Документ № 97160756

справа №761/40298/16-к

провадження №1-кп/991/143/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

«20» травня 2021 р. м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого: Шкодіна Я.В.,

суддів: Федорова О.В., Задорожної Л.І.,

за участю секретаря: Ахундової В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду під час підготовчого судового засідання клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про скасування ухвали про накладення грошового стягнення від 29 жовтня 2020 року у кримінальному провадженні №42015160000000338 від 04 червня 2015 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Києві, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у м. Києві, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Олефіра Ю.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

захисників - Черезова І.Ю., Циганкова А.І., Пліси Н.М., Ізовітової Л.П., Назаренко Д.Л.,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вищого антикорупційного суду знаходиться кримінальне провадження №42015160000000338 від 04 червня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

Ухвалою суду від 29 жовтня 2020 року за неявку без поважних причин в судове засідання, призначене на 02 липня 2020 року, на обвинуваченого ОСОБА_1 накладено грошове стягнення у розмірі 0,5 від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1051 (одна тисяча п`ятдесят одну) грн; визнано неповажною причину неявки обвинуваченого ОСОБА_1 в судове засідання 03 серпня 2020 року та накладено грошове стягнення у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2102 (дві тисячі сто дві) грн; визнано неповажною причину неявки обвинуваченого ОСОБА_1 в судове засідання 17 вересня 2020 року та накладено грошове стягнення у розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн.

13 квітня 2021 року на адресу суду від захисників обвинуваченого ОСОБА_1 , адвокатами Циганковим А.І. та Плісою Н.М. надійшов оригінал клопотання ОСОБА_1 від 19 листопада 2020 року про скасування ухвали суду від 29 жовтня 2020 року.

Направлення захисниками 09 квітня 2021 року цього клопотання, яке датоване ще 19 листопада 2020 року та отримане судом 13 квітня 2021 року, захисник Пліса Н.М. в судовому засіданні пояснила суто технічною помилкою, яка перешкодило їм подати це клопотання раніше.

Обвинувачений ОСОБА_1 у своєму клопотанні зазначає, що з даною ухвалою суду не погоджується, вважає її незаконною, необґрунтованою, невмотивованою та такою, що суперечить наданим доказам і свідчить про безпідставну недовіру суду до копій процесуальних документів, що додані до провадження фахівцями у галузі права - його захисниками.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що 08 січня 2020 року в Ортопедичному шпиталі м. Відень (Австрія) йому було проведено складну операцію хребта, післяопераційний період якої є досить тривалим. Після даної операції та для необхідності подальшого лікування і реабілітації за рекомендаціями лікарів він відбув до Таїланду , оскільки в цій країні від початку пандемії і до сьогодні є найменший в світі рівень захворювань на коронавірусну хворобу. Тобто, на даний час, у зв`язку із важкою і тривалою хворобою, через наявність якої йому заборонено здійснювати перельоти, він не може повернутися до України, про що неодноразово повідомляв суд та надавав відповідні медичні документи.

Заперечуючи проти висновків колегії судів щодо неповажності причин його відсутності в судовому засіданні 02 липня 2020 року обвинувачений ОСОБА_1 посилається на те, що на момент відвідування лікаря 16 травня 2020 року авіасполучення з Україною були припинені через запровадженні карантинні заходи, а лікар, враховуючи його захворювання і загальний стан, вказав на необхідність повторного медичного огляду безпосередньо перед польотом. Однак, станом на 30 червня 2020 року авіасполучення між Україною і Таїландом відновлені не були та через стійкий біль у спині у нього виникли інші розлади здоров`я, зокрема 02 липня 2020 року проводилося лікування та видалення бородавок на лівому стегні і гомілці. У зв`язку з цим обвинувачений вважає поважними причини своєї неявки в судове засідання 02 липня 2020 року.

Щодо висновків суду про неповажність причин своєї неявки в судове засідання 03 серпня 2020 року ОСОБА_1 зазначив, що у зв`язку із болем у спині і стегнах, 17 і 30 липня 2020 року він звертався до медичних закладів (на підтвердження чого надавав суду відповідні медичні довідки) де йому були надані рекомендації уникати тривалих перельотів і сидіння, а також рекомендовано ретельне лікарське спостереження та двадцятиденна госпіталізація, тому його відсутність в судовому засіданні 03 серпня 2020 року є поважною.

Висновки колегії суддів щодо неповажності причин його відсутності в судовому засіданні 17 вересня 2020 року, на думку обвинуваченого, спростовуються випискою із медичної карти стаціонарного хворого (медичною довідкою) від 11 вересня 2020 року, відповідно до якої він у період з 07 по 11 вересня 2020 року перебував на стаціонарному лікуванні, після чого йому було рекомендовано 30 днів відпочинку, а саме до 06 жовтня 2020 року. Після огляду лікарем 13 вересня 2020 року, йому був наданий лікарняний до 03 жовтня 2020 року. Цими медичними документами йому рекомендований постільний режим, відповідне лікування, необхідність відпочинку і госпіталізації, а також заборонено здійснювати польоти, що, на думку обвинуваченого, є поважними причинами його відсутності в судовому засіданні 17 вересня 2020 року.

Вказані вище обставини, на переконання обвинуваченого ОСОБА_1 , об`єктивно перешкоджали його участі в судових засіданнях та не дають можливість здійснювати правосуддя у відповідності до вимог чинного законодавства, а висновки колегії суддів в ухвалі від 29 жовтня 2020 року про неповажність причин його неявки вказують на прояв особистої упередженості суду щодо нього, а також на те, що суд не є безстороннім.

