Документ № 97548241

Справа № 991/196/20

Провадження 1-кп/991/2/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 червня 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого Крука Є.В.,

суддів: Білоус І.О., Кравчука О.О.,

секретар судового засідання Демченко Л.О.,

за участі:

прокурора Гарванка І.М.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції),

захисників Терещенка Д.Р., Іванчика Р.Б., Кушкової Н.М.,

Тхорівського М.С., Руденка С.О.,

Костича О.І. (у режимі відеоконференції)

Представника потерпілого

ПАТ «Національна акціонерна

компанія «Нафтогаз України» Будника К.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву захисника Терещенка Д.Р. про відвід колегії суддів Вищого антикорупційного суду в кримінальному проваджені внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року щодо:

ОСОБА_1 обвинуваченого за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України,

ОСОБА_4 , обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України,

ОСОБА_2 обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України,

ОСОБА_3 обвинуваченого за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1. Історія провадження та узагальненні доводи заяви про відвід

Вищим антикорупційним судом здійснюється підготовче судове засідання у вказаному кримінальному провадженні.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 02 червня 2021 року постановлено виділити з об`єднаного кримінального провадження № 991/196/20, провадження № 1-кп/991/2/20 в окреме провадження матеріали кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_5 , обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч.3 ст. 209 КК України.

Ухвалою суду від 02 червня 2021 року в задоволенні заяви захисника Іванчика Р.Б. про відвід колегії суддів Вищого антикорупційного суду відмовлено.

Ухвалою суду від 02 червня 2021 року заяву захисника Тхорівського М.С. про відвід колегії суддів Вищого антикорупційного суду залишено без розгляду, як таку, що має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження.

Ухвалою суду від 02 червня 2021 року заяву захисника Терещенка Д.Р. про відвід колегії суддів Вищого антикорупційного суду залишено без розгляду, як таку, що має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження.

Ухвалою суду від 02 червня 2021 року заяву захисника Руденка С.О. про відвід головуючому судді Круку Є.В. залишено без розгляду, як таку, що має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження.

Ухвалою суду від 02 червня 2021 року заяву захисника Костича О.І. про відвід колегії суддів Вищого антикорупційного суду залишено без розгляду, як таку, що має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження.

Ухвалою суду від 02 червня 2021 року повторну заяву захисника Костича О.І. про відвід колегії суддів Вищого антикорупційного суду залишено без розгляду, як таку, що має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження.

У судовому засіданні 02 червня 2021 року захисник Терещенко Д.Р. заявив повторний відвід колегії суддів у складі Крука Є.В., Білоус І.О., Кравчука О.О. Обґрунтовуючи повторний відвід, захисник послався на те, що 02 червня 2021 року під час судового розгляду даного кримінального провадження головуючим суддею без наявності підстав передбачених ст. 217 КПК України, самостійно ініційовано питання щодо виділення матеріалів кримінального провадження в окреме провадження щодо ОСОБА_5 , при цьому в судовому засіданні від учасників кримінального провадження відомостей щодо можливої тяжкої хвороби ОСОБА_5 або переховування останнього від судового слідства не надійшло. На переконання захисника, наведені обставини викликають сумнів у неупередженості колегії суддів та свідчать про наявність підстав для відводу, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.

2. Позиції учасників судового провадження

Захисники Тхорівський М.С., Іванчик Р.Б., Кушкова Н.М., Руденко С.О., Костич О.І. підтримали заяву захисника Терещенка Д.Р. про відвід колегії суддів Вищого антикорупційного суду та просили її задовольнити.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підтримали позицію своїх захисників.

Прокурор заперечував проти задоволення заяви про відвід колегії суддів, посилаючись на те що незгода захисника з прийнятим рішенням суду, не є підставою для відводу колегії суддів та не може свідчити про його упередженість, вважав заяву захисника не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Представник потерпілого ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» Будник К.А. підтримав позицію прокурора.

3. Оцінка та мотиви суду

Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.

