Документ № 97608839

справа № 991/3504/21

провадження №11-сс/991/381/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2021 року м.Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді Семенникова О.Ю.,

суддів: Калугіної І.О., Михайленка Д.Г.,

секретаря судового засідання Таран Л.В.,

представника ТОВ «ТД «Слобожанщина» адвоката Фільчакової Ю.І. (в режимі відеоконференції із Східним апеляційним господарським судом),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу представника ТОВ «ТД «Слобожанщина» адвоката Мироненка Станіслава Станіславовича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 травня 2021 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52021000000000083 від 10 лютого 2021 року,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.

Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000083 від 10 лютого 2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.5 ст.191 КК.

25 травня 2021 року до Вищого антикорупційного суду детективом НАБУ подано погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) клопотання про арешт тимчасово вилученого при проведенні 24 травня 2021 року обшуку вантажного автомобіля марки «VOLVO» моделі «FH 13.500» д.н.з. НОМЕР_1 зі спеціалізованим напівпричепом марки «Schwarzmuller» моделі «W-SERIE» д.н.з. НОМЕР_2 майна.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 травня 2021 року вказане клопотання детектива задоволено, на вилучене при проведенні обшуку майно накладено арешт, який мотивовано необхідністю забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Вимоги апеляційної скарги і доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою слідчого судді, представник ТОВ «ТД «Слобожанщина» адвокат Мироненко С.С. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді від 28 травня 2021 року та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання детектива про арешт майна відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги адвокат Мироненко С.С., посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження зазначає, що з огляду на об`єктивну сторону злочину за ст.191 КК та особливості даного кримінального провадження необхідним є доведення того, що арештована пшениця 3 класу є саме тією пшеницею, що належить Державному агентству Резерву України та перебувало у віданні ДП «Хлібна база №76», котре здійснювало її зберігання, оскільки за твердженням адвоката існує документація на підтвердження факту належності зерна саме ТОВ «ТД «Слобожанщина»».

Зазначаючи про безпідставність проведення невідкладного обшуку, вилучення речей, документів та подальший їх арешт, адвокат Мироненко С.С. зауважує на аргументації клопотання детектива про арешт майна. Так, на переконання адвоката, вилучені документи та печатка не могли бути арештовані, адже не несуть в собі будь-якої цінної інформації для встановлення фактів по даному кримінальному провадженню.

Також на думку адвоката є неправомірним накладення арешту на ноутбук та мобільний телефон, оскільки доступ до інформації на цих носіях не обмежувався, тому для зняття інформації з відповідних носіїв не було жодної перешкоди ані з технічної точки зору, ні шляхом обмеження володільцем вказаних пристроїв доступу до них.

У зв`язку з чим Мироненко С.С. вважає ступінь втручання у право мирного володіння майном занадто значним з урахуванням потреб кримінального провадження та його суспільного інтересу з огляду на те, що речі які були вилучені - є необхідними для нормального функціонування ТОВ «ТД «Слобожанщина. При цьому, в обґрунтування апеляційної скарги представник зазначає про недобросовісне поводження співробітниками НАБУ з зерном та поміщення (більшої його частини) на території підприємства, яке є непрацюючим.

Крім того, в апеляційній скарзі зазначено, що у ТОВ «ТД «Слобожанщина»» на сьогоднішній день відсутній будь-який документ, який би свідчив про прийняття будь-ким із посадових осіб рішення про проведення обшуку, у зв`язку з чим всі арештовані речі на думку особи здобуті незаконним шляхом.

До того ж особою, яка подала апеляційну скаргу, заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження ухвали від 28 травня 2021 року, про існування якої стало відомо лише 31 травня 2021 року.

Позиції учасників судового провадження.

Представник ТОВ «ТД «Слобожанщина» адвокат Фільчакова Ю.І. в судовому засіданні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та вимоги апеляційної скарги підтримала та просила задовольнити із зазначених у ній підстав.

Прокурор у судове засідання не з`явився, подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив суд розглянути апеляційну скаргу без його участі та відмовити в її задоволенні, пославшись на законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали.

Мотиви суду.

