- Головуючий суддя (ВАКС): Галабала М.В.
Справа № 991/3178/21
Провадження 1-кс/991/3231/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
24 травня 2021 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Галабала М.В., за участю секретаря судових засідань Яроша О.М. та особи, яка подала скаргу, ОСОБА_1 , детектива Грабара С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України про закриття кримінального провадження № 52020000000000266 від 17 квітня 2020 року, та
ВСТАНОВИВ:
1.11 травня 2021 року на адресу Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 , на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 28 квітня 2021 року про закриття кримінального провадження № 52020000000000266 від 17 квітня 2020 року (далі - Кримінальне провадження).
2.Вимоги скарги вмотивовані тим, що детектив НАБ України перед тим як закрити кримінальне провадження не вчинив обов`язкових слідчих і процесуальних дій, а також не було перевірено твердження ОСОБА_1 про невиконання детективом НАБ України ухвал слідчих суддів щодо розгляду його клопотань по суті справи та ненадання на них відповідей, а також персонального невиконання низки процесуальних і слідчих дій. 28 квітня 2021 року старший детектив Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України прийняв постанову, якою закрив Кримінальне провадження у зв`язку із відсутністю в діяннях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
3.Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 11 травня 2021 року справа передана на розгляд слідчому судді Галабалі М.В.
4.Учасники судового розгляду надали такі пояснення.
4.1. ОСОБА_1 вимоги скарги підтримав, просив постанову детектива НАБ України скасувати як незаконну, оскільки слідством не встановлено обставин, які підлягали встановленню під час розслідування та не проведено необхідних слідчих дій. Пояснив, що детектив Грабар С.В. приховав від розслідування вчинені злочини ОСОБА_2 та неправомірно стверджує в оскаржуваній постанові, що доказів вчиненого злочину ним не було здобуто, адже вони наявні у ОСОБА_1 і він в своїй заяві вказав, що надасть їх під час допиту. Наголосив на тому, що всупереч вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України в оскаржуваній постанові відсутні: реєстраційний номер та дата реєстрації постанови в НАБ України; номер контактного телефону детектива; опис його заяви за вих. № 3858/17 від 17 березня 2020 року про вчинення кримінального правопорушення; перелік проведених слідчих дій; причини непроведення допиту заявників, свідків, потерпілих; причини непроведення експертизи наявних доказів; правова оцінка фігуранту у провадженні; правова оцінка доказам у провадженні; підпис керівника підрозділу; печатка органу досудового розслідування.
4.2.Детектив Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України Грабар С.В. заперечував проти задоволення скарги. Пояснив, що скарга ОСОБА_1 має маніпулятивний характер та містить твердження, які не відповідають дійсності: закон не встановлює перелік обов`язкових процесуальних дій у кримінальному провадженні, а ті дії, які закон зобов`язує слідчого (детектива) вчиняти (до прикладу, повідомити про початок досудового розслідування, надати витяг з ЄРДР з відповідними даними тощо), були здійснені, що підтверджується матеріалами провадження; ОСОБА_1 неодноразово викликався на допит та жодного разу не з`явився; всі заяви та клопотання ОСОБА_1 були розглянуті у визначеному законом порядку, а доводи заяви про вчинення кримінальних правопорушень перевірялись в ході досудового розслідування.
5.Оцінивши обставини, що викладені в скарзі та доданих до неї матеріалах, поясненнях учасників судового розгляду, що надані в судовому засіданні, слідчий суддя приходить до таких висновків.
5.1.Кримінальне провадження ініційоване ОСОБА_1 шляхом звернення до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою на невнесення відомостей до ЄРДР за заявою останнього про вчинення кримінальних правопорушень детективом НАБ України ОСОБА_2 . У цій заяві йдеться про те, що процесуальний керівник у кримінальному провадженні за № 52017000000000216 від 29 березня 2017 року перед тим як змінити підслідність провадження мусив вчинити невідкладні слідчі і процесуальні дії, яких не вчинив; взамін належного проведення досудового розслідування, процесуальний керівник у кримінальному провадженні № 52017000000000216 від 29 березня 2017 року вчинив кримінальні правопорушення в частині службових підроблень, приховування певних фактів, невиконання вимог ухвал слідчого судді, непроведення досудового розслідування та іншого.
