- Головуючий суддя (ВАКС) : Михайленко В.В.
- Секретар : Будкової В.О.
Справа № 991/3086/21
Провадження1-кс/991/3135/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. за участю
секретаря Будкової В.О.,
скаржника адвоката Сініціної М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Сініціної Марини Станіславівни на рішення прокурора вищого рівня про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим та прокурором під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000368 від 08.05.2014,
ВСТАНОВИЛА:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката Сініціної М. С. в інтересах ОСОБА_1 на рішення виконуючого обов`язки керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Грищука М.О. від 15.04.2021 про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000368 від 08.05.2014.
В обґрунтування скарги адвокат посилається на те, що виконуючим обов`язки керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Грищуком М.О. за результатом розгляду скарги захисника від 01.04.2021 на недотримання розумних строків під час досудового розслідування 15.04.2021 прийняте рішення про відмову в її задоволенні, яке було отримане 20.04.2021. Захисник вважає таке рішення неправомірним, тому на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України подала цю скаргу. Просить скасувати зазначену постанову прокурора від 15.04.2021, зобов`язати прокурора вищого рівня Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні № 42014000000000368.
В судовому засіданні адвокат підтримала доводи скарги, просила її задовольнити. Додатково повідомила, що в цьому кримінальному провадженні пройшли всі розумні строки, оскільки досудове розслідування триває шість років.
Прокурор в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив. Судові засідання у справі призначалися тричі, участь прокурора з матеріалами кримінального провадження, які стосуються обставин, викладених у скарзі, визначалося обов`язковою, однак в жодне із засідань прокурор не з`явився, пояснень чи заперечень щодо поданої скарги не надав.
Розглянувши скаргу та долучені до неї матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 9-1 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення прокурора про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником.
Виходячи із засади розумних строків, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції). Ч. 3 ст. 28 КПК України встановлює критерії для визначення розумності строків кримінального провадження, якими, зокрема, є:
1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
2) поведінка учасників кримінального провадження;
3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Відповідний порядок оскарження недотримання розумних строків визначений ст. 308 КПК України, у відповідності до якої підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування.
Прокурор вищого рівня зобов`язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.
Слідчим суддею встановлено, що 01.04.2021 захисником підозрюваного ОСОБА_1 адвокатом Сініціною М. С. була подана заступнику Генерального прокурора - керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури скарга в порядку ст. 308 КПК України у кримінальному провадженні №42014000000000368. В цій скарзі йдеться про незгоду захисника із проведеними у межах кримінального провадження слідчими та процесуальними діями. Зокрема, захисник у скарзі зазначає, що:
- оголошення у розшук ОСОБА_1 не відповідає вимогам законності та обґрунтованості;
- 07.05.20119 ОСОБА_1 направив до СБУ, НП та ГПУ заяви, в яких повідомив адресу свого місця проживання, тому відповідно до положень ст. 282 КПК України факт встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 зобов`язував слідчого та прокурора ще два роки тому негайно прийняти рішення про відновлення досудового розслідування та припинення розшуку, що не було зроблено.
За таких умов захисник робить висновок, що під час знаходження цього кримінального провадження в Управлінні спеціальних досудових розслідувань Генеральної прокуратури України слідчими та прокурорами були порушені розумні строки досудового розслідування на ухвалення своєчасного рішення про відновлення досудового розслідування в зв`язку з тим, що місцезнаходження ОСОБА_1 встановлено, та про припинення його розшуку. Надалі під час перебування кримінального провадження в НАБУ відповідний уповноважений прокурор продовжує уникати прийняття рішень про відновлення досудового розслідування та припинення розшуку ОСОБА_1 , ніби-то з підстав того, що його місцезнаходження не відомо.
Захисник у поданій скарзі стверджує, що неприйняття відповідним прокурором процесуальних рішень про відновлення досудового розслідування з підстав встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 та припинення його розшуку свідчить про ігнорування ним загальних засад кримінального провадження, передбачених ст. 7 КПК України, зокрема, законність та розумність строків.
