Документ № 97335631

Справа № 753/11849/19

Провадження1-кп/991/194/19

У Х В А Л А

Іменем України

26 травня 2021 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

Головуючої судді Білоус І.О.,

суддів: Кравчука О.О., Крука Є.В.,

секретар судового засідання Манохіна О.Є.,

за участі:

прокурора Макара О.І.

обвинуваченого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

ОСОБА_2

захисника Кутукова С.О. (в режимі відеоконференції)

третьої особи, щодо майна якої

вирішується питання про арешт ОСОБА_3

розглянувши клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000000870 від 29 березня 2016 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Цвіклівці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, проживає на АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 210 КК України,

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Рудня Овручанського району Житомирської області, проживає на АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 210 КК України,

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Озерянка Житомирського району Житомирської області, проживає на АДРЕСА_3 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Мікрах Ахтинського району Республіки Дагестан, проживає на АДРЕСА_4 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в ст. Арись Південно-Казахстанської області, Казахстан, проживає на АДРЕСА_5 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Павлівка Чернігівського району Чернігівської області, проживає на АДРЕСА_6 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в м. Чугуївка Чугуївського району Приморського Краю Російської Федерації, проживає на АДРЕСА_7 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_8 в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, проживає на АДРЕСА_8 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст клопотання і позиції учасників судового провадження.

Судом здійснюється підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 42016000000000870 від 29 березня 2016 року.

01 лютого 2021 року до канцелярії суду надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 11 серпня 2017 року на грошові кошти, вилучені під час обшуку квартири АДРЕСА_9 . Вимоги клопотання обґрунтовано тим, що 08 серпня 2017 року на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 31 липня 2017 року в квартирі, що на праві приватної власності належить матері заявниці - ОСОБА_10 , детективами Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) проведено обшук, під час якого вилучено грошові кошти в сумі 53 150 доларів США та 100 євро, що належали ОСОБА_3 .

Відповідно до ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 31 липня 2017 року обшук проводився з метою відшукання та вилучення з-поміж іншого готівкових коштів, здобутих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42016000000000870. ОСОБА_3 у своєму клопотанні зазначила, що вилучені грошові кошти не є здобутими злочинним шляхом, а накопичені нею протягом 2012-2017 років за рахунок продажу нерухомого майна, отримання дивідендів від діяльності ТОВ «Скіф», заробітної плати та пенсійних виплат.

На думку ОСОБА_3 , у ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження не було встановлено, що грошові кошти, які їй належали, є предметом злочину чи отримані незаконним шляхом, а тому накладення на них арешту має наслідком незаконне обмеження її права володіти майном, що не співмірно із завданнями кримінального провадження. Крім цього, ОСОБА_3 у клопотанні зазначила, що через накладений арешт на ці кошти, вона не може реалізувати свої наміри щодо виконання фінансових зобов`язань особи, із якою перебуває у фактичних шлюбних відносинах.

У судовому засіданні ОСОБА_3 вимоги поданого нею клопотання підтримала та просила суд його задовольнити, додатково пояснила, що потребує лікування, у зв`язку з погіршенням стану здоров`я, а також має фінансові зобов`язання через те, що вона позбавлена можливості використовувати власні кошти. Тому, звертала увагу суду на існуючу необхідність у поверненні вилучених у неї під час обшуку коштів.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні повністю підтримав доводи заявниці, просив суд задовольнити клопотання ОСОБА_3 та ухвалити рішення про скасування арешту, накладеного на належні їй на праві власності грошові кошти. Додатково пояснив, що вважає рішення про арешт незаконним тому, що ОСОБА_3 надано суду документи для підтвердження факту того, що ці гроші не належать йому, а тому, вони не можуть бути предметом конфіскації у разі визнання його винним.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Кутуков С.О. підтримали заявлене ОСОБА_3 клопотання та просили суд його задовольнити.