5.2.Постановою детектива НАБ України від 28 квітня 2021 року Кримінальне провадження було закрите у зв`язку із встановленням відсутності в діяннях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України. Постанова ґрунтується на такому: у кримінальних провадженнях за заявами ОСОБА_1 досудове розслідування ОСОБА_2 не здійснював, адже це компетенція детективів НАБ України, як і проводити в них необхідні процесуальні та слідчі дії (допит свідків, визнання потерпілих, вручення пам`ятки про права та обов`язки потерпілого, закриття кримінального провадження тощо); рішення судів, що йому надходили, передавались до виконання уповноваженими особами НАБ України, які вживали належних заходів до їх виконання; питання визначення/зміни підслідності у кримінальних провадженнях, згідно положень статей 36, 218 КПК України, є виключною компетенцією прокурора та відповідні рішення не підлягають оскарженню; Керівник Головного підрозділу детективів НАБ України не був причетним до винесення жодного із рішень у кримінальному провадженні № 52017000000000216 від 29 березня 2017 року, підслідність в якому 31 липня 2019 року визначена за слідчими Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві; істотною шкодою для цілей кваліфікації діянь, передбачених, зокрема, ч. 1 ст. 364 КК України є така шкода, яка станом на 2020 рік перевищує 101 350 грн (в сто та більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян), однак в ході досудового розслідування не встановлено жодних даних про будь-які зловживання з боку працівників НАБ України під час виконання ними своїх обов`язків з розгляду заяв, прийняття процесуальних та інших рішень, в результаті яких було б спричинено істотну шкоду, що мала б матеріальний вираз, а заявник не надавав жодних доказів спричинення діяннями працівників НАБ України будь-якої шкоди та/або збитків, а тому твердження про заподіяння йому діяннями останніх матеріальної та/або моральної шкоди на зазначені в заяві суми не ґрунтуються на об`єктивних даних чи фактах (доказах). Таким чином, після аналізу діянь ОСОБА_2 встановлено, що ним не приймались процесуальні рішення і не вчинялись жодні дії в межах повноважень процесуального керівника досудовим розслідуванням, яким може бути лише відповідний прокурор у провадженні, так як це виходить за межі його компетенції, однак, у необхідних випадках, ним вживалися в межах компетенції адміністративно-розпорядчі заходи щодо доручення виконання рішень судів розгляду звернень, організації досудового розслідування тощо.
5.3.Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, дати їм належну оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ст. 9 КПК України). Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому КПК України (ч. 1 ст. 24 КПК України).
5.4.У розділі 3 Листа ВССУ від 12 січня 2017 року № 9-49/0/4-17 «Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» зазначено, що правова природа виду оскарження постанови про закриття кримінального провадження передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими особами органів досудового розслідування, а й підстав його закриття.
5.5.Щодо дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження слідчий суддя звертає увагу на таке.
5.5.1.Детектив НАБ України прийняв рішення про закриття провадження у формі постанови. Він закрив його реалізуючи повноваження, передбачене ч. 4 ст. 284 КПК України. Також, слідчий суддя встановив, що копія постанови детектива про закриття кримінального провадження була надіслана особам, перелік яких визначений у ч. 6 ст. 284 КПК України.
5.5.2.В подальшому слідчий суддя встановлює, чи дотримані формальні вимоги при прийнятті постанови. КПК України містить вимоги до постанови як рішення слідчого. Так, постанова слідчого складається з: 1) вступної частини, яка містить відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка містить відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України; 3) резолютивної частини, яка містить відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови (ч. 5 ст. 110 КПК України). Доводи ОСОБА_1 про те, що в постанові про закриття кримінального провадження повинні бути вказані якісь інші відомості, крім наведених вище (наприклад, номер контактного телефону детектива чи печатка органу досудового розслідування) є такими, що не відповідають вимогам КПК України.
