- Головуючий суддя (ВАКС) : Ногачевський В.В.
Справа № 991/3352/21
Провадження № 1-кс/991/3408/21
УХВАЛА
21 травня 2021 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4,
детектива ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3, подану в інтересах ОСОБА_4, на рішення детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 від 30.04.2021 про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №52020000000000473 від 28.07.2020.
(1) Короткий виклад змісту поданої скарги
19.05.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена скарга.
Відповідно доїї змісту Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №52020000000000473 від 28.07.2020 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 27, ч.4 ст.369 Кримінального кодексу України (далі КК України).
За версією органу досудового розслідування, у період з 01.06.2020 по 12.06.2020 ОСОБА_4 увійшов із ОСОБА_7 і ОСОБА_8 у злочинну змову з метою організації надання неправомірної вигоди заступнику Генерального прокурора - керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 у розмірі 5 мільйонів доларів США за прийняття ним рішення про закриття кримінального провадження №42014000000001590 від 17.11.2014 за, начебто, підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України, та внесення до ЄРДР відомостей про закриття цього провадження на підставі п. З ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) (за недоведеністю).
На думку слідства, ОСОБА_4, нібито, виступив організатором вчинення вказаного злочину, надавши ОСОБА_7 відповідні вказівки щодо передачі неправомірної вигоди.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 17.08.2020 відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а ухвалою цього ж суду від 02.09.2020 щодо нього надано дозвіл на спеціальне досудове розслідування.
Як зазначається у клопотанні, 06.04.2021 захисником ОСОБА_3 було подано клопотання детективу НАБУ про проведення слідчої дії, а саме допиту за участю сторони захисту ОСОБА_10 як свідка.
12.04.2021 детективом прийнято рішення про відмову у задоволенні цього клопотання.
21.04.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду постанову детектива від 12.04.2021 скасовано та зобов`язано його повторно розглянути клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 від 06.04.2021 впродовж трьох днів з дня, наступного після отримання копії ухвали.
30.04.2021 постановою детектива ОСОБА_6 повторно відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про допит свідка ОСОБА_10 .
Захисник вважає відмову детектива у задоволенні клопотання безпідставною, а постанову такою, що підлягає скасуванню.
Відповідно до викладу змісту клопотання, необхідність допиту ОСОБА_10 як свідка полягає у тому, що єдиним доказом, на який посилається сторона обвинувачення на підтвердження вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України, є протокол огляду речей від 22.06.2020, складений детективом НАБУ.
Відповідно до вказаного протоколу детективом оглянуто картку пам`яті, на якій наявна архівна копія інформації з мобільного телефону ОСОБА_7 з абонентським номером НОМЕР_1, начебто, вилученого на місці вчинення злочину. У протоколі відображено листування у месенджері WhatsApp, начебто, ОСОБА_7 за номером НОМЕР_1 із контактом за номером телефону НОМЕР_2, який, за версією слідства, належить ОСОБА_4 .
Водночас, нещодавно захиснику стало відомо про існування вироку Обухівського районного суду Київської області від 28.12.2020, яким засуджено ОСОБА_11 за вчинення злочину, передбаченого ч.З ст.15, ч.2 ст.190 ККУкраїни.
Зі змісту вказаного вироку вбачається, що номер телефону НОМЕР_2 був у користуванні ОСОБА_11 .
Як вбачається із рішення, судом визнано доведеним, що ОСОБА_11 за допомогою абонентського номера НОМЕР_2, що встановлений у месенджері WhatsApp, направляв повідомлення у месенджері WhatsApp абоненту НОМЕР_1 та на абонентський номер ОСОБА_10 НОМЕР_3, з огляду на що суд дійшов висновків, що в діях ОСОБА_11 містяться ознаки незакінченого замаху на заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у злочині, передбаченому ч. З ст. 15, ч. 2 ст. 190 ККУкраїни. У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_10 має статус потерпілого.
Захисник зазначає, що відомості, отримані в порядку допиту ОСОБА_10 як свідка, можуть містити фактичні дані, на підставі яких буде встановлена наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
На думку захисника ОСОБА_3, доводи детектива щодо недоцільності проведення допиту свідка ОСОБА_10, оскільки для проведення цієї слідчої дії є необхідність у встановленні інших даних, шляхом проведення інших процесуальних дій, допиту свідка ОСОБА_11 та ознайомлення з матеріалами справи не ґрунтується на положеннях КПК та є такою, що грубо порушує права та законні інтереси заявника.
