Документ № 97235379

Головуючий суддя суду у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/2909/21Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-п/991/10/21

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

УХВАЛА

І м е н е м У к р а ї н и

24 травня 2021 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_7,

прокурора ОСОБА_8,

обвинуваченого ОСОБА_9,

захисників ОСОБА_10, ОСОБА_11,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання колегії суддів Вищого антикорупційного суду про направлення кримінального провадження №52020000000000770 від 24.12.2020 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України, з Вищого антикорупційного суду до іншого суду,

В С Т А Н О В И Л А:

I. Зміст подання.

1. 17.05.2021 колегія суддів Вищого антикорупційного суду у підготовчому засіданні постановила ухвалу (т. 1 а. с. 109, 111-112).

1.1. Цією ухвалою клопотання захисника ОСОБА_11 про направлення обвинувального акта за підсудністю (т. 1 а. с. 99-101) задоволено частково внесене подання до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (далі Апеляційна палата) про направлення з Вищого антикорупційного суду до іншого суду матеріалів кримінального провадження №52020000000000770 від 24.12.2020 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України (далі - КК).

1.2. 20.05.2021 матеріали кримінального провадження №52020000000000770 разом із внесеним поданням надійшли до Апеляційної палати (т. 1 а. с. 115-117).

1.3. Подання вмотивовано тим, що кримінальне провадження №52020000000000770 не належить до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.

1.4. За наслідками розгляду подання колегія суддів Вищого антикорупційного суду просить Апеляційну палату направити матеріали кримінального провадження №52020000000000770 з Вищого антикорупційного суду до іншого суду.

II. Позиції учасників провадження.

2. Учасники судового провадження висловили свої доводи.

2.1. Прокурор ОСОБА_8 просив постановити ухвалу, якою відмовити у задоволенні подання. Зазначав, що кримінальне провадження №52020000000000770 підсудне Вищому антикорупційному суду у зв`язку із наявністю умови, передбаченої абз. 2 п. 3 ч. 5 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), оскільки дії обвинуваченого могли призвести до завдання шкоди державі у сфері оборони, що є загрозою національній безпеці, і вплив на прийняття рішення, в якому обвинувачується ОСОБА_9, є корупційним кримінальним правопорушенням, котре становить загрозу національній безпеці.

2.2. Обвинувачений ОСОБА_9 та його захисники ОСОБА_10, ОСОБА_11 просили за наслідками розгляду подання постановити ухвалу, якою матеріали кримінального провадження направити із дотриманням правил підсудності з Вищого антикорупційного суду до Солом`янського районного суду міста Києва, якому воно, на їх думку, підсудне.

III. Обставини, з яких виходив суд першої інстанції.

3. Вирішуючи внести до Апеляційної палати подання у порядку абз. 2 ч. 3 ст. 34 КПК щодо направлення матеріалів кримінального провадження №52020000000000770 з Вищого антикорупційного суду до іншого суду, колегія суддів Вищого антикорупційного суду виходила з такого:

3.1. У даному кримінальному провадженні ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК, а саме: в одержанні неправомірної вигоди у розмірі 950 000 грн для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування - генеральним директором Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» (далі ДК «Укрспецекспорт»).

3.2. Оскільки обвинувачений не належить до кола осіб, передбачених у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК, та кола осіб, визначених у п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК, а пред`явлене йому обвинувачення не охоплює кримінальні правопорушення, перелік яких наведений в абз. 1 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК, то судом не встановлено наявності умов, передбачених п. п. 1-2, абз. 1 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК, котрі визначають предметну підсудність кримінальних проваджень за Вищим антикорупційним судом.

3.3. Ураховуючи, що стороною обвинувачення не надано постанови прокурора, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, згідно з якою кримінальне провадження №52020000000000770 було віднесене до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) (абз. 2 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК), чи рішення директора НАБУ, погодженого із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі САП), згідно з яким детективів НАБУ визначено розслідувати кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК, за обвинуваченням ОСОБА_9 (абз. 3 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК), судом не встановлено наявності умов, передбачених абз. 2 чи абз. 3 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК, котрі також визначають предметну підсудність кримінальних проваджень за Вищим антикорупційним судом.