Відповідно до вимог п.3 ч.2 ст.395 КПК апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення, якщо інше не передбачене цим Кодексом, за положеннями абз.2 ч.3 ст.395 КПК якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З матеріалів судового провадження вбачається, що оскаржуване рішення прийняте 28 травня 2021 року без виклику представника ТОВ «ТД «Слобожанщина», про існування якої особі стало відомо лише 31 травня 2021 року, 04 травня 2020 року представник звернувся з апеляційною скаргою до суду, у зв`язку з чим колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що подана в межах строку апеляційного оскарження.

Надаючи оцінку зазначеним в апеляційній скарзі обставинам, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. Згідно з вимогами ст.16 КПК позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

У відповідності до пункту 7 ч.2 ст.131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК встановлені загальні умови, що не допускають застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з положеннями ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно з вимогами ст.ст.94, 132, 173 КПК повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК), наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

З матеріалів судового провадження вбачається, що детективами НАБУ за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.15, ч.5 ст.191 КК здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000083 від 10 лютого 2021 року за фактом вчинення службовими особами ДП «Хлібна база №76» за участі інших осіб, шляхом зловживання своїм службовим становищем, здійснення незакінченого замаху на вчинення кримінального правопорушення щодо заволодіння чужим майном - зерном пшениці 3 класу Державного агентства резерву України в особливо великому розмірі.

24 травня 2021 року при проведенні невідкладного обшуку автомобіля марки «VOLVO» моделі «FH 13.500» д.н.з. НОМЕР_1 зі спеціалізованим напівпричепом марки «Schwarzmuller» моделі «W-SERIE» д.н.з. НОМЕР_2 , детективами НАБУ, окрім іншого, виявлено та вилучено: три примірники товарно-транспортної накладної №8 від 24 травня 2021 року, у якій вантажовідправником зазначено ДП «Хлібна база №76», а вантажоодержувачем - ТОВ «ТД «Слобожанщина», переадресування вантажу на фізичну особу ОСОБА_2 НОМЕР_3 , пункт розвантаження: м. Миколаїв, вантаж: пшениця 3 класу - маса нетто 43940 кг. з підписами осіб та відтиском печатки, разом на 3-х арк.; проект дозволу-довіреності на відвантаження зерна вих. №23 від 24 травня 2021 року щодо відвантаження зерна пшениці з ДП «Хлібна база №76» на 1-му арк.; договір №31 складського зберігання від 27 листопада 2020 року, укладений між ДП «Хлібна база №76» та ТОВ «ТД «Слобожанщина» з додатковою угодою №1 до нього, разом на 7-ми арк.; ноутбук «ASUS» моделі «Х51ОН», серійний номер J8NOCX20575335C; печатка ТОВ «ТД «Слобожанщина» №43593464; мобільний телефон «SAMSUNG Galaxy A31», серійний номер НОМЕР_4 , IMEI: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 ; мобільний телефон «SAMSUNG SM-A605FN/DS», серійний номер НОМЕР_7 , ІМЕІ: НОМЕР_8 , ІМЕІ2: НОМЕР_9 ; зерно пшениці 3 класу, вага якого згідно ТТН №8 від 24 травня 2021 року становить 44020 кг.

Слідчим суддею здійснено подальший контроль за законністю проведення цієї слідчої (розшукової) дії, за результатами чого постановлено ухвалу від 28 травня 2021 року, якою, серед іншого, надано дозвіл на вилучення вказаних вище речей та документів, на які в подальшому оскаржуваною ухвалою слідчого судді від 28 травня 2021 року накладено арешт.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, приймаючи рішення про необхідність арешту майна слідчий суддя дійшов висновку, що детективом доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту. Вилучені речі відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК, так як містять інформацію та відомості, які можуть бути використані в якості доказу факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а для досягнення мети збереження цього майна як речових доказів та для виконання завдання із запобігання їх приховування, пошкодження, псування, знищення, відчуження є необхідним застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна та встановлення заборони користування та розпорядження цим майном. При цьому таке обмеження власності на майно не перешкоджає здійсненню звичайної господарської діяльності, є розумним, пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.

Зазначені обставини покладені слідчим суддею в обґрунтування висновку про наявність підстав для задоволення клопотання детектива САП про арешт майна в рамках розслідування кримінального провадження №52021000000000083.