Прокурор Макар О.І. проти задоволення клопотання про скасування арешту майна заперечував з підстав того, що зазначені у ньому доводи неодноразово розглядались судами, зокрема 09 серпня 2018 року ухвалою Апеляційного суду м. Києва розглянуто апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Самарець А.М. на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 11 серпня 2017 року, якою накладено арешт на вилучено під час обшуку грошові кошти в сумі 53 150 доларів США та 100 євро та відмовлено в її задоволенні. Окрім того, ОСОБА_3 оскаржувала до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва накладення такого арешту, за результатом чого, ухвалою від 10 вересня 2018 року у задоволенні її клопотання було відмовлено. Таким чином, прокурор наголосив, що питання про скасування арешту, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 11 серпня 2017 року на грошові кошти в сумі 53 150 доларів США та 100 євро неодноразово переглядалось у судовому порядку. Підстав для скасування вказаного рішення судами не було виявлено.

Окрім цього, прокурор зазначив, що згідно з відомостями, отриманими ним під час підготовки до цього судового засідання в державній податковій службі, офіційні доходи заявниці ОСОБА_3 за період 2013-2017 років не дозволяли їй зібрати суму коштів, еквівалентну тій, яку була вилучена під час проведення слідчої дії - обшуку в квартирі її матері. Прокурор також звернув увагу суду, що згідно з протоколом обшуку грошові кошти виявлено детективами НАБУ на веранді квартири разом із іншими документами, які стосувалися кримінального провадження № 42016000000000870.

Крім цього, прокурор, обґрунтовуючи свою позицію, посилався на відомості, що містяться у протоколі негласних слідчих (розшукових) дій у цьому кримінальному провадженні, із змісту яких вбачається, що грошові кошти могли знаходитись у ОСОБА_2 з огляду на його спільну злочинну діяльність з ОСОБА_11 .

У зв`язку з наведеним, прокурор звернув увагу суду, що оскільки грошові кошти, на які ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 11 серпня 2017 року накладено арешт не персоналізовані, а ОСОБА_3 не довела, що вилучені під час обшуку грошові кошти належать їй на праві власності, то подане нею клопотання про скасування арешту є необґрунтованим, у в`язку з чим його треба відхилити.

2.Оцінки та мотиви суду.

Заслухавши думку учасників судового засідання, суд уважає, що клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту на грошові кошти у кримінальному провадженні, унесеному до ЄРДР за № 42016000000000870 від 29 березня 2016 року, не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, а також відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про скасування арешту майна суд повинен перевірити наступні обставини: по-перше, чи звернувся із клопотанням про скасування арешту майна належний суб`єкт; по-друге, чи наявні підстави, з якими кримінальний процесуальний закон пов`язує можливість скасування арешту майна - відсутність подальшої потреби в арешті або накладення арешту необґрунтовано.

З метою з`ясування питання належності ОСОБА_3 вилучених у ході обшуку квартири АДРЕСА_9 , суд дослідив надані нею на підтвердження цього докази.

Зокрема, ОСОБА_3 на підтвердження розміру свого доходу, який, як вона вважає, надав їй можливість заощадити протягом 2011-2017 років грошові кошти у сумі 53 150 доларів США та 100 євро, надала суду копії наступних документів.

Так, до заявленого клопотання про скасування арешту майна нею долучено копію договору позики від 20 вересня 2012 року, зміст якого полягає у тому, що вона позичила громадянці ОСОБА_12 10 000 доларів США для купівлі гаражного боксу (том 8 аркуш 92). Також, ОСОБА_3 до клопотання додано копію розписки ОСОБА_12 від 27 жовтня 2016 року про те, що вона купила у ОСОБА_3 два гаражні бокси загальною вартістю 30 000 доларів США (том 8 аркуш 93). В судовому засіданні ОСОБА_3 пояснила, що загальна вартість проданих нею гаражних боксів становила 30 000 доларів США. Договір купівлі-продажу щодо цього правочину нею з ОСОБА_12 не укладався, а було укладено договір позики на меншу суму у зв`язку з тим, що ОСОБА_12 решту коштів сплачувала частинами, і факт передачі цих коштів юридично не оформлювався. Тому, продаж гаражних боксів, на думку заявниці, підтверджується лише наведеною вище розпискою.