В зв`язку з цим обвинувачений ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Вищого антикорупційного суду від 29 жовтня 2020 року про накладення на нього грошового стягнення.

В судовому засіданні захисники обвинуваченого ОСОБА_1. підтримали подане ним клопотання та просили суд його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Черезов І.Ю. клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 підтримали.

Прокурор проти клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 заперечував, вказавши, що у ньому містяться посилання на поважність причин неявки до суду у вересні 2020 року, однак ухвалою суду грошове стягнення за неявку ОСОБА_1 у цей період не накладалося, а поважність причин неявки за встановленні ухвалою суду дати обвинуваченим належними доказами не підтверджена. Також зазначив про відсутність абсолютної заборони перельотів між Таїландом і Україною в цей час, чим, крім іншого, обвинувачений обґрунтовує своє клопотання. Підсумовуючи зазначив, що судом при постановленні оскаржуваної ухвали була надана належна оцінка усім доводам та матеріалам сторони захисту, а тому вважає клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку та здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків передбачених КПК України (ст. 318 КПК України).

Відповідно до вимог п.1 ч.7 ст. 42 КПК України, обвинувачений зобов`язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття - завчасно повідомити про це. Частина 1 ст. 138 КПК України містить перелік поважних причин неприбуття особи на виклик. Із системного аналізу зазначених норми закону вбачається, що беззаперечним обов`язком обвинуваченого є його явка за викликом до суду, а в разі наявності поважних причин неможливості прибути за викликом до суду у визначений час, передбачених ст. 138 КПК України, обвинувачений зобов`язаний заздалегідь про це повідомити суд.

Ухвалою суду від 29 жовтня 2020 року, зокрема, визнано причини неявки обвинуваченого ОСОБА_1 у судові засідання неповажними та постановлено накласти на нього грошове стягнення, із викладенням мотивів прийняття такого рішення.

Порядок скасування ухвали про накладення грошового стягнення регулюється положеннями ст. 147 КПК України, згідно з якими особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Суд скасовує ухвалу про накладення на особу грошового стягнення за результатами його розгляду в судовому засіданні, якщо буде встановлено, що стягнення накладено безпідставно, а в іншому випадку - відмовляє у задоволенні клопотання.

При цьому, суд не вбачає перешкод для розгляду в даному судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про скасування ухвали про накладення грошового стягнення, датованого ще 19 листопада 2020 року, оскільки чиним кримінальним процесуальним законодавством України не встановлено ні строків звернення з ним до суду, ні строків розгляду його судом.

Так, суду належить перевірити, чи викладенні обвинуваченим ОСОБА_1 у клопотанні про скасування грошового стягнення обставини свідчать про безпідставність його накладення.

Так, у своєму клопотанні обвинувачений ОСОБА_1 як на поважність причини неявки в судові засідання 02 липня, 03 серпня та 17 вересня 2020 року посилається на наявність у нього важкої і тривалої хвороби, через яку йому заборонено здійснювати перельоти, а також посилається на відсутність регулярного авіасполучення між Україною і Таїландом через запровадження в цих країнах карантинних заходів, що, на його думку, підтверджується наданими в судових засіданнях його захисниками медичними довідками та повідомленням Управління цивільної авіації Таїланду для профілактики і боротьби зі спалахом коронавірусної хвороби (COVID-19) про продовження тимчасової заборони на всі міжнародні рейси до Таїланду від 16 травня 2020 року.

Проте, приймаючи рішення про накладення на обвинуваченого ОСОБА_1 грошового стягнення, колегія суддів дослідила надану стороною захисту медичну документацію, в тому числі і ту, на яку у своєму клопотанні посилається обвинувачений, та прийшла до висновку, що вона стосується відвідування ОСОБА_1 різних лікувальних закладів з різних причин і, при цьому, не містить жодних відомостей, які свідчили б про неможливість залишення цих закладів у зв`язку із тяжкістю хвороби, що могло б створити перешкоди у прибутті в судові засідання.

Також колегією суддів не було встановлено і інших обставин, які об`єктивно унеможливлювали з`явлення особи на виклик, зокрема відсутності авіасполучення з Таїландом, оскільки з наданих стороною захисту в судовому засіданні документів не вбачається наявності перепон для явки обвинуваченого в судові засідання, так як зазначена у них інформація стосувалася обмежень лише на прибуття авіарейсів до Таїланду, а не на відправлення з нього до України.

Наведені в ухвалі суду від 29 жовтня 2020 року обставини не спростовуються твердженнями обвинуваченого ОСОБА_1 , викладеними у його клопотанні про скасування вказаної ухвали, є тотожними наведеним та перевіреним судом раніше, а нових відомостей щодо тяжкої тривалої хвороби або перебування його в закладах охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням, за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад, та відсутності транспортних сполучень між Таїландом і Україною на час розгляду клопотання ним чи його захисниками не надано.

Враховуючи зазначене, колегія суддів не знаходить обставин, які б вказували на безпідставність накладення грошового стягнення на обвинуваченого ОСОБА_1 , а тому у задоволенні його клопотання про скасування ухвали суду про накладення на нього грошового стягнення слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 42, 138, 139, 144, 147, 323, 372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про скасування ухвали про накладення грошового стягнення від 29 жовтня 2020 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст. 392 КПК України.

Головуючий Шкодін Я.В.

Судді Федоров О.В.

Задорожна Л.І.