Документ № 97372409

Слідчий суддя у 1-й інстанції: Бобровник О.В.Справа № 760/22124/17

Доповідач: Глотов М.С.Провадження №11-сс/991/347/21

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

УХВАЛА

І м е н е м У к р а ї н и

03 червня 2021 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Глотова М. С.,

суддів: Калугіної І. О., Чорненької Д. С.

за участю:

секретаря судового засідання Міленко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМБУДСТАР» на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2017 року у кримінальному провадженні №52017000000000682,

В С Т А Н О В И Л А:

І. Зміст оскаржуваного рішення.

1. 19.10.2017 слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва постановив ухвалу.

1.1. Цією ухвалою клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) задоволено та накладено арешт на гроші у безготівковій формі, які надійшли на рахунок Київської міської митниці ДФС №37341210020026 у Головному управлінні Державної казначейської служби України (далі - ГУ ДКСУ) у місті Києві (код ЄДРПОУ 37993783) від підприємств, у тому числі від ТОВ «РЕМБУДСТАР» (код ЄДРПОУ 40621320) у сумі 5 772 327,03 грн, та внесені до Державного бюджету України на рахунки ГУДКСУ у місті Києві (код ЄДРПОУ 37993783) №№ 31118060705010 , 31114183705010 , 31114031705010 із забороною користування та розпорядження даним майном.

1.2. Ухвала мотивована тим, що: (1) НАБУ здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000682 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК); (2) у даному кримінальному провадженні існує обґрунтована підозра вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна; (3) арешт майна накладено з метою забезпечення збереження речових доказів; (4) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власників майна; (5) детективом НАБУ доведено, що арештом майна може бути виконане завдання для виконання якого детектив звернувся із клопотанням.

ІI. Вимоги і доводи апеляційної скарги.

2. Не погодившись із зазначеним рішенням слідчого судді, ТОВ «РЕМБУДСТАР» оскаржило його до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

2.1. В апеляційній скарзі ТОВ «РЕМБУДСТАР» просить: (1) поновити строк на апеляційне оскарження; (2) скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт грошей у безготівковій формі, які надійшли на рахунок Київської міської митниці ДФС №37341210020026 у ГУ ДКСУ у м. Києві від ТОВ «РЕМБУДСТАР» (код ЄДРПОУ 40621320) у сумі 5 772 327,03 гривень.

2.2. Апеляційна скарга мотивована таким: (1) вона подана з дотриманням строків на апеляційне оскарження, оскільки ТОВ «РЕМБУДСТАР» не приймало участі у розгляді клопотання про арешт майна та не отримувало копії судового рішення про накладення такого арешту, а про існування зазначеної ухвали дізналося 12.05.2021 в ході здійснення фінансово-господарської діяльності; (2) клопотання детектива НАБУ про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК); (3) стосовно ТОВ «РЕМБУДСТАР» у кримінальному провадженні не здійснюється досудове розслідування, а посадовим особам товариства не повідомлено про підозру; (4) потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи юридичної особи; (5) досудовим розслідуванням не встановлено та не доведено існування достатніх підстав вважати, що арештоване майно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчинення злочину, отримане за рахунок доходів від вчинення злочину; (6) оскаржуваною ухвалою порушуються права законних володільців ТОВ «РЕМБУДСТАР» щодо володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

ІII. Позиції учасників.

3. Учасники судового провадження висловили свою позицію.

3.1. Представник ТОВ «РЕМБУДСТАР», будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання не прибув, із клопотаннями про відкладення судового засідання чи розгляду скарги за його особистої участі не звертався.

3.2. Прокурор, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання не прибув, подав клопотаннями про проведення судового засідання за його відсутності.

IV. Обставини, встановлені слідчим суддею.

4. Як установлено слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі від 19.10.2017:

4.1. Детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000682 від 11.10.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК.

4.2. Так, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні проводиться з приводу того, що:

Упродовж 2016-2017 років службові особи Київської міської митниці ДФС та Київської митниці ДФС, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди рядом юридичних осіб, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, сприяли злочинній діяльності по розмитненню товарів зі сплатою митних платежів, обчислених по суттєво заниженій митній вартості товарів, чим завдали істотної шкоди державним інтересам.