5.5.3.У резолютивній частині оскарженої постанови не зазначено особу, якій належить її виконати, проте, з урахуванням того, що детектив уповноважений на виконання цієї постанови (тобто, може закрити кримінальне провадження самостійно), незазначення відповідальної особи, що виконує постанову, не є, на переконання суду, порушенням. Оцінивши наданий текст постанови детектива НАБ України від 28 квітня 2021 року про закриття Кримінального провадження, слідчий суддя доходить до висновку, що ця постанова містить усі обов`язкові елементи такого процесуального рішення. Відтак, детектив дотримався процесуального порядку закриття кримінального провадження.
5.6.Щодо наявності підстав для закриття кримінального провадження слідчий суддя звертає увагу на таке.
5.6.1.Для закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (відсутність в діянні складу кримінального правопорушення) детективу слід встановити: 1) наявність діяння, вчиненого особою; 2) наявність доказів, за яких можна встановити факт відсутності у діянні хоча б одного елемента складу злочину - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту, суб`єктивної сторони.
5.6.2.Органом досудового розслідування було встановлено наявність такого діяння: « ОСОБА_2 у необхідних випадках в межах компетенції вживалися адміністративно-розпорядчі заходи щодо доручення виконання рішень судів, розгляду звернень, організації досудового розслідування тощо.»
5.6.3.Загальною характеристикою групи злочинів у сфері службової діяльності, про імовірне вчинення яких веде мову ОСОБА_1 є заподіяння шкоди тим інтересам, суспільним відносинам, благам, задля підтримання яких у нормальному стані запроваджена посада відповідної особи, а сама вона наділена службовими повноваженнями. Також необхідно відзначити, що у рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 про офіційне тлумачення частини другої ст. 164 КК України 1960 року (справа про службових осіб підприємств, установ та організацій) від 30 жовтня 2003 року № 18-рп/2003 зазначається, що діяння, які становлять об`єктивну сторону службових злочинів (за винятком давання хабара) пов`язані зі службовою діяльністю службових осіб, порушенням ними функціональних обов`язків. Діяння, що становлять їх об`єктивну сторону, завжди вчиняються всупереч інтересам служби, тобто є незаконними і такими, що суперечать цілям і завданням, заради яких функціонує апарат управління відповідних органів, підприємств, установ та організацій і для виконання яких службові особи цих апаратів наділяються певними повноваженнями. Слідчий суддя враховує позицію, що сформульована в постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 23 грудня 2020 року по справі № 299/2144/17. Так, в ній зазначено, що виходячи з буквального розуміння змісту п. 3 примітки ст. 364 КК України істотна шкода може мати виключно матеріальний вимір і перераховуватися в матеріальний еквівалент. При цьому, істотна шкода, про яку йдеться вище, повинна піддаватися грошовій оцінці та не викликати сумніву (див. постанову Верховного Суду України від 27 жовтня 2016 року в справі № 5-99кс16).
5.6.4.Керівником органу досудового розслідування є, зокрема, керівник Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, який діє у межах своїх повноважень (п. 8 ч. 1 ст. 3 КПК України). Відповідно до положень ч. 2 ст. 39 КПК України керівник органу досудового розслідування уповноважений: 1) визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих; 2) відсторонювати слідчого від проведення досудового розслідування вмотивованою постановою за ініціативою прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначати іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у разі неефективного досудового розслідування; 3) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, давати слідчому письмові вказівки, які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора; 4) вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення слідчим; 5) погоджувати проведення слідчих (розшукових) дій та продовжувати строк їх проведення у випадках, передбачених цим Кодексом; 6) здійснювати досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого; 7) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом. При цьому, в силу положень частини першої цієї ж статті основним завданням керівника органу досудового розслідування є організація досудового розслідування.
5.6.5.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 вересня 2020 року (справа № 991/7839/20) було частково задоволено скаргу ОСОБА_1 на постанову детектива НАБ України від 31 серпня 2020 року про закриття Кримінального провадження. Постановляючи таку ухвалу слідчий суддя виходив із того, що з матеріалів Кримінального провадження вбачається, що детективом не були вжиті заходи на отримання та долучення до матеріалів кримінального провадження належних та допустимих доказів, які б підтверджували/спростовували, що Керівник Головного підрозділу детективів НАБ України ОСОБА_2 не визначався у кримінальному провадженні № 52017000000000216 від 29 березня 2017 року процесуальним керівником досудового розслідування, не входив до складу групи слідчих, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, не здійснював жодних дій процесуального та/або слідчого характеру в рамках цього кримінального провадження, не вирішував питання щодо визначення/зміни підслідності у кримінальному провадженні у цьому кримінальному провадженні (в матеріалах кримінального провадження відсутні копії постанови про визначення групи слідчих, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000216 від 29 березня 2017 року, постанови про визначення групи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у ньому, копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо цього кримінального провадження, які б підтверджували/спростовували покази свідка ОСОБА_2 ).
