Пошук

Документ № 97338086

  • Дата засідання: 28/05/2021
  • Дата винесення рішення: 28/05/2021
  • Справа №: 991/3457/21
  • Провадження №: 52017000000000592
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС): Хамзін Т.Р.
  • Секретар : Фінько Ю.В.
  • Захисник/адвокат : Ковригіної В.Є.
  • Прокурор : Подгорець С.В.

Справа № 991/3457/21

Провадження1-кс/991/3514/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.

за участю:

секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,

прокурора Подгорця С.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Ковригіної В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Подгорця С.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Немирів Вінницької області, громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,

у кримінальному провадженні № 52017000000000592, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідування 05.09.2017

ВСТАНОВИВ:

Означене клопотання надійшло до Вищого антикорупційного суду 24 травня 2021 року та передано для розгляду слідчому судді Хамзіну Т.Р. на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду.

У клопотанні прокурор просить застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 681 000 грн. та покласти виконання обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) носити електронний засіб контролю;

2) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду;

3) не відлучатися із м. Одеса та Одеського району Одеської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

4) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

5) здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України, а також перетин адміністративної межі з тимчасово окупованими територіями України;

6) утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

1.Доводи клопотання

У клопотанні зазначено, що Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52017000000000592 від 05.09.2017, зокрема за підозрою ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за фактом заволодіння грошовими коштами Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» (далі - ДП «МТП «Южний»).

Досудовим розслідуванням встановлено, що 11.01.2017 на підставі наказу директора ДП «МТП «Южний» на ОСОБА_11 покладено виконання обов`язків першого заступника директора ДП «МТП «Южний». З 05.07.2017 на підставі відповідного наказу директора ДП «МТП «Южний» його призначено на посаду першого заступника директора ДП «МТП «Южний».

У період з січня по лютий 2017 року у ОСОБА_11 , який усвідомлюючи, що в силу займаної ним посади він має можливість безпосередньо впливати на призначення та звільнення працівників ДП «МТП «Южний», персонального складу та голови комітету з конкурсних торгів ДП «МТП «Южний», давати вказівки та доручення, обов`язкові до виконання, діяти від імені підприємства та підписувати від його імені договори про державні закупівлі товарів, робіт та послуг, виник умисел на заволодіння грошовими коштами ДП «МТП «Южний» шляхом організації постачання на ДП «МТП «Южний» товарів за завищеними цінами.

До призначення на посаду першого заступника директора ДП «МТП «Южний» ОСОБА_11 приблизно у період з 2013 по 2016 рр. здійснював фактичне управління ТОВ «МІЛЕНУМ МЕРИТАЙМ», що спеціалізувалося на комплексному забезпеченні змінно-запасними частинами та іншою продукцією морських портів та інших об`єктів морської інфраструктури, а тому володів досвідом у сфері реалізації товарів, робіт та послуг для підприємств морської галузі, провадження посередницької і торговельної діяльності на ринку промислової продукції, досконало знав попит та ціни на товари промисловості.

Для реалізації цього плану ОСОБА_11 вирішив утворити організовану групу, до якої залучив представників приватних підприємств, співробітників ДП «МТП «Южний», яких організував у стійке об`єднання, довів спільний план злочинних дій та розподілив відповідні функції серед учасників.

Так, у січні-лютому 2017 року ОСОБА_11 залучив директора ТОВ «МІЛЕНІУМ МЕРИТАЙМ» ОСОБА_2 та ОСОБА_1 забезпечивши його призначення на посаду начальника відділу матеріального-технічного забезпечення ДП «МТП «Южний», а згодом на посаду виконуючого обов`язки заступника директора з матеріально-технічного забезпечення ДП «МТП «Южний» та члена тендерного комітету ДП «МТП «Южний».

Через призначення ОСОБА_1 на ці посади останні отримали доступ до інформації ДП «МТП «Южний» щодо потреб у закупівлі товарів, їх вартості та коштів, які для цього могли бути виділені, а також отримали можливість визначати номенклатуру та ціну товарів, які буде закуповувати ДП «МТП «Южний» та впливати на хід тендерних закупівель на всіх етапах їх проведення.

В подальшому у період з січня 2017 року по квітень 2017 року ОСОБА_11 та ОСОБА_2 залучили своїх знайомих - працівників ТОВ «МІЛЕНІУМ МЕРИТАЙМ» ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та осіб, які не були офіційно працевлаштовані, але фактично працювали в ТОВ «МІЛЕНІУМ МЕРИТАЙМ» ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які виконували ролі пособників та повинні були забезпечувати підбір, придбання суб`єктів господарювання та їх участь у закупівлях у порушення ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», ст. ст. 5, 6 Закону України «Про антиконкурентні узгоджені дії», створити видимість прозорої та конкурентної боротьби у тендерних процедурах ДП «МТП «Южний» підконтрольних підприємств, при цьому узгоджуючи ціни між учасниками, завищуючи їх на відповідні товари.

Задля досягнення мети, а саме заволодіння грошовими коштами ДП «МТП «Южний» ОСОБА_11 розподілив між залученими особами функції, ролі та обов`язки. З метою спільної скоординованої діяльності були підшукані офісні приміщення, у яких були облаштовані робочі місця учасників, залучених до злочинної схеми, створено окремі поштові скриньки для комунікації.

