Документ № 97439600

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 760/9083/19

Провадження № 1-кп/4910/21/19

У Х В А Л А

25 травня 2021 рокумісто Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі: головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, захисників: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, обвинувачених: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14,

здійснивши у відкритому судовому в залі суду підготовче судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_11, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.364КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.364КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.27,ч.2ст.364КК України та ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.27,ч.2ст.364КК України,

в с т а н о в и в :

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали кримінального провадження (справа №760/9083/19) за обвинуваченням ОСОБА_11, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.364КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.364КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.27,ч.2ст.364КК України та ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.27,ч.2ст.364КК України.

В судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_11 адвокатом ОСОБА_9 заявлено клопотання про повернення обвинувальних актів у кримінальних провадженнях №52016000000000330, №52016000000000460 та №52018000000000810, у зв`язку з їх невідповідністю вимогам чинного кримінального процесуального законодавства (т.17а.с.54).

Захисник ОСОБА_9 звертає увагу на те, що розділ «Фактичні обставини кримінального правопорушення» в обвинувальному акті №52016000000000330 починається з тверджень, що не відповідає дійсності, зокрема те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №52016000000000330 розпочато 20.09.2016 шляхом виділення матеріалів досудового розслідування за фактом зловживання службовими особами ДП«Укрзалізничопостач» під час здійснення закупівлі дизельного палива за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.2ст.364КК України, з кримінального провадження №52016000000000001 від 11.01.2016.

За твердженням адвоката, відповідно до положення ст.214КПК України початок досудового розслідування є внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (даліЄРДР), про що і мало бути вказано в обвинувальному акті. Що стосується виділення матеріалів, то, на думку адвоката, зазначена правова норма не має жодного відношення до початку досудового розслідування. Зазначена невідповідність відомостей щодо початку досудового розслідування міститься також в Реєстрі матеріалів досудового розслідування (даліРеєстр).

Адвокат зазначає, що відповідно до відомостей про слідчих та прокурорів, зазначених в Реєстрі, від самого початку розслідування цього кримінального провадження і до його завершення їх склад був одним і тим самим та жодні зміни до групи слідчих, прокурорів не вносились. Втім, такі твердження також не відповідають дійсності, оскільки відповідно до Реєстру склади груп прокурорів визначались тричі, а групи слідчих та їх старших сім разів. На думку захисника, згадана обставина порушує не тільки формальні вимоги закону, а й те, що за відсутності відповідного процесуального рішення керівника витяг з ЄРДР не наділяє прокурора визначеними ст.36КПК України повноваженнями.

Іншою підставою повернення обвинувальних актів, на думку захисника, є те, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_11 не відповідає вимогам ст.291КПК України, оскільки формулювання висунутого йому обвинувачення не містить конкретного опису місця, часу і обстановки вчинення інкримінованого йому злочину, а викладені лише окремі обставини. Крім того, правова кваліфікація з посиланнями на положення закону України про кримінальну відповідальність не відповідає викладеним фактичним обставинам.

Адвокат ОСОБА_9 звертає увагу на те, що обвинувальний акт містить посилання на те, що кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ«Вог Аеро Джет» були ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 . Крім того, він зазначає, що згідно з обвинувальним актом сторона обвинувачення вказує на нібито вчинені вищевказаними особами дії, що містять ознаки кримінального правопорушення, проте обвинувачення в цьому обвинувальному акті даним особам не висунуто, що, на його думку, є неприпустимим та вимагає усунення.

Наступною підставою для повернення прокурору обвинувальних актів, на думку захисника, є те, що згідно з обвинувальними актами ОСОБА_11 інкримінується вчинення певних дій, які стороною обвинувачення кваліфіковані за ч.2ст.364КК України. Втім, виклад фактичних обставин не містить відомостей, що ОСОБА_11 зловживав власними повноваженнями, чи допомагав зловживати повноваженнями іншим особам протиправним способом. На думку адвоката, викладені в обвинувальних актах фактичні обставини не відповідають правовій кваліфікації, що грубо суперечить вимогам чинного кримінального процесуального законодавства України. З огляду на зазначене, захисник вважає, що обвинувальні акти не міститься конкретного обвинувачення, що є порушенням права на захист.