Не погоджуючись з доводами апеляційної скарги адвоката про безпідставність проведення невідкладного обшуку, вилучення речей, документів та подальший їх арешт через існування документації на підтвердження факту належності зерна саме ТОВ «ТД «Слобожанщина» та відсутності цінної інформації для встановлення фактів по даному кримінальному провадженню у вилучених документах та печатці, колегія суддів враховує наступне.

Пунктом 1 ч.2 ст.170 КПК передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів провадження та надано відповідну оцінку слідчим суддею, вказане майно вилучене під час проведення обшуку у автомобілі марки «VOLVO» із напівпричепом. Обшук, відповідно до доводів клопотання та змістом протоколу обшуку від 24 травня 2021 року, зумовлений необхідністю врятування майна та документів ДП «Хлібна база №76», що використовувались, за версією слідства, для вчинення описаного вище злочину. Слідчим суддею здійснено подальший контроль за законністю проведення цієї слідчої (розшукової) дії, за результатами чого постановлено ухвалу від 28 травня 2021 року, якою, серед іншого, надано дозвіл на вилучення вказаних вище речей та документів.

Зокрема, під час проведення обшуку виявлено та вилучено: три примірники товарно-транспортної накладної №8 від 24 травня 2021 року, проект дозволу-довіреності на відвантаження зерна вих. №23 від 24 травня 2021, договір №31 складського зберігання від 27 листопада 2020 року, укладений між ДП «Хлібна база №76» та ТОВ «ТД «Слобожанщина» з додатковою угодою №1 до нього, печатка ТОВ «ТД «Слобожанщина» № 43593464.

Також при проведенні обшуку детективами виявлено у автомобілі та вилучено зерно пшениці 3-го класу, вага якого становить 44020 кг.

Відповідно до постанови детектива НАБУ від 25 травня 2021 року виявлені та вилучені документи та речі визнані речовими доказами у кримінальному проваджені №52021000000000083 оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а саме події кримінального правопорушення, розміру спричинених збитків, кола причетних осіб, а зерно пшениці є об`єктом кримінально протиправних дій. Крім того за змістом цієї постанови, на підставі зазначених документів орган досудового розслідування вважає за можливо провести експертні дослідження, у ході яких встановити, зокрема, хто складав та підписував такі документи.

Враховуючи наведене, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що вилучені в ході проведеного 24 травня 2021 року обшуку вантажного автомобіля «VOLVO» з напівпричепом «Schwarzmuller» речі відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема щодо кількості та якості майна, що є об`єктом злочину, суб`єктів господарювання, що можуть бути причетні до вчинення злочину, а також можуть бути використані під час проведення експертного дослідження у кримінальному провадженні.

Крім того, як обґрунтовано зазначено слідчим суддею в оскаржуваному рішенні, вилучене зерно пшениці також відповідає критеріям речового доказу, адже є саме тим майном, яким, за версією органу досудового розслідування, заволоділи службові особи ДП «Хлібна база №76» та ТОВ «ТД «Слобожанщина», тобто є об`єктом кримінально-протиправних дій, а тому відповідає критеріям речового доказу та, враховуючи положення ч.3 ст.170 КПК з метою збереження речових доказів, арешт може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи.

Щодо доводів апеляційної скарги про неправомірність накладення арешту на ноутбук та мобільний телефон, колегія суддів враховує таке.

Відповідно до абз.3 ч.7 ст.173 КПК підозрюваний, обвинувачений, треті особи мають право оскаржити судове рішення щодо арешту майна. Пункт 26 частини 1 статті 3 КПК визначає учасників судового провадження, зокрема, третю особу, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Як вбачається з протоколу обшуку від 24 травня 2021 року, вилучені мобільні телефони та ноутбук належать ОСОБА_3 , який був безпосередньо присутній під час проведення обшуку у вантажному автомобілі марки «VOLVO».

Разом з тим, до апеляційної скарги представником ТОВ «ТД «Слобожанщина» не надано суду доказів приналежності саме товариству вилучених мобільних телефонів та ноутбука, та при апеляційному розгляді представник не зміг пояснити на якій правовій підставі зазначене майно, вилучене при обшуку автомобіля, що належить іншій особі, є власністю ТОВ «ТД «Слобожанщина».