У період з 2017 по 2018 ОСОБА_11 та ОСОБА_1 забезпечили завищення вартості предметів закупівлі UA-2017-05-03-000463-b, UА-2017-04-06-001223-b, UА-2018-03-23-000577-b, UA-2017-05-10-001227-b, UА-2017-05-19-000154-b, UА-2017-05-18-001275-b, UA-2017-05-17-002473-b, UА-2017-06-20-002480-b, UА-2017-07-14-001574-b, UA-2017-05-30-001673-b, UА-2017-07-04-001029-b, UА-2017-07-27-001725-b, UA-2017-09-06-000372-с, UА-2017-08-16-000096-а, UА-2017-10-25-000044-С, UА-2017-09-12-000815-с, UА-2017-09-20-000054-b, UА-2017-10-23-000280-а, UА-2017-11- 08-001558-с, UА-2017-10-31-002308-а, UА-2017-03-20-000554-а, UА-2017-03-24-000415-е, UА-2017-09-01-000880-с, UА-2017-11-01-001063-а, UА-2018-03-03-000301-е, UА-2018-03-19-002236-c, UА-2018-03-15-001035-С, UА-2018-03-21-001196-е, UА-2017-11-08-001478-с, а також за участю ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 забезпечили перемогу у вказаних тендерах підконтрольних організованій групі товариств, а саме: ТОВ «ЮЖМОРСЕРВІС», ТОВ «ТЕХНОСОЛЮШН», ТОВ «БУДКОМПЛЕКТ», ТОВ «СВ ШІППІНГ ЛТД», ТОВ «МАРІН ІНДАСТРІАЛ СЕРВІС», ТОВ «ТЕХНОМОРСНАБ», ТОВ «МЕТКОМ-ГРУП», ТОВ «ІМПОРТ ПАРТС ТРЕЙД», ТОВ «ІНЖПОРТСЕРВІС», ТОВ «ЕЛЕКТРО СЕРВІС ІНДАСТРІ», ТОВ ВКФ «ОБЛЗБУТ».

З метою створення штучної націнки на товари, що були предметом поставок в ДП «МТП «Южний» також були використані такі підприємства: ТОВ «Е.Р.А.», ТОВ «Лендінг груп», ТОВ «Стар Ентерпрайс», ТОВ «Енітек компані», ТОВ «Будтрест ВВ», ТОВ «Альбер груп», ТОВ «Крок-М», ТОВ «Ліберті бізнес альянс», ТОВ «Альма трейд», ТОВ «УКР ФЕСТ», на які в подальшому здійснювалося документальне оформлення придбання товару у реальних постачальників.

Після продажу ДП «МТП «Южний» товарів за завищеними на 47 494 620,40 грн. цінами та з моменту перерахування коштів у цій сумі на рахунки підконтрольних організованій групі товариств, учасники організованої групи заволоділи ними та розпорядилися на власний розсуд.

Вказаними діями ДП «МТП «Южний» було завдано збитків на загальну суму 47 494 620,40 грн.

За змістом клопотання ОСОБА_1 , який з 01.02.2017 по 24.07.2017 обіймав посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення ДП «МТП «Южний», а з 25.07.2017 по 11.07.2018 - посаду виконуючого обов`язки заступника директора з матеріально-технічного забезпечення ДП «МТП «Южний» був довіреною особою ОСОБА_11 за дорученням якого виконував такі дії: керував діями працівників ДП «МТП «Южний», не обізнаних про злочинні наміри організованої групи, під час підготовки тендерної документації з публічних закупівель ДП «МТП «Южний» та подальшого її розміщення на авторизованих електронних майданчиках; керував діями працівників ДП «МТП «Южний», не обізнаних про злочинні наміри злочинної групи під час підготовки, укладення та виконання договорів з юридичними особами, залученими до злочинної схеми в ході реалізації плану діяльності організованої групи; інформував ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та іншим учасників організованої групи, що контролювали діяльність юридичних осіб, залучених до злочинної схеми, щодо потреби ДП «МТП «Южний» у закупівлі товарів та надавав вказаним особам проекти технічної документації на проведення закупівель до офіційного оприлюднення такої документації з метою ознайомлення та внесення змін; забезпечував внесення до тендерної документації на закупівлю товарів, умов, необхідних для перемоги однієї з юридичних осіб, залучених до злочинної схем, домовленості про які досягнуто з ОСОБА_11 , ОСОБА_2 та іншими учасниками організованої групи, з метою заволодіння коштами ДП «МТП «Южний»; забезпечував погодження та візування працівниками ДП «МТП «Южний», не обізнаних про злочинні наміри організованої групи, тендерної документації та договорів з особами, що контролювали діяльність юридичних осіб, залучених до злочинної схеми; здійснював контроль за станом оплати ДП «МТП «Южний» за придбані за завищеними цінами товари; погоджував платіжні документи на підставі яких здійснювалося перерахування коштів з розрахункового рахунку ДП «МТП «Южний» на розрахункові рахунки юридичних осіб, залучених до злочинної схеми.

27.10.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме заволодінні грошовими коштами ДП «МТП «Южний» в особливо великому розмірі шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненому організованою групою.

Прокурор зазначає, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.11.2020 до ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. У подальшому строк дії цього запобіжного заходу продовжувався ухвалою від 24.12.2020 - до 21.02.2021, ухвалою від 19.02.2021 - до 19.04.2021 та ухвалою від 17.04.2021 - до 24.05.2021.

Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим. Оскільки запобіжний захід у вигляді домашнього арешту застосовано до ОСОБА_1 24.11.2020, то у такому разі, граничний шестимісячний строк, визначений ч. 6 ст. 181 КПК України, завершився 24.05.2021.

