- Головуючий суддя (ВАКС): Хамзін Т.Р.
- Секретар : Фінько Ю.В.
- Захисник/адвокат : Демченко К.М.
- Прокурор : Кравець В.В.
Справа № 991/3364/21
Провадження1-кс/991/3420/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.
за участю:
секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,
прокурора Кравця В.В.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
захисника Демченка К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Кривонос Д.В., погоджене із прокурором другого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Кравцем В.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Чернівці, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
у кримінальному провадженні № 52017000000000065, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.01.2017
ВСТАНОВИВ:
Означене клопотання надійшло до Вищого антикорупційного суду 20.05.2021 та на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду передано для розгляду слідчому судді Вищого антикорупційного суду Хамзіну Т.Р.
У клопотанні детектив просить застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 000 грн. та покласти на ОСОБА_1 виконання обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати на першу вимогу до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000065;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу детектива, прокурора або суду;
3) повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюються досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000065, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, яка працює чи працювала у ПАТ «Укрзалізниця» та ТОВ «Вог Аеро Джет» (ТОВ «Воленс Трейд»), а також з іншими підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні;
5) утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають АТ «Укрзалізниця» та ТОВ «Вог Аеро Джет» (ТОВ «Воленс Трейд»);
6) здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
1.Обгрунтування клопотання
У клопотанні зазначено, що детективами Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52017000000000065 від 27.01.2017 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
В обґрунтування клопотання детектив посилається на такі фактичні обставини, встановлені у ході досудового розслідування.
02.11.2016 на виконання Річного плану закупівель на 2016 рік філія «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» оголосила про проведення відкритих торгів на закупівлю палива рідинного та газу, олив мастильних (газойлі (дизельне паливо). Вказані торги проводились на підставі Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідно до Документації публічних торгів на закупівлю дизельного палива, затвердженої 01.11.2016 філією «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» здійснювалась закупівля дизельного палива у кількості 55 000 тон, з розподілом предмету закупівлі на 4 окремі процедури, 1 з яких 25 000 т та 3 по 10 000 т дизельного палива кожен.
Дізнавшись про оголошення філією «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» вказаних закупівель дизельного палива у ОСОБА_2 , який протягом тривалого часу здійснював неформальний контроль за роботою ТОВ «Вог Аеро Джет», фактично здійснюючи управління його господарською діяльністю, виник умисел на одержання неправомірної вигоди для вказаного підприємства за рахунок філії «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця».
Суть злочинного умислу ОСОБА_2 полягала у тому, щоб ТОВ «Вог Аеро Джет» за будь-яких умов мало б отримати перемогу у вищевказаних конкурсних торгах із закупівлі дизельного палива на 55 000 т, запропонувавши до постачання ціни найнижчі від цін конкурентів. В той же час ОСОБА_2 , не мав наміру забезпечувати постачання ТОВ «Вог Аеро Джет» дизельного палива на адресу філії «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» за низькою ціною, а планував після укладення договору поставки за допомогою службових осіб вказаного підприємства незаконно підвищити ціну товару шляхом укладення додаткових угод до вказаного договору, тим самим забезпечивши одержання неправомірної вигоди ТОВ «Вог Аеро Джет».
15.12.2016 та 22.12.2016 філією «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» проведено аукціони по кожному з чотирьох вищевказаних відкритих торгах, у яких ТОВ «Вог Аеро Джет» отримало перемогу, запропонувавши ціну найнижчу до постачання на рівні: 18 999 грн за 1 т; 18 799 грн, 18 499 грн та 18 719 грн за 1 т відповідно, які були значно нижчими від середніх ринкових цін.
05.01.2017 між філією «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» (Замовником), в особі начальника філії ОСОБА_1 та першого заступника начальника філії ОСОБА_3 , з однієї сторони, та ТОВ «Вог Аеро Джет» (Постачальником), в особі директора ОСОБА_4 укладено договір поставки від 05.01.2017 № ЦЗВ-14-00317-01. За умовами цього договору Постачальник мав поставити на адресу Замовника 10 000 тон дизельного палива за ціною 189 999 999 грн, таким чином за 1 т ціна складала 18 999 грн. 11.01.2017 між цими контрагентами також було укладено договори поставки № ЦЗВ-14-00817-01, № ЦЗВ-14-00917-01 та № ЦЗВ-14-001017-01, згідно яких Постачальник мав поставити на адресу Замовника 45 000 тон дизельного палива за ціною 187 999 999 грн, 184 999 999 грн та 467 999 997 грн, таким чином ціна за 1 т складала 18 799 грн, 18 499 грн та 18 719 грн відповідно. Договори укладено на умовах FCA (франко-перевізник) станція відправлення в межах України із подальшим направленням за реквізитами вантажоодержувача, які вказуються у рознарядках замовника (відповідно до вимог Інкотермс у редакції 2010 року) протягом 5 календарних днів, оплата за який здійснюється замовником протягом 5 календарних днів.
Не пізніше 05.01.2017 ОСОБА_2 з метою реалізації умислу щодо підвищення цін на поставку дизельного палива вступив у злочинну змову з керівником філії «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» - ОСОБА_1 , з яким раніше перебував у товарисько-ділових відносинах та від якого безпосередньо залежало питання щодо підвищення ціни на дизельне паливо.
За розподілом ролей ОСОБА_2 мав організувати підготовку та надіслання листів до філії «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» з повідомленням про можливість поставити дизельне паливо за цінами, вищими від встановлених у договорі, які б слугували формальними підставами для укладення додаткових угод до договорів поставки.
В свою чергу ОСОБА_1 повинен був забезпечити винесення питання щодо підвищення ціни для ТОВ «Вог Аеро Джет» на розгляд тендерного комітету філії «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» та користуючись відсутністю інформації та спеціальних знань у членів тендерного комітету про динаміку цін на дизельне паливо на ринку України, забезпечити надання таких документів, які б переконали членів тендерного комітету у законності такого підвищення ціни. Крім цього ОСОБА_1 повинен був утриматися від надання листів-рознарядок щодо замовлення дизельного палива відразу після підписання договорів поставки із ТОВ «Вог Аеро Джет» до того часу, поки додатковими угодами не буде підвищено ціну до бажаного рівня, який дозволив би отримати неправомірну вигоду ТОВ «Вог Аеро Джет», а після укладення додаткових угод мав надати якомога більшу кількість рознарядок щодо замовлення максимального обсягу дизельного палива за безпідставно підвищеними цінами.
