Документ № 97160754

справа №761/40298/16-к

провадження №1-кп/991/143/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

«20» травня 2021 р. м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого: Шкодіна Я.В.,

суддів: Федорова О.В., Задорожної Л.І.,

за участю секретаря: Ахундової В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду під час підготовчого судового засідання клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Ізовітової Л.П. про скасування ухвали про накладення грошового стягнення від 29 жовтня 2020 року у кримінальному провадженні №42015160000000338 від 04 червня 2015 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Києві, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у м. Києві, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Олефіра Ю.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

захисників - Черезова І.Ю., Циганкова А.І., Пліси Н.М., Ізовітової Л.П., Назаренко Д.Л.,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вищого антикорупційного суду знаходиться кримінальне провадження №42015160000000338 від 04 червня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

Ухвалою суду від 29 жовтня 2020 року за неявку без поважних причин в судове засідання, призначене на 02 липня 2020 року, на обвинуваченого ОСОБА_1 накладено грошове стягнення у розмірі 0,5 від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1051 (одна тисяча п`ятдесят одну) грн; визнано неповажною причину неявки обвинуваченого ОСОБА_1 в судове засідання 03 серпня 2020 року та накладено грошове стягнення у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2102 (дві тисячі сто дві) грн; визнано неповажною причину неявки обвинуваченого ОСОБА_1 в судове засідання 17 вересня 2020 року та накладено грошове стягнення у розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн.

В судовому засіданні 20 травня 2021 року Ізовітовою Л.П. - захисником обвинуваченого ОСОБА_1 подано клопотання про скасування зазначеної ухвали. Обґрунтовуючи своє клопотання, захисник послалася на оголошену 11 березня 2020 року Всесвітньою організацією охорони здоров`я пандемію у зв`язку з поширенням у світі коронавіруса Covid-19, яка визначається як найвища інтенсивність розвитку епідемічного процесу, та запроваджений Постановою Кабінету Міністрів України на всій території України карантин. Оскільки відповідно до п.3 ч.1 ст. 138 КПК України, поважними причинами неприбуття особи на виклик є обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини), обвинувачений ОСОБА_1 , на її думку, не прибув на виклики суду 02 липня, 03 серпня та 17 вересня 2020 року з поважних причин.

В зв`язку з цим вважає накладення на обвинуваченого ОСОБА_1 грошового стягнення незаконним та просить скасувати ухвалу Вищого антикорупційного суду від 29 жовтня 2020 року.

В судовому засіданні захисники обвинуваченого ОСОБА_1. підтримали подане адвокатом Ізовітовою Л.П. клопотання та просили суд його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Черезов І.Ю. клопотання Ізовітової Л.П. підтримали.

Прокурор проти клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Ізовітової Л.П. заперечував, вказавши, що епідемія є одним із випадків непереборної сили та в даному випадку слід оцінювати наявність саме такої непереборної сили. Судом була надана оцінка всім обставинам, які, на думку сторони захисту, нібито перешкоджали обвинуваченому з`явитися до суду і їх не було визнано такими, що є обставинами непереборної сили, а тому вважає клопотання необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку та здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків передбачених КПК України (ст. 318 КПК України).

Відповідно до вимог п.1 ч.7 ст. 42 КПК України, обвинувачений зобов`язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття - завчасно повідомити про це. Частина 1 ст. 138 КПК України містить перелік поважних причин неприбуття особи на виклик. Із системного аналізу зазначених норм закону вбачається, що беззаперечним обов`язком обвинуваченого є його явка за викликом до суду, а в разі наявності поважних причин неможливості прибути за викликом до суду у визначений час, передбачених ст. 138 КПК України, обвинувачений зобов`язаний заздалегідь про це повідомити суд.

Ухвалою суду від 29 жовтня 2020 року, зокрема, визнано причини неявки обвинуваченого ОСОБА_1 у судові засідання неповажними та постановлено накласти на нього грошове стягнення, із викладенням мотивів прийняття такого рішення.