Разом з цим прокурор посилається на те, що з часу застосування до ОСОБА_1 попереднього запобіжного заходу встановлені слідчими суддями ризики не зменшилися та продовжують існувати, а тому існує необхідність у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу, з метою забезпечення ефективного контролю за його процесуальною поведінкою.

У клопотанні прокурор зазначає, що на цей час продовжують існувати ризики переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків, знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

За твердженням прокурора, інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу.

В обґрунтування розміру застави прокурор посилається на суму коштів, якою заволоділи у тому числі ОСОБА_1 , майновий стан підозрюваного, існування ймовірності, що джерелом застави можуть бути кошти, набуті незаконним шляхом.

2. Доводи сторони обвинувачення у судовому засіданні

Прокурор Подгорець С.В. клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб підтримав з наведених у ньому підстав. Зазначив, що зібрані на теперішній час докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, та підтверджують існування ризиків, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На його думку, застосування більш м`якого запобіжного заходу або ж незастосування жодного, на цій стадії досудового розслідування, не зможе забезпечити досягнення дієвості кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти існуючим ризикам. Наголосив на тому, що розмір застави визначений з урахуванням специфіки злочину, розміру шкоди, майнового стану підозрюваного та не є непомірним для останнього.

Прокурор також зазначив, що у межах кримінального провадження № 52017000000000592 ще досліджуються обставини зловживання службовими особами ДП «МТП «Южний» службовим становищем під час організації, проведення державних закупівель тягового рухомого складу неналежної якості за явно завищеними цінами, а також укладання договору та прийняття придбаної продукції, яка перебуває у аварійному стані та не відповідає технічним вимогам, що завдало тяжких наслідків. Для повного, всебічного та неупередженого з`ясування всіх обставин вчинення цього злочину органу досудового розслідування серед іншого необхідно допитати значну кількість свідків, отримати тимчасові доступи до речей і документів, здійснити аналіз наявних документів. З огляду на це строк досудового розслідування у кримінальному провадженні постановою прокурора продовжено до 27.08.2021.

Додатково долучив до матеріалів клопотання витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню № 52017000000000592 станом на 28.05.2021, ухвалу Вищого антикорупційного суду від 17.04.2021 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо ОСОБА_13 та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, постанову Генерального прокурора Венедіктової І.В. про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні до 27.08.2021.

3. Доводи сторони захисту у судовому засіданні

Захисник Ковригіна В.Є. у судовому засіданні не погодилася із доводами, викладеними у клопотанні прокурора та просила відмовити у задоволенні клопотання або застосувати більш м`який запобіжний захід. Зазначила, що ризики на існування яких посилається сторона обвинувачення відсутні. Так захисник зазначила, що з часу повідомлення про підозру та застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 демонструє належну процесуальну поведінку, з`являється на кожний виклик суду чи органу досудового розслідування незалежно від час повідомлення про необхідність явки, самостійно звертався до органу досудового розслідування із запитом щодо зазначення установи у яку потрібно здавати паспорт для виїзду за кордон, які до цього часу так і не вилучили. Також зазначила, що електронний засіб контролю зняли з ОСОБА_1 декілька днів тому, але він не вжив жодних заходів з метою переховування від органів досудового розслідування. Відомості щодо майнового стану ОСОБА_1 , про які зазначає сторона обвинувачення є неактуальними, оскільки зазначені у декларації готівкові кошти належали дружині, крім того надана декларація містить відомості за 2019 рік. На теперішній же час кошти у сумі 700 тис. грн. та 15 тис. дол. США витрачені, а ОСОБА_1 жодних доходів за 2021 рік не отримав. До того ж на його утриманні ще й перебувають 5 осіб. На твердження прокурора про існування ризику незаконного впливу ОСОБА_1 на свідків зазначила, що з 26.05.2021 ОСОБА_1 не працює у ДП «Морський торговельний порт «Южний», а тому жодного впливу на свідків з числа працівників ДП «МТП «Южний» він вчинити не може. Посилання на існування ризику спотворення чи приховування речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення вважає безпідставними, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні триває з 2017 року та протягом цього часу органом досудового розслідування вже проведені всі можливі обшуки. Крім того, наголосила на тому, що ОСОБА_1 вже не працює, а тому не має доступу до приміщення порту, а отже не може знищити чи спотворити жодних речей і документів.

Захисник також зазначила, що ОСОБА_1 має малолітню дитину, яка проживає разом з матір`ю у Одеському районі Одеської області, а тому просила надати можливість виїжджати без дозволу слідчого до вказаної місцевості.

До клопотання долучила копію наказу від 26.05.2021 про звільнення ОСОБА_1 , копію відповіді ДП «МТП «Южний» про те, що ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 19.05.2021 не отримував заробітну плату, довідку з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків щодо ОСОБА_1 за 1 квартал 2021 року та 1-4 квартали 2021 року.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав доводи свого захисника та просив або відмовити у задоволенні клопотання або застосувати більш м`який запобіжний захід. Зазначив, що з часу повідомлення про підозру не вчиняв жодних дій, які б давали підстави для твердження про існування ризиків на які посилається прокурор. За весь період досудового розслідування не чинив жодних перешкод у розслідуванні, а навпаки намагався сприяти органу досудового розслідування. У нього не проводилося жодного обшуку та не вилучалися будь-які речі і документи. Також зазначив, що електронний засіб контролю застосували не одразу, оскільки у правоохоронних органах вони були відсутні, але протягом цього часу він не ухилявся від слідства та не вживав дій для переховування. Наміру впливати на свідків чи знищувати докази у нього не виникало, а тепер у нього взагалі відсутня така можливість, так як 26 травня 2021 року він звільнився з ДП «МТП «Южний».