3.4. Постанова від 24.12.2020, згідно з якою із матеріалів досудового розслідування №42016110350000102 були виділені в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК, зареєстровані за №52020000000000770, не містить рішення прокурора про віднесення кримінального провадження №52020000000000770 до підслідності детективів НАБУ, а з її змісту вбачається, що вона стосується виключно питання виділення матеріалів досудового розслідування, порядок розгляду якого регламентований ст. 217 КПК.

IV. Межі судового розгляду.

4. Судове рішення має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим (ч. 1 ст. 370 КПК).

4.1. Питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, або за клопотанням сторін не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала (абз. 2 ч. 3 ст. 34 КПК).

4.2. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо порушено правила підсудності (п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК).

4.3. Порядок віднесення кримінальних проваджень до юрисдикції того чи іншого суду згідно правил інстанційної, територіальної та предметної підсудності регулюють ст. ст. 32, 33, 33-1, п. 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК.

5. Так, зі змісту подання колегії суддів суду першої інстанції вбачається, що поставлено під сумнів віднесення кримінального провадження №52020000000000770 до підсудності Вищого антикорупційного суду згідно з правилами предметної підсудності.

6.Отже,у ходісудового розглядуАпеляційній палатіналежить з`ясуватичи згідноз правиламипредметної підсудності кримінальне провадження №52020000000000770 від 24.12.2020 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК, відноситься до підсудності Вищого антикорупційного суду.

6.1. Якщо колегія суддів дійде висновку, що дане кримінальне провадження не підсудне Вищому антикорупційному суду, то подання буде задоволено - матеріали направлено для їх розгляду по суті до іншого суду, який визначить Апеляційна палата.

6.2. Якщо колегія суддів вважатиме, що зазначене кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду, то подання буде залишено без задоволення з поверненням матеріалів до суду першої інстанції для продовження розгляду справи по суті.

V. Обставини, встановлені колегією суддів у ході розгляду подання.

7. Заслухавши суддю-доповідача, думки прокурора, обвинуваченого і його захисників, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши наведені доводи, колегія суддів встановила наступне.

7.1. Головною військовою прокуратурою Генеральної прокуратури України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016110350000102 від 01.04.2016 за підозрою ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК. Одночасно НАБУ здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019000000000438 від 26.02.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК (т. 1 а. с. 162-163; т. 2 а. с. 16).

7.2. Оскільки предметом досудового розслідування у кримінальних провадженнях №42016110350000102 та №42019000000000438 є одні й ті ж фактичні обставини, Генеральний прокурор своєю постановою від 08.11.2019 доручив здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016110350000102 детективам НАБУ (т. 1 а. с. 162-163; т. 2 а. с. 16-17).

7.3. Ураховуючи, що в ході досудового розслідування кримінального провадження №42016110350000102 детективами НАБУ було встановлено, що фактичний контролер ТОВ «Оптимумспецдеталь» ОСОБА_12 в період з 16.09.2016 по 07.10.2016 надав, а ОСОБА_9 отримав неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення генеральним директором ДК «Укрспецекспорт» ОСОБА_14 про надання поворотної фінансової допомоги для Державного підприємства (далі ДП) «Житомирський бронетанковий завод», яка була використана для погашення боргів перед ТОВ «Оптимумспецдеталь» та надання останньому передплати за майбутніми договорами постачання запасних частин та комплектуючих, щодо відповідного факту 13.10.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за №52020000000000634 були внесені відомості про кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 369-2 КК (т. 1 а. с. 164-167).

7.4. 21.10.2020 Генеральний прокурор у вищезазначеному кримінальному провадженні №52020000000000634, досудове розслідування у якому здійснювалося детективами НАБУ, своєю постановою визначила групу прокурорів у такому провадженні із числа прокурорів САП, включивши до неї ОСОБА_8 .