Зокрема, діючи із вказаною метою, групою осіб упродовж 2016-2017 років зареєстровано у м. Одеса ряд підприємств, від імені яких здійснено ввезення на митну територію України товарів за номенклатурою: тканина, білизна, полотно, сумки, рюкзаки, одяг, мереживо, рукавиці тощо із декларуванням суттєво заниженої митної вартості під час митного оформлення цих товарів у Київській міській митниці ДФС та Київській митниці ДФС.

У такий спосіб, в тому числі, від імені ТОВ «РЕМБУДСТАР» (код ЄДРПОУ 40621320), розмитнення товарів здійснено у Київській міській митниці ДФС (т. 1 а. с. 7-8).

У свою чергу, згідно досягнутої злочинної змови, службовими особами Київської міської митниці ДФС та Київської митниці ДФС формально відмовлено у прийнятті даних декларацій та прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, не здійснюючи при цьому передбачені Митним кодексом України дії для належного контролю митної вартості товарів.

Після цього, для отримання товарів, що декларуються, у вільний обіг, відповідно до ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України, крім сплати суттєво занижених розмірів митних платежів, даною злочинною групою, враховуючи наявність попередньої змови зі службовими особами митниць на подальше незаконне повернення внесених коштів, здійснено сплату на рахунки Київської міської митниці ДФС та Київської митниці ДФС коштів у розмірі різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною даними митницями. Серед іншого від ТОВ «РЕМБУДСТАР» на рахунок Київської міської митниці ДФС №37341210020026 у ГУ ДКСУ України у м. Києві надійшло 5 772 327,03 грн, які, згідно злочинної домовленості, мали бути повернуті даному підприємству після скасування Одеським окружним адміністративним судом рішень про коригування заявленої митної вартості.

У подальшому дані кошти з рахунку Київської міської митниці ДФС №37341210020026 у ГУ ДКСУ України були внесені до Державного бюджету України на рахунки ГУ ДКСУ України у м. Києві №№ 31118060705010 , 31114183705010, 31114031705010.

Після чого, даною групою осіб від імені, зокрема, ТОВ «РЕМБУДСТАР» подано адміністративний позов до Одеського окружного адміністративного суду про визнання рішень про коригування заявленої митної вартості протиправними та їх скасування.

Крім цього, згідно злочинної змови, після закінчення судового розгляду адміністративних позовів решти з вказаних підприємств та скасування суддями Одеського окружного адміністративного суду рішень Київської міської митниці ДФС про коригування заявленої митної вартості, службові особи Київської міської митниці ДФС, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «РЕМБУДСТАР» у розмірі 5 772 327,03 грн, мають здійснити незаконне повернення вищевказаному підприємству даних коштів.

Зазначені кошти відповідають критеріям, наведеним у ст. 98 КПК, так як містять відомості, котрі можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також є набутими кримінально протиправним шляхом, тому постановою від 18.10.2017 визнані речовими доказами (т. 1 а. с. 32-35).

V. Обставини, встановлені колегією суддів.

5. Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали провадження та перевіривши наведені доводи, колегія суддів встановила правильність установлення слідчим суддею обставин, зазначених у п. 4 цієї ухвали, виходячи із наявних у матеріалах провадження у справі №760/22124/17 документів та їх копій, а саме: (1) витягу з ЄРДР №52017000000000682 від 11.10.2017 (т. 1 а. с. 7-8); (2) службової записки (т. 1 а. с. 9-10); (3) інформації Державної фіскальної служби України (т. 1 а. с. 11-31); (4) протоколу огляду від 18.10.2017 з роздруківками судових рішень (т. 1 а. с. 36-78); (5) протоколу огляду від 18.10.2017 з роздруківками судових рішень (т. 1 а. с. 79-94); (6) роздруківки з офіційного сайту ДФС по Київській міській митниці (т. 1 а. с. 95); (7) витягу з ЄДР (т. 1 а. с. 96-97); (8) роздруківки офіційного сайту ДФС по Київській митниці (т. 1 а. с. 98); (9) витягів з ЄДР (т. 1 а. с. 99-128); (10) доручень НАБУ (т. 1 а. с. 129-134); (11) постанови про визнання речовими доказами (т. 1 а. с. 32-35); (12) клопотання (т. 1 а. с. 1-6).

6. Колегією суддів апеляційного суду, оцінивши доводи особи, яка звернулася з апеляційною скаргою, було встановлено нижченаведене.