Так 11.01.2017, не дивлячись на критично низькі залишки дизельного палива та існування реальної можливості замовити паливо за 4-ма угодами від 05.01.2017 та 11.01.2017, за якими ціна палива складала від 18 499 до 18 999 грн. за 1 т, ОСОБА_1 видав рознарядки на поставки дизельного палива для ТОВ «Вог Аеро Джет» у загальному обсязі 9 630 т, ціна якого складала від 21 300 до 22 230 грн за 1 т за договором поставки № ЦЗВ-14-02116-01 від 30.05.2016, утримавшись від замовлення дизельного палива по укладених з вказаним підприємством договорах поставки від 05.01.2017 та 11.01.2017. Аналогічним чином ОСОБА_1 надав вказівки підготувати, підписав та видав листи-рознарядки № ЦЗВ-20/84, № ЦЗВ-20/85, замовивши дизельне паливо у загальному обсязі 5 700 т по договору поставки № ЦЗВ-14-02716-01, укладеному із ТОВ «Вог Аеро Джет» ще 06.07.2016 за ціною 22 728 за 1 т.
16.01.2017 у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів між філією «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця», в особі начальника філії ОСОБА_1 та заступника начальника філії ОСОБА_5 та ТОВ «Вог Аеро Джет» в особі директора ОСОБА_4 укладено додаткові угоди № 1-2 до договорів поставки від 05.01.2017 та 11.01.2017, про підвищення ціни для ТОВ «Вог Аеро Джет» на 1 886,6 - 1 898,6 грн за 1 т по кожному з договорів. Але навіть після такого підвищення ціни ОСОБА_1 не видавав листи-рознарядки за договорами поставки від 05.01.2017 та 11.01.2017.
19.01.2017 та 20.01.2017 ОСОБА_6 , за вказівкою ОСОБА_2 підготувала та надіслала на адресу філії «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» листи за № 79, 81, 82, 84 та № 85, 88, 87, 89, які слугували формальною підставою для підвищення ціни та подальшого укладення додаткових угод до договорів від 05.01.2017 та 11.01.2017.
Після отримання листів ОСОБА_1 , у період часу з 11 до 14 години 20.01.2017 для реалізації злочинного умислу залучив ОСОБА_7 - начальника управління обліку нафтопродуктів та складського господарства - профільного члена тендерного комітету по лінії нафтопродуктів, який повинен був запевнити членів тендерного комітету у гострій необхідності та законності прийняття рішення про підвищення ціни для ТОВ «Вог Аеро Джет», тим самим забезпечити прийняття членами тендерного комітету рішення про підвищення ціни та укладення додаткових угод до договорів поставки від 05.01.2017 та 11.01.2017.
З цією метою ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_1 забезпечив підготовку та надіслання на адресу ДП «Держзовнішінформ» листа за № ЦЗВ-20/205 від 20.01.2017 щодо надання інформації станом на дату направлення запиту про рівень цін на дизельне паливо за умови 100 % оплати з відтермінуванням на 5 банківських днів.
У відповіді ДП «Держзовнішінформ» від 23.01.2017 зазначалося, що рівень цін на дизельне паливо станом на 23.01.2017 за умови 100 % оплати становить 23 000 - 23 500 грн. за 1 т та за умови відтермінування платежу на 5 банківських днів - 23 200 - 23 680 грн. за 1 т. При цьому ОСОБА_1 та ОСОБА_7 мали у своєму розпорядженні відповіді ДП «Держзовнішінформ» від 15.12.2016 та 23.12.2016, відповідно до яких ціна дизельного палива станом на 14.12.2016 та 21.12.2016 (переддень проведення аукціонів) за умови 100 % оплати становила 20 100 - 20 800 грн. за 1 т та 20 400 - 20 800 за 1 т, а за умови відтермінування платежу на 5 банківських днів 20 170 - 20 850 грн. за 1 т та 20 470 - 20 850 за 1 т. А отже останні усвідомлювали, що з часу проведення аукціонів у грудні 2016 року до 23.01.2017 ринкова ціна дизельного палива підвищилася приблизно на 11-12 %, що не давало законних підстав для подальшого підвищення ціни для ТОВ «Вог Аеро Джет» ще на 10 %.
З огляду на це ОСОБА_7 забезпечив підготовку та надіслання на адресу ДП «Держзовнішінформ» листа за № ЦЗВ-20/219 від 23.01.2017 щодо надання цінової інформації на 15.12.2016 та 22.12.2015 лише з відтермінуванням платежу на 5 банківських днів, умисно виключивши із запиту формулювання про ціну за умови 100 % оплати, оскільки за таких умов у відповіді будуть проаналізовані лише 5 аукціонів філії «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця», які проводилися 15.12.2016 та 22.12.2016 саме на таких умовах.
У відповіді ДП «Держзовнішінформ» від 24.01.2017 зазначалося, що рівень цін на дизельне паливо виключно за умови відтермінування платежу на 5 банківських днів станом на 15.12.2016 та 22.12.2016 становив 18 900-20 870 грн. за 1 т та 18 500-20 970 грн. за 1 т відповідно.
З метою прикриття злочинної діяльності 24.01.2017 ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_1 організував надіслання на адресу ТОВ «Вог Аеро Джет» листів із проханням знизити ціну на дизельне паливо, що була зазначена у листах ТОВ «Вог Аеро Джет» від 19.01.2017 та 20.01.2017.
У відповідь на ці листи ОСОБА_6 за вказівкою ОСОБА_2 , 24.01.2017 підготувала та надіслала на адресу філії «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» листи за № 125 та 126, у яких зазначалося про відсутність у ТОВ «Вог Аеро Джет» можливості знизити ціну на дизельне паливо.
25.01.2017 у приміщенні філії «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 17-Б, на підставі поданих ОСОБА_1 службових записок з додатками відбулося засідання комітету з конкурсних торгів філії «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця». На розгляд вказаного засідання було винесене питання щодо підвищення ціни на дизельне паливо для ТОВ «Вог Аеро Джет» на 9,9 %. В якості додатків до службових записок були долучені листи ТОВ «Вог Аеро Джет» від 19.01.2017, 20.01.2017 та 24.01.2017 та довідки ДП «Держзовнішінформ» від 23.01.2017 та 24.01.2017, згідно з якими вбачалося значне підвищення ціни на дизельне паливо, що насправді не відповідало дійсності у порівнянні з 15.12.2016 та 22.12.2016 (дати проведення аукціонів). Інші довідки ДП «Держзовнішінформ», які спростовували цю інформацію долучені не були.