7.5. Оскільки у кримінальних провадженнях №42016110350000102, №52020000000000633 та №52020000000000634 були достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснювалися розслідування, можуть бути вчинені одними особами, то 17.12.2020 прокурор САП ОСОБА_8 своєю постановою матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях №42016110350000102, №52020000000000633 та №52020000000000634 об`єднав в одному провадженні, присвоївши об`єднаному кримінальному провадженню загальний №42016110350000102, та доручив здійснення досудового розслідування у ньому детективам НАБУ (т. 1 а. с. 170-171).

7.6. У подальшому детективи НАБУ здійснювали досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016110350000102 за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК, ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК, у зв`язку із фактами умисного ухилення від сплати податків ТОВ «Оптимумспецдеталь» в особливо великих розмірах та легалізації одержаного злочинним шляхом майна ТОВ «Оптимумспецдеталь», заволодіння майном підприємств учасників Державного концерну (далі ДК) «Укроборонпром», шляхом зловживання службовим становищем, в особливо великих розмірах, вчиненого групою осіб за попередньою змовою за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209, ч. ч. 1, 3 ст. 212, ч. ч. 4, 5 ст. 191 КК (т. 2 а. с. 16-19).

7.7. 21.12.2020 у рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016110350000102 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК, а саме: в одержанні у період часу з 16.09.2016 по 06.10.2016 неправомірної вигоди у розмірі 950 000 грн для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування - генеральним директором ДК «Укрспецекспорт» (т. 2 а. с. 20-26).

7.8. 24.12.2020 вважаючи, що окремого подальшого розслідування потребують факти можливого вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК, прокурор САП ОСОБА_8 своєю постановою, прийнятою на підставі ст. ст. 8, 9, 28, 36, 110, 217 КПК, з матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016110350000102 виділив в окреме провадження матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_9 за підозрою його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК. Виділені матеріали зареєстровано в ЄРДР за №52020000000000770. Про те, якому органу доручено здійснення досудового розслідування у виділеному кримінальному провадженні, прокурор не зазначив (т. 2 а. с. 18-19).

7.9. 28.12.2020 виконувач обов`язків Генерального прокурора у вищезазначеному кримінальному провадженні №52020000000000770, досудове розслідування у якому здійснювалося детективами НАБУ, своєю постановою визначила групу прокурорів у такому провадженні із числа прокурорів САП, включивши до неї ОСОБА_8 і ОСОБА_15 (т. 1 а. с. 155-156).

7.10. 26.04.2021 разом із супровідним листом, підписаним першим заступником керівника САП старшим прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_15, до Вищого антикорупційного суду направлено: (1) обвинувальний акт у кримінальному провадженні №52020000000000770 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК, складений та підписаний детективом НАБУ ОСОБА_16, підписаний та затверджений прокурором ОСОБА_8 ; (2) реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000770; (3) розписки ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_10 про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування (т. 1 а. с. 4-20; т. 2 а. с. 22-23).

7.11. У вищевказаному обвинувальному акті у кримінальному провадженні №52020000000000770, який надійшов на розгляд до Вищого антикорупційного суду, зазначено, що: (1) за домовленістю між ОСОБА_13, ОСОБА_12 та ОСОБА_9 ними спільно здійснювалася діяльність для швидкого незаконного збагачення, шляхом реалізації комплектуючих та запасних частин до військової техніки, ввезених всупереч діючому законодавству на територію України, від імені підконтрольного їм ТОВ «Оптимумспецдеталь» до державних підприємств учасників ДК «Укроборонпром»; (2) ОСОБА_9 обвинувачується в одержанні у період часу з 16.09.2016 по 06.10.2016 неправомірної вигоди у розмірі 950 000 грн для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування - генеральним директором ДК «Укрспецекспорт» з метою прийняття нею рішення про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги на користь ДП «Житомирський бронетанковий завод» у сумі 7 000 000,00 грн»; (3) мотивом здійснення такого впливу для ОСОБА_9 було отримати неправомірну вигоду частину від коштів, оплачених ДП «Житомирський бронетанковий завод», котре входить до ДК «Укроборонпром», на користь ТОВ «Оптимумспецдеталь» за рахунок безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від ДК «Укрспецекспорт» (т. 1 а. с. 1-42).