4. Оцінка та висновки слідчого судді

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Із аналізу практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», «Мерабішвілі проти Грузії» можна виділити такі критерії стандарту доказування «обґрунтована підозра»:

- існування фактів та інформації, які дали змогу переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення;

- факти, якими обґрунтовується підозра можна «розумно» вважати такими, що підпадають під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність;

- обґрунтованість підозри не може встановлюватися in abstracto або ґрунтуватися на суб`єктивних припущеннях, а має підкріплюватися конкретними доказами в кримінальному провадженні;

- стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку.

У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні грошовими коштами державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» в особливо великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненому організованою групою.

У судовому засіданні слідчим суддею досліджені, зокрема, такі документи з метою встановлення причетності/непричетності ОСОБА_1 до злочину у вчиненні якого він підозрюється:

- розпорядчі документи: про призначення ОСОБА_1 з 01.02.2017 начальником відділу матеріально-технічного забезпечення до повноважень якого входила, у тому числі, організація процедури закупівлі підлеглими працівниками та контроль за укладенням та виконанням договорів поставки товарно-матеріальних цінностей; переведення ОСОБА_1 з 24.07.2017 на посаду виконуючого обов`язки заступника директора з МТЗ, до повноважень якого входила організація та контроль роботи відділу МТЗ, бази постачання, відділу тендерних процедур, організація забезпечення підприємства необхідними для його виробничої діяльності матеріальними ресурсами, координація тендерної роботи; покладення з 10.07.2018 виконання обов`язків начальника відділу МТЗ, який відповідно до посадової інструкції розподіляє заявки на закупівлі ТМЦ між працівниками ВМТЗ, контролює своєчасну підготовку пакету документів для придбання та постачання ТМЦ;

- наказ ДП «МТП «Южний» від 14.07.2017 № 1052 про затвердження складу тендерного комітету до складу якого було залучено ОСОБА_1 ;

- протоколи тендерного комітету, відповідно до яких ОСОБА_1 призначено заступником голови тендерного комітету та наділено повноваженнями із перевірки технічних документацій, розроблених відділом МТЗ;

- положення про організацію і проведення закупівель (тендерних та допорогових) на ДП «МТП «Южний», затверджене наказом ДП «МТП «Южний» № 36 від 12.01.2017 та № 35 від 22.02.2017 та № 565 від 10.04.2018, яким визначена процедура проведення закупівель на ДП «МТП «Южний». Так, зокрема, положеннями визначено, що закупівлі на підприємстві здійснюються структурними підрозділами, відповідальними за напрямок закупівлі на підставі заявок і технічних вимог, що надходять від підрозділів-замовників підприємства та у відповідності до річного плану закупівель, який формується відділом тендерних процедур на підставі заявок підрозділів-замовників підприємства та затверджується протоколом тендерного комітету. Після затвердження процедури закупівлі секретар тендерного комітету створює оголошення про проведення закупівлі. Після проведення аукціону або розкриття тендерних пропозицій працівники ВТП передають документи до підрозділу-закупника, який аналізує пропозиції учасників та надає аналіз щодо визначення переможця торгів, аналіз розгляду пропозицій учасників торгів або аналіз відхилення учасника торгів до ВТП. У подальшому голова тендерного комітету виносить питання на засідання тендерного комітету для прийняття рішення. У разі визначення переможця торгів за результатами аналізу підрозділу-закупника та засідання тендерного комітету, ВТП передає до відділу договірної роботи необхідні документи для розробки договору про закупівлю з переможцем торгів;

- протокол огляду носіїв інформації від 11.10.2019 - скопійованого під час обшуку вмісту ноутбуку ОСОБА_2 , що містить відомості про пересилання резюме ОСОБА_1 свого резюме ОСОБА_2 та пересилання його ОСОБА_2 . ОСОБА_11 . Також відображено відомості про пересилання ОСОБА_6 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 реєстру виконаних та запланованих ДП «МТП «Южний» поставок та оплат на користь визначених організацій; відомості про пересилання між ОСОБА_13 та ОСОБА_2 технічних вимог та змін технічних вимог щодо закупівлі ДП «МТП «Южний». Також на ноутбуці міститься файл з ієрархічною структурою групи, серед яких ОСОБА_11 як засновник, а також ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 як фінансовий директор. Крім того відображено листування між ОСОБА_6 ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо визначення ціни товару, погодження регламенту використання готівкових коштів, розмір отриманих грошових коштів за укладеним договором про закупівлю товару;

- протокол огляду вмісту веб-порталу «ProZorro» від 29.09.2020, яким підтверджується факт перемоги протягом 2017-2018 у торгах, організованих ДП «МТП «Южний» таких підприємств: ТОВ «ЮЖМОРСЕРВІС», ТОВ «ТЕХНОСОЛЮШН», ТОВ «БУДКОМПЛЕКТ 14», ТОВ «СВ ШІППІНГ ЛТД», ТОВ «МАРІН ІНДАСТРІАЛ СЕРВІС», ТОВ «ТЕХНОМОРСНАБ», ТОВ «МЕТКОМ-ГРУП», ТОВ «ІМПОРТ ПАРТС ТРЕЙД», ТОВ «ІНЖПОРТСЕРВІС», ТОВ «ЕЛЕКТРО СЕРВІС ІНДАСТРІ», ТОВ ВКФ «ОБЛЗБУТ»;