6.1. 19.10.2017 детектив НАБУ за погодженням із прокурором звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт грошових коштів у безготівковій формі, які надійшли на рахунок Київської міської митниці ДФС у ГУ ДКСУ у місті Києві від підприємств, серед яких, зокрема, було і ТОВ «РЕМБУДСТАР» (т. 1 а. с. 1-6, 148).

6.2. 19.10.2017 слідчий суддя у закритому судовому засіданні з участю в ньому детектива Потребчука О. І. та без виклику власників майна постановив ухвалу про арешт грошових коштів у безготівковій формі (т. 1 а. с. 150-152).

6.3. У матеріалах судового провадження відсутні докази направлення та вручення ТОВ «РЕМБУДСТАР» ухвали слідчого судді від 19.10.2017.

6.4. 21.05.2021 Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду отримано апеляційну скаргу ТОВ «РЕМБУДСТАР» на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 19.10.2017 (т. 3 а. с. 1-9, 40).

VI. Мотиви і висновки колегії суддів.

7. Надаючи оцінку обставинам, встановленим під час розгляду апеляційної скарги, колегія суддів виходь із такого.

(§1) Межі перегляду оскаржуваної ухвали

8. Судове рішення має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим (ч. 1 ст. 370 КПК).

9. Незважаючи на те, що п. 1 ст. 6 Конвенції прав людини зобов`язує суди мотивувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (п. 30 рішення Європейського суду з прав людини від 27.09.2001 у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» / Hirvisaari v. Finland, заява №49684/99).

10. Тому, вирішуючи на які саме аргументи власника майна надавати відповіді в ухвалі за результатами апеляційного розгляду, колегія суддів, зважаючи на положення ч. 6 ст. 9, ч. 1 ст. 22, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 404, ст. ст. 409, 410, 411, 412 КПК, здійснює перегляд оскаржуваного рішення у межах доводів учасників судового провадження.

11. Із урахуванням вищенаведеного, апеляційним судом з`ясовуються дотримання ТОВ «РЕМБУДСТАР» строків на апеляційне оскарження і наявність підстав для їх поновлення, а також перевіряється: (1) існування підстав для повернення клопотання; (2) правильність висновків слідчого судді щодо наявності підстав для накладення арешту на майно; (3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

(§2) Щодо дотримання строків на апеляційне оскарження

12. Строки, у межах яких особа може оскаржити ухвалу слідчого судді, передбачені ст. 395 КПК.

12.1. Так, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення (п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК).

12.2. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК).

12.3. Оскільки оскаржувану ухвалу постановлено слідчим суддею 19.10.2017 без виклику представника ТОВ «РЕМБУДСТАР» та за його відсутності, то перебіг строку на її апеляційне оскарження мав розпочатися з наступного дня після отримання ним копії такого рішення.

12.4. Ураховуючи, що у матеріалах справи відсутні докази направлення ТОВ «РЕМБУДСТАР» копії ухвали слідчого судді від 19.10.2017 та її отримання, колегія суддів дійшла висновку, що товариство звернулося з апеляційною скаргою до суду із дотриманням строків на апеляційне оскарження. А тому підстави для задоволення клопотання про поновлення відповідного строку відсутні.

(§3) Щодо існування підстав для повернення клопотання

13. Наслідки недотримання вимог до клопотання про арешт майна передбачає ст. 172 КПК.

13.1. Так, у разі невідповідності клопотання вимогам ст. 171 КПК, слідчий суддя повинен прийняти рішення про повернення детективу клопотання про арешт майна з визначенням часу на усунення в ньому недоліків (ч. 3 ст. 172 КПК).

13.2. При цьому під невідповідністю клопотання про арешт майна вимогам ст. 171 КПК, в якому йдеться про необхідність арешту майна з метою збереження речових доказів, мається на увазі незазначення у ньому інформації, необхідність вказання якої вимагається у відповідності до п. п. 1-4 ч. 2 ст. 171 КПК, та/або не долучення до нього оригіналів або копій документів та інших матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

14. Разом із тим, у жодній нормі кримінального процесуального закону не передбачено як саме у клопотанні особа, котра з ним звертається, має зазначати інформацію, що повинна у ньому бути відображена, а також яким саме повинен бути обсяг доданих до такого клопотання доказів.

