Документ № 97016277

Справа № 991/2909/21

1-кп/991/21/21

УХВАЛА

17 травня 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючий ОСОБА_1,

судді ОСОБА_2, ОСОБА_3,

учасники кримінального провадження:

секретар судового засідання ОСОБА_4,

прокурор ОСОБА_5,

обвинувачений ОСОБА_6,

захисники ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №52020000000000770 за обвинуваченням:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України (далі - КК),

у с т а н о в и в :

1.Під час підготовчого судового засідання захисник обвинуваченого ОСОБА_6 ОСОБА_8 подав письмове клопотання, згідно з яким просив суд направити матеріали кримінального провадження № 52020000000000770 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК, за підсудністю до Солом`янського районного суду м. Києва.

2.В обґрунтування клопотання захисник посилався на те, що ОСОБА_6 не відноситься до переліку осіб, визначених у п. 1, 2 ч. 5 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), а також, відповідно до обвинувального акта йому не інкримінуються кримінальні правопорушення, зазначені в п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК. Крім того, в матеріалах провадження відсутнє рішення Директора Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про можливість розслідування кримінального провадження №52020000000000770, що віднесене до підслідності інших слідчих органів.

3.Указані обставини, на переконання захисника, виключають підсудність цього кримінального провадження Вищому антикорупційного суду, а тому таке провадження підлягає направленню до місцевого загального суду за територіальною підсудністю.

4.У подальшому, захисник усно уточнив зміст прохальної частини клопотання, зазначивши про необхідність направлення кримінального провадження до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для вирішення питання про передачу кримінального провадження до іншого суду, через його непідсудність даного кримінального провадження Вищому антикорупційному суду. Проте зміст письмового клопотання захисник не змінив.

5.Інші учасники кримінального провадження зі сторони захисту підтримали клопотання ОСОБА_8 .

6.Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_8 . Зазначив, що кримінальне правопорушення, вчинене щодо службової особи, визначеної у ч. 4 ст. 18 КК або у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК, підслідне НАБУ, а тому відноситься до підсудності Вищого антикорупційного суду. Крім того, матеріали кримінального провадження № 52020000000000770 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК, виділені з матеріалів кримінального провадження № 42016110350000102, яке було підслідне НАБУ. При цьому, в постанові про виділення даного кримінального провадження зазначено про доручення здійснення досудового розслідування саме детективам НАБУ.

7.Суд, заслухавши думку учасників судового провадження та вирішуючи питання підсудності даного кримінального провадження Вищому антикорупційному суду, виходить із такого.

8.У випадку встановлення непідсудності кримінального провадження, суд має право прийняти рішення про направлення обвинувального акта до відповідного суду для визначення підсудності (п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК).

9.Питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за поданням, складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження (абз. 2 ч. 3 ст. 34 КПК).

10.Під час підготовчого засідання, колегією суддів Вищого антикорупційного суду встановлено підстави для внесення до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду відповідного подання, з огляду на таке.

11.Згідно зі ст. 33-1, п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених у примітці статті 45КК, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з наступних умов:

(1) кримінальне правопорушення вчинено:

?Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України;

?державним службовцем, посада якого належить до категорії "А";

?депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;

?суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

?прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України "Про прокуратуру";

?особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище;

?військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;

?керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;

(2) розмір предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);

(3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369 - 2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.

Прокурор, який здійснює нагляд за досудовими розслідуваннями, які проводяться детективами НАБУ, своєю постановою може віднести кримінальне провадження у кримінальних правопорушеннях, передбачених абзацом першим цієї частини, до підслідності детективів НАБУ, якщо відповідним кримінальним правопорушенням було заподіяно або могло бути заподіяно тяжкі наслідки охоронюваним законом свободам та інтересам фізичної або юридичної особи, а також державним чи суспільним інтересам. Під тяжкими наслідками слід розуміти заподіяння шкоди життєво важливим інтересам суспільства та держави, зокрема державному суверенітету, територіальній цілісності України, реалізації конституційних прав, свобод і обов`язків трьох і більше осіб.

Детективи НАБУ з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, які віднесені цією статтею до його підслідності, за рішенням Директора НАБУ та за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури можуть також розслідувати кримінальні правопорушення, які віднесені до підслідності слідчих інших органів.

12.Відповідно до змісту обвинувального акта у кримінальному провадженні №52020000000000770, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК, а саме: в одержанні неправомірної вигоди у розмірі 950 000 грн для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування генеральним директором Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» особою-1.

13.З огляду на зазначене, судом не встановлено наявності умов, передбачених п. 1-2, та абз. 1 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК, які визначають предметну підсудність кримінального провадження за Вищим антикорупційним судом, оскільки:

?обвинувачений не належить до кола осіб, передбачених у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК;

?обвинувачений не належить до кола осіб, визначених у п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК;

?пред`явлене обвинувачення не охоплює кримінальні правопорушення, перелік яких наведений в абз. 1 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК.

14.Також, судом не встановлено наявності умов, передбачених абз. 2, 3 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК, оскільки стороною обвинувачення не надано суду:

?постанови прокурора, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, згідно з якою кримінальне провадження № 52020000000000770 було віднесене до підслідності детективів НАБУ (абз. 2 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК);

?рішення Директора НАБУ, погодженого із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, згідно з яким детективами НАБУ визначено розслідувати кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК, за яким висунуто обвинувачення ОСОБА_6 (абз. 3 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК).

15.Під час підготовчого судового засідання прокурор посилався на винесену ним постанову від 24 грудня 2020 року, згідно з якою ним з матеріалів досудового розслідування № 42016110350000102 були виділені в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК, які зареєстровано за № 52020000000000770.

16.Прокурор зазначив, що вказаною постановою ним, як прокурором, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52020000000000770, було віднесене до підслідності детективів НАБУ дане кримінальне провадження, у якому висунуто обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 369-2 КК.

17.Проте, за наслідками дослідження вказаної постанови судом не було встановлено того, що вона містить рішення прокурора про віднесення кримінального провадження № 52020000000000770 до підслідності детективів НАБУ. З її змісту вбачається, що вона стосується виключно питання виділення матеріалів досудового розслідування, порядок розгляду якого регламентований ст. 217 КПК.

18.Таким чином, за своїм змістом постанова прокурора від 24 грудня 2020 року, не може братись судом до уваги для цілей встановлення умови, яка передбачена у абз. 2 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК, та яка є підставою для визначення предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.

19.З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що вказане кримінальне провадження не належить до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.

20.Тому, з метою дотримання права обвинуваченого на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частиною якого є розгляд справи судом встановленим законом, колегія суддів вважає за необхідне внести до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду подання для вирішення питання про направлення кримінального провадження до іншого суду.

21.При цьому, викладені у письмовому клопотанні захисника вимоги щодо необхідності направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до Солом`янського районного суду м. Києва, колегія суддів вважає помилковими, оскільки за змістом абз. 2 ч. 3 ст. 34 КПК вирішення питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження.

22.Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання захисника ОСОБА_8 частково.

Керуючись ст. 33-1, 34, 216, 314, 372 КПК, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання захисника ОСОБА_8 про направлення обвинувального акта за підсудністю задовольнити частково.

Внести подання до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду про направлення з Вищого антикорупційного суду до іншого суду кримінального провадження № 52020000000000770 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК.

В іншій частині клопотання захисника відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3