У результаті доповіді ОСОБА_7 та на підставі документів, наданих ОСОБА_1 до службових записок, члени тендерного комітету прийняли рішення про підвищення ціни для ТОВ «Вог Аеро Джет» на 9,9 % за чотирма договорами поставки від 05.01.2017 та 11.01.2017. Таким чином, було спотворено результати торгів філії «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» при закупівельній процедурі дизельного палива.
Цього ж дня було підписано додаткові угоди № 2-3 до договорів № ЦЗВ-14-00317-01 від 05.01.2017 та № ЦЗВ-14-00817-01, № ЦЗВ-14-00917-01 та № ЦЗВ-14-001017-01 від 11.01.2017 про підвищення ціни для ТОВ «Вог Аеро Джет» на 2 084,4 грн, 2 064,5 грн, 2 022,4 грн, або на 9,9% по кожному з договорів. При цьому ринкова ціна дизельного палива за період з 16.01.2017 по 25.01.2017 навпаки знизалась в середньому на 500 грн./т. Одразу ж після цього ОСОБА_1 підписав та передав лист-рознарядку № ЦЗВ-20/302 про необхідність поставки 5 000 т дизельного палива вже по ціні 22 421,1 грн/т.
У подальшому ОСОБА_1 передав листи-рознарядки про необхідність поставки 4 000 т дизельного палива по ціні 22 421,1 грн/т, 6000 т дизельного палива по ціні 22 663,14 грн/т, 6 000 т дизельного палива по ціні 22 663,14 грн/т, 6 000 т дизельного палива по ціні 22 663,14 грн/т, 4 660 т дизельного палива по ціні 22 663,14 грн/т, 9 090 т дизельного палива по ціні 22 751,22 грн/т, 9 090 т дизельного палива по ціні 22 971,22 грн/т.
У період з 31.01.2017 по 22.02.2017 філією «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» на виконання договорів поставки № ЦЗВ-14-00317-01 від 05.01.2017 та № ЦЗВ-14-00817-01, № ЦЗВ-14-00917-01 та № ЦЗВ-14-001017-01 від 11.01.2017 здійснено перерахування грошових коштів в загальній сумі 1 132 814 838,7 грн, з яких 102 792 994,96 грн складає різниця між вартістю поставленого дизельного палива за додатковими угодами № 1-2 від 16.01.2017 за ціною дизельного палива, поставленого відповідно до додаткових угод № 2-3 від 25.01.2017.
Грунтуючись на цих обставинах, детектив робить висновок про те, що у період з січня 2017 року по лютий 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_7 за організації ОСОБА_2 вчинили зловживання службовим становищем всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Вог Аеро Джет» на суму 102 792 994,96 грн. у результаті безпідставного укладення 25.01.2017 додаткових угод № 2-3 до договорів постави від 05.01.2017 за № ЦЗВ-14-00317-01 та від 11.01.2017 за № ЦЗВ-14-00817-01, № ЦЗВ-14-00917-01 та № ЦЗВ-14-001017-01, що більше ніж у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тому є тяжкими наслідками для ПАТ «Укрзалізниця».
18.05.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичною особи, використанні свого службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
У клопотанні зазначено такі підстави для звернення із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді застави:
- наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років;
- існування ризиків, передбачених п. 1 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
За твердженням детектива, інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу.
В обґрунтування розміру застави детектив посилається на тяжкість та специфіку злочину, розмір майнової шкоди, що завдана ПАТ «Укрзалізниця», майновий стан підозрюваного та його сімейне становище.
2. Доводи сторони обвинувачення у судовому засіданні
Прокурор Кравець В.В. клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб підтримав з підстав, що наведені у ньому. Зазначив, що зібрані на теперішній час докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та підтверджують існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На його думку, застосування більш м`якого запобіжного заходу або ж незастосування жодного, на цій стадії досудового розслідування, не зможе забезпечити досягнення дієвості кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на неї процесуальних обов`язків та запобігти існуючим ризикам. Наголосив на тому, що розмір застави, визначений з урахуванням специфіки злочину, розміру шкоди, майнового стану підозрюваного та не є непомірним для останнього.
3. Доводи сторони захисту у судовому засіданні
Захисник Демченко К.М. проти доводів, наведених у клопотанні заперечив та просив відмовити у його задоволенні.
В обґрунтування заперечень послався на такі обставини:
1) необґрунтованість повідомленої підозри. Захисник зазначив, що:
- додаткові угоди № 2-3 до договорів поставки від 05.01.2017 та 11.01.2017 укладені на законних підставах. Документи, долучені стороною обвинувачення до матеріалів клопотання лише підтверджують сумлінність на належне виконання ОСОБА_1 своїх службових обов`язків. Додаткові угоди від 25.01.2017 були об`єктом перевірки Ревізійної комісії. За результатами перевірки жодних порушень з боку ОСОБА_1 при укладенні додаткових угод від 25.01.2017 та виконанні договорів від 05.01.2017 та 11.01.2017 виявлено не було. У висновках Ревізійна комісія за результатами дослідження довідок ДП «Держзовнішінформ» також зазначила, що у період з 15.12.2016 по 23.01.2017 ціна дизельного палива на ринку зросла максимально на 25,3 %, а у період з 22.12.2016 по 23.01.2017 - на 28 %. Натомість ціну дизельного палива за усіма додатковими угодами збільшено лише на 9,98 %. Практично усі свідки у кримінальному провадженні підтвердили наявність підстав та законність підвищення ціни на дизельне паливо, жодних маніпуляцій із запитами та відповідями ДП «Держзовнішінформ» ОСОБА_1 не вживав, здійснення таких запитів було стандартною процедурою. Інформація, зазначена у довідках ДП «Держзовнішінформ» станом на грудень 2016 року відповідає ринковим цінам, оскільки за такими цінами дизельне паливо пропонувалося учасникам як учасникам торгів, так і іншим замовникам;
- відсутня суб`єктивна сторона та суб`єкт. Рішення про збільшення ціни приймається колегіально виключно членами тендерного комітету на яких ОСОБА_1 жодного впливу не має. У ОСОБА_1 жодного умислу на вчинення незаконних дій не було. Більше того саме ним була розроблена формула, яка з 2018 року використовується філією у договорах з постачальниками палива, яка фактично унеможливила маніпулювання коливанням цін на паливо. За цю розробку ОСОБА_1 був нагороджений почесною грамотою ВРУ;
- у зв`язку із підвищенням цін на акциз та загалом збільшення ціни представники постачальника не надавали інформацію щодо станції відправлення дизельного палива за договорами 2017 року, що вимагалося умовами договорів. Це унеможливлювало виготовлення листів-рознарядок. В той же час, у зв`язку із критично низьким рівнем запасу дизельного палива ОСОБА_1 був вимушений видати листи-рознарядки за договорами 2016 року, які були дійсними станом на січень 2017 року та також підлягали виконанню;
- надані до клопотання документи не підтверджують обставини про які зазначає сторона обвинувачення, зокрема щодо існування товариських відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Показання деяких свідків, як-то ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ґрунтуються лише на припущеннях чи є очевидно суб`єктивними;