Крім того, захисник ОСОБА_9 звертає увагу на те, що в обвинувальному акті неналежно викладені фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення директором ТОВ«Вог Аеро Джет» ОСОБА_20 та правову кваліфікацію його дій. За твердженням адвоката, ОСОБА_20, обіймаючи посаду директора ТОВ«Вог Аеро Джет», був наділений відповідними повноваженнями і обов`язками, та міг підписувати документи як директор цього товариства. Більше того, ОСОБА_20 ніс відповідальність не тільки за документи, як він підписував, а й за всю діяльність товариства. Втім, стороною обвинувачення у цьому кримінальному провадженні обвинувачення ОСОБА_20 не висунуто, підозра не оголошувалась. На думку адвоката, такі дії сторони обвинувачення не можуть бути виправдані принципом диспозитивності сторони кримінального провадження.

Іншою підставою повернення обвинувальних актів, на думку захисника, є те, що обвинувальні акти містять посилання на «іншу особу, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження». Адвокат вважає, якщо стороні обвинувачення відомі імена таких осіб, то вона була зобов`язана навести їх в обвинувальному акті. Якщо ж ці імена стороні обвинувачення невідомі, то і зміст домовленостей між ними не міг бути відомий, а відтак твердження сторони обвинувачення щодо своєї обізнаності про зміст таких домовленостей є чистою фантазією.

Крім того, адвокат ОСОБА_9 зазначає, що відповідно до Реєстру статусу підозрюваного, а відтак й обвинуваченого в цьому кримінальному провадженні ОСОБА_11 належним чином не набув. 17.07.2018 детективом без попереднього виклику ОСОБА_21 було складено повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Більше того, в подальшому детектив став розсилати копії повідомлення ОСОБА_11 про підозру до ТОВ«Перший Український експертний центр» з проханням вручити його ОСОБА_11 . На підставі викладеного, захисник вважає, що ОСОБА_11 не набув статусу підозрюваного, а тому вказівки на нього в обвинувальних актах як на обвинуваченого свідчить про невідповідність цих обвинувальних актів вимогам процесуального закону.

Наступною підставою для повернення прокурору обвинувальних актів, на думку захисника, є те, що відповідно до обвинувального акта у кримінальному провадженні №52016000000000330 ОСОБА_11 не інкримінується вчинення злочину спільно з ОСОБА_15 . Проте в обвинувальному акті в кримінальному провадженні №52018000000000810 ОСОБА_15 інкримінується вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб, а саме з ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . З огляду на викладене, адвокат вважає, що виклад фактичних обставин, які прокурор вважає встановленими, є суперечливими та такими, що не можуть бути перевірені судом, оскільки вони фактично не сформульовані.

Обвинувачений ОСОБА_11 підтримав клопотання свого захисника та просив його задовольнити.

Захисники ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтримали клопотання захисника ОСОБА_9 з підстав, викладених в клопотанні останнього.

Обвинувачені ОСОБА_13, ОСОБА_12 та ОСОБА_14 думку своїх захисників підтримали у повному обсязі.

Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти заявленого захисником ОСОБА_9 клопотання, оскільки вважає, що всі обставини вчинення інкримінованого обвинуваченими злочину встановлені та викладені в тому об`ємі, який сторона обвинувачення вважає необхідним та достатнім. Прокурор звернув увагу на те, що сторона захисту вже неодноразово заявляла клопотання про повернення обвинувальних актів у кримінальнихпровадженнях №52016000000000330,№52016000000000460та №52018000000000810,за результатамирозгляду яких судом постановлені відповідні ухвали про відмову в задоволенні клопотань. Крім того, прокурор зазначив, що обвинувальні акти в даній об`єднаній справі відповідають вимогам ст.291КПК України, а тому просив відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_9 .