- копії договорів, укладених протягом 2017-2018 між ДП «МТП «Южний» та ТОВ «ЮЖМОРСЕРВІС», ТОВ «ТЕХНОСОЛЮШН», ТОВ «БУДКОМПЛЕКТ 14», ТОВ «СВ ШІППІНГ ЛТД», ТОВ «МАРІН ІНДАСТРІАЛ СЕРВІС», ТОВ «ТЕХНОМОРСНАБ», ТОВ «МЕТКОМ-ГРУП», ТОВ «ІМПОРТ ПАРТС ТРЕЙД», ТОВ «ІНЖПОРТСЕРВІС», ТОВ «ЕЛЕКТРО СЕРВІС ІНДАСТРІ», ТОВ ВКФ «ОБЛЗБУТ» за результатами проведення закупівель. Більшість договорів укладені або їх укладення погоджено ОСОБА_11 та ОСОБА_1 ;

- протокол огляду відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних, Інформаційної системи «Податковий блок», Єдиної автоматизованої інформаційної системи та інформації щодо ІР-адрес від 30.03.2020. Відповідно до цього протоколу протягом 2017-2018 рр. ТОВ «ЮЖМОРСЕРВІС», ТОВ «ТЕХНОСОЛЮШН», ТОВ «БУДКОМПЛЕКТ 14», ТОВ «СВ ШІППІНГ ЛТД», ТОВ «МАРІН ІНДАСТРІАЛ СЕРВІС», ТОВ «ТЕХНОМОРСНАБ», ТОВ «МЕТКОМ-ГРУП», ТОВ «ІМПОРТ ПАРТС ТРЕЙД», ТОВ «ІНЖПОРТСЕРВІС», ТОВ «ЕЛЕКТРО СЕРВІС ІНДАСТРІ», ТОВ ВКФ «ОБЛЗБУТ», ТОВ «МІЛЕНІУМ МЕРИТАЙМ» використовували спільні ІР-адреси для реєстрації податкових накладених та входу до Системи «Клієнт-Банк». Спільні ІР-адреси для реєстрації податкових накладених та входу до Системи «Клієнт-Банк» використовували і підприємства ТОВ «Лендінг груп», ТОВ «Енітек компані», ТОВ «Будтрест ВВ», ТОВ «Альбер груп», ТОВ «Крок-М», ТОВ «Альма трейд»;

- протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 21.08.2019, який пояснив, що з 2016 по листопад 2017 року виконував в ДП «МТП «Южний» функції інженера за договором цивільно-правового найму. Після призначення ОСОБА_1 начальником відділу МТЗ інженери за його вказівкою мали надсилати тендерну документацію, ряду підприємств, зокрема, ТОВ «СВ ШІППІНГ ЛТД», ТОВ «ТЕХНОСОЛЮШН», ТОВ «МАРІН ІНДАСТРІАЛ СЕРВІС». Очікувана вартість закупівель формувалася інженерами після отримання від представників цих підприємств цін на товари;

- протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 12.08.2020, яка надала пояснення про те, що з кінця літа 2017 по грудень 2017 року працювала юристом ТОВ «Метком-Груп». Протягом цього часу вона працювала, у тому числі і у одному приміщенні із ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , Березанською. Також зазначила, що до офісу періодично приходили ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , які входили до керівництва підприємства. Шарапова приносила заробітну плату у конвертах та розраховувалася за виробничі витрати працівників. Крім цього, ОСОБА_15 пояснила, що за час своєї роботи вона готувала пакети документів для участі у закупівлях ДП «МТП «Южний» від таких підприємств: ТОВ «ЮЖМОРСЕРВІС», ТОВ «ТЕХНОСОЛЮШН», ТОВ «БУДКОМПЛЕКТ 14», ТОВ «СВ ШІППІНГ ЛТД», ТОВ «МАРІН ІНДАСТРІАЛ СЕРВІС», ТОВ «ТЕХНОМОРСНАБ», ТОВ «МЕТКОМ-ГРУП», ТОВ «ІМПОРТ ПАРТС ТРЕЙД», ТОВ «ІНЖПОРТСЕРВІС», ТОВ ВКФ «ОБЛЗБУТ», ТОВ «МІЛЕНІУМ МЕРИТАЙМ»;

- протокол огляду носіїв інформації від провайдерів телекомунікацій ПрАТ «ВФ Україна», ТОВ «Лайфселл», ПрАТ «Київстар» від 17.09.2019 щодо окремих споживачів телекомунікаційних послуг та послуги, отримані ними протягом 2016-2019 рр. За результатами огляду встановлено факти неодноразового спілкування ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 між собою; факти спілкування ОСОБА_11 з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 ; факти спілкування ОСОБА_13 з ОСОБА_2 та ОСОБА_9 ; факти спілкування інженерів та працівників ДП «МТП «Южний», зокрема, ОСОБА_14 з ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 ;

- протокол огляду від 13.08.2018, складений за результатами огляду ноутбука, вилученого 23.05.2018 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , де зафіксовано листування між причетними до вищеописаних подій за версією слідства особами щодо керівної ролі ОСОБА_11 у фінансово-господарській діяльності підконтрольних організованій групі товариств;

- протокол огляду від 15.06.2018, складений за результатами огляду носіїв інформації, вилучених 23.05.2018 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_11 , на якому зафіксовано листування між ОСОБА_11 та ОСОБА_2 щодо діяльності підконтрольних за версією слідства суб`єктів господарювання організованій групі, їх участі у тендерах, які проводились ДП «МТП «Южний»;