2) недоведення існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України:
- щодо ризику переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та/або суду. Захисник зазначає, що в оцінці існування цього ризику суд не може виходити лише із тяжкості можливого покарання, а й керуватися іншими факторами, зокрема особистими даними підозрюваного, інформацією про його моральні якості, зв`язки з державою. Так, ОСОБА_1 має постійне місце проживання, сталі соціальні зв`язки та міцний зв`язок з Україною, оскільки на території цієї держави проживають його мати, дочка та колишня дружина, з якою ОСОБА_1 підтримує стосунки. Також ОСОБА_1 є освіченим, має місце роботи (з січня 2021 року працює радником Міністра патронатної служби), за весь період трудової діяльності неодноразово був заохочений преміями, почесними грамотами, подяками, позитивно характеризується за місцями роботи. До кримінальної відповідальності раніше не притягувався. Практично усі поїздки за період з 2018 по 2019 на які посилається сторона обвинувачення в обґрунтування цього ризику були робочими. За п`ять місяців цього року та увесь 2020 рік ОСОБА_1 перетинав кордон лише один раз, що не може свідчити про його значений фінансовий стан та матеріальні можливості. Протягом усього строку досудового розслідування ОСОБА_1 безперешкодно прибував за першою вимогою детектива як у цьому кримінальному провадженні, так і у інших кримінальних провадженнях;
- щодо ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні. На цьому етапі досудового розслідування слідчим уже проведені допити свідків, відомостей про необхідність встановлення та допиту нових свідків клопотання не містить, а тому посилання детектива на існування цього ризику є безпідставним. Крім того матеріали клопотання не містить відомостей про те, що ОСОБА_1 вчиняв подібні дії у минулому. Про безпідставність ризику свідчить також тривалість досудового розслідування. Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється з 2017 року, тобто більше 4 років. З 01.03.2018 року ОСОБА_1 звільнений з посади директора Філії;
3) непомірність розміру застави.
До клопотання долучив матеріали, що характеризують ОСОБА_1 , а також витяг з проект довідки Державної аудиторської служби України від 04.06.2018, копію листа Департаменту комерційної роботи Державної адміністрації залізничного транспорту України від 16.08.2016, копію листа Міністерства оборони України від 28.09.2016.
Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав доводи, наведені захисник та просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу. Зазначив про безпідставність тверджень органу досудового розслідування про вчинення ним дій, направлених на підвищення ціни на поставку дизельного палива, оскільки саме він винайшов формулу, яка у тому числі унеможливлює здійснення зловживань за рахунок коливання ціни на паливо. Завдяки цій формулі, на момент його звільнення залишку палива вистачало на 45 діб. Також зазначив, що наміру переховуватися від органів досудового розслідування чи суду він не має. Сума застави, з огляду на сьогоднішній дохід, який становить 10 000 грн. та наявність на утриманні неповнолітньої дитини є непомірною для нього. Відомості про наявність у нього 21 тис. дол. є не актуальною, оскільки більшу частину цих коштів він вже витратив.
4. Оцінка та висновки слідчого судді
Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Під час досудового розслідування запобіжний захід може застосовуватися лише до особи, яка набула процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, а отже слідчому судді під час розгляду клопотання належить пересвідчитися у цьому.
4.1. Щодо набуття ОСОБА_1 процесуального статусу підозрюваного
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.
ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України 18.05.2021, що підтверджується долученим до клопотання письмовим повідомленням про підозру з відміткою про вручення його ОСОБА_1 18.05.2021 о 10:46.
Отже ОСОБА_1 набув статус підозрюваного у кримінальному провадженні, а тому щодо нього можуть вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
4.2 Щодо наявності обґрунтованої підозри
За змістом ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика Європейського суду з прав людини є джерелом права.
Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», «Мерабішвілі проти Грузії» можна виділити такі критерії стандарту доказування «обґрунтована підозра»:
- існування фактів та інформації, які дали змогу переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення;
- факти, якими обґрунтовується підозра можна «розумно» вважати такими, що підпадають під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність;
- обґрунтованість підозри не може встановлюватися in abstracto або ґрунтуватися на суб`єктивних припущеннях, а має підкріплюватися конкретними доказами в кримінальному провадженні;
- стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку.
При вирішенні питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Із матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України а саме у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичною особи, використанні свого службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Згідно з приміткою 1 до ст. 364 КК України службовими особами для цілей цієї статті є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Із матеріалів клопотання вбачається, що 02.11.2016 на ОСОБА_1 було покладено виконання обов`язків начальника філії «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (100 % акцій якого належать державі). Наказом від 16.12.2016 ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Філії, а наказом від 22.02.20217 на посаду директора Філії «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця». Згідно з Наказом про розподіл обов`язків між начальником філії, його заступником та головним бухгалтером на ОСОБА_1 було покладено виконання, зокрема таких обов`язків: здійснення загального керівництва Філії; розподіл обов`язків між заступниками; забезпечення організації роботи щодо створення умов для стабільного забезпечення матеріальними ресурсами філій та регіональних філій ПАТ «Укрзалізниця»; визначення основних напрямків діяльності Філії; діяти від імені Філії, представляти її у всіх взаємовідносинах з фізичних, юридичними особами, органами державної влади; організація ефективного використання майна і прибутку філії; розгляд та узгодження плану фінансово-господарської діяльності філії; здійснення заходів по забезпеченню філії кваліфікованими кадрами; забезпечення раціонального поєднання економічних і адміністративних методів керівництва; притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників філії; призначення на посади та звільнення з посад працівників філії. Із цього можна дійти висновку про те, що начальник (директор) Філії «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» з урахуванням наявних у нього організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій може вважати службовою особою для цілей ст. 364 КК України.