У зв`язку з цим у своїй скарзі від 01.04.2021 захисник просить прокурора вищого рівня:
- надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків прийняття процесуального рішення щодо відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000368 відповідно до положень ст. 282 КПК України з підстав того, що місцезнаходження ОСОБА_1 встановлено, та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань;
- надати відповідному прокурору обов`язкову до виконання вказівку щодо строків прийняття процесуального рішення по припиненню розшуку ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42014000000000368 та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Перший заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Грищук М.О. 15.04.2021 виніс постанову, якою відмовив у задоволення скарги захисника Сініціної М.С. в інтересах ОСОБА_1 на недотримання розумних строків. В обґрунтування підстав такої відмови в постанові зазначено про те, що підозрюваний ОСОБА_1 не з`являється до слідчого для проведення слідчих (розшукових) дій з ним та закінчення вказаного кримінального провадження, тому на даний час відсутні підстави для задоволення скарги.
В поданій слідчому судді скарзі на вказане рішення прокурора від 15.04.2021 захисник посилається та ті ж фактичні обставини досудового розслідування, про які нею зазначалося в скарзі на недотримання розумних строків від 01.04.2021. Зазначає, що у своїй постанові прокурор вищого рівня не вказує, проведення яких саме процесуальних дій необхідно за участю ОСОБА_1 ; висновок про неналежну процесуальну поведінку останнього не відповідає дійсності; також не навів і не обґрунтував мотивів, з яких він відхилив доводи захисника, підійшов до розгляду скарги формально, не вивчивши матеріали справи та прийняв невмотивоване рішення.
Зважаючи на те, що розгляд скарги на дії слідчого, прокурора здійснюється у порядку, встановленому для судового розгляду (ч. 1 ст. 306 КПК України) під час такого розгляду підлягає застосуванню і принцип змагальності, встановлений ст. 22 КПК України. З урахуванням особливостей оскарження рішень, дій та бездіяльності органу досудового розслідування (встановлених главою 26 КПК України) зазначений принцип передбачає самостійне обстоювання заявником та прокурором (рішення якого оскаржується) їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків
До матеріалів скарги захисником були надані документи, які підтверджують активні дії сторони захисту щодо повідомлення органу досудового розслідування про фактичне місцезнаходження ОСОБА_1 , зокрема:
-лист від 03.06.2015 на адресу старшого слідчого по особливо важливим справам Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України про намір вилетіти з України,
-заяву від 07.05.2019 на адресу Служби безпеки України, Національної поліції України та Генеральної прокуратури, в якій ОСОБА_1 повідомляє адресу свого проживання у АДРЕСА_1 .
-лист від 03.07.2019 № 15/05, в якому прокурором було повідомлено адвокату Сініціній М.С. про те, що ОСОБА_1 була направлена відповідь на зазначену ним адресу.
Слідчий суддя зауважує, що наданих документів недостатньо для того, щоб дійти однозначного висновку про те, що ОСОБА_1 проживає за вказаною адресою на відповідній правовій підставі (наприклад, документ про постановлення на консульський облік, посвідка на проживання, тощо) і, що органу досудового розслідування достеменно відоме місце проживання підозрюваного. Тому з наданих матеріалів неможливо встановити з достатньою вірогідністю, чи належним чином виконаний обов`язок органу досудового розслідування з встановлення місця перебування підозрюваного у зупиненому кримінальному провадженні.
Однак, стороною обвинувачення (в цьому випадку - прокурором) не було надано слідчому судді жодних відомостей в підтвердження вчинення хоч якихось дій, спрямованих на встановлення місця перебування ОСОБА_1 після оголошення його у розшук в 2015 році. За період з дня оголошення ОСОБА_1 у розшук (04.06.2015) по день розгляду скарги у слідчого судді відсутні будь - які відомості, з яких би вбачалася активна позиція сторони обвинувачення в цьому питанні з тим, щоб використовувати строки досудового розслідування з достатньою ретельністю. Крім того, прокурором не представлено жодного доказу в обґрунтування мотивів прийняття постанови від 15.04.2021 про відмову у задоволенні скарги захисника Сініціної М.С.
Отже, прокурор, рішення якого оскаржується у цій справі, не скористався своїм правом на самостійне відстоювання його правової позиції, яка покладена в основу оскаржуваної постанови, та обґрунтування дотримання розумних строків проведення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень під час цього досудового розслідування. Більше того, постійна неявка прокурора в судові засідання при тому, що участь була визнана обов`язковою, є виявом неповаги до суду і учасників кримінального провадження. В свою чергу, ненадання прокурором матеріалів кримінального провадження, які стосуються зазначених у скарзі обставин, достеменно знаючи, що ні захисник, ні слідчий суддя не має доступу до них, свідчить про процесуальне зловживання прокурором своїми повноваженнями, що є недопустимим.
