- Головуючий суддя (ВАКС) : Ногачевський В.В.
Справа № 991/3504/21
Провадження 1-кс/991/3566/21
УХВАЛА
28 травня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3,
представника власника майна адвоката ОСОБА_4,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5, погодженого прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6, про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №52021000000000083 від 10.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.5 ст.191 Кримінального кодексу України.
(1)Виклад змісту поданого клопотання
25.05.2021 Вищим антикорупційним судом отримано клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) ОСОБА_5 про арешт тимчасово вилученого майна (подано для відправлення на пошту 25.05.2021). Це клопотання погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 .
Клопотання обґрунтоване тим, що НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000083 від 10.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 15, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі КК України).
Детектив зазначає, що в ході досудового розслідування були встановлені такі обставини.
На Державному підприємстві «Хлібна база №76» Державного агентства резерву України (далі - ДП «Хлібна база №76»), яке розташоване у с.Кавуни Арбузинського району Миколаївської області, зберігаються цінності державного матеріального резерву, переданого на відповідальне зберігання, а саме зерно пшениці 3 класу у кількості приблизно 7000 тонн.
У березні 2021 року невстановлена особа, використовуючи свій вплив та зв`язки з керівництвом Державного агентства резерву України, забезпечила призначення в.о.директора ДП«Хлібна база №76» ОСОБА_7 . З цією особою останній, ще до призначення на керівну посаду, вступив у злочинну змову, направлену на вчинення кримінального корупційного правопорушення у вигляді заволодіння державним майном, переданим на відповідальне зберігання ДП «Хлібна база №76».
Після призначення ОСОБА_7 на посаду в.о. директора ДП «Хлібна база № 76», на виконання досягнутих домовленостей, останній приступив до реалізації злочинного плану. Цей план передбачає заволодіння зерном пшениці 3 класу Держрезерву, яке зберігається на ДП «Хлібна база № 76», у кількості 1000 тонн.
ОСОБА_7 залучив до вчинення злочину свого рідного брата ОСОБА_8, який є засновником та керівником ТОВ «Торговий Дім «Слобожанщина» (далі - ТОВ «ТД «Слобожанщина»).
Упродовж квітня - травня 2021 року службові особи ДП «Хлібна база №76» та ТОВ«ТД«Слобожанщина», зловживаючи своїм службовим становищем, оформили товарно-супровідні документи з недостовірними відомостями щодо отримання на зберігання від ТОВ«ТД«Слобожанщина» зерна пшениці в обсязі 1000 тонн. Це зроблено для того, щоб у подальшому забезпечити відвантаження зерна пшениці на користь зазначеного суб`єкта господарювання під виглядом повернення майна, отриманого раніше на зберігання, яке насправді державному підприємству на зберігання не передавалось.
24.05.2021 службові особи ДП «Хлібна база № 76» та ТОВ «ТД «Слобожанщина під виглядом нібито повернення поклажодавцю, залишеного на зберігання майна, вивезли приблизно 300 тонн зерна пшениці 3 класу, яке фактично перебувало на зберіганні у ДП«Хлібна база № 76».
Згідно з оперативною інформацією Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про рівень закупівельних цін станом на 21.05.2021, вартість зерна пшениці 3 класу у Миколаївській області станом на зазначену дату становить 7755 грн за тонну.
Таким чином, службові особи ДП «Хлібна база №76» за участі інших осіб, шляхом зловживання своїм службовим становищем, здійснили незакінчений замах на вчинення кримінального правопорушення щодо заволодіння чужим майном - зерном пшениці 3 класу Державного агентства резерву України на загальну суму 7 755 000 грн (1000 тонн х 7755 грн), тобто в особливо великому розмірі, що кваліфікується за ч. З ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.
Крім того, 24.05.2021 з території ДП «Хлібна база № 76» виїхав вантажний автомобіль марки «VOLVO» моделі «FH 13.500» д.н.з. НОМЕР_1 із спеціалізованим напівпричепом марки «Schwarzmuller» моделі «W-SERIE» д.н.з. НОМЕР_2, завантажений зерном пшениці 3-го класу, вага якого згідно з товарно-транспортною накладною від 24.05.2021 № 8 становить 43940 кг, а вантажоодержувачем зазначено ТОВ «ТД «Слобожанщина».
