- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Никифоров А.С.
- Прокурор : Скибенко О.І.
Справа № 991/1856/20
Провадження №11-сс/991/376/21
Слідчий суддя: Олійник О.В.
Суддя-доповідач: Никифоров А.С.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
про відмову у відкритті апеляційного провадження
07 червня 2021 року м. Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Никифоров А.С., розглянувши у приміщенні суду у м. Києві матеріали апеляційної скарги прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенка Олексія Ігоровича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 березня 2020 року про відкриття провадження по справі,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 березня 2020 року відкрито провадження по справі за скаргою адвоката Біленка Богдана Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк та зобов`язання вчинити певну дію, у кримінальному провадженні № 42015000000002833 від 25.12.2015.
03 червня 2021 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга прокурора Скибенка О.І., в якій ставиться вимога про скасування зазначеної ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали, якою у відкритті провадження по справі за скаргою адвоката Біленка Б.В. слід відмовити.
Обґрунтовуючи право на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, яка відсутня у визначеному статтею 309 КПК України переліку ухвал, що підлягають оскарженню під час досудового розслідування, прокурор посилається на те, що постановлена слідчим суддею ухвала про відкриття провадження по справі за скаргою адвоката не передбачена кримінальним процесуальним законодавством та грубо порушує порядок кримінального судочинства. На думку прокурора, суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на це рішення має керуватися приписами ч. 6 ст. 9 КПК України щодо застосування загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 КПК України, зокрема, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (п. 17 ч. 1 ст.7 КПК України). Посилаючись на висновки, що викладені у постанові Верховного Суду України у справі № 757/49263/15 від 12.10.2017 та постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 243/6674/17 від 23.05.2018, вважає, що така ухвала слідчого судді від 02.03.2020 підлягає апеляційному оскарженню.
Також в апеляційній скарзі прокурором порушується питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали від 02.03.2020 з посиланням на те, що її постановлено без виклику прокурора, а про її існування сторона обвинувачення дізналась з Єдиного реєстру судових рішень лише 01.06.2021.
На виконання вимог ст. 422 КПК України суддею-доповідачем невідкладно витребувані з суду першої інстанції матеріали судової справи № 991/1856/20, які надійшли до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 04 червня 2021 року.
Перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора, суддя-доповідач приходить до наступних висновків.
02.03.2020 адвокат Біленко Б.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність службових осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні №42015000000002833 від 25.12.2015, яка полягає у нерозгляді його клопотання від 18.02.2020, що подане в порядку ст. 220 КПК України.
Слідчий суддя, перевіривши матеріали поданої скарги, встановила, що скарга відповідає вимогам закону, підстави для її повернення чи відмови у відкритті провадження відсутні, а тому 02.03.2020 постановила ухвалу про відкриття провадження по справі та призначення судового розгляду.
Відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано параграфом 2 глави 26 КПК України.
У ст. 24 та ч. 3 ст. 392 КПК України визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Аналогічним чином гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня, зокрема і можливість оскаржити в апеляційному порядку рішення слідчого судді, але лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, наведено в ч.ч. 1, 2 ст. 309 КПК України.
Це ухвали, які стосуються обмеження свободи та особистої недоторканності, арешту майна, тимчасового доступу до певних речей і документів, відсторонення від посади, а також ухвали про відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування, про закриття кримінального провадження на підставі ч. 9 ст. 284 цього Кодексу, про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
Із аналізу наведеного переліку вбачається, що законодавець передбачив можливість апеляційного оскарження під час досудового розслідування тих рішень слідчих суддів, які стосуються застосування заходів забезпечення кримінального провадження або найбільше зачіпають права та свободи особи. Такий підхід відповідає за своїм змістом правовій природі судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
В той же час, частиною 4 статті 399 КПК України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Прокурор в апеляційній скарзі, обґрунтовуючи наявність правових підстав для апеляційного оскарження ухвали слідчого судді від 02.03.2020 про відкриття провадження, посилається на загальні засади кримінального провадження та відповідні правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах у справі № 757/49263/15-к від 12.10.2017 та у справі № 243/6674/17 від 23.05.2018, виходячи з того, що оскаржувана ухвала не передбачена КПК України. Втім, зазначений довід відхиляється із наступних підстав.
Через встановлені обмежені строки щодо розгляду скарги слідчим суддею, чинний КПК України дійсно не передбачає прийняття рішення у письмовій формі про відкриття провадження за скаргою, що надійшла в порядку ст. 303 КПК України. Призначення судового засідання щодо розгляду скарги формально вказує на її прийняття до розгляду. Втім, постановлення слідчим суддею Вищого антикорупційного суду окремого процесуального рішення у формі ухвали про відкриття провадження по справі не порушило та не обмежило жодних прав сторони обвинувачення, її прийняття не вплинуло і на розгляд скарги адвоката по суті, а зміст ухвали не суперечить вимогам ст. 2 КПК України.
При цьому, оскаржувану ухвалу про відкриття провадження по справі не можна вважати подібною до тих, незаконність яких вирішувалась Верховним Судом у справах № 757/49263/15-к від 12.10.2017 та № 243/6674/17 від 23.05.2018, на які посилається прокурор. Правова позиція, викладена Верховним Судом у вищенаведених справах, стосується випадків, коли слідчий суддя, розглядаючи певне процесуальне питання, не обирає одне із тих рішень, які передбачені КПК України, а постановляє інше, не передбачене цим Кодексом, що безумовно має негативні наслідки і впливає на права та свободи учасників кримінального провадження. У даному ж випадку, за своїм змістом оскаржувана ухвала направлена на вчинення дій виключно із призначення справи до розгляду, не впливає на реалізацію волевиявлення учасників процесу, а тому її скасування в апеляційному порядку не поставить під сумнів законність постановленого 04.03.2020 рішення за наслідком розгляду скарги адвоката Біленка Б.В. у цій справі.
Підсумовуючи наведене, суддя-доповідач приходить до висновків, що, з одного боку, жодна норма КПК не визначає форму рішення слідчого судді у разі прийняття скарги та її призначення до розгляду, а з іншого - частиною 2 статті 369 КПК України встановлено, що судове рішення, яким слідчий суддя, суд вирішує інші питання, викладається у формі ухвали. Втім, апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 02.03.2020 свідчить про формальність реалізації прокурором цієї процедури, що не призведе до перегляду ухвали, якою вирішено скаргу адвоката по суті і яка набрала законної сили в день її постановлення, а «процес заради процесу» не відповідає вимогам статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, здійснення апеляційного перегляду у даному випадку без сумніву не буде відповідати принципу остаточності судового рішення «res judicata».
А тому, з підстав, передбачених ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 березня 2020 року про відкриття провадження по справі.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 309, 399, 424 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенка Олексія Ігоровича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 березня 2020 року про відкриття провадження по справі - відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя
Апеляційної палати
Вищого антикорупційного суду А.С. Никифоров