З метою підтвердити джерела походження конфіскованих грошей ОСОБА_3 також надала суду копію договору купівлі-продажу від 25 жовтня 2012 року про реалізацію за 110 000, 00 грн. квартири в м. Ніжин Чернігівської області, яка належала на праві власності заявниці та її матері - ОСОБА_10 (том 8 аркуш 94-95).

Крім цього, ОСОБА_3 надала суду копію договору від 27 липня 2012 року купівлі-продажу квартири АДРЕСА_9 , із змісту якого вбачається, що заявниця продала її своїй матері - ОСОБА_10 за 219 194, 00 гривень. Саме у квартирі за вказаною адресою проведено обшук та вилучено кошти у сумі 53 150 доларів США та 100 євро (том 8 аркуш 96).

Також ОСОБА_3 до клопотання про скасування арешту майна долучено довідки Управління пенсійного фонду України в Правобережному ОУПФУ м. Києва, із змісту яких вбачається, що у 2008 році нею отримано пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання, як інвалідом 3-ї групи у розмірі 5 781, 15 грн.; у 2009 році - 6 736, 30 грн.; у 2010 році - 8 510, 00 грн.; у 2011 році - 9 202, 00 грн.; у 2012 році - 10 908, 00 грн.; у 2013 році - 11 983, 00 грн.; у 2014 році - 12 588, 00 грн.; у 2015 році - 12 713, 00 грн.; у 2016 році -14 653, 00 грн.; у 2017 році - 13 900, 00 грн. (том 8 аркуші 97-107).

З урахуванням викладеного, ОСОБА_3 в суді наполягала на скасуванні арешту, накладеного на грошові кошти у сумі 53 150 доларів США та 100 євро, вилучені під час обшуку, у зв`язку з тим, що вважала їх своєю власністю, пояснюючи, що вони жодним чином не стосуються обставин інкримінованого ОСОБА_2 кримінального правопорушення.

Суд, дослідивши перелічені вище копії документів, робить висновок про те, що доводи клопотання ОСОБА_3 про походження вказаних коштів не підтверджується ними, виходячи з наступного.

Зокрема, надані заявницею копії договору позики та розписки ОСОБА_12 не підтверджує факту продажу гаражних боксів за вказану нею суму 30 000, 00 доларів США, а розписка із зазначенням відповідної інформації не свідчить про те, що вказаний правочин мав місце. Крім цього, дохід отриманий ОСОБА_3 від продажу квартири в м. Ніжин Чернігівської області за 110 000, 00 грн., співвласником якої також була її мати ОСОБА_10 , а також, продаж квартири АДРЕСА_9 за 219 194, 00 гривень, покупцем якої була мати заявниці - ОСОБА_10 , не підтверджує прибуток у сумі еквівалентній тій, що було вилучено під час обшуку.

При цьому, суд критично оцінив надані ОСОБА_3 відомості про розмір її доходів, отриманих, як вона зазначила, від продажу нерухомого майна, заробітної плати, пенсії, дивідендів від діяльності ТОВ «Скіф», тощо. У контексті розглянутого клопотання про скасування арешту майна, суд із змісту долучених копій документів визнав недоведеним той факт, що саме вилучені під час обшуку кошти, які зберігались за вказаною адресою належать на праві власності ОСОБА_3 .

Крім цього, суд робить висновок, що надані ОСОБА_3 документи не є беззаперечними свідченням можливості накопичення заощаджень у розмірі арештованої суми, враховуючи необхідність здійснення щоденних побутових витрат.

У зв`язку з наведеним, суд визнає необґрунтованими доводи клопотання в цій частині.

Щодо перегляду питання про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва на грошові кошти в сумі 53 150 доларів США та 100 євро судом апеляційної інстанції та слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва, за клопотанням представника ОСОБА_3 - адвоката Самарець А.М., суд ураховує наступне. Під час попередніх оскаржень суди досліджували доводи адвоката Романенко О.В. з приводу того, що остання не має жодного відношення до кримінального провадження, в якому накладено арешт на грошові кошти, не є підозрюваною, обвинуваченою, або іншою особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальності за заподіяну шкоду, а також, що грошові кошти, на які накладено арешт, були накопчені ОСОБА_3 протягом 2012-2017 років за рахунок продажу нерухомого майна, отриманих дивідендів, заробітної плати та пенсійних виплат.