5.6.6.Оглянуті матеріали Кримінального провадження дозволяють прийти до висновку, що детективом витребувано та отримано відомості, які дозволили перевірити покази свідка ОСОБА_2 . Так, запитом від 10 лютого 2021 року вих. № 131-192/4358 у начальника Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві було отримано інформацію та підтверджуючі процесуальні документи у кримінальному провадженні № 52017000000000216, а саме: про прийняті у ньому кінцеві процесуальні рішення (у т.ч. постанови від 31 липня 2019 року процесуального керівника Лучківа Ю.В. про визначення підслідності); про склад групи слідчих (детективів) та прокурорів у провадженні; про наявність у Керівника Головного підрозділу детективів НАБ України ОСОБА_2 визначених ст. 39 чи ст. 40 КПК України повноважень у провадженні та про вчинені в межах таких повноважень дії/прийняті рішення; наявні витяги (копії) з ЄРДР. З протоколу від 15 квітня 2021 року огляду документів, які отримані від старшого слідчого Солом`янського УП ГУ НП у місті Києві капітана поліції С. Мельника по кримінальному провадженню № 52017000000000216 детективом НАБ України Грабарем С.В. встановлено, що до винесення жодного із процесуальних документів не був причетним Керівник Головного підрозділу детективів НАБ України та його не було згадано у цих документах у зв`язку із будь-якими обставинами, що стосувалися досудових розслідувань у кримінальних провадженнях.
5.7.Доводи ОСОБА_1 про те, що детектив Грабар С.В., перед тим як закрити Кримінальне провадження не вчинив певних обов`язкових слідчих і процесуальних дій не переконують слідчого суддю в тому, що постанова про закриття кримінального провадження винесена незаконно та є необґрунтованою. Адже в силу положень ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Під процесуальною самостійністю слідчого слід розуміти його право на підставі свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, приймати відповідні процесуальні рішення та вчиняти дії, пов`язані із рухом досудового розслідування (збирати докази, проводити слідчі та негласні слідчі (розшукові) дії, інші процесуальні дії тощо), застосуванням заходів забезпечення кримінального провадження, за винятком випадків, коли законом передбачене отримання на це згоди прокурора чи слідчого судді, з метою досягнення завдань кримінального провадження. Обов`язковість проведення певних процесуальних дій визначається відповідними положеннями КПК України, а необхідність доведення до відома учасників кримінального провадження про прийняті рішення та вчинені дії прямо визначається положеннями КПК України (наприклад, вручити витяг із ЄРДР заявнику впродовж 24 годин після внесення відповідних відомостей). Заявник ж, у своїй скарзі не вказує про те, що він звертався до органу досудового розслідування у Кримінальному провадженні № 52020000000000266 із клопотаннями, які спрямовані на реалізацію прав, якими він володіє, чи скаргами до слідчого судді на дії чи бездіяльність, які, за його позицією, допустив детектив НАБ України Грабар С.В .