VI. Мотиви і висновки колегії суддів.

8. Надаючи оцінку обставинам, встановленим під час вирішення подання суду першої інстанції, колегія суддів виходить із нижченаведеного.

9. Правила, які відносять справи до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, визначаються ст. 33-1 КПК із урахуванням п. 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК.

9.1.Так,підсудність Вищогоантикорупційного суду,передбачена цимКодексом яксуду першоїінстанції,поширюється накримінальні провадження,відомості заякими прокримінальне правопорушеннявнесені до ЄРДР з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» (далі Закон). З дня набрання чинності відповідним Законом суди першої інстанції (крім Вищого антикорупційного суду) припиняють приймати до розгляду обвинувальні акти у кримінальних провадженнях, досудове розслідування яких здійснюється НАБУ або досудове розслідування яких здійснювалося НАБУ та закінчено прокурорами САП . Такі обвинувальні акти подаються в установленому порядку відповідно до Вищого антикорупційного суду (п. 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК).

9.2. Згідно зі ст. 33-1, п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК, ст. ст. 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з наступних умов:

1) кримінальне правопорушення вчинено:

- Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України;

- державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»;

- депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;

- суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

- прокурорами органів прокуратури, зазначеними у п. п. 1-4, 5-11 ч. 1 ст. Закону України «Про прокуратуру»;

- особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище;

- військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;

- керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;

2) розмір предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);

3) кримінальне правопорушення, передбачене ст. 369, ч. 1 ст. 369-2 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної у ч. 4 ст. 18 КК або у п. 1 цієї частини.

Прокурор, який здійснює нагляд за досудовими розслідуваннями, які проводяться детективами НАБУ, своєю постановою може віднести кримінальне провадження у кримінальних правопорушеннях, передбачених абзацом першим цієї частини, до підслідності детективів НАБУ, якщо відповідним кримінальним правопорушенням було заподіяно або могло бути заподіяно тяжкі наслідки охоронюваним законом свободам та інтересам фізичної або юридичної особи, а також державним чи суспільним інтересам. Під тяжкими наслідками слід розуміти заподіяння шкоди життєво важливим інтересам суспільства та держави, зокрема державному суверенітету, територіальній цілісності України, реалізації конституційних прав, свобод і обов`язків трьох і більше осіб.

Детективи НАБУ з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, які віднесені цією статтею до його підслідності, за рішенням Директора НАБУ та за погодженням із прокурором САП можуть також розслідувати кримінальні правопорушення, які віднесені до підслідності слідчих інших органів.

9.3. Вказані вище умови визначені законодавцем як обов`язкові.

9.4. Корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені ст. ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені ст. ст. 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.

10.У своємуподанні судпершої інстанціїпосилався нате,що досудове розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000770: (1) здійснювало НАБУ та його закінчено направленням обвинувального акту до суду прокурорами САП; (2) стосувалося розслідування обставин вчинення ОСОБА_9 корупційного кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 369-2 КК.

11. Однак у поданні суду першої інстанції йшлося про відсутність у конкретній ситуації з обвинуваченням ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 369-2 КК хоча б однієї з умов підсудності справи Вищому антикорупційному суду, передбачених у п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК.

12. Даючи оцінку зазначеному, колегія суддів дійшла висновку, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_9, є таким, до якого в даному кримінальному провадженні не можуть бути застосовані умови, передбачені п. п. 1-2 та абз. 1 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК, оскільки з обвинувального акта слідує, що обвинувачений ОСОБА_9 не належить до кола осіб, передбачених у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК, а також визначених у п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК. Крім того, пред`явлене обвинувачення не охоплює кримінальні правопорушення, перелік яких наведений в абз. 1 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК.

