Документ № 97047144

справа № 991/2812/21

провадження №11-сс/991/321/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 року м.Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді Семенникова О.Ю.,

суддів: Калугіної І.О., Михайленка Д.Г.,

секретаря судового засідання Таран Л.В.,

за участю представника ОСОБА_1 адвоката Анікіна Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 квітня 2021 року про відмову в задоволенні скарги на постанову детектива про закриття кримінального провадження №52020000000000043 від 17 січня 2020 року,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.

Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000043 від 17 січня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209КК, проте відповідно до постанови детектива Національного бюро четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро Україна Бірюкова Р.Г. (далі - детектив НАБУ) від 25 січня 2021 року вказане кримінальне провадження закрите на підставі п.1 ч.1 ст.284 КПК у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення.

22 квітня 2021 року на адресу Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 на зазначену постанову детектива, за наслідками розгляду якої ухвалою слідчого судді від 27 квітня 2021 року відмовлено у її задоволенні. Висновки слідчого судді щодо відмови у задоволенні скарги мотивовані тим, що детектив всебічно, повно і неупереджено дослідив обставини кримінального провадження, зміст та форма процесуального рішення (постанова про закриття кримінального провадження) відповідає вимогам ст.110 КПК, а офіційне розслідування з урахуванням практики ЄСПЛ проведене ефективно.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою слідчого судді, ОСОБА_1 05 травня 2021 року з підстав необґрунтованості та невмотивованості останньої звернувся з апеляційною скаргою з вимогою про скасування як ухвали від 27 квітня 2021 року, так і рішення детектива про закриття кримінального провадження №52020000000000043, викладеного у формі відповідної постанови від 25 січня 2021 року.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги особа вказує на невідповідність постанови детектива про закриття провадження вимогам КПК.

Як зазначено в апеляційній скарзі, внаслідок невиконання детективом НАБУ норм ст.25 КПК, «розслідування» обмежилось допитами заявників та формальним оглядом переведених з англійської на українську мову публікацій (дописів користувача ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за ІНФОРМАЦІЯ_2 року у «Twitter») без усвідомлення їх змісту. Натомість, маючи посилання на докази протиправності дій екс-президента України ОСОБА_3 , будь-яких дій, спрямованих на їх дослідження та перевірку вказаних фактів, детективом не здійснено.

Також на переконання особи, яка звернулась з апеляційною скаргою, зміст оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження вказує на те, що детектив НАБУ не зібрав достатньо доказів, якими відповідно до ст.91 КПК необхідно доказувати обставини у кримінальному провадженні, у тому числі щодо наявності підстав для закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч.1 ст.284 КПК. За таких обставин слідчий суддя мав скасувати постанову про закриття провадження, проте залишив ці обставини поза увагою, не надав належної оцінки наведеним у скарзі доводам та не навів достатніх мотивів і підстав при постановленні оскаржуваної ухвали.

Позиції учасників судового провадження.

Представник особи, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 адвокат Анікін Д.С. у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити у повному обсязі з зазначених у ній підстав.

Прокурор в судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання, в якому повідомив про неможливість участі прокурорів у даному кримінальному провадження в судовому засіданні 18 травні 2021 рок через участь «у інших, раніше призначених, судових засіданнях та необхідністю виконання невідкладних службових обов`язків» та просив вирішити питання про призначення судового засідання на іншу дату.

З урахуванням позиції представника особи, яка подала апеляційну скаргу, про можливість проведення апеляційного розгляду за відсутності ОСОБА_1 та прокурора, враховуючи положення ч.4 ст.405 КПК колегія суддів не встановила підстав для відкладення апеляційного розгляду, у зв`язку з чим останній проведено без участі ОСОБА_1 та прокурора.

Мотиви суду.

Як визначено ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Статтею 24 КПК законодавчо передбачено гарантоване право кожного на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Так, на досудовому провадженні за п.3 ч.1 ст.303 КПК може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Крім того, за положеннями ч.2 ст.309 КПК під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.

З метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст.2 КПК, прийняттю слідчим рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів у передбаченому КПК порядку для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Закриття кримінального провадження відповідно до положень Глави 24 КПК є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.

Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч.2 ст.9 КПК).

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.284 КПК, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення.

Згідно з положеннями ч.4 ст.284 КПК про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Абзацом другим ч.4 вказаної статті також передбачено, що слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених зокрема п.1 ч.1 цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.

За вимогами ст.110 КПК постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

У свою чергу слідчий суддя, на якого КПК покладено обов`язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов`язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови.

Відповідно до ст.370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.

Враховуючи вимоги і доводи апеляційної скарги та правову позицію, висловлену в оскаржуваній ухвалі слідчого судді, колегія суддів повинна перевірити доводи апеляційної скарги стосовно законності та обґрунтованості ухвали слідчого судді.