Обвинувачений ОСОБА_15,будучи належноповідомленим продату,час імісце судовогозасідання, до суду не з`явився.

Представник потерпілого АТ«Укрзалізниця», будучи належно повідомленим про дату, час і місце судового засідання, до суду не з`явився, проте 11.09.2020 направив до суду клопотання про проведення судових засідань за його відсутності (т.2 а.с.60).

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальні акти, суд вважає, що клопотання захисника ОСОБА_9 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Він повинен відповідати вимогам ст.291 КПК України, та містити відомості, зазначені в ч. 2 цієї статті.

Стаття 314 КПК України передбачає, що під час підготовчого судового засідання головуючий з`ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.

Однією з обставин, яка перешкоджає призначенню провадження до судового розгляду є невідповідність обвинувального акта вимогам кримінального процесуального закону, а саме ст.291КПК України.

Частиною другою згаданої статті (в редакції на момент складання обвинувальних актів) передбачено, що обвинувальний актмає містититакі відомості: 1)найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2)анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3)анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4)прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5)викладфактичних обставинкримінального правопорушення,які прокурорвважає встановленими,правову кваліфікаціюкримінального правопорушенняз посиланнямна положеннязакону істатті (частинистатті)закону Українипро кримінальнувідповідальність таформулювання обвинувачення; 6)обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7)розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 71)підставизастосування заходівкримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи,які прокурорвважає встановленими; 8)розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9)дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно (ч.3ст.291КПК України)

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою суду від 26.01.2021 матеріали кримінального провадження за №52016000000000330 від 20.09.2016 об`єднано в одному провадженні з матеріалами кримінальним провадженням №52016000000000460 від 05.12.2016 (т.8а.с.167).

Ухвалою від 18.02.2021 матеріали кримінального провадження №52018000000000810 від 21.08.2018 об`єднано в одному провадженні з матеріалами об`єднаних кримінальних проваджень №52016000000000330 та №52016000000000460 (т.16 а.с.34).

Таким чином, в даному провадженні судом об`єднано кримінальні провадження №52016000000000460, №52016000000000330 та №52018000000000810. Разом із цим, останні два кримінальні провадження, за версією сторони обвинувачення, стосуються одного кримінального правопорушення, інкримінованого групі осіб у складі: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . За твердженням прокурора, на стадії досудового розслідування кримінальне провадження №52018000000000810 було виділено з матеріалів кримінального провадження №52016000000000330 у зв`язку із міжнародним розшуком ОСОБА_15 .

Кримінальне провадження №52016000000000460 стосується іншого кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

З наведеного вбачаються, що у даній судовій справі прокурор підтримує обвинувачення за двома епізодами злочинної діяльності, а саме 1)за обвинуваченням ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та 2)за обвинуваченням ОСОБА_11, ОСОБА_12 .

До об`єднання зазначених кримінальних проваджень в одному судом вже розглядалися клопотання сторони захисту про повернення обвинувальних актів №52016000000000460, №52016000000000330 та №52018000000000810.

Так, ухвалою від 27.11.2019 захисникам ОСОБА_9, ОСОБА_22 та ОСОБА_6 відмовлено в задоволенні клопотання про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні №52016000000000460 (т.7 а.с.169).

Ухвалами суду від 12.11.2020 та від 04.12.2020 захисникам ОСОБА_8 та ОСОБА_23 відмовлено у задоволенні клопотання про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні №52018000000000810 (т.12 а.с.107,129).

Ухвалою від 26.01.2021 захисникам ОСОБА_22, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_24, ОСОБА_8 відмовлено у задоволенні їх клопотань про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні №52016000000000330 (т.6а.с.142).

Таким чином, ще до об`єднання зазначених кримінальних проваджень адвокат ОСОБА_9, будучи захисником обвинуваченого ОСОБА_11, вже реалізував своє право внесення на розгляд суду клопотання про повернення обвинувального акта №52016000000000460 та підтримував клопотання захисників ОСОБА_22, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_24, ОСОБА_8 про повернення обвинувального акта №52016000000000330.

