- Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
- Секретар : Заплатинської К.В.
Справа № 991/3179/21
Провадження 1-кс/991/3232/21
У Х В А Л А
Іменем України
19 травня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В, заявника ОСОБА_1 , детектива Грабара С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні залу суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 30.04.2021 про закриття кримінального провадження № 52020000000000240 від 08.04.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України,
В С Т А Н О В И В:
До Вищого антикорупційного суду надійшли матеріали скарги ОСОБА_1 по кримінальному провадженню, внесеному 08.04.2020 до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 52020000000000240, досудове розслідування в якому здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
В обґрунтування вимог скарги заявник зазначає, що 27.05.2021 детективом Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України Грабарем С.В. прийнято процесуальне рішення у формі постанови про закриття вказаного кримінального провадження у зв`язку з відсутністю в діянні ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення.
Не погоджуючи з оскаржуваним рішенням, ОСОБА_1 у поданій скарзі зазначає про те, що під час проведення досудового розслідування, детективом не вжито усіх можливих та передбачених кримінальним процесуальним законодавством заходів з метою встановлення обставин скоєного кримінального правопорушення, не надано оцінку доводам заявника, наведеним у заяві про вчинення злочину, а також не допитано останнього по кримінальному провадженню, що стало підставою не долучення до матеріалів досудового розслідування і доказів, які перебувають у розпорядженні заявника. З огляду на викладене, детективом в ході досудового розслідування, в порушення приписів КПК України, не вжито належних заходів для повного та неупередженого здійснення досудового розслідування, а тому постанова про закриття провадження є передчасною та незаконною, а отже підлягає скасуванню.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 скаргу підтримав, пояснення надав аналогічні тексту скарги та просив задовольнити з наведених у ній підстав.
Детектив Грабар С.В. до початку судового засідання подав письмові заперечення щодо задоволення вимог скарги ОСОБА_1 та у судовому засіданні додатково зазначив про те, що під час проведення досудового розслідування не встановлено даних, які б свідчили про вчинення ОСОБА_2 будь-яких дій, що мають ознаки кримінального правопорушення, яке є предметом розслідування у даному провадженні. Водночас, для забезпечення проведення повного досудового розслідування стороною обвинувачення неодноразово викликався заявник для допиту, втім останній на отримані ним повістки жодного разу не прибув. Крім того, заявником надано пояснення з приводу того, що він відмовляється бути допитаним по справі у якості свідка, оскільки вважає, що його процесуальним статусом має бути статус потерпілого. Водночас ОСОБА_1 також не прибув до органу проведення досудового розслідування для проведення з ним слідчих і процесуальних дій на підтвердження статусу потерпілого. Матеріали поданої ним заяви щодо вчиненого злочину не містять достатніх та належних відомостей, з яких орган досудового розслідування міг би встановити у ОСОБА_1 статус потерпілого. З огляду на проведення всіх можливих слідчих дій по справі та встановлення за результатами їх проведення відсутності в діях особи складу кримінального правопорушення, просив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 .
Разом з наведеним, детективом у судовому засіданні надані пояснення з приводу дати винесення оскаржуваної постанови та зазначено, що 27 травня 2021 року є помилковою датою, вірною датою постановлення процесуального рішення є 27 квітня 2021 року, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань та супровідним листом на ім`я ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, вислухавши позицію учасників провадження, вивчивши матеріали закритого кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступних висновків
Частиною 1 статті 303 КПК України передбачений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні.
Зокрема, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого (детектива) про закриття кримінального провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником (п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України).
З огляду на викладені норми законодавства та враховуючи, що відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000240 від 08.04.2020, ОСОБА_1 є заявником, то слідчий суддя приходить до висновку, що останній наділений правом оскарження рішення органу досудового розслідування щодо закриття відповідного кримінального провадження.
Разом з цим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі якщо під час проведення досудового розслідування встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення. За таких обставин уповноважена на те особа приймає постанову про закриття провадження (ч. 4 ст. 284 КПК України).
Відповідно до положень Глави 24 КПК України, закриття провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після проведення повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження у їх сукупності.
Так, з метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, прийняттю слідчим (детективом) рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, для з`ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження.
Змістом досудового розслідування є діяльність слідчого (детектива), спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об`єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Основним засобам збирання доказів, а отже - основним засобом всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань, є проведення слідчих дій.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 223 КПК України слідчими (розшуковими) є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для їх проведення є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Доказуванню у кримінальному провадженні згідно із ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Процесуальними джерелами доказів відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України є показання, речові докази, документи та висновки експертів
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Отже, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливо лише після повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки детективом доказів, які стосуються цього провадження в своїй сукупності.