Так, при постановлені оскаржуваної ухвали слідчий суддя дійшов висновку, що детективом НАБУ належним чином проаналізовано фактичні обставини та шляхом всебічного, повного й неупередженого їх дослідження, керуючись законом, встановлено відсутність події кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191 та ч.3 ст.209КК, адже інформація про вчинення будь-яких дій, які могли б вказувати на наявність ознак діянь, що кваліфікуватимуться за вищезгаданими статтями, не встановлена.

Зазначені обставини покладені слідчим суддею в обґрунтування мотивів прийняття рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення детектива про закриття кримінального провадження.

При перегляді оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, заслухавши пояснення представника особи, яка подала апеляційну скаргу, дослідивши надані матеріали, встановлює наступне.

Як зазначено слідчим суддею в оскаржуваному рішенні, зі змісту скарги та оглянутих в ході судового розгляду матеріалів кримінального провадження встановлено, що детектив НАБУ оглянув додані до заяви про кримінальне правопорушення додатки, з яких встановлено, що вони ґрунтуються на дописі у соціальній мережі «Twitter» користувача ІНФОРМАЦІЯ_3 ), і на відміну від першоджерела містять відомості про викрадення і виведення ОСОБА_4 та його соратниками з держави більше 100 млрд доларів США. Жодних відомостей, які б вказували на час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінальних правопорушень, а також конкретний вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у вищевказаних інтернет-публікаціях не вказано. Крім цього, протоколом огляду соціальної мережі «Twitter» користувача ІНФОРМАЦІЯ_3 ), який здійснено детективом НАБУ із залученням спеціаліста-перекладача, встановлено, що жодної інформації про вчинення яких-небудь дій ОСОБА_4 у вищезгаданому дописі немає. Таким чином, детектив НАБУ не лише допитав заявників, як про це зазначає ОСОБА_5 у скарзі на постанову про закриття кримінального провадження, а й вчинив інші слідчі дії, які спрямовані на вивчення первинного джерела інформації. За умови, що заявники не могли повідомити будь-яких інших відомостей, які б дозволили перевірити наявність події кримінального правопорушення, дії слідчого, спрямовані на аналіз первинного джерела, яке стало інформаційним підґрунтям для поширення інформації на різних інтернет-сторінках, слід визнати правильними та такими, що узгоджуються із засадою публічності, а також дозволяють стверджувати, що детектив НАБУ здійснив своєчасний розгляд та кваліфіковану оцінку первинної інформації на досудовому розслідуванні.

Колегія зазначає, що мотиви та висновки, викладені в оскаржуваній ухвалі слідчого судді щодо постанови детектива НАБУ про закриття кримінального провадження, є законними та обґрунтованими, відповідають фактичним даним, встановленим як під час досудового розслідування, так і в процесі судового розгляду скарги, а доводи ОСОБА_1 щодо неповноти досудового розслідування та невірних висновків детектива при закритті кримінального провадження не знайшли свого об`єктивного підтвердження як під час розгляду скарги слідчим суддею, так і апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення.

Так, ні на стадії досудового розслідування, ні в судовому засіданні перед слідчим суддею, ні в суді апеляційної інстанції адвокатом на підставі пункту 2 частини 2 статті 60 КПК не наведено жодних конкретних обставин, які б свідчили про наявність об`єктивних даних чи обґрунтовану ймовірність існування події кримінального правопорушення.

З матеріалів судового провадження вбачається, що на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 січня 2020 року досудове розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000043 розпочато за депутатським зверненням - заявою народних депутатів України ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209КК.

Таким чином, мало місце внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявників про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об`єктивних відомостей про обставини його вчинення, перевірка яких не потребує значного за обсягом досудового розслідування.

Разом із тим використання інструментів статті 214 КПК не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК), є неприпустимим.

Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18).

Отже, слідчим суддею зроблено обґрунтований висновок про те, що зміст та форма процесуального рішення детектива (постанова про закриття кримінального провадження) відповідає вимогам статті 110 КПК, а офіційне розслідування, враховуючи зміст відомостей про кримінальне правопорушення, які викладені у заяві про вчинення злочину, проведене ефективно.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена на підставі повного та всебічного дослідження слідчим суддею обставин провадження з додержанням вимог кримінального процесуального закону, є належним чином обґрунтованою та вмотивованою, у зв`язку з чим слідчий суддя обґрунтовано відмовив в задоволенні скарги на постанову детектива НАБУ про закриття кримінального провадження.

Таким чином, вимоги апеляційної скарги про необхідність скасування ухвали слідчого судді є безпідставними та не підтверджені належними доказами, а відтак апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 квітня 2021 року про відмову в задоволенні скарги на постанову детектива від 25 січня 2021 року про закриття кримінального провадження №52020000000000043 від 17 січня 2020 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

______________ ______________ ______________

Семенников О.Ю. Калугіна І.О. Михайленко Д.Г.