(2) Позиції учасників, висловлені у судовому засіданні
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав подану скаргу з підстав, зазначених у ній. Просив долучити до матеріалів скарги копії ухвали слідчого судді ОСОБА_12 від 21.04.2021, клопотання про допит свідка від 06.04.2021, ухвали слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 16.02.2021, протоколу огляду предмета від 30.11.2020, висновку експертів від 15.12.2020. Додатково пояснив, що 01.02.2018 ОСОБА_4 покинув територію України, тому єдиним можливим засобом комунікації із певними особами, що перебувають в Україні, був мобільний зв`язок. При цьому, відповідно до змісту доданого до клопотання вироку номер мобільного телефону НОМЕР_2 належить ОСОБА_11, який використовував його з метою шантажу ОСОБА_10, тобто цей номер не належить ОСОБА_4 . Про існування вказаного вироку адвокат дізнався після проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_13 . На думку захисника, постанова детектива про відмову у задоволенні клопотання є необґрунтованою, її мотивування не відрізняється від попередньо скасованої слідчим суддею постанови. Детектив лише додав посилання на вирок.
Детектив ОСОБА_5 вказав на необґрунтованість поданої скарги. ОСОБА_7 здійснювала листування через месенджер Whatsapp із ОСОБА_4 . Таке листування стосувалось питань вчинення злочину з метою закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_4 . У листуванні згадувалось про можливість ОСОБА_7 діяти в інтересах ОСОБА_4 . Абонент, з яким здійснювала листування ОСОБА_7, був підписаний у телефоні «ЗНВ». Останній навіть надсилав ОСОБА_7 певні особисті фотокартки. Абонентський номер НОМЕР_2 під час спілкування знаходився за кордоном. Таким чином, детектив вказав, що у органу досудового розслідування є достатньо відомостей, які підтверджують, що вказаний номер телефону належить саме ОСОБА_4, а не іншій особі.
Він також додав, що адвокат ОСОБА_3 звернувся до НАБУ із двома клопотаннями про допит свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Про допит останніх постановами детектива було відмовлено. Після чого, слідча суддя Вищого антикорупційного суду скасувала постанову, що стосується свідка ОСОБА_11 та зобов`язала НАБУ допитати останнього. Стосовно ОСОБА_10 слідча суддя лише скасувала постанову детектива, єдиним мотивом чого стала її недостатня обґрунтованість. В подальшому, детективами було повторно розглянуто клопотання адвоката ОСОБА_3 та відмовлено у його задоволенні. Підставою для відмови у задоволенні клопотання, зокрема, стало те, що необхідність допиту цього свідка адвокат аргументував виключно наявністю вироку Обухівського районного суду Київської області. Інших документів до клопотання додано не було. Водночас, на думку детектива, судом у вироку обставини описані не повно. Крім того, у частині вироку, де вирішується доля речових доказів, судом прийнято рішення про повернення, зокрема, планшету ОСОБА_11 як власнику, хоча інші речові докази залишені у матеріалах справи. Детектив зазначив, що допит ОСОБА_10 є передчасним та недоцільним на цьому етапі, адже не здобуто достатньо інформації, яка може свідчити про те, що вказаній особі відомі певні відомості щодо обставин кримінального провадження. У разі здійснення допиту ОСОБА_10 не буде досягнуто мети слідчої дії, як наприклад перевірка вже здобутих відомостей. Відтак, наразі немає необхідності у допиті ОСОБА_10
(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні скарги
На досудовому провадженні може бути оскаржене, зокрема, рішення слідчого про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій (п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК).
Главою 20 КПК допит віднесений до слідчих дій. Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 1, 2 ст. 223 КПК).
Відповідно до ст. 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів, зокрема, є показання. Вони становлять собою відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.
Згідно з ч.1 ст. 93 КПК збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом. При цьому, відповідно до вимог ч. 2 ст. 22 КПК сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Частина третя статті 93 КПК передбачає, що сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом, зокрема, ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій. Ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
Згідно зі ст. 220 КПК клопотання сторони захисту про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Вимоги до змісту постанови детектива визначені у ч.5 ст.110 КПК, зокрема, у її мотивувальній частині повинен міститися зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК.