У ході досудового розслідування встановлено, що фактично у вказаному автомобілі знаходилось майно, а саме зерно пшениці 3-го класу, умисел на привласнення якого є у службових осіб ДП «Хлібна база № 76» та інших осіб.
24.05.2021 у період часу з 17 год. 00 хв. по 21 год 00 хв. проведено невідкладний обшук автомобіля марки «VOLVO» моделі «FH 13.500» д.н.з. НОМЕР_1 зі спеціалізованим напівпричепом марки «Schwarzmuller» моделі «W-SERIE» д.н.з. НОМЕР_2, які на праві власності належать ОСОБА_9 .
В ході проведеного обшуку встановлено, що вказаний вантажний автомобіль знаходяться під керуванням водія ОСОБА_10, який також надав свідоцтва про право власності на ці транспортні засоби (серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 ).
Автомобіль з напівпричепом знаходились за межами території ДП «Хлібна база 7 №76» - на АДРЕСА_1 на відстані близько 100 метрів у напрямку виїзду на автошлях ТІ510.
Зі слів водія ОСОБА_10, у напівпричепі він перевозить зерно пшениці, яке було відвантажене 24.05.2021 на ДП «Хлібна база № 76». Після чого він виїхав за межі території підприємства та був зупинений детективами НАБУ.
В ході проведення обшуку було виявлено та вилучено:
1)три примірники товарно-транспортної накладної № 8 від 24.05.2021, у якій вантажовідправником зазначено ДП «Хлібна база №76», а вантажоодержувачем ТОВ«ТД«Слобожанщина», переадресування вантажу на фізичну особу ОСОБА_11 2249523437, пункт розвантаження: м. Миколаїв, вантаж: пшениця 3 класу - маса нетто 43940 кг з підписами осіб та відтиском печатки, разом на 3-х арк.;
2)проект дозволу-довіреності на відвантаження зерна вих. № 23 від 24.05.2021 щодо відвантаження зерна пшениці з ДП «Хлібна база № 76» на 1- му арк.;
3)договір № 31 складського зберігання від 27.11.2020, укладений між ДП «Хлібна база №76» та ТОВ «ТД «Слобожанщина» з додатковою угодою № 1 до нього, разом на 7-ми арк.;
4)ноутбук «ASUS» моделі «Х51ОН», серійний номер НОМЕР_5, у якому виявлені файли, що стосуються діяльності ДП «Хлібна база № 76»;
5)печатка ТОВ «ТД «Слобожанщина» № 43593464;
6)мобільний телефон «SANSUNG Galaxy А31», серійний номер НОМЕР_6, IMEL356560119356486, ІМЕІ2: НОМЕР_7, у якому у додатку Viber виявлено листування з приводу відновлення постачання електроенергії на ДП «Хлібна база № 76»;
7)мобільний телефон «SANSUNG SM-A605FN/DS», серійний номер НОМЕР_8, ІМЕІ: НОМЕР_9, ІМЕІ2: НОМЕР_10, доступ до вмісту якого захищений паролем;
8)свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 на вантажний автомобіль марки «VOLVO» моделі «FH 13.500» д.н.з. НОМЕР_1 ;
9)свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 на напівпричіп марки «Schwarzmuller» моделі «W-SERIE» д.н.з. НОМЕР_2 ;
10)зерно пшениці 3-го класу, вага якого згідно ТТН №8 від 24.05.2021 становить 43940кг;
11)вантажний автомобіль марки «VOLVO» моделі «FH 13.500» д.н.з. НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_11 ;
12)напівпричіп марки «Schwarzmuller» моделі «W-SERIE» д.н.з. НОМЕР_2, номер шасі НОМЕР_12 .
Детектив зазначає у клопотанні, що документи, зазначені вище у пунктах 1, 2, 3 та печатка, зазначена у пункті 5, вилучені у зв`язку із наявністю у них відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі щодо кількості та якості майна, що стало об`єктом злочину, а також для забезпечення можливості проведення криміналістичної експертизи.