- протокол огляду від 25.09.2018, складений за результатами огляду НЖМД, вилученого 23.05.2018 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_3 (бізнес-центр «Марсель»), на якому зафіксовано листи ОСОБА_24 , ОСОБА_9 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , направлені на електронну поштову скриньку ОСОБА_2 та ОСОБА_11 , із звітами про виконану роботу щодо участі підконтрольних організованій групі товариств в тендерах, які проводились ДП «МТП «Южний»;

- висновок експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України та довідка старшого детектива НАБУ ОСОБА_27 яким підтверджено, що внаслідок укладення ДП «МТП «Южний» договорів із ТОВ «ЮЖМОРСЕРВІС», ТОВ «ТЕХНОСОЛЮШН», ТОВ «БУДКОМПЛЕКТ», ТОВ «СВ ШІППІНГ ЛТД», ТОВ «МАРІН ІНДАСТРІАЛ СЕРВІС», ТОВ «ТЕХНОМОРСНАБ», ТОВ «МЕТКОМ-ГРУП», ТОВ «ІМПОРТ ПАРТС ТРЕЙД», ТОВ «ІНЖПОРТСЕРВІС», ТОВ «ЕЛЕКТРО СЕРВІС ІНДАСТРІ», ТОВ ВКФ «ОБЛЗБУТ» завдано збитків у загальні сумі 47 494 620,40 грн.

Дослідження цих документів у сукупності формують у слідчого судді внутрішнє переконання щодо того, що мали місце обставини про які зазначається у клопотанні та що до цих обставин може бути причетний ОСОБА_1 .

У світлі обставин цього кримінального провадження досліджених матеріалів достатньо для того, щоб у рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про продовження обов`язків, дійти висновку про наявність «обґрунтованої підозри».

Слідчий суддя наголошує, що при вирішенні питання щодо існування обґрунтованої підозри у розрізі наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження чи продовження строку його дії, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Висновок про обґрунтованість підозри не констатує винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину та відповідно не порушує принципу «презумпції невинуватості».

Також обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 неодноразово була предметом перевірки слідчим суддею під час розгляду клопотань про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та продовження строку дії запобіжного заходу (ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.04.2021).

Отже, доведення стороною обвинувачення існування обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України є підставою для застосування запобіжного заходу.

4.3. Щодо існування ризиків

В обґрунтування клопотання детектив посилається на існування таких ризиків:

- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;

- ризик незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;

- ризик знищення, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Так, відповідно до клопотання, про існування ризику переховування від органів досудового розслідування свідчать: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України; неможливість звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення такого злочину; характер вчинення злочину (використання засобів конспірації з метою уникнення від кримінальної відповідальності; наявність двох паспортів громадянина України для виїзду за кордон та неодноразові перетини державного кордону України; наявність значних майнових активів у ОСОБА_1 ; безперешкодний доступ до пунктів прикордонного та митного контролю та як наслідок можливість вільного перетину кордону.

В обґрунтування існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні прокурор посилається на: авторитет посади, яку ОСОБА_1 обіймав на момент вчинення злочину в силу якої він надавав незаконні вказівки працівникам ВМТЗ ДП «МТП «Южний»: існуванням достатнього авторитету серед учасників організованої групи; наявність можливості впливати на кадрові рішення відносно працівників ДП «МТП «Южний», що пов`язане із посадою, яку він обіймає у ДП «МТП «Южний» з 05.10.2020.

Про існування ризику знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення свідчать такі обставини: характер злочину (злочин, інкримінований ОСОБА_1 пов`язаний із складанням службових документів ДП «МТП «Южний» та внесенням до них змін на користь підконтрольних організованій групі товариств) та наявність у ОСОБА_1 можливості створювати та вносити зміни у службові документи ДП «МТП «Южний».

Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що ОСОБА_1 зможе переховуватися від органів досудового розслідування, з огляду на таке.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України. Характер цього злочину пов`язаний з корисливою спрямованістю та використанням службового становища, що може свідчити про свідому позапроцесуальну поведінку. Санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Отже цей злочину відноситься до особливо тяжких корупційних злочинів.

Звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, за вчинення цього злочину КК України не передбачено. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Також слідчий суддя враховує, що у цьому кримінальному провадженні досліджуються обставини заволодіння коштами, в результаті яких державі в особі ДП «МТП «Южний» спричинена майнова шкода у сумі 47 494 620,40 грн.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження.

Згідно з матеріалами клопотання ОСОБА_1 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон за яким він упродовж 2017-2019 неодноразово виїжджав за кордон, що свідчить про обізнаність з правилами перетину державного кордону.

У оцінці існування цього ризику слідчий суддя також враховує відомості про майновий стан підозрюваного. Так за 2019 рік ОСОБА_1 задекларував готівкові кошти у сумі 920 000 грн., а його дружина готівкові кошти у сумі 20 000 дол. США. У судовому засіданні також встановлено, що за 2020 рік ОСОБА_1 задекларував готівкові кошти у сумі 700 000 грн., а його дружина готівкові кошти у сумі 15 000 дол. США.

Ці дані сукупно можуть свідчити про достатній фінансовий стан підозрюваного та наявність у зв`язку із цим об`єктивної можливості існування певний час в умовах розшуку.

Таким чином, наведені обставини дають підстави для висновку про існування ризику переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування чи суду.