5.8.Доводи про те, що детектив НАБ України помилився у заявах про кримінальні правопорушення та здійснював досудове розслідування щодо обставин, про які не велась мова у заяві ОСОБА_1 спростовуються доданими до скарги матеріалами, а саме - його заявою від 17 березня 2020 року № 3858/17. З її змісту встановлено, що особа, яка подала скаргу, порушує питання про невчинення процесуальним керівником у кримінальному провадженні № 52017000000000216 невідкладних слідчих і процесуальних дій, а замість належного проведення досудового розслідування, процесуальний керівник у кримінальному провадженні № 52017000000000216 від 29 березня 2017 року вчинив кримінальні правопорушення в частині службових підроблень, приховування певних фактів, невиконання вимог ухвал слідчого судді, непроведення досудового розслідування та іншого. Мова про Керівника Головного підрозділу НАБ України у вищевказаній заяві стосується такого: «… керівником ГПД НАБУ ОСОБА_2 за всі роки його роботи в НАБУ не проводилося жодного досудового розслідування у приблизно 250 (двісті п`ятдесяти) кримінальних провадженнях, із яких я був лише у двох випадках допитаним, а мої свідки - в жодному з них! Більше того, на сьогоднішній день ОСОБА_2 не виконав на протязі трьох останніх років порядка 350 (триста п`ятдесят) ухвал слідчих суддів, протиправно перекинув за підслідністю порядка 300 (триста) справ навіть без мого попередження (інформування), лише в одному випадку мені було вручено Пам`ятку про процесуальні права і обов`язки потерпілого у кримінальному провадженні (в решта випадках - без визначення мого правового статусу у цих провадженнях), безпідставно закриває до 7 (семи) раз кожне із кримінальних проваджень, не реагуючи на ухвали слідчих суддів, в яких надавалася оцінка передчасності такого закриття кримінальних проваджень (якими судді скасовували Постанови про закриття проваджень), не призначив для мене жодної експертизи, протиправно схиляє для проведення допиту у кримінальних проваджень в статусі свідка, попри те що у кримінальних справах є відсутніми Постанови про не визнання мене потерпілим (натомість в усіх моїх заявах зазначається розмір завданої, мені матеріальної і моральної шкоди фігурантами у провадженнях), тим самим приховуючи вчинені корупційні злочини фігурантів у провадженнях, завдаючи тим самим шкоди державі. Станом на 17.03.2020 року своїми протиправними діями ОСОБА_2 , з однієї сторони, нівелював кропіткі досягнення моєї громадської організації, а з іншої - зумисно перешкодив наповненню державної скарбниці на сотні мільярдів гривень, тим самим суттєво послабивши боєздатність наших військ (військової компанії на сході України) та добробут соціально захищених верств населення (починаючи від будинків дитини до інтернатів, одиноких, інвалідів, пенсіонерів, ветеранів війни та чорнобильців, перестарілих осіб та осіб, оплата праці яких напряму залежить від наповнення державного бюджету: учні ПТУ та технікумів, студенти ВУЗів, вчителі, бібліотекарі, викладачі державних навчальних закладів, медичні працівники комунальних закладів, прибиральники державних установ, держслужбовці, Армія, силові структури тощо).»
5.9.Щодо того, що ОСОБА_2 не виконав жодної з існуючих 11 ухвал суду щодо розгляду клопотань скаржника по суті справи та надання на них відповідей слідчий суддя зазначає, що зі змісту долучених до скарги копій ухвал встановлено, що лише одна ухвала стосувалася бездіяльності у кримінальному провадженні № 52017000000000216 від 29 березня 2017 року. В той же час, у її резолютивній частині зобов`язано уповноважену особу НАБ України розглянути клопотання, а не персонально ОСОБА_2 . В решті ухвал відсутня вказівка на номер кримінальному провадження, у якому вони постановлялися.
5.10.Неприбуття ОСОБА_1 на допити для встановлення обставин, про які останній вів мову у заяві від 17 березня 2020 року № 3858/17, на які його було викликано у встановленій кримінальним процесуальним законом формі, нівелює доводи особи, яка подала скаргу, - що докази вчиненого ОСОБА_2 злочину будуть надані детективу при проведенні допиту.
6.Таким чином, слідчий суддя вважає, що детектив всебічно, повно і неупереджено дослідив обставини кримінального провадження, зміст та форма процесуального рішення детектива (постанова про закриття кримінального провадження) відповідає вимогам ст. 110 КПК України, офіційне розслідування проведене ефективно, а за таких обставин доводи заявника про її необґрунтованість та незаконність не заслуговують на увагу, що вказує на необхідність відмови у задоволенні скарги про скасування постанови детектива про закриття кримінального провадження.
Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 2-3, 9, 284, 303, 306-307, 309, 372 КПК України слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
1.Скаргу ОСОБА_1 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 28 квітня 2021 року про закриття кримінального провадження № 52020000000000266 від 17 квітня 2020 року залишити без задоволення.
2.Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
3.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя М.В. Галабала