негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчою суддею не встановлено. Отже, накладення арешту на вилучені під час обшуку речі відповідають критерію розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, з огляду на те, що інформація, яка міститься на них може бути використана як докази під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Під час розгляду клопотання слідчою суддею не встановлено підстав, що призведуть до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160 - 166, 170 - 174 цього Кодексу. Оскільки на час розгляду клопотання вбачається існування необхідності в утриманні речей, щодо яких встановлено сукупність розумнихпідозр вважати їх речовими доказами, які вилучені у володільця стороною обвинувачення з заявленою метою - проведення слідчих (розшукових) дій, слідча суддя прийшла до висновку про відповідність дій сторони обвинувачення вимогам КПК України щодо звернення із клопотанням про арешт майна до суду.
Щодо ступеню втручання у права і свободи особи.
Зважаючи на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідча суддя виходить з того, що критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.
Так, відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії(Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50). Тобто, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.
Враховуючи наведене, слідча суддя не може покласти в обґрунтування ухвали саме лише посилання власника майна ОСОБА_4 на те, що вилучений у нього мобільний телефон, щодо якого надійщло клопотання, є ключем доступу до відповідних баз криптовалют, а вилучений ноутбук містить лише його особисту інформацію, на те, що отримати доступ до таких баз іншими засобамми не можливо, без будь-яких розумних доводів чи доказів існування таких обставин, що також не було зауважено власником майна під час здійснення обшуку (згідно досліджених матеріалів), та вважає, що внаслідок накладенням арешту на телефон та ноутбук не буде порушено "справедливого балансу"між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Щодо строку дії арешту майна.
У статті 132 КПК України (загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження), а також у статтях 170-175 глави 17 «Арешт майна» розділу II (заходи забезпечення кримінального провадження) не вказано строку, на який такий арешт може бути накладено.
В абзаці 1 частини першої статті 170КПК України при розкритті поняття «арешт майна» використано поєднання слів «тимчасове» і «до скасування у встановленому цим Кодексом порядку». Зокрема, дослівно зазначено: «арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказомкримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна…».
Наведені формулювання, підтверджують, що арешт майна накладається тимчасово, до його скасування у порядку, передбаченому КПК.
Водночас, статтею 174КПК врегульовано порядок скасування арешту майна, посилання на який міститься в абзаці 1 частини першої статті 170 КПК.
Крім того, частина п`ята статті 173КПК передбачає, яку інформацію слідчий суддя має зазначити в ухвалі про арешт майна у разі задоволення клопотання про арешт майна. Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті173КПК «у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5)порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб». Тобто, й у вказаній нормі відсутня вказівка на необхідність зазначення в ухвалі строку дії арешту майна.
Отже, в ухвалі про арешт майна строк, на який він накладається, слідчим суддею визначатися не повинен. Крім того, статтею 174КПК не передбачено такої підстави для скасування арешту майна як закінчення строку дії ухвали, якою його накладено.
На підставі наведеного вище, на час судового розгляду слідча суддя дійшла висновку про наявність необхідних і достатніх підстав для задоволення клопотання прокурора шляхом накладення арешту на зазначене у клопотанні майно, вилучене 06.05.2021 під час обшуку.
Відповідно до чинної норми ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись статтями 98, 167-173, 309, 372, 392 КПК України, слідча суддя,
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання прокурора задовольнити.
Накласти арешт з метою збереження речових доказів на майно, володільцем якого є ОСОБА_4, вилучене 06.05.2021 під час обшуку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, а саме:
- мобільний телефон Samsung A5 SM-A52OF, серійний номер НОМЕР_1, IMEI НОМЕР_2, IMEI НОМЕР_3 ;
- ноутбук HP Elite Book 8560p, серійний номер 5CB2372NGC.
Майно, на яке накладено арешт, залишити на зберіганні в органі досудового розслідування Національному антикорупційному бюро України.
Ухвала підлягає негайному виконанню детективом із письмовим інформуванням заінтересованих осіб.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити детективу.
Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надіслати відсутньому під час оголошення ухвали прокурору, власнику майна та його представнику.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя ОСОБА_1