Окрім того, варто зазначити, що вже після об`єднання кримінальних проваджень в одному ухвалою суду від 21.05.2021 відмовлено у задоволенні повторного клопотання захисника ОСОБА_8 про повернення прокурору тих же обвинувальних актів (т.17а.с. 105).

Зі змісту клопотання, оголошеного в судовому засіданні 25.05.2021, вбачається, що захисник ОСОБА_9 прохає про повернення обвинувальних актів у кримінальних провадженнях №52016000000000330, №52016000000000460 та №52018000000000810 з підстав, що є аналогічними тим, які вже перевірялися судом підчас постановлення зазначених вище ухвал.

Таким чином, клопотання захисника ОСОБА_9 від 25.05.2021 по своїй суті є його повторним клопотанням про повернення обвинувального акта №52016000000000460. З приводу повернення обвинувальних актів у кримінальних провадженнях №52018000000000810 та №52016000000000330 захисник ОСОБА_9 із клопотанням ще не звертався.

В обґрунтування необхідності повторного вирішення питання щодо повернення обвинувальних актів захисник ОСОБА_9 послався на те, що після об`єднання трьох обвинувальних актів в одному провадженні у нього з`явилися нові підстави для їх повернення.

Вирішуючи клопотання захисника ОСОБА_9 по суті, суд звертає увагу на те, що у відповідності до положеньст.291КПК України однією з вимог до обвинувального акта є виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Заявляючи клопотання про повернення обвинувальних актів прокурору, захисник ОСОБА_9 зазначає, що прокурором не в повній мірі дотримані вимоги закону, зокрема в обвинувальних актах виклад фактичних обставин є неконкретним та має наведені у клопотанні суперечності, зміст висунутого ОСОБА_11 обвинувачення не підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами.

Суд вважає, що такі висновки захисника на стадії підготовчого судового засідання є передчасними з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні не вирішуються питання про доведеність чи відсутність вини обвинуваченого та про правильність кваліфікації дій обвинуваченого, оскільки ці питання є предметом судового розгляду, а завданням підготовчого судового засідання є процесуальне та організаційне забезпечення його проведення.

Відповідно до ст. 3 КПК України обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим кодексом.

При цьому в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому (п.2 ПостановиВС від 24.11.2016 у справі №5-328кс16).

Таким чином, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення є дискреційними повноваженнями прокурора, а тому викладається в обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за необхідне прокурор.

Питання про узгодженість викладення в обвинувальному акті, власне, фактичних обставин справи, а також узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацію кримінального правопорушення, як і конкретизація правової кваліфікації кримінального правопорушення не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин.

Між тим, доводи сторони захисту на обґрунтування необхідності повернення обвинувальних актів №52016000000000330 та №52016000000000460 зводяться саме до такої оцінки фактичних обставин справи та доказів сторони обвинувачення, що є неприпустимим у підготовчому судовому засіданні.

Як вбачається з обвинувальних актів, в них викладено правову кваліфікацію дій обвинувачених за ч.2ст.364ККУкраїни із викладенням юридичної формули обвинувачення, що свідчить про дотримання прокурором вимог п.5ч.2ст.291КПК України.

Суд наголошує, що конкретність та доведеність обвинувачення досліджуються в ході судового розгляду та оцінюються судом в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, і не можуть бути предметом оцінки під час підготовчого судового засідання. Разом із цим, у відповідності до ст.373КПК України, зазначені в клопотання обставини можуть бути підставою для ухвалення виправданого вироку.

Щодо доводів захисника про наявність в обвинувальних актах посилань на те, що кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ«ВогАероДжет» були ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_19, проте згаданим особам прокурором не висунуто обвинувачення, то суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.ст.36,40КПК України, слідчий, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Тому, ані сторона захисту чи потерпілі, ані суд не можуть вимагати від прокурора викладення обвинувачення так, як, на їх думку, це має бути.

