Документ № 97413906

Справа № 757/63505/18-к

Провадження1-кп/991/161/19

У Х В А Л А

Іменем України

31 травня 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючої судді Білоус І.О.,

суддів: Шкодіна Я.В., Сікори К.О.,

секретар судового засідання Манохіна О.Є.

за участі:

прокурора Олефіра Ю.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисників Земницького Д.П., Бєлова А.Г.,

представника потерпілого Шевчук Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисник а Руденка І.І. про закриття провадження в частині обвинувачення ОСОБА_2 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України у кримінальному провадженні № 52018000000000741 від 25 липня 2018 року стосовно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Гайворон Кіровоградської області, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає в АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у м. Київ, громадянина України, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1.Історія провадження.

11 листопада 2019 року до Вищого антикорупційного суду із Печерського районного суду м. Києва в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, надійшли матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно положень ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючої судді Білоус І.О., суддів Шкодіна Я.В., Сікори К.О.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 03 лютого 2020 року у цьому провадженні призначено судовий розгляд, який на даний час триває.

2.Зміст клопотання і позиції учасників судового провадження.

21 травня 2021 року до канцелярії Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Руденка І.І. про закриття провадження в частині обвинувачення його підзахисного ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 191 КК України на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку зі смертю та зняття арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 06 лютого 2018 року.

У клопотанні зазначено про смерть обвинуваченого ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 . На підтвердження цього факту захисником додано копію відповідного свідоцтва серія НОМЕР_1 , виданого 10 квітня 2021 року Київським міським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Крім цього, адвокатом Руденко І.І., у клопотанні з посиланням на зміст ч. 1, 2 ст. 170, ч. 1, 4 ст. 174, ч. 1, 5 ст. 128 КПК України зазначено про необхідність скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 06 лютого 2018 року на квартиру АДРЕСА_4 , яка перебувала у власності померлого.

Під час судового розгляду захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Земницький Д.П. підтримав клопотання адвоката Руденка І.І. та наполягав на його задоволенні. У доповнення до викладених у ньому доводів долучив письмові заяви родичів померлого, а саме, дружини ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та його сина - ОСОБА_4 про згоду на закриття кримінального провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Бєлов А.Г. також вважали за необхідне закрити кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_2 у зв`язку з його смертю та скасувати арешт майна, накладений під час досудового розслідування даного кримінального провадження.

Прокурор Олефір Ю.О. висловив аналогічну позицію з приводу необхідності закриття кримінального провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку зі смертю обвинуваченого.

Представник потерпілого Шевчук Д.В. заперечувала проти закриття кримінального провадження з вказаних вище підстав, обґрунтовуючи свою позицію тим, що цивільний позов у кримінальному провадженні № 52018000000000741 заявлено до обох обвинувачених з вимогою про солідарне стягнення суми заподіяної шкоди. З цих підстав представник потерпілого вважала, що вирішення позову за умови закриття провадження в частині обвинувачення ОСОБА_2 буде не можливим.

3.Оцінки та мотиви суду.

У п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України зазначено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого.

Відповідно до змісту постанови об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 січня 2019 року (справа № 761/33482/17, провадження № 51-4744кмо18) закриття кримінального провадження у зв`язку зі смертю особи, щодо якої здійснюється це провадження, крім випадків, коли воно є необхідним для реабілітації померлого, по суті означає припинення процесуальної діяльності щодо встановлення винуватості особи у вчиненні певного злочину та відмову держави від притягнення її до кримінальної відповідальності й призначення їй покарання. Припинення кримінального переслідування особи, яка померла, дозволяє уникнути надмірного витрачання ресурсів держави, адже продовження такого переслідування виключно заради формального визнання померлого винуватим у вчиненні злочину, як правило, не має жодного практичного сенсу. Тому на стадіях досудового розслідування, а також провадження в судах першої та апеляційної інстанцій, коли винуватість чи невинуватість особи ще не встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, закриття кримінального провадження, у тому числі поєднане із скасуванням обвинувального вироку чи ухвали суду першої інстанції на стадії апеляційного перегляду, є цілком розумною вимогою законодавства.