Крім того, у клопотанні йдеться, що мобільні телефони та ноутбук, зазначені у пунктах 4, 6, 7, вилучені у зв`язку з тим, що в них міститься чи може міститись інформація щодо планування, підготовки, організації та вивезення з ДП«Хлібна база №76» зерна пшениці у загальній кількості 1 000 тонн. Вилучення майна, зазначеного у пункті 10 у вигляді зерна пшениці 3 класу, вагою 43940 кг, відбулось, адже за даними органу досудового розслідування це саме те майно, яким заволоділи службові особи ДП «Охтирський КХП» та ТОВ «ТД «Слобожанщина», зловживаючи своїм службовим становищем.
Щодо транспортних засобів (вантажного автомобіля, напівпричепа) та свідоцтва про їх реєстрацію, детектив вказав, що вони вилучені, адже є матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення - з їх допомогою здійснювалось вивезення зерна пшениці З класу, загальною масою 43940 кг з території ДП «Хлібна база №76». Їх вилучення обумовлено необхідністю перевезення зерна пшениці 3 класу, загальною масою 43940 кг, вилучення якого без самих транспортних засобів, не виявилось можливим. При цьому документи щодо реєстрації таких транспортних засобів містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі факту належності даних транспортних засобів іншим особам, можливу участь таких осіб у схемі заволодіння майном.
25.05.2021 зазначене майно визнано речовим доказом, про що винесено відповідну постанову.
Таким чином, детектив просить накласти на зазначене вище майно арешт з метою забезпечення збереження речових доказів із забороною розпорядження та користування ним.
(2) Щодо гласності та відкритості судового процесу
1. Детектив просить проводити засідання без виклику власників майна, оскільки повідомлення їх про розгляд клопотання може призвести до відчуження майна з метою уникнення його можливої конфіскації до винесення та виконання ухвали слідчого судді щодо накладення арешту.
Слідчий суддя вважає таку вимогу безпідставною.
Так, відповідно до ч.2 ст.172 КПК клопотання слідчого, прокурора про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення власника майна, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Водночас, слідчим суддею розглядається можливість накладення арешту на майно, яке є тимчасово вилученим, а відтак не знаходиться у безпосередньому володінні осіб, яким воно належить. Отже, слідчий суддя виключає можливість його відчуження у зв`язку з обізнаністю про час та місце розгляду клопотання про арешт їхнього майна.
2. Крім цього, в клопотанні порушується питання про його розгляд у закритому судовому засіданні, зважаючи на те, що інформація, що міститься у клопотанні та доданих до нього додатках становить собою таємницю досудового розслідування. Водночас, під час судового засідання у цій частині детектив клопотання не підтримав.
Таким чином, розгляд необхідно проводити у відкритому засіданні.
(3) Позиції учасників провадження
У судовому засіданні детектив ОСОБА_3 підтримав доводи, що містяться у клопотанні, просив його задовольнити. Водночас, детектив не наполягав на арешті вантажного автомобіля, напівпричепа та свідоцтв про їх реєстрацію. Уточнив вагу зерна, вилученого під час обшуку у автомобілі, яка становить 44020 кг. Просив долучити до матеріалів клопотання документи про призначення на посади працівників ДП «Хлібна база №76», протоколи допитів свідків, документи, що стосуються питань укладення договору поруки від 01.04.2021 №47/1-п, договір про переведення боргу від 01.04.2021 №03.10-115, договір відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву від 15.06.2009 №юр-2зб/363-2009 та додаткову угоду, договір складського зберігання від 27.11.2020 №31 та додаткову угоду №1, протоколу огляду від 27.05.2021, протокол огляду від 26.05.2021, протокол прийому-передачі від 26.05.2021, протокол прийому-передачі речових доказів на відповідальне зберігання від 26.05.2021, ухвалу від 28.05.2021.
Представник власника вантажного автомобіля, напівпричепу та свідоцтв адвокат ОСОБА_4 підтвердила, що на цей час власнику повернуто вилучені транспортні засоби та документи.
Належним чином повідомлені про судове засідання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у нього не прибули, їх представники направили клопотання (заяву) про відкладення розгляду справи. Однак, слідчий суддя, зважаючи на обмеженість строку розгляду такого клопотання та тієї обставини, що в первинній редакції клопотання детектива йшлося про арешт майна, належного іншим особам, вважав за можливе здійснювати розгляд клопотання за їх відсутності (ч.1 ст.172 КПК).