На переконання суду, викладені прокурором в обвинувальному акті фактичні обставини кримінальних правопорушень є достатніми для повного розуміння обвинуваченими суті висунутого проти них обвинувачення.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що обвинувальні акти у кримінальних провадженнях №52016000000000330 та №52016000000000460 в цілому відповідають вимогам ст.291КПК України, тому відсутні підстави для їх повернення прокурору.

Крім того, суд зазначає, що посилання захисника ОСОБА_9 на недоліки Реєстру, як на підставу повернення обвинувального акта, не ґрунтуються на нормах закону, оскільки кримінальним процесуальним законом передбачено повернення обвинувального акта прокурору лише в разі його невідповідності ст.291КПК України. Виявленим у Реєстрі невідповідностям може бути надана оцінка лише під час судового розгляду, тому їх наявність не є підставою для повернення обвинувального акту.

Крім того, суд, виконуючи вимоги ст.314 КПК України, що регламентує порядок проведення судом підготовчого судового засідання за пред`явленим обвинуваченням на даній стадії судового розгляду, вирішує питання про відповідність обвинувального акта вимогам КПК України, а саме змісту та формі, і не наділений повноваженнями давати будьяку оцінку щодо законності здійснення процесуальних дій під час завершення кримінального провадження. У зв`язку із цим, розгляд судом відповідних доводів сторони захисту можливий на стадії судового розгляду, під час якої суд, за участю сторін, на підставі дослідження наданих доказів, здійснює розгляд кримінального провадження і ухвалює за наслідками цього судове рішення.

Окрім того, вирішуючи клопотання захисника ОСОБА_9 в частині повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні №52018000000000810, суд звертає увагу на те, що у зазначеному кримінальному провадженні у вчиненні кримінального правопорушення обвинувачується лише ОСОБА_15, захисником якого ОСОБА_9 не являється, а тому в цій частині клопотання не може бути задоволено.

Також, суд звертає увагу на те, що об`єднання декількох кримінальних проваджень в одному жодним чином не змінює форму та зміст відповідних обвинувальних актів, тому є очевидним безпідставність звернення до суду із клопотання про повернення обвинувального акта з підстав, які вже були предметом судового розгляду. Окрім того, суд вкотре зазначає, що відповідно до чинного процесуального закону зазначені в клопотанні обставини можуть бути підставою для закриття кримінального провадженні або постановлення виправдального вироку, але у жодному разі не можуть бути обґрунтуванням необхідності повернення обвинувального акта прокурору. На переконання суду, за певних умов, дії сторін кримінального провадження, які полягають у заявлені повторних завідомо безпідставних клопотань, можуть бути визнані таким, що мають ознаки зловживання правом на звернення до суду із відповідним клопотанням з метою затягування кримінального провадження.

З огляду на викладене, суд вважає, що підстав для повернення обвинувальних актів прокурору немає, а тому клопотання захисника задоволенню не підлягає.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у наведеному вище клопотанні, на обґрунтування необхідності повернення прокурору обвинувального акту, захисник посилається на низку рішень Європейського суду з прав людини (даліЄСПЛ), цитує їх.

Суд звертає увагу на те, що загальний підхід, який використовує ЄСПЛ через методологічне застосування класичного прецеденту, вимагає застосування практики ЄСПЛ через схожість фактів, скарг або юридичних висновків, і «ідеальна релевантність» може бути побудована саме на цих трьох підстава. Проте, у своєму клопотанні захисник застосовує довільне тлумачення цих рішень та цитат, які не відображають саму правову позицію ЄСПЛ, закріплену у конкретній справі.

З огляду на викладене, суд вважає, що посилання на зазначені рішення ЄСПЛ є недоречними і тому не приймаються їх до уваги.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 290, 291, 314 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 про повернення обвинувальних актів у кримінальних провадженнях №52016000000000330 від 20.09.2016, №52016000000000460 від 05.12.2016 та №52018000000000810 від 21.08.2018 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_25 ОСОБА_3