Правова природа проваджень, які здійснюються слідчим суддею за п. 7 ч.1 ст. 303 КПК, передбачає не лише перевірку дотримання уповноваженим суб`єктом закону при вирішенні клопотань про проведення слідчих дій, а опосередковано й оцінки таких клопотань на предмет обґрунтування необхідності їх здійснення. В даному випадку ставиться питання про проведення слідчої (розшукової) дії - допиту. Отже, слід дослідити оскаржуване рішення детектива на предмет його законності і обґрунтованості у сукупності з необхідністю проведення даної слідчої дії з точки зору досягнення її мети у кримінальному провадженні.
Так, 08.04.2021 до НАБУ надійшло клопотання ОСОБА_3 про допит свідка ОСОБА_10 за участю сторони захисту. Клопотання зумовлене необхідністю встановлення приналежності певній особі номеру мобільного телефону НОМЕР_4, оскільки за твердженнями органу досудового розслідування ОСОБА_4 вчинив інкримінований йому злочин за допомогою його використання.
За результатами розгляду вказаного клопотання детектив виніс постанову від 12.04.2021, якою в задоволенні клопотання відмовив.
Цю постанову ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.04.2021 було скасовано, оскільки «мотивувальна частина постанови детектива від 12.04.2021 не містить достатніх та переконливих мотивів, що дали підстави стверджувати про недоцільність та передчасність проведення допиту зазначеного стороною захисту у клопотання свідка на даний час», «детектив у постанові не навів жодного посилання на викладені стороною захисту у клопотанні обставини зміст вироку Обухівського районного суду Київської області від 28.12.2020, не спростував заявлену адвокатом необхідність та доцільність проведення допиту свідка ОСОБА_10 » Крім того, слідчий суддя зобов`язала уповноважену особу НАБУ розглянути клопотання адвоката ОСОБА_3 повторно.
На виконання вказаного судового рішення, 30.04.2021 детективом НАБУ ОСОБА_6 винесено постанову, якою відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 . Постанову обґрунтовано тим, що відомостей, викладених у клопотанні адвоката та у доданому до нього вироку, не достатньо для прийняття рішення про проведення вказаної слідчої дії. Обмежений виклад інформації у клопотанні адвоката позбавляє можливості досягти мети слідчої дії, зокрема отримати нові докази, чи перевірити вже отримані раніше, оскільки з метою повноти та об`єктивності проведення цієї слідчої дії є необхідність у встановленні інших даних, шляхом проведення слідчих та процесуальних дій, зокрема допиту ОСОБА_11, ознайомлення з матеріалами судової справи, у якій останнього засуджено, з метою одержання інформації про роль ОСОБА_10, а також його можливість володіти інформацією, що становить інтерес для проведення досудового розслідування цього кримінального провадження. У постанові також зазначено, що необхідність проведення вказаної слідчої дії на даний час не підтверджується матеріалами клопотання адвоката та доданим до нього вироком суду, зокрема не зазначається якими саме даними ОСОБА_10 може володіти, яке відношення до цього кримінального провадження вони можуть мати.
Оцінюючи вмотивованість постанови детектива від 30.04.2021, слідчий суддя насамперед вважає за необхідне зазначити, що справді наразі допит ОСОБА_10 може виглядати передчасним, адже слушним було б здійснення ряду слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, зокрема проведення допиту свідка ОСОБА_11 чи дослідження матеріалів судової справи Обухівського районного суду Київської області. Водночас, доцільність та необхідність допиту зазначеної особи як свідка, в тому числі на пізніших етапах досудового розслідування, існує та слідує безпосередньо зі змісту вироку, наданого детективу на обґрунтування клопотання адвокатом ОСОБА_3 . І його можна здійснити або ж повторно після проведення зазначених у постанові детектива заходів, або після їх проведення. А сторона захисту, у разі явного зволікання з боку органу досудового розслідування, вправі звернутися до слідчого судді з проханням встановлення строків проведення такої слідчої дії.
Так, відповідно до наданих матеріалів, зокрема ухвал слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.04.2021, кримінальне провадження №52020000000000473 від 28.07.2020 здійснюється за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України. За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_4, будучи підозрюваним у кримінальному провадженні №42014000000001590, діючи як організатор, та за попередньою змовою з ОСОБА_7, ОСОБА_14 та ОСОБА_8, у період з 01.06.2020 до 11.06.2020 запропонував надати неправомірну вигоду у розмірі 5 млн доларів США, а 12.06.2020 надав таку неправомірну вигоду ОСОБА_15 ( ОСОБА_16 ) для передачі керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора за закриття кримінального провадження в частині підозрюваного ОСОБА_4 .