13. Вирішуючи питання чи належить абзац 2 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК до положень закону, що впливають на визначення предметної підсудності проваджень Вищому антикорупційному суду, колегія суддів виходить з наступного.

13.1. Підсудність у кримінальному провадженні це сукупність специфічних характеристик кримінального провадження, яка визначає певний судовий орган, на який покладається обов`язок розгляду даного провадження. Додержання встановлених законом правил про підсудність є невід`ємною умовою забезпечення права на повноважний (компетентний) суд та права на справедливий суд загалом.

13.2. Стаття 4 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» закріплює повноваження Вищого антикорупційного суду та встановлює, серед іншого, що Вищий антикорупційний суд здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом.

13.3. Статтею 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

13.4. У той же час абзац 2 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК визначає дискреційні повноваження прокурора на визначення ним підслідності певної категорії кримінальних проваджень.

13.5. Тому, з урахуванням принципу правової визначеності, підсудність кримінального провадження може бути визначена лише чіткою імперативною нормою кримінально-процесуального закону і не може ставитись у залежність від рішення посадової особи органу прокуратури, навіть якщо таке рішення було б прийняте в рамках цього кримінального провадження.

13.6. Поняття «підслідність» не є тотожнім поняттю «підсудність», отже визначення підслідності провадження за НАБУ не тягне за собою автоматичного визначення підсудності такого провадження Вищому антикорупційному суду.

13.7. На думку колегії суддів, така позиція узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), який неодноразово підкреслював, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Отже, «суд, встановлений законом», є одним з елементів незалежного і безстороннього правосуддя.

13.8. У своєму рішенні в справі «Куам проти Бельгії» ЄСПЛ вказав, що «організація судової системи має бути визначена законом і не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це і не виключає певної свободи для тлумачення відповідного законодавства».

14. Колегія суддів погоджується з доводами сторони обвинувачення, що до роз`єднання об`єднаного кримінального провадження дана справа була підслідна НАБУ та підсудна Вищому антикорупційному суду, враховуючи постанову Генерального прокурора від 08.11.2019 та кваліфікацію кримінальних правопорушень.

15. Разом з тим, саме роз`єднання кримінальних проваджень прокурором та виділення окремо епізоду за ч. 2 ст. 369-2 КК відносно ОСОБА_9 позбавило виділене кримінальне провадження на стадії судового розгляду підсудності Вищому антикорупційному суду.

16. При цьому колегія суддів не погоджується з доводами подання суддів Вищого антикорупційного суду, що зміна номеру кримінального провадження за вказаним епізодом, який розслідувався НАБУ згідно постанови Генерального прокурора, автоматично перестало бути підслідним цьому органу досудового розслідування.

17. Разом з тим, питання підслідності даного кримінального провадження після роз`єднання не є предметом розгляду даного провадження Апеляційною палатою.

18. Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що кримінальне провадження №52020000000000770 за обвинуваченням ОСОБА_9 предметно не підсудне Вищому антикорупційному суду.

19. Зважаючи на той факт, що кримінальне провадження №52020000000000770 від 24.12.2020 не належить розглядати у Вищому антикорупційному суді, а також неможливо встановити місце вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_9, колегія суддів дійшла висновку, що подання слід задовольнити та направити матеріали такого кримінального провадження для розгляду по суті до суду, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 32, 33, 33-1, абз. 2 ч. 3 і ч. 4 ст. 34, ст. ст. 110, ст. 216, 369, 370, 371, 372, 376, 424, ч. 4 ст. 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Подання колегії суддів Вищого антикорупційного суду про направлення з Вищого антикорупційного суду до іншого суду матеріалів кримінального провадження №52020000000000770 задовольнити.

Матеріали кримінального провадження №52020000000000770 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України, направити за підсудністю для розгляду по суті до Солом`янського районного суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_2

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6