(4) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні клопотання
У відповідності до підпункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
-існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
-потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
-може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Стаття 167 КПК визначає правовий статус тимчасово вилученого майна. Згідно з частиною першої цієї статті ним вважається фактичне позбавлення осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, серед іншого, підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом (ч.2 ст.167 КПК).
Тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку. Процесуальний закон також визначає спеціальні правила вилучення електронних інформаційних систем та мобільних терміналів систем зв`язку (ч.2 ст.168 КПК).
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.
Для збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно може бути речовим доказом (перший абзац частини 3 ст.170 КПК).
Згідно з приписами ч.10 ст.170 КПК арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз.1 ч.1 ст.173 КПК). До таких ризиків вказаний абзац відносить можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Частина п`ята статті 171 КПК та частина шоста статті 173 КПК визначають строки для звернення особи із клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно та час, впродовж якого воно підлягає вирішенню слідчим суддею.
До того ж, за змістом ч.2 ст.173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого:
-правову підставу для арешту майна;
-можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;
-розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
-наслідки арешту майна для, зокрема, третіх осіб;
Отже, з аналізу зазначених у попередніх абзацах норм КПК вбачається, що арешт майна можливо застосувати якщо:
1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна;
2)майно, на яке накладається арешт, перебуває у власності осіб, щодо майна яких його дозволено накладати;
3)документи, печатка, мобільні телефони, ноутбук, зерно є тими видами майна, на які може бути накладено арешт;
4)це майно є речовим доказом;
5)буде досягнуто завдань, для виконання яких прокурор звертається із клопотанням;
6)наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються, будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження.
У процесі вирішення вказаних питань, слідчий суддя робить наступні висновки щодо кожного з них.
(4.1) Детективом доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна
Із матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000083 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.5 ст.191 КК України.
Стаття 191 КК України передбачає відповідальність за привласнення чи розтрату чужого майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. При цьому, частина п`ята цієї статті передбачає, що такі дії повинні бути вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою.
Відповідно до п.4 примітки до ст.185 КК України в особливо великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.
Кримінальне правопорушення визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення цього та іншого (інших) кримінальних правопорушень, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи (ч.3 ст.28 КК України).
Шляхом сукупного аналізу документів, які додані до клопотання, та з урахуванням пояснень учасників, слідчий суддя робить висновок, що могло бути вчинене кримінальне правопорушення, про яке зазначається у клопотанні.
Такий висновокґрунтується напідставі сукупностідосліджених усудовому засіданнідокументів,зокрема:копії протоколу обшуку від 24.05.2021, інформації про рівень середніх цін на основні види сільськогосподарської продукції та продукти її переробки станом на 21.05.2021, витягів з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повних витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження; протоколів допиту свідка від 24.05.2021, 25.05.2021, 26.05.2021, 27.05.2021, наказу від 20.10.2020 №315-к, наказу від 23.03.2021 №59-к, наказу від 24.03.2021 №61-к, наказу від 26.03.2021 №10, листів від 31.03.2021 та 10.03.2021 від в.о генерального директора ДП«Хлібна база №76»на ім`я т.в.о. генерального директора АТ«Миколаївобленерго», договору поруки №47/1-п від 01.04.2021, договору про переведення боргу №03/10-115 від 01.04.2021, проекту договору поруки №47/1-п, договору відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву від 15.06.2009 №юр-2зб/363-2009 та додаткову угоду, договору складського зберігання №31 від 27.11.2020 та додаткову угоду №1, протоколу огляду від 27.05.2021, протоколу огляду від 26.05.2021, копії інших матеріалів кримінального провадження в їх сукупності.
Таким чином, описані вище обставини дають можливість зробити висновок, що наразі існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч.3 ст.15, ч.5 ст.191 КК України. Воно носить такий ступінь тяжкості, що дає слідчому судді підстави для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту.
(4.2) Майно, на яке накладається арешт, перебуває у власності осіб, щодо майна яких його дозволено накладати.
Арешт задля збереження речового доказу може накладатися на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи.
Слідчим суддею встановлено, що вилучені мобільні телефони та ноутбук належить ОСОБА_8, який був безпосередньо присутній під час проведення обшуку у вантажному автомобілі марки «VOLVO».