14.1. Натомість, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 26 КПК), змагальність передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК (ч. 1 ст. 22 КПК), сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів (ч. 2 ст. 22 КПК).

14.2. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили (ст. 94 КПК).

14.3. Тому, на думку колегії суддів, виходячи із засад диспозитивності та змагальності, детектив, який звертається з клопотанням, самостійно визначав як його формулювати, а також у якому саме обсязі надавати до нього докази на підтвердження своїх вимог. І підставою для його повернення з метою усунення недоліків згідно з ч. 3 ст. 172 КПК у взаємозв`язку з ч. 2 ст. 171 КПК могли бути виключно: (1) взагалі незазначення інформації, передбаченої п. п. 1-4 ч. 2 ст. 171 КПК, а не спосіб чи форма її зазначення (наведення); та/або (2) ненадання у якості додатків до клопотання про арешт майна жодних доказів.

15. Зважаючи на те, що в апеляційній скарзі директор ТОВ «РЕМБУДСТАР» фактично стверджувала не про ненадання детективом до свого клопотання у якості додатків жодних доказів, а стверджувала про їх недостатність для прийняття рішення про арешт майна, колегія суддів вважає, що у слідчого судді не було підстав для повернення клопотання детективу. Адже вказане не свідчить про невідповідність зазначеного клопотання вимогам ст. 171 КПК.

(§4) Щодо наявності/відсутності підстав для арешту майна

16. В Україні правила, які стосуються накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, містяться у ст. ст. 131, 132, 170-173 КПК.

16.1. Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК).

16.2. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК).

17. Надаючи оцінку тому чи майно, на яке ухвалою слідчого судді, котра оскаржується, накладено арешт, відповідає ознакам речового доказу, колегією суддів ураховуються зміст поняття «речові докази» та обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

17.1. Так, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (п. п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК).

17.2. Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).

17.3. У кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) (п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК).

17.4. Застосовуючи положення п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК апеляційний суд зауважує, що стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого у даній ситуації передбачає ч. 3 ст. 170 КПК, не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об`єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв`язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.

17.5. Зважаючи на обставини, зазначені у п. п. 5, 6 цієї ухвали, ураховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із зробленими слідчим суддею висновками щодо відповідності арештованих грошових коштів ознакам речових доказів, передбачених ст. 98 КПК. Оскільки вони містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

18. Тому, доводи апеляційної скарги щодо невідповідності майна критеріям речових доказів, виходячи зі стандарту доведення «достатні підстави», не знайшли свого підтвердження.

19. Отже, слідчий суддя дійшов правильного висновку про можливість накладення арешту.

(§5) Щодо інших доводів апеляційної скарги

20. В ході оцінки розумності та співрозмірності втручання у право ТОВ «РЕМБУДСТАР» апеляційним судом ураховується, що арештом майна право власника на мирне володіння ним не позбавлено, а лише тимчасово обмежено.

21. Тому, оцінюючи розумність та співрозмірність обмеження прав ТОВ «РЕМБУДСТАР» завданням кримінального провадження у конкретній ситуації, колегія суддів констатує, що на даній стадії кримінального провадження загальносуспільний інтерес обмежити право ТОВ «РЕМБУДСТАР» щодо вищевказаних коштів у безготівковій формі, шляхом накладення на них арешту для цілей кримінального провадження, переважає право такої особи на мирне користування та розпорядження цим майном. Саме тому, з огляду на суспільну небезпечність діяння і його можливі наслідки для значної кількості жителів України, застосування арешту майна не порушує справедливого балансу між інтересами власника такого майна і завданнями кримінального провадження.

22. Також у ході апеляційного розгляду не встановлено інших обставин, які б вказували на наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення.

(§6) Висновки

23. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.

23.1. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: (1) залишити ухвалу без змін; (2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу (ч. 3 ст. 407 КПК).

23.2. Ураховуючи, що підстав для скасування оскаржуваного рішення, передбачених КПК, а також підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження не встановлено, колегія суддів вважає, що: (1) у задоволенні клопотання необхідно відмовити; (2) апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 22, 26, 98, 117, 131-132, 170-173, 370, 376, 395, 404, 405, 407, 418, 422, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «РЕМБУДСТАР» у задоволенні клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМБУДСТАР» залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2017 року - без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:М.С. Глотов

Судді:І. О. Калугіна

Д. С. Чорненька