Кримінальний процесуальний кодекс України на відміну від інших процесуальних кодексів не містить серед засад кримінального провадження неприпустимість зловживання процесуальними правами і не встановлює критеріїв, за наявності яких поведінка учасника кримінального провадження може бути визнана зловживанням. Разом з тим, виходячи із загальних засад, зловживання можна визначити як дію або бездіяльність при реалізації учасником кримінального провадження своїх процесуальних прав без мети досягнення правомірного результату і всупереч змісту та призначенню цих прав, спрямовані на перешкоджання виконання завдань кримінального провадження. В цьому випадку поведінка прокурора (систематична неявка в судові засідання, неподання пояснень чи документів в підтвердження мотивів постановленого рішення, що оскаржується) містить ознаки бездіяльності, спрямованої на перешкоджання нормальному руху кримінального провадження, зокрема, в частині розгляду слідчим суддею скарги на рішення прокурора про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні.
За таких умов, зважаючи на те, що прокурором не надано жодного доказу в підтвердження підстав для відмови у задоволення скарги адвоката Сініціної М.С. на недотримання розумних строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000368, слідчий суддя під час прийняття рішення зважає на відомості, надані виключно стороною захисту.
Крім того, ч. 5 ст. 110 КПК України встановлені вимоги до постанови слідчого, прокурора. Зокрема постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови. Слідчий суддя вважає, що винесена першим заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Грищуком М.О. постанова від 15.04.2021 не містить належного обґрунтування та достатньої мотивації відмови у задоволенні скарги захисника Сініціної М.С. на недотримання розумних строків. Так, з мотивування відмови прокурор лише зазначає, що підозрюваний ОСОБА_1 не з`являється до слідчого для проведення слідчий (розшукових) дій з ним та закінчення вказаного кримінального провадження. Однак матеріали скарги не містять жодних відомостей в підтвердження цих обставин, а прокурором не надано слідчому судді даних про будь-які виклики ОСОБА_1 до слідчого для проведення слідчих дій, на які він не з`являється (за версією зазначеного в оскаржуваній постанові мотивування). Відтак через невідповідність постанови прокурора від 15.04.2021 формальним вимогам ст. 110 КПК України, вона підлягає скасуванню.
Зважаючи на встановлену невідповідність постанови про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків вимогам закону, що є підставою для її скасування, слідчий суддя не досліджує інші, заявлені скаржником доводи, оскільки вони виходять за межі предмету дослідження під час розгляду скарги на вказане рішення прокурора та не впливають на суть рішення.
Виходячи із змісту приписів ч. 2 ст. 308 КПК України та зважаючи на встановлену безпідставність рішення прокурора про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків, вимоги скаржника про зобов`язання прокурора вищого рівня розглянути скаргу та надати уповноваженому прокурору обов`язкові вказівки щодо строків вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень, вбачаються обґрунтованими.
Відповідно до ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути постановлена про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги. Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що прокурором не доведено правомірності постановленого ним рішення від 15.04.2021, слідчий суддя дійшла висновку, що скаргу адвоката Сініціної М. С. слід задовольнити.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 36, 303-309, 376 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И ЛА:
Скаргу адвоката Сініціної Марини Станіславівни на рішення прокурора вищого рівня про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим та прокурором під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000368 від 08.05.2014 задовольнити.
Скасувати постанову першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Грищука М.О. від 15.04.2021 про відмову в задоволення скарги захисника ОСОБА_1 адвоката Сініціної М.С. від 01.04.2021 на недотримання розумних строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000368 від 08.05.2014.
Зобов`язати прокурора вищого рівня розглянути в порядку ст. 308 КПК України скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Сініціної М.С. від 01.04.2021 на недотримання розумних строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000368 від 08.05.2014.
Зобов`язати прокурора вищого рівня надати уповноваженому прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42014000000000368 від 08.05.2014, обов`язкові до виконання вказівки щодо строків вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошений 20 травня 2021 року.
Слідчий суддя В.В. Михайленко