З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).

Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений статтями 75, 76 КПК України.

Так, зокрема, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (п. 4 ч.1 ст.75 КПК України).

Саме на цю законодавчу підставу послався захисник Терещенко Д.Р. у заяві про відвід складу суду, зазначаючи про наявність у неї сумнівів щодо неупередженості суду.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Критерії, за якими можна визначити чи є суд, що розглядає справу, об`єктивним та неупередженим, розроблені усталеною судовою практикою ЄСПЛ.

Так, у рішенні ЄСПЛ «Олександр Волков проти України» від 9 квітня 2013 року, зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 Рішення).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), п.п. 49, 50). Тест об`єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (рішення у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain), п. 45). При цьому, при визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44).20. Проаналізувавши зазначені у заяві захисника обставини для відводу суддів з урахуванням вищенаведених критеріїв, суд мав визначити чи є наведені захисником факти такими, які можуть викликати сумнів щодо неупередженості колегії суддів.

Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується доки не встановлена на підставі доказів наявність виправданих побоювань щодо неупередженості судді.

Доводи, викладені в повторній заяві захисника Терещенка Д.Р. про відвід колегії суддів, на переконання суду, зводяться виключно до незгоди захисника із прийнятими судом процесуальним рішенням від 02 червня 2021 року щодо виділення з об`єднаного кримінального провадження № 991/196/20, провадження № 1-кп/991/2/20 в окреме провадження матеріалів кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_5 , обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч.3 ст. 209 КК України, що не може породжувати об`єктивно обґрунтованих сумнівів в неупередженості складу суду за відсутності доказів такого.

З цього приводу, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягає сумніву («Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [Велика Палата], заява № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata (п. 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а проста можливість існування двох поглядів на питання не є підставою для повторного розгляду. Відхилення від цього принципу виправдані, тільки якщо вони необхідні в обставинах істотного і незаперечного характеру («Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-IX).

Отже, враховуючи вищенаведені обставини, положення процесуального законодавства та практику ЄСПЛ, суд приходить до висновку, що наведена захисником підстава для відводу колегії суддів є такою, що не створює обґрунтованих сумнів у їх неупередженості, крім того суд ухвалюючи відповідне процесуальне рішення наводив мотиви його прийняття, суд вважає, що підстави для повторного детального аналізу таких обставин в рамках розгляду даної заяви про відвід відсутні і відповідно до принципу юридичної визначеності також суд не буде переглядати власне рішення, яке набрало законної сили та є остаточним.

Разом з тим суд звертає увагу, що такий повторний відвід Терещенком Д.Р. був заявлений відразу після вирішення заяв про відвід колегії суддів поданих незалежно одна від одної захисниками Іванчиком Р.Б., Тхорівським М.С., Терещенком Д.Р., Костичем О.І., та заяви захисника Руденка С.О. про відвід головуючому судді Круку Є.В.

Зокрема, Терещенко Д.Р. підтримував такі відводи колегії суддів та надавав відповідні пояснення.

Відповідно ч. 4 ст. 81 КПК України, якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.

Суд звертає увагу, що завданням інституту відводу є усунення від участі в справі передбаченої законом особи, щодо якої об`єктивно існують фактичні підстави, що виключають її участь в цій справі. На противагу цьому, завданням відводу не є надання можливості кожному з учасників повторно заявляти в якості підстав для відводу одні і ті ж обставини, щодо яких судом питання про відвід уже було вирішено.

З урахуванням вищенаведеного заявлений захисником Терещенком Д.Р. відвід є повторним в розумінні ч. 4 ст. 81 КПК України, а тому підлягає залишенню без розгляду як такий, що має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження.

Керуючись статтями 75, 80, 81, 314, 372, 375, 376КПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву захисника Терещенка Д.Р. про відвід колегії суддів Вищого антикорупційного суду - залишити без розгляду, як таку, що має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя: Крук Є.В.

Судді: Білоус І.О.

Кравчук О.О.