Належна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_1 , яку він демонстрував після повідомлення про підозру та протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не переконує слідчого суддю у тому, що в умовах притягнення до кримінальної відповідальності він у майбутньому не зможе вжити заходів, направлених на переховування від органів досудового розслідування та суду.

Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні

Слідчий суддя вважає обґрунтованим твердження сторони обвинувачення про існування цього ризику.

Так певна кількість свідків у кримінальному провадженні є працівниками ДП «МТП «Южний», де ОСОБА_1 протягом 2017-2018 років обіймав посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення ДП «МТП «Южний», посаду виконуючого обов`язки заступника директора з матеріально-технічного забезпечення ДП «МТП «Южний», а також був членом тендерного комітету ДП «МТП «Южний». Ці посади наділяли його певними організаційно-розпорядчими функціями та адміністративно - господарськими функціями, у тому числі можливим авторитетом до інших осіб. Отримані під час спільної праці відносини, які випливають із почуття поваги та авторитету, мають зазвичай тривалий характер і формують сталі соціальні зв`язки, які у випадку необхідності можуть бути використані з метою впливу на показання свідків у цьому кримінальному провадженні як самостійно, так і через інших осіб. Це свідчить про можливість використання ОСОБА_1 цих відносин з метою впливу на показання свідків у цьому кримінальному провадженні (свідків з числа членів тендерного комітету, працівників відділу матеріально-технічного забезпечення, відділу тендерних процедур, працівників підрозділів - замовників закупівель) незалежно від того чи працює ОСОБА_1 наразі у ДП «МТП «Южний».

При оцінці існування цього ризику слідчий суддя також виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для кримінального провадження

На переконання слідчого судді, тверджень, наведених прокурором в обґрунтування існування цього ризику, на теперішній час, недостатньо для позитивного висновку про існування цього ризику. Слідчий суддя вважає, що на цій стадій, враховуючи, що до цього до ОСОБА_1 був застосований запобіжний захід, який неодноразово продовжувався, прокурор повинен обґрунтовувати існування цього ризику не лише відомостями, які свідчать про схильність особи до вчинення таких дій та наявність у неї певних можливостей для їх реалізації, а й зазначити хоча б приблизний перелік документів або відомостей, які орган досудового розслідування планує отримати чи віднайти та які підозрюваний чи пов`язані із ним особи можуть фізично знищити чи спотворити або ж внести до них будь-які зміни.

Разом з цим прокурор у клопотанні такі відомості не наводить. Посилання про те, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні ще триває недостатньо для того, щоб дійти висновку про існування ризику знищення, приховування чи спотворення підозрюваним речей чи документів, які мають значення для кримінального провадження.

Із матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні проводиться з 2017 року. З жовтня 2020 року ОСОБА_1 перебуває у статусі підозрюваного. Протягом цього часу органом досудового розслідування проводилися слідчі (розшукові) та процесуальні дії, у тому числі, на державному підприємстві.

Постанова Генерального прокурора про продовження строку досудового розслідування та матеріали клопотання не містять відомостей про необхідність проведення слідчих або процесуальних дій, пов`язаних із відшуканням речей і документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, які ОСОБА_1 в силу займаної ним посади та характеру злочину міг би знищити, спотворити або приховати з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

За таких умов, цей ризик не враховується при вирішенні питання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Отже у судовому засіданні стороною обвинувачення доведено існування ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду та ризику незаконно впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

4.4. Значення інших обставин в контексті встановлених ризиків та з`ясування можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, який зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).

Так слідчий суддя враховує, що:

- інкримінований ОСОБА_1 злочин відноситься до особливо тяжких та у разі визнання ОСОБА_1 винуватим йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, за вчинення цього злочину КК України не передбачено;

- стороною обвинувачення доведено існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 вищевказаного злочину;

- згідно з відомостями, зазначеними у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_1 одружений та має неповнолітню дитину - ОСОБА_28 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 );

- на момент розгляду клопотання ОСОБА_1 не працює;

- за 2019 рік ОСОБА_1 задекларував готівкові кошти у сумі 920 000 грн., а його дружина готівкові кошти у сумі 20 000 дол. США. У судовому засіданні також встановлено, що за 2020 рік ОСОБА_1 задекларував готівкові кошти у сумі 700 000 грн., а його дружина готівкові кошти у сумі 15 000 дол. США. Це свідчить про те, що ОСОБА_1 є достатньо забезпеченим. Водночас згідно з відомостями, з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків та довідки, наданої ДП «МТП «Южний» за вих. № 4294/01/103/21 від 26.05.2021 за період з 01.01.2021 по 19.05.2021 заробітну плату не отримував, за 2020 рік ОСОБА_1 виплачено 64 275 грн.

- ОСОБА_1 раніше не судимий, відомостей про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.

Стороною захисту відомостей, що характеризують ОСОБА_1 не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 182 КК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

З урахуванням доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 особливо тяжкого злочину та існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також враховуючи індивідуальні обставини підозрюваного, передбачені ст. 178 КПК України про які зазначено вище, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 є необхідним. У світлі встановлених обставин, на переконання слідчого судді, саме запобіжний захід у вигляді застави здатен запобігти існуючим ризикам, оскільки ризик звернення застави у дохід держави буде стримуючим фактором у вчиненні ОСОБА_1 позапроцесуальних дій.