Вилучені під час обшуку документи та печатка належить ТОВ «ТД «Слобожанщина», керівником якого є ОСОБА_8 (відповідно до копії витягу з ЄДРПОУ щодо ТОВ «ТД«Слобожанщина»).
Щодо власника вилученого зерна, то відповідно до договору відповідального зберігання матеріальних цінностей від 15.06.2009 №юр-2зб/363-2009, Державний комітет України з державного матеріального резерву передав на відповідальне зберігання ДП«Хлібна база №76» цінності згідно з специфікацією у кількості та за вартістю згідно з актом форми Р-16.
Відповідно до змісту договору складського зберігання від 27.11.2020 №31 ТОВ«ТД«Слобожанщина» передає, а ДП«Хлібна база №76» приймає ячмінь, пшеницю, просо, соняшник, льон, кукурудзу, сорго, згідно діючи ДСТУ, забезпечує (при необхідності) очищення і сушіння, зберігання і проводить відпуск продукції ТОВ «ТД «Слобожанщина».
Водночас, слідчому судді надані докази того, що ТОВ «ТД «Слобожанщина» своє майно до ДП«Хлібна база №76» на зберігання не передавало. Так, згідно з показаннями, зокрема свідка ОСОБА_12 від 27.05.2021 станом на квітень-травень на ДП «Хлібна база №76» залишилась зберігатись тільки пшениця Державного агентства резерву України. У 2021 році ніхто ніякої продукції до ДП «Хлібна база №76» не завозив, відповідних даних до журналу ввозу-вивезення не вносилось. Схожі показання також надали свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .
Крім того, свідок ОСОБА_12 вказав, що 24.05.2021 з 08:00 була його зміна. Зранку приїхав ОСОБА_7, він привіз працівників 6 чоловік. ОСОБА_7 вказав, що цього дня планується вивезення зерна пшениці якоїсь фірми, яка завозила цю пшеницю раніше для очищення. При цьому також сказав, що він завів нові журнали ввозу-вивозу продукції і він заповнить їх самостійно, свідку, начебто, нічого записувати не треба. Майже відразу після цього до бази під`їхали три вантажних автомобілі з причепами. ОСОБА_7 сказав пропустити їх на територію. Спочатку вони поїхали до дільниці №2, а потім переїхали до дільниці №1, де завантажились зерном. Потім ці три вантажівки виїхали, а за ними під`їхали ще три вантажівки, які також завантажились зерном пшениці. Коли вони виїхали, то заїхали останні дві машини. Одна машина завантажилась зерном та виїхала, це було приблизно о 16:00. У цей час на прохідну підійшов ОСОБА_7, він дав свідку 3 тис. гривень та сказав, що ці гроші йому за те, щоб ОСОБА_12 нікому не розповідав про завантаження машин.
Таким чиним, у слідчого судді є усі підстави вважати, що вилучене зерно є власністю Державного агентства резерву України, що перебувало на відповідальному зберіганні у ДП«Хлібна база №76», керівником останнього, відповідно до витягу з ЄДРПОУ та наказів про призначення на посаду від 24.03.2021, є ОСОБА_7
(4.3) Документи, печатка, мобільні телефони, ноутбук, зерно є тими видами майна, на яке може бути накладено арешт.
Детектив у своєму клопотанні просить накласти арешт на мобільні телефони, ноутбук, документи, печатку, зерно. Таке майно є рухомим (ч. 2 ст. 181 Цивільного кодексу України).
Відтак, на них, в силу вимог ч. 10 ст. 170 КПК, може бути накладено арешт.
(4.4) Арешт на вилучене майно необхідно накласти з метою збереження речових доказів.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст.170 КПК арешт на майно може бути накладено з метою збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
Відповідно до частини першої зазначеної статті речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті (ч.2 ст.98 КПК).
Згідно з ч.1 ст.91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо.
Так, постановою детектива від 25.05.2021 НАБУ вказане майно визнано речовими доказами.
При встановлені, чи відповідає вказане майно ознакам речового доказу, слідчий суддя виходить з такого.