У § 281 рішення Європейського суду з прав людини «Магніцький та інші проти Росії» (Magnitskiy and Others v. Russia) зазначено, що суд над померлою людиною неминуче суперечить принципам, викладеним у ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки за своєю природою він несумісний із принципом рівності сторін і всіма гарантіями справедливого судового розгляду.

Буквальне тлумачення п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України дозволяє суду дійти висновку про те, що кримінальне провадження може продовжуватися після смерті обвинуваченого лише з метою його реабілітації.

У цьому аспекті суд звертає увагу, що на момент вирішення питання в суді про закриття цього кримінального провадження у зв`язку зі смертю обвинуваченого ОСОБА_2 , ніхто з його близьких родичів не подав до суду відповідну заяву (клопотання) про продовження кримінального провадження для його реабілітації. Навпаки, дружина обвинуваченого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та його син ОСОБА_4 у письмових заявах кожен окремо не заперечували проти можливості закриття кримінального провадження. З цих підстав суд робить висновок, що процесуальні підстави для продовження судового провадження у цій справі відсутні.

Вирішуючи клопотання в частині скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 06 лютого 2018 року на квартиру АДРЕСА_4 , суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, має бути вирішено питання про скасування арешту майна, який може бути скасовано також за клопотанням захисника у випадку, якщо в подальшому застосуванні такого арешту відпала потреба (ч. 1 ст. 174 КПК України).

Із змісту ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 06 лютого 2018 рокувбачається, що арешт на вказану квартиру було накладено відповідно до ч. 1, п. 3, 4 ч. 2, 5, 6 ст. 170 КПК України з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Виходячи із змісту п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України особі може бути призначено покарання лише у разі визнання її винною у пред`явленому обвинуваченні. Цивільний позов може бути задовольно повністю або частково чи відмовлено в ньому лише при ухваленні обвинувального вироку або постановленні ухвали про застосування примусових заходів медичного/виховного характеру (ч. 1 ст. 129 КПК України).

У абз. 2 ч. 7 ст. 284 КПК України зазначено, що якщо обставина передбачена зокрема у п. 5 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу виявляється під час судового провадження, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.

З урахуванням змісту цих норм, та, враховуючи факт настання смерті обвинуваченого ОСОБА_2 , суд при винесенні ухвали про закриття кримінального провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України робить висновок про те, що відпала потребау подальшому застосуванні арешту, накладеного на квартиру АДРЕСА_4 . За наявності таких підстав, суд задовольняє клопотання адвоката Руденка І.І.

Водночас, суд не бере до уваги доводи представника потерпілого Шевчук Д.В. з приводу заперечень проти закриття кримінального провадження у зв`язку з тим, що цивільний позов у кримінальному провадженні № 52018000000000741 заявлено до обох обвинувачених з вимогою про солідарне стягнення суми заподіяної шкоди, а тому, вирішення позову за умови закриття провадження в частині обвинувачення ОСОБА_2 , на її думку, буде не можливим.

У цьому аспекті суд звертає увагу, що відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Кримінальне процесуальне законодавство не передбачає правонаступництво з відшкодування завданої злочином шкоди у випадку смерті особи, яка б у разі визнання її винною має нести матеріальну відповідальність. Тому, суд за відсутності підстав для реабілітації померлої особи позбавлений законних підстав продовжувати судовий розгляд в цій частині та має винести ухвалу про закриття кримінального провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Після постановлення відповідної ухвали, подальший розгляд кримінального провадження № 52018000000000741 відбуватиметься лише в частині обвинувачення ОСОБА_1 .

Крім цього, суд звертає увагу, що відповідно усталеної судової практики при вирішенні питання про солідарну матеріальну відповідальність передбачено покладення обов`язку по відшкодуванню шкоди заподіяної спільними діями осіб, у повному розмірі на обвинуваченого, у випадку, якщо інша особа вибула з кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями п. 5 ч. 1 ст. 284, 372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання захисника Руденка І.І. про закриття кримінального провадження № 52018000000000741 від 25 липня 2018 року в частині обвинувачення ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з смертю останнього, а також, скасування арешту та повернення майна - задовольнити.

2.Кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченогоч. 5 ст. 191 КК України закрити на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з смертю.

3.Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 06 лютого 2018 року на квартиру АДРЕСА_4 .

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя: Білоус І.О.

Судді: Шкодін Я.В.

Сікора К.О.