Більш м`якими запобіжними заходами у порівняні із заставою є особиста порука та особисте зобов`язання. Але з урахуванням встановлених обставин, характеру справи, існуючих ризиків, на теперішній час, застосування більш м`яких запобіжних заходів, як-то особистого зобов`язання чи особистої поруки (з урахуванням відсутності потенційних поручителів) не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

Застава ж як запобіжний захід має середній рівень суворості та з урахуванням встановлених обставин може повною мірою запобігти існуючим ризикам кримінального провадження без надмірного обмеження свободи підозрюваного. При чому якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

За таких підстав клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді застави є обґрунтованим.

4.5. Щодо розміру застави

Вирішуючи питання про розмір застави слідчий суддя виходив із такого.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави (абзац 4 п. 16 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013).

Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

У клопотанні про застосування запобіжного заходу детектив просить визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 681 000 грн.

Визначаючи таку суму застави прокурор посилається на суму коштів, якою заволоділи у тому числі ОСОБА_1 (47 494 620,40 грн.), майновий стан підозрюваного (за твердженням прокурора Трайдакало О.І. та його дружину станом на 2020 року мали у наявності готівкові кошти у сумі 700 000 грн. та 15 000 дол. США), існування ймовірності, що джерелом застави можуть бути кошти, набуті незаконним шляхом.

Разом з цим, враховуючи встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 заставу у меншому у розмірі, а саме: у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 340 500 грн.

При визначенні застави у такому розмірі слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 має малолітню дитини, на теперішній час не працює. Відомостей про дохід за 2021 рік не надано. Також слідчий суддя враховує ту обставину, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває вже майже 4 роки. Відомостей про те, що після повідомлення про підозру та протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_1 демонстрував неналежну процесуальну поведінку чи вчиняв дії, які створювали перешкоди досудовому розслідуванню не надано.

Усі вищенаведені обставини у сукупності переконують слідчого суддю у тому, що застава у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних громадян є такою, що здатна забезпечити належну процесуальну поведінку з боку підозрюваного та не є непомірною для нього. Водночас ризик звернення грошових коштів у такому розмірі у дохід держави, з урахуванням майнового стану підозрюваного, у повній мірі здатен забезпечити виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків.

4.6. Щодо обов`язків, що визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України, які належить покласти на підозрювану у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та строку на який їх належить покласти

У клопотанні прокурор просив покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) носити електронний засіб контролю;

2) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду;

3) не відлучатися із м. Одеса та Одеського району Одеської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

4) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

5) здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України, а також перетин адміністративної межі з тимчасово окупованими територіями України;

6) утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

З урахуванням встановлених обставин (зокрема попереднього застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відсутність відомостей про допущення ОСОБА_1 неналежної процесуальної поведінки, необхідність відвідування дитини, яка проживає за межами міста Одеса), а також враховуючи, що наразі, не будучи обтяженим цим обов`язком ОСОБА_1 виконав свій процесуальний обов`язок та з`явився до слідчого судді для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не вжив будь-яких дій, які створюють перешкоди досудовому розслідуванню, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав та потреби у покладенні обов`язку носити електронний засіб контролю.

З огляду на ці обставини, слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді застави у разом із покладеними на ОСОБА_1 іншими обов`язками у повній мірі забезпечать виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та буде достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки.

В судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив про проживання його малолітньої дитини разом із матір`ю у селищі Котовського міста Одеси. І з причин невизначеності адміністративних меж міста Одеса просив розширити територію обов`язку незалишення міста Одеси на Одеську область. Також зазначив, що розширення території на Одеський район дозволить йому безперешкодно приймати участь у вихованні дитини.

Слідчий суддя, з`ясувавши думку прокурора, з метою створення умов для безперешкодного спілкування із дитиною, вважає за можливе до переліку місць звідки ОСОБА_1 може відлучатися без дозволу слідчого (прокурора) або суду додати Одеський район Одеської області.

Крім того із особової картки ОСОБА_1 з Державної міграційної служби вбачається, що паспорт НОМЕР_2 є недійсним, а отже вимоги про покладення обов`язку здати цей документ детективам Національного антикорупційного бюро України є безпідставними.

Водночас з метою виконання цього обов`язку слідчий суддя вважає необхідним конкретизувати посадових осіб, яким необхідно здати на зберігання закордонний паспорт, а саме - детективів НАБУ.

Обов`язки, виконання яких покладається на ОСОБА_1 , не є такими, що надмірно або негативно впливають на життєвий уклад підозрюваного. Покладаючи такі обов`язки слідчий суддя також виходить із того, що такі обов`язки мають найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, пов`язане із здійсненням досудового розслідування особливо тяжкого злочину, а отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.

Покладення саме таких обов`язків викликане доведенням стороною обвинувачення існування, зокрема таких ризиків як переховування від органів досудового розслідування та/або суду, а також незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Оскільки, постановою Генерального прокурора від 16.04.2021 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 27.08.2021, то в такому разі виконання обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України належить покласти на 2 місяці, до 27.07.2021, що узгоджується із змістом ч. 7 ст. 194 КПК України.

З цих підстав клопотання прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Подгорця С.В. належить задовольнити частково.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 194, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Подгорця С.В. задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 150 (сто п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 340 500 (триста сорок тисяч п`ятсот) гривень.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду;

2) не відлучатися із м. Одеса та Одеського району Одеської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України, а також перетин адміністративної межі з тимчасово окупованими територіями України;

5) утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити на два місяці до 27 липня 2021 року.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунку НОМЕР_3 .

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Т. Р. Хамзін