Вказане майно було вилучене під час проведення обшуку у автомобілі марки «VOLVO» із напівпричепом. Обшук, відповідно до доводів клопотання та змістом протоколу обшуку від 24.05.2021, був зумовлений необхідністю врятування майна та документів ДП «Хлібна база №76», що використовувались, за версією слідства, для вчинення описаного вище злочину. Слідчим суддею здійснено подальший контроль за законністю проведення цієї слідчої (розшукової) дії, за результатами чого постановлено ухвалу від 28.05.2021, якою, серед іншого, надано дозвіл на вилучення вказаних вище речей та документів.
Зокрема, під час проведення обшуку виявлено та вилучено: три примірники товарно-транспортної накладної № 8 від 24.05.2021, проект дозволу-довіреності на відвантаження зерна вих. №23 від 24.05.2021, договір № 31 складського зберігання від 27.11.2020, укладений між ДП «Хлібна база №76» та ТОВ «ТД «Слобожанщина» з додатковою угодою № 1 до нього, печатка ТОВ «ТД «Слобожанщина» №43593464.
Ці документи та печатка містять відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема щодо кількості та якості майна, що є об`єктом злочину, суб`єктів господарювання, що можуть бути причетні до вчинення злочину, а також можуть бути використані під час проведення експертного дослідження у кримінальному провадженні. Тому ці документи та печатка відповідають ознакам речового доказу.
Під час проведення обшуку виявлено та вилучено ноутбук «ASUS» та мобільний телефон «SAMSUNG Galaxy А31». Ці пристрої, відповідно до протоколу обшуку, вдалось ввімкнути та оглянути.
У ноутбуку було виявлено файл «Лист ХБ ДЮ», формату pdf, створений 30.03.2021. У цьому файлі містився опис стану справ на ДП «Хлібна база №76» за період 2021 року. Також виявлено файл «IMG-20210312-WAOOO» формату jpg, який є фотокопією листа від 03.03.2021 до Держрезерву та ДП «Хлібна база №76». Крім того, у програмі Word виявлено інші файли, які можуть мати відношення до обставин цього кримінального провадження, деякі з них не вдалось відкрити. Таким чином, цей пристрій містить інформацію, що має значення для доказування, крім того, як вказано у протоколі обшуку, наразі є необхідність у проведенні експертного дослідження видалених файлів, що містяться у ноутбуку.
Мобільний телефон «SAMSUNG Galaxy А31» також був оглянутий під час обшуку. У телефоні у додатку Viber виявлено листування між абонентом « ОСОБА_16 » з номером НОМЕР_13 та абонентом « ОСОБА_17 » з номером НОМЕР_14 . Воно стосувалось постачання електроенергії на ДП«Хлібна база №76». Також було виявлено фото щодо АТ«Миколаївобленерго» та інші фото, які були видалені із пристрою. Цей пристрій містить інформацію, що має значення для доказування, крім того він може бути використаний під час проведення експертного дослідження файлів, що містяться у телефоні.
Також детективами було вилучено мобільний телефон «SAMSUNG SM-A605FN/DS», доступ до якого був обмежений паролем захисту. Вказаний пристрій може містити інформацію, в тому числі листування щодо планування, підготовки, організації та вивезення з ДП «Хлібна база №76» зерна пшениці.
Зазначені пристрої можуть містити істотну інформацію стосовно кола осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочинів, дані про номери мобільних телефонів, використані під час вчинення злочину, зв`язки між особами, причетними до вчинення злочину тощо. Слідчий суддя також враховує, що в сучасних реаліях майже уся комунікація між особами здійснюється за допомогою мобільного зв`язку, в тому числі месенджерів, встановлених на такі пристрої, а відтак збереження мобільного телефона, ноутбука є необхідною умовою для здійснення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з метою встановлення ключових обставин у провадженні. Тому вони відповідають критеріям речового доказу.
Також під час проведення обшуку детективами було виявлено у автомобілі та вилучено зерно пшениці 3-го класу, вага якого становить 44020 кг. Таке майно також відповідає критеріям речового доказу, адже є саме тим майном, яким, за версією органу досудового розслідування, заволоділи службові особи ДП«Хлібна база №76» та ТОВ«ТД«Слобожанщина». Тобто є об`єктом кримінально-протиправних дій, а тому відповідає критеріям речового доказу.
(4.5) Завдяки арешту буде досягнуто завдань, для виконання яких детектив звертається із клопотанням.
Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. У випадку відмови у арешті на майно слідчий суддя вважає обґрунтованою можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, відчуження майна. Зокрема, у випадку повернення власнику мобільних телефонів, ноутбука існують обґрунтовані ризики видалення листування, іншої інформації, що може міститися на них та має вагоме значення для встановлення обставин у цьому кримінальному провадженні, їх приховування або знищення. Повернення вилучених документів та печатки може спричинити їх приховування, пошкодження, псування чи знищення з огляду на суттєве їх значення у процесі доказування. Щодо завдань, яких буде досягнуто шляхом накладення арешту на вилучене зерно, то слідчий суддя вважає, що такий захід забезпечення гарантує, що його володільцями не буде здійснено дій щодо його відчуження, псування чи приховування.
(4.6) Наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються, будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження.
Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. При цьому, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
КПК у частині четвертій статті 173 визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч.11 ст.170 КПК).
На думку слідчого судді, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. При цьому, суд враховує, серед іншого, суспільну небезпеку можливого кримінального правопорушення, його специфіку, тяжкість, обставини, за яких майно було вилучене.
У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна для третіх осіб. Що стосується прав та законних інтересів власника майна, то слідчий суддя вважає, що такі обмеження не є занадто обтяжливими для них.
З урахуванням зазначеного, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.
Також слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати заборону користування та розпорядження майном, зважаючи на встановлені ризики приховування, пошкодження, псування, знищення, відчуження майна, яке є речовими доказами.
Накладення арешту на майно не є припиненням або позбавленням права власності на нього. Такий захід є лише тимчасовим обмеженням права власності. При цьому, такі обмеження власності на майно не перешкоджають здійсненню звичайної господарської діяльності.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
ПОСТАНОВИВ:
-клопотання детектива ОСОБА_5 про арешт тимчасово вилученого майна задовольнити;
-накласти арешт (із забороною розпорядження та користування) на вилучене 24.05.2021 під час проведення обшуку вантажного автомобіля марки «VOLVO» моделі «FH 13.500» д.н.з. НОМЕР_1 зі спеціалізованим напівпричепом марки «Schwarzmuller» моделі «W-SERIE» д.н.з. НОМЕР_2, за адресою: АДРЕСА_1, на відстані близько 100 метрів у напрямку виїзду на автошлях Т1510, а саме:
1)три примірники товарно-транспортної накладної № 8 від 24.05.2021, у якій вантажовідправником зазначено ДП «Хлібна база №76», а вантажоодержувачем ТОВ«ТД«Слобожанщина», переадресування вантажу на фізичну особу ОСОБА_11 2249523437, пункт розвантаження: м.Миколаїв, вантаж: пшениця 3 класу - маса нетто 43940 кг з підписами осіб та відтиском печатки, разом на 3-х арк.;
2)проект дозволу-довіреності на відвантаження зерна вих.№ 23 від 24.05.2021 щодо відвантаження зерна пшениці з ДП «Хлібна база № 76» на 1- му арк.;
3)договір № 31 складського зберігання від 27.11.2020, укладений між ДП «Хлібна база № 76» та ТОВ «ТД «Слобожанщина» з додатковою угодою № 1 до нього, разом на 7-ми арк.;
4)ноутбук «ASUS» моделі «Х51ОН», серійний номер НОМЕР_5 ;
5)печатка ТОВ «ТД «Слобожанщина» № 43593464;
6)мобільний телефон «SAMSUNG Galaxy A31», серійний номер НОМЕР_6, IMEI: НОМЕР_15, ІМЕІ2: НОМЕР_7 ;
7)мобільний телефон «SAMSUNG SM-A605FN/DS», серійний номер НОМЕР_8, ІМЕІ: НОМЕР_9, ІМЕІ2: НОМЕР_10 ;
8)зерно пшениці 3 класу, вага якого згідно ТТН № 8 від 24.05.2021 становить 44020кг;
-майно, на яке накладений арешт, залишити на зберіганні в Національному антикорупційному бюро України.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Копію цієї ухвали вручити/надіслати детективу та власнику майна негайно.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК.
На ухвалу слідчого судді впродовж п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошено 01.06.2021 о 13:00 год
Слідчий суддя ОСОБА_1