Згідно з ч. 4 ст. 364 КК України тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Згідно із п. 5 підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України сума неоподатковуваного мінімуму в частині кваліфікації кримінальних правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п. 169.1 ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
За цією нормою Податкового кодексу України податкова соціальна пільга встановлюється у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Згідно з ч. 2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Досудове розслідування здійснюється за ознаками злочину, що мало місце у 2016-2017 роках.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2017 року складав 1 600,00 гривень. Таким чином, податкова соціальна пільга у 2017 році становила 800 грн. А отже відповідальність могла наступати у разі спричинення шкоди на суму від 200 000 грн. В свою чергу органом досудового розслідування досліджуються обставини безпідставного укладення додаткових угод на поставку дизельного палива, які спричинили завдання збитків ПАТ «Укрзалізниця» на суму понад 102 млн. грн.
Наведені обставини, у сукупності із поясненнями прокурора наданими у судовому засіданні дають підстави для висновку про те, що описані у клопотанні дії, на момент їх вчинення, становлять кримінальне правопорушення.
Для визначення причетності ОСОБА_10 до вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України слідчим суддею у судовому засіданні досліджено, зокрема, такі докази:
- договори поставки № ЦЗВ-14-00317-01 від 05.01.2017, № ЦЗВ-14-00817-01, ЦЗВ-14-00917-01, ЦЗВ-14-001017-01, які підтверджують факт укладення договорів на поставку дизельного палива за цінами 18 999 грн. за 1 т, 18 799 грн. за 1 т, 18 499 грн за 1 та 18 719 грн. за 1 т;
- додаткові угоди № 1-2 від 16.01.2017, 25.01.2017 до договорів поставки від 05.01.2017 та 11.01.2017, які підтверджують обставини підвищення ціни на дизельне паливо. Так, за додатковою угодою № 2 від 16.01.2017 до договору поставки від 05.01.2017 вартість 1 т дизельного палива склала 20 886,60 грн. (з ПДВ), за додатковою угодою № 3 від 25.01.2017 - 22 971,00 грн. за 1 т дизельного палива. За додатковою угодою № 1 від 16.01.2017 до договору поставки від 11.01.2017 за № ЦЗВ-14-00817-01 вартість 1 т дизельного палива склала 20 686,68 грн. (з ПДВ), за додатковою угодою № 2 від 25.01.2017 - 22 751,22 грн. (з ПДВ). За додатковою угодою № 1 від 16.01.2017 до договору поставки від 11.01.2017 за № ЦЗВ 14-00917-01 вартість 1 т дизельного палива склала 20 386,68 грн. (з ПДВ), за додатковою угодою № 2 від 25.01.2017 - 22 421,10 грн. (з ПДВ). За додатковою угодою № 1 від 16.01.2017 до договору поставки від 11.01.2017 № ЦЗВ-14-01017-01 вартість 1 т дизельного палива склала 20 606,64 грн. (з ПДВ), за додатковою угодою № 2 від 25.01.2017 - 22 663,14 (з ПДВ);
- запити Філії «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» до ДП «Держзовнішінформ» за підписами ОСОБА_1 та заступника начальника філії ОСОБА_11 : із проханням провести цінову експертизу на дизельне паливо на умовах поставки FCA та умовах 100 % попередньої оплати та з відтермінуванням платежу 5 банківських днів (запит від 14.12.2016); із проханням провести цінову експертизу на дизельне паливо на умовах поставки FCA та умовах 100 % попередньої оплати та з відтермінуванням платежу 5 банківських днів (запит від 21.12.2016); із проханням провести цінову експертизу на дизельне паливо на умовах поставки FCA та умовах 100 % попередньої оплати та з відтермінуванням платежу 5 банківських днів (запит від 12.01.2017); із проханням провести цінову експертизу на дизельне паливо на умовах поставки FCA та умовах 100 % попередньої оплати та з відтермінуванням платежу 5 банківських днів (запит від 20.01.2017); із проханням провести цінову експертизу на дизельне паливо на умовах поставки FCA та з відтермінуванням платежу 5 банківських днів станом на 15.12.2016 та 22.12.2016 (запит від 23.01.2017);
- відповіді ДП «Держзовнішінформ» на запити Філії «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця»: від 15.12.2016 на запит від 14.12.2016 із інформацією про те, що станом на 14.12.2016 вартість 1 т дизельного палива за умов, визначених у запиті становитиме 20 100-20 800 грн. та 20 170-20 850 грн.; від 23.12.2016 на запит від 21.12.2016 із інформацією про те, що станом на 21.12.2016 вартість 1 т дизельного палива за умов, визначених у запиті становитиме 20 400-20 800 грн. та 20 470 - 20 850 грн.; від 13.01.2017 на запит від 12.01.2017 із інформацією про те, що станом на 13.01.2017 вартість 1 т дизельного палива за умов, визначених у запиті становитиме 22 800-23 600 грн. та 22 990-23 700 грн.; від 23.01.2017 на запит від 20.01.2017 із інформацією про те, що станом на 23.01.2017 вартість 1 т дизельного палива за умов, визначених у запиті становитиме 23 000-23 500 грн. та 23 200 - 23 680 грн.; від 24.01.2017 на запит від 23.01.2017 із інформацією про те, що станом на 15.12.2016 та 22.12.2016 вартість 1 т дизельного палива за умов, визначених у запиті становитиме 18 900-20 870 грн. та 18 500-20 970 грн. відповідно;
- листи ТОВ «Вог Аеро Джет» на ім`я начальника філії «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» ОСОБА_1 від 19.01.2017 та 20.01.2017 (№ 79, 81, 82, 84, 87, 88, 89) та 23.01.2017 із проханням про підвищення ціни за одиницю товару на 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку;
- листи за підписом начальника філії «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» ОСОБА_1 та заступника начальника ОСОБА_5 до ТОВ «Вог Аеро Джет» від 24.01.2017 із проханням про зниження ціни на дизельне паливо;
- листи ТОВ «Вог Аеро Джет» на ім`я начальника філії «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» ОСОБА_1 від 25.01.2017 із інформацією про відсутність можливості знизити ціну на дизельне паливо;
- службові записки начальника філії «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» ОСОБА_1 від 25.01.2017, підготовлені, у тому числі ОСОБА_7 щодо погодження укладення додаткових угод до договорів поставки дизельного палива за цінами, запропонованими ТОВ «Вог Аеро Джет». У службовій записці ОСОБА_1 послався та долучив в якості додатків довідки ДП «Держзовнішінформ» від 23.01.2017 та 24.01.2017 та листи ТОВ «Вог Аеро Джет» щодо необхідності підвищення ціни на поставку дизельного палива;
- протоколи засідання тендерного комітету філії «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» від 25.01.2017 на яких, на підставі службової записки ОСОБА_1 та документів, долучених до службової записки, прийнято рішення про підвищення ціни предмета договорів поставки від 05.01.2017 та 11.01.2017;