Статтею 350 КПК України визначено, що відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.

Судом встановлено, а учасниками в судовому засіданні не заперечувалось, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10 вересня 2018 року у справі № 760/21536/18 відмовлено у задоволенні клопотання адвоката Самарець А.М. про скасування арешту майна.

Клопотання ОСОБА_3 , що надійшло до Вищого антикорупційного суду 18 травня 2021 року та є предметом даного судового розгляду, містить аналогічні аргументи та підстави, що вже були досліджені та оцінені слідчим суддею, про що постановлено ухвалу від 10 вересня 2018 року, яка набрала законної сили. У судовому засіданні ОСОБА_3 нових обставин, які не були встановлені під час попереднього розгляду клопотання, не наводила. Враховуючи відсутність інших вагомих даних, які б свідчили про необґрунтованість накладеного арешту чи відсутність потреби у його подальшому застосуванні суд приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Щодо другої обставини, то зі змісту ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 11 серпня 2017 року вбачається, що детектив НАБУ у клопотанні про накладення арешту на вилучені під час обшуку грошові кошти, необхідність накладення арешту мотивував тим, що у випадку визнання ОСОБА_2 винним за ч. 5 ст. 191 КК України є необхідність забезпечити можливу конфіскацію належного йому майна як додаткового покарання, передбаченого за вказаною статтею.

Задовольняючи це клопотання детектива, слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва у вказаній вище ухвалі зробив висновок, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання в права та свободи особи, та забезпечують виконання завдань кримінального провадження.

Суд звертає увагу, що в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 повідомив про те, що на момент проведення обшуку, будучи розлученим з ОСОБА_3 , постійно проживав у квартирі АДРЕСА_9 разом із заявницею. У цьому аспекті суд зауважує, що вказане клопотання розглядається судом на стадії підготовчого судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст. 291 КПК України надання суду до початку судового розгляду інших документів, окрім обвинувального акта і додатків до нього забороняється. З огляду на таке, суд на цій стадії позбавлений можливості на підставі заявлених у даному кримінальному провадженні доказів установити факт належності даних грошових коштів ОСОБА_2 та надати таким доказам оцінку. Разом із цим, суд звертає увагу, що слідчий суддя Солом`янського районного суду в ухвалі від 11 серпня 2017 року на підставі наданих детективом НАБУ доказів дійшов висновку, що органом досудового розслідування встановлено достатні підстави вважати, що майно на яке слідчий просить накласти арешт відповідає вимогам ч. 2 ст. 170 КПК України, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про які йдеться в клопотанні детектива.

З огляду на наведене слідчий суддя задовольнив клопотання детектива та прийняв рішення про накладення арешту на вказане майно з підстав того, що у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати наявність існування ризиків, передбачених ч. 11 ст. 170 КПК України.

Отже, суд за результатом розгляду клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києві від 11 серпня 2017 року приходить до висновку відсутність підстав для його задоволення, оскільки арешт на грошові кошти було накладено обґрунтовано, подальша потреба в такому арешті зберігається та обумовлена завданнями кримінального провадження.

З урахуванням викладеного, колегія суддів робить висновок, що ОСОБА_3 звертаючись із даним клопотанням про скасування арешту грошових коштів в сумі 53 150 доларів США та 100 євро, не навела достатніх аргументів на підтвердження того, що відповідні кошти належать їй та, що відпала подальша потреба в арешті грошових коштів. У зв`язку з наведеним, решта доводів клопотання ОСОБА_3 не є релевантними для його розгляду. З цих підстав суд зазначає, що потреба в арешті майна продовжує існувати.

Керуючись статтями 174, 369, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 11 серпня 2017 року на грошові кошти, вилучені під час обшуку в квартирі АДРЕСА_9 , у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42016000000000870 від 29 березня 2016 року стосовно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуюча суддя: Білоус І.О.

Судді: Кравчук О.О.

Крук Є.В.