За таких обставин, враховуючи правомірно встановлену слідчим суддею належність майна особі, у якої воно вилучено, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги в цій частині необґрунтованими, оскільки ТОВ «ТД «Слобожанщина» не є третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт мобільних телефонів та ноутбука, та рішення слідчого судді в частині накладення арешту на зазначене майно не стосується інтересів цього товариства.

Також є неприйнятними посилання представника на безпідставність проведення невідкладного обшуку та вилучення речей і документів.

Відповідно до ч.3 ст.233 КПК слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку.

Разом з тим, за ч.3 ст.110 КПК рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 травня 2021 року детективам НАБУ надано дозвіл на проведення обшуку, отже посилання представника ТОВ «ТД «Слобожанщина» на відсутність постанови детектива про прийняття рішення про проведення невідкладного обшуку є безпідставними, оскільки КПК не передбачає обов`язкову необхідність для прийняття такої постанови як підстави для проведення невідкладного обшуку, крім того, дане питання досліджувалось слідчим суддею при розгляді клопотання про надання дозволу на проведення обшуку.

Отже, питання правомірності проведення невідкладного обшуку розглядалось слідчим суддею у порядку передбаченому КПК за результатами якого не встановлено порушень його проведення, та постановлено відповідну ухвалу суду, яка не підлягає апеляційному оскарженню та перегляду.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги представника ТОВ «ТД «Слобожанщина» щодо занадто значного ступеню втручання у право мирного володіння майном та негативних наслідків застосування заходу забезпечення кримінального провадження, пов`язаних з недобросовісним поводженням співробітниками НАБУ з вилученим зерном пшениці, та необхідністю вилучених речей для нормального функціонування товариства, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.3 ст.100 КПК документ повинен зберігатися протягом усього часу кримінального провадження, за клопотанням володільця документа слідчий, прокурор, суд можуть видати копії цього документа, за необхідності - його оригінал, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії.

Таким чином, ТОВ «ТД «Слобожанщина» за потреби нормального функціонування наділена правом на звернення з відповідним клопотанням про отримання копій вилучених при проведенні обшуку документів.

Під час апеляційного розгляду представник ТОВ «ТД «Слобожанщина», зазначаючи про зручність роботи саме з оригіналами документів, аніж з їх копіями, не навів обґрунтувань доводів як неможливості здійснення статутної діяльності товариства без арештованих документів, так і неможливості отримання цих копій від органів досудового розслідування.

Разом з цим, визначення органом досудового розслідування місця зберігання вилученого та арештованого майна є дискрецією органу досудового розслідування у визначених законодавством межах та не впливає на правові підстави, обґрунтованість та вмотивованість оскаржуваного рішення слідчого судді про арешт цього майна.

З цих підстав колегія суддів не вбачає порушень слідчим суддею КПК за вказаними доводами апеляційної скарги адвоката.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно діяв у спосіб та в межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими, підстав для обґрунтованого сумніву в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегією суддів при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

У зв`язку з цим колегія суддів приходить до висновку, що слідчим суддею відповідно до ст.ст.132, 170, 173 КПК дотримані принципи розумності та співрозмірності обмеження права власності осіб завданням кримінального провадження та враховані наслідки від вжиття такого тимчасового заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, доказів негативних наслідків обраного заходу забезпечення особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано та під час судового розгляду скарги не встановлено.

В апеляційний скарзі містяться також інші аргументи, які не потребують детального аналізу колегії суддів та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини стаття 6 §1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент (VandeHurk v. theNetherlands, 19 April 1994, §61), проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені (Boldea v. Romania, 15 February 2007§30). При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі RuizTorija v. Spain від 09 грудня 1994 року, № 303-A, §29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04, §58).

Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею повністю дотримано вимоги кримінального процесуального закону, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а відтак вимоги апеляційної скарги підлягають залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 392, 404, 422, 532 КПК, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ТОВ «ТД «Слобожанщина» адвоката Мироненка Станіслава Станіславовича залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 травня 2021 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52021000000000083 від 10 лютого 2021 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

______________ _____________ ______________

Семенников О.Ю. Калугіна І.О. Михайленко Д.Г.