- листи-рознарядки на поставку дизельного палива від 11.01.2017 та 12.01.2017 за договорами, укладеними із ТОВ «Вог Аеро Джет» 30.05.2016 та 06.07.2016, а не за договорами від 05.01.2017 та 11.01.2017;
- оперативна інформація про відвантаження, залишки дизельного палива та дизельних масел на залізницях України станом на 03.01.2017, 12.01.2017, 13.01.2017, 16.01.2017, 25.01.2017, яка підтверджує низький залишок палива на певні дати у січні 2017 року;
- листи-рознарядки від 25.01.2017, 27.01.2017, 31.01.2017, 03.02.2017, 07.02.2017, 10.02.2017, 15.02.2017, 17.02.2017 про необхідність поставки 5000 т по ціні 22 421,1 грн., 4 000 т дизельного палива по ціні 22 421,1 грн/т, 6000 т дизельного палива по ціні 22 663,14 грн/т, 6 000 т дизельного палива по ціні 22 663,14 грн/т, 6 000 т дизельного палива по ціні 22 663,14 грн/т, 4 660 т дизельного палива по ціні 22 663,14 грн/т, 9 090 т дизельного палива по ціні 22 751,22 грн/т, 9 090 т дизельного палива по ціні 22 971,22 грн/т, яке підтверджує, що ОСОБА_1 замовив великі обсяги дизельного палива лише після укладення додаткових угод про підвищення ціни;
- висновок комісійної судової товарознавчої експертизи № 5539/5540/17-53 від 16.11.2017, згідно з яким середня ринкова ціна дизельного палива на товарному ринку України на дати укладення договорів та підписання додаткових угод становила: на 15.12.2016 - 20 540,91 грн./1 т; на 22.12.2016 - 20 800 грн./1 т; 16.01.2017 - 23 631,82 грн.; 25.01.2017 - 23 173,33 грн.;
- висновок судово-економічної експертизи № 222/20 від 21.01.2021 згідно з яким розмір збитків філії «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» за договорами поставки дизельного палива від 05.01.2017 та 11.01.2017 склав 102 792 994,96 грн.;
- протоколи допиту свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які були членами тендерного комітету філії «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця», які надали пояснення щодо обставин прийняття рішення від 25.01.2017 про укладення додаткових угод про підвищення ціни на поставку дизельного палива. Обидва свідки надали пояснення про те, що не звернули увагу на зміст інформації у довідках ДП «Держзовнішінформ» в частині умов поставки;
- протокол допиту свідка ОСОБА_11 , який надав пояснення про те, що хоча і підписував цінові запити на ДП «Держзовнішінформ», але він був лише другим підписантом, форму та формулювання запиту не затверджував і фаховими знаннями у галузі нафтопродуктів не володіє;
- протокол допиту свідка ОСОБА_5 , який пояснив, що куратором закупівлі нафтопродуктів відповідно до розподілу обов`язків був начальник філії;
- протокол допиту свідка ОСОБА_8 , який надав пояснення щодо обставин розмови із ОСОБА_7 та ОСОБА_1 щодо підвищення ціни на дизельне паливо за договорами, укладеними із ТОВ «Вог Аеро Джет»;
- протокол огляду речей і документів від 18.02.2020 - інформації з комп`ютера-моноблока, вилученого у ОСОБА_2 на якому виявлено переписку у Вотсап з акаунтом « ОСОБА_1 », зокрема щодо обставин подачі листів-рознарядок, поведінки ОСОБА_15 з приводу підстав підвищення у січні ціни на поставку дизельного палива;
- протокол огляду від 23.04.2020 - диску з інформацією про з`єднання абонентів за період з 01.08.2015 по 05.05.2017, файлів з комп`ютера-моноблока, вилученого у ОСОБА_2 , де зазначено, що протягом 22.12.2016 по 27.02.2017 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відбулося 135 з`єднань, у тому числі у день проведення закупівель та підписання додаткових угод.
Досліджені докази свідчать про те, що дійсно могли мати місце обставини, про які зазначається у клопотанні органу досудового розслідування, а також формують у слідчого судді внутрішнє переконання щодо причетності до цих подій ОСОБА_1 .
У світлі обставин цього кримінального провадження досліджених матеріалів достатньо для того, щоб у рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність «обґрунтованої підозри».
Доводи сторони захисту встановлених обставин не спростовують та є предметом перевірки під час судового розгляду.
Досліджені докази, зокрема, нормативні акти, якими визначено обсяг повноважень ОСОБА_1 (питання організації роботи по забезпеченню нафтопродуктами, згідно з розподілом обов`язків, відносилося саме до повноважень начальника філії; начальник філії діє від імені Філії, представляє її у всіх взаємовідносинах з фізичних, юридичними особами, органами державної влади; організовує ефективне використання майна і прибутку філії), протоколи огляду та протоколи допиту свідків дають підстави вважати, що доводи сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_1 , в силу займаної ним посади, міг відповідно до описаних у повідомленні про підозру обставин, здійснити зловживання службовим становищем не є не спроможними.
Питання про те, чи міг ОСОБА_1 в силу займаної ним посади здійснити реальний вплив на прийняття рішення тендерним комітетом про зміну ціни договору поставки відноситься до оцінки доказів, яке є предметом судового розгляду, а тому доводи захисника щодо недоведення органом досудового розслідування використання ОСОБА_1 саме власних службових повноважень не виключають наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину.
Слід наголосити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини стандарт доказування «обґрунтована підозра» є найнижчим стандартом доказування в кримінальному процесі й не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення.
Довідка Державної аудиторської служби України від 04.06.2018 за результатами ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності філії «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» за період з 01.06.2016 по 31.12.2017 висновків органу досудового розслідування щодо можливого вчинення ОСОБА_1 дій по маніпуляції цінами на дизельне паливо на певні дати, також не спростовує, оскільки аудиторська служба при перевірці обґрунтованості підвищення ціни керувалася довідками ДП «Держзовнішінформ» від 23.01.2017 та 24.01.2017, у яких містилися відомості про вартість дизельного палива на 23.01.2017 на умовах 100 % попередньої оплати та з відтермінуванням платежу 5 банківських днів та вартість дизельного палива станом на 15.12.2016 та 22.12.2016 лише за умови відтермінування платежу 5 банківських днів. Відомості у цих довідках, враховуючи умови запиту, за твердженням органу досудового розслідування, суттєво відрізняються від відомостей про середню вартість дизельного палива на дату проведення закупівель, що була відома ОСОБА_1 .