Порядок скасування ухвали про накладення грошового стягнення регулюється положеннями ст. 147 КПК України, згідно з якими особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Суд скасовує ухвалу про накладення на особу грошового стягнення за результатами його розгляду в судовому засіданні, якщо буде встановлено, що стягнення накладено безпідставно, а в іншому випадку - відмовляє у задоволенні клопотання.

Таким чином, суду належить перевірити, чи викладенні захисником обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокатом Ізовітовою Л.П. у клопотанні про скасування грошового стягнення обставини свідчать про безпідставність його накладення.

Як уже зазначалося, перелік поважних причин неприбуття особи на виклик наведено у ст. 138 КПК України, однією з яких є: обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини). При цьому слід зазначити, що у випадку посилання стороною на ці обставини суд визнає причини неявки поважними за умови, що така неявка, по-перше, є об`єктивною (а не суб`єктивною, тобто - на думку сторони), а по-друге, дійсно унеможливлює з`явлення до суду.

Українське законодавство непереборною силою визначає надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання наявних у особи обов`язків. Епідемією є масове поширення інфекційної хвороби серед населення відповідної території за короткий проміжок часу. У багатьох країнах світу поняття епідемії включає також випадки масового ураження, в тому числі й отруєння. Інтенсивний розвиток епідемічного процесу, що характеризується прогресуючим поширенням інфекційного захворювання з надзвичайно високим ураженням населення на значних територіях материків або всієї Землі визначається як пандемія.

Відтак, за умови наявності, зокрема епідемії, пандемії поважною слід вважати лише ту причину неприбуття особи на виклик, яка набуває ознак обставин непереборної сили (надзвичайні та невідворотні обставини, які об`єктивно роблять неможливим прибуття до суду). Отже, слід довести, що така обставина призвела до унеможливлення виконання покладених обов`язків.

Крім посилання в клопотанні на факт пандемії, стороною захисту не наведено будь-яких інших відомостей, підтверджених відповідними доказами, які б належним чином обґрунтовували наявність обставин непереборної сили, а вказані доводи не є такими, що об`єктивно унеможливлювали з`явлення обвинуваченого ОСОБА_1 до суду, оскільки сам лише факт оголошення пандемії, з урахуванням наявності авіасполучення між Таїландом і Україною, не може вважатися обставиною непереборної сили. З наданих стороною захисту на час прийняття оскаржуваного рішення матеріалів вбачалося, що зазначена в них інформація стосувалася лише обмежень на прибуття авіарейсів до Таїланду, а не відправлення з нього до України.

Такі висновки суду підтверджуються і систематичною явкою сторін у судові засідання, які знайшли для себе можливість перебороти небезпеку для здоров`я, пов`язану з оголошеною 11 березня 2020 року Всесвітньою організацією охорони здоров`я пандемією, при цьому розуміли необхідність відвідувати судові засідання, з обов`язковим використанням засобів індивідуального захисту та дотриманням інших правил карантину.

Також судом береться до уваги той факт, що обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи в аналогічних умовах у Таїланді, не вбачає перешкод для явки до суду Пхукету , при тому, що сторона захисту стверджує, що в його усвідомленні сама по собі обставина оголошення пандемії вже є тією непереборною силою, яка дає йому право не виконувати свого обов`язку постати перед судом України з метою збереження свого життя та здоров`я.

Правовий режим карантину, установлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», не запровадив обмежень щодо роботи судів України та не встановив будь-яких інших заборон, які б унеможливлювали прибуття до суду.

З огляду на зазначене, колегія суддів прийшла до висновку, що обставини, які б об`єктивно унеможливлювали прибуття обвинуваченого ОСОБА_1 у судові засідання, призначені на 02 липня, 03 серпня та 17 вересня 2020 року, відсутні, а тому у задоволенні клопотання захисника Ізовітової Л.П. слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 42, 138, 139, 144, 147, 323, 372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Ізовітової Л.П. про скасування ухвали про накладення грошового стягнення від 29 жовтня 2020 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст. 392 КПК України.

Головуючий Шкодін Я.В.

Судді Федоров О.В.

Задорожна Л.І.