Як вбачається із досліджених у судовому засіданні матеріалів, у провадженні відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України перебували матеріали досудового розслідування, внесеного 08.04.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000240, досудове розслідування в якому було розпочато на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.04.2020 у справі № 991/2956/19, постановленої за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 щодо невнесення відомостей уповноваженим особами Управління внутрішнього контролю НАБУ до реєстру досудових розслідувань за заявою останнього.
Враховуючи вивчені матеріали закритого провадження та пояснення детектива, надані у судовому засіданні, слідчим суддею встановлено, що 27.04.2021 старшим детективом Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України Грабарем С.В. прийнято процесуальне рішення у формі постанови про закриття кримінального провадження. Відповідне рішення детективом мотивовано відсутністю в діянні ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України).
Таким чином, вищенаведене рішення детектива про закриття кримінального провадження від 27.04.2021 і є предметом оскарження у поданій заявником скарзі.
Дослідивши матеріали закритого кримінального провадження № 52020000000000240 від 08.04.2020, слідчим суддею встановлено, що під час проведення досудового розслідування у відповідному провадженні стороною обвинувачення, в порядку ст. 93 КПУ України, витребувано з відділу документообігу Національного антикорупційного бюро України, Управління по роботі з громадськістю та Головного підрозділу детективів відомості щодо звернення ОСОБА_1 до Національного бюро із заявами про вчинення злочинів; копії судових рішень, які були постановлені за наслідком розгляду скарг ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за раніше поданими ним заявами про вчинення злочинів; матеріали внутрішнього документообігу відповідних звернень та рішень суду.
Разом з цим під час проведення досудового розслідування детективом відділу внутрішніх розслідувань УВК НАБУ допитано у якості свідка керівника Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2 щодо невиконання останнім ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду, невиконання якої і є предметом доказування у вказаному провадженні. Також до матеріалів досудового розслідування долучено наказ про затвердження Положення про Головний підрозділ детективів Національного антикорупційного бюро України та саме Положення про Головний підрозділ НАБУ.
На підставі аналізу зібраних в ході досудового розслідування відомостей та матеріалів, старшим детективом ВВР УВК НАБУ Грабарем С.В. зроблено висновок про відсутність в діяннях ОСОБА_2 , як керівника Головного підрозділу детективів НАБУ, складу кримінального правопорушення та відсутність шкоди, яка могла бути заподіяна заявнику ОСОБА_1 .
Оцінивши у сукупності матеріали закритого кримінального провадження слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що хоча матеріали досудового розслідування і містять відомості щодо намагання сторони обвинувачення викликати для участі у проведенні слідчих дій заявника ОСОБА_1 , що підтверджується шістьма врученями поштових відправлень датованих травнем 2020 року та особисто отриманих останнім, втім не з`явлення ОСОБА_1 до органу досудового розслідування на відповідні виклики не є беззаперечною підставою для відмови у проведенні вказаної слідчої дії.
На переконання суду, не прибуття заявника за декількома належними викликами для участі у проведенні слідчих дій не перешкоджає стороні обвинувачення у плануванні та проведенні відповідних дій в майбутньому, оскільки виключно обвинувачення наділено повноваженнями щодо можливості вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, окрім виклику слідчим (детективом), з метою досягнення дієвості такого провадження. Разом з цим, слідчий суддя звертає увагу на той факт, що виклики ОСОБА_1 до детективів НАБУ мали місце виключно у травні 2020 року та в подальшому здійснення викликів документально не підтверджується.
Вищезазначена обставина відсутності допиту заявника у кримінальному провадженні, на переконання слідчого судді, свідчить про не проведення детективами Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань повного дослідження всіх обставин справи та усіх можливих слідчих (розшукових) та процесуальних дій, направлених на встановлення об`єктивної істини, у томи числі і можливої заподіяної шкоди. З огляду на вищезазначене приходжу до висновку, що рішення детектива про закриття кримінального провадження є передчасним, а отже, відповідна постанова від 27.04.2021 підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
У Х В А Л И В:
Скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого детектива Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України Грабара Сергія Васильовича від 27 квітня 2021 року, про закриття кримінального провадження № 52020000000000240 від 08.04.2020 - задовольнити.
Постанову старшого детектива Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України Грабара С.В. від 27 квітня 2021 року, про закриття кримінального провадження № 52020000000000240 від 08.04.2020 - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя С. М. Мойсак