Доведення стороною обвинувачення існування обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України є підставою для застосування запобіжного заходу.
4.3. Щодо існування ризиків
В обґрунтування клопотання детектив посилається на існування таких ризиків:
- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;
- ризик незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні;
Так відповідно до клопотання про існування ризику переховування від органів досудового розслідування свідчать: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України; наявність достатніх майнових ресурсів, які дадуть можливість переховуватися від слідства та суду, на що вказують інформація про доходи ОСОБА_1 за 2015-2020 рр. (4 451 686 грн.) та те, що ОСОБА_1 у період з 2016 по 2020 рік перетинав державний кордон у напрямку виїзд 40 разів.
В обґрунтування існування ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні детектив посилається на авторитет посади, яку обіймав ОСОБА_1 на момент вчинення злочину та можливість у зв`язку із цим здійснити незаконний вплив на осіб, які були підлеглими ОСОБА_1 та якими відома інформація про обставини кримінального правопорушення.
Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення, слідчий суддя виходить із такого.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у способи, визначені у ч. 1 ст. 177 КПК України слід вважати наявними у разі встановлення під час розгляду клопотання вірогідності їх здійснення. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні та обставини, встановлені під час його розгляду, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 зможе переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування.
Так ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Характер цього злочину пов`язаний з корисливою спрямованістю та використанням службового становища, що може свідчити про свідому позапроцесуальну поведінку. Санкція ч. 2 ст. 364 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже цей злочин відноситься до тяжких корупційних злочинів.
Звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, за вчинення цього злочину КК України не передбачено. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
Крім того слідчий суддя враховує, що у цьому кримінальному провадженні досліджуються обставини завдання збитків ПАТ «Укрзалізниця» на суму понад 102 млн. грн.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження.
У оцінці існування цього ризику слідчий суддя також враховує відомості про майновий стан підозрюваного. Так згідно з матеріалами клопотання ОСОБА_1 упродовж 2016-2020 рр. 40 разів перетинав державний кордон країни в напрямку виїзду, офіційний дохід ОСОБА_1 упродовж 2015-2020 склав 4 451 686 грн. Ці дані сукупно можуть свідчити про достатній фінансовий стан підозрюваного та наявність у зв`язку із цим об`єктивної можливості існування певний час в умовах розшуку. Захисник у судовому засіданні зазначив, що більшість із поїздок були робочими та не є свідченням достатку ОСОБА_1 , але відомостей, які б надали можливість підтвердити ці твердження матеріали клопотання не містять і стороною захисту не надані.
Наведені обставини у сукупності дають підстави для висновку про існування ризику переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування чи суду.
Стороною захисту надано матеріали, які вказують на те, що ОСОБА_1 офіційно працевлаштований (з 19.01.2021 є радником Міністра молоді та спорту України патронатної служби), за місцем роботи характеризується позитивно, за час перебування на посаді директора філії «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» нагороджений Грамотою ВРУ за заслуги перед Українським народом, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_16 , 2015 року народження, яка проживає з матір`ю.
Разом з цим, з урахуванням встановлених обставин, ці відомості про ОСОБА_1 не спростовують існування високої вірогідності вчинення ОСОБА_1 дій із переховування.
Ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні
Слідчий суддя вважає обґрунтованим твердження сторони обвинувачення про існування цього ризику.
Так більшість свідків у кримінальному провадженні є працівниками або колишніми працівниками філії «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця», де ОСОБА_1 до 01.03.2018 працював на посаді директора (начальника). Ця посада наділяла його певними організаційно-розпорядчими функціями та адміністративно - господарськими функціями, у тому числі можливим авторитетом до інших осіб. Отримані під час спільної праці дружні, приятельські стосунки, або відносини, які випливають із почуття поваги та авторитету, мають зазвичай тривалий характер і формують сталі соціальні зв`язки, які у випадку необхідності можуть бути використані з метою впливу на показання свідків у цьому кримінальному провадженні як самостійно, так і через інших осіб. Це свідчить про можливість використання ОСОБА_1 цих відносин з метою впливу на показання свідків у цьому кримінальному провадженні.
При оцінці існування цього ризику слідчий суддя також виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом. Наведене спростовує твердження захисника щодо безпідставності посилання на існування ризику незаконного впливу на свідків у зв`язку із тим, що свідки уже допитані.
У судовому засіданні також встановлено обставини, які свідчать про достатньо тісні відносини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, іншого підозрюваного у кримінальному провадженні) засновані на спільних діях, пов`язаних із постачанням дизельного палива. Взаємна зацікавленість підозрюваних у показаннях одне одного створює передумови відповідного незаконного впливу. Так само існують обставини незаконного впливу і на іншого підозрюваного - ОСОБА_7 , який фактично був підлеглим ОСОБА_1 .
Отже у судовому засіданні стороною обвинувачення доведено існування як ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, так і ризику незаконно впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
4.4. Значення інших обставин в контексті встановлених ризиків та з`ясування можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, який зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).
Так слідчий суддя враховує, що:
- інкримінований ОСОБА_1 злочин відноситься до тяжких та у разі визнання ОСОБА_1 винуватим йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, за вчинення цього злочину КК України не передбачено;
- стороною обвинувачення доведено існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 вищевказаного злочину;
-розлучений, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_16 , 2015 року народження, яка проживає разом з матір`ю;
- ОСОБА_1 офіційно працевлаштований - є радником Міністра молоді та спорту патронатної служби;
- згідно з наданою характеристикою з місця роботи ОСОБА_16 зарекомендував себе як досвідчений, відповідальний, ініціативний працівник, який володіє високими організаторськими здібностями, легко справляється з поставленими завданнями, здатний вирішувати складні завдання, володіє високими професійними знаннями і навичками, оперативно приймає рішення, швидко реагує на зміни в обстановці, користується авторитетом та повагою у керівництва та працівників;
- має відзнаки у вигляді Грамоти ВРУ за заслуги перед Українським народом;
- упродовж 2016-2020 рр. 40 разів перетинав державний кордон країни в напрямку виїзду, офіційний дохід ОСОБА_1 упродовж 2015-2020 склав 4 451 686 грн., що може свідчити про те, що ОСОБА_1 є достатньо забезпеченим.