Згідно з протоколом огляду речей від 22.06.2020 та пояснень учасників, наданих у судовому засіданні, важливе значення у процесі доказування має листування у месенджері WhatsApp між ОСОБА_7 за номером НОМЕР_1 із контактом за номером телефону НОМЕР_2, який за версією слідства належить ОСОБА_4 .
При цьому, відповідно до змісту вироку Обухівського районного суду Київської області від 28.12.2020, ОСОБА_11 із невстановленою слідством особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, за допомогою абонентського номеру НОМЕР_2 направляв повідомлення в месенджері WhatsApp абоненту НОМЕР_1 . Останній, за версією органу досудового розслідування, належить ОСОБА_7 .
ОСОБА_10 є потерпілим у вказаному кримінальному провадженні. На номер телефону останнього ОСОБА_11 неодноразово надсилав різного змісту повідомлення.
Із вказаних обставин вбачається, що доказуванню у кримінальному провадженні підлягає належність зазначеного номеру телефону НОМЕР_2 саме ОСОБА_4 . При цьому, ОСОБА_10 можуть бути відомі обставини щодо власника зазначеного номеру мобільного телефону. Крім цього, ОСОБА_10, як особа, яка могла отримувати певні повідомлення від ОСОБА_11, зможе пояснити період коли вони надходили на його номер, можливі зв`язки між учасниками кримінального провадження №52020000000000473 та провадження, що перебувало на розгляді у Обухівському районному суді Київської області, а також, за наявності такої необхідності, надати свій телефон для огляду чи експертного дослідження тощо.
Слідчий суддя вважає, що допит ОСОБА_10 забезпечить досягнення мети цієї слідчої дії - перевірку уже здобутих доказів на предмет їх достовірності, і як наслідок - виключення з кримінального провадження недостовірних відомостей. При цьому, варто зауважити, що чинний КПК не містить вимоги щодо строків допиту свідка, ініційованого стороною захисту. Відтак, орган досудового розслідування матиме можливість здійснити допит свідка після вчинення інших необхідних слідчих (розшукових) та процесуальних дій.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. При цьому, сторона обвинувачення, згідно зі ст.349 КПК, має змогу самостійно визначити обсяг доказів, що підлягають дослідженню під час розгляду справи по суті та відповідно або ж заявити про допит певного свідка чи ні (якщо досудове розслідування буде закінчено направленням до суду обвинувального акту).
Слідчий суддя враховує, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження доказів сторона захисту матиме змогу реалізувати своє право на допит свідків під час судового розгляду відповідно до ст. 352 КПК. Проведення слідчої дії за участю сторони захисту саме на етапі досудового розслідування сприятиме завданням кримінального провадження, забезпеченню швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 307 КПК слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може, зокрема, скасувати рішення слідчого чи прокурора, зобов`язати вчинити певну дію.
Враховуючи усе вищезазначене, постанова детектива про відмову стороні захисту в задоволенні клопотання хоча й містить мотиви, з якими слідчий суддя погодився, щодо передчасності здійснення такої слідчої дії, водночас допит ОСОБА_10 є необхідним та доцільним. Він забезпечить досягнення мети проведення слідчої дії та є необхідним для виконання завдань кримінального провадження. Відтак, постанову детектива НАБУ від 30.04.2021 слід скасувати і зобов`язати детектива провести допит ОСОБА_10 за участю сторони захисту.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
ПОСТАНОВИВ:
-скаргу адвоката ОСОБА_3, подану в інтересах ОСОБА_4, задовольнити;
-скасувати постанову детектива Національного бюро Першого відділу детективів третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 від 30.04.2021 про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №52020000000000473 від 28.07.2020;
-зобов`язати детектива Національного бюро Першого відділу детективів третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 або іншу уповноважену особу допитати як свідка у кримінальному провадженні №52020000000000473 від 28.07.2020 ОСОБА_10, який має робоче місце за адресою: АДРЕСА_1, у присутності адвоката ОСОБА_3 .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1