- ОСОБА_1 раніше не судимий, відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.
Згідно з ч. 1 ст. 182 КК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
З урахуванням доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 тяжкого злочину та існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також враховуючи індивідуальні обставини підозрюваного, передбачені ст. 178 КПК України, про які зазначено вище, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 є необхідним. У світлі встановлених обставин, на переконання слідчого судді, саме запобіжний захід у вигляді застави здатен запобігти існуючим ризикам, оскільки ризик звернення застави у дохід держави буде стримуючим фактором у вчиненні ОСОБА_1 позапроцесуальних дій.
Більш м`якими запобіжними заходами у порівняні із заставою є особиста порука та особисте зобов`язання. Але з урахуванням встановлених обставин, характеру справи, існуючих ризиків, на теперішній час, застосування більш м`яких запобіжних заходів, як-то особистого зобов`язання чи особистої поруки (з урахуванням відсутності потенційних поручителів) не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.
Застава ж як запобіжний захід має середній рівень суворості та з урахуванням встановлених обставин може повною мірою запобігти існуючим ризикам кримінального провадження без надмірного обмеження свободи підозрюваного. При чому якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.
За таких підстав клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про застосування запобіжного заходу у вигляді застави є обґрунтованим.
4.5. Щодо розміру застави
Вирішуючи питання про розмір застави слідчий суддя виходив із такого.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави (абзац 4 п. 16 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013).
Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
У клопотанні про застосування запобіжного заходу детектив просить визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 000 грн.
Визначаючи таку суму застави та стверджуючи про неможливість застави у межах, визначених ч. 5 ст. 182 КПК України забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків детектив зазначає про тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, відомості про особу підозрюваного, розмір шкоди, майновий стан підозрюваного. При чому на підтвердження майнового стану детектив серед іншого посилається на те, що у декларації із інформацією за 2021 рік ОСОБА_1 зазначив про наявність у нього готівкових коштів у сумі 21 000 дол. США. У судовому засіданні ОСОБА_1 цю обставину не спростовував, але ця обставина документально не підтверджена, оскільки у наданій слідчому судді копії декларації ця інформація відсутня.
Водночас, з урахуванням обставин, встановлених під час розгляду клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що застава у розмірі, визначеному у межах п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання підозрюваною процесуальних обов`язків у цьому кримінальному провадженні.
Визначаючи розмір застави, який належить застосувати до підозрюваного слідчий суддя враховує:
- відомості про дохід ОСОБА_1 (за період з 2015-2020 його офіційний дохід склав 4 451 686 грн.);
- сімейний стан ОСОБА_1 , а саме наявність на утриманні малолітньої дитини;
- характер кримінального правопорушення та розмір завданих збитків (понад 102 млн. грн.);
- тривалість досудового розслідування (досудове розслідування триває більше 4 років).
Усі вищенаведені обставини у сукупності переконують слідчого суддю у тому, що застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних громадян є такою, що здатна забезпечити належну процесуальну поведінку з боку підозрюваного та не є непомірною для нього. Водночас ризик звернення грошових коштів у такому розмірі у дохід держави, з урахуванням майнового стану підозрюваного, у повній мірі здатен забезпечити виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків.
4.6. Щодо обов`язків, що визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України, які належить покласти на підозрюваного у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та строку, на який їх належить покласти
У клопотанні детектив просив покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати на першу вимогу до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000065;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу детектива, прокурора або суду;
3) повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюються досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000065, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, яка працює чи працювала у ПАТ «Укрзалізниця» та ТОВ «Вог Аеро Джет» (ТОВ «Воленс Трейд»), а також з іншими підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні;
5) утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають АТ «Укрзалізниця» та ТОВ «Вог Аеро Джет» (ТОВ «Воленс Трейд»);
6) здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Із матеріалів клопотання вбачається, що місцем проживання та реєстрації ОСОБА_1 є місто Київ. Працевлаштований він також у Києві. Дитина проживає разом із матір`ю (колишньою дружиною) також у м. Києві. А тому слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_1 обов`язок не відлучатися із зазначенням конкретного населеного пункту, у цьому випадку м. Києва.
На теперішній час у кримінальному провадженні допитані свідки ОСОБА_17 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_8 , ОСОБА_20 , ОСОБА_4 , ОСОБА_21 , ОСОБА_3 , а також є двоє інших підозрюваних - ОСОБА_2 та ОСОБА_7 . Оскільки матеріали клопотання не містять відомостей про необхідність встановлення та допиту інших свідків слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язок утримуватися від спілкування з конкретними особами відомості про яких містяться у матеріалах клопотання. Визначення цього обов`язку у редакції, запропонованій органом досудового розслідування у світлі встановлених обставин є неконкретним.
Слідчий суддя не вбачає підстав для покладення на ОСОБА_1 обов`язку утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають АТ «Укрзалізниця» та ТОВ «Вог Аеро Джет» (ТОВ «Воленс Трейд»), оскільки вважає, що інші процесуальні обов`язки, про які зазначено вище з урахуванням встановлених обставин, які стосуються особи ОСОБА_1 у повній мірі здатні забезпечити досягнення мети запобіжного заходу.
Покладення таких обов`язків, за виключенням обов`язку утриматися від відвідування певних місць необхідне для забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання існуючим ризикам та ефективності здійснення кримінального провадження. Покладення цих обов`язків дасть можливість органу досудового розслідування здійснювати контроль за належною процесуальною поведінкою підозрюваного.
Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. Тому строк дії покладених на підозрюваного обов`язків встановлюється слідчим суддею до 21.07.2021, але в межах строку досудового розслідування.
За наведених вище обставин клопотання детектива Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Кривонос Д.В. про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави належить задовольнити частково.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 194, 372 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Клопотання детектива Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Кривонос Д.В. задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ) запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:
1) прибувати на першу вимогу до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000065;
2) не відлучатися із міста Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;
3) повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюються досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000065, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування щодо обставин кримінального провадження № 52017000000000065 з ОСОБА_17 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_8 , ОСОБА_20 , ОСОБА_4 , ОСОБА_21 , ОСОБА_3 , а також з підозрюваними у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_2 та ОСОБА_7 ;
5) здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити на два місяці до 21.07.2021, але в межах строку досудового розслідування.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунку UA678201720355279004000096